Аннотация: Вона вириває тебе iз твоєї схованки. Вона несе тобi новий свiт, свiт її правил. Хто вона? Вона - ...
5.От така вона!
Вона увiрвалася в мiй свiт неочiкувано. Вона знайшла мене в той момент, коли я сидiв у наркотичному сп'янiннi пiл свiтлом неонових ламп, тягнучись подумки до ватових хвиль та лазерних променiв, що з нечуваною важкiстю долали тютюново марiхуанний смрад. Вона увiрвалася, вириваючи мою свiдомiсть, кидаючи її у прiрву буденностi. "Йди звiдси !!!",- крикнув я, намагаючись не дивитись їй у вiчi, вiдчуваючи як добре моїй свiдомостi у цьому мiфiчному морi, захлебуючись людськими емоцiями. Менi було надто легко, для того, щоб намагатися зрозумiти свою помилку, яку я робив щовечора, пропускаючи гiрко-солодкий трав'янистий дим крiзь мої альвеоли. Я вiдчував як марiхуанна отрута проникає в мою кров; як вона несеться моїми судинами, намагаючись здолати психологiчний опiр кожної клiтини мого мозку. Я пускав її в себе. Я пускав у себе цього димоподiбного диявола, давно продавши йому свою душу i тiло. Я знав, що йому добре в моєму тiлi i вiдчував як ще краще менi. Але прийшла вона i все стало не так. Я зрозумiв, що мiй свiт - це химера, штучна дурня, що приречена на загибель i яку я оживляю самовiльно щовечора. Я зрозумiв, що її свiт - це справжнiй свiт, що нiяк не хотiв ховатися за сизою завiсою.
"Йди звiдси !!!",- крикнув я ще дужче, розумiючи, що вона не пiде, якщо вона вже знайшла мою димоподiбну схованку. Я не мiг жити у її свiтi, повному чорно-бiлих кольорiв iз сiрими вiдтiнками. Я вже майже створив свiй свiт, де все вiдбувалося по моїй волi. Нехай для iнших воно - примара, але для мене - справжнє. Я не мiг перейти з посади бога, до рядового населювача бетонно-цегляних коробок, що дивляться на свiт засмальцьованими вiкнами. Але вона вперто боролася з кожною клiтиною мого мозку, намагаючись стати там володарем. Диявол в менi просив пiдкрiплення i я давав йому його з кожною затяжкою. Але з кожною затяжкою крiпли i її сили. Я боровся довго i нещадно i... врештi... здався. Я вивiсив бiлий прапор поразки , даючи зелене свiтло тiй, кого я ненавидiв усiм своїм єством. Я здався, розумiючи, що вiдтепер моє життя перетвориться на чорно-бiлий фiльм з короткими рекламними вставками. Але я не мiг. Я схилив голову перед її силою, готовий поринути в її сiре тiло. Мої легенi видихнули залишки мого колишнього володаря з коротким : "Я твiй! Бери мене р е а л ь н i с т ь !!!"