Ти вчитель? Учня виховай. Тодi
Пiзнiше матимеш, у кого вчитись.
Усе життя у вчительськiм трудi,
З яким майже з дитинства обручитись

Вдалося. Чи жалкую я, що суть
Моя в нiм не розквiтла артистична?
Але ж менi усе життя несуть?
Як примi, квiти. Характеристична

Для мене i минулої доби -
Спрямованiсть до знань. I я хотiла
Її вiддати учням. I якби
Як кажуть учнi, в цьому "пролетiла",

Ви б нинi не читали цi рядки.
Моя вiдрада й нагорода в тому:
Вони з душi злiтають i з руки
Того, хто "найтруднiшiм" був, нi в чому,

Здавалось, неможливо подолать
Ту темряву, в якiй блукав хлопчисько.
Педрада вже хотiла вiдicлать
В спецiнтернат... Вже проминуло близько,

А може й бiльше пiвсторiччя. Вiн
Не забував те добре, що для нього
Зробила, скiльки зтратила годин,
Щоб щось в душi прокинулось в малого.

Це взагалi був найтруднiший час
У долi в НСШ в двадцять четвертiй.
I доля знову поєднала нас -
I  шлю йому листи, такi вiдвертi,

Як другу, найдорожчому в життi.
Винагороджує порозумiнням,
Яке i вiдзеркалює у тi
Рядки, що ми читаємо... Горiнням

Вiдповiдає учнєва душа
На самоспалювання педагога...
...Себе не розумiє ще лоша,
Кiнь знає: попереду вся дорога...