Очi мої вже не будуть прозорi... Для тебе...
Я навчилась тобi не казати правду... Даремно?
Нi не даремно. Ти - iнший. Не кращiй не гiрший...
Тiльки тобi я не зможу бiльш пробачати...
Сила моя мене втримає... Буду я жити...
Мабуть по смiшному чується стомлена жiнка...
Мабуть нiколи... Та нi... Я, напевно, ще зможу кохати...
Тiльки не тебе... Не тебе... Не тебе... Напевно...
Трохи змарнiла? Буває. Минає. Я iнша
Стану колись пiсля тебе. Знов буду чекати на квiти,
Тi, що приноситиме той, хто навчився кохати...
Тiльки нiколи ти їх менi не даруватимеш...