Аннотация: Стихотворение посвящается участникам помаранчевой революции в Киеве в ноябре-декабре 2004г
СВIДОМIСТЬ ВИЗНАЧИТЬ БУТТЯ!
(Присвячується учасникам мирної
волелюбної Помаранчевої революцiї)
I бачить Бог натхненну вроду,
Пiднесення мого народу,
Його величну, гiдну стать
Проти глумливостi повстать.
Хто може попри все звелiти
Зiтерти Вiчнi Заповiти
Вiд праотцiв, що доладу
Звитяжну правили ходу?
Й чи не найпершую вимогу -
Плекати в серцi перемогу -
Нащадкам прагли передать,
Щоби велична сильна рать
Нескорена i незiгнута
Розiрвала найтяжчi пута
Брехнi, покори, нечеснот,
Щоб возвеличив мiй народ
Любов i правду навiки!
З правицi, з правої руки
Мораль i вiру одеснуя,
Спiвав би вiчно "Алiлуя!",
Схиливши голову в уклiн
I, сколихнувши Вiчний Дзвiн,
З душею чистою до Бога
Став в Воскресiнського порога!
Народе мiй, твоє корiння
Скрiпляє навiть драговиння,
I Древо вiттям до небес
Пiдносить твiй Вселенський хрест -
Прокласти стежку до Життя
Крiзь бiль, страждання, каяття.
Твоє обличчя iз любовi,
Всi свiдки, браття Iєговi,
Сказати мусять i про це.
Скрiпляймо Райськеє Яйце,
Доволi щастя в нетрях бити,
Йде час велiнням серця жити.
Брехнi тягар - стальний кайдан,
Є точка вiдлiку - МАЙДАН
У незалежної Вкраїни,
У найтеплiшої родини.
I Володимирськая гора,
Людська звитяжна непокора -
То Конституцiї стаття:
Свiдомiсть визначить буття!