ЗНАТИ - ЦЕ ЖИТИ I ВIДЧУВАТИ
Знати - це жити i вiдчувати,
Нiжно любити i берегти,
Знати - це палко, вiд серця кохати,
Знати - це поруч в довiрi iти!
Що може знати той, хто бездушно
Мiряє, дiлить, рахує, пече,
Той, хто так голосно, зично i слушно,
Вас не вiдчує, а тiльки рече?!
Знати - то в словi,
А слово - в любовi:
Музика в нiм i велика печаль,
Свiт свiтанковий,
Замрiянi зорi,
Стежка - дорiжка i синяя даль!
Знати - то квiти,
То море цвiтiння,
Хвилi колосся i шепiт трави,
Барви веснянi i спущенi вiти
Журби-вербицi аж до води!
Свiте мiй ясний,
Вiрно i вчасно
Думка прилине, не вiдстає,
Промiнь надiї горить i не згасне
В свiтле прийдешнє,
В свiтле, прекрасне,
Нi - то не сповiдь,
Воно уже є!