Тимофеев Валерий Яковлевич : другие произведения.

Заднiстрова Сiч. 1. Вiсiм козакiв-"самураїв"

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
Оценка: 4.66*7  Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Початок...

  
  
  
  
  I. ВIСIМ КОЗАКIВ-'САМУРАЇВ'.
  
  
  1. Грудень 2003 - березень 2004. Козацтво й нацiональна iдея. Вiддiл освiти. Архiви козаччини Заднiстров'я. Наша 'Веселка' зачарувала й англiйцiв. Рiч про Буджацьку Сiч. Козацька держава: мрiя чи розбудова? 'Гроно'.
  
  
   Майже всi дорослi жителi України були незадоволенi (хоча й з рiзних причин та рiзною мiркою) кланово-корпоративною й олiгархо-бюрократичною системою з домiнуванням неформальних стосункiв. Народ видкидав адмiнiстративно-клановий 'ринок', основними суб'єктами якого стали наближенi до 'президентського крiсла' особи, в руках яких були економiчнi ресурси i полiтичнi важелi. Люди не хотiли такої влади. Соцiальне напруження ставало небезпечно високим, протистояння влади i народу поступово сягало тривожного рiвня. Оскiльки стара влада не використовувала сучаснi методи суб'єктивної оцiнки своєї роботи, а недовiра до неї перевищила порiг традицiйно великого терпiння українцiв, не виключалися силовi дiї з обох бокiв. До суспiльно-полiтичної повсякденностi повернулися справжнi, не штучнi поняття полiтичної нацiї, патрiотизму, нацiональної iдеї. Рiзке збiльшення впливу людей, причетних до бiзнесу, спричинило сталiсть i еволюцiйний характер руху, помiркованiсть у дiях його керiвникiв i учасникiв, об'єднало протест i розваги, що втримувало агресивнiсть на безпечному рiвнi; але не бракувало й рiшучостi.
  
   У видавництвi 'СП 'Петрекс' надрукував книги:
  1. В.Я.Тимофєєв. Адамiвська Сiч. Видавництво 'СП 'Петрекс'. Бiлгород-Днiстровський. 2001-2003.
  Про козацтво Адамiвської громади: козакiв та козачок, молодикiв та берегинь, джур та дан, козачат та лель.
  Т. 14. 2001-2003. Пiдручники школи козацько-лицарського виховання. Частина 2б. Козацьке вiйськове мистецтво. (31.12.2003).
  Т. 15. 2003. Адамiвська школа козацько-лицарського виховання. Збiрка. (10.12.2003). 362 стор.
  2. В.Я.Тимофєєв. Рiч про Адамiвську Сiч. Видавництво 'СП 'Петрекс'. Бiлгород-Днiстровський. 2001-2003.
  Iлюстрована iсторiя становлення та розвитку колективу Адамiвської школи козацько-лицарського виховання, що на Бiлгород-Днiстровщини.
  Т. 3. 2003. Частина 6. (15.12.2003). 184 стор.
  
  
  КОЗАЦТВО I НАЦIОНАЛЬНА IДЕЯ
  
   За всiх негараздiв, нам, українцям, пощастило: наш народ виплекав могутню, унiкальну вiйськово-полiтичну основу нацiональної єдностi та державностi - запорозьке, а згодом i загальноукраїнське городове, козацтво. Козацькi об'єднання iснували i в Росiї, але там вони так i залишилися лише територiальними соцiально-вiйськовими формуваннями, нiколи не пiднiмаючись до значення все державної полiтичної сили. Козацькi гурти пробували зароджувати у Словаччинi, Югославiї, навiть у Польщi, але там вони так i не прижилися.
   I тiльки в Українi козацтво зумiло не лише зорганiзуватися, але й сформувати козацьку за духом, устроєм i традицiями - державу, з козацько-вiйськовим адмiнподiлом на полки i сотнi, i козацькими формами управлiння та судочинства на бiльшостi українських етнiчних територiй. Пiдкреслюю, не на всiй територiї України, а лише на її бiльшостi, про що у нас, в сучаснiй Українi, часто забувають, але що має принципове значення при формуваннi нацiональної самосвiдомостi в окремих її регiонах.
   Тим часом у нас є великi регiони, якi, перебуваючи у складi рiзних держав, свого, природного етнокозацтва нiколи не знали. А якщо в певнi часи окремi повстанськi зародки його й з'являлися (як, наприклад, в Прикарпаттi, в ХVI ст., пiд командуванням Височана), то козацький дух у них ледве жеврiв, i згасав разом iз повстанням.
   Так, нiколи не було традицiйного козацтва на Закарпаттi i Буковинi, в Карпатах i в рiвниннiй Галичинi, хоча вона й дала нам низку талановитих козацьких дiячiв: Сагайдачного, Виговського, Височана (що пiсля придушення повстання приєднався до вiйська Хмельницького). Не iснувало козацтва i на Волинi та тодiшнiй 'польськiй' частинi Полiсся. Тож, якщо в одних регiонах йдеться про вiдродження козацтва, то в iнших лише про його... зародження! А це передбачає принципово рiзнi пiдходи, рiзний етнонацiональний менталiтет. Досить сказати, що на Буковинi та в Галичинi козацтво здебiльшого вiдроджується на засадах традицiй сiчових стрiльцiв часiв УНР або ОУН-УПА, з запозиченням вiйськових звань, одностроїi, нагород...
   I на побутовому рiвнi, i в пресi точиться полемiка, пiд час якої лунають скептичнi голоси i патрiотiв, i антипатрiотiв. Мовляв, ну що дає нам сучасне козацтво? Навiщо воно потрiбне та який у нього сенс? Тим паче, що козаки тiльки те й роблять, що чубляться (i частково це правда: чубляться, але поза це i дiлом займаються), нi соцiальною, нi полiтичною силою вони не стали i навряд чи колись стануть.
   Я говорив ще на початку дев'яностих, коли козацтво тiльки вiдроджувалося, i кажу зараз: ми - молода полiтична нацiя, i ми молода нацiональна держава, яка ще тiльки тяжко i болiсно формується. А етно-психологiя українця така, що для формування свого нацiонального самоусвiдомлення, його вiри у свiй народ i свою iсторiю, надзвичайно важливе значення має все сам той факт, що українське козацтво вiдродилося! Оскiльки для сучасного українця вiдродження уславленого у вiках - в iсторiї, лiтературi, в пам'ятi народнiй - українського козацтва є найприкметнiшим атрибутом, найпереконливiшим аргументом i найнадiйнiшим гарантом того, що й українську державу, українську нацiю теж буде вiдроджено i збережено для нащадкiв. Й iдеологiчна сентенцiя тут така: якщо українське козацтво iснує, то воно зумiє зберегти i свiй народ, i свою державу.
   Особливого психологiчного фактору набуває козацтво ще й тому, що засоби масової iнформацiї день при днi насаджують у нашого народу усвiдомлення надзвичайно низького морального духу та надзвичайно низького рiвня боєздатностi нашої армiї. При цьому для народу, з метою його деморалiзацiї, уперто формується образ української армiї, як армiї дизертирно-дiдiвщинної! Можна заперечити, що це не так, але заперечити мало, треба вiдродити честь армiї.
   Визначну роль українського козацтва у формуваннi нацiональної iдеї закладено вже в самому фактi вiдродження цього козацтва, у вiдродженнi козацького патрiотичного духу, вiйськових, землеробських, спортивних, виховних та iнших козацьких традицiй. Бо дiйсно: велич української нацiональної iдеї - у величi козацького духу!
   Провiднi напрямки дiяльностi козацьких осередкiв загальновiдомi, вони визначенi в Указi Президента, який є Почесним гетьманом українського козацтва 'Про вiдродження iсторико-культурних та господарських традицiй українського козацтва' та вiдповiдних рiшеннях облдержадмiнiстрацiй, це й iсторико-просвiтницька та дослiдницька дiяльнiсть i вiйськово-патрiотичне виховання, iз впровадженням козацьких традицiй у навчальнi заклади та в лави армiї; спортивний розвиток i розвиток фермерських господарств та пiдприємницької i ремiсної дiяльностi; спiвпраця з органами правопорядку (як це добре демонструє в Одесi, наприклад, козацьке товариство iменi Iвана Сiрка, отаман В.Кривобок) та адмiнiстрацiями i органами самоуправлiння; обстоювання засад релiгiйного виховання. А саме в розвитку такої дiяльностi i полягає найдiєвiше участь козакiв i в формуваннi нацiональної iдеї, i в її втiленнi.
   Всi ми пам'ятаємо, як кiлька рокiв тому Президент заявив, що нацiональна iдея в Українi не спрацьовує. Чи мав право Президент казати це? Вiдповiдаю: мав! I право, i пiдстави! Але не повинен був! Тому що у вустах гаранта Конституцiї та державностi подiбнi заяви звучать, як заперечення потреби в самiй нацiональнiй iдеї, i саме так вони запопадливо були витлумаченi. Iнша рiч, що як Президент, вiн повинен був негайно згуртувати навколо себе ядро iдеологiв, якi б сформували та донесли до свiдомостi нацiї, що ж воно таке, українська нацiональна iдея, i зробити все, щоб надалi ця iдея спрацьовувала. А так... як може спрацьовувати те, чого не сформовано, чого не iснує?
   Зараз ситуацiя змiнилася. Тепер Президент i його речники стверджують, що нацiональну iдею слiд формувати i втiлювати в життя. Це треба вiтати. Але, знову ж таки, як я вже казав, цю iдею не було чiтко сформульовано i не втiлено в гасла. Та й приживлювати нашу нацiональну iдею буде непросто, оскiльки наш Парламент, другий у свiтi пiсля бiлоруського, певна частина депутатiв якого по сутi не визнає права нашої держави на її iснування в тому виглядi, в якому вона - незалежна Україна - iснує, i не визнає нi її атрибутiв, аж до депутатського значка, нi її iсторичного минулого та майбутнього. У цiй ситуацiї добре вже хоча б те, що Президент та державнi структури визнають нацiональну iдею нашої держави як таку. Право нашого народу на нацiональну iдею.
   Одне застереження:
   нацiя повинна формувати свою нацiональну iдею таким чином, щоб, пiдносячи дух i гордiсть своєї нацiї, як нацiї свiтової, ця iдея нi в якому разi не принижувала духу i гордостi жодної нацiї свiту!
   Iнший аспект: в деяких занадто гарячих козацьких головах нацiональна iдея давно переброджує на iдею української козацької держави! На великiй козацькiй радi українського козацтва в Донецьку вже навiть поставили були на голосування акт проголошення української козацької держави. I я був тiєю людиною, яка своїм виступом цi голови змушена була остудити.
   Ну, по-перше, з точки зору законностi, проголошення якоюсь громадською органiзацiєю, та ще напiввоєнизованою, всупереч Конституцiї, української козацької держави було б iдейно-органiзацiйним актом державного перевороту. Але справа навiть не в цьому. Чи спробував хтось iз цих гарячих голiв, якi й досi не остигли, проаналiзувати, всебiчно аргументувати i визначити - а що це таке: козацька держава у сучаснiй iндустрiальнiй, багатонацiональнiй i багатопартiйнiй Українi ХХI столiття? Яка її соцiальна, полiтична та економiчна база, якi засади формування?
   На запитання: чи може в iдеалi формуватися у нас зараз українська козацька держава, вiдповiдаю: може! Але тiльки в iдеалi, i теоретично. Якби в реальному життi хтось наважився її в наш час проголосити - з козацьким традицiйним подiлом на полки i сотнi, з її звичаями i традицiями, її атрибутикою - то це призвело б лише до жорстокого полiтичного та нацiонального протистояння, до розколу держави та нацiї. Причому до розколу не лише полiтичної, але й української, етнiчної нацiї.
   Дехто з отаманiв уже наполягає: пiднiмаймо козацтво! Давайте рiшуче втручатися у полiтичну боротьбу. Нас уже сотнi тисяч, ми сила, ми органiзованi. Погоджуюся: давайте. Але кого висуватимемо в Президенти? I Боже ж ти мiй! З'ясовується, що на кожнi п'ять козакiв - шiсть кандидатiв: той за Ющенка, той за Тимошенко, той за Удовенка, Костенка i навiть... Симоненка! То що робитимемо, хлопцi: шаблi наголо, i в бiй, кожен за свого кандидата, свою партiю?!
   Великий грiх вiзьме на душу та полiтична сила, яка втягне сучасне українське козацтво в полiтичнi розбори! Якими б не були нашi оселедцево-козацькi полiтичнi амбiцiї, ми повиннi визнати, що на сучасному етапi до активної полiтичної дiяльностi, а тим паче - полiтичної боротьби, Українське козацтво не готове! Тому що не має воно нi закону про козацтво, нi органiзацiйної, полiтичної, соцiальної, релiгiйної, мовної та нацiональної єдностi. Так, кожен козак як громадянин може голосувати, за кого йому заманеться. Якийсь певний козацький гурт може пiдтримати любого йому кандидата. Але повторюю: на сучасному етапi козацтво як єдина полiтична сила не сформувалася! Отож дiї отаманiв повиннi бути максимально стриманими i виваженими.
   Я звертаюся до Президента, як Почесного гетьмана Українського козацтва та до Верховної Ради: якщо зараз усi належнi закони для козакiв написано не буде, то завтра для цих козакiв закони вже будуть неписаними! Я... зрозумiло висловлююсь, чи потрiбнi пояснення?
   Я розумiю, що зараз, як громадська органiзацiя, козацтво проходить, за нашими законами, на тих же правах та засадах, що й товариство автолюбителiв, кактусникiв i пiд щось там завуальована асоцiацiя одеських проституток. Але нехай це нiкого не заспокоює.
   На сьогоднi козацькi органiзацiї акумулюють у собi вже сотнi тисяч вчорашнiх вiйськовослужбовцiв армiї та силових структур, чимало з них пройшли 'гарячi точки' i мають спецпiдготовку. Значна частина цих людей - одягнених у форму, при вiйськово-козацьких званнях, розбитих на вiйськовi пiдроздiли, давно стала безробiтною, знедоленою, соцiально незахищеною, а тому озлобленою. Це реалiї нашого життя, я знаю, що я кажу. I треба дуже добре думати, як цiєю масою воєнiзованого люду iдеологiчно, економiчно та органiзацiйно розпорядитися.
   В Росiї ситуацiя iнша. Там величезний масив козацтва живе в станицях нинi вiдроджених Кубанського, Донського, Уральського, Терського Сибiрського, Амурського, Волзького та iнших козацьких вiйськ. Для них це - природний лад життя, вони при землi, при дiлi. Українське козацтво такого земельно-територiального, через вiки пронесеного, станичного устрою життя не має!
   Нашi козаки тисячами проростають по великих мiстах i мiстечках, як шампiйони на асфальтi. Нашi козаки плекають свої козацькi вуса та оселедцi, сидячи на диванах перед телевiзорами, з дружинами пiд боком, а потiм одягають шаровари, сходяться у гурти i проголошують себе 'Сiчовими козаками на звичаї', навiть не уявляючи собi, що таке сiчовий козак, з його обiтницею безшлюбностi, казарменно-курiнним способом життя, цiлковито присвяченого товариству...
   Зараз гостро дебатується питання про те, щоб негайно об'єднати всi козацтва - а їх в Українi сотнi: районнi, мiжрайоннi, обласнi, мiжобласнi та зо два десятки вже всеукраїнських - в єдину органiзацiю, з єдиним статутом i суворою дисциплiною! Стверджую: це неможливо! Навiть якби iснував закон про козацтво. I в Росiї це теж не вдалося, i нiколи не вдасться. Але навiть якби це комусь в Українi вдалося, то я благав би: побiйтеся Бога, не робiть цього!
   Реально подiбне об'єднання можливе лише в тому разi, коли козацтво перетворять на вiйськове формування, з централiзованим командуванням i - що дуже принципове! - з забороною створювати козацькi гурти, якi б до цiєї структури не входили. Ну, гаразд, утворили б ми таку напiввiйськову структуру, одягли тисяч двiстi в однострої, подiлили на пiдроздiли, створили офiцерський корпус, видали традицiйну холодну зброю: шаблi, кинджали (цього домагаються майже всi козаки), i що далi? Що з цiєю масою озброєного напiввiйськового люду робити? На що нацiлювати, за що i проти кого? I в який спосiб контролювати? А з кого завтра складатиметься штаб, i якi в лiдера козацтва будуть амбiцiї?
   Iсторично козацтво було покликано до життя - i весь час жило - вiйною, нагальною потребою обороняти Україну вiд постiйних нападiв татарських орд, туркiв, полякiв... Але зараз iншi умови, iнша ситуацiя. Усi спроби об'єднати козацькi гурти пiд одним прапором призведуть до ще бiльш глибоких розколiв.. Тому об'єднуватися їм слiд не органiзацiйно, не структурно, а... iдейно. I тактика має бути такою: гаразд, ми рiзнi, кожен з наших гуртiв має свої традицiї, свою специфiку, але всi ми повиннi дiяти в iм'я народу, держави, Конституцiї; в iм'я Української нацiональної iдеї.
   Провiдне завдання козацтва у формуваннi нацiональної iдеї саме в тому й полягає, щоб дотримуватися самим й iнших спонукати до дотримання положень нинi дiючих Конституцiї i законiв. За всiєї iх недосконалостi. 'Поганий закон, але закон!'
   Дехто з отаманiв починає агресивно насаджувати думку про пiдпорядкування всiх козакiв однiй релiгiйнiй конфесiї. Але якої? Є гурти, якi визнають тiльки московський патрiархат, а є такi, що визнають тiльки київський, а про московський у їх присутностi краще промовчати. На Iвано-Франкiвщинi зараз панує греко католицизм, а на Львiвщинi чимало козакiв є римокатоликами. А ще ж не забуваймо про автокефалiстiв, iудеїв; уже маємо й козакiв, якi дотримуються iсламу (зокрема, є такi в Криму). То що робитимемо, хлопцi? Насаджувати одну вiру, але кожен свою?
   Не знаю, чи всi отамани зрозумiють мене, але за сучаснi неоднорiдностi та розрiзненостi козацьких громад, гострих конфлiктiв мiж окремими козацькими осередками, мудрiсть отаманiв полягає не в тому щоб, на гарячу голову, втягувати козацтво в релiгiйнi, мовно-нацiональнi та полiтико-економiчнi iнтриги, а щоб утримати їх вiд цього, бiльше займатися виховною та просвiтницькою дiяльнiстю, розвивати культурнi осередки - козацькi хори, ансамблi, театри; пiклуватися про козацькi лiцеї i табори вiдпочинку та спортивного загартування.
   I ще одне. Ми не повиннi насаджувати зневiру до владних структур. Так, в усiх є недолiки, i було б дивно, якби їх не було. Але ви подивiться, як засоби масової iнформацiї цiлеспрямовано, з дня в день, буквально насаджують цiлковиту зневiру в Президента, уряд, парламент, мiсцевi адмiнiстрацiї. Усi в них злодiї, геть усе розiкрали. Україна гине! Не можна в такiй атмосферi будувати цивiлiзовану державу, формувати повноцiнну, самодостатню нацiю!
   Козаки - люди вiйськовi... А що робить будь-який полководець, щоб зупинити розвал армiї i врятувати країну? Передусiм, позбувається дезертирiв, панiкерiв i провокаторiв! За всiх недолiкiв, якi є в сучаснiй Українi, ми не маємо права дозволити нашим засобам масової iнформацiї морально i духовно перетворювати українську нацiю на нацiю, в якiй панують, i буття якої визначають, панiкери, провокатори i духовнi дезертири!
   Ясна рiч, нам важко. Соцiальнi та економiчнi умови дуже складнi. Але знову ж таки... Коли треба домогтися перемоги, полковедь вiдбирає найкращi, найбоєздатнiшi свої частини i кидає їх на прорив на мiннi поля, на колючий дрiт, на доти й окопи. Цим людям перемогою не насолоджуватися, їх справа - зламати опiр, виявити мужнiсть i прокласти шлях другому ешелоновi. За традицiєю, йдучi свмi й ведучi своїх солдатiв на вiрну смерть, командири цих частин ритуально дякували командуванню за виявлену їм честь iти першими i загинути во славу армiї, зброї i народу.
   Так от, склалося так, що саме нам, нашому поколiнню української нацiї випавла честь бути першими, пройти через усi економiчнi, соцiальнi та полiтичнi злами, але вистояти самим i вберегти державу, закласти основи її процвiтання. Уже не задля себе, а задля поколiнь прийдешнiх. Иож, як люди мужнi, як справжнi українцi, козацької кровi, козацького гарту i духу, будьмо вдячними долi й iсторiї за таку високу честь!
   Ми живемо в мирнiй європейськiй державi, i найбiльша мужнiсть полягає в тому, щоб кожен з нас, українцiв, на своєму робочому i житейському мiсцi, щоденно - борозна до борозни, цеглина до цеглини, слово до слова - утверджував козацьку вiрнiсть в iм'я України; козацьку мужнiсть задля захисту України; козацьку працьовитiсть i поряднiсть задля процвiтання України.
   Оце вона i є - житейська, бiблiйна, а отже й козацька мудрiсть нашої Нацiональної iдеї. Бо: велич козацької Української Нацiональної Iдеї - у величi козацького духу! (9)
  
  
  ВIДДIЛ ОСВIТИ
  
   Головний спецiалiст вiддiлу освiти Бiлгород-Днiстровської районної державної адмiнiстрацiї перейшла працювати директором школи. Завiдуюча вiддiлом освiти запропонувала менi прийняти участь у конкурсi на замiщення вакантної посади.
   Школу козацько-лицарського виховання й курiнь Українського козацтва я передав наступникам; працюю головним спецiалiстом вiддiлу освiти районної державної адмiнiстрацiї (вул. Радянська 13, робочий тел. 2-59-36), живу в Бiлгородi-Днiстровському...
   В Бiлгород-Днiстровському вiддiлi освiти (в iнспекторськiй) на той час склався дружнiй колектив - зовсiм молодесенька заступник начальника вiддiлу освiти Принц О.М. та два головних спецiалiста (пенсiонери за вислугою) - Бабiч В.I. та Тимофєєв В.Я. Ми з Валентиною Iванiвною мали величезний досвiд керiвної роботи в закладах освiти; Олена Миколаївна мала величезне бажання вчитися мистецтву керувати освiтою. Дружнi стосунки, взаємодопомога, корпоративний дух панували тут. Менi було дуже комфортно працювати у вiддiлi й, сподiваюсь, дiвчатам теж. На жаль, такi колективи iснують недовго (дуже хорошого повинно бути небагато, щоб цiнувати це хороше). В 2005 роцi я перейшов на посаду начальника вiддiлу органiзацiйної та кадрової роботи райдержадмiнiстрацiї (його начальник - Македонський О.Г. пiшов у велику полiтику - очолив мiський осередок Партiї регiонiв), Валентина в 2006 роцi пiшла на пенсiю, Олена в 2007 роцi перейшла на посаду головного спецiалiста у мiський вiддiл освiти...
   На посадi головного спецiалiста я продовжував працювати над темою козацько-лицарського виховання учнiв: налагоджував виховну роботу цього спрямування в Адамiвський, Долинiвськiй, Вигiнськiй, Турлацькiй, Бiленкiвськiй, Шабiвськiй ?2 та iн. школах, проводив для учителiв районнi, обласнi семiнари, органiзовував районну вiйськово-спортивну гру 'Патрiот' ('Джура'), керував виконанням районих заходiв щодо розвитку Українського козацтва, редагував козацьку газету 'Рiч про Буджацьку Сiч', виступав iз статтями в мiсцевiй, обласнiй, центральнiй пресi, писав книги...
  Офiцiйна українська педагогiка не заперечує того, що козацтво стало найдосконалiшою формою вияву генетично закодованих здiбностей i можливостей нашого народу. I тому в Концепцiї нацiонального виховання реалiзацiя науково обґрунтованих i випробуваних iсторiєю козацько-лицарських виховних традицiй - вважається одним iз найефективнiших українознавчих пiдходiв у навчально-виховнiй роботi.
  Що ж поганого в заповiдях козачат: 1. Козак - розумна, чесна, смiлива людина, найдорожче для нього Батькiвщина. 2. Козак - слабкому захисник, цiнувати побратимство звик. 3. Козак українську любить мову, вiн завжди дотримує свого слова. 4. Козак - це той, хто за освiту, хто прагне волi i блакитi. 5. Козак усiм народам друг, бо лицарський у нього дух.
  Або що ж поганого у моральних заповiдях джур: 1. Козак-лицар шанує батька свого й матiр свою, шанує вiру своїх батькiв, їхнi обряди, звичаї, традицiї. 2. Козак-лицар шанує i захищає честь i гiднiсть дiвчини, жiнки, матерi, честь i гiднiсть усiх людей. 3. Козак-лицар чистий душею i тiлом, змiцнює свiй дух i тiло самовихованням, самоосвiтою. 4. Козак-лицар мужнiй i вправний воїн, справжнiй господар, мудрий державний дiяч. 5. Козак-лицар миротворець, етично й естетично вихована людина.
  Що поганого у завданнях, якi ставить сучасна українська козацька педагогiка: 1. Виховувати пiдростаюче поколiння українського народу на патрiотичних, героїчних, нацiонально-державницьких традицiях українського козацтва. 2. Формувати в сiм'ї, школi, громадському життi козака-лицаря, мужнього, з нацiональною свiдомiстю й самосвiдомiстю, з високою мораллю i духовнiстю громадянина України. 3. Виховувати мiцне здоров'ям i духом молоде поколiння нашої держави, її захисникiв. 4. Готувати iнтелектуальну, духовну елiту нацiї, наукових, культурних, полiтичних, державних дiячiв України. 5. Формувати високi лицарськi якостi, шляхетнiсть духу, моральнi чесноти, глибоку людянiсть, почуття милосердя, бажання дiяти в дусi Добра, Красоти, Любовi.
  Використовуючи козацьку педагогiку в навчаннi i вихованнi, ми закладаємо в пiдвалини сфери практичної життєдiяльностi нашого народу фiлософiю любовi i працi, патрiотизму i творчостi.
  Загальновизнано, що у перiод моральної кризи, дегероїзацiї i деморалiзацiї значної частини нашого суспiльства козацько-лицарськi традицiї, козацька сiмейна, шкiльна i соцiальна педагогiка (як невiд'ємна складова української педагогiки), високо тримають стяг вершинних нацiональних i загальнолюдських цiнностей, здобуткiв елiтних прошаркiв рiдного народу, лицарської духовностi...
  ... Зiрка сумлiння нам сяє...
  
  
  АРХIВИ КОЗАЧЧИНИ ЗАДНIСТРОВ'Я
  
  Донька моя, Свiтлана, студентка iсторичного факультету Одеського нацiонального унiверситету iменi I.I.Мечнiкова на старших курсах писала курсовi роботи 'Сучасне українське козацтво пiвдня Одещини кiнця ХХ - початку ХХI столiть' (2003) та 'Сучасне українське козацтво Бiлгород-Днiстровського району Одеської областi кiнця ХХ - початку ХХI столiть' (2004). Для курсових робiт (й далi - для дипломної - 2005) ми почали збирати документи та матерiали, якi потiм склали основу 11-томного зiбрання (20 книг) 'Архiви козаччини Заднiстров'я' (2003-2010) та книг Свiтлани Валерiївни 'Сучасне українське козацтво на пiвднi Одещини' (2005), 'Сучасне козацтво Бiлгород-Днiстровщини' (2006), 'Сучасне лицарство Заднiстров'я' (2007).
  Свiтлана закiнчила з вiдзнакою Адамiвську восьмирiчну школу Бiлгород-Днiстровського району, Муравлiвську середню школу Iзмаїльського району, iсторичний факультет Одеського нацiонального унiверситету iм. I.I.Мечнiкова, художньо-графiчний факультет Пiвденноукраїнського педагогiчного унiверситету iм. К.Д.Ушинського; працювала в школi вчителем образотворчого мистецтва, iсторiї України.
  Науковi iнтереси - сучасне козацтво Пiвденної України (Одеська, Миколаївська, Херсонська областi, Автономна Республiка Крим).
  
  
  НАША 'ВЕСЕЛКА' ЗАЧАРУВАЛА Й АНГЛIЙЦIВ
  
  Вiдбулося посвячення в козаки та берегинi всесвiтньо вiдомого ансамблю української народної музики 'Веселка' Бiлгород-Днiстровського педагогiчного училища (керiвники - полковник УК Михайло Iванович та Валентина Опанасiвна Нiкiруї - викладачi педучилища). Висвячували козаки Петько А.I., Скляренко М.П., Царенков О.П., Тимофєєв В.Я.
  
   Виступає 'Веселка'. Ансамбль - лауреат 55 та 56 Мiжнародного фестивалю в Англiї. Для ансамблю притаманнi - артистизм, яскравi нацiональнi костюми, оригiнальнiсть та культура виковання, вiдповiднiсть канонм й др.. У колективi є значна оркестрова група, де звучать бандура, цимбали, сопiлка, скрипки, козо бас. Серед колективiв такого роду на Українi немає такого другого ансамблю, у складi якого свiй великий оркестр. 'Веселцi' вже тридцять рокiв! Слава козацькому ансамблю! Слава Українi! (10)
  
  Дехто iз англiйцiв чи не вперше почув про Україну, коли ансамбль 'Веселка' побував в Великобританiї на Мiжнародному музичному фестивалi, який проводиться пiд патронатом принца Уельського. I хоч у святi брало участь майже пiвтораста колективiв iз шести десяти країн свiту, концерт наших спiввiтчизникiв, у якому було вiдтворено яскравi i поетичнi українськi обряди, справив на розважливих жителiв Альбiону незабутнє враження. На їх запрошення ансамбль через рiк побував i на наступному фестивалi.
  'Веселцi' вже тридцять рокiв. Нинi це сталий колектив української пiснi зi спiвочою та хореографiчними групами, власним оркестром народних iнструментiв. Вирiс ансамбль iз троїстих музик, органiзованих подружжям Михайлом Iвановичем та Валентиною Опанасiвною Нiкiруй. Про Нiкiруїв кажуть, що у них трiйко дiточок: Богдан, Зоряна та ще 'Веселка', i всi вони щедро обдарованi талантами.
  У складi колективу - студенти та викладачi педагогiчного училища. Їх Нiкiруї прискiпливо вiдбирають за конкурсом, а потiм ще 'школять' у пiдготовчих групах перш нiж включити до основного складу. Адже ансамбль гiдно носить звання народного, а це зобов'язує постiйно тримати його у високiй художнiй формi, вдосконалювати майстернiсть спiвакiв, музикантiв i танцюристiв до професiйного рiвня.
  Керiвник - Михайло Iванович - великий знавець українських пiсенних традицiй, особливостей нацiонального мелосу, нiколи не прагнув перетворити ансамбль на академiчний колектив. Не випадково на всеукраїнських та мiжнародних фестивалях i конкурсах, зокрема у Польщi, Югославiї, Болгарiї, Нiмеччини, Англiї, слухачiв завжди вражало дуже природне i не натужне звучання 'Веселки'. Голос у неї м'який, проникливий, нiби огортаючий. Так завше спiвали на весiллях та на вечорницях.
  Саме обрядовi пiснi становлять основу репертуару колективу. Iз студентськими фольклорними експедицiями М.Нiкiруй об'їздив мало не всi села Приднiстров'я, збираючи невiдомi зразки гаївок, щедрiвок, весiльних та обжинкових пiсень. За роки копiткої пошукової роботи таких знахiдок стало на великий фольклорний збiрник, який вже пiдготовлено до друку.
  За час iснування 'Веселки' її школу пройшло бiльше пiвтисячi студентiв педучилища, i всi вони, незалежно вiд обраної спецiальностi, на все життя стали палкими шанувальниками української пiснi. А ще за цi роки в ансамблi з'явилися колективи-паростки - спiвочi й iнструментальнi гурти, органiзованi по всiй Українi його колишнiми вихованцями. Таких уже налiчується близько тридцяти.
  ...Неповторнi хвилини щастя, коли спiваєш улюбленi з дитинства пiснi в унiсон iз знаменитим ансамблем, вiдчуваючи i себе трошки артистом. I вiдбиваєш долонi в шалених вдячних оплесках, i плачеш сльозами радостi. Тому що наша народна пiсня - то душа України.
  Знову щемно спiває сопiлка Михайла Iвановича, а Валентина Опанасiвна, яку бiлгород-днiстровцi називають своїм 'буджацьким соловейком', виводить 'Над горою мiсяць сходить' - найпершу i найулюбленiшу пiсню iз свого репертуару. А в ансамблi їм акомпанують i пiдспiвують Богдан та Зоряна, яким нести далi музичну естафету батькiв... (11)
  
  
  РIЧ ПРО БУДЖАЦЬКУ СIЧ
  
   ... Пiсля нас не буде нас, а справи залишаться', - сказав останнiй станiчний отаман некрасiвських козакiв Муравльовки, страчений румунами в 1918 роцi за збройний супротив. Я додам: 'Так, справи залишаються, якщо їх занотує Хранитель в Лiтопису'.
   Багаторiчний термiн дiяльностi козацьких органiзацiй в Заднiстров'ї дає пiдстави менi (редактор) стверджувати: нам, козакам, потрiбен свiй печатний орган, свiй Лiтопис, бо багато чого з дiяльностi нашої (кiнця ХХ - початку ХХI столiть) забулося, зникло багато документiв, вiдходять у Спокiй старi козаки, якi розпочинали справу...
   Шановний читачу, Ви тримаєте в руках 1-й номер Лiтопису козацтва Заднiстров'я - 'Рiч про Буджацьку Сiч'.
   В цьому роцi (2004) Лiтопис буде виходити щомiсячно з додатками. Редакцiя планує знайомити читача з новинами козацтва (по можливостi, всiх Всеукраїнських та зарубiжних органiзацiй), iсторiєю та сучасним станом всiх 28 козацьких вiйськ (11 з них були на Українi - Азовське, Бузьке, Буджацьке, Запорозьке Низове, Запорозьке Реєстрове, Грецько-Албанське, Дунайське, Катеринославське, Кримське, Усть-Дунайське, Чорноморське). В Лiтопису Ви будете мати змогу ознайомитися з дитячо-юнацьким козацьким рухом; з особами, дiяльнiсть яких залишила слiд в iсторiї козацтва... (12)
  
  
  КОЗАЦЬКА ДЕРЖАВА: МРIЯ ЧИ РОЗБУДОВА?
  
   Про те, що ми, українцi, козацького роду - згадується у нашому Гiмнi. Тож чому ж ми, нащадки козакiв, вiдмовилися вiд створення козацької держави? Чому ми не можемо панувати у своїй сторонцi? Чому американцi створили своє вiйсько за козацьким зразком, а наше створено за хто-зна яким? Чому? Чому? Запитань, на жаль, бiльше, нiж вiдповiдей...
   1992-й рiк. Україна, нарештi, одержала жадану незалежнiсть. Розгубленi партiйнi номенклатурщики притримуються 'багатовекторної' полiтики, роблять реверанси то у бiк Москви, то у бiк Європи. На всяк випадок. Знимають з бойового чергування i вивозять ядерну зброю, розпродують вiйськову технiку, доводять до жебрацького стану армiю. Набирає силу зухвалий кримiналiтет. Люди ховаються у своїх помешканнях за гратами та броньованими дверима. Олiгархи оптом i у роздрiб розпродають продукцiю пiдприємств, сировину i самi пiдприємства, а грошi перегоняють за кордон. Безробiття, жебрацтво, дитяча безпритульнiсть... Голодна старiсть, бо Ощадбанк пограбував багатомiльйонний народ i, як це не дивно, винуватцiв не знайдено. Так званi 'реформатори' руйнують сiльське господарство, конає село, основа нашої держави.
   Про це ми ведемо вечорами розмову з Iваном Матвiйовичем Деордицею, кремезним, схожим на Тараса Бульбу, чоловiком, землеробом, патрiотом України, нащадком козацького роду Пiдвисицьких. Галасують народнi обранцi у Верховнiй Радi, як гриби пiсля дощу, з'являються численнi партiї i все це робиться не заради порятунку Вiтчизни та її багатостраждального народу, а заради власної користi. Ми добре вiдчуваємо це i боляче шукаємо виходу, як допомогти Українi в цi важки часи.
   - Треба вiдроджувати козацтво. Воно в усi часи боронило Україну, - каже Iван Матвiйович. Так невеличка група патрiотiв переймається благородною iдеєю i реєструє Буджацьку козацьке вiйсько.
   Потiм були численнi поїздки до Київа, Запорiжжя, участь у нарадах i радах, зустрiчi з посадовцями i можновладцями. Отаман Головатий, гетьман Мулява, гетьман Бiлас. З кожним з них були пов'язханi великi надiї. В Запорiжжi, на Хортицi спiлкуємся з донцями та кубанцями, у станицях яких зникли одразу ж злодiї, гвалтувальники, бандити. Люди почали звикати жити без замкiв, при вiдкритих вiкнах. А що робиться у нас? Вiдра не можна залишити бiля криницi. В мiстах городяни закрили вiкна гратами аж по четвертий поверх, а злодiї вiльно гуляють по вулицях... Гетьман Мулява, сержант, одержавший генеральський чин i гетьманську булаву, роз'їжджає по Європi та Америцi, розповiдає довiрливiй українськiй дiаспорi байки, зриває оплески та пожертвування, якi йдуть невiдомо куди. З'являються численнi козацькi осередки рiзного напрямку, 'тiньовi' гетьмани, безлiч полковникiв та генералiв. Починається розбрат, боротьба за владу, як у часи Гетьманщини. В народi змiнюється ставлення до козакiв. Їх називають 'халявщиками', тому що люблять випити i поїсти 'на халяву', а потiм кричати 'Будьмо, гей!' I не бiльше того. Правда, дехто робить добру справу - прибирає старi, занедбанi козацькi цвинтарi, зустрiчається в школах з молоддю.
   А в школах, Адамiвськiй та Миколаївсько-Новоросiйськiй, педагоги-ентузiасти i патрiоти, роблять справжню справу: прилучають дiтей до традицiй козацтва, вивчають його iсторiю, пропагують вишкiл. Але таких шкiл одиницi...
   Дехто вважає, що все лихо в Українi вiд того, що в неї нема елiти. Мовляв, у англiйцiв - лорди, у полякiв - шляхта, у росiян - бояри були, а в нас полковники, яких обирали на радi i якi згодом ставали пихатi та за розумнi, бо, як кажуть, не дай Боже з Iвана пана... Можливо, в цьому твердженнi також є сенс. Та згадаймо iсторiю, кращi сторiнки якої пов'язанi з часами, коли людська гiднiсть була невiд'ємною рисою епохи. Степовi лицарi не тiльки захищали рiдний край, але забезпечували його виживання та розквiт. Вони не ставали на колiна анi перед королями польськими, анi царями московськими. Коли ж Сiч було знищено, захищати свободу i честь народу було вже нiкому i тодi на нашу землю прийшло крiпацтво з його приниженням людської гiдностi, звiрствами i лизоблюдство. З людиною, яка втратила стержень особистостi - гiднiсть, можна робити що завгодно. Саме брак гiдностi у наших спiввiтчизникiв заважає їм сьогоднi захищати свої права.
   'Пишайся тим, якщо на землi зникнуть геть чемнiсть, великодушнiсть, вiрнiсть, їх можна було б вiдшукати у твоїх грудях!' - такими словами напучував своїх лицарiв Франциск Перший. Отже, нехай вони пiдтримують кожного, хто вiдчуває себе козацького роду.
   Ми живемо у жорстокi i непередбаченi часи. Нiхто не знає, якi випробування чекають на нас i нащадкiв наших. В цьому свiтi, як i за чвсiв татарської навали, нiхто не рахується iз слабким та беззахисним. Тому ми, українцi, як i нашi героїчнi предки, мусимо бути сильними, розумними i непереможними. Тiльки так ми будемо здатнi зберегти себе, свiй народ i свою Батькiвщину.
   Слава Українi! Героям слава! (13)
  
  
  'ГРОНО'
  
   В Бiлгород-Днiстровському мiському Центрi дитячої творчостi вiдбулося посвячення в козачати ансамблю української народної музики 'Гроно'. В дiйснi козаки було посвячено старших артистiв колективу 'Гроно' та керiвника - Богдана Нiкiруя. Висвячували козаки Петько А., Шурпа I., Скляренко М., Воробйов В., Горлачов С., Горлачова Л., Оленєв I., Тимофєєв В. Слава Українi! Слава козакам! (14)
  
   Ансамбль був створений у 1997 роцi на базi мiського Центру дитячої творчостi. У цьому ж роцi колектив вперше став Лауреатом мiського i обласного конкурсiв-оглядiв 'Таланти твої, Україно'.
  Ансамбль 'Гроно' є лауреатом I, II та III ступенiв XI, XII, XIII, XIV, XV обласних в рамках Всеукраїнських оглядiв-конкурсiв 'Таланти твої, Україно'.
   У складi ансамблю працюють три рiзновiковi групи, що складає 45 гурткiвцiв. Творча дiяльнiсть колективу спрямована на вiдродження української народної пiснi. Весь склад ансамблю - хлопчики, тому i репертуар колективу побудований на українських похiдних маршах, козацьких пiснях, думах, баладах.
  Ансамбль веде активну роботу по естетичному вихованню юних слухачiв, по пропагандi українських народних пiсень. Колектив користується великою популярнiстю у мешканцiв мiста, є постiйним гостем у навчальних закладах, дитячих таборах вiдпочинку та санаторiях смт. Затока та Сергiївки. Колектив є активним учасником дитячих свят, концертiв i акцiй, якi проводить мiський Центр дитячої творчостi.
  В основi успiху колективу полягає системнiсть навчально-виховного процесу: гра на музичних iнструментах, пошук i вiдтворення пiсенного матерiалу, розвиток вокальних здiбностей дiтей. Колектив постiйно працює над удосконаленням своєї виконавчої майстерностi. Керiвник i вихованцi завжди знаходяться у творчому пошуку.
  У 2003 роцi ансамбль прийняв участь у Всеукраїнському фестивалi козацької пiснi 'Байда', де здобув звання Лауреата. Того ж року хлопцi прийняли участь у святковому концертi на Всеукраїнськiй козацькiй Радi в Нацiональнiй Оперi України. Влiтку 2005 року вокальне трiо ансамблю представляло Україну на XXIII конкурсi 'Лемкiвська ватра' в Польшi.
   Ансамбль народної української музики 'Гроно' має звання 'зразковий художнiй колектив'.
  Керiвник Богдан Михайлович Нiкiруй професiйно досконалий педагог, вмiло органiзовує навчальний процес, розвиває творчi здiбностi вихованцiв,їх художнi особливостi.
  Народився Богдан в найбiльш музичнiй сiм'ї нашого мiста. Його батьки - Валентина Опанасiвна та Михайло Iванович Нiкiруї - викладачi педагогiчного училища, а також керiвники ансамблю української народної музики (вiдомого не тiльки на Українi) 'Веселка'. Зроста у творчiй атмосферi, просоченою духом споравжної української культури. Батьки з малих рокiв брали його з собою на концерти, фестивалi, творчi вечори...
  Богдан закiнчив педагогiчне училище, навчається в Iзмаїльському гуманiтарному унiверситетi. На протязi восьми рокiв вiн з своїми хлопчаками патрiотичною музикою вiдроджує справжнi козацькi традицiї.
  Богдан Нiкiруй колись сказав, що натхненням для нього є чистий та правдивий образ Неньки-України. Приналежнiсть до культури нашої Батькiвщини завжди видiляла Богдана, в якiй б вiн державi не знаходився. Коли Нiкiруй гуляв по Парiжу, Лондону, Варшавi (й так далi) в вишитiй сорочцi, то зустрiчав лише захват перехожих. Це визивало в ньому почуття гордощi.
  Як каже Богдан, життя - це пошук. Нiколи не треба опускати руки, треба шукати. Й саме головне - нiколи не треба забувати, хто ти й звiдкiля; яким би не було твоє становище, головне - це повiрити в свої сили. Ось тодi й можлива робота, й результат обов'язково з'явиться. (15)
  
  
  
  2. Квiтень - вересень 2004. Завдання сучасного козацького навчально-виховного закладу. Гiмназiя ? 9 м. Одеси - обласний семiнар. Нашi шкiльнi Сiчi в районi. Не буде переводу козацькому роду! 'Шквал'. Бессарабiя за Ющенка. Байрамчанська Сiч.
  
  
   Перебiг виборчої кампанiї вiдзначався напруженням (отруєння В.Ющенка, зiткнення прихильникiв кандидатiв у президенти, кинуте в лице В Януковича яйце); постiйне протистояння спостерiгалося в бiльшостi регiонiв, причому в полiтичнiй агiтацiї використовувалися бруднi технологiї. Серед жителiв рiзних областей вiдзначалася дiаметрально протилежна оцiнка 26 кандидатiв у президенти, особливо потенцiйних фаворитiв президентських змагань. З газет: 'суперечка двох основних лiдерiв президентських перегонiв (В.Ющенко й В.Янукович) може призвести до територiального, духовного, класового, полiтичного й нацiонального розколу України'.
   У своєму прагненнi позбутися комплексу меншовартостi бiльшiсть кандидатiв у президенти звертались до славетного минулого українського народу, часто при цьому 'передавали кутi меду': 'українцi - вища нацiя, нiж європейцi чи американцi', 'Україна - свiтовий оазис миру i центр всесвiту', 'писемнiсть на Українi виникла 6 тис. рокiв тому й саме українцi вперше в iсторiї людства застосували плуг', 'кандидат вiд опозицiї - представник козацького аристократичного роду'.
   Величезну роль вiдiгравали молодiжнi органiзацiї ('Чорна Пора', 'Жовта Пора', 'Чиста Україна'), студентство.
  Маси виступали за вiдкрите суспiльство, а 'iнтегральний нацiоналiзм' мав другорядне значення. Народ бажав тотального оновлення влади, повної публiчностi в її дiях, насамперед вiддiлення бiзнесу вiд владних посад, справедливостi й поваги до простих людей, Без цього, як вважала бiльшiсть, залишається закликами завдання боротьби з корупцiєю, хабарництвом i тiньовою економiкою.
  
  У видавництвi 'СП 'Петрекс' надрукував книги:
  1. С.В.Тимофєєва, В.Я.Тимофєєв. Архiви козаччини Заднiстров'я. Видавництво 'СП 'Петрекс'. Бiлгород-Днiстровський. 2003-2010.
   Документи та матерiали козацтв Заднiстров'я.
  Т. 2. Основнi офiцiйнi документи. Частина 2. 2004. (01.07.2004). 193 стор.
  Т. 4. Козацькi органiзацiї Бiлгород-Днiстровського району. Частина 2. 2004. (01.07.2004). 308 стор.
  Т. 6. Козацькi органiзацiї пiвдня Одещини. Частина 2. 2004. (01.07.2004). 278 стор.
  2. В.Я.Тимофєєв. Адамiвська Сiч - школа козацько-лицарського виховання. Видавництво 'СП 'Петрекс'. Бiлгород-Днiстровський. 2004. (29.04.2004).
  186 стор. Додатки, фото.
  Опис моделi громадського (на базi загальноосвiтньої школи) навчально-виховного закладу нового типу, покликаного дати учням додаткову козацько-лицарську освiту, забезпечити їх надiйний духовний зв'язок з предками, розвинути стосунки з сучасниками i зорiєнтувати козачат на iнтереси нащадкiв, бо творче вiдродження в життi iдей i засобiв козацької педагогiки має забезпечити виховання фiзично здорових, морально чистих i по-лицарськи мужнiх та сильних духом громадян України. За впровадження цiєї моделi в практику роботи школи автор був удостоєний звання 'Кращий освiтянин України 2002 року'.
  Роздiли книги: Вступ Адамiвська школа козацько-лицарського виховання. I. Передумови утворення Адамiвської школи козацько-лицарського виховання. Iсторична iнтерлюдiя. II. Козацька педагогiка й сучасна освiта. Педагогiчнi роздуми. III. Адамiвська загальноосвiтня школа I-II ступенiв. Iсторичний нарис. Керiвники. IV. Адамiвська школа козацько-лицарського виховання. Педагогiчний колектив. V. Адамiвська школа козацько-лицарського виховання - гуманiстична основа становлення особистостi, берегиня духу села. Теоретичнi засади. VI. Джерела школи козацько-лицарського виховання. Використана лiтература. Додатки.
  
  
  ЗАВДАННЯ СУЧАСНОГО КОЗАЦЬКОГО НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ЗАКЛАДУ
  
   Використовуючи козацьку педагогiку в навчаннi й вихованнi, ми закладаємо в пiдвалини сфери практичної життєдiяльностi нашого народу фiлософiю любовi i працi, патрiотизму i творчостi...
  Сучасна козацька педагогiка - це частина української етнопедагогiки в її вершинному виявi, яка формує у дiтей i молодi синiвську любов до рiдної мови, культури, землi, народу, Батькiвщини, виховує в них незламну силу волi й духу, високу лицарську мораль, духовнiсть. Тому народну педагогiку, традицiї українського народу, закладенi в часи козацтва, необхiдно використовувати, переосмислювати, адаптувати, аби ще в дитячому колективi людина формувалась як господар, патрiот, громадянин.
   Вiдродження козацьких культурно-iсторичних, а також виховних традицiй i звичаїв у формi українського козацтва, стало визначним явищем у суспiльному життi нашої держави.
   Основна мета сучасної козацької педагогiки - формувати козака-лицаря, захисника рiдної землi з яскраво вираженою українською нацiональною свiдомiстю й самосвiдомiстю, свiтоглядом й характером, високою мораллю й духовнiстю.
   Нiщо не повертається в традицiйних формах, час диктує свої. Не всi форми вiдповiдають сучасностi в козацькiй педагогицi: нинi iнший тип виробничих вiдносин, побуту, потреб та свiдомостi. Але дух не втрачає сили, енергiї, цiлеспрямованостi до мети. Тому не можуть не використовуватися такi принципи козацької педагогiки, як любов до сiм'ї, роду i нацiї, до рiдної природи, оселi, землi; дух лицарства (побутового, вiйськового, державницького), волелюбностi, життєносний дух побратимства; дух особової, соцiальної i нацiональної самосвiдомостi, гiдностi та честi.
   Iсторiя козацтва Заднiстров'я останнього десятилiття ХХ столiття - першого десятилiття ХХI столiття дають нам великий iсторичний урок громадянського почину. Вiн полягає в тому, що козацько-лицарськi традицiї, цiнностi, їхнiй могутнiй духовний потенцiал цiлеспрямовано, творчо вiдроджують козацькi органiзацiї, навчальнi заклади на громадському та державному рiвнi.
   Вiдомо, що в наш час, час свiтової глобалiзацiї суспiльних процесiв загострюються протирiччя мiж силами культурної унiфiкацiї i прагненням народiв до збереження своєї культурної iдентичностi.
   В сучасному суперечливому свiтi виживуть, збережуть себе тi, хто зумiє вiдстояти у глобальному змаганнi свою культуру, мову, фольклор - усе те, з чого складається сутнiсть та особливiсть нацiонального характеру.
   Загальновiдомо, що iсторичнi умови буття українського народу породили самобутнiй феномен - козацтво. Воно втiлювало в собi фiзичне i духовне здоров'я нацiї, iнтелектуальну силу, життєздатнiсть, оптимiзм i енергiю.
   Це була об'днана, згуртована, iдейно i духовно зцементована, суворо дисциплiнована сила, яка очолювала боротьбу проти чужоземного ворога.
   Тому на сучасному етапi розвитку педагогiки необхiдно зосередити увагу на вихованнi всебiчно розвиненої особистостi українця (нацiональне виховання у формi козацько-лицарського) та на розумнiй iдеологiзацiї та полiтизацiї виховного процесу через участь молодi в дiяльностi громадських органiзацiй Українського козацтва (загальновiдомо, що формування майбутнiх громадських дiячiв починається з їхньої участi в дiяльностi дитячих i юнацьких органiзацiях).
   Система виховної роботи школи козацько-лицарського виховання базується на iдеях козацької педагогiки як частини народної педагогiки у вершинному її виявi. Дiяльнiсть усiх джерел органiзованого впливу на виховний процес у школi, спрямований на творче продовження в сучасних умовах козацьких звичаїв, традицiй, вироблення в кожного учня прагнення розвивати в собi кращi людськi риси українця-патрiота.
   Тому завдання школи козацько-лицарського виховання: плекати фiзично загартованих, з мiцним здоров'ям, дужих тiлом i духом синiв i дочок незалежної України; формувати у пiдростаючого поколiння високi лицарськi якостi, шляхетнiсть, моральнi чесноти, почуття милосердя, виховувати силу волi, силу духу, мужнiсть, звитягу, умiння боротися зi злом, перемагати в будь-яких життєвих обставинах; плекати вiру, надiю, любов, готовнiсть творити добро, красоту в собi i в довкiллi; формувати здатнiсть до альтруїзму, гармонiйного поєднання особистих, iндивiдуальних i загальнонацiональних державних потреб та iнтересiв, вiдчувати себе невiд'ємною складовою частиною цiлого й вiчного - української нацiї, держави; виховувати у пiдростаючих поколiнь український козацький характер, свiтогляд, iсторичну пам'ять, нацiональну свiдомiсть, готувати молодь до активної нацiональної творчостi, участi в розвитку рiдної культури, духовностi; виховувати господарiв рiдної землi, творцiв Української держави, її захисникiв вiд ворожої агресiї, мовної i культурної експансiї... (16)
  
  
  
  
  
  ГIМНАЗIЯ ? 9 М. ОДЕСИ - ОБЛАСНИЙ СЕМIНАР
  
  В квiтнi на базi української гiмназiї ? 9 м. Одеса вiдбувся обласний семiнар для педагогiв, що працюють iз козачатами 'Сучаснi пiдходи у формуваннi особистостi учнiв на засадах i традицiях козацько-лицарського виховання'. Вiд Бiлгород-Днiстровського району взяли участь - Тимофєєв В.Я. (головний спецiалiст вiддiлу освiти райдержадмiнiстрацiї), Гриценко В.Н. (педагог-органiзатор Адамiвської ЗОШ), Молчанова Т.I. (педагог-органiзатор Долинiвської ЗОШ), Ситнiк В.О. (педагог-органiзатор Бiленкiвської ЗОШ). В програмi: виступи Анiсiмова А.Ю. (заступник директора ООIУВ), Чешенко О.I. (методист ООIУВ), Мацюка М.М. (доцент ОНПI, к.ф.н. - 'Козацтво - як чинник українського нацiонального вiдродження'), Гуцалюк С.Б. (крайовий бунчужний ЧКЗ - 'Героїко-патрiотична пошуково-краєзнавча робота по мiсцях козацької бойової слави Одещини - дiєвий засiб формування нацiонально-патрiотичної усвiдомленостi учнiв'), Пуклiча В.В. (крайовий отаман ЧКЗ - 'Спiвпраця дiйсного козацтва Чорноморського козацького з'єднання iз школою - прiоритетний напрям виховання громадян незалежної України'), Олiйника I.А. (директор гiмназiї ? 9 - 'Сучаснi пiдходи у формуваннi особистостi гiмназистiв на засадах i традицiях козацько-лицарської педагогiки' та 'Реалiзацiя програми нацiонально-патрiотичного i духовного виховання учнiв гiмназiї на засадах i традицiях козацько-лицарської педагогiки'), Снiгур Л.В. (завiдуюча бiблiотекою гiмназiї ?9 - 'Законодавча база функцiонування i розвитку сучасної школи козацько-лицарського виховання учнiв', Тимофєєва В.Я. (радник Польового Гетьмана Українського козацтва - 'Завдання сучасного козацького навчально-виховного закладу'), Загальногiмназiйний Урок Мужностi, урок з iсторiї Українського козацтва в 5 класi 'В душi i серцi кожного козака - Соборна Україна', зiбрання загону iм. Г.Добровольського 5 кл. 'Iм'я молодосiчовика-гiмназиста зобов'язує', прес-конференцiя з членами Великої козацької Ради гiмназiї ? 9 та iн.
  
  Самодiяльна учнiвська органiзацiя гiмназiї ? 9 м. Одеса 'Молода Сiч' заснована на принципах Всеукраїнської дитячо-юнацької i молодiжної органiзацiї 'Молода Сiч'.
  Уся багатограння навчально-виховна робота гiмназiї здiйснюється на випробувальних вiками пiдвалинах української нацiональної iдеї, системi нацiональних цiнностей, якi одночасно мають загальнолюдський змiст та характер.
  Головною метою дiяльностi 'Молодої Сiчi' гiмназiї є розвиток дитячого i юнацького руху, виховання учнiв в дусi нацiональної iдеї на високоефективних козацько-лицарських традицiях рiдного народу, принципах християнської моралi.
  Педагогiчний колектив гiмназiї ? 9 одностайно ухвалив козацьку педагогiку i вважає за доцiльне i необхiдне виховувати пiдростаюче майбутнє поколiння саме на нацiональних, державницьких та патрiотичних iдеях, на засадах народної етнопедагогiки та козацько-лицарських традицiях, звичаях i духовностi.
  Саме таким шляхом вирiшили побудувати свою виховну роботу члени педагогiчного колективу гiмназiї ? 9 м.Одеси, а учнi гiмназiї iз задоволенням сприйняли цю iдею i всi разом ухвалили створити учнiвську самодiяльну загальногiмназiйну органiзацiю 'Молода Сiч', яка успiшно дiє вже протягом чотирьох рокiв.
  'Молода Сiч' гiмназiї ? 9 має чiтку органiзацiйно-педагогiчну структуру. Не порушуючи склад учнiвських класних колективiв, основою дiяльностi 'Молодої Сiчi' гiмназiї є первиннi козацькi загони, якi формуються на базi кожного класу. Такий принцип формування загонiв дає можливiсть синхронно поєднувати навчальну дiяльнiсть та проведення багатогранної позакласної i позашкiльної роботи в рамках самодiяльної козацької органiзацiї.
  'Молода Сiч' має свою символiку, атрибутику, прапор, емблему та iншi вiдзнаки, передбаченi її статутом. Очолює її кошовий отаман iз старшинами загонiв, що складає Велику козацьку Раду 'Молодої Сiчi'.
  Висого статусу i емоцiйностi набувають загальногiмназiйнi козацькi урочистостi - Велике Козацьке Коло 'Молодої Сiчi', яке проводиться двiчi на рiк - восени (на Покрову) та навеснi.
  З метою змiцнення наступностi i спадкоємностi поколiнь, усвiдомлення молоддю перспектив розвитку Українського козацтва 'Молода Сiч' гiмназiї ? 9 увiйшла до складу i є структурним пiдроздiлом Чорноморського козацького з'єднання, що надає можливiсть налагоджувати тiснi зв'язки сумiсної роботи, проведення спiльних виховних заходiв тощо. (17)
  
  
  НАШI ШКIЛЬНI СIЧI В РАЙОНI
  
  АДАМIВСЬКА СIЧ
  
  В Адамiвський школi (Адамiвська Сiч) працює шкiльна 'Молода Сiч' (дитячо-юнацька громадська органiзацiя козацького спрямування). Її засновники - колишнiй директор школи Тимофєєв В.Я., завуч Лавриненко П.М., педагог-органiзатор Гриценко В.Н.
  В рамках заходiв щодо вiдзначення 190-рiччя вiд дня народження Т.Г.Шевченка в Адамiвський Сiчi пройшло районне свято 'Генiй Т.Г.Шевченка та українське козацтво' (вiдкритий урок, який пiдготувала Граждан К.М. та виховний захiд 'Наш гордий Прометей, який готували Граждан К.М. та Гриценко В.Н.).
  Святу передувало засiдання Координацiйної ради з питань розвитку українського козацтва в Бiлгород-Днiстровському районi 'Генiй Т.Г.Шевченка та Українське козацтво'.
  
   Про становлення школи козацько-лицарського виховання йде рiч у нотатках колишнього директора Адамiвської школи (Адамiвської Сiчi).
  
  ...Держава живе й розвивається доти, доки в нiй живе багатим духовним життям школа...
  
  1
   В Адамiвськiй школi в цьому роцi вiдбувся третiй випуск молодих козакiв та козачок (берегинь). Випускники - елегантнi юнаки та чарiвнi дiвчата замислились на порозi дорослого життя - воно таке непросто...
   Вже шостий рiк працює у нас школа козацько-лицарського виховання - громадський навчально-виховний заклад нового типу, покликаний дати учням додаткову сучасну козацьку освiту, забезпечити їх надiйний духовний зв'язок iз предками, розвинути стосунки з сучасниками i зорiєнтувати козачат на iнтереси нащадкiв, виховати фiзично здорових, морально чистих, по-лицарськи мужнiх i сильних духом громадян України.
   У своїй роботi педагогiчний колектив Адамiвської школи широко використовує давнi козацькi традицiї, кодекси лицарської честi, гуманiстичнi та демократичнi i адекватнi засоби виховного впливу на пiдростаюче поколiння.
   Зорiєнтоване особистiсне виховання, реалiзацiя принципiв формування громадянськостi, гуманiзацiя i демократизацiя, безперервнiсть , культуровiдповiднiсть - вагомi аспекти неординарної моделi школи цього типу, яка передбачає три етапи виховання козака та козачки: козача-джура-молодик-козак, леля-дана-берегиня-козачка.
   У травнi 2003 року на обласному ярмарку педагогiчних iдей i технологiй ця модель отримала авторське свiдоцтво. Експертна комiсiя вважає її вiдкриттям у педагогiцi, а робота шкiльного колективу з реалiзацiї основних положень козацького виховання має наукове та практичне значення.
   В рамках проекту 'Школа козацько-лицарського виховання' вперше на Українi фундаментально розробленi основнi документи школи цього типу (концепцiя, статут, навчальний план i програми, посiбники з основних напрямкiв виховання та предметiв школи). Досвiд роботи описаний у педагогiчнiй пресi та багатотомнику 'Адамiвська Сiч', який виходив самодруком невеликим тиражем протягом 2001-2003 рокiв. Обласний iнститут удосконалення вчителiв планує на базi школи розпочати регiональний педагогiчний експеримент iз проблем виховання шкiльної молодi.
   ...Ми часто зустрiчаємо людей освiчених, енциклопедично озброєних знаннями, а в серединi них - пустеля, як говориться в Бiблiї. Тому сьогоднi, вважає колектив школи, нам потрiбнi люди не тiльки озброєнi знаннями, а й духовно, психiчно, фiзично спроможнi розвивати творчi здiбностi як свої, так i навколишнiх. Нове поколiння повинно вмiти спiвпрацювати з людьми рiзних фiлософських, полiтичних, релiгiйних поглядiв; здатне вирiшувати проблеми сьогодення i майбутнього. Це особи з великим культурним та духовним потенцiалом, бо 'культура утверджує примат духу' (М.Рерiх). Це наше педагогiчне кредо. Досвiд практичної роботи в цьому напрямку свiдчить, що головна мета освiти - виховання. Навчання повинно бути пiдпорядковане вихованню.
   Школа - єдиний соцiальний iнститут, який, виховуючи учнiв сьогоднi, працює на перспективу. Саме тут висока професiйна майстернiсть педагога-вихователя стимулює потребу школяра стати свiдомiшiм, самовдосконалюватися, щоб реалiзуватися, як громадянину.
   Адамiвськiй школi поталанило, бо нашi педагоги - яскравi, неповторнi особистостi, носiї людських цiнностей, глибоких, рiзнобiчних знань. Вони прагнуть до втiлення в собi людського iдеалу, до постiйного самовдосконалення, духовного зростання.
   Виховання, вважають нашi молодi учителi Т.М.Золотовська, О.А.Пiштiган, С.В.Тимофєєва, А.М.Подолько, Д.М.Воронова, Т.I.Козубенко, Н.Г.Скригулець - це, в першу чергу, прищеплення моралi та створення в учнiв навичок життя в моральнiй атмосферi. Глибока моральна криза в нашiй країнi є наслiдком прогалин i в освiтньому процесi. Зокрема, у недооцiнцi ролi духовностi української нацiональної школи, яка виступає одним iз важливих елементiв збереження i розвитку спiльноти, її духовного ядра i постачає суспiльству свiдомих громадян, творчих особистостей, носiїв духовностi.
   Вчителька дисциплiн творчого циклу - С.В. Тимофєєва. Свiтлана Валерiївна на уроках та заняттях гуртка художньої творчостi розкриває учням силу i можливостi художнiх матерiалiв; захоплює малюванням, дбає про розвиток iндивiдуальних творчих особливостей, манеру самовираження, поступово й наполегливо долає розрив мiж тим, що дитина хоче вiдобразити, i тим, що вона вмiє; з допомогою колористичної системи вчить бачити i розрiзняти найтоншi нюанси кольорiв, вiдчувати 'музику' кожного, розвиває асоцiативну уяву. Вчить важко, але натхненно трудитись, вмiти бачити красу i схилятись перед нею.
   Завдання пiдтримувати компетентнiсть кадрiв на рiвнi сучасних вимог у нашiй школi вирiшується через систему методичної роботи. Керує нею досвiдчений завуч П.М.Лавриненко, допомагає їй методична рада у складi Л.М.Лавриненко, М.С.Малькової, С.С.Тимофєєвої, О.Л.Солов'єнко, I.I.Корженко, I.П.Лавриненко.
   З iнiцiативи Павлiни Михайлiвни Лаврiненко i при її безпосереднiй участi створено методичний кабiнет, який став центром педагогiчної думки. Це справжня лабораторiя творчостi, без якої вчителi не уявляють сучасну школу. У методкабiнетi зiбрано матерiали з досвiду роботи вчителiв. Завуч систематично добирає щось нове, зокрема з педагогiки, особистiсно орiєнтованого навчання та виховання, пропонує вчителям прочитати, осмислити i спробувати застосувати у своїй практицi.
  
  2
   Педагогом-органiзатором в Адамiвськiй школi працює В.Н.Гриценко. Людина серйозна, на перший погляд може навiть видатися дуже строгою. З дiтьми не заграє, але й не командує. Говорить з ними витримано i небагатослiвно, як рiвна з рiвними. Вона завжди з дiтьми поруч, а не над ними. Так i має бути. Адже позакласна робота - це продовження уроку. I взагалi, учнiвське життя - не тiльки оцiнки в журналi, успiхи з предметiв. Це i спорт, i музика, i веселi iскристi розваги, i серйознi справи. Це - життя, соцiальне становлення дитини в колективi.
   Валентина Никифорiвна розробили систему традицiйних шкiльних козацьких свят - 'Козацький дванадцятирiк' (фрагменти одного з них було показано в минулому роцi на серпневiй педагогiчнiй конференцiї). Вже кiлька рокiв вона проводить козацькi вiкторини (переможцiв нагороджують призами, якi надає редакцiя газети 'Советское Приднестровье'). Вона одна iз iнiцiаторiв та авторка травневого свята 'Школi - 45 рокiв!'. Педагог вважає, що велике значення в роботi шкiльної органiзацiї мають символи та ритуали.
   Координатором роботи школи з виховання громадянськостi є вчитель вищої категорiї Р.М.Буравицька. Вона вважає, що випускниковi не вiдводиться якогось перехiдного перiоду для адаптацiї до дорослого життя (що так i є). Тому та наполегливо допомагає вона школярам робити вибiр, вирiшувати життєвi проблеми, розв'язання яких потребує багато знань, а не тiльки суспiльствознавчих дисциплiн.
   Ефективнiсть громадсько-державного управлiння буде визначатися рiвнем громадянської культури всiх членiв суспiльства, вважає Раїса Миколаївна. Тому школа повинна йти попереду полiтикiв, керуючись принципом прiоритету прав особистостi над iнтересами суспiльства й держави, надаючи дитинi, пiдлiтку ще в школi навичок громадського управлiння та самоуправлiння.
   Учитель математики С.С.Тимофєєва - депутат райради; працювала завучем, директором школи. Захоплюючись математикою, прищеплює любов до неї i своїм учням. Навчаючи iнших, вона сама постiйно вчиться, йде в ногу з життям, вбирає свiжий подих нового, творчого, оволодiває передовим педагогiчним досвiдом, досягненнями педагогiчної та психологiчної науки.
   Свiтлана Семенiвна сiє розумне, добре, вiчне, як добрий садiвник дбає про сад - педагогiчний сад. Нiкому не чинила зла. Робить все, що має зробити за свiй вiк людина.
   Учитель бiологiї та хiмiї В.М.Вронська добре знає сучасний стан науки i перспективи її розвитку. Чiтке планування навчального i виховного матерiалу, його систематичне повторення, облiк iндивiдуальних особливостей учнiв, вмiння доступно викладати матерiал, дають їй можливiсть прищеплювати учням мiцнi знання з предмету. Цьому ж сприяють бiологiчнi турнiри, свята птахiв, квiтiв, врожаю, якi Валентина Миколаївна готує й проводить з дiтьми.
   Учитель фiзики Т.В.Катющева має багатий практичний досвiд, працює творчо, поряд з традицiйними, практикує й новi форми проведення урокiв, вчить використовувати отриманнi знання в практичнiй дiяльностi. Тамара Валентинiвна застосовує оригiнальну рейтингову систему облiку успiхiв вихованцiв.
   Багато рокiв вчитель К.М.Граждан готує з дiтьми Шевченкiвськi днi, тижнi української мови. Фундамент громадянськостi у своєму класi вона закладає добрий. Дiти знають нацiональну символiку, не соромляться, приклавши правицю до серця, спiвати Гiмн України (до речi, його знає вся школа).
   Коли ми розробляли принципи, за якими мала працювати школа козацько-лицарського виховання, саме Катерина Михайлiвна наполягала на вихованнi козачат на позитивних прикладах. Формування в молодi iдеалiв - один iз найважливiших компонентiв духовностi як кожної особистостi, так i всього народу.
  
  3
   Наведу приклад, як ми вирiшуємо 'на маршi' проблеми виховання, якi ставить життя.
   Писали нашi дiти твiр-опис. У одного з хлопчикiв читаємо: 'Красу природи нашого села не зрiвняти з людьми, якi тут мешкають. Я не бачу гiдних осiб для опису у цьому творi...'
   Ми зрозумiли, що десь зробили помилку, виховуючи козачат лише на прикладах iдеальних людей, i замислились - що ж робити далi? Iдеальнi люди десь далеко (та й чи є вони?!), а повсякденне життя - поруч, поруч люди, хорошi та не дуже, з їх проблемами та вчинками...
   Тодi i виникла iдея показати людей Адамiвської громади, якi внесли частку себе в розвиток духовного, економiчного життя трьох сiл: Адамiвни, Авидiвки, Благодатного. Цi люди зовсiм рiзнi i за вiком, i за освiтою, i за розумiнням необхiдностi загальнокорисної працi на благо суспiльства.
   Матерiал оформили у виглядi книги. Нариси писали члени громадського комiтету з пiдготовки книги. В додатках - iсторичнi довiдки з життя та розвитку громади, газетнi статтi, спогади мешканцiв. Книга повинна слугувати вихователям посiбником позитивних прикладiв i забезпечувати реалiзацiю принципу iдеалiзацiї в роботi школи козацько-лицарського виховання.
   Можливо, iдеальних людей немає i не можна з будь-кого робити iдеал для молодi. Але можна говорити про орiєнтацiю на моральнi принципи: вiдданiсть працi бригадирiв М.А.Крамаренка, Є.М.Епляра, ветерана О.В.Янишена, комбайнера П.М.Галицького, колгоспницi А.Є.Шелестян, вiдданiсть своїй великiй сiм'ї Н.А.Смоленко, громадський вклад М.С.Якубського, Н.М.Кульчицької, А.М.Коноваленка. Таких осiб, що живуть поруч з нами, в селiв багато.
   ...Загальновiдомо, що велике i складне питання, яке потребує вирiшення - це формування духовного свiту особистостi. Рiч йде не лише про закладання релiгiйних основ. Але не секрет, що дiти з сiмей вiруючих вихованiшi, моральнiшi у своїй масi (цей же феномен прослiдковувався й у радянськi часи). Мабуть, тому Президент України 25 березня 2003 року зобов'язав Мiнiстерство освiти i науки разом iз Академiєю педагогiчних наук при участi церкви i релiгiйних органiзацiй розробити пропозицiї щодо введення духовно-моральних цiнностей до виховного процесу навчальних закладiв.
   В минулому роцi ми намагалися органiзувати недiльну християнську школу, запросили молодого iєрея (студента Київської духовної академiї) викладати там. Вiдвели пiд храм примiщення. Було пiдготовлено пакет документiв для реєстрацiї церковної громади...
   На жаль, на той час нерозумiння важливостi виховання цього аспекту духовностi частиною мешканцiв громади не дало можливостi реалiзувати нагальну потребу мати в селi храм Божий. Але проблема є, i ми маємо її розв'язати.
   Початку Богослужiння в Адамiвцi було присвячено спецiальний випуск шкiльної газети. Отець Миколай написав статтю, в якiй були такi думки: 'Протягом багатовiкової iсторiї людства були вiдпрацьованi певнi норми поведiнки людини у суспiльствi, якi закладенi Богом-Творцем у її совiстi. Яке насiння в дiтях буде посiяно зараз, такi виростуть i плоди. Як написано в Бiблiї 'Бо що тiльки людина насiє, те саме i пожне!'
   Життя за заповiдями Iсуса Христа приносить людинi внутрiшнiй мир i душевний спокiй, вiдводить почуття страху i неспокою, якi стають причиною багатьох хвороб, що пiдтверджують лiкарi-психiатри.
   Якщо ми бажаємо бачити нашу країну процвiтаючою в усiх сферах життя, то молоде поколiння треба виховувати в дусi християнської моралi'.
  
  4
   Вже традицiйними у школi стали козацькi таборування та свята 'А ну-мо, хлопцi-козаки!'. Авторка та ведуча свят - депутат райради Н.П.Галицька. Творчих доробок у Наталiї Павлiвни багато - це i туристський гурток iз традицiйним лiтнiм таборуванням на березi моря, i спортивнi секцiї, i танцювальний колектив.
   Таборування в нашiй школi є складовою частиною фiзкультурно-оздоровчої роботи, пiдсумком чергового етапу фiзичного розвитку козачат. Система ця базується на традицiях запорожцiв. Постiйне виконання фiзичних вправ разом iз загартуванням виховували той тип козакiв, якi легко переносили спрагу та голод, спеку та холод i були надiйними захисниками всього українського народу.
   На жаль, сталося так, що з перiоду знищення Запорiзької Сiчi всi наступнi уряди Росiї та України постiйно i цiлеспрямовано проводили роботу з дискредитацiї, в першу чергу, морального обличчя козакiв. Їх характеризували як грубих невiгласiв, п'яничок, якi жили тiльки за рахунок вiйни та розбоїв.
   Але як натовп п'яничок мiг неодноразово бити найкращу тодi в Європi армiю - турецьку, i як натовп п'яничок мiг за 1,5 доби на 'чайках' веслувати морем до Стамбулу, наводити жах на султана своєю появою, брати Синоп, Кафу, визволяти бранцiв-невiльникiв?!
   'Шинкарям наказуємо, щоб не називалися козаками, й вилучаємо їх вiд себе i на майбутнє таких до нашого вiйська приймати не будемо', - сказав гетьман П.Сагайдачний у 1617 роцi.
   Безчестя козацтва проводилося для того, щоб українцi не знали своєї iсторiї. Народ, що не спирається на могутнє корiння своєї iсторiї, легко тримати в покорi, йому легко нав'язувати чужi звичаї, культуру, освiту, iдеологiю. Це ми бачимо сьогоднi.
   ...Спостерiгаю таборування та сягаю думками наперед: треба мати, розвивати й змiцнювати дитячу органiзацiю в школi - вона пiдмурок колективної виховної роботи, бо наш педагогiчний корабель накренило у бiк iндивiдуалiзацiї навчання i виховання, i це призвело до того, що багато школярiв вiдмовляються вiд шкiльної 'iндивiдуальностi' на користь неформальних, а iнодi i злочинних угруповань та об'єднань, якi не надають особистостi всi можливостi для самоствердження i психологiчного комфорту. В багатьох з них панують мiцний груповий тиск, жорстка система пiдкорення, свавiлля лiдерiв, але здебiльшого пiдлiтки не покидають їх, а навпаки, цiнують дуже високо.
   Вiдмовившись вiд виховання у колективi та через колектив, ми практично вiдмовились вiд виховання взагалi. Вiдомо: не може бути успiшним виховання громадянина-господаря своєї країни, якщо дитина, пiдлiток не набуватиме у цi роки досвiду вiдповiдальностi за виконання певних функцiй в органiзацiї життя класу, школи, громади.
   Наша виховна система (козацька педагогiка) спирається на владу спiльностi: взаємодопомога, вiдчуття iншого, пiдкорення спiльно обраним законам. Нiхто не має права образити iншого, бо дiстане вiдсiч вiд усього дитячого гурту. Нiхто не може порушити закони життя класу, школи - цього йому не дозволять. Стриманiсть, ввiчливiсть, повага до старших, мiра в одязi, вiдповiдальнiсть за виконання своїх обов'язкiв упевнено увiйшли в життя Молодої Сiчi - братства козачат.
   Далекогляднi педагоги розумiють необхiднiсть вiдновлення чiткої органiзацiї (системи) виховної роботи в школi. Козацько-лицарське виховання - це лише один з можливих шляхiв українського нацiонального виховання.
   В Адамiвськiй школi введена практика - по завершенню заходу пропонувати учасникам написати статтю до шкiльної газети 'Рiч про Адамiвську Сiч' iз аналiзом цього заходу: для чого його проводили, якi помилки допустили, побажання органiзаторам, передбачуванi й непередбачуванi наслiдки. Пишуть i вчителi, i учнi.
   Вважаю, що не треба вiдривати дiтей вiд грiховної землi, робити з них янголiв, якi потiм, у дорослому життi, пасують перед труднощами. Адже саме життя корегує нашу виховну дiяльнiсть й чада виростають не 'цукерками', а нормальними живими дiтьми. У цьому вища правда життя
   ... Не завжди сьогоднi цiнують працю педагога, позитивнi наслiдки якої проявляються через багато рокiв. Але, як сказав Кобзар: 'Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли. У нас нема неправди за собою...'
   Вже сьогоднi ми розумiємо: як би не склалася подальша доля Адамiвської школи, лицарське виховання - непересiчне явище в теорiї та практицi нацiональної освiти.
   Iсторiя вчить: ефективне те, що утверджує своє. А своє у нас - козацтво - спосiб життя вiльної людини, яка зi зброєю в руках захищала Богом данi їй вольностi й права, зокрема, - право на свободу. Козаку найперше - воля! Козаку найперше - честь! (18)
  
  
  ДОЛИНIВСЬКА СIЧ
  
   В Долинiвськiй школi (Долинiвська Сiч) вже багато рокiв працює Козацька республiка. Засновники - директор школи Тома Т.П., завуч Долгошеєнко М.I., педагог-органiзатор Молчанова Т.I., учитель Новохатська Т.О.
  
   Школа - це вихователi, викладачi, бiблiотекар, працiвники їдальнi, й увесь її персонал. Але, головне, - директор школи, який визначає її (школи) 'особу', 'душу', який створює в нiй атмосферу доброзичливостi до учнiв й учителiв мiж собою.
   Навантаження директора, рiвень його культури,тип спiлкування визначають соцiально-психологiчний клiмат як у педагогiчному, так i учнiвському колективах. Долинiвськiй школi поталанило - її директор саме та людина, яка створює позитивний настрiй учасникiв навчального процесу.
   Загальновiдомо, що ефективне управлiння можливе лише за умови, що керiвник розумiє завдання закладу i його специфiчнi особливостi.
   Тетяна Iванiвна Тома цi особливостi розумiє - тому школа її - це школа козацько-лицарського виховання - Долинiвська Сiч! (19)
  
   У 1995 роцi виникла думка про створення в школi нової органiзацiї - козацької паланки. Цю iнiцiативу пiдтримала педагог-органiзатор Молчанова Т.I., завуч школи Долгошеєнко М.I.
   На виховних годинах почали знайомити учнiв з козацтвом, що виникло в ХV-ХVI ст. та життям козакiв. Кожен клас обирав прiзвище козака, який мав носити їх загiн.
   З особливим хвилюванням та захопленням дiти перечитувалм гоголiвського 'Тараса Бульбу', полонилися героїкою запоржцiв, їх славними подвигами.
   19 травня у школi вирiшили проводити традицiйне свято 'Козацькому роду нема переводу'. В цей день учнi 4 класу складають символiчний iспит на право називатися козачатами - нащадками славного лицарства Запорозького, присягають на вiрнiсть козацьким звичаям, традицiям. Пiсля святкової лiнiйки приймають участь у виставi, грають ролi Сагайдачного, Тараса Бульби, його синiв, Андрiя i Остапа - проводять один день на Запорозькiй Сiчi.
  Дуже подобається козачатам конкурсна програма 'Супер-козак', де проводяться iгри 'Хто швидше спорожнить свої миски', конкурси знавцiв козацьких терминiв, прислiв'їв та приказок, кмiтливих, 'П'ю i не нап'юся', умiльцiв, 'Оселедець', 'Втеча з полону', перетягування канату.
  Козачата показують свою силу, спритнiсть i вiдвагу в козацькiй естафетi, яку органiзовує вчитель фiзичної культури Касаткiн О.Л. У супроводi музичного iнструменту аiд керiвництвом вчителя музики Новохатської Т.О. виконують пiснi 'Ой на горi та женцi жнуть', 'Їхав козак за Дунай', 'При долинi кущ калини', 'Запорiзька похiдна'. Звучать гуморески, народнi анекдоти про козакiв.
  Народнi перекази стверджують, що прийнятих на Запорозьку Сiч буцiмто пiддавали особливому випробуванню. Накажуть, наприклад, варити кашу. Нашi кашовари готують теж українську козацьку страву: зварене пшоно, галушки, кулiш iз салом i т.д.
  Журi пiдводить пiдсумки, де враховується i дисциплiна, i явка учнiв на свято. Переможцям свята вручається кубок 'Козацькому роду нема переводу. (20)
  
   В Турлацькiй школi (Турлацька Сiч) почав працювати загiн козачат. Берегиня - класний керiвник Чумаченко В.М. Загальне керiвництво здiйснює директор школи Тодорова Т.П.
  
  
  ТУРЛАЦЬКА СIЧ
  
   У 1991 роцi, пiсля закiнчення Бiлгород-Днiстровського педагогiчного училища, я приїхала працювати до невеличкого села з ласкавою назвою - Бiленьке. Директор школи, Глибишин Володимир Денисович, привiтно мене зустрiв, розказав про село, про його жителiв-трударiв, показав менi класний кабiнет, в якому я мала починати свою педагогiчну дiяльнiсть. Згодом я познайомилася зi своїми колегами, мудрими досвiдченими вчителями, що вже не один рiк працювали у школi, в якiй склались свої незвичайнi традицiї, яких дотримувались протягом багатьох рокiв.Звичайно, я з цiкавiстю вивчала досвiд своїх колег, з повагою вiдносилась до правил, установлених у школi ранiше, але менi дуже хотiлося спрямувати свою роботу в якомусь оригiнальному напрямку, зацiкавити моїх другокласникiв, залучити до роботи батькiв.
  Саме в цей час у Радянському Союзi вiдбулися полiтичнi змiни, а 24 серпня Україна стала незалежною державою. Змiни вiдбувалися не тiльки в полiтицi, а й у свiдомостi, свiтоглядi людей. Поступово почали придiляти бiльше уваги iсторiї України, вивченню звичаїв українського народу.
  За багаторiчною радянською традицiєю 23 лютого вiдзначали День Радянської Армiї. У школi в цей день дiвчатка вiтали хлопчикiв. Я вирiшила для своїх другокласникiв влаштувати свято 'Козацькi забави'. На той час майже не було сценарiїв, присвячених свме цiй тематицi. Тому необхiдно було опрацювати масу лiтератури, батькам виготовити козацькi костюми, дiтям пiдготуватись, щоб влаштувати справжнє свято.
  I ось довгоочiкуваний день настав. До святково оформленої класної кiмнати завiтали батьки, старшi та молодшi братики i сестрички, друзi. Спочатку другокласники розказували про iсторiю Запорiзької Сiчi, про славних козакiв. Потiм хлопчики змагались у швидкостi чищення картоплi, перетягуваннi канату, вiджиманнi вiд пiдлоги; стрибали у мiшках, намагались якнайбiльше назвати українських мiст, виявляли свої мовленнi здiбностi, складали вiтальнi листiвки, якi вручали дiвчаткам разом з квiтами. Пробували якнайшвидше випити через соломинку сiк iз склянки, iз зв'язаними руками спiймати i з'їсти цукерку, що висiла над їх головами. Присутнiм було дуже цiкаво та весело.
  Всi хлопчики пройшли випробування i були прийнятi до козацького загону. Переможець змагань став їх ватажком.
  Через два роки я переїхала до свого рiдного села - Турлаки, де продовжила почату ранiше справу...
  Саме завдяки проведенню таких свят ми прищеплюємо дiтям любов до Батькiвщини, формуємо пiзнавальний iнтерес до iсторичного минулого українського народу. (21)
  
   Працюючи в школi 17 рокiв, я весь час намагаюся на уроках читання i рiдної мови дати бiльше знань дiтям про минуле наших предкiв. Я поставила перед собою мету: розширити знання учнiв з життя запорозького козацтва, розкрити феномен козацтва, показавти його роль в iсторiї українського народу, виховувати в учнiв любов до рiдного краю, бажання бути гiдними синами України, прагнути стати сильними, здоровими, розумними i цим створювати дружний колектив учнiв.
  I ось в 1998 роцi я набрала клас з 20 учнiв. Батьки цього класу, як i дiти, були дуже дружними i в усьому менi допомагали. I спало менi на думку, чому б в селi Турлаки не заснувати Козацький осередок. На протязi 3 рокiв я працювала над тим, щоб дати дiтям знання з iсторiї Батькiвщини: про Запорозьку Сiч, про її засновникiв та славетних людей України.
  Коли вже побачила, що дiти майже готовi, то ми з батьками вирiшили провести свято Збройних Сил України на козацьку тематику. На батькiвських зборах класу була обрана (серед батькiв) козацька рада. I коли настав день прийняття дiтей в козачата, то дiти дiйсно повiрили, що вони є нащадками тих Запорозьких козакiв минулого. Пiсля свята проведено було змагання мiж хлопчиками для обрання козацькою радою отамана класу. Кошовий Коваленкуо Олександр передав отаману свою шаблю. Обраний отаман прийняв присягу на вiрнiсть Українi i народу.
  Потiм дiвчата пригостили хлопчикiв та гостей i батькiв українськими стравами: сало i часник, вареники, пшоняна каша, млинцi, коровай.
  Всi були дуже задоволенi.
  I так до кiнця року я працювала над цiєю темою. Кожного мiсяця в нас були засiдання ради, на якiй розбирали поведiнку хлопчикiв.
  В кiнцi року я давала вiдкритий урок з читання (позакласне) на тему: 'Легендарнi iмена жiнок в часи Козацтва'. Всi тi набутi знання дiти показали на уроцi. Готуючись до уроку, дiти сами писали реферати з рiзних збiрок, газет, журналiв про видатних людей Козаччини: 'Роксолану' Марiю Богуславку, Богдана Хмельницького, Петра Сагайдачного...
  Я надiюсь на те, що цi мої дiти виростуть справжнiми громадянами нашої неньки - України. Знаючи її минувшину, славнi бойовi традицiї козакiв, вони будуть будувати вiльну незалежну державу, в якiй все робиться на благо людини... (22)
  
  
  НЕ БУДЕ ПЕРЕВОДУ - КОЗАЦЬКОМУ РОДУ!
  
   Жовтенята, пiонерiя, комсомол давно канули в минуле. Так, цi органiзацiї були перенасиченi iдеологiєю комунiстичного режиму. Але згадується, з якою гордiстю ми носили жовтенятський значок, як переживали тодi, коли нас приймали в пiонери, з яким ентузiазмом виконували пiонерськi та комсомольськi доручення. I стає сумно вiд того, що згадуємо про це, переглядаючи кiнофiльми того часу, або читаючи пiдручники iсторiї. Про те, як упорядкувати, систематизувати навчально-виховний процес початковiй школi, як зацiкавити дiтей, органiзувати дозвiлля, задумались вчителi нашого колективу. Ми вирiшили, що кожен клас обере i буде працювати за певним напрямком.
  З самого дитинства я багато читала iсторичних книг на козацьку тематику. I тому останнiм часом я поставила перед собою таку мету: розширити знання учнiв з життя запорозького козацтва, розкрити феномен козацтва, показати його роль в iсторiї українського народу, виховувати в учнiв любов до рiдного краю, бажання бути гiдними синами України, прагнути стати сильними, здоровими, розумними i цим створювати дружнiй колектив класу.
  В iсторiї українського народу козаки з'явилися як справжнi захисники рiдної землi. Тепер нiхто вже не може точно сказати, коли i де народилось перше угруповання цих степових 'зирвiголiв', що заставило їх об'єднатися, хто саме був їх ватажком, яка йому випала доля.
  Козацька слава прийшла до нас з глибин вiкiв, тому єдиним свiдком iснування перших козацьких загонiв, їх боротьби можуть бути, хiба що, скупi слова лiтописцiв.
  Вся середньовiкова iсторiя України - це iсторiя козацького лицарства. Пройшли столiття, але не забулась козацька слава. Зараз в Українi вiдроджується козацтво. Цiлiсну особистiсть сучасного козака ми формуємо в результатi навчально-виховної роботи козацько-лицарського спрямування. Я вважаю, що треба вiдроджувати спортивне мистецтво наших пращурiв: верхової їзди, володiння шаблею, подолання природних перешкод, рiзнi види боротьби та протиборств, в тому числi бойового гопака. То ж 'Хай не буде переводу - козацькому роду!'. Це є моя мета навчально-виховного процесу. (23)
  
  
  'ШКВАЛ'
  
   Навеснi 2004 року було розроблено пакет документiв Клубу юних морякiв та рiчковикiв 'Шквал' при Шабськiй школi I-III ступенiв ?2, сформовано загiн 'морських вовкiв' й клуб влiтку 2004 року на базi лiтнього оздоровчого табору 'Дивосвiт' почав роботу: навчальнi заняття, практика, екскурсiї на кораблi, сумiснi заходи iз Бiлгород-Днiстровським Клубом вiйськморiв (керiвники - В.I.Кусков, Б.I.Устименко). На жаль, мiй перехiд в 2005 роцi на посаду начальника оргвiддiлу РДА призупинив дiяльнiсть загону, але я плекаю надiю роботу клубу вiдновити...
  
  
  ДОКУМЕНТИ КЛУБУ ЮНИХ МОРЯКIВ ТА РIЧКОВИКIВ 'ШКВАЛ'
  
  ПОЛОЖЕННЯ ПРО КЛУБ ЮНИХ МОРЯКIВ I РIЧКОВИКIВ
  
  1. Загальнi положення.
  
   1.1. Клуб юних морякiв i рiчковикiв системи освiти (надалi - КЮМIР) - позашкiльний заклад, що органiзує та здiйснює навчально-виховну роботу з учнями загальноосвiтнiх шкiл, професiйно-технiчних училищ, вищих навчальних закладiв I-II рiвнiв акредитацiї з 10 до 18 рокiв (юнгами, юними моряками).
   1.2. Клуб разом iз школами, професiйно-технiчними училищами, вищими навчальними закладами I-II рiвня акредитацiї, позашкiльними установами рiзних вiдомств, громадськими органiзацiями, сiм'єю та громадськiстю:
   - вирiшують питання виховання учнiвської молодi;
   - формують пiзнавальну i громадську активнiсть, колективiзм, товариськiсть, самостiйнiсть, вiдповiдальнiсть, творче вiдношення до справи, сприяють фiзичному розвитку молодi;
   - поглиблюють знання з основ наук, розвивають здiбностi, розширюють кругозiр, сприяють трудовому вихованню та професiйнiй орiєнтацiї учнiв;
   - надають практичну допомогу школам, професiйно-технiчним училищам, вищим навчальним закладам I-II рiвнiв акредитацiї, позашкiльним установам у розвитку гурткiв юних морякiв i рiчковикiв, у пропагандi досягнень української науки, технiки та виробництва в галузi морського та рiчкового транспорту;
   - органiзують змiстовне дозвiлля учнiв.
   1.3. Клуб органiзує роботу гурткiв морського, рiчкового та вiйськово-морського профiлiв. Крiм того, паралельно можуть створюватись гуртки i секцiї науково-технiчного, художньо-естетичного, спортивного та iнших напрямкiв, гуртки iноземних мов та iн. з обов'язковим урахуванням морської справи.
   1.4. Клуб юних морякiв i рiчковикiв вiдкривається за погодженням з виконкомом мiсцевих Рад депутатiв при наявностi необхiдної матерiальної бази, забезпеченостi педагогiчними кадрами, неухильним дотриманням санiтарно-гiгiєнiчних, протиепiдемiчних вимог i правил протипожежної безпеки i при наявностi не менше 50 чоловiк, бажаючих займатися в ньому.
   Клуб вiдкривається в населених пунктах, розташованих, як правило, у зонi водних басейнiв.
   1.5. Режим роботи клубу установлюється виконкомом мiсцевих Рад депутатiв.
   1.6. У своїй дiяльностi клуб керується Основами законодавства України про освiту, указами Президента, постановами Кабiнету Мiнiстрiв та Верховної Ради України, наказами та розпорядженнями органiв освiти, положенням про КЮМIР.
   1.7. Керiвництво дiяльнiстю клубу здiйснює директор, який опирається в своїй роботi на Раду клубу, педагогiчний колектив та громадськi органiзацiї.
   1.8. Найбiльш важливi питання життя та дiяльностi клубу розглядаються на загальних зборах трудового колективу вiдповiдно до дiючого законодавства України та на Радi клубу.
   1.9. Для забезпечення колегiальностi розгляду питань гурткової, масової та методичної роботи в клубi створюється педагогiчна рада. Органiзацiя роботи педагогiчної ради здiйснюється вiдповiдно до Положення про педагогiчну раду позашкiльного закладу.
  
  2. Змiст роботи клубу.
  
   2.1. Клуб реалiзує поставленi перед ним завдання в процесi гурткової, секцiйної, масової, методичної роботи, навчально-виробничої i плавальної практики.
   2.2. Найбiльш поширеною формою навчально-виховної роботи клубу є гурток, секцiя.
   2.3. Заняття гуртка (секцiї) повиннi сприяти:
   - вирiшенню конкретних виховних задач, формуванню iдейно-моральних якостей учнiв, вихованню їх пiзнавальної та громадської активностi;
   - розширенню та поглибленню знань, умiнь та навичок, передбачених навчальними програмами;
   - вихованню потреби самоосвiти, iнiцiативностi, творчих здiбностей i застосуванню їх на практицi;
   - ознайомленню вихованцiв з досягненнями вiтчизняної та свiтової науки, технiки, технологiї, лiтератури, мистецтва, спорту.
   2.4. Заняття гурткiв (секцiй) ведуться за програмами, пiдготовленими на основi типових програм, рекомендованих Мiнiстерством освiти i науки України з урахуванням специфiки регiону та можливостей позашкiльного закладу.
   В окремих випадках по нових напрямках дiяльностi гурткiв (секцiй) можуть бути складенi програми, якi повиннi бути схваленi педагогiчною радою клубу та затвердженi вiдповiдними органами освiти.
   2.5. Гуртки (секцiї) створюються вiдповiдно до iнтересiв дiтей та пiдлiткiв iз врахуванням умов i можливостей закладу. Основними гуртками клубу є профiльнi гуртки юних судноводiїв, судномеханiкiв, суднових електромеханiкiв, радистiв, боцманiв, старшин катерiв, старшин шлюпок, судно моделiстiв та iн.
   У клубi можуть працювати непрофiльнi гуртки i секцiї: спортивнi, художнi, iноземних мов як додатковi так i самостiйнi творчi об'днання (ансамблi, оркестри, клуби за iнтересами), а також Всеукраїнського товариства рацiоналiзаторiв та винахiдникiв.
   2.6. За умови максимального використання своїх примiщень для занять гурткiв, фiнансових можливостей клуб може органiзовувати гуртки в школах, школах-iнтернатах, дитячих будинках, навчально-виробничих комбiнатах, мiжшкiльних майстернях, професiйно-технiчних училищах, на пiдприємствах, за мiсцем проживання. Контроль за роботою таких гурткiв здiйснюється адмiнiстрацiєю клубу юних морякiв та адмiнiстрацiями установ, на базi яких створюються гуртки.
   2.7. Комплектування гурткiв (секцiй) проводится, як правило, у вереснi поточного року. Гуртки i секцiї в залежностi вiд вимог програми органiзуються як на весь навчальний рiк (з вересня-жовтня по 31 травня), так i на бiльш короткi строки.
   У перiод лiтнiх канiкул гуртки можуть працювати за спецiальним розкладом (у тому числi з повним, або зi змiнним складом учнiв) на базi таборiв з денним перебуванням, за мiсцем проживання. Робота лiтнiх гурткiв може проводитись у формi змагань, походiв, екскурсiй, табiрних зборiв та iн.
   У лiтнiй перiод клуб юних морякiв i рiчковикiв органiзує плавальну практику на навчальних суднах, маломiрних плавальних засобах.
   Лiтом при клубi можуть створюватись оздоровсi (шлюпковi) табори.
   2.8. Перед прийомом у клуб юних морякiв i рiчковикiв учнi повиннi пройти обов'язковий медичний огляд, що органiзується лiкувально-фiзкультурним диспансером, дитячою полiклiнiкою.
   2.9. До складу гуртка першого року навчання входять не менше 15 чоловiк, другого не менше 12 чоловiк, третього не менше 10 чоловiк, наступних рокiв навчання не менше 8 чоловiк.
   2.10. Практичнi заняття проводяться як з усiм складом гуртка одночасно, так i по групах або iндивiдуально вiдповiдно до програми i навчального плану.
   2.11. Для занять гуртка передбачається не бiльше 6 академiчних годин на тиждень, а для практичних не бiльше 10 академiчних годин на тиждень, враховуючи iндивiдуальнi заняття.
   Розклад занять гурткiв на тиждень складається з урахуванням рацiонального розподiлу вiльного часу i зайнятостi учнiв у школах, професiйно-технiчних училищах i вищих навчальних закладах I-II рiвнiв акредитацiї, а також з урахуванням вiкових можливостей учнiв i санiтарно-гiгiєничних норм.
   2.12. Органiзацiя роботи гуртка повинна вiдповiдати правилам технiки безпеки i виробничої санiтарiї, протипожежної безпеки i охорони навколишнього середовища.
   2.13. Клуб органiзовує i проводить рiзнi масовi заходи з вихованцями клубу i дiтьми, якi проживають в районi розташування КЮМIР.
   2.14. Методична робота клубу спрямована на вдосконалення змiсту, форм i методiв навчально-виховної роботи КЮМIР, пiдвищення педагогiчної майстерностi своїх працiвникiв. Клуб надає методичну допомогу керiвникам гурткiв юних морякiв i рiчковикiв шкiл i позашкiльних закладiв.
  
  3. Права i обов'язки вихованцiв i працiвникiв клубу.
  
   3.1. Права i обов'язки вихованцiв КЮМIР:
   Вихованцi клубу мають право:
   - займатися в одному або двох гуртках рiзного профiлю, вiльно виходити iз складу гуртка, клубу i переходити в iншiй;
   - вносити пропозицiї по вдосконаленню роботи гуртка, клубу;
   - обирати i бути обраними в органи самоврядування;
   - брати участь в оглядах, змаганнях, конкурсах, виставках творчих робiт, в роботi творчих об'єднань клубу;
   - користуватися безкоштовно навчальними примiщеннями, спортивною i туристичною базами, обладнанням, iнвентарем i матерiалами клубу;
   - одержувати пiсля успiшного закiнчення повного курсу занять рекомендацiю для вступу до вищих навчальних закладiв I-IV рiвнiв акредитацiї;
   - у встановленому порядку здавати екзамени квалiфiкацiйним комiсiям на право присвоєння квалiфiкацiї.
   Вихованець клубу зобов'язаний:
   - регулярно вiдвiдувати заняття гуртка, клубнi заходи, брати участь у суспiльно-кориснiй дiяльностi i трудових справах колективу, проявляти iнiцiативу в роботi;
   - сумлiнно виконувати доручення, данi колективом гуртка або його керiвником, крiпити дружбу i взаємодопомогу в колективi, пiдтримувати традицiї гуртка, клубу;
   - оволодiвати рiзноманiтними знаннями i вмiннями, готувати себе до суспiльної працi, громадської роботи i роботи в народному господарствi;
   - дотримуватися правил технiки безпеки;
   - пiдтримувати дисциплiну i порядок, бережливо вiдноситись до матерiалiв, iнструментiв, обладнання;
   - пропагувати роботу клубу, гуртка в школi, оздоровчому таборi, громадських органiзацiях, використовуючи знання i вмiння, одержавнi в гуртку, клубi.
   3.2. Права i обов'язки працiвникiв клубу встановлюються цим Положенням, Правилами внутрiшнього трудового розпорядку для працiвникiв позашкiльних закладiв, квалiфiкацiйними характеристиками, посадовими iнструкцiями.
   3.3. Клуб несе вiдповiдальнiсть:
   - за якiсть виховання i навчання юних морякiв, рiчковикiв (юнг);
   - за життя i здоров'я учнiв пiд час занять у гуртках, масових заходах, якi
  проводяться позашкiльними закладами, виконання суспiльно корисної працi i плавальної практики;
   - за збереження належного йому майна (будинкiв, споруд, обладнання, iнвентаря, суден та iн.).
  
  4. Фiнансування, матерiальна база i штати клубу.
  
   4.1. Фiнансування, збезпечення матерiалами, навчальним та господарчим обладнанням i iнвентарем, а також всановленою документацiєю з планування i облiку роботи, науково-технiчною, популярною, методичною навчальною лiтературою проводиться вiдповiдно iз затвердженим кошторисом за рахунок бюджету.
  КЮМIР може отримувати прибутки за виконання договiрних робiт, до яких залучаються гурткiвцi i працiвники клубу, характер i змiст договiрних робiт повиннi сприяти формуванню знань i вмiнь, передбачених програмою занять гуртка. Планування i витрачання цих коштiв проводиться вiдповiдно до дiючих положень.
  4.2. Навчальнi судна клуб може придбати як за рахунок бюджетних асигнувань, так i за рахунок позабюджетних коштiв.
  На передачу клубу плавальних засобiв, а також для використання цих засобiв, у перiод плавпрактики з урахуванням необхiдних норм експлуатацiї необхiдний дозвiл рiчкового (морського) Регiстру.
  4.3. Для якiсного проведення плавальної практики загальна кiлькiсть навчальних (практикантських) мiсць на навчальних суднах i маломiрних плавальних засобах клубу визначається з розрахунку одне практикантське мiсце на 5 членiв клубу.
  4.4. Клубу щорiчно затверджується у встановленому порядку кошторис витрат.
  4.5. Директор клубу є розпорядником кредитiв.
  4.6. Штати адмiнiстративно-господарського, навчально-виховного i обслуговуючого персоналу клубу, плавзасобiв навчальних суден затверджуються вiдповiдно до Типових штатiв iз врахуванням можливих змiн залежно вiд типу i умов експлуатацiї суден, забезпечення безпеки плавання вiддiлом освiти.
  Щтати оздоровчих (шлюпкових) таборiв також встановлюються вiддiлом освiти.
  5. Звiтнiсть i дiловодство клубу.
  
   5.1. Клуб веде таку документацiю:
   - книгу наказiв з основної дiяльностi;
   - Правила внутрiшнього розпорядку для працiваникiв клубу;
   - рiчний план гурткової, масової, методичної роботи;
   - протоколи засiдань Ради клубу, педагогiчної ради;
   - календарний план роботи клубу;
   - розклад занять гурткiв;
   - журнали облiку роботи гурткiв, методистiв, культорганiзаторiв;
   - документацiю на плавзасоби i навчальнi судна вiдповiдно до вимог.
   5.2. Клуб є юридичною особою, має печатку i штамп вiдповiдного зразка, затвердженi у встановленому порядку, а також маже мати спецiальний рахунок у банках.
  
  6. Форма одягу, вiдмiннi знаки, емблеми, вимпели, прапори клубу.
  
   6.1. Форма одягу для юних морякiв i рiчковикiв може бути розроблена педагогiчним колективом КЮМIР i затверджена Радою клубу. За основу клубного форменого одягу може бути прийнята форма, встановлена для рядового складу вищих навчальних закладiв I-II рiвнiв акредитацiї Мiнiстерства освiти i науки України.
   Примiтка. Категорично забороняється використовувати елементи форменого одягу i вiдмiтних знакiв ЗС України.
   Форма для вихованцi купується за рахунок батькiв або на кошти клубу, пiдприємств i органiзацiй - шефiв клубу.
   6.2. Емблема i прапор клубу розробляються адмiнiстрацiєю клубу i затверджуються виконкомом мiсцевої Ради депутатiв.
   Вимпелом клубу є трикутний прапор з вiдношенням ширини до довжини 1:4 з нанесеним на ньому написом бiлою фарбою 'КЮМ', або 'КЮР', або 'КЮМIР'.
   6.3. Працiвники клубу мають право носити формений одяг i вiдмiтнi знаки, встановленi для вiдповiдних категорiй працiвникiв морського i рiчкового флотiв або вiйськову форму згiдно з присвоєнням званням i дозволом на право носити форму.
   При наявностi позабюджетних коштiв клуб має право частково вiдщкодувати витрати працiваникiв клубу на придбання форменного одягу.
  
  
  ПОЛОЖЕННЯ ПРО НАВЧАЛЬНЕ СУДНО КЛУБУ ЮНИХ МОРЯКIВ I РIЧКОВИКIВ
  
  1. Загальнi положення.
  
  1.1. Навчальне судно призначене для проходження на ньому практичних занять i плавальної практики (надалi - практики) вихованцiв клубу юних морякiв i рiчковикiв.
  1.2. Судно зараховується до складу навчального флоту наказом вiддiлу освiти, якому пiдлягає клуб.
  1.3. Навчальне судно перебуває у вiданнi та на балансi клубу юних морякiв i рiчковикiв (надалi - судовласник), який здiйснює адмiнiстративне, навчально-оперативне i експлуатацiйне керiвництво судном.
  1.4. Навчальне судно вважається морським або рiчковим - залежно вiд судових документiв.
  1.5. Органiзацiя дiяльностi на навчальному суднi визначається такими документами з наступними змiнами i доповненнями:
   1.5.1. Кодексом торгового мореплавства України (на рiчковому суднi - Статутом внутрiшнього водного транспорту України);
   1.5.2. Статутом про дисциплiну робiтникiв рiчкового транспорту України;
   1.5.3. Статутом служби на суднах Департаменту морського флоту України (статутом служби на суднах Рiчфлоту України);
   1.5.4. Настановою по органiзацiї штурманської служби НШС-82 (НШСВ-86);
   1.5.5. Настановою по боротьбi за живучiсть суден Департаменту морського флоту України (настановою по боротьбi за живучiсть на суднах Рiчфлоту України);
   1.5.6. Положенням про технiчну експлуатацiю морського флоту (Правилами технiчної експлуатацiї рiчкового транспорту);
   1.5.7. Положенням про робочий час i час вiдпочинку плаваючого складу суден Департаменту морського флоту України (Положенням про робочий час i час вiдпочинку Рiчфлоту України);
   1.5.8. Вимогами мiжнародних конвенцiй, дiючих в районi плавання навчальних суден за кордон;
   1.5.9. Iншими нормативними документами, що ренгламентують питання технiчної експлуатацiї флоту i мореплавства в обмежених районах водних шляхiв, в особливих випадках плавання та iн.;
   1.5.10. Цим Положенням;
   1.5.11. Положенням про клуб юних морякiв i рiчковикiв системи освiти.
  1.6. Екiпажi суден типу 'рiчка-море' користуються нормативними документами, що регламентують дiяльнiсть i гарантують безпеку плавання суден рiчкового i морського флотiв.
  
  2. Екiпаж навчального судна.
  
   2.1. Екiпаж навчального судна комплектується власником за згодою капiтана на основi штатного розкладу, встановленого для навчальних суден, клубiв юних морякiв i рiчковикiв системи освiти з врахуванням технiчних даних i району плавання судна, забезпечення максимальної безпеки плавання.
   2.2. Екiпаж навчального судна подiляється на постiйний i змiнний. До постiйного належить весь штатний склад навчального судна, до змiнного - практиканти, керiвники гурткiв, працiвники оборонно-спортивного (оздоровчого, шлюпкового) табору.
   2.3. Для проходження практики на навчальному суднi та участi в дальних шлюпкових походах допускаються члени КЮМIР вiком вiд 18 рокiв, якi пройшли вiдповiдну пiдготовку. З самого початку прибуття члена клубу на судно вiн одержує права i обов'язки практиканта.
   2.4. На чолi екiпажу навчального судна стоїть капiтан, призначений судновласником.
   2.5. Капiтан навчального судна, окрiм виконання обов'язкiв, визначених статутом служби на судах i iншими нормативними документами, здiйснює загальне керiвництво практикою згiдно з планами i програмами практики i з роздiлом 3 цього Положення.
   2.6. На одного з членiв плавскладу судна наказом капiтана покладається обов'язки органiзатора плавальної практики.
   Органiзатор плавальної практики органiзує роботу керiвникiв груп i в своїй дiяльностi керується Статутами служби на суднах i посадовою iнструкцiєю, затвердженою капiтаном.
   2.7. Безпосереднє керiвництво практикою i вiдповiдальнiсть за її проведення покладається на суднових спецiалiстiв, за якими наказом капiтана закрiпленi практиканти, а також на керiвникiв гурткiв.
   2.8. Весь штатний склад навчального судна зобов'язаний, незалежно вiд посади, яку вiн займає, поєднувати свою роботу по технiчному обслуговуваннi судна з повсякденною навчально-виховною роботою з практикантами.
   2.9. Права i обов'язки членiв постiйного i змiнного складу навчального судна визначаються цим Положенням i посадовими iнструкцiями, затвердженими капiтаном судна.
   2.10. Постiйний склад екiпажа навчального судна при перебуваннi на суднi i виконаннi службових обв'язкiв на березi повинен носити формений одяг, встановлений для плавскладу морських або рiчкових суден.
  
  3. Порядок проведення практики.
  
   3.1. План роботи навчального судна по проведенню практики юних морякiв i рiчковикiв складається адмiнiстрацiєю клубу разом з капiтаном навчального судна i погоджується з портами заходу у встановленi строки.
   3.2. 3.2. Для проходженняпрактики на навчальному суднi практикант зобов'язаний подати медичну довiдку встановленого зразка i письмову згоду батькiв або осiб, що їх замiнюють.
   3.3. Практичне навчання практикантiв на навчальному суднi здiйснюється шляхом опрацювання питань програм практики безпосередньо на робочих мiсцях при виконаннi практикантом обов'язкiв, поєднаних з несенням навчальних вахт, чергувань та нарядiв, а також участi практикантiв в суднових роботах i навчаннях. Теоретичнi заняття обмежуються проведенням необхiдних настановних i оглядових лекцiй, а також вивченням правил технiки безпеки i пожежної безпеки.
   3.4. Графiк проведення практики, робiт i занять на перiод практики розробляється помiчником капiтана по навчальнiй частинi для кожного потоку i спецiальностi практикантiв. Графiком повинна передбачитись черговiсть перемiщення практикантiв за перiод практики по всiх встановлених для них дiлянках практичного навчання.
   Розклад проведення робiт i занять складається, як правило, на тиждень вiдповiдно до встановленого на суднi розпорядку i графiка проведення практики.
   Графiк проведення практики затверджується капiтаном навчального судна.
   3.5. Практиканти, незалежно вiд спецiальностi i характеру практики, залучаються до виконання загальносудових робiт, а також проходять на суднi необхiдний мiнiмум морської пiдготовки. Проведення зазначених робiт i завдань повинно передбачатися в програмах i планах проведення практики.
   3.6. Початковий перiод практики повинен вiдводитися для опрацювання з екiпажем органiзацiї суднової служби, органiзацiйних питань проведення практики, обов'язкiв за судновим розкладом тривог i навчання, обов'язкiв несення суднових вахт, вивченню i виконанню правил технiки безпеки i протипожежної безпеки, правил охорони природи, правил використання рятувальних засобiв.
   3.7. Вихiд навчального судна в рейс оформляється у встановленому порядку.
   3.8. Пiсля закiнчення практики капiтан подає адмiнiстрацiї клубу звiт.
  
  4. Матерiально-фiнансове забезпечення.
  
   4.1. Навчальне судно забезпечується пально-мастильними матерiалами, навiгацiйним i шкiперським майном, змiнно-запасними деталями, спецодягом, продуктами харчування та iн. вiддiлом освiти, якому пiдлягає клуб, i пiдприємствами та органiзацiями-шефами.
   4.2. Ремонт i переобладнання плавзасобiв клубу проводиться на спецiалiзованих пiдприємствах флотоутримаючих мiнiстерств i вiдомств на договiрнiй основi за рахунок коштiв клубу або базових пiдприємств-шефiв.
   4.3. Забезпечення постiйного i змiнного складу навчального судна продуктами харчування, грошовим i речовим забезпеченням проводиться у встановленому порядку i за дiючими нормами.
   Екiпаж забезпечується безкоштовним харчуванням на перiод плавання, включаючи плановi i неплановi стоянки i зупинки на маршрутi.
   Потреби в наднормативному фiнансуваннi забезпечуються за рахунок позабюджетних коштiв клубу юних морякiв i рiчковикiв.
   4.4. Всiм членам суднового екiпажа надається спецодяг i взуття у встановленому порядку i за нормами, встановленими для навчальних суден клубу юних морякiв мi рiчковикiв системи освiти (в тому числi i штурманському складу для участi в ремонтних роботах за нормами, встановленими для боцмана).
   4.5. Членам суднового екiпажу на перiод плавальної практики надається надбавка до посадового окладу в таких розмiрах:
   - капiтану при кiлькостi практикантiв:
   до 10 чоловiк - 10% вiд посадового окладу,
   вiд 11 до 20 чоловiк - 15%,
   вiд 21 до 30 чоловiк - 20%,
   вiд 31 до 40 чоловiк - 30%;
   - спецiалiстам в залежностi вiд кiлькостi закрiплених за ними практикантiв:
   до 4 чоловiк - 10% вiд посадового окладу,
   вiд 5 до 7 чоловiк - 20%%,
   вiд 8 до 10 чоловiк - 30%;
  - членам рядового складу навчального судна, якi безпосередньо працюють з практикантами, надається надбавка в розмiрi 15% вiд посадового окладу незалежно вiд кiлькостi закрiплених за ними практикантiв;
  - обслуговуючому персоналу судна надається надбавка в розмiрi 10% вiд посадового окладу на весь перiод перебування практикантiв на борту судна.
  Примiтка. Стаття 4.5 не застосовується до членiв суднового екiпажу, якi протягом року вели гуртковi заняття. Оплата працi за роботу з дiтьми в перiод практики у цьому випадку проводиться вiдповiдно до тарифiкацiї, яка була встановлена перед початком практики.
  4.6. Всi розрахунки навчального судна з установами, пiдприємствами, органiзацiями за ремонт судна i обслуговування з усiх видiв суднового, навiгацiйного, матерiально-технiчного i рiчкового забезпечення за продукти харчування, а також за агентське обслуговування проводяться через судновласника.
  
  
  ПРОГРАМА КУРСУ ЗАГАЛЬНОЇ МОРСЬКОЇ ПIДГОТОВКИ КЛУБУ ЮНИХ МОРЯКIВ I РIЧКОВИКIВ 'ШКВАЛ': 1,2,3-Й РОКИ НАВЧАННЯ
  
  Пояснювальна записка.
  
   Програма курсу загальної морської пiдготовки ставить своїм завданням ознайомлення юних морякiв з професiями моряка i рiчковика, роллю флотiв у пiзнаннi людством планети Земля, виховання у юних любовi до Батькiвщини, їхнє фiзичне загартування, пiдготовку до служби в лавах Збройних Сил України. Програма розрахована на 3 роки навчання, спирається на обсяг знань з базових дисциплiн загальноосвiтнiх шкiл та враховує вiковi особливостi юних морякiв.
   На опрацювання тем програми вiдводиться 648 годин занять в осiнньо-зимовий перiод (216 годин на рiк). Обов'язкова лiтня практика тривалiстю 2-3 тижнi є продовженням навчально-виховного процесу.
   Програма практики розрахована на 60 годин навчальних занять. Порядок проходження тем, кiлькiсть годин на кожну дисциплiну в цей перiод визначає адмiнiстрацiя клубу. Вона ж вирiшує необхiднiсть введення додаткових тем як в теоретичну, так i практичну частини програми. Клуб органiзує лiтню практику, виходячи iз своїх можливостей, але бажано, щоб це був профiльний табiр. Пiд час лiтньої практики проводиться шлюпковий або корабельний похiд.
   Адмiнiстрацiя клубу повинна використовувати всi можливостi для проведення екскурсiї на бойовi кораблi ВМФ України та судна морського та рiчкового флоту.
   При органiзацiї занять з екiпажами юних морякiв 1-го року навчання керiвник гуртка повинен надати особливу увагу виховному аспектовi своєї дiяльностi.
   На вступному заняттi належить старанно вивчити текст урочистого зобов'язання юного моряка, роз'яснити юним морякам, яку вiдповiдальнiсть вони беруть на себе, вступаючи у морське братерство. З цього часу вони мусять бути завжди чесними, порядними, готовими повсякчасно надати допомогу людинi.
   Прийняття зобов'язання повинне проводитись в урочистiй обстановцi, в присутностi батькiв, ветеранiв флоту, друзiв, усього особового складу клубу у спецiально призначений день.
   На протязi 1-го року навчання керiвник гуртка повинен велику увагу придiляти вiдвiдуванню юними моряками занять в клубi, спiльно з батьками привчати юних морякiв до виконання розпорядку дня, до акуратностi. На заняттях бажано постiйно вимагати вiд юних морякiв правильно сидiти, правильно вставати, правильно вiдповiдати на запитання. Все це принесе результат, якщо буде проводитись наполегливо, але з великою повагою до дитини (пiдлiтка).
   Теми занять, якi входять до програми всiх трьох рокiв навчання однаковi (за малим винятком), хоч питання, якi вивчаються в тих темах, рiзнi. Тому рiвень викладання того чи iншого питання цiлком залежить вiд вiку юних морякiв.
   Практичнi заняття 2-го та 3-го рокiв навчання з тем: шлюпкова, такелажна, сигнальна справа; фiзична, вогнева, стройова, медична пiдготовки мають своєю метою удосконалювати навички, якi юнi моряки придбали на 1-му роцi навчання. Тому так важливо на перших заняттях навчити юних морякiв усi вправи виконувати правильно.
   Навчання веслуванню треба починати на шлюпцi, яка кормовим фалiнем прикрiплена до причалу. Керiвник гуртка повинен навчати юних морякiв правильнiй роботi кистей рук при проводцi весла в водi з розворотом лопастi i заносу його. Тiльки пiсля цього можна виходити на вiдкриту воду. Навчання ходiнню пiд парусом теж треба починати на шлюпцi, яка закрiплена фалiнем за причал. Вiд причалу можна вiдходити тiльки тодi, коли юнi моряки навчаться ставити i складати паруси.
   При проведеннi шлюпкових походiв треба навчати юних морякiв дбайливому вiдношенню до природи, вивчати з ними кориснi i шкiдливi властивостi рослин, якi поширенi на Українi, проводити роботи по захисту природи вiд забруднення та iн.
   Є декiлька методик навчання букв i знакiв прапорцевого семафору. Можна при вивченнi алфавiту групувати букви так:
   1. А,Т,У,Ь;
   2. И,Й,Е,Є,Н,С,Г,О;
   3. Ф,П,Ш,Р,Щ;
   4. Ж,З,Ц,Ч,Л,М;
   5. В,Д,Ю,Я,К,Х.
   Це дає можливiсть юним морякам швидко запам'ятати положення рук при написаннi букв.
   На заняттях з фiзичної пiдготовки керiвник гуртка повинен полiпшувати фiзичний стан юних морякiв, застосовуючи вправи, якi розвивають силу, спритнiсть, витривалiсть. Однак посилювати фiзичне навантаження на заняттях вiн повинен обережно, щоб не нанести шкоди здоров'ю юних морякiв. При роботi на спортивних снарядах необхiдно органiзувати надiйну пiдстраховку виконуючого вправу.
   В процесi навчально-виховної роботи вiн готує юних морякiв до змагань з комплексу 'Юний моряк', якi проводяться на клубному, регiональному та Всеукраїнському рiвнi, веде вiдбiр кандидатiв в збiрну команду клубу. Участь команди клубу в регiональних i Всеукраїнських змаганнях та зльотах, показ високих спортивних досягнень з комплексу 'Юний моряк' пiдвищує рейтинг клубу, є показником роботи клубу з пiдготовки юних морякiв до служби в лавах ВМС України.
   В комплекс 'Юний моряк' входять такi дисциплiни: крос, стрiльба з пневматичної гвинтiвки, в'язання морських вузлiв, подання кидального кiнця, плавання (вiльний стиль), гребна гонка на шестивесельних ялах, парусна гонка на шестивесельних ялах.
   Всiляко заохочується розвиток в клубах юних морякiв прикладних видiв спорту, такиї як: плавання в ластах, судномодельний спорт, атлетична гiмнастика, рiзнi єдиноборства та iн., а також участь команд та окремих спортсменiв клубу у змаганнях усiляких рiвней.
   В тематичному планi i програмi вiдведено час на вивчення заходiв безпеки з охоронi здоров'я i життя юних морякiв в рiзних умовах. Проте керiвник гуртка повинен перед кожним заняттям нагадувати юним морякам, як вони мусять поводити себе, щоб уникнути нещасних випадкiв.
   Адмiнiстрацiя клубу повинна заохочувати використання на заняттях технiчних засобiв навчання. Там, де немає наочних посiбникiв, зробить заняття бiльш цiкавим використання медiа-проекторiв, комп'ютерiв, вiдеофiльмiв та iн.
   Юнi моряки - це майбутнi воїни Української Армiї i Вiйськово-Морських сил. Тому керiвник гуртка на протязi усiх трьох рокiв повинен навчати юних морякiв тому, що їм буде потрiбно на вiйськовiй службi. Особливу увагу необхiдно придiляти вихованню у майбутнiх воїнiв любовi до Батькiвщини, гордостi за неї. Ця робота повинна проводитись не тiльки на навчальних заняттях, але й на спецiально пiдготовлених заходах згiдно рiчному плану клубу.
  
  Тематичний план курсу загальної морської пiдготовки КЮМIР 'Шквал'.
  1-й рiк навчання.
  
  ? Теми занять Кiлькiсть годин занять
   Теоретичних Практичних Усього
  1 Вступне заняття 3 - 3
  2 Правила поведiнки юного моряка 3 - 3
  3 Iсторiя розвитку мореплавства 27 - 27
  4 Будова корабля, судна 27 8 35
  5 Такелажна справа 3 18 21
  6 Сигнальна справа 3 24 27
  7 Шлюпкова справа 6 24 30
  8 Фiзична пiдготовка - 39 39
  9 Вогнева пiдготовка 6 9 15
  10 Стройова пiдготовка - 9 9
  11 Медична пiдготовка 3 9 12
   31 135 216
  Лiтня практика (профiльний табiр)
  1 Правила безпеки на водi
  2 Шлюпкова справа
  3 Такелажна справа
  4 Сигнальна справа
  5 Фiзична пiдготовка
  6 Вогнева пiдготовка
  7 Стройова пiдготовка
  8 Шлюпковий похiд
   60
  
  Програма. 1-й рiк навчання.
  
   Тема 1. Вступне заняття.
   Iсторiя КЮМIР та його закони i традицiї. Урочисте зобов'язання юного моряка. Порядок вивчення програми на 1-й рiк навчання.
   Тема 2. Правила поведiнки юного моряка.
   Правила поведiнки юного моряка на заняттях в клубi, на вулицi, в транспортi. Поняття про честь i достоїнство юного моряка, про честь i славу свого клубу. Заходи безпеки на заняттях у клубi.
   Тема 3. Iсторiя розвитку мореплавства.
   Вiд плаваючої колоди до парусних суден. Плавання стародавнiх слов'ян. Шлях вiд варягiв до грекiв. Доба географiчних вiдкрить. Застосування парусних флотiв у бойових дiях на морi. Зброя бойових кораблiв.
   Тема 4. Будова корабля, судна.
   Поняття про будову корпусу корабля, судна. Частини верхньої палуби корабля. Надбудови. Рангоут i такелаж корабля. Корабельнi обладнання: якiрне, швартовне, рульове, буксирне, леєрний пристрiй. Забортнi трапи. Рятувальнi засоби. Вантажопiдйомнi засоби корабля, судна. Екскурсiя на корабель, судно морського або рiчкового флоту.
   Тема 5. Такелажна справа.
   Вивчення морських вузлiв i їх застосування: прямий, шкотовий, шлюпковий, простий штик, бесiдочний, петля. Тренування у в'язаннi морських вузлiв на швидкiсть (залiковий час - 45 с.).
   Тема 6. Сигнальна справа.
   Корабельнi засоби зв'язку. Зоровий зв'язок. Прапорцевий семафор. Вивчення букв i знакiв прапорцевого семафора. Тренування в передаваннi i прийманнi текстiв (залiковий норматив - 30 зн/хв.).
   Тема 7. Шлюпкова справа.
   Призначення i класифiкацiя корабельних шлюпок. Будова шлюпки i предмети постачання. Порядок посадки веслярiв у шлюпку i виходу з неї. Правила поведiнки веслярiв i заходи безпеки при ходiннi на веслах. Навчання веслуванню. Команди, якi подаються пiд час руху шлюпки на веслах i порядок їх виконання.
   Тема 8. Фiзична пiдготовка.
   Пiдтягування на перекладинi. Крос. Плавання. Перетягування канату. Спортивнi iгри. Подача кидального кiнця.
   Тема 9. Вогнева пiдготовка.
   Пневматична гвинтiвка, її будова i порядок використання. Основнi прийоми стрiльби. Практичне виконання стрiльби iз пневматичної гвинтiвки.
   Тема 10. Стройова пiдготовка.
   Обов'язки юного моряка перед шикуванням i в строю. Стройовi прийоми i рух без зброї. Вихiд iз строю i рух без зброї. Вихiд iз строю i пiдхiд до начальника. Стрiй вiддiлення (екiпажу).
   Тема 11. Медична пiдготовка.
   Профiлактика захворювань. Догляд за хворим. Долiкарська медична допомога при втратi свiдомостi, пораненнi, опiку, отруєннi, укусах отруйних змiй та iн. Вивчення способiв бинтування ран, накладання шин при переломах, перенесення потерпiлого.
  
  Програма лiтньої практики. 1-й рiк навчання.
  
   Тема 1. Правила безпеки на водi.
   Правила поведiнки юних морякiв пiд час занять на водi, при купаннi, при роботi на плавзасобах. Порядок органiзацiї купання. Порядок застосування рятувальних засобiв (рятувального круга, кiнця Олександрова, рятувального жилета).
   Тема 2. Шлюпкова справа.
   Пiдготовка шлюпки до занять. Тренування у веслуваннi. Тренування у виконаннi команд. Вiдпрацювання пiдходу i вiдходу шлюпки до причалу i вiд причалу (берега). Гребна гонка (дистанцiя - 1000 м.).
   Тема 3. Такелажна справа.
   Тренування у в'язаннi морських вузлiв на швидкiсть. Визначення способiв виготовлення марок i сточин на рослинному тросi.
   Тема 4. Сигнальна справа.
   Тренування в передаваннi i прийманнi текстiв прапорцевим семафором. Застосування прапорцевого семафору для зв'язку мiж шлюпками.
   Тема 5. Фiзична пiдготовка.
   Плавання. Крос. Подача кидального кiнця. Пiдтягування на перекладинi. Перетягування канату. Змагання з окремих дисциплiн комплексу 'Юний моряк' мiж екiпажами.
   Тема 6. Вогнева пiдготовка.
   Виконання стрiльби iз пневматичної гвинтiвки.
   Тема 7. Шлюпковий похiд.
   Органiзацiя переходу, зв'язку, служби табору. Перехiд на веслах, розбивка табору, приготування їжi на багаттi. Згортання табору, прибирання мiсця, де був табiр.
  
  Тематичний план курсу загальної морської пiдготовки КЮМIР 'Шквал'.
  2-й рiк навчання.
  
  ? Теми занять Кiлькiсть годин занять
   Теоретичних Практичних Усього
  1 Пiдбиття пiдсумкiв 1-го року навчання. Порядок вивчення програми 2-го року. 3 - 3
  2 Iсторiя розвитку мореплавства 24 - 24
  3 Будова корабля, судна 27 3 30
  4 Органiзацiя служби на кораблях МВФ України i на суднах морського i рiчкового флотiв. 12 - 12
  5 Основи кораблеводiння. 12 12 24
  6 Такелажна справа 3 12 15
  7 Сигнальна справа 6 12 18
  8 Шлюпкова справа 12 21 33
  9 Фiзична пiдготовка - 36 36
  10 Вогнева пiдготовка 3 6 9
  11 Стройова пiдготовка - 6 6
  12 Медична пiдготовка - 6 6
   102 114 216
  Лiтня практика (профiльний табiр)
  1 Правила поведiнки на водi i корабельнi правила.
  2 Такелажна справа
  3 Сигнальна справа
  4 Фiзична пiдготовка
  5 Вогнева пiдготовка
  6 Стройова пiдготовка
  7 Медична пiдготовка
  8 Шлюпковий (корабельний) похiд
   60
  
  Програма. 2-й рiк навчання.
  
   Тема 1. Пiдбиття пiдсумкiв 1-го року навчання. Порядок вивчення програми 2-го року навчання.
   Тема 2. Iсторiя розвитку мореплавства.
   Вiд паруса до парової машини. Розвиток суднобудування. Зброя бойових кораблiв. Змагання бронi i снаряда. Бойовi дiї флотiв в добу парових машин. Вiд парової машини до турбiни i двигуна внутрiшнього згоряння.
   Тема 3. Будова корабля, судна.
   Вiдсiки i їх призначення. Дверi, люки, горловини. Розташування примiщень в корпусi корабля i надбудовах. Головнi i допомiжнi машини i механiзми корабля. Поняття про рушiї: гребне колесо, гребний гвинт, повiтряний гвинт, водомет, реактивна струя. Екскурсiя на корабель, судно морського або рiчкового флоту.
   Тема 4. Органiзацiя служби на кораблях ВМС України i суднах морського i рiчкового флотiв.
   Бойова i повсякдення органiзацiя бойового корабля. Бойовi частини, команднi пункти, бойовi пости. Бойовi та повсякденнi розписи. Органiзацiя служби на суднах морського флоту в морi i при стоянцi в порту. Органiзацiя служби на суднах рiчкового флоту. Органiзацiя служб штурманської та спостереження i зв'язку на кораблi, суднi.
   Тема 5. Основи кораблеводiння.
   Форма i розмiри Землi. Iстинний горизонт. Система лiчiння напрямкiв. Морськi мiри довжини i швидкостi. Прилади для визначення напрямкiв, швидкостi корабля i пройденої вiдстанi. Поправка компаса i лага. Морська карта в меркаторської проекцiї. Умовнi знаки на морськiй картi.
   Тема 6. Такелажна справа.
   Вивчення морських вузлiв i їх застосування: рибальський штик, щабельний, чужими кiнцями, пiдвiйний бесiдочний. Тренування у i'язаннi морських вузлiв на швидкiсть (залiковий час - 45 с.).
   Тема 7. Сигнальна справа.
   Прапори вiйськово-морського зводу сигналiв. Їх значення i порядок застосування. Мiжнародний звiд сигналiв. Шлюпкова сигнальна книга. Правила її застосування. Прапорцевий семафор. Тренування в передаваннi i прийманнi текстiв (залiковий норматив - 45 зн/хв.).
   Тема 8. Шлюпкова справа.
   Будова i постачання шлюпки (повторення). Парусне оснащення шлюпки. Найменування напрямiв вiтру. Дiя вiтру на паруса. Вплив крена i диферента на напрям руху шлюпки. Команди i порядок їх виконання при постановцi i складаннi рангоута i парусiв. Виконання поворотiв 'оверштаг' i 'через фордевiнд'. Правила поведiнки веслярiв i заходи безпеки при ходiннi пiд парусами. Правила парусних гонок. Навчання ходiнню пiд парусом.
   Тема 9. Фiзична пiдготовка.
   Плавання. Крос. Пiдтягування на перекладинi. Перетягування канату. Подача кидального кiнця. Подолання ВСП. Спортивнi iгри.
   Тема 10. Вогнева пiдготовка.
   Малокалiберна гвинтiвка. Її будова i порядок застосування. Основнi прийоми стрiльби. Виконання стрiльби iз малокалiберної гвинтiвки.
   Тема 11. Стройова пiдготовка.
   Стройовi прийоми i рух без озброєння. Строї вiддiлення i взводу.
   Тема 12. Медична пiдготовка.
   Долiкарська медична допомога при втратi свiдомостi, пораненнi, опiку, отруєннi та iн. Надання допомоги потерпiлому вiд електричного струму. Накладання пов'язки з бинта при пораненнi голови, тулуба.
  
  Програма лiтньої практики. 2-й рiк навчання.
  
   Тема 1. Правила безпеки на водi. Корабельнi правила.
   Тема 2. Такелажна справа.
   Тренування у в'язаннi морських вузлiв на швидкiсть. Вивчення способiв виготовлення кнопiв, репки i огонiв на рослинному тросi.
   Тема 3. Сигнальна справа.
   Тренування в передаваннi i прийманнi текстiв прапорцевим семафором. Застосування проапорцевого семафору для зв'язку мiж шлюпками.
   Тема 4. Фiзична пiдготовка.
   Плавання. Крос. Пiдтягування на перекладинi. Перетягування канату. Подолання ВПС. Подача кидального кiнця. Спортивнi iгри. Змагання з комплексу 'Юний моряк' мiж екiпажами (мiж КЮМIР).
   Тема 5. Вогнева пiдготовка.
   Виконання стрiльби iз малокалiберної (пневматичної) гвинтiвки.
   Тема 6. Стройова пiдготовка.
   Строї вiддiлення i взводу. Урочисте шикування усiх екiпажем КЮМIР.
   Тема 7. Медична пiдготовка.
   Лiкувальнi рослини, поширенi в Українi, їх властивостi i способи використання.
   Тема 8. Шлюпковий (корабельний) похiд.
   Шлюпковий похiд.
   Перехiд на веслах i пiд парусами пол. Намiченому маршруту. Ночiвля в наметах i в шлюпках. Зустрiчi з друзями iз iнших КЮМIР. Спiльнi заходи. Паруснi гонки мiж екiпажами КЮМIР.
   Корабельний похiд.
   Вивчення корабля. Виконання обов'язкiв матроса. Знайомство з органiзацiєю штурманської служби та служби спостереження i зв'язку.
  
  Тематичний план курсу загальної морської пiдготовки КЮМIР 'Шквал'.
  3-й рiк навчання.
  
  ? Теми занять Кiлькiсть годин занять
   Теоретичних Практичних Усього
  1 Пiдбиття пiдсумкiв 2-го року навчання. Порядок вивчення програми 3-го року навчання. 3 - 3
  2 Iсторiя розвитку мореплавства 21 - 21
  3 Будова корабля, судна 18 - 18
  4 Органiзацiйна структура ВМС України 6 - 6
  5 Основи кораблеводiння 24 12 36
  6 Рiчкова лоцiя 18 6 24
  7 Сигнальна справа 15 9 24
  8 Боцманська справа 9 6 15
  9 Фiзична пiдготовка - 42 42
  9 Вогнева пiдготовка 6 6 12
  10 Стройова пiдготовка - 9 9
  11 Медична пiдготовка 6 6
   120 96 216
  Лiтня практика (профiльний табiр)
  1 Правила безпеки на водi. Корабельнi правила.
  2 Фiзична пiдготовка
  3 Вогнева пiдготовка
  4 Стройова пiдготовка
  5 Медична пiдготовка
  6 Шлюпковий (корабельний) похiд
   60
  
  Програма. 3-й рiк навчання.
  
   Тема 1. Пiдбиття пiдсумкiв 2-го року навчання. Порядок вивчення програми 3-го року.
   Тема 2. Iсторiя розвитку мореплавства.
   Сучаснi вiйськово-морськi, морськi i рiчковi флоти. Зброя бойових кораблiв. Україна - морська держава. Розбудова вiйськово-морських сил, морського i рiчкового флотiв суверенної України.
   Тема 3. Будова корабля, судна.
   Система електропостачання корабля. Виробники i споживачi електичної енергiї. Паропроводи i трубопроводи. Корабельнi системи. Будова пiдводного човна.
   Тема 4. Органiзацiйна структура ВМС України.
   Види i роди сил ВМС. Корабельнi з'єднання, класи, типи, ранги кораблiв. Система пiдготовки кадрiв для ВМС України, морського i рiчкового флотiв.
   Тема 5. Основи кораблеводiння.
   Графiчне зчислення шляху корабля на морськiй картi. Способи контролю мiсця корабля за береговими орiєнтирами. Визначення мiсця корабля за свiтилами i з допомогою супутникових навiгацiйних систем.
   Тема 6. Рiчкова лоцiя.
   Основнi вiдомостi про рiку. Судноплавна обстановка на внутрiшнiх водних шляхах. Штучнi воднi шляхи. Правила проходження шлюзiв. Карти водосховищ.
   Тема 7. Сигнальна справа.
   Сигнальнi вогнi, фiгури, дими. Звукова сигналiзацiя, сигнали лиха. Мiжнароднi правила попередження зiткнень суден в морi (МППСС-72).
   Тема 8. Боцманська справа.
   Такелажнi роботи на кораблi. Форбувальнi роботи на кораблi. Вантажорозвантажувальнi роботи. Заходи безпеки.
   Тема 9. Фiзична пiдготовка.
   Плавання. Крос. Пiдтягування на перекладинi. Перетягування канату. Подача кидального кiнця. Подолання ВСП. Спортивнi iгри.
   Тема 10. Вогнева пiдготовка.
   Стрiлкова зброя Української Армiї. АКМ, його будова i застосування. Ручнi осколочнi гранати, їх призначення i бойовi властивостi. Прийоми кидання ручних осколочних гранат. Виконання стрiльби iз малокалiберної гвинтiвки.
   Тема 11. Стройова пiдготовка.
   Стройова прогулянка КЮМIР по мiсту.
   Тема 12. Медична пiдготовка.
   Способи надання допомоги потопаючому. Долiкарська допомога потерпiлому на водi. Реанiмацiя потерпiлого. Штучне дихання. Масаж серця.
  
  Програма лiтньої практики. 3-й рiк навчання.
  
   Тема 1. Правила безпеки на водi. Корабельнi правила.
   Тема 2. Фiзична пiдготовка.
   Плавання. Крос. Пiдтягування на перекладинi. Перетягування канату. Подача кидального кiнця. Подолання ВСП. Змагання з комплексу 'Юний моряк' мiж екiпажами (мiж КЮМIР).
   Тема 3. Вогнева пiдготовка.
   Виконання стрiльби iз малокалiберної гвинтiвки. Кидання навчальних гранат.
   Тема 4. Стройова пiдготовка.
   Строї вiддiлення i взводу. Урочисте шикування усiх екiпажiв для пiднiмання прапору клубу.
   Тема 5. Медична допомога.
   Надання долiкарської допомоги потерпiлому на водi.
   Тема 6. Шлюпковий (корабельний) похiд.
   Шлюпковий похiд.
   Перехiд на веслах i пiд парусами по намiченому маршруту. Ночiвля в наметах i шлюпках. Зустрiчi з друзями iз iнших КЮМIР. Спiльнi заходи. Гребнi i паруснi гонки.
   Корабельний похiд.
   Вивчення корабля. Виконання обов'язкiв вахтеного рульового, моториста, сигнальника. Визначення мiсця корабля за береговими орiєнтирами. Участь у корабельних роботах.
  
  
  БЕСАРАБIЯ ЗА ЮЩЕНКА
  
   До Бiлгорода-Днiстровського приїхав кандидат в Президенти України В.А.Ющенко (генерал-хорунжий Українського козацтва). Вiн мав зустрiч з мiсцевими козаками, якi потiм на виборах Президента України його активно пiдтримали.
  
   Травневе сонце було в зенiтi, коли до старої фортецi пiдкотив кортеж автомашин. Вiктор Андрiйович Ющенко вийшов з машини i швидкою ходою попрямував до ворiт фортецi. Його супроводжувала юрба людей i дiтлахiв - настала пора канiкул i дiти цiлими класами у супроводi вчителiв роблять екскурсiї по визначних мiсцях. Тетяна Бєлая, працiвник краєзнавчого музею, взяла на себе обов'язки гiда. Вона так яскраво розповiдала iсторiю мiста, начебто сама була свiдком тих подiй, що вiдбувалися тут протягом 2500 рокiв. Високий гiсть уважно слухав розповiдь, розглядав будiвлi i мури, iнколи цiкавлячись деталями.
   У просторому палацi Центру культури i довкiлля було повно людей, тколи Вiктор Андрiйович приїхав сюди пiсля знайомства з фортецею. Тепер йому доведеться знайомитися з мешканцями цього краю, що зветься Буд жак, iз майбутнiми виборцями, якi живуть у Бiлгородi-Днiстровському i сусiднiх районах. Над сценою, де поряд з кандидатом у Президенти сидять керiвники мiського i обласного виборчих штабiв Анатолiй Задорожний i Володимир Курiнний, вiсить транспарант 'Разом - переможемо!'. Володимир Курiнний вiдрекомендував присутнiм гостя як лiдера демократичної опозицiї i пан Ющенко звернувся до них з промовою.
   Як вмiлий акомпанiатор перебiгає по клавiшам роялю пальцями, так i кандидат у Президенти пройшовся по болючим точкам нашого життя, якi не дають спокою нiкому. Пан Ющенко нагадав, що три чвертi населення України живе у злиднях, сiм мiльйонiв українцiв, серед яких п'ять мiльйонiв жiнок, мусять гнути спину у чужих країнах вiд Португалiї до пiвденної Америки, замiсть того, щоб своєю працею змiцнювати Вiтчизну, жити iз своїми сiм'ями.
   - Менi соромно, що заробiтня платня у наших людей в пiвтори рази менша, нiж у бiлорусiв i у два з половиною рази нiж у росiян. Пенсiонерам недосяжне безкоштовне лiкування у країнi, яка володiє кращими чорноземами у свiтi, має саму розвинену промисловiсть серед країн СНД i по рiвню освiти населення стоїть на першому мiсцi в Європi.
   Далi доповiдач проаналiзував причини такого становища. За його думкою причина в тому, що влада в країнi кримiналiзована, можновладцям не знайоме таке поняття, як патрiотизм, а крадiжки державного майна i грошей з бюджету зростають рiк вiд року. Вихiд з такого становища вiн бачить в тому, щоб позбавитися вiд кримiналiтету у полiтицi, i запевнив присутнiх, що знає шляхи, як протягом одного лише фiнансового року можна пiдняти заробiтну платню та пенсiїї на 30-50 вiдсоткiв. Якщо не давати красти.
   В доповiдi Ющенка йшлося також про статус української мови, перспективи вступу у європейську спiвдружнiсть, тощо. Йому задавали безлiч усних та письмових запитань i чимало вiдповiдей супроводжувались гучними оплесками.
   Потiм виступали народнi депутати Володимир Фесенко, Оксана Бiлозiр, Олексiй Терьохiн. (24)
  
  БАЙРАМЧАНСЬКА СIЧ
  
   В Миколаївсько-Новоросiйськiй школi Саратського району вiдбулося посвячення в казачати учнiв молодших класiв. Посвяту проводили козаки Скляренко М.П., Оленєв I.П., Воробйов В.М., Горлачов С.П., Тимофєєв В.Я., берегинi Горлачова Л.Я., Фоменчук В.А.
  
   Миколаївська-Новоросiйська школа - Байрамчанська Сiч - розташована в центрi села, що колись було невеличким мiстечком з сотнями невеличких лавочок, крамниць, ресторанiв. Славилося воно великими базарами. В Байрамчi, таку, в минулому, це мiстечко мало назву, пiсля лiквiдацiї Запорiзької Сiчi i створення Задунайської Сiчi, було розташовано козацький штаб.
  Село стало розбудовуватися, називалося вже козацькою станицею, а згодом отримало статус мiстечка.
  Сьогоднiшня назва села пов'язана з перебуванням там козакiв з Новоросiї, а Миколаївка - на честь збудованого козаками храму святого Миколая, що був їх покровителем.
  I сьогоднi продовжують жити i розвиватися козацькi традицiї в селi Миколаївка-Новоросiйська. В школi органiзовано дитячу козацьку республiку 'Мрiя'. Кожний клас-курiнь має свою назву, девiз. На чолi кожного куреня стоїть курiнний отаман. Кожного року в школi проводиться урочиста лiнйка-посвята в козачата.
  Спочатку учнiв приймають в козачата; в 5 класi йде боротьба за присвоєння їм звання - джура. За цих 4 роки вони повиннi довести, що гiднi носити це звання. В старших класах найкращим присвоюється звання - молодий козак. Це гiдна козацька змiна.
  З 1997 року дiє й розвивається козацька республiка. Має тiсний контакт з козаками Бiлгород-Днiстровщини та Сарати.
  Пiдростає в Байрамчанськiй Сiчi гiдна козацька змiна! (25)
  
  
  3. Жовтень - грудень 2004. Тузлiвська Сiч. Установче Коло Днiстровської Сiчi. П.Бровко. Помаранчева революцiя.
  
  
   Українське суспiльство за 13 рокiв незалежностi докорiнно змiнилося, хоча, певна рiч, навiть за мiсяць до другого туру президентських виборiв нiхто не думав про повторення 'Праги-1989' у Києвi - таким живучим виявився комплекс 'покiрної та терплячої Малоросiї'.
   Вибори Президента України:
  31 жовтня 2004 року - I тур: В.Ющенко - 39,3%, В.Янукович - 39,1%, О.Мороз - 5,8%, П.Симоненко - 5%, Н.Вiтренко - 1,5%, А.Кiнах - 0,9%.
  Далi подiї наростали, наче снiгова грудка. ЦВК надрукувала фальшивi протоколи, пiдготовленi до другого туру - вони потрапили до рук опозицiї й були оприлюдненi; ширилися чутки про запланованi найближчим часом арешти прихильникiв В.Ющенка; молодiжнi органiзацiї 'Чиста Україна', 'Студентська хвиля', 'Спiлка студентiв', 'Молодiжний комiтет студентства' проводили акцiю 'Не дай украсти свiй вибiр!'; на виборах спостерiгалося активне використання працiвниками штабiв та прихильниками кандидатiв у президенти полiтико-технологiчного 'бруду'; обидви сторони виборчого процесу застосовували недостовiрну 'соцiологiю'.
  Виборча кампанiя виявилась надто 'мiфологiзованою': команди кандидатiв малювали iдеалiстичну картину майбутнього життя у разi свого виграшу. З iншого боку, пророкували невiдворотну катастрофу для держави у разi програшу. Прихильники В.Ющенка створювали в суспiльствi атмосферу 'очiкування неминучої фальсифiкацiї результатiв виборiв', а команда В.Януковича - ситуацiю загрози 'громадянської вiйни'. Цi гасла стали iстотним чинником мобiлiзацiї виборцiв.
  21 листопада 2004 року - II тур: ЦВК оголосила перемогу В.Януковича (В.Янукович - 49,6%, В.Ющенко - 46,6).
  Ще за чотири-п'ять тижнiв до президентських виборiв штаб В.Ющенка був упевнений, що влада обов'язково намагатиметься за будь-яку цiну не допустити перемоги опозицiйного кандидата; було вирiшено закупити намети для проведення масових акцiй протесту. Першi намети з'явилися на Майданi 22 листопада 2004 року (останнi намети демонтували 22 сiчня 2005 року) - це було головне наметове мiстечко. Iншi наметовi мiстечка розташувалися поблизу будинку Верховної Ради, бiля вул. Прорiзної. УНА-УНСО, вiйськово-патрiотична органiзацiя 'Тризуб' розгорнули Нижнє наметове мiстечко. Прибулi з iнших регiонiв могли також зупинитися i в Українському народному домi, Будинку профспiлок, будiвлях фiлармонiї та Київської мiськради, у Мiжнародному центрi культури й мистецтв (Жовтневий палац), на залiзничному вокзалi, у кiлькох мiських кiнотеатрах; ночували й у виборчих штабах.
  Студенти київських ВНЗ масами йшли на Майдан пiд гаслом 'Банду - на нари, тодi пiдемо на пари'. Було оголошено про створено Комiтету нацiонального порятунку. З 24 листопада почали створювати наметовi мiстечка й прихильники В.Януковича.
  Завзяття охоплювало обидвi сторони, створилася ситуацiя типового передреволюцiйного пiднесення, але у 'помаранчевих' були iстотнi переваги: майже харизматичний тодi лiдер i бiльше ентузiазму. Риторика обох кандидатiв мала загальнодемократичний характер, принципово не вiдрiзнялися й їхнi програми. Утiм краще спрацьовували гасла опозицiї. Гасла ж федералiзму, якi висунули деякi представники схiдних областей України, були практично лише засобом мобiлiзацiї виборцiв iз табору В.Януковича. Порушення виборчого законодавства спостерiгалися з обох бокiв, хоча супротивники довго цього не визнавали. Лише 22 вересня 2005 року у пiдписаному В.Ющенком та В.Януковичем Меморандумi було оголошено про припинення полiтичних репресiй весни-лiта цього року, амнiстiю осiб, що фальсифiкували вибори, i зобов'язання щодо проведення 26 березня 2006 року чесних виборiв до Верховної Ради.
  У процес виборiв втручалися й представники рiзних конфесiй. Особливо активно дiяла Українська православна церква Московського патрiархату, 'Посольство Боже', iудейськi громади. Державний комiтет з питань релiгiї самоусунувся вiд регулювання конфесiйної дiяльностi, навiть не попереджав релiгiйних дiячiв про неприпустимiсть їхнього втручання в полiтичнi подiї. Уже пiсля виборiв патрiарх всiєї Русi Олексiй II дякував козакам України за охорону святих мiсць, якi, на його думку, могли розгромити прихильники В.Ющенка.
  Журналiсти п'яти центральних телевiзiйних каналiв (346 журналiстiв) заявили про тиск влади та власникiв каналiв, внаслiдок чого до громадян надходила спотворена iнформацiя.
  Голодували працiвники 'П'ятого каналу', протестуючи проти арешту рахункiв каналу, припинення його трансляцiї в Донецьку, Луганську, Днiпропетровську, Харковi.
  Пiсля 27 листопада почалося вiдступництво окремих осiб i цiлих колективiв вiд проурядового табору. Крiм того масштаби масової мобiлiзацiї прихильникiв опозицiї iстотно перевершили технiчнi кордони силового придушення протесту.
  Верховна Рада вiдправила у вiдставку уряд В.Януковича. Спроби мiсцевої номенклатури утворити Пiвденно-Схiдну Українську автономну республiку зi столицею в Харковi швидко згасли, не пiдтриманi масами.
  Пiсля анулювання Верховним судом України 3 грудня 2004 року результатiв другого туру виборiв, на 26 грудня було призначено переголосування.
  У ходi чергової виборчої кампанiї знову спостерiгалося змагання прiоритетiв, навiть символiчне.
  26 грудня 2004 року - переголосування: В.Ющенко - 52% (15,1 млн.), В.Янукович - 44,2 (12,8 млн.).
  
  У видавництвi 'СП 'Петрекс' надрукував книги:
  1. С.В.Тимофєєва, В.Я.Тимофєєв. Архiви козаччини Заднiстров'я. Видавництво 'СП 'Петрекс'. Бiлгород-Днiстровський. 2003-2010.
   Документи та матерiали козацтв Заднiстров'я.
  Т. 5. Козацькi навчальнi заклади. Частина 2. 2004. (14.11.2004). 683 стор.
  
  ТУЗЛIВСЬКА СIЧ
  
   В Тузловському навчально-виховному комплексi Татарбунарського району Одеської областi вiдбулося козацьке свято - посвята лiцеїстiв у джури та дани й молодi козаки. Висвячували козаки Скляренко М.П., Бойчев В.В., Воробйов В.М., Горлачов С.П., Смаковський В.М., Тимофєєв В.Я., берегиня Горлачова Л.Я.
   Тузлiвський навчально-виховний комплекс створений в 2000 роцi з метою навчання обдарованих соцiально незахищених дiтей. ТВНК базується на фундаментi хорошої пiдготовки випускникiв школи-iнтернату та середньої школи. Керує закладом М.Д.Покровщук.
   Зараз у навчально-виховному комплексi бiля 700 дiтей та 215 працiвникiв. Комплекс об'єднує загальноосвiтню школу I-III ступенiв, iнтернат на 500 мiсць для соцiально незахищених дiтей та лiцей вiйськово-спортивного напрямку для вихованцiв шкiл-iнтернатiв Одеської областi.
  
  
  УСТАНОВЧЕ КОЛО ДНIСТРОВСЬКОЇ СIЧI
  
  Вiдбулося Установче Коло Днiстровської Сiчi. Зважаючи на перманентний розбрат у лавах козацтва Заднiстров'я, iнiцiативна група з 8 козакiв-'самураїв' Українського козацтва (полковник Царенков О.П., осавул Єремєєв В.I., полковник Тимофєєв В.Я., осавул Смаковський В.М., осавул Лукашевський В.В., полковник Дейна М.К., осавул Маринеску М.К., осавул Зорило I.С.) вирiшила створити неформальне об'єднання - Днiстровську Сiч, мета дiяльностi якої - спрямувати в практичне русло роботу козацьких органiзацiй Бiлгород-Днiстровщини (iсторико-просвiтницька та дослiдницька дiяльнiсть; вiйськово-патрiотичне виховання - iз впровадженням козацьких традицiй у навчальнi заклади; спортивний розвиток; розвиток фермерських господарств та пiдприємницької i ремiсничої дiяльностi; спiвпраця з органами правопорядку та адмiнiстрацiями i органами самоуправлiння; обстоювання засад релiгiйного виховання), намагаючись виключити з нашої дiяльностi негатив, пiдвищити авторитет козацтва в мiстi та районi (в 2006 роцi О.П.Царенков виїхав до Київа, в 2007 роцi помер М.К.Дейна).
  Ми не повиннi насаджувати зневiру. Не можна в такiй ситуацiї будувати цивiлiзовану державу, формувати повноцiнну, самодостатню нацiю; козаки повиннi не дозволяти морально i духовно перетворювати українську нацiю на нацiю, в якiй панують, i буття якої визначають, панiкери, провокатори i духовнi дезертири.
  Спiвпраця iз нашими мiсцевими козаками дозволили менi зробити такий висновок: Найкращий шлях самореалiзацiї непересiчної людини-особистостi - мати свою справу й не мати справи (уникати її мати) iз людиною, яка не має нiякої справи!
   Почалася робота iз створення пакету установчих документiв (концепцiї, статуту, програми, заходiв та iн.)...
  
  
  П.БРОВКО
  
  Iз iнспекторською перевiркою приїздив до Одеської областi полковник ЗСУ, полковник Українського козацтва, iнспектор МОН України, Генеральний iнспектор Українського козацтва. Тема перевiрки - як виконується наказ МОН України про впровадження в практику роботи загальноосвiтнiх закладiв вiйськово-спортивної козацької гри 'Джура'. Облуно, враховуючи мiй досвiд роботи, направило полковника до Бiлгород-Днiстровського вiддiлу освiти.
  В трьохгодиннiй розмовi я ознайомив iнспектора iз нашою, Заднiстровою системою козацько-лицарського виховання, що включала в себе не тiльки гру 'Джура', а й 'Патрiот', й 'Сокiл', й клуби 'Шквал', 'Берегиня' й ще багато чого. Це була критика директором-практиком теоретичних розробок iнспектора...
  Потiм ми не раз зустрiчалися на Великих Радах iз П.Бровком; вiталися, як козаки-побратими. Сподiваюсь, що Головний iнспектор iз розмови зi мною зробив висновки щодо перспектив комплексного пiдходу до системи козацько-лицарського виховання...
  
  
  ПОМАРАНЧЕВА РЕВОЛЮЦIЯ
  
  Вибори Президента України 2004 року, як i передбачалося, стали переломними в iсторiї України. Ще задовго до офiцiйного початку передвиборчої кампанiї всi полiтичнi сили, як проурядовi, так i опозицiйнi, стали готуватися до виборiв. Тривалий час була незрозумiла позицiя дiючого Президента України Л.Кучми. Конституцiйний Суд України визнав, що вiн, згiдно з Конституцiєю України (1996 р.), перебуває при владi лише перший термiн, хоча фактично перебував при владi вже два термiни. Зрештою Л.Кучма вiдмовився вiд участi у виборах 2004 р. Кандидатом вiд iснуючої влади став дiючий прем'єр-мiнiстр В.Янукович. Для створення його позитивного iмiджу було задiяно всi можливi i неможливi засоби: вiд прямого використання адмiнресурсу до вiдкритого поширення неправдивої iнформацiї. Використовуючи своє службове становище, В.Янукович вжив ряд популiстських заходiв, зокрема, пенсiонерам було надано доплату до пенсiй, пiдвищено багатьом категорiям держслужбовцiв заробiтну платню. Проте такi заходи ледь не призвели до економiчної кризи в країнi...
  Опозицiйнi сили згрупувалися навколо В.Ющенка, лiдера 'Нашої України' - колишнього голови Нацiонального банку України, Прем'єр-Мiнiстра у 2000-2001 рр.
  Однiє з особливостей передвиборчої кампанiї стало висування великої кiлькостi кандидатiв у Президенти України - бiльше двадцяти. Проте головна передвиборча боротьба точилася мiж двома кандидатами: В.Януковичем i В.Ющенком. Крiм того, передвиборча боротьба позначилась як трагiчним (отруєння В.Ющенка, що змусило його на певний час перервати свою компанiю), так i комiчним (кинуте на знак протесту яйце в В.Януковича пiд час його поїздки у Iвано-Франкiвськ призвело до шоку i падiння в результатi втрати свiдомостi) випадками.
  Президентськi вибори вiдбулися 31 жовтня 2004 року. В результатi голосування голоси виборцiв розподiлилися наступним чином: В.Ющенко - 39,26% голосiв, В.Янукович - 39,11%, О.Мороз - 5,82%, П.Симоненко - 4,97%, Н.Вiтренко - 1,53%, А.Кiнах - 0,93%. Решта кандидатiв набрали менше 1% голосiв.
  Пiд час проведення виюборiв проявилась заангажованiсть Центральної Виборчої Комiсiї на чолi з С.Кiваловим, яка впродовж 10 днiв не оприлюднювала остаточнi результати голосування. Крiм того, з'ясувалося, що робота комп'ютерної мережi ЦВК зазнавала зовнiшнього втручання.
  Такий розподiл голосiв не виявив переможця перегонiв, який мав би набрати бiльше 50% голосiв, й тому було призначено 2-й тур виборiв на 21 листопада 2004 року. Основними суперниками в цьому турi, як i в першому, були В.Ющенко i В.Янукович. Пiсля першого туру про свою пiдтримку Ющенка заявили О.Мороз та А.Кiнах. Януковича пiдтримала Н.Вiтренко.
  Новиною другого туру було те, що мiж двома кандидатами вiдбулися вiдкритi теледебати, за якими спостерiгала майже вся країна.
  В.Ющенко та Н.Вiтренко з передвиборними виступами побували у мiсьi Бiлгородi-Днiстровському. Вiктор Андрiйович - генерал-хорунжий Українського козацтва - мав зустрiч iз нашими козаками.
  Голосування другого туру вiдбулося iз значними фальсифiкацiями i махiнацiями на користь кандидата вiд влади. В Бiлгород-Днiстровському районi пiд егiдою адмiнiстрацiї (усним розпорядженням голови) були закрiпленi за виборчими дiльницями державнi службовцi (потiм з'явилися й документи, якi готував апарат РДА); видiлялися значнi кошти на проведення агiтацiйної роботи агiтаторами, проводилися керiвниками райдержадмiнiстрацiї наради-накачки, на мiсцях (на виборчих дiльницях) - семiнари, де проводилися iнструктажi з фальсифiкацiї та iн. Але, треба вiддати належне членам виборчих комiсiй: грубих пiдтасовок не було в районi, хоча керiвники на виборцiв давили (є пiдбiрка газетних матерiалiв на цю тему). В результатi оприлюдненi ЦВК результати (по Українi) про перемогу В.Януковича разюче вiдрiзнялися вiд даних екзитполiв, якi засвiдчували перемогу В.Ющенка. Обуренi таким станом речей виборцi вiдгукнулися на заклик опозицiйного кандидата захистити свiй вибiр i вже ввечерi 21 листопада зiбралися на мiтiнг на центральнiй площi Києва - Майданi Незалежностi. З наступного дня мiтинг перерiс у масову мирну акцiю протесту, яка тривала до 8 грудня 2004 року i отримала назву 'Помаранчева революцiя'.
  За вимогою частини депутатiв на позачергове засiдання зiбралася Верховна Рада України, щоб обговорити ситуацiю, що склалася, прийняти вiдповiдне рiшення. Проте проурядовi фракцiї i комунiсти вiдмовилися взяти в ньому участь. На цьому засiданнi як полiтичний акт В.Ющенко прийняв присягу Президента України. Ця акцiя надала наснаги мiтингуючим, ряди яких з кожним днем зростали. У рiзнi днi пiд час громадського протесту на Майданi було вiд 500 тис. до 1,5 млн. чол.
  Незважаючи на народнi протести, на те, що Верховний Суд україни та суди iнших iнстанцiй не розглянули скарги команди кандидата у Президенти В.Ющенка, ЦВК, не взявши до уваги жодної скарги, 24 листопада о 18.30 оголосила переможцем у виборах В.Януковича.
  Така неприхована зневага i несправедливiсть сприяла радикалiзацiї дiй протестуючих, ряди яких почали швидко зростати. Лiдери опозицiї заявили про створення Комiтету нацiонального порятунку i всеукраїнський полiтичний страйк. Почалася розбудова наметового мiстечка на Хрещатику i Майданi Незалежностi. Київська мiська влада i кияни надали всiляку допомогу протестуючим. На потреби протестуючим було пожертовано 20 млн. грн. без врахування принесеного одягу та їжi. Лiдери опозицiї закликали мiтингуючи взяти в облогу Адмiнiстрацiю Президента України (Л.Кучми), а згодом Кабiнет Мiнiстрiв України.
  Того ж дня до Києва стали звозити i прихильникiв В.Януковича (загалом близько 20 тис.) якi спробували створити власне наметове мiстечко навпроти будiвлi Кабiнету Мiнiстрiв України.
  На допомогу В.Ющенку вiд козакiв Бiлгород-Днiстровщинир в Київ поїхали Скляренко М.П., Вiтряк М.К., Павлюк В.В., Городецький Л.Г., Оленєв I.П., Горлачов С.П., Росомаха О.I., Богатирський I.I.
  У країнi склалася вкрай напружена ситуацiя: загроза силових дiй як з боку правоохоронних органiв, так з боку прихильникiв ворогуючих таборiв, полiтична криза, загроза економiчної кризи.
  Тим часом Верховний Суд наклав заборону на публiкацiю результатiв, оголошених ЦВК, до моменту оголошення свого рiшення.
  27 листопада вiдбулося засiдання Верховної Ради України, на якому було прийнято постанову про полiтичну кризу в Українi, в якiй визнано факт фальсифiкацiї виборiв та фактично анульовано рiшення ЦВК. Парламент висловив недовiру ЦВК, назвав неприпустимим застосування сили до учасникiв акцiї громадської непокори.
  Прихильники кандидата у Президенти В.Януковича взяли курс на сепаратизм, на розкол країни. 'З'їзд депутатiв всiх рiвнiв' у Северодонецьку закликав до проголошення Пiвденно-Схiдної Автономної Республiки. Провiдну роль у цьому процесi вiдiгравали регiональнi лiдери Донецької, Луганської, Харкiвської та iнших областей. Засвiтились й нашi С.Гриневецький та М.Чербаджi. В той же час у захiдних i центральних регiонах країни мiсцевi ради приймають рiшення про визнання Президентом України В.Ющенка.
  Щоб розв'язати складну ситуацiю з посередницькою мiсiєю до України прибули представники Польщi, Литви, Росiї, ОБСС та СС. Зрештою при допомозi мiжнародних посередникiв сторони конфлiкту (Президент України Л.Кучма i кандидати у президенти України В.Ющенко, В.Янукович) виробили формулу полiтичного врегулювання кризи. Але все залежало вiд рiшення Верховного Суду України, який 29 листопада приступив до розгляду скарги, поданої довiреними особами В.Ющенка про визнання незаконними дiї ЦВК щодо оголошення переможця другого туру i вiдмiну вiдповiдної постанови про його пiдсумки.
  Засiдання Верховного Суду України транслювалося по телебаченню, радiо i всi громадяни могли довiдатися про тi зловживання i фальсифiкацiї, якi вiдбувалися пiд час виборiв. Своїм рiшенням вiд 3 грудня 2004 року Верховний Суд України визнав недiйсними результати другого туру президентських виборiв оголошених Центральною Виборчою Комiсiєю (ЦВК) 26 листопада 2004 року i призначив переголосування другого туру на 26 грудня 2004 року.
  7 грудня Л.Кучма пiдписав Указ про вiдпустку на перiод передвиборчої компанiї В.Януковича i призначив М.Азарова виконуючим обов'язки Прем'єр-Мiнiстра України.
  Щоб унеможливити пiд час пере голосування масових фальсифiкацiй, було розроблено змiни до Закону 'Про вибори Президента України'. Цi пропозицiї, згiдно з домовленостями, були поставленi на голосування у ВРУ у пакетi зi змiнами i доповненями до Конституцiї України (полiтична реформа), якi передбачали з вересня 2005 року перерозподiл владних повноважень мiж ВРУ, Президентом України i Прем'єр-Мiнiстром. Також голосувався проект у першому читаннi про реформування системи мiсцевого самоврядування. 8 грудня пакет було проголосовано переважаючою бiльшiстю депутатiв. Вiдразу в сесiйнiй залi проголосованi документи були пiдписанi Президентом України Л.Кучмою. Також ВРУ затвердила i новий склад ЦВК, який очолив Я.Давидович.
  Таким чином, полiтична криза в країнi була розв'язана шляхом компромiсу, народ України вiдстояв свої права мирним шляхом, засвiдчивши свою прихiльнiсть демократичним iдеалам.
  Пiсля цього масовi акцiї на Майданi Незалежностi у Києвi припиняються, але продовжує функцiонувати наметове мiстечко на Хрещатику.
  До пере голосування команда В.Януковича пiдiйшла у новому складi i з новими гаслами. В.Янукович заявив про свою опозицiйнiсть до Л.Кучми, в той же час залишаючись Прем'єр-Мiнiстром у вiдпустцi.
  Пiд час пере голосування до України приїхала рекордна кiлькiсть мiжнародних спостерiгачiв - 12 тис. чол., якi засвiдчили демократичний характер голосування 26 грудня.
  Дiльничнi комiсiї складалися з 12 чол. - по 6 вiд В.Ющенка та В.Януковича. Вiд кожного кандидата - по 3 було з нашого регiону i по 3 - з Захiдної України. В нашiй мiсцевостi результати практично не вiдрiзнялися вiд другого туру; це свiдчило про вiдсутнiсть фальсифiкацiй у другому турi та турi переголосування.
  В цiлому по країнi пере голосування 26 грудня 2004 року дало такi результати: за В.Ющенка проголосувало 51,99% виборцiв, що взяли участь у голосуваннi, за В.Януковича - 44,21%. Iнавгурацiя нового Президента України В.Ющенка вiдбулася 23 сiчня 2005 року.
  А за добу до цього - 22 сiчня 2005 року В.Ющенко на Софiйському майданi у Києвi (площа Богдана Хмельницького) прийняв вiд козакiв України гетьманську булаву й став Гетьманом України. На цiй Великiй Радi була й наша делегацiя - козакiв Бiлгород-Днiстровщини - Скляренко М.П., Тимофєєв В.Я., Городецький Л.Г., Воробйов В.М., Оленєв I.П., Горлачов С.П., Врублевський М.В... (26)
  
  ЛIТЕРАТУРА:
  
  9. Б.Сушинський. Рiч про Буджацьку Сiч. ?2, лютий 2004. Бiлгород-Днiстровський.
  10. Рiч про Буджацьку Сiч. ?8, серпень 2004. Бiлгород-Днiстровський.
  11. С.Кучерина. Рiч про Буджацьку Сiч. ?8, серпень 2004. Бiлгород-Днiстровський.
  12. В.Тимофєєв. Рiч про Буджацьку Сiч. ?1, сiчень 2004. Бiлгород-Днiстровський.
  13. Данило Сiркований - Б.Устименко. Рiч про Буджацьку Сiч. ?1, сiчень 2004. Бiлгород-Днiстровський.
  14. Рiч про Буджацьку Сiч. ?2, лютий 2004. Бiлгород-Днiстровський.
  15. В.Тимофєєв. Рiч про Буджацьку Сiч. ?2, лютий 2004. Бiлгород-Днiстровський.
  16. В.Тимофєєв. Рiч про Буджацьку Сiч. ?4, квiтень; ?5, травень 2004. Бiлгород-Днiстровський.
  17. В.Тимофєєв. Рiч про Буджацьку Сiч. ?4, квiтень 2004. Бiлгород-Днiстровський.
  18. В.Тимофєєв. Рiч про Буджацьку Сiч. ?3, березень 2004. Бiлгород-Днiстровський.
  19. В.Тимофєєв. Рiч про Буджацьку Сiч. ?5, травень 2004. Бiлгород-Днiстровський.
  20. Т.Тома. Рiч про Буджацьку Сiч. ?5, травень 2004. Бiлгород-Днiстровський.
  21. Т.Тодорова. Рiч про Буджацьку Сiч. ?1, сiчень 2004. Бiлгород-Днiстровський.
  22. В.Чумаченко. Рiч про Буджацьку Сiч. ?1, сiчень 2004. Бiлгород-Днiстровський.
  
  23. В.Чумаченко. Рiч про Буджацьку Сiч. ?1, сiчень 2004. Бiлгород-Днiстровський.
  24. Б.Устименко. Рiч про Буджацьку Сiч. ?9, вересень 2004. Бiлгород-Днiстровський.
  25. В.Фоменчук. Рiч про Буджацьку Сiч. ?9, вересень 2004. Бiлгород-Днiстровський.
  26. В.Тимофєєв. Рiч про Буджацьку Сiч. ?13, сiчень; ?14, лютий 2005. Бiлгород-Днiстровський.
  
  
  
  
  
Оценка: 4.66*7  Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"