Тимофеев Валерий Яковлевич : другие произведения.

Заднiстрова Сiч. 4. Районна програма розвитку козацтва

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
Оценка: 6.00*4  Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Продовження...

  IV. РАЙОННА ПРОГРАМА РОЗВИТКУ КОЗАЦТВА.
  
  
  10. Сiчень - травень 2007. Рiч про Сiч. Українська козацька Соборнiсть. Козацька iдея - вчора, сьогоднi, завтра. "Супер-козак". Козацька нацiя. Поповнився цикл книжок, присвячених iсторiї козацтва i нашого краю. Бути чи не бути. Як нам обладнати освiту. Козацтво було, є i буде завжди! Мета освiти - виховання. Пiсля нас не буде нас, а справи залишаться. Новi книги про козацтво. Нащадки козацького роду. Новини козацтва Заднiстров"я. 15 рокiв Заднiстровому козацтву. Станиця Аккерманська - нетихий Днiстро - гуляй, козак.
  
  
   Дiаметрально протилежно оцiнюють ситуацiю в Українi представники бiльшостi у Верховнiй Радi (ПР, СПУ, КПУ) та їхнi опоненти (БЮТ, НСНУ, президент В.Ющенко). Якщо устами О.Мороза говориться про вiдсутнiсть кризи в державi, то останнi наголошують на наявностi полiтичної кризи у Верховнiй Радi. В березнi мала третя спроба формування тривалого союзу мiж БЮТ та НСНУ. Спiльна дiяльнiсть передбачала боротьбу за достроковi парламентськi вибори, вiдмову вiд спiвробiтництва з провладними партiями, курс на скасування полiтичної реформи.
   Бiльшостi Верховної Ради об"єднана опозицiя висунула 17 вимог -фактично ультиматум. У свою чергу, Президент висунув до Верховної Ради й Кабмiну сiм вимог, без виконання котрих вiн не бачить iншого шляху, крiм прийняття указу про роспуск парламенту - припинити антиконституцiйну практику формування парламентської бiльшостi; ухвалити закон про iмперативний мандат для народних депутатiв; забезпечити роботу Конституцiйного Суду без полiтичного тиску на нього; припинити процес полiтизацiї МВС; до травня 2007 року завершити конституцiйний процес; закрiпити на законодавчому рiвнi положення "Унiверсалу нацiональної єдностi"; внести змiни до Закону про Кабiнет Мiнiстрiв, запропонованi Президентом. Делегати з"їзду НС-НУ у прийнятiй резолюцiї наголосили на тому, що в Українi вiдбулася узурпацiя влади з боку "антиукраїнських" сил. Саме тому достроковi вибори гостро необхiднi. Знову та сама улюблена дилема українських дiячiв: дебатувати, хто з них найширший патрiот та найбiльше любить Україну. Вiд УНА-УНСО були пропозицiї ввести пряме президентське правлiння.
   У Києвi представники провладної коалiцiї (ПР, СПУ, КПУ) i опозицiї (БЮТ, НСНУ, "Народна самооборона") проводили свої мiтинги. НСНУ вважає себе опозицiєю, хоча всi губернатори в областях - члени цiєї партiї, а її почесний голова - Президент. Бiля будiвлi Верховної Ради встановили намети прихильники "коалiцiї нацiональної єдностi", не згоднi з iдеєю розпуску парламенту.
   2 квiтня 2007 року Президент пiдписав Указ про розпуск парламенту (юридично украй невдалий), потiм другий - 26 квiтня. Полiтичнi сили та населення чекають рiшення Конституцiйного Суду, а його лихоманить - проходить iнформацiя про пiдкупи суддiв, доповiдача з питань легiтимностi указiв В.Ющенка щодо розпуску Верховної Ради. Пiсля звiльнення за указами Президента кiлькох суддiв найвища правова iнстанцiя втратила роль об"єктивного арбiтра, тому що суддi надавали перевагу своїм полiтичним уподобанням, а не буквi закону, суд узаконював порушення, якi здiйснювали почергово В.Ющенко, В.Янукович, О.Мороз. Справедливих, аполiтичних рiшень було небагато, i провина лежала як на самих суддях, так i на найвищих посадовцях. Оскiльки суспiльство залишалося розколотим, з"явилися два права, двi правди. Країна перебувала в умовах "правового апокалiпсису", бо не залишилося жодної iнституцiї, чию об"єктивнiсть в ухваленнi важливих рiшень визнало б усе суспiльство.
   Нестабiльнiсть законодавчої бази, постiйнi змiни кадрiв (триразове звiльнення й призначення Генерального прокурора), вiдсутнiсть ефективної регiональної полiтики розхитують структуру державної влади, роблять її залежною вiд амбiцiйних примх верхiвки. Майже зникла колективна полiтична воля, мiж полiтичними силами переважає конфронтацiя, а не спiвпраця, вiдсутнiй рацiональний патрiотизм. Переважна бiльшiсть партiй - штучнi утворення, якi лише захищають вищу бюрократiю пiд час виборчих кампанiй. Партiї-переможцi автоматично перетворюються на партiї влади, завбуваючи про демократiю. Солодкi обiцянки про прозоре рекрутування полiтичної елiти не були реалiзованi жодною партiєю. Не розроблена стратегiї, яка б забезпечила стабiльнiсть i наступнiсть влади, тому перетряска кадрiв робить ситуацiю в системi управлiння некерованою.
   Другий указ Президента створив деякi умови для роботи Конституцiйного Суду. Указ В.Ющенку довелося призупинити, щоб депутати ухвалили низку законiв про вибори. Це було суто полiтичне, а не правове рiшення, адже фракцiя Ю.Тимошенко припинила своє членство в парламентi, який було оголошено нелегiтимним.
   Деякий час керiвництво Соцiалiстичної партiї України категорично не погоджувалося з iдеєю дострокових виборiв, а Партiя регiонiв вимагала водночас i президентських виборiв. Потiм було досягнуто компромiсу. У громадськiй думцi переважало ставлення до кампанiї як непотрiбної, нездатної суттєво змiнити ситуацiю в країнi чи парламентi.
  
  У видавництвi "СПД СП" надрукував книги:
  1. В.Я.Тимофєєв. Сучасне козацтво Пiвденноукраїнського Заднiстров"я. Видавництво "СПД СП". Бiлгород-Днiстровський. 2006-2008.
  Спроба всебiчного видання про козацтво Пiвденноукраїнського Заднiстров"я: життєпис козацьких достойникiв, преса про козацтво, нотатки Самовидцiв.
  Т. 3. 2007. (29.04.2007).
  238 стор. Фото.
  Роздiли тому: Вступ. Цiкава iсторiя козацтв Заднiстров"я кiнця ХХ - початку ХХI столiть. I. Постатi. Козацькi достойники. II. Преса про козацтво Пiвденноукраїнського Заднiстров"я. III. Нотатки Самовидцiв. Висновки. Загальнi тенденцiї розвитку сучасного козацтва України (Буджак), Росiї, Бiлорусi, Приднiстров"я.
  2. В.Я.Тимофєєв. Козацько-лицарське виховання. Видавництво "СПД СП". Бiлгород-Днiстровський. 2007. (01.02.2007).
  300 стор. Фотоiлюстрацiї, додатки.
  Збiрка методичних матерiалiв (Укази Президента України, документи Мiнiстерства освiти i науки України, Українського козацтва щодо козацько-лицарського виховання; методика їх використання.
   Роздiли книги: Вiд автора. Вступ. I. Державнi документи про козацтво. II. Документи козацтва. III. Документи Мiнiстерства освiти i науки України щодо козацтва. IV. Козацька педагогiка й сучасна освiта. Вiд автора. Замiсть закiнчення. Додатки.
  3. В.Я.Тимофєєв. Школа козацько-лицарського виховання. Видавництво "СПД СП". Бiлгород-Днiстровський. 2007. (29.04.2007).
  230 стор. Додатки.
  Методика формування колективу в школi козацько-лицарського виховання (узагальнено досвiд роботи педагогiчних колективiв навчальних закладiв Пiвденноукраїнського Заднiстров"я).
   Роздiли книги: Вiд автора. Вступ. Козацька педагогiка й сучасна освiта. Вiд автора. Замiсть закiнчення. Джерела школи козацько-лицарського виховання. Додатки.
  4. В.Я.Тимофєєв. Виховання козака-лицаря. Видавництво "СПД СП". Бiлгород-Днiстровський. 2007. (01.05.2007).
  200 стор. Додатки.
  Методика формування особистостi козака-лицаря в школi козацько-лицарського виховання.
   Роздiли книги: Вiд автора. Вступ. Козацька педагогiка й сучасна освiта. Вiд автора. Замiсть закiнчення. Додатки.
  
  
  РIЧ ПРО СIЧ
  
   Почала виходити нова газета козацтва Заднiстров"я "Рiч про Сiч" (правонаступниця газети "Рiч про Буджацьку Сiч"). Всього в 2007 роцi вийшло 33 номера.
  
  
  УКРАЇНСЬКА КОЗАЦЬКА СОБОРНIСТЬ
  (виступ В.Тимофєєва на радiо 22.01.2007 року)
  
   Козацтво, що протягом столiть поставало на теренах України, завжди вирiзнялося з-помiж сусiдiв своєрiдними традицiями вiрувань та обрядовостi, своїм менталiтетом. Вiдтак його неповторний окремiшнiй розвиток в природному ареалi (Запорозька Сiч, Гетьманська республiка) привiв до усвiдомлення власного самоврядування, що мало об"єднати в одну цiлiснiсть усi частини українських земель довкола притягального ядра, яким виступає Київ як мати всiх городiв руських.
   Козацтво, котре творилося з представникiв усiх регiонiв розселення нашого народу, завжди тримало лiнiю на соборне уложення українського життя. Немає потреби описувати, яку боротьбу вели за це козацькi маси на чолi з Наливайком, Трясилом, Хмельницьким та iн. Факти цi загальновiдомi й добре висвiтленi навiть в шкiльному пiдручнику iсторiї України 8 класу. I в перiод найвищого розквiту Козацької держави, i в часи її занепаду, розпаду на Захiдну та Схiдну частини (Лiвобережжя та Правобережжя) iдеологiя соборностi як своєрiдного патрiотизму була невiд"ємною частиною тогочасної полiтичної культури i суспiльної свiдомостi. Батькiвщина, Вiтчизна завжди була об"єктом найвищого поклонiння i звеличування. Породженi українською козацькою соцiокультурною традицiєю теми Батькiвщини, любовi до рiдної землi, обов"язку перед своєю країною нiколи не були другорядними протягом всього термiну iснування козацтва. В основi цього патрiотизму було усвiдомлення приналежностi до великого народу, який спочатку називав себе русами, потiм українцями. Феномен соборностi в свiдомостi козацтва iснував як цементуюча i консолiдуюча сила, що забезпечувала єднiсть Козацької держави та народу.
  Менш вiдомi широкому загалу факти боротьби Українського козацтва за соборнiсть України в ХХ столiттi: пiдняття синьо-жовтого прапору солдатами-волинцями в Петербурзi в 1917 роцi; Всенароднi збори у Хустi в 1919 роцi; Донська та Кубанська козацькi республiки iз державними жовто-синьо-червоними прапорами в 1920 роцi та iн...
  Українське козацтво розумiє соборнiсть, як єднання людей на основi толерантностi, свободи, демократiї, вiротерпимостi й культури. Культура для нас - синтетичне поняття, що охоплює культуру полiтичну, моральну, правову, релiгiйну, атеїстичну, культуру мiжнацiональних вiдносин, демократiї.
  А це означає, що в наш складний i напружений час "соборниками" мусять стати всi. Ми маємо рiзнi погляди на життя, рiзнi полiтичнi, релiгiйнi, нерелiгiйнi чи атеїстичнi переконання. Напевно, бiльшiсть iз нас не залишить, не вiдкине їх. Це природно. На те й iснує в демократичному суспiльствi плюралiзм. Але якщо нам небайдуже майбутнє нашої країни, якщо ми стурбованi власною долею i долею наших дiтей та онукiв, ми не можемо не стати "соборниками" - людьми, якi вiдстоюють соборнiсть нашої свiдомостi, народу, соборнiсть України...
  Україна козацька, за словами Вольтера, завжди прагнула волi. Я додам: соборної волi. I отой смолоскип української козацької соборної волi, що горить вiд 22 сiчня 1919 року, не згас. Вiн ще бiльше розгорiвся в такий же день 1990 року, коли Перший Гетьман вiдродженого Українського козацтва В"ячеслав Чорновол вивiв вiд Львова до Києва тисячi сучасних соборникiв-козакiв аж до стiн Святої Софiї. В цьому людському ланцюжку стояв i я - Буджацький козак Тимофєєв. Вiд цього вiкопомного дня стало зрозумiлим усiм: Україна козацька є; її козацька соборнiсть - вiчна! (74)
  
  
  КОЗАЦЬКА IДЕЯ - ВЧОРА, СЬОГОДНI, ЗАВТРА.
  
   Кожен з нас має певну точку зору про козакiв та козацтво - вiд дилетантiв з їх уявою про таких собi "малоруських мужиков" в шароварах, переважно зображених на малюнках, навiть автобусних зупинках (у Випасному), якi танцюють гопак, до iстинно вiрящих в козацьку iдею як iдею нацiонального вiдродження. Останнiх, скажемо прямо, зовсiм небагато. Особливо в нашому Бессарабському краї. Активних в козацтвi, що носять форму, дотримуються звичаєвого права чи козацьких традицiй в Бiлгородi-Днiстровському можна перерахувати по пальцях.
   Хоча ми всi знаємо про героїчне минуле Хмельниччини i небагато хто захоплюється Богуном, Сiрком, Мазепою чи характерниками, але всi з повагою ставляться до козакiв минулого, до козацтва як суспiльної верстви, яка захищала свiй спосiб життя та свiй народ i власне була його елiтою, уособленням волi чи то вольностей козацьких, як мрiї про волю.
   Що ж ми маємо сьогоднi? Чи в недалекому вчора?
   Радянський перiод в Українi теж популяризував козаччину та козацтво, так само як Т.Шевченко включно в ракурсi боротьби з гнобителями помiщиками (частiше польськими) та в ролi захисникiв Вiтчизни (частiше вiд турецько-татарських). При цьому iсторiографiя, мистецтво та освiта уникали згадок про сутички з московським вiйськом (Сагайдачний - облога Москви, Виговський - перемога князя Пожарського пiд Конотопом), а Мазепа - так це просто зрадник. А в принципi - українськi козаки мали своє позивне значення в радянськiй пропагандi.
   А от донськi козаки початку ХХ столiття. Охарактеризованi часто негативно - як при розгонi робочих манiфестацiй, придушеннi iнших бунтiв та участю в боротьбi проти Червоної Армiї на боцi бiлогвардiйських вiйськ. (Це твердження потребує уточнення. Редактор)
   Радянська пропагандистська машина залишила нам вищезгаданi малюнки, книги, художнi фiльми та пiснi в репертуарi народних хорiв.
   Сьогоднi, через пiвтора десятка лiт самостiйної держави Україна - досi не визначено чiтка позицiя держави щодо козацтва, козацького руху та козацької iдеї. Так, є Укази Президента, були Великi Ради (Координацiйнi), є два десятки Всеукраїнських козацьких органiзацiй.
   Вiдроджується потроху сам дух козацький.
   В Збройних Силах та iнших формуваннях iснує козацька символiка - Мальтiйський хрест - символ, який пов"язується частiше з хрестовими походами та нiмецькими танками.
   Держава активно сприяє (нав"язує? Експлуатує?) "козацькi iгри", "козацькi забави", "козацький гарт" та iн. в навчальних закладах, де цю функцiю переважно виконують жiнки - особи традицiйно вiдлученi вiд козацького руху на Запорiзькiй Сiчi. Є козацькi хори, кооперативи, охороннi агенцiї проте є i дiйснi школи бойового гопака.
   Дехто скаже - ну що тут поганого виховувати на iсторичних прикладах, символах та назвах? Звичайно це краще нiж нiчого, чи на американських (чи росiйських) героях, символах, пiснях та назвах.
   Але хочеться подивитись на козацьку iдею, козацький рух з iншого боку. З боку соцiально-психологiчного феномену української нацiї, з боку соцiально-полiтичної ролi в суспiльствi, з боку особливостей психотипу та класового пiдходу.
   Всi знають, що в козаки приходили (не рекрутували), i приходили добровiльно, змiнюючи разом iз своїм способом життя - навiть своє iм"я. В тому числi добру половину складали злочинцi (вигнанцi, втiкачi). Ну звичайно, зараз це втiкач вiд феодального (крiпосного) права, певно позитивний герой, а тодi це був злочинець, злочинець проти царського (королiвського) порядку.
   По розширенню кордонiв Польсько-литовської, потiм Росiйської держави - козакiв тримали як буферну зону в прикордонних зонах, використовували в бойових операцiях як розвiдникiв та охоронцiв, кидали в нестандартнi ситуацiї на прорив.
   Тому виникає питання - що це були за такi особливi люди - якi жили в прикордонних зонах (фiзичних та моральних)?
   I чи можуть вони в повному сенсi слова мати мiсце в сучасному свiтi?
   Хто такий козак як соцiально-психологiчний психотип вчора i сьогоднi?
   Бiльшiсть скаже - це вчорашня iсторiя - а сьогоднi є самостiйна держава Україна - в нiй є офiцiйнi захисники - Збройнi Сили та iншi силовi структури - тому козацтво це - не бiльше нiж iсторичний клуб та мистецький (музичний) колектив.
   Скажу зразу прямо - так хочеться i хотiлось думати завжди тим, кого козацтво дратувало, тривожило i не давало в повному обсязi панувати (панувати в ХХ столiттi, i в ХХI - му).
   Козак - це вiльна людина. Так? Всi знають, так!
   Але хто сьогоднi вiльна людина? Селянин (фермер)? Президент? Шахтар? Мiнiстр оборони чи МВС? Голова сiльради? Мiсцевий чи крупнотонажний олiгарх? Бомж, пенсiонер, студент? Хто? Хто назве себе вiльним? Хто хоче себе так називати? В чому полягає вольнiсть його? (Вiдповiдi прошу надсилати В.Тимофєєву для узагальнення).
   Як би сьогоднi наша (!) Українська (!) влада та народ (чи населення) вiдреагувало б на появлення в степах Одеської областi вiльного, незалежного (економiчно територiально) в принципi органiзованого i головне (!) озброєного козацтва. Не лише на конях iз шаблями - це зброя ХУIII столiття. А з АК та в БМВ. Так - це ж бандити! Це ж мафiя! - вигукне хтось. Можливо.
   Можливо i тодi вони були бандити. Так завжди - для когось цей чоловiк розвiдник, а для когось шпигун. Тому вiдреагували б негативно i вiдразу з"явились би "козаки" - офiцiйнi, за грошi.
  Так, зараз зброю в Українi мають правоохороннi органи та тi, з ким вони борються - злочинцi. Але не простi люди. Навiть не козаки, а як мають, то нелегально i не всi.
   Проте насправдi бандити, мафiя та просто окремi молодiжнi агресивнi групи iснують як у великих мiстах, так i у вiддалених селах.
   Проти кого ж тримають зброю та власну органiзацiю тi та iншi? Проти народу чи проти влади? Думаю, один проти одного. Були i запорожськi козаки i надвiрнi (при дворi князя), були i донськi i червонi на початку ХХ столiття (1905-1920), були гайдуки i гайдамаки. Ось це треба чiтко розрiзняти всiм, хто цiкавиться сутнiстю козацтва.
   I сьогоднi тi, хто небайдужий до долi українства, до нацiональної iдеї, до iдеї особистої свободи - хоч до чогось одного з цих чинникiв - може вважати себе в душi козаком. Навiть якщо i не збирається козакувати.
   Коли в Українi завершиться розподiл власностi (оформиться повна структуризацiя суспiльства), нове поколiння буде в жорстких рамках капiталiзму i олiгархiї - почнуть молодi хлопцi гуртуватись знов у козацькi ватаги - хоч, можливо, i не будуть зватись козацькими.
   Сьогоднi треба вивчити, узагальнити та систематизувати проблему готовностi до формування Нової Сiчi. В тому числi серед молодi, яка невдоволена сучасним станом речей в суспiльствi, якi навiть вiдторгнутi суспiльством i державою, чи перебувають у конфлiктi з ними. Потрiбно зiбрати їх та дати можливiсть створити свою козацьку громаду (комуну, станицю). Найпростiший та законний шлях - покинутi домiвки у вимираючих селах, чи створення садово-дачного (житлового) кооперативу. А там як вiдомо - "гуртом i батька добре бити". Головне не те, що будуть якiсь люди мати земельнi дiлянки, а головне, що це буде поселення однодумцiв, якi живуть за власним свiтоглядом, їх дiти спiлкуються мiж собою на спiльних традицiях, правилах поведiнки. I нема цiєї пролетарської "общности - советский народ". Адже Бог створив всiх людей рiзними i жити вони хочуть по рiзному. Одному - тихо, iншому активно; одному - вихiдний бiля телевiзора, iншому - в гуртi (компанiї); один до церкви, iнший - кабак (бар). Тому козацьке поселення це перший крок до структуризацiї суспiльства i думаю, що це процес вiддiлення "зерен вiд плевели", формування нової молодi нової культури, Нової української (!) нацiї.
  Щоб кристалiзувати та матерiалiзувати цю iдею, треба лiдерам (органiзаторам) продумати, як унеможливити процес деградацiї та нiвелювання до рiвня iмiтацiї. У нас достатньо прикладiв коли з доброї iдеї виходить щось смiшне чи брехливе. Й ще - без лiдера - креативного та вольового, який матиме знання, вмiння, сили та впевненiсть - цю iдею не довести до логiчного кiнця.
   Тому скажемо так, на даний час iснують суб"єктивнi та об"єктивнi умови, чому досi не створена подiбна Сiч - козацьке поселення. "Низи не можуть, верхи не хочуть" - як казав В.Ульянов (Ленiн). Одна з цих складових може зрушити з мiсця - або "сiрома" сформує свого Iвана Сiрка, або з"явиться з протилежного боку князь Вишневецький (Байда) чи польський офiцер Богдан Хмельницький. Це порiвняння надто величне для нашої сучасностi, проте виразне.
   Пропоную всiм, хто дозрiв до iдеї козацької вольностi, до окремого суспiльного самовизначення - гуртуватись навколо козацьких осередкiв i реалiзувати своє прагнення. (75)
  
  "СУПЕР-КОЗАК"
  
   23.02.2007 року в Турлацькiй школi вiдбулося спортивне свято - "Супер-козак". Козачата класу В.М.Чумаченко змагалися у 7 видах програми: тестування iз знання козацької термiнологiї, iз фiзичної пiдготовки, iз козацьких вмiнь - перев"язати пораненого, зварити кулiш, злiпити вареники... (76)
  
  
  КОЗАЦЬКА НАЦIЯ
  (УРИВКИ З ТВОРУ)
  
  "Українськiй козак - це лицар України, морально чиста, високодуховна i матерiально незалежна людина, яка вмiє панувати над собою, володiє своїми емоцiями, розумом i волею, патрiот України, який постiйно морально, психологiчно, духовно i фiзично готує себе до оборони Батькiвщини, захисту родини, свого роду та українського народу, своєї честi та гiдностi, дбає про єднiсть Українського козацтва i українства всього свiту" .
  Статут Українського козацтва.
  
  За своєю суттю український народ показав себе козацькою нацiєю з прогресивними козацькими звичаями i традицiями, українською нацiональною iдеєю в козацькому варiантi. В українському народу дух козацтва живе в способi життя, дiяльностi i поведiнки, в розвитку козацьких форм самоврядування.
   Активiзацiя полiтичного життя пiд гаслом визволення України iнiцiювала вiдродження козацько-лицарських традицiй в Українi, появи козацьких осередкiв та об"єднання їх в єдине Українське козацтво. Сприйняття козацтва як споконвiчної сили, що виборювала волю України, призвела до масовостi руху. Українське козацтво - єдина з громадських органiзацiй України, дiяльностi якої присвячено декiлька Указiв Президента України, Нацiональна програма розвитку. Тому актуально вивчення процесу становлення сучасного козацтва, його цiлей, сутностi козацького руху, мiсця його у розбудовi сучасної України. Феномен козацтва потребує серйозного осмислення для пошуку оптимальних шляхiв використання вiдроджуваного козацтва в сучасних умовах, зрозумiння та передбачення мiсця козацтва в українському суспiльствi й державi ХХI столiття...
   В кiнцi ХУI столiття козацтво змiцнюється i видiляється в окремий суспiльний стан зi своєю особливою органiзацiєю з специфiчними порядками й характером життя, з своїм центром. Тодi ж на територiї пiвденно-схiдної України, яку захищала вiд татаро-турецьких загарбникiв мiсцева люднiсть - козацтво, польськi й українськi магнати i шляхтичi почали закрiпачувати населення, захоплюючи землi, на яких воно сидiло. Для селянства, щоб не потрапити в панське ярмо, залишався один вихiд: покозачитися, визнати владу козацьких старшин i разом з усiм козацтвом, яке на той час уже створило свiй центр - Запорiзьку Сiч, - вступити в боротьбу з панами за свої землi i право бути вiльним хлiборобом.
   Оскiльки козацтво створило свою вiйськову органiзацiю i свiй центр, набуло великого досвiду боротьби проти ординцiв, мало своїх досвiдчених ватажкiв, то, зрозумiло, воно й очолило селянську боротьбу проти польсько-шляхетського гноблення. У тодiшнiх умовах Запорiзька Сiч була козацькою республiкою, своєрiдним прообразом Української козацької держави, яка створилася в ходi визвольної вiйни в серединi ХУII столiття пiд керiвництвом Богдана Хмельницького.
   Пiсля лiквiдацiї польсько-шляхецького режиму протягом 1648 р., встановлюється новий державний апарат, в Українi складається нова вiйськово-адмiнiстративна i полiтична система, формується українська нацiональна держава, в якiй адмiнiстративний устрiй складався на зразок Запорiзької Сiчi...
   Населення Дунай-Днiстровського мiжрiччя (Буджаку) має давнi козацькi традицiї.
   Перша значна хвиля переселенцiв-козакiв опинилася в Буджаку пiсля 1710 року - це були мазепинцi. До сьогодення їх нащадки мешкають у Старiй Царичанцi. До речi, лише у цьому козацькому селi на фронтонах дахiв - дерев"янi чотириграннi прикраси у формi пернача - символи отамано-полковничої влади (у цьому будинку мешкає козак!).
   Пiсля руйнацiї Запорозької Сiчi (1775 рiк) козацька маса розiйшлася по величезних земельних просторах, зокрема й по пiвдню України, забравши з собою тi вiльнi думки, проти яких Катериною II було влаштовано погром. Знищення основної органiзацiї українського козацтва, Надднiпрянської Сiчi, не завадило виникненню нових формувань такого типу.
   Козаки розселилися в першi роки пiсля виходу з Запорiжжя в Очакiвськiй окрузi, на Березанi, по Тилiгулу, бiля Хаджибею i Балти, у пониззi Днiстра вiд Акермана до Бендер, в Буджаку, в дунайських гирлах - у Вилковому, Кiлiї, бiля Тулчи й Галаца.
   Приймаючи до себе козакiв, Туреччина послаблювала позицiї Росiї на пiвднi. Козакам надавалася земля для заснування Сiчi в пониззi Днiстра - в Кучурганах, Акерманському повiтi, озброєння i конi. Але козацтво виявилося об"єктом полiтичної гри мiж Росiєю i Туреччиною (царський уряд Росiї вимагав повернення козакiв), тому було вирiшено переселяти козакiв за Дунай.
  За час русько-турецької вiйни 1787-1791 рр. задунайськi запорожцi створили свою вiйськову органiзацiю i закрiпилися на певний час в гирлi Дунаю та розмiстили свiй Кiш в Дунавцях - в Катирлезi (Очакiвська округа вiдiйшла до Росiї), а також в мiсцях нижче Старої Кiлiї на островi.
  Протяжнiсть пiвденних кордонiв Росiйської iмперiї була вiдома не тiльки козацтву на Українi. Запорозькi козаки, що розходилися по великих пiвденних просторах, зустрiчались тут з представниками некрасiвських i донських козакiв.
  Поступове переселення їх на Буджак почалося ще з 1709 року (пiсля поразки повстання донських козакiв пiд проводом К.Булавина), а далi один з повсталих отаманiв - Г.Некраса привiв своїх козакiв iз сiм"ями з Кубанi. Переселення мало два потоки: один йшов в Анатолiю, другий - в Дунайську дельту. З"явились некрасiвцi i в пониззi Днiстра. Тiкали за Дунай i донськi козаки. Частина їх лишилася в Буджаку пiсля росiйсько-турецької вiйни 1768-1774 рр. Сучаснi поселення некрасiвцiв - Вилкове (стара назва - Липованське), Приморське (стара назва Жебрiяни) Кiлiйського району Одеської областi, Кислиця, Муравльовка, Стара та Нова Некрасiвки Iзмаїльського району Одеської областi, Тучков (район мiста Iзмаїл; у ХIХ ст. - один з головних центрiв старообрядництва в Європi).
  В серединi серпня 1787 року розпочалася друга за царювання Катерини II вiйна з Туреччиною. Османська iмперiя прагнула повернути Крим, приєднаний до Росiї у 1783 р. Росiйська iмперiя, з свого боку, мала на метi утвердитися в Пiвнiчному Причорномор"ї i розширити свої володiння в цьому районi i на Пiвденному Кавказi.
   З початком вiйни росiйське командування вiдчуло гостру потребу у збiльшеннi свого вiйськового контингенту, особливо за рахунок бiйцiв, що добре знали театр воєнних дiй i противника та бойовi якостi яких були загальновiдомi. Тому уряд змушений був звернутися до колишнiх запорожцiв, якi лишилися в Українi. Восени на базi утвореного у 1783 р. полку запорозьких козакiв (один з заходiв росiйського уряду, спрямованих на повернення задунайських козакiв до Росiї) почалося формування козацького вiйська. Указом вiд 22 сiчня 1788 р. воно одержало назву Вiйська вiрних козакiв, у противагу "невiрним" задунайським запорожцям. Очолили його колишнi запорозькi старшини. Кошовим було призначено Сидора Бiлого, суддею Антона Головатого, кiннотою командував Захар Чепiга.
   Незабаром за героїзм i мужнiсть, виявленi у боях в Причорномор"ї, в тому ж 1788 р. воно було перейменовано в Чорноморське козацьке вiйсько.
   Ще в ходi вiйни, в 1790 р., Кiш Чорноморського козацького вiйська роздiлив територiю мiж Бугом i Днiстром, яку заселяли козаки, на три полкових паланки (окружнi управлiння) - Поднiстрянську, Березанську, Кiнбургську (тепер Одеська, Миколаївська та Херсонська областi). Вони очолювалися призначеними Кошем старшинами i паланковими полковниками. Кожна паланка включала в себе декiлька козацьких поселень.
   На територiї, яку займала Поднiстрянська паланка, виникли поселення чорноморцiв по Днiстру: Бiляєвка, Калаглiя, Кучургани, Глинна, Чобручи, Незавертай, Головкiвка, Аджидер, Яська та багато iнших. За далеко не повними даними, на 1792 р. у Поднiстрянськiй паланцi iснувало 30 селищ, в яких проживало близько 1500 козацьких родин. Крiм того, виникло багато хуторiв i поселень при риболовецьких заводах, по рiчках та лиманах.
   Центром Чорноморського козацького краю i Поднiстрянської паланки стала Слободзея, де проживало 130 козацьких родин. Тут знаходилася вiйськова резиденцiя. (77)
  
  
  ПОПОВНИВСЯ ЦИКЛ КНИЖОК, ПРИСВЯЧЕНИХ IСТОРIЇ КОЗАЦТВА
  I НАШОГО КРАЮ
  
  12 лютого побачила свiт нова друкована праця Валерiя Тимофєєва. Це вже сьома книга, написана генерал-хорунжим, заступником Гетьмана Українського козацтва по виховнiй роботi серед молодi в Одеськiй, Миколаївськiй i Херсонськiй областях. Вона має назву "Козацько-лицарське виховання".
  Ми скористалися можливiстю i привiтали автора, а також поставили йому декiлька питань, на якi вiн люб"язно погодився вiдповiсти. Але спочатку хотiлося б розкрити перед нашими читачами невеликий секрет: батько Валерiя Тимофєєва, кандидат iсторичних наук Якiв Семенович все своє життя займався дослiдженням iсторiї нашого краю - вiд Днiстра до Дунаю. Особливо його цiкавив перiод приєднання до Румунiї - з 1918 по 1940 роки.
  Сам Якiв Семенович є автором дев"яти книг. Вiн входив до складу групи фахiвцiв, яка працювала над написанням одного з томiв масштабної енциклопедiї "Мiста i села УРСР" - "Iсторiя мiст i сiл Одеської областi".
  Можна сказати, що династiя продовжується. Дочка Валерiя Тимофєєва Свiтлана Ушанова зараз є аспiрантом кафедри iсторiї України унiверситету iм. I.Мечнiкова. Вона, також як її батько i дiдусь, займається дослiдженням iсторiї рiдного краю, i вже написала двi книги "Сучасне козацтво пiвдня Одещини" i "Сучасне козацтво Бiлгород-Днiстровщини".
  Отже, невеличке iнтерв"ю з Валерiєм Яковичем.
  - Всi вашi роботи, так або iнакше, пов"язанi з iсторiєю українського козацтва, рiдної землi. Чому саме цю тему Ви обрали головною?
  - Можливо, позначилася спадковiсть (посмiхається). Виховуючись в сiм"ї, де глибоко цiкавляться iсторiєю твого краю, народу, щзо його населяє, з самого дитинства мимоволi вбираєш в себе дух патрiотизму, любовi до Батькiвщини. Виникає щире бажання щось змiнити в кращу сторону. Зробити так, щоб молоде поколiння українцiв не забувало, а брало на озброєння те краще, що мали їх пращури-козаки.
  - Ви є державний службовець, а письменницька робота потребує, мабуть, багато часу. Довго писали останню свою на цей час книгу?
  - Взагалi-то над книгами працювати доводиться протягом всього життя. Збираєш необхiдну iнформацiю, робиш запити до рiзних архивiв, систематизуєш факти. Це, безумовно, чорнова робота, хоч i найцiкавiша. А ось на написання книги я витратив приблизно пiвтора мiсяцi. Звичайно, комп"ютер значно полегшує цей процес. А щодо сумiсництва? Пiсля основного робочого дня над книгами засиджуюся до ночi. Працювати по-iншому, на жаль, не виходить.
  - Традицiйне запитання щодо подальших творчих планiв...
  - Вже зараз працюю над новим твором, присвяченим людям села Адамiвна, їх iсторiї i сучасному життю, iсторiї Адамiвської сiчi. До речi, я особисто добре знаю багатьох тамтешнiх мешканцiв, бо колись в цьому селi працював директором школи.
  - Що ж, наснаги Вам, натхнення i, звичайно ж, творчих успiхiв.
  - З чотирма iз ранiш виданих книг Валерiя Тимофєєва нашi читачi можуть ознайомитися в бiблiотеках мiста i району. (78)
  
  
  БУТИ ЧИ НЕ БУТИ
  українському козацтву в європейському суспiльствi ХХI столiття
  
   В усi часи за способом життя (свого буття) українське козацтво подiлялося на сiчове i городове. Тобто на ту, порiвняно незначну, частину, котра все своє зрiле життя присвячувала винятково служiнню козацькому лицарському ордену, справi захисту Батькiвщини, i, не маючи, як правило, нi власного господарства, нi родини, вiддавалися на волю лицарсько-чернечого способу життя; i на ту, значно бiльшу частину, котра, родинно господарюючи на своїх маєтностях, залишалася приписаною до козацьких сотень та полкiв, вiдтак перебувала в постiйнiй готовностi з"явитися на Сiч чи на будь-яке iнше визначене старшиною мiсце збору, аби, в спiлцi з запорожцями чи без них, вiдстоювати святу справу оборони землi української, або не завжди святi та доречнi амбiцiї своїх гетьманiв. То вже залежало вiд часу, в якому розгорталися подiї, i стадiї тiєї руїни, в якiй перебувала на даний момент наша багатостраждальна Україна.
   А ще, як вiдомо, бiльшу частину свого буття, iсторичного iснування воно подiлялося на реєстрове та нереєстрове. Тобто на оту, знову ж таки, вiдносно невелику частину воїнiв, котрi були занесенi до королiвського, царського чи гетьманського реєстру, а отже перебували на державному чи державно-гетьманському утриманнi, i вiдповiдно - хоч i не завжди - виконували волю тих, хто їх утримував; i воїнiв, якi, теж вважаючи себе iстинними козаками, залишалися поза реєстром, а отже пiдпорядковувалися лише власному розсудовi, козацьким звичаям та рiшенням Козацького Кола свого товариства. Котре досить часто виникало стихiйно i котре в усi часи залишалося отим багаттям, з якого розгорялися пожежi безлiчi козацько-селянських повстань.
   Цей невеликий екскурс у буття давнього козацтва надзвичайно важливий для розумiння проблем, перед якими постали усi козацькi вiйська, кошi, паланки, громади; українське козацтво в цiлому. Рiч у тому, що майже всi козацькi звичаї формувалися, i пристосованi, до сiчових майданiв, степової вольницi. Спробуйте провести козацьке Коло в залi, i ви переконаєтесь, що нiяке це не Коло. А посвята в козаки, а рада старiйшин або поважних козакiв; а козацькi забави з елементами спас-гопака?..
   У протоколах засiдань козацького кола, або Ради старiйшин нерiдко зустрiчаються питання, пов"язанi з доганами окремим козакам, або й виключенням їх з козацької громади за... "не спiлкування з козаками". Тобто за те, що козак тривалий час не пiдтримує зв"язкiв з громадою, не бере участь в її заходах. Але спробуй-но пiдтримувати це "спiлкування", коли козаки розкиданi по рiзних кiнцях величезного мiста, i не в кожного є власний транспорт; а ще ж - робота, сiм"я, фазенда... а головне, нема того осередку, того козацького культурного центру, де будь-якi заходи можна було б поєднувати з вiдпочинком. Водночас спосiб i ритм нинiшнього життя потребує того, щоб якомога менше справ вирiшувалося на Колi, бiльшiстю, з голосу, в запалi емоцiй... Навпаки, потрiбен сучасний офiс, сучаснi засоби зв"язку, копiювальна технiка i досвiдченi юристи, економiсти та iншi фахiвцi.
   Ось тут i виникає психологiчний конфлiкт мiж радикальним крилом козакiв, котрi кажуть: треба створювати Сiч. Справжню, з куренями-казармами, козацьким майданом, човнами-чайками, з зимiвниками-конюшнями... Почекайте, втихомирюють їх iншi, ми ж городовi козаки! А на дворi гряде ХХI столiття. Козацтво - так, але треба виробляти новi звичаї, новi форми життя-буття, залишаючи iсторичнi традицiї фольклорним ансамблям та ритуалам козацьких свят i ювiлеїв. Тобто треба створити такий собi фольклорний козацький театр, i нехай вiн дiє, витискаючи сльозу у тих, кого замучила ностальгiя за давно рм галере минулим. Ми ж сучасними методами i засобами маємо готувати молодь до служби в сучаснiй українськiй армiї, а самi дiяти як звичайна громадська органiзацiя, та ж таки, для прикладу, Спiлка офiцерiв...
   Є такi козаки, якi вважають, що настав час рiшуче подiлитися на сiчове i городове козацтво. I нехай кожне живе своїм життям.
   Безумовно, вiдродити Сiч у тих функцiональних параметрах, в яких вона iснувала за часiв Петра Сагайдачного чи Самiйла Кiшки, вже не вдасться. Iншiй свiт, iншi соцiальнi i полiтичнi умови. Одне слово, жодної потреби у вiдродженнi подiбної, бунтiвної, войовничо-республiкансько-анархiчної Сiчi не iснує. З iншого боку, справдi маємо досвiд Кубанського, Терського, Амурського, Донського козацтв, якi впродовж всього свого iснування спокiйно обходилися без постiйних польових таборiв, iснуючи як суто городовi. Одначе ж у цих козацьких вiйськ не iснувало й так5их традицiй, як в Українського козацтва. Їх структура була максимально наближеною до звичайної, армiйської. Їх бойова пiдготовка вiдбувалася за тими ж принципами, що й усього армiйського вiйськового резерву. А ми, українцi, заповзялися ж продовжувати своє, давнє козацтво - з тiльки йому властивими рисами i традицiями.
   Яким же бачиться вихiд? Найреальнiшiй шлях - поставити справу так, щоб новiтнє українське козацтво набуло бiльшої воєнiзованостi (не в розумiннi войовничостi, а в розумiннi дисциплiнованостi та вишколу), наблизивши свої знання (чини), формування пiдроздiлiв, дисциплiнованiсть - до рiвня сучасної армiї. Поки що в межах того ж таки Чорноморського козацтва, кожен створює, що вважає за потрiбне: той - окреме вiйсько, той - кiш, той - паланку, сотню або корпус! Вважаю, що нам слiд вдатися до традицiйного для Гетьманської України адмiнiстративно-вiйськового подiлу на полки, сотнi або куренi. Область - це вiйсько (або корпус, крайовий кiш). А кожен район - це пiдпорядкований вiйську полк. У межах полку на базi одного-двох сiл формуються сотнi, далi - курiнь. Можна скористатися й досвiдом сучасного донецького козацтва, яке сформувало кiлька окружних козацьких полкiв (округ охоплює кiлька районiв областi). Такий розподiл справдi одразу ж дисциплiнує козацьке вiйсько, дозволить полковникам, сотникам, курiнним конкретнiше займатися i фiзичною пiдготовкою, i виховною роботою; допоможе конкретизувати громадсько-полiтичну дiяльнiсть козацтва.
   Тепер щодо Сiчi. Не iснує жодної потреби вiдроджувати Сiч зразка ХУII столiття. То вже справдi скидатиметься на бутафорiю. Хiба що, може, вiдродити такий собi фольклорний театр-заповiдник, вибравши для цього якесь мiсце на Днiпрi - то вже iнша рiч. Водночас, чи може iснувати якiйсь армiйський полк, не маючи своїх казарм, тренувальної бази, тобто не маючи своєї вiйськової частини, у значеннi - вiдведеної йому територiї? Тому вважаю, що кожен полк (адмiнрайон) повинен мати свою невеличку тренувальну базу (Сiч). Розв"язати проблему неважко. Вiдшукати в будь-якому районi три-чотири гектари неугiдь, якогось пустиря, або занедбаної бази вiдпочинку, мiстечка тваринникiв, польовий стан - не проблема. Вiдтак, у кожному полку знайдеться по кiлька козакiв, котрi, з тих чи iнших мiркувань, погодяться оселитися на цiй територiї, щоб охороняти її, дбати про неї, тобто створити невеличкий постiйний гарнiзон. Ну а далi... Трохи винахiдливостi та працьовитостi, i, з допомогою офiцерiв запасу, цю територiю можна перетворити на тренувальну i спортивну базу. А з допомогою козацьких дружин-козачок - на базу вiдпочинку в лiтнiй перiод. Ось i маєте Сiч - мiсце проведення Козацького Кола та всiляких ритуалiв: посвят у козаки, вiдзначення ювiлеїв, проведення козацьких змагань, а до того ж ще й базу вiдпочинку. Вiдтак при обласних центрах, зокрема, в Одесi, слiд створити крайову Сiч, в якiй би так само вiдбувався вишкiл та вiдпочивали мiсцевi козаки i яка стала б мiсцем навчальних (тренувальних) зборiв крайової та полкової старшин.
   А що завадить створити низку козацьких фермерських господарств, якi спокiйно могли б об"єднуватися в козацькi кошi (фiрми), i якi вiдiгравали б для полкового козацтва таку ж роль, яку вiдiгравали для сiчовикiв їхнi зимiвники? Тобто забезпечувати продовольством, а сiчовикiв - ще й роботою. I не виключно, що з часом можуть утворитися не лише козацькi хутори, але й цiлi козацькi села, якi житимуть за своїми козацькими звичаями i матимуть своє, козацьке самоврядування. Iнша рiч, що форсувати таке висвячення не слiд. Справа делiкатна, тож бiймося порушити конституцiйнi гарантiї тих, хто козацтво не сприймає нi в яких його проявах.
   Одне слово, вважаю, що таке розв"язання проблеми спiввiдношення городового i сiчового козацтв у наш час є iдеальним. Крiм усього iншого, подiл козацтва на полки, сотнi, куренi (або полки, куренi, паланки, сотнi, то вже питання смаку) припинить виплоджування безлiчi великих i малих стихiйних, незалежних отаманiв, кожен з яких уже через мiсяць пiсля обрання починає примiряти пiд свою руку пернач крайового отамана, або й булаву гетьмана, вважаючи себе нiкому не пiдлеглим: сам собi отаман, сам собi гетьман.
   I ще щодо чинiв... Чин, особливо офiцерський, повинен залишатися за козаком i потому як вiн позбудеться вiдповiдної посади (хiба що за якусь провину його було розжалувано). Тобто так само, як залишається звання за сучасним, армiйським офiцером. Опинившись без офiцерської посади, козацький офiцер зараховується, в залежностi вiд чину, до полкової або крайової (вiйськової) резервної офiцерської сотнi. Що дозволяє i зберегти його чинг7, й допомогти йому пiдтримувати зв"язок з козацтвом, i залучати його до навчання кандидатiв у козаки та молодих козакiв... Що ж до самих посад, то виборними - аби зберегти традицiю - повинно залишатися обмежене коло їх: отаман, писар i суддя... На всi iншi посади краще призначати, даючи можливiсть людям працювати тривалiший час. Чи ж варто, наприклад, часто змiнювати обозного та iншу обозну частину, тобто людей, якi вiдатимуть економiчними питаннями полку, сотнi, вiйська? Знання i досвiд набуваються у цiй сферi роками.
   Тiльки вибудувавши таку органiзацiйну структуру, вдавшись до таких, бодай помiркованих, реформ, нам вдасться i зробити козацтво привабливим для комп"ютеризованої технократичної молодi ХХI столiття, i поступово сформувати надiйну козацьку елiту, отой кiстяк козацького вiйська, котрий стоятиме на сторожi не лише козацтва, але й нашої пошматованої партiями та iдеологiями України. В усi часи, за складом своїм, українське козацтво лишалося багатонацiональним. Досить пригадати хоча б добу Хмельниччини, щоб з"ясувати, що легендарний, оспiваний у пiснях народний герой полковник Морозенко насправдi був польським аристократом Станiславом Мрозовицьким, полковник Джалалiя - кримським татарином, наказний гетьман реєстровикiв Дмитро Барабаш - вiрменином. Траплялися серед поважної, славетної старшини молдавани, волохи, євреї, турки, московiти...
   Тож, вiдроджуючи сучасне козацтво, вождям його слiд виходити з тих засад, що й нинi, за складом своїм, воно буде iнтернацiональним. Iнша рiч, що за духом своїм, за патрiотичними пориваннями, свiтоглядом воно за будь-яких обставин повинно залишатися iстинно українським. Але то вже питання iдеологiї виховання козака. Саме "виховання", оскiльки розраховувати на те, що записуватися в сiчовики будуть iдеально пiдготовленi до козацтва люди, не доводиться.
   Iсторiя козацького руху. Свiтогляд сучасного козака. Фiзичне загартування i, нарештi, знання української мови - все це проблеми вишколу козакiв, якi старшинськiй радi слiд розв"язувати спiльно з iншими культурологiчними органiзацiями - Товариством української мови, Центром української культури. Що ж до мови, то варто було б органiзувати недiльнi українськi школи, або курси української мови, в яких би навчалися всi - вiд крайового отамана до кандидатiв у козаки. А що процес цей буде тривалим у часi, то й ставлення до людей, котрi бажають стати козаками, але мовою володiють недосконало, має залишатися толерантними, без жодних проявiв нацiональної демагогiї.
  Ще один аспект пiдготовки козацької змiни. Подбавши про структурну перебудову козацтва, слiд одразу ж подбати й про те, щоб при кожному полку iснували кандидатськi (кадетськi) сотнi, а при кожнiй сотнi - кандидатськi куренi. Тодi й роботу з кандидатами в козаки можна буде проводити сконцентровано, призначаючи для цих кадетських куренiв спецiальних наставникiв.
  Така масова, органiзована i достоту воєнiзована громада, як козацтво, не зможе тривалий час залишатися лише громадою iсторико-культурологiчною. Тому вже зараз їй слiд готуватися й до того, що рано чи пiзно вона перетвориться на вагомий фактор полiтичного життя України, який з кожним роком заявлятиме про себе все впевненiше i впевненiше. Iти до цього слiд надзвичайно обережно, дбаючи про те, щоб козацтво поступово зрощувалося з державними структурами управлiння; щоб вплив його на полiтичне життя країни нарощувався в суто конституцiйному рiчищi, i щоб на полiтичну орбiту козаки виходили, маючи свою програму дiй, свою iдеологiю, досвiдчених вождiв i не менш досвiдчених потенцiйних керiвникiв та полiтикiв.
   Питання: бути чи не бути сучасному українському козацтву в постiндустрiальному європейському суспiльствi ХХI столiття, справдi полягає передусiм у тому, чи зумiє воно, вийшовши за межi суто фольклорного вiдродження козацьких традицiй України ХУ-ХIХ столiть, вiднайти свою сутнiсть, свою iдеологiю i соцiально-полiтичну нiшу в умовах України ХХI столiття. (79)
  
  ЯК НАМ "ОБЛАДНАТИ" ОСВIТУ
  (нотатки нестороннього спостерiгача)
  Статтю розповсюджено серед педагогiчних колективiв району.
  
  Рiвень розвитку освiти - мiрило рiвня квалiфiкацiї i культури будь-якого суспiльства, важливий показник його прогресу або регресу. Найважливiшою закономiрнiстю розвитку системи освiти є єднiсть її структурних елементiв: навчання i виховання. В системi освiти виховання вiдiграє провiдну роль, а навчання є тiльки засiб виховання. Навчання, вiдiрване вiд виховання i без опори на нього розвиває тiльки розум, накопичує знання i не може дати позитивних результатiв. Лише поєднання навчання i виховання особистостi формує у неї культуру самостiйного мислення, розвиває i змiцнює духовнi здiбностi i характер, формує свiтогляд, моральнi норми i соцiальну позицiю.
  
  ...Перебуваючи у вiдпустцi, мав я в Одесi зустрiч iз своїм видавником: готував книгу з методики формування колективу школи. Обговорили матерiал, зробили правки, пiдписи до фото.
  Вiд видавника - до В.Христофорова (змiнний капiтан лоцманського судна в Одеському порту; мiй сокурсник по морехiдцi). Володимир передав менi матерiал для навчальних груп клубу юних морякiв. Пiсля вечерi проводив мене до автовокзалу. Було пiзно; маршрутки в Акерман вже не ходили; я збирався достатися до хати київським автобусом, але вiн з пiвгодини як пройшов. Трошки посидiли за кавою у кафе-барi на другому поверсi вокзалу. Десь о четвертiй годинi якiсь два хлопчика почали дуже голосно розмовляти; ми звернули увагу, що на їхню поведiнку нiхто з присутнiх (а вони спали на крiслах, сидячi) не реагує. Звертаємось до барменшi за роз"ясненнями; отримуємо їх: тi, що голосять - безпритульнi, й тi, що сплять - теж безпритульнi. Всiм - вiд 10 до 16 рокiв; третина - дiвчатка. Пiдiйшли ми до групи хлопцiв, якi не спали: троє рокiв 15-16, один - рокiв 14, двоє (оцi - галасуючи) - рокiв 9-10. У хлопцiв є або обоє батьки, або один; є домiвки, але з батьками цi хлопцi не живуть (батьки - п"ють, б"ються), та й "на волi" краще - не треба до школи ходити; там вчителi прискiпливi - "хтять, щоб ми все знали" (оцей 14-тирiчний хлопчик всiм вiдомий анекдот розказав - "Пiймав мене "мусор", та й питає: "В школу ти не ходиш, а читати-писати вмiєш?" "Так",- кажу. Далi вiн питає: "А Путина знаєш? А Кучму знаєш? А Ющенка знаєш?" "Нi, - кажу- А ти мене не лякай! Ти Санька Соленого знаєш? Васька Копченого знаєш? Мишка Такого-сякого знаєш? Не лякай, вiдчепися вiд мене!"). 16-тирiчний розказав про останнiй бiй Кличка ("Я додому коли-не-коли приходжу; у мене вдома є телевiзор"). Мiлiцiя до хлопцiв не чiпляється ("Так, дадуть "пiдзадника" або "вмажуть по шиї"), але це тут (на автовокзалi), а на залiзничному їх ганяють; громадськостi до безпритульних дiла немає. Взимку вони по вокзалах ("тут тепло"), а влiтку - на пляжу ("там на лежаках можна спати вночi"). Їдять - що перепаде - якiсь консерви, хлiб. При нас одному з малих дали пiв-банки iкри баклажанної; вiн її з апетитом (без хлiба) з"їв. Одягненi в речi справнi, але якiсь злегка бруднi, та й самi хлопцi якiсь сiруватi (не завжди миються)...
  Ось так, десь в столицях iнавгурацiї та презентацiї проходять, мiльйони витрачаються (першi ледi iз дiтками вiд когось там наряди шиють; золота молодь розважається), а тут - безпритульнi, як у Громадянську...В державi - 7 офiцiйних мiлiардерiв; 7 млн. заробiтчан тиняються по свiту в пошуках долi...
  Проводив мене Володимир до залiзничного вокзалу на "маршрутку" десь о 5 годинi. Зайшли ми до зали чекання на 2 поверсi: так, безпритульних там немає. Успiшно з ними розправляється адмiнiстрацiя вокзалу...
  А що ж нашi безпритульнi? Нашi неблагополучнi сiм"ї? Дiти й пiдлiтки, що стоять на внутришкiльному облiку? Якi справи в нашому районi?
  Серед проблем сучасної ситуацiї в районi необхiдно виокремити основнi: рiзке зниження народжуваностi, що не забезпечує навiть вiдтворення поколiнь; посилення деформацiї шлюбно-сiмейних процесiв; низька (за європейськими мiрками) тривалiсть життя населення; високий рiвень дитячої смертностi та чоловiкiв працездатного вiку, значна рiзниця в тривалостi життя мiж чоловiками i жiнками; мiграцiйнi втрати населення; розвиток нелегальної трудової мiграцiї; старiння населення. Рiвень народжуваностi в районi лишається недостатнiм навiть для простого вiдтворення населення.
   Зменшення кiлькостi населення району у найближче десятилiття є, на жаль, неминучим. Сьогоднi нас близько 62 тис. осiб. Якщо показники народжуваностi, смертностi i мiграцiї будуть незмiнними, то кiлькiсть населення району наприкiнцi 20-х рокiв ХХI столiття становитиме 35 тис., а на початок останньої чвертi столiття - 10 тис. Є прогноз, що тiльки-но кiлькiсть населення досягне 25-30 тис., в район почнеться неконтрольований потiк мiгрантiв з країн третього свiту, стримувати який буде неможливо.
   Розрахунки педiатричної служби ЦРБ (головний лiкар-педiатр Суханова Л.О.) показують, що iз збiльшенням тривалостi життя чоловiкiв до 78 рокiв i жiнок до 83 рокiв, а народжуваностi - до двох дiтей на одну жiнку кiлькiсть населення в районi можна стабiлiзувати лише до середини ХХI столiття, а потiм зменшення стає неминучим.
   З огляду на загальноєвропейську тенденцiю, на думку фахiвцiв (вiддiл з питань внутрiшньої полiтики РДА - Масло С.В.), єдиним реальним джерелом зростання або принаймнi стабiлiзацiї кiлькостi населення в районi є залучення мiгрантiв. Вiдповiдно район має проводити полiтику щодо репатрiацiї етнiчних українцiв i представникiв депортованих народiв зi схiдних районiв СНД, а також виважену полiтику iз залученням окремих груп найбiльш бажаних (або найменш небажаних з певної точки зору) мiгрантiв з країн третього свiту.
   За iнформацiєю служби у справах сiм"ї, молодi та спорту (Дьяченко Р.П.), служби у справах неповнолiтнiх (Макаренко С.В.), райцентру соцiальних служб для молодi (Тимчук Ю.Л.) в цiлому нинiшнiй стан сiм"ї в районi визначається як кризовий. Статистика свiдчить, що розпадається 51-55% новостворених сiмей. Заробiтної плати не вистачає, як правило, не тiльки на утримання дiтей, а й на потреби самого працюючого. Ситуацiя ускладнюється проблемою безробiття, яка однаково актуальна як для чоловiкiв (53%), так i для жiнок (56%). Матерiальнi нестатки викликають напруженiсть у сiмейних стосунках та обмеження витрат на виховання i навчання дiтей, провокують батькiв на пошук додаткового заробiтку, що приводить до фiзичного i психiчного перевантаження i зменшує резерв вiльного часу, необхiдного для занять з дiтьми. Прикрою тенденцiєю в районi є загострення проблеми бездоглядностi дiтей i зростання рiвня правопорушень серед неповнолiтнiх.
  Для усунення цих негативних явищ останнiм часом прийнято i реалiзуються районi програми, спрямованi на запобiгання дитячiй бездоглядностi та безпритульностi, соцiально-правовий захист дiтей, жiнок i загалом сiмей, але...
   Аналiз стану запобiгання бездоглядностi та правопорушень серед учнiвської молодi свiдчить про недостатнiй рiвень правосвiдомостi i правової культури, що приводить до порушення дiючого законодавства. Профiлактична робота, частiше всього, ведеться формально, що сприяє скоєнню правопорушень i злочинiв. У бiльшостi випадкiв стан виховної роботи з дiтьми групи ризику не аналiзується, причини та умови, якi сприяли скоєнню правопорушень, не з"ясовуються, заходи щодо попередження негативних проявiв серед учнiвської молодi не розробляються i не запроваджуються.
   В районi налiчується близько 12 тис. Сiмей. За даними дослiдження райцентру соцiальних служб для молодi нашi молодi сiм"ї орiєнтованi на двох дiтей - 63%, на одну дитину - 27%, на трьох дiтей - 8%, на чотирьох i бiльше - 2%. А фактично сiм"ї з однiєю дитиною становлять 26%, з двома - 14, з трьома - лише 2%, з чотирма i бiльше - менш як 1%. Поява в сiм"ї навiть однiєї дитини пiдвищує рiвень бiдностi майже вдвiчi. Є тенденцiя зростання кiлькостi шлюбiв. Водночас розпадається кожна друга сiм"я. За розлученнями район посiдає п"яте мiсце в областi.
   Понад 10 тисяч (16%) мешканцiв району репродуктивного вiку працюють за межами району (у тому числi й за кордоном). З них 51,7% - чоловiки, 48,3% - жiнки. Найчисленнiша вiкова група - 17-27 рокiв (41,7%). Трохи менше тих, кому 28-38 i 39-49 рокiв - вiдповiдно 28,3% i 26,7%. Бiльшiсть мiгрантiв має вищу освiту - 36,7%, незакiнчену вищу - 13,3%, середню спецiальну - 26,7%, середню - 15%. Останнiм часом спостерiгається виїзд за кордон цiлих сiмей, особливо з дiтьми дошкiльного вiку.
   За прогнозами вiддiлу у справах сiм"ї, молодi та спорту така несприятлива ситуацiя приведе до вкрай негативних наслiдкiв. Дiтям, якi пережили стрес у дитинствi чи в пiдлiтковому вiцi через фактичну втрату живих батькiв, дуже важко потiм вiдновитися на особистому рiвнi. В дорослому життi це потрясiння може проявитися по-рiзному, позначившись на станi здоров"я, на майбутнiх власних сiм"ях. Крiм того, у таких дiтей з"являється образа на державу, яка змусила батька й матiр або обох виїхати на заробiтки. Формування особистостi вiдбувається на негативi, i що найстрашнiше, немає тiєї сiмейної аури, атмосфери, до якої так тяжiють дiти. Не формуються i не пiдтримуються сiмейнi традицiї, немає сiмейних свят, не виховується гордiсть за свою сiм"ю, а отже за країну. Фундамент, на якому це все вiдбувається за нормальних соцiокультурних умов, вiдсутнiй. Це глибока моральна, психологiчна проблема.
   За офiцiйними даними, понад 27% дiтей у районi страждають вiд жорстокого ставлення батькiв (а є ще неофiцiйнi данi - понад 40%!). Цi дiти ростуть у так званих проблемних сiм"ях. Свої стресовi стани, негативнi емоцiї батьки переносять на дiтей. Дитина живе в проблемнiй сiм"ї в атмосферi повної залежностi вiд настрою, емоцiй, фiзичного стану батькiв, що вiдображається на її фiзичному i психiчному здоров"ї. Невпевненi в собi, з низькою самооцiнкою батьки перестають бути авторитетом i зразком для власних дiтей. Дiти не звертаються до таких батькiв за порадою, допомогою, в одних випадках розумiючи їхню матерiальну i моральну неспроможнiсть, в iнших - вважаючи власних батькiв невдахами, нездатними пристосуватися до нових умов. Водночас це приводить до змiщення в системi життєвих цiнностей дiтей i пiдлiткiв: оцiнка значущостi грошей як фактора життєвого успiху. Соцiальна вiдстороненiсть батькiв провокує апатичне ставлення до життя, пасивнiсть i саморуйнацiю особистостi дитини. А тим часом в особистiсному розвитку проблемного пiдлiтка зростає толерантнiсть до насилля, пiдвищується рiвень агресивностi...
   Гортаю далi сумнi сторiнки статистики: стан молодi в районi кризовий (враховуючи рiвень безробiття), вiдбувається вiдтiк молодих кадрiв, продовжується зниження впливу школи, сiм"ї i держави на розвиток духовностi та культури та iн.
  Позашкiльне життя для бiльшостi дiтей та пiдлiткiв проходить бiля телевiзора, просто на вулицi, в кращому випадку бiля комп"ютерних iгор, в гiршому - за проведенням часу в барах, дискотеках, пiд впливом низькопробної "попси" або жорстокого бойовика - тому мрiї про героїв та подвиги, бажання пригод пов"язанi з викривленим свiтосприйняттям, здебiльшого насильницького плану.
   Не вiдбувається практичного прищеплення здорового способу життя та розумiння цiнностей демократiї, гуманiзму, справжньої лицарської поведiнки. В першу чергу це стосується сприйняття i поваги до культури, традицiй та iсторiї українського народу i козацтва зокрема.
   В той же час сiм"я, держава та суспiльство вимагають вiд молодого поколiння знань, вмiнь, психологiчної готовностi, фiзичної пiдготовки, якi пов"язанi з певним рiвнем здоров"я, технологiчної культури та дисциплiни у виробничих процесах, адаптацiї до сучасного динамiчного життя, протистояння негативному впливу пропаганди аморальностi, шкiдливих звичок, наркоманiї, жорстокостi та цинiзму...
  Народна мудрiсть говорить: якщо хочеш оставити про себе пам"ять на п"ятдесят рокiв - вирощуй сад, на сто - будуй будинок, на тисячу - виховуй сина. Народ, що бажає зберегти себе в iсторiї, повинен пiклуватися про виховання своїх синiв.
  Про виховання говорять сьогоднi як молодi, так i старi, як в сiм"ях, так i в школах, як тi, хто веде на Захiд, так i тi, у кого iдеал радянське минуле. Всi згоднi iз проблемами у вихованнi молодi та iз недосконалiстю шкiльних та державних програм. Багато є критики та невдоволення, мало реальних справ, таких, якi глибоко проорюють та надовго закрiплюють позитивнi звички, прищеплюють на все життя високi цiнностi, переконання та практичнi вмiння. Особливо вмiння протистояти злу та людським порокам, вмiння бути чесним, сильним i водночас сучасним.
  Проблеми виховання дiтей та молодi менi знайомi не з книг; тридцятип"ятирiчний педагогiчний досвiд (двадцятирiчний директорський) дають пiдставу робити пропозицiї щодо покращання виховання.
  Сучасний його стан загрозливий. Якщо рiвень навчання в загальноосвiтнiх школах становить 0,6 вiд можливої одиницi, то рiвень виховання - 0,3. Цей стан взагалi погiршується, бо практично не зроблено спроби змiнити в країнi ситуацiю з мораллю на кращу i школа залишається єдиним гарантом виховання дитини порядною людиною, патрiотом України. Тому на сучасному етапi розвитку держави головне - увага до школи - найiмовiрнiшому осередку формування громадянина, патрiота.
  А в школi:
  - труднощi та проблеми її випливають iз сучасних труднощiв громади - економiчних, демографiчних, соцiальних;
  - термiнове розв"язання всiх проблем школи неможливо (особливо соцiально-економiчних, фiнансових, частково методичних), але проблеми виховання ми повиннi вирiшувати негайно; головне завдання школи на сучасному етапi - протистояння бездуховностi, руйнацiї нацiональної моралi;
  - громада живе й розвивається доти, доки в нiй живе багатим духовних життям школа, тому школа повинна i може стати осередком духовностi, берегинею духу громади; для цього вона має бути вiдкритим навчально-виховним закладом з громадсько-державним управлiнням;
  - один з шляхiв вирiшення проблем сучасного виховання учнiв - патрiотичне виховання (нацiональне у формi школи козацько-лицарського виховання, нацiонально-родинне у формi школи-родини та iн. - "лише виховуючи українця, можна виховати українця", патрiота); якби мали таке виховання, 7 млн. українцiв-шукачiв долi за кордоном наводили б лад сьогоднi на своїй землi, в своїй державi; а це - не найгiршi громадяни;
  - неможливо виховати особистiсть тiльки в школi, школа виховує разом iз сiм"єю, виробничим коллективом, громадою;
  - у вихованнi патрiота є три ступеня (етапи): родинно-дошкiльне, родинно-шкiльне, громадсько-родинне; кожен з етапiв має свої особливостi i проводиться: родинно-дошкiльне - через роботу з батьками дошкiльнят та введенням спецiальних курсiв до програми дитячого садочка, родинно-шкiльне - у формi роботи школи-родини, школи козацько-лицарського виховання та iн. закладiв нового типу (iнновацiйних), громадсько-родинне - у формi дiяльностi учнiвських громадських органiзацiй (в першу чергу - патрiотичного спрямування);
  - основна мета сучасної школи - формування в родинi, школi i громадському життi патрiота, творчу особистiсть з яскраво вираженою свiдомiстю i самосвiдомiстю, свiтоглядом i характером, високою мораллю i духовнiстю, додам - козака-лицаря;
  - в наш час у громадському, шкiльному i родинному життi нам потрiбен насамперед культ лицарства: лицарський дух не дасть нудити у духовнiй ницостi, iсторичному безпам"ятствi; тому включення потенцiалу козацько-лицарської духовностi у виховний процес шкiл району (району iз славним козацьким минулим; в кiнцi ХIХ ст. 70% населення Акерманського повiту вважали себе козаками або вихiдцями з козакiв) значно активiзує формування вiльної, з стiйкими морально-вольовими якостями, силою духу особистостi.
  Загальновизнано, що якiсть навчально-виховної роботи бiльшою мiрою залежить вiд якостi керiвництва школою, нiж вiд рiвня педагогiчної майстерностi вчителiв. Якостi керiвника, рiвень його культури та тип спiлкування визначають соцiально-психологiчний клiмат у коллективах (педагогiчному, учнiвському, батькiвському). Неможливо педагогiчним працiвникам компенсувати негативний вплив перших осiб. Тому ефективне управлiння можливе лише за умови, що особа-керiвник бачить перспективу розвитку закладу, розумiє завдання i специфiчнi особливостi його, володiє необхiдними навичками керування коллективом й має вiдповiднi якостi для цього.
  Особливi вимоги до керiвництва освiтою району. На цiй посадi твердження типу "я - добрий господарник" або "керiвництво має думку, що на цiй посадi вiн буде жорстко вимагати" не спрацьовують; керiвник ще й повинен мати "свiтлу" голову з достатньою кiлькiстю розвиненої сiрої речовини, володiти системним баченням шляхiв вирiшення проблем, бути налаштованим на плiдну спiвпрацю iз всiма суб"єктами (без винятку) навчання та виховання, мати iдеї та волю цi iдеї втiлювати в життя...
  ... Планується чергова змiна керiвництва освiтою в районi. Всi ми сподiваємось, що на цю посаду прийде достойна людина, особа, яка маючи iдеї, все ж буде прислухатися до думок коллег: керiвникiв шкiл, педагогiв, батькiв, громадськостi й основного суб"єкту навчально-виховного процессу - учнiв. Зважаючи на це, хочу дати поради щодо визначення мiсiї освiти в районi (вибору шляхiв стратегiчного управлiння освiтою та її розвитку, основних напрямкiв дiяльностi, спрямування в майбутнє).
  Термiново, невiдкладно:
  1. Передбачити в планах роботи районної ради та районної державної адмiнiстрацiї розробку концепцiї розвитку та життєдiяльностi системи виховання, передбачивши в нiй реалiзацiю стратегiчних напрямiв, а саме:
  А. Утвердження в свiдомостi громадськостi району розумiння абсолютної прiоритетностi сфери виховання i забезпечення її фактично;
  Б. Модернизацiя виховної дiяльностi, що на практицi означає:
  - суттєве коригування спрямованостi виховного процессу - вчити самостiйностi;
  - включення учасникiв виховного процесу в складнiшу i масштабнiшу систему взаємовiдносин - соцiалiзацiю особистостi шляхом суттєвого розширення аспектiв громадського самоврядування - активiзацiя роботи рад навчальних закладiв, пiклувальних рад, педагогiчних рад, учнiвського самоврядування, батькiвських комiтетiв, громадських органiзацiй;
  - переведення методичної бази виховного процессу на сучасний рiвень.
  В. Забезпечення рiвного доступу до здобуття якiсної освiти - розв"язання комплексу проблем - кадрових, матерiально-технiчного забезпечення, мережi навчальних закладiв, контингентiв учнiв, змiсту освiти, впровадження нових технологiй навчання, управлiння освiтою.
  2. Вимагати безумовного виконання районних цiльових программ (у тому числi в частинi фiнансування) "Розвиток позашкiльних навчальних закладiв", "Розвиток краєзнавства", "Комп"ютерно-iнформацiйне забезпечення розвитку системи освiти", "Вчитель".
  3. Розробити та представити на розгляд районної ради цiльовi програми (перелiк - пiд умовною назвою), залучивши до їх розробки iнтелектуальний потенцiал райдержадмiнiстрацiї, депутатського корпусу, громадських органiзацiй та полiтичних партiй (сьогоднi ми працюємо на наше майбутнє):
  - Вражаючi цифри, розробка загальної стратегiї розвитку виховання в районi;
  - Доступ, ширшi можливостi i великi проблеми; розширення доступу до якiсної освiти й виховання для всiєї молодi i дотримання принципу справедливостi;
  - Пiдвищення якостi освiти й виховання в районi; новаторство i творчiсть;
  - Гендерна рiвнiсть, рiшучi дiї для компенсацiї гендерного дисбалансу;
  - Життєвi навички, стратегiя щодо життєвих навичок;
  - Соцiальне входження, зосередження уваги на найпоширенiших ризиках виховання;
  - Умови, сприятливi для виховання, значення вихователiв та iнструкторiв;
  - Передбачення майбутнього, використання наявних знань i сприяння науковим дослiдженням;
  - Розподiл коштiв, полiпшення їх використання в царинi виховання;
  - Альянси i партнерства, сприяння їм на всiх рiвнях;
  - Мир, стабiльний розвиток i соцiальна справедливiсть; освiта й виховання для стабiльного розвитку, миру i соцiальної справедливостi.
  Як це роботи - я знаю й сподiваюсь на плiдну спрiвпрацю iз всiма учасниками навчально-виховного процессу. (80)
  
  
   КОЗАЦТВО БУЛО, Є I БУДЕ ЗАВЖДИ!
  
   ...Розповiдi батька про Дубно i Берестечко, де вiн, рiвенчанин, побував в молодi роки, родовi перекази бабцi Полi, яка твердила про родиннi зв"язки з отаманом Усть-Дунайського вiйська Василевським, козацькi пiснi, якi неодмiнно спiвали пiд час свят у нашiй старiй хатi i, нарештi, книжки про славних українських лицарiв з дитинства виховували у мене великий iнтерес i повагу до iсторiї i козацтва. Я ображався на своїх друзiв, якi вiддавали перевагу мушкетерам Дюма або лицарям Вальтера Скотта. Склалося так, що згодом радянська дiйснiсть переконала мене в тому, що козаччина залишилася назавжди в минулому, як i лицарство для жителiв країн Захiдної Європи. Але козацьке прагнення до вiльного життя спонукало мене вибрати професiю моряка i протягом двадцяти рокiв я блукав по морях та океанах i в усiх блуканнях я не розставався iз книжками "Тарас Бульба" Гоголя та "Енеїда" Котляревського. Це нещодавно я довiдався, що троянцi та етруски були вихiдцями з нашої спiльної Вiтчизни - Припонтиди, а тодi я лише вiдчував якусь невиразну тягу та симпатiю до них...
   З початком перебудови багато хто в Українi замислився над тим, як вiдродити наше славне козацтво. Мої роздуми на цю тему знайшли порозумiння та пiдтримку у представника славетного козацького роду Пiдвисицьких Iвана Деордицi, кремезного чорновусого дядька, схожого на Тараса Бульбу, iнтелiгентного викладача Олексiя Ступака i князя Аргутинського-Долгорукого. Так у 1994 роцi була створена рм гале Сiч, а мене обрано Генеральним суддею. Ми почали їздити на Хортицю i до Києва на козацькi ради, зустрiчатися з гетьманом Мулявою та отаманом Головатим. Водночас у Саратському, Татарбунарському, Iзмаїльському, Кiлiйському, Тарутинському районах були створенi полки. Оскiльки вiйськовi формування у Заднiстров"ї лiквiдовувалися, а кордон iз Молдовою залишався майже вiдкритим, ми запропонували у Києвi розселити вздовж кордону звiльнених iз Збройних Сил офiцерiв, видiлити кожному кiлька гектарiв землi, надати пiльговi кредити i вони матимуть власнi хати, народжуватимуть дiтей i охоронятимуть державний кордон.
   Але нашi пропозицiї не зустрiли у Києвi пiдтримки. Ми зрозумiли, що там далеко не всi зацiкавленi у тому, щоб Україна була мiцною, захищеною державою, а кордони втратили прозорiсть...
   Згодом ми побачили, що у козацтво потягнулися люди, якi давно мрiяли задовольнити свої апетити i амбiцiї. I таких "козакiв" з кожним роком все бiльше з"являлося у осередках i владних структурах. Наче гриби пiсля дощу з"являлися гетьмани i генерали у шитих золотом мундирах, у штанях з лампасами i при шаблюках. Вони добряче пили горiлку, гучно вигукували "Будьмо!", у своїх промовах та зверненнях закликали до єдностi, але самi вносили розбрат i уникали вiд вiдповiдi, куди витрачаються козацькi грошi. Згодом вони полiзли у полiтику, за обiцянки i нагороди почали прислужувати рiзним полiтичним партiям i бiзнесовим структурам.
   Коли ми обрали отаманом Буджацького вiйська князя Аргутинського-Долгорукого, вiн несподiвано подався до Словаччини i осiв у замку поблизу Братислави. Там хтось помазав його на росiйський престол пiд iменем Володимира Сьомого i призначив магiстром Мальтiйського ордену у Схiднiй Європi. Залишившись без отамана i печатки, ми обрали отаманом колишнього пiдполковника Михайла Скляренка iз Слобожанського козацького роду. Скляренко вiдновив Статут, замовив печатку i рм гале козацьке вiйсько продовжило своє iснування.
   Поступово я прийшов до висновку, що покладати надiю на вiдродження козацької iдеї серед людей старшого вiку справа безнадiйна. А Маркс вчив, що iдеї стають матерiальною силою, коли оволодiють масами. Отже, треба робити ставку на молодь, яка ще не повнiстю уражена гнилою iдеологiєю розбещеного Заходу, який не визнає батькiвщини, народних традицiй, братства, а цiнує лише грошi, розваги та розпусту. Вiдвiдуючи школи у Миколаївцi-Новоросiйськiй, Адамiвцi, Турлаках, де самовiдданою працею великих патрiотiв України виховуються дiти, гiднi своїх славних предкiв, ми не втрачаємо надiї, що козацька слава не помре, не поляже. (81)
  
  
  МЕТА ОСВIТИ - ВИХОВАННЯ.
  
  Пiсля нас не буде нас, а справи залишаться...
  
  Держава живе й розвивається доти, доки в нiй живе багатим духовним життям школа. А для цього школа повинна стати осередком зустрiчi дитинства iз справдi загальнолюдським - дитинча має частiше зазирати у вiчнiсть - саме школа стоїть у витокiв духовностi суспiльства...
  
  Ми часто зустрiчаємо людей назверх освiчених, енциклопедично озброєних знаннями, а всерединi в них пустеля, як говориться в Бiблiї, "грошi пофарбованi, повапленi" i тому в теперiшнiй час нам потрiбнi люди не тiльки озброєнi знаннями, а й духовно, психiчно, фiзично спроможнi розвивати творчi здiбностi свої та навколишнiх; спiвпрацювати з людьми рiзних фiлософських, полiтичних, релiгiйних поглядiв; здатнi вирiшувати проблеми сьогодення й майбутнього; особи з великим культурним та духовним потенцiалом, бо "культура утверджує примат духу" (М.Рерiх); особи вихованi.
  Досвiд практичної роботи свiдчить, що головна мета освiти - виховання; навчання повинно бути пiдпорядковано вихованню.
  Школа - єдиний соцiальний iнститут, який, виховуючи учнiв сьогоднi, працює на перспективу. Саме тут висока професiйна майстернiсть педагога-вихователя стимулює потребу школяра стати свiдомiшим, самовдосконалюватися, щоб реалiзуватися як громадянин.
  Виховання - це, в першу чергу, щеплення моралi та створення в учнiв навичок життя в моральнiй атмосферi, бо глибока моральна криза в нашiй країнi є наслiдком прогалин i в освiтньому процесi, зокрема у недооцiнки ролi духовностi української нацiональної школи, яка виступає одним iз важливих елементiв збереження i розвитку спiльноти, її духовного ядра i постачає суспiльству свiдомих громадян, носiїв духовностi.
  Загальної системи народного виховання для всiх народiв немає, у кожного народу своя, особлива, нацiональна система виховання. Вона базується на рiднiй, нацiональнiй мовi.
   Рiдна школа - це головна основа нацiонального життя держави, основа рiдної школи - нацiональне виховання. Наше нацiональне виховання - це козацьке виховання, бо українцi - нацiя козацька; козаки були типовими представниками рiдного народу, вони втiлювали волелюбний нацiональний характер, вiдображали його потреби, iнтереси, прагнення; i вони створили самобутню i високоефективну, близьку до європейської, нацiональну систему освiти i виховання - козацьку педагогiку, яку впроваджують в свою роботу колективи загальноосвiтнiх шкiл (шкiл козацько-лицарського виховання) Бiлгород-Днiстровського району Одеської областi, бо творче впровадження в життя iдей i засобiв козацької педагогiки має забезпечити виховання фiзично здорових, морально чистих i по-лицарськи мужнiх та сильних духом громадян незалежної України. Тому, конкретизуючи основну мету освiти, наголошую - виховання повинно бути нацiональним.
  Наступна мета, що пов"язана iз розвитком режиму життя, - розвиток усiх здiбностей людини й особливо тих, якi притаманнi конкретнiй особi. Якщо людину навчати та виховувати у тiснiй атмосферi одного фаху, то по сусiдству iз цим фахом утворюється вакуум, у який втягується "виховання вулицi", навички, отриманi вiд таких ж вузьких фахiвцiв. Тому виховання та пiдпорядковане йому навчання повиннi готувати особу, моральну особу, особу, яка легко оволодiвала б любим фахом.
  Повiдомляти вiдомостi може телевiзор, комп"ютор. Виховувати людину може тiльки педагог-творець. Освiта, що пiдпорядкована завданням виховання - творчiсть, творчiсть особливо тонкої структури, що потребує уваги, загостреної iнтуїцiї i, як всяка творчiсть, - свободи.
  Педагог - творець, тому не потрiбно ставати йому на завадi детальними вимогами програм, методичних вказiвок. Якщо педагог щось особливо любить (творчiсть поета, письменника, художника, якийсь роздiл математики, бiологiї та iн.), то для нього необхiдно надавати можливiсть прищепити цю любов своїм учням. Педагог мусить (хоча б якiйсь мiрi) прагнути вложити в учня хорошi риси своєї особи. Небезпечно, коли хороший виконавець методичних вимог одночасно дрiб"язковий, бездуховний та iн. Все це так або iнакше вiдобразиться (можливо, не зараз) на його учнях.
  З всього цього, випливає ще одна мета освiти - педагог повинен бути особою, а школа повинна мати своє обличчя.
  Школа - це вихователi, викладачi, бiблiотекар, працiвники їдальнi, й увесь її обслуговуючий персонал. Але головне (певна рiч) - директор школи, який визначає її (школи) "особу", "душу", який створює в нiй атмосферу доброзичливостi до учнiв й учителiв мiж собою. Загальновизнано, що якiсть навчально-виховної роботи бiльшою мiрою залежить вiд якостi керiвника школи, нiж вiд рiвня педагогiчної майстерностi вчителiв й вихователiв. Неможливо педагогiчним працiвникам компенсувати негативний вплив першої особи. Тому ми бачимо наступну мету освiти - ефективне управлiння можливе лише за умови, що особа-керiвник бачить перспективу розвитку закладу, розумiє завдання i специфiчнi особливостi його, володiє необхiдними навичками керування колективом й має вiдповiднi якостi для цього.
  Школа - це й примiщення, чистi, привiтнi, красивi й iндивiдуальнi. I, звичайно, у школi повиннi бути й списки випускникiв (у нашiй школi навчалися такi особи). Кожен має згадувати свою школу завдяки тому особливому, що було в нiй. Тому ще одна мета освiти - школа повинна мати свою репутацiю, й для цього конче необхiдно знати - хто з достойних людей її закiнчив, а самiй школi варто цiкавитися долею своїх вихованцiв.
  Практично всi педагоги, якi впроваджували в практику роботи своєї школи козацьку педагогiку, вважають, що в систему виховної роботи з козачатами, крiм тiлодуховиховання, треба вводити й душовиховання, що на практицi означає залучення глибин християнської моралi до процесу виховання.
  Генеральний суддя Буджацької Сiчi Б.I.Устименко: "У нас церква вiдокремлена вiд держави, але в одеських єврейських школах учнiв ознайомлюють iз змiстом священих книг. В польських школах вивчають Бiблiю. Особисто я вважаю, що в наш час бездуховностi, яка росте, корисно було б знайомити нашу молодь з дитинства хоча б iз канонiчними заповiдями, щоб дитина змогла вiдрiзнити добро вiд зла".
  В останнє десятилiття дедалi бiльше полiтичних i культурних дiячiв, учителiв, батькiв звертаються до християнських моральних цiнностей як найбiльш стiйких, унiверсальних, не пiдвладних полiтичнiй та iдеологiчнiй кон"юктурi. Це означає, що сучасне українське суспiльство поступово пiдходить до визнання й опанування етичних основ християнства, вiд яких воно було штучно вiдлучене протягом багатьох десятилiть i до яких у бiльшостi людей навiть було сформовано рiзко негативне ставлення.
  Нiхто не буде сперечатися, що Церква є носiєм духовностi. Так воно i є, адже те, чого навчають тут, спрямоване на забезпечення нашого духовного добробуту, i найперше гармонiї нашого внутрiшнього свiту. Багато людей вiдвiдують храми, вважають себе вiруючими i повага до традицiй та релiгiї свого народу стримує багатьох з них вiд хибних крокiв. Свою роль тут вiдiграє i громадська думка, а тому людина буде намагатися жити i дiяти так,щоб не було соромно перед людьми.
  Лише розвинута моральнiсть, лише прийняття абсолютно вiчних норм спiвжиття допоможе у потрiбну хвилину пiдлiтку (юнаку, юнцi) - вони не будуть вагатися, втримаються, не пiдуть на умовляння товаришiв, адже матимуть приписи на всi випадки життя. А нагородою буде чисте сумлiння та гармонiя внутрiшнього свiту...
  Отже, тривале функцiонування i iнтегративний характер цiнностей, що увiйшли до людської культури як християнськi моральнi настанови, зумовлюють їх особливу роль у процесi виховання дiтей та молодi й спонукають нас - педагогiв - до вироблення засобiв i методiв їх засвоєння учнями...
  
  Формування душi як основної якостi людини, визначення її духовних прiоритетiв, обґрунтування системи цiнностей, на яких має базуватися життя дитини - основнi напрями сучасного виховання, що є головною метою освiти.
  
  Шановний читачу, тридцятип"ятирiчний педагогiчний досвiд (двадцятирiчний директорський) дозволили менi зробити цi висновки; практично всi, з ким я дiлився своїми думками щодо понять виховання-навчання, згоднi з ними, але, на жаль, в практичнiй дiяльностi (й не тiльки в педагогiчнiй сферi, а й - ретроспективно - у сферi державного управлiння) не використовуються цi очевиднi засади...
  Менi прикро й гiрко, але... dum spiro - spero...
  ...Ми будемо щасливi колись, Бог дасть... (82)
  
  
  ПIСЛЯ НАС НЕ БУДЕ НАС, А СПРАВИ ЗАЛИШАТЬСЯ...
   IДЕОЛОГIЯ ТА СТРАТЕГIЯ КОЗАЧЧИНИ.
  
  Iз початку органiзацiї козацького руху в 1990 роцi поняття "полiтика" було виключено з лексiкону козакiв, як непотрiбне, та ще й з поняттям "партiя", як небезпечне. Таким чином, рух за вiдродження козацтва прийняв форму громадської органiзацiї, а не громадсько-полiтичної, що цiлком влаштовувало iснуючу тодi владу, що не бажала дiлитися нi з ким цiєю владою. В цей час й була узаконена сторона, що визначила рамки, у яких повинно було рухатися козацтво у своєму розвитку. Цi рамки не давали козакам змоги утвердитися на своїй землi своїми традицiйними формами влади. Широкi можливостi вступу осiб до козацьких товариств без обмежень, осiб, якi не мають необхiдного козацького родоводу, козацької духовної та моральної особливостi й других позитивних якостей, якими вiдрiзняються козаки вiд других членiв громади, створила у русi цiлий ряд негативних явищ; цi явища, в якiйсь мiрi, викликали недовiру до козацтва iз боку родових козакiв й некозаччого населення, що мешкає на однiй землi iз козаками, якi своїми моральними вчинками йшли в розрiз iз високою традицiйною мораллю козакiв.
  Особливо потрiбно вiдмiтити випадковий пiдбiр керiвних органiв козацтва. Це отаманський корпус, куди на Колах (Кругах) проривалися люди, якi не вiдповiдають вимогам посади отамана за своїм рiвнем розвитку й за другими якостями. Це слiдство вузького розумiння з боку вищого керiвництва цiлей та завдань iдеологiчного виховання середньої отаманської ланки як основного органiзацiйного та формуючого чинника дiй козакiв та їх масової свiдомостi, особливо в перiод вiдродження в первороднiй козацькiй структурi - станицi, мiстечку, хуторi. Отаманський корпус не став достойним провiдником козацької iдеологiї в силу своєї низької компетенцiї в питаннях полiтики, економiки, релiгiйно-морального виховання козакiв.
  Вплив "iдеологiчної перековки", якою були охопленi всi шари населення СРСР, безумовно, необхiдно було б нейтралiзувати, особливо в усвiдомленнi отаманськiм корпусом своїй iдеологiї. Справа ця не проста, потребує вона матерiальних затрат, лекторських та викладацьких кадрiв, якi сповiдують козацький спосiб життя, якi добре знають iсторiю, економiку, полiтику, право, фiлософiю, пiдвалини православної вiри та другi науки, що необхiднi в повсякденнiй роботi отаманiв з козаками та некозацькими мешканцями. На порядку денному стоїть питання органiзацiї подiбного короткотермiнового Козацького Унiверситету, де б отамани й старшина могли, в залежностi вiд рiвня їх пiдготовки, за короткий термiн отримати знання та й iдеологiчний заряд.
  Недооцiнка в розробцi та пропагандi козацької iдеологiї iз боку вищих структур козацтва призвела до буксування на мiсцi руху за вiдродження козацтва, малому приплину, або ж уплину козакiв в iснуючих громадах, розколу на Колах, альянсу деяких отаманiв з лiдерами мафiозних кiл, до послаблення дисциплiни в лавах козацтва, проявi вчинкiв козаками, отаманами, що не вiдповiдають високiй козацькiй моралi, до викривлення трактування провiнцiйними "козацькими iсториками" ролi й завдань вiдроджуваного козацтва, що викликає в суспiльствi серед некозацького населення нерозумiння такого феномену, яким є для держави козацтво.
   Вiдсутнiсть чiткої, хоча б коротко сформульованої козацької iдеологiї, свого добре налагодженого пропагандистського апарату, своїй преси дає можливiсть ворожих козацтву силам на всiх рiвнях в рiзних виданнях, в правоохоронних органах та владних структурах вести скажену атаку на козацтво, використовуючи найменшi негативнi явища та факти, що проявляються в козацькому русi.
   Необхiдно вiдмiтити, що провiдниками й розповсюджувачами козацької iдеологiї можуть бути козаки, добре освiченi, iз високим iнтелектом, якi вiдданi справi вiдродження козацтва, а не випадковi люди iз низьким освiтнiм рiвнем. Але, на жаль, оглядаючись на моду i не дивлячись на сутнiсть розвитку козацької iдеологiї з її високими принципами у справi становлення козацтва та виконання перспективних планiв життєдiяльностi козацької громади, у вiддiлах з"явилися заступники отаманiв з iдеологiї, якi досить смутно уявляють свої обов"язки та в силу свого рiвня знань не можуть бути корисними у цiй важливiй для сучасного козацтва сферi.
   Багато хто не розумiє важливостi для вiдродженого козацтва мати таку сильну зброю впливу на соцiальну психологiю козацької громади, впливати на полiтику держави за допомогою своєї iдеологiї. Чи ми втратили вiру в реальнi можливостi вiдродження козацтва, чи ми чекаємо "княжої милостi", щоб нас зарахували на державну службу iз харчами та одностроєм? Чи ми боїмося, що своя програма вiдродження, заснована на постулатах козацької iдеологiї, може викликати гнiв у провладних структур? Або, намагаючись витравити з своєї свiдомостi iдеологiю радянського перiоду, яка, треба признатись, була сильна й нам здавалася досить переконливою, сьогоднi боїмося самого слова "iдеологiя", в якому полiтика, економiка, духовнiсть, мораль, культура, право, фiлософiя потребують обгрунтованостi й ув"язки iз законами та життям суспiльства?
  Приклад рiшення лише одного аспекту iдеологiї - полiтики, в якому основне - влада, дає множину непередбачуваних перепон козакам при веденi традицiйного козацького самоврядування. Цей шлях вiд рад, голiв адмiнiстрацiй до отаманського правлiння.
  Потрiбнi козакам в досягненнi успiху й чiтко розробленi iдеологiчнi постулати, щоб вони йшли до влади не навслiпки, потрапляючи до безкiнечних правових "капканiв", вправно розставлених на їх шляху чиновниками провладних структур.
  Яка б не була козацька iдеологiя для сприймання владою, якщо її основи будуть розробленi iз вiдповiднiстю iз законами держави й традицiями козацтва, що не приносять шкоди чесним людям громадськостi, вона стане провiдною зiркою на шляху вiдродження козацтва й допоможе багатьом козацьким громадам отримати упевненiсть у своїх дiях.
  
  Стратегiя козацтва: вистояти, зберегтися, перемогти.
  
  Найближче наше завдання - вистояти.
  Що ж таке вистояти? Це уникнути спокуси можливостi легких заробiткiв. Проявити стiйкiсть пiд тиском й погрозами, зберегти дисциплiну, не пiддаватись загальному занепаду духу та розложеною, зберегти єднiсть, безжалiсно викривати зрадникiв, укорiнену агентуру, яка працює на розкол пiд благовидними привидами замiни отаманiв на бiльш достойних, дiлення козакiв за рiзними признаками: червоний-бiлий, реєстровий-нереєстровий.
  Сила ж наша у єдностi, координацiї дiй, єдинiй полiтицi. Тiльки це змушує їх рахуватися з нами.
  Дуже важливо зберегти честь та совiсть Козацтва. Вистояти пiд ударами iндивiдуальних репресiй проти вождiв козацтва на рiзних рiвнях. Вистояти й не допустити розчленення козацтва.
  Ми зобов"язанi нiчим не сприяти дiям руйновикiв Вiтчизни, а при можливостi всiляко їм протидiяти, викликаючи народне обурення.
  Ми повиннi постiйно ставити перед владою всiх рiвнiв безлiч питань. На кожну їх вимогу виявляти повну готовнiсть, але одночасно висувати десять-двадцять об"єктивних розумних вимог виконання цих вимог. Гра нiколи не повинна йти у однi ворота. Ми не можемо собi дозволити ковтати мовчки всiляке безглуздя, яке виходить вiд чиновникiв. Дiяти належить тiльки так, якщо завтра ми не хочемо стати катами свого народу за жменю зеленої бумаги.
  Вистояти - скорiшим чином створити загони територiальної самооборони. Мова йде про життя козацьких органiзацiй. Одночасно треба всюди говорити, що ми готуємося до державної служби (що є чистою правдою). Й у нас немає нiяких незаконних збройних формувань, тiльки дружини охорони порядку, охороннi структури, велика кiлькiсть аматорiв-охотникiв iз помповими рушницями (далi все скоро прийде).
  Завжди ми повиннi показувати населенню, що дiємо в їх iнтересах, що ми єдиний їх захист вiд свавiлля та беззаконня.
  Мiлiцiя, регiональнi управлiння, а особливо прикордонники та армiя повиннi бачити в нас союзникiв, опору та резерв. Конфлiктнi ситуацiї, а їх будуть провокувати нашi вороги, повиннi швидко вирiшуватися особистими контактами з офiцерами-козаками та чесними офiцерами-патрiотами. Такi є, їх багато. Налагоджуйте термiново зв"язки. Тiльки в такому напрямi будь-яка провокацiя отримає швидке мирне розв"язання.
  
   Друге завдання - зберегтися.
   На даному етапi у державнiй машинi, яка дiлить владу мiж Президентом та Урядом, нам запропонувати нема чого. Бiльшостi панiв, якi займають високi посади (треба знати, що значна частина їх не слугує Батькiвщинi), ми кiстка поперек горла, вiд якої хотiлося б поскорiше звiльнитися. Дуже ми їм заважаємо.
   Питання про державну службу ми самi пiдняли супротив їх бажання та намiрiв. Ось i намагаються вони саму iдею служiння так викривити, щоб, з одного боку, козацтво заплямувати, створив пiд виглядом козацьких загонiв найманих катiв з безрiдної швалi, яка втратила коренi, що за малi грошi на все пiде; з другого боку, намагаються неприйнятними умовами назавжди вiдштовхнути справжнiх козакiв вiд бажання служити й працювати на своїй землi, заразом натравити на козакiв всiх, указуючи пальцем, дивiться, вони опричники новi, льгот-привiлеїв нахапали (хоча це брехня), й проти народу.
   Чим скорiше зрозумiємо, що з нами грають нечесно, що при такому розкладi ми завжди у програшi, тим скорiше зрозумiємо, що не потрiбнi, шкiдливi ми руйнивнiкам держави, що скоро будемо дуже потрiбнi його вiдновникам. Вони йдуть. Будемо потрiбнi, якщо до тої пори не витратимо себе, не заплямуємо по вуха так, що через два-три роки вiд нас нормальнi люди будуть шарахатися.
   Зберегтися ми повиннi в iм"я минулого й прийдешнього. Але як? По-перше, зберiгаючи єднiсть. Доки ми разом - доти ми непереможнi. Мати єдину козацьку органiзацiю, єдиного для всього козацтва виборного отамана (гетьмана), єдиний виконавчий орган - правлiння, посилене представниками з мiсць. Деякi пропонують назвати його козацьким урядом. Мати законодавчий орган, що регулярно збирається, - Раду отаманiв, яка визначає єдину полiтику. Вести активну полiтичну дiяльнiсть, всiляко показуючи широким верствам населення, що дiємо ми на благо держави та народу.
   Ми не повиннi вiдштовхувати iнiцiативи державних структур, що направленi на органiзацiю державної служби козацтва. Однак, ми повиннi вимагати, щоб iнiцiативи цi вiдповiдали iнтересам як держави, так i козацтва. Не треба впадати в iдiотичну радiсть при появi чергових сфабрикованих для пiдриву iдеї служiння козацтва документiв, про якi їх творцi знають, що вони нiчого нiкому не дають й залишаться на паперi. При всьому цьому треба зберiгати спокiй. Наша вiзьме.
   Важливо усвiдомити: ми всi козаки i всi рiвноправнi. Кожен повинен робити свою справу: один служить, взявши зобов"язання державної служби для себе через вiйсько, але вiн козак вiйська - великого органiзму, який, в свою чергу, частка цiлого - Козацтва; другий працює на заводi, обробляє землю, сiє, дiтей виховує, у Храмi служить, службу несе в правлiннi вiйська, вiддiлу, краю, станицi.
   Без другого не буде повноцiнного першого. Так було в Козацтвi завжди. Не можна сьогоднi лукавим нашiм супостатам дати видiлити першого й забути другого. Це буде кiнцем Козацтва й початком становленням пiд видом Козацтва найманства. Дуже сьогоднi цього хочуть "доброзичливцi" в державних структурах.
  
   Головне завдання - перемогти! Перемогти в повному об"єму. Перемогти для нас не є прийняти з поклоном невiдомо що. Перемогти для нас - зайняти те саме мiсце в системi державних вiдношень, яке займали нашi дiди до розкозачування.
   Нехай нас не обвинувачують у тому, що ми вимагаємо для себе чогось особливого. Ми вимагаємо в iнтересах держави столiттями встановленої i дiючої системи державного служiння козацтва народовi. Козацтва, яке при нормальному державному пiдходi надiйно прикриє кордони, знiме загрозу сепаратизму, дасть дуже значну кiлькiсть сiльськогосподарської продукцiї, якщо буде впевнено, що земля ця його, вiйськова.
   Ми переможемо, браття! Переможемо, якщо встоїмо перед спокусою отримати подачку, зрадити великiй справi повного становлення козацтва. Нехай кожний пам"ятає й знає, що шлях, по якому ми з вами йдемо за волею Господа нашого, не гра в козачкiв-отаманчикiв. Тут немає бiльше мiсця вибору мiж "хочу-не хочу". Є жорстке "треба". Треба сьогоднi триматися всiм разом, йти всiм разом до кращої долi задля нас всiх.
   Зумiють нас обдурити, привабити, роздрiбнити - нiщо нас не спасе и прощення в вiках не буде. До речi, вороги тiльки й чекають нашого розбрату. Поодинцi задавлять кожне вiйсько, вiддiл, край, земляцтво. Нiколи вони не простять нам нашого козацького духу, нiколи не приймуть й не нагородять навiть зрадникiв. Зрадникiв вони теж покарають вже за те, що посмiли форму надiти й називатися козаками. Ненависнi ми руйнiвникам всi без винятку. Так що даремно деякi плазуни метуть хвостом в приймальнях у демократичних начальникiв й даремно тi, що сидять в президiях на з"їздах демократiв, гадають, що цi демони їх за своїх тримають. Все до пори. Доки ми сильнi, вони й марiонеток-клоунiв вiтають.
   Дуже важливо думати про нашу змiну. Козачат в нас мало й це дiйсно велика бiда. Ворог робить ставку ще й на наше вимирання. Крiм того, що ми дуже мало зважаємо на молодь, а це злочин, народжуванiсть на козацьких землях така, що через десять-п"ятнадцять рокiв в державi стане в десять раз менше козакiв. Думайте, брати! Можлива перемога, але якщо всього доб"ємося , то для кого?
   I ВСЕ Ж ЗНАЄМО: ВИСТОЇМО! ЗБЕРЕЖЕМОСЯ! ПЕРЕМОЖЕМО! (83)
  
  
  НОВI КНИГИ ПРО КОЗАЦТВО
  
  До бiблiотек мiста та району надiйшли книги нашого земляка - начальника вiддiлу органiзацiйної та кадрової роботи районної державної адмiнiстрацiї Тимофєєва Валерiя Яковича:
   - "Рiч про Адамiвську Сiч" (у 3-х т.) - iлюстрована iсторiя становлення та розвитку колективу Адамiвської школи козацько-лицарського виховання;
   - "Адамiвська громада" (у 2-х т.) - про людей Адамiвської громади; людей, якi внесли частку себе у розвиток духовного, економiчного життя трьох населених пунктiв: Адамiвки, Авидiвки, Благодатного;
   - "Адамiвська Сiч - школа козацько-лицарського виховання" - опис моделi громадського (на базi загальноосвiтньої школи) навчально-виховного закладу нового типу, покликаного дати учням додаткову козацько-лицарську освiту, забезпечити їх надiйний духовний зв"язок з предками, розвинути стосунки з сучасниками i зорiєнтувати козачат на iнтереси нащадкiв, бо творче вiдродження в життi iдей i засобiв козацької педагогiки має забезпечити виховання фiзично здорових, морально чистих i по-лицарськи мужнiх та сильних духом громадян України. За впровадження цiєї моделi в практику роботи школи автор був удостоєний звання "Кращий освiтянин України 2002 року";
   - "Козацька педагогiка - сучасна освiта" - стисло викладена методика створення i налагодження роботи молодiжних та дитячих козацьких осередкiв, школи козацько-лицарського виховання;
   - "Рiч про Буджацьку Сiч" - iлюстрована iсторiя сучасних козацтв Буджаку;
   - "Сучасне козацтво Пiвденноукраїнського Заднiстров"я" (у 3-х т.) - життєопис козацьких достойникiв;
   - "Козацько-лицарське виховання" - збiрка методичних матерiалiв (Укази Президента України, документи Мiнiстерства освiти i науки України, Українського козацтва щодо козацько-лицарського виховання; методика їх використання);
   - "Школа козацько-лицарського виховання" - методика формування колективу в школi козацько-лицарського виховання (узагальнено досвiд роботи педагогiчних колективiв навчальних закладiв Пiвденноукраїнського Заднiстров"я).
   Зважаючи на актуальнiсть тематики, незвичайнiсть структури творiв та викладу - ряд обласних та столичних бiблiотек придбали цi книги (Державна наукова iм. М.Горького, Наукова Нацiонального Одеського унiверситету iм. I.Мечнiкова, Наукова Пiвденноукраїнського державного педагогiчного унiверситету iм. К.Ушинського, Нацiональна бiблiотека України iм. В.Вернадського, Державна науково-педагогiчна бiблiотека АПН України та iн.). Директор Одеської обласної унiверсальної наукової бiблiотеки iм. М.Грушевського написала лист до голови Бiлгород-Днiстровської районної державної адмiнiстрацiї про книги В.Тимофєєва: "...Цi книги будуть зберiгатися в колекцiї дарiв наших читачiв й, зважаючи на їх краєзнавчу тематику, будуть зберiгатися вiчно. Iз вдячнiстю, директор Ю.С.Амельченко. (84)
  
  
  НАЩАДКИ КОЗАЦЬКОГО РОДУ
  
  21 квiтня 2007 року в Одесi пройшов обласний конкурс "Обряди та традицiї нашого краю", який органiзував обласний гуманiтарний Центр позашкiльної освiти та виховання.
  Честь Бiлгород-Днiстровського району було предоставлено захищати учням-козачатам Адамiвської школи "Молодої Сiчi".
  До конкурсу було пiдготовлено фрагмент обряду "Посвята у козачата". За сценарiєм разом iз школярами в конкурсi брали участь дорослi козаки: Валерiй Якович Тимофєєв, Микола Костянтинович Маринеску, Леонiд Григорович Городецький.
  Серед 15 команд з рiзних районiв представники нашої школи зайняли призове мiсце, отримали Почеснi грамоти з декiлькох номiнацiй. А керiвник команди козачат - педагог-органiзатор Грищенко Валентина Никифорiвна за виховання на кращих культурно-iсторичних традицiях нашого народу нагороджена цiнним подарунком. Нацiональнi українськi костюми учасникам конкурса предоставила директор районного центру дитячої творчостi Алла Олександрiвна Бодюл.
  Козачата Адамiвки дуже вдячнi начальнику районного вiддiлу освiти Валентинi Володимирiвнi Орловой за предоставлений транспорт та кошти для органiзацiї екскурсiї по мiсту-герою Одесi. (85)
  
  
  НОВИНИ КОЗАЦТВА ЗАДНIСТРОВ"Я
  
  ЕКСКУРСIЯ "ОДЕСА КОЗАЦЬКА"
   Одеськi "запорожцi" провели для школярiв Суворовського району мiста Одеса екскурсiю "Одеса козацька". Школярi побували в козацькому музеї на вулицi Чорноморського козацтва, козацький дуб на Французькому бульварi, козацький хрест на мiсцi битви С.Палiя iз татарами-турками на Лузанiвцi. Гiдами громадi слугували генерал-осавул Свинцицький М.Ф., полковник УК Гуцалюк С.Б., студенти-козаки Одеських ВНЗ.
  КОЗАЦЬКИЙ СУБОТНИК
   Козаки Мiського Кошу Українського козацтва провели суботник бiля пам"ятника В.Рябову в мiстi Бiлгородi-Днiстровському. Було посаджено квiти, кущi, дерева. Активну участь брали козаки Горлачов С.П., Воробйов В.М., Ступак О.Т., Оленєв I.П., Мица О.Д., козачка Горлачова Л.Я.
  
  ПЕРШИЙ ОБЛАСНИЙ ФЕСТИВАЛЬ "ОБРЯДИ МОГО СЕЛА"
   В Одесi пройшов Перший обласний фестиваль школярiв "Обряди мого села". Бiлгород-Днiстровський район представила Адамiвська школа iз обрядом Посвяти в козачата. Колектив зайняв почесне 5 мiсце. Керували колективом джур та дан вчителi Гриценко В.Н. та Пiштiган О.А. В ритуалi посвяти брали участь козаки Бiлгород-Днiстровської паланки Тимофєєв В.Я., Городецький Л.Г., Маринеску М.К. (86)
  
  
  15 РОКIВ ЗАДНIСТРОВОМУ КОЗАЦТВУ
  
  ПОДАННЯ БIЛГОРОД-ДНIСТРОВСЬКОМУ МIСЬКОМУ ГОЛОВI ДАЦЕНКО М.М.
  
   "Просимо дати дозвiл на проведення 26 травня 2007 року з 10 по 16 годин на територiї Бiлгород-Днiстровської фортецi святкових заходiв, присвячених 15-рiччю утворення сучасного козацтва Бiлгород-Днiстровщини та 10-рiччю Бiлгород-Днiстровського мiського Кошу (Порядок проведення святкових заходiв додаємо).
   Забезпечення охорони правопорядку та санiтарного стану на мiсцях проведення заходiв гарантуємо.
  Враховуючи значну роль козацтва (iсторичного та сучасного) в розбудовi соцiального та економiчного життя нашого краю, iз вдячнiстю сподiваємось на Ваше дiєве сприяння органiзацiйно-пiдготовчiй роботi з проведення святкових заходiв 26 травня 2007 року.
  Отаман Буджацького Сiчового козацького вiйська генерал-хорунжий УК М.П.Скляренко, отаман Бiлгород-Днiстровської паланки полковник УК Л.Г.Городецький, заступник Польового гетьмана Українського козацтва з питань виховної роботи серед молодi генерал-хорунжий УК В.Я.Тимофєєв, отаман Окремого курiня iм. С.Бiлого полковник УК П.М.Городниченко, отаман Окружного полку iм. П.Орлика полковник УК М.В.Врублевський, отаман РКТ ЧКЗ полковник УК В.П.Бiлоус.
  ЗАХОДИ
  щодо пiдготовки святкування 15-тої рiчницi вiдродження сучасного Українського козацтва на Бiлгород-Днiстровщинi 26 травня 2007 року
  на територiї Бiлгород-Днiстровської фортецi
  
  Љ Заходи Термiни Вiдповiдальнi
  1 Оповiстити та узгодити з мiсцевими органами самоврядування проведення святкування 15-тирiччня вiдродження сучасного Українського козацтва на Бiлгород-Днiстровщинi. До 09.05.2007 Ступак О.Т.,
  Мица О.Д.
  2 Створити робочу групу з пiдготовки та проведення святкування 15-тої рiчницi вiдродження сучасного Українського козацтва на Бiлгород-Днiстровщинi (Тимофєєв В.Я., Ступак О.Т., Городецький Л.Г., Устименко Б.I., Оленєв I.П., Мица О.Д., Горлачов С.П., Зорiло I.С.) До 08.05.2007 Тимофєєв В.Я.,
  Ступак О.Т.,
  Городецький Л.Г.,
  
  3 Укласти та погодити iз козацькими товариствами Бiлгород-Днiстровщини порядок проведення святкування 15-тої рiчницi. До 10.09.2007 Ступак О.Т.,
  Тимофєєв В.Я.
  4 Опублiкувати в ЗМI статтi про вiдродження сучасного Українського козацтва на Бiлгород-Днiстровщинi. До 16.05.2007 Устименко Б.I.,
  Тимофєєв В.Я.
  5 Запросити на святкування: головуючого Ради отаманiв при головi обласної державної адмiнiстрацiї та крайову старшину Українського козацтва, священнослужителя Українського козацтва, керiвництво мiста Бiлгорода-Днiстровського та району, ЗМI, телебачення, отаманiв, старшину та козакiв козацьких товариств Бiлгород-Днiстровщини. До 19.05.2007 Робоча група
  6 Пiдготовити та надати до обласної крайової канцелярiї Українського козацтва подання про нагородження грамотами та орденами Українського козацтва, присвоєння козацьких вiйськових звань активiстам козацького руху. До 10.05.2007 Скляренко М.П.,
  Ступак О.Т.,
  Мица О.Д.
  7 Запросити через ЗМI ("Советское Приднестровье", "Аккерманские вести") козакiв Українського козацтва, населення мiста, району, керiвникiв пiдприємницьких структур на святкування 15-рiччя вiдродження сучасного Українського козацтва на Бiлгород-Днiстровщинi. До 16.05.2007 Робоча група
  8 Залучити для освяти пам"ятнику Рябову священнослужителя Українського козацтва. До 16.05.2007 Оленєв I.П.
  9 Залучити до святкування: козацький духовий оркестр, козацький хор "Мрiя", спортсменiв-iнструкторiв для проведення козацьких розваг, ансамблi "Русичи", "Веселка", "Гроно", "Соколята" (ЗОШ Љ1 Бiлгоррода-Днiстровського), товариства джур та дан Адамiвської, Вигiнської, Долинiвської, рм галер шкiл. До 16.05.2007 Робоча група
  10 Забезпечити готовнiсть козацького кулiшу на 100 козакiв. 26.05.2007 Горлачов С.П.
  11 Забезпечити охорону правопорядку та санiтарного стану на мiсцях проведення заходiв. 26.05.2007 з 09.00 до 16.00 Майстро А.I.
  
  ПОРЯДОК
  проведення святкування 15-рiччя вiдродження сучасного козацтва на Бiлгород-Днiстровщинi 26 травня 2007 року з 10.00 по 16.00 на територiї Бiлгород-Днiстровської фортецi
  
  Љ Заходи Термiни Вiдповiдальнi
  1 Молитва священнослужителя за Українське козацтво та слово отамана Буджацького Сiчового вiйська генерал-хорунжого УК Скляренка М.П. 10.00-10.15 Скляренко М.П.
  2 Доклад заступника Польового гетьмана Українського козацтва з питань виховної роботи серед молодi генерал-хорунжого УК Тимофєєва В.Я. "Козацька нацiя". 10.15-10.30 Тимофєєв В.Я.
  3 Слово представникiв Бiлгород-Днiстровських мiськвиконкому та районної державної адмiнiстрацiї. 10.30-10.35 Ступак О.Т.
  4 Слово головуючого Ради отаманiв при головi обласної державної адмiнiстрацiї генерал-осавула УК Свинцицького М.Ф. "Наша сила у єдностi!" 10.35-10.45 Ступак О.Т.
  5 Слово-спомини Генерального суддi Буджацького Сiчового козацького вiйська, члена Спiлки журналiстiв України, письменника Устименка Б.I. "Так вiдроджувалося козацтво". 10.50-11.00 Устименко Б.I.
  6 Слово отамана Бiлгород-Днiстровської паланки полковника УК Городецького Л.Г. Городецький Л.Г.
  7 Нагороди козацьких активiстiв грамотами, козацькими орденами, присвоєння козацьких звань з нагоди 15-тирiччя вiдродження сучасного козацтва на Бiлгород-Днiстровщинi. 11.00-11.30 Ступак О.Т.
  8 Посвята в козаки та козачата. 11.30-12.00 Городецький Л.Г.
  9 Концерт козацького хору "Мрiя". 12.00-13.00 Зорiло I.С.
  10 Спортивнi козацькi розваги. 13.00-14.00 Мица О.Д.
  11 Освята козацького пам"ятника I.Рябову. 14.00-14.30 Оленєв I.П.
  12 Святковий козацький кулiш . 14.30-16.00 Горлачов С.П. (87)
  
  
  
  ПОРЯДОК
  проведення урочистостей, присвячених 15-рiччю вiдродження сучасного козацтва на Бiлгород-Днiстровщинi та 10-рiччя заснування Бiлгород-Днiстровського Кошу 26 травня 2007 року з 10.00 в Будинку офiцерiв
  
  I. ПРЕЗИДIЯ
  Отаман Буджацького сiчового козацького вiйська генерал-хорунжий УК Скляренко Михайло Петрович,
  Генеральний суддя Буджацького Сiчового козацького вiйська, член Спiлки журналiстiв України, письменник, патрiарх сучасного козацького руху на Бiлгород-Днiстровщинi Устименко Борис Iванович,
  головуючий Ради отаманiв при головi обласної державної адмiнiстрацiї генерал-отаман УК Свинцицький Микола Фiлiмонович,
  епiскоп Одеський i Балтський УПЦ Київського патрiархату священнослужитель УК отець Якiв,
  заступник Польового гетьмана Українського козацтва з питань виховної роботи серед молодi, генерал-хорунжий УК, начальник вiддiлу органiзацiйної i кадрової роботи Бiлгород-Днiстровської районної державної адмiнiстрацiї Тимофєєв Валерiй Якович,
  заступник голови Бiлгород-Днiстровської районної ради Дюльгер Федiр Iллiч,
  головний спецiалiст вiддiлу внутрiшньої полiтики Бiлгород-Днiстровського виконкому мiської ради Тимошенко Олександр Анатолiйович,
  заступник отамана Бiлгород-Днiстровського мiського Кошу полковник УК Мица Олександр Дмитрович,
   начальник штабу Бiлгород-Днiстровського мiського Кошу полковник УК патрiарх сучасного козацького руху на Бiлгород-Днiстровщинi Ступак Олексiй Тимофiйович.
  
  II. ОСНОВНI ЗАХОДИ
   1. Вiдкриття.
  Скляренко Михайло Петрович: Шановна громадо! Урочистi збори, присвяченi 15-рiччю вiдродження сучасного козацтва на Бiлгород-Днiстровщинi та 10-рiччю заснування Бiлгород-Днiстровського Кошу вважати вiдкритими! (Звучить Гiмн України).
  2. Молитва священнослужителя епiскопа Одеської i Балтського отця Якова за Українське козацтво.
  3. Вступне слово отамана Буджацького сiчового вiйська генерал-хорунжого УК Скляренка Михайла Петровича.
  4. "Козацька нацiя". Доповiдь заступника Польового гетьмана Українського козацтва з питань виховної роботи серед молодi генерал-хорунжого УК Тимофєєва Валерiя Яковича, начальника вiддiлу органiзацiйної i кадрової роботи Бiлгород-Днiстровської районної державної адмiнiстрацiї.
  5. Слово Тимошенка Олександра Анатолiйовича - головного спецiалiста вiддiлу внутрiшньої полiтики Бiлгород-Днiстровського мiсьвиконкому.
  6. Слово Дюльгера Федiра Iллiча - заступника голови Бiлгород-Днiстровської районної ради.
  7. "Наша сила у єдностi!" Слово головуючого Ради отаманiв при головi обласної державної адмiнiстрацiї генерал-отамана УК Свинцицького Миколи Фiлiмоновича.
  8. Слово-спомини Генерального суддi Буджацького Сiчового козацького вiйська, члена Спiлки журналiстiв України, письменника Устименка Бориса Iвановича.
  
  III. НАГОРОДЖЕННЯ
  Нагороди козацьких активiстiв грамотами, козацькими орденами, присвоєння козацьких звань з нагоди 15-тирiччя вiдродження сучасного козацтва на Бiлгород-Днiстровщинi та 10-рiччя заснування Бiлгород-Днiстровського Кошу. Вiдповiдальнi: заступник отамана Бiлгород-Днiстровського мiського Кошу полковник УК Мица О.Д. та начальник штабу Бiлгород-Днiстровського мiського Кошу полковник УК Ступак О.Т.
  
  
  I. КОЗАЦЬКI ОРДЕНИ
  За вагомий внесок у справу вiдродження та розвитку Українського козацтва, утвердження української нацiональної iдеї та з нагоди 15-тої рiчницi вiдродження сучасного Українського козацтва на Одещинi нагороджуються:
  орденом IУ ступеня Вiра:
   1. Писарь Бiлгород-Днiстровського козацького Кошу, полковник УК Ступак Олексiй Тимофiйович.
   2. Осавул Буджацького сiчового козацького вiйська, полковник УК Павлюк Василь Васильович.
   Орденом III ступеня Честь:
   3. Заступник голови Ради старiйшин Буджацького сiчового козацького вiйська, полковник УК Дейна Микола Кирилович.
  4. Обозний Бiлгород-Днiстровського козацького Кошу, осавул УК Горлачов Святослав Петрович.
   Орденом II ступеня Слава:
   5. Заступник отамана Буджацького сiчового козацького вiйська, полковник УК Мица Олександра Дмитрович.
   6. Заступник отамана Буджацького сiчового козацького вiйська по роботi з молоддю, полковник УК Тимофєєв Валерiй Якович.
  
  II. ГРАМОТИ УК
  За вагомий внесок у справу вiдродження та розвитку Українського козацтва, утвердження української нацiональної iдеї та з нагоди 15-ї рiчницi вiдродження сучасного Українського козацтва на Одещинi нагороджуються грамотами Українського козацтва:
  1. Мица Олександр Дмитрович, заступник отамана Бiлгород-Днiстровського мiського Кошу, полковник УК.
  2. Ступак Олексiй Тимофiйович, начальник штабу Бiлгород-Днiстровського козацького Кошу, полковник УК.
  3. Майстро Анатолiй Iванович - осавул сердюкової служби Бiлгород-Днiстровського козацького Кошу, осавул УК.
  3. Воробйов В"ячеслав Миколайович - писарь Буджацького сiчового козацького вiйська, полковник УК.
  4. Городецький Леонiд Григорович - отамана Бiлгород-Днiстровської паланки, полковник УК.
  5. Лiсiцiн Iгорь Михайлович - отамана Молозького курiня Бiлгород-Днiстровського козацького Кошу, осавул УК.
  6. Гавриленко Валерiй Олексiйович - радник отамана Бiлгород-Днiстровського козацького Кошу, полковник УК.
  7. Вiтряк Микола Кiндратович - голова поважних козакiв Бiлгород-Днiстровського козацького Кошу, полковник УК.
  8. Вiтряк Борис Миколайович - помiчника отамана Бiлгород-Днiстровського козацького Кошу по пропагандi, сотник УК.
  9. Тимофєєв Валерiй Якович - заступник отамана Бiлгород-Днiстровського козацького кошу з питань виховної роботи серед молодi, полковник УК.
  
  III. ГРАМОТИ БIЛГОРОД-ДНIСТРОВСЬКИХ МIСЬВИКОНКОМУ, РАЙОННОЇ РАДИ, РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМIНIСТРАЦIЇ
  З нагоди 15-тирiччя вiдродження Українського козацтва на Бiлгород-Днiстровщинi, за вагомий внесок у розбудову козацького руху на Одещинi, нагородити грамотами Бiлгород-Днiстровського виконкому засновникiв мiсцевого козацького руху:
   1. Скляренка Михайла Петровича - генерал-хорунжого УК, отамана Буджацького Сiчового вiйська.
   2. Устименка Бориса Iвановича - Генерального суддю Буджацького Сiчового вiйська.
  3. Ступака Олексiя Тимофiйовича - полковника УК, начальника штабу Бiлгород-Днiстровського Кошу.
   4. Тимофєєва Валерiя Яковича - генерал-хорунжого УК, заступника Польового Гетьмана Українського козацтва з питань виховної роботи серед молодi.
   5. Мица Олександра Дмитровича - полковника УК, заступника отамана Буджацького Сiчового козацького вiйська.
  
   З нагоди 15-тирiччя вiдродження Українського козацтва на Бiлгород-Днiстровщинi, за вагомий внесок у розбудову козацького руху на Одещинi, нагородити грамотами Бiлгород-Днiстровських районної ради та районної державної адмiнiстрацiї засновникiв мiсцевого козацького руху:
   1. Скляренка Михайла Петровича - генерал-хорунжого УК, отамана Буджацького Сiчового вiйська.
   2. Устименка Бориса Iвановича - Генерального суддю Буджацького Сiчового вiйська.
   3. Тимофєєва Валерiя Яковича - генерал-хорунжого УК, заступника Польового Гетьмана Українського козацтва з питань виховної роботи серед молодi.
  4. Ступака Олексiя Тимофiйовича - полковника УК, начальника штабу Бiлгород-Днiстровського Кошу.
   5. Городецького Леонiда Григоровича - полковника УК, отамана Бiлгород-Днiстровської паланки.
   6. Вiтряка Миколу Кiндратовича - полковника УК, голову Ради старiйшин Бiлгород-Днiстровського Кошу.
   7. Павлюка Василя Васильовича - полковника УК, голову Наглядової Ради козацтва Бiлгород-Днiстровщини.
   8. Воробйова В"ячеслава Миколайовича - полковника УК, начальника штабу Буджацького Сiчового вiйська.
   9. Зорiло Iвана Сергiйовича - осавула УК, керiвника Бiлгород-Днiстровського районного хору народної пiснi "Мрiя".
  
  IУ. ГРАМОТИ МIСЦЕВОГО КОЗАЦТВА
  З нагоди 15-тирiччя вiдродження Українського козацтва на Бiлгород-Днiстровщинi, за вагомий внесок у розбудову козацького руху на Одещинi, нагородити грамотами Бiлгород-Днiстровського мiського козацького Кошу:
  1. Вронську Валентину Миколаївну - директора Адамiвської школи козацько-лицарського виховання Бiлгород-Днiстровського району.
  2. Тодорову Тетяну Петрiвну - директора Турлацької школи козацько-лицарського виховання Бiлгород-Днiстровського району.
  3. Тома Тетяну Iванiвну - директора Долинiвської школи козацько-лицарського виховання Бiлгород-Днiстровського району.
  4. Вдовиченко Олену Михайлiвну - директора Вигiнської школи козацько-лицарського виховання Бiлгород-Днiстровського району.
  5. Герасименко Неля Олексiївну - методиста з виховної роботи Бiлгород-Днiстровського районного методичного кабiнету.
  6. Оленєва Iгоря Павловича скарбника Бiлгород-Днiстровського мiського Кошу, осавула УК.
  7. Росомаху Олександра Iллiча - отамана осавульської сотнi Бiлгород-Днiстровського мiського Кошу, осавула УК.
  8. Горлачову Ларису Якiвну - керiвника Жiночої громади УК, хорунжу УК.
  9. Лукашевського Станислава Васильовиа - курiнного отамана Бiлгород-Днiстровського мiського Кошу, курiнного УК.
  10. Воробйову Варвару В"ячеславiвну - керiвника жiночого гуртка Жiночої громади УК.
  11. Дейну Миколу Кириловича - заступника голови Ради старiйшин Буджацького сiчового козацького вiйська, полковника УК.
  12. Черв"яка Олександра Олександровича - осавула Бiлгород-Днiстровського мiського Кошу, осавула УК.
  13. Врублевського Миколу Васильовича - отамана Полку iм. П.Орлика, полковника УК.
  14. Горбатiй Михайла Романовича, майора ЗСУ, директора Будинку офiцерiв.
  15. Смаковського Володимира Миколайовича, бунчужного Бiлгород-Днiстровського мiського Кошу, осавула УК.
  16. Корчагiну Федору Iванiвну, начальника вiддiлу культури та туризму Бiлгород-Днiстровської районної державної адмiнiстрацiї.
  17. Йовчева Федiра Костянтиновича, керiвника Бiлгород-Днiстровського районного духового оркестру.
  18. Пухкана Василя Григоровича, директора КП "Асортi", мецената козацтва Бiлгород-Днiстровщини.
  19. Скибу Миколу Юхимовича, отамана 2 курiня Бiлгород-Днiстровського мiського Кошу, курiнного УК.
  20. Майстра Анатолiя Iвановича - осавула сердюкової служби Бiлгород-Днiстровського козацького Кошу, осавула УК.
  21. Якименка Василя Михайловича - осавула охоронної служби, осавула УК.
  22. Лелеченко Iгоря Альбертовича - осавул УК.
  
  IУ. ПОСВЯТА
   Вiдповiдальний отаман Бiлгород-Днiстровської паланки Українського козацтва полковник УК Городецького Л.Г.
  
  У. КОНЦЕРТ
   Вiдповiдальний заступник отамана Бiлгород-Днiстровського мiського Кошу Мица О.Д.
  
  УI. КОЗАЦЬКИЙ КУЛIШ
   Вiдповiдальнi: скарбник Бiлгород-Днiстровського мiського Кошу осавул Оленєв I.П., обозний Бiлгород-Днiстровського мiського Кошу осавул УК Горлачов С.П., керiвник Жiночої громади Горлачова Л.Я.
  
  УII. ОБГОВОРЕННЯ ОТАМАНАМИ ТА СТАРШИНАМИ КОЗАЦТВА БIЛГОРОД-ДНIСТРОВЩИНИ В НЕФОРМАЛЬНIЙ ОБСТАНОВЦI ПЕРЕБIГУ УРОЧИСТОСТЕЙ НА БАЗI ВIДПОЧИНКУ "ТЕРНОПIЛЬ" (СМТ. ЗАТОКА). (88)
  
  
  
  СТАНИЦЯ АККЕРМАНСЬКА - НЕТИХИЙ ДНIСТРО - ГУЛЯЙ, КОЗАК!
  Буджацьке козацтво готується до ювилею
  
  Однiєю з самих любимих моїх книг в дитячому та пiдлiтковому вiцi була повiсть Гоголя "Тарас Бульба". Я її перечитував багато разiв, навiть при свiтлi мiсяця на сiновалi, де я любив спати в лiтню пору. Я пишався тим, що народився й вирiс на тiй землi, де жили й змагались, веселились й вмирали славетнi степовi лицари й вiдважнi воїни, рiвних яким не було у всьому свiтi. Кращi сторiнки iсторiї України говорять про той час, коли честь й гiднiсть людини були невiд"ємною рисою епохи. Захищаючи рiдну землю, козаки не тiльки сприяли її спасiнню, але й розквiту. Вони не становилися на колiна нi перед королями польськими, нi перед царем Iваном Грозним. Вони були морально чистими й фiзично дужими людьми.
  
  ПАМ"ЯТАТИ I ЗНАТИ
  
  Перебуваючи на Соловецьких островах, я побачив меморiальну дошку, присвячену останньому отаману Запорозької Сiчi Петру Калнишевському. Мене вразив такий факт: помер 112 рокiв вiд роду, задавлений каменем на земляних роботах. Якщо врахувати, що цариця Катерина сховала отамана у монастирську яму 84 рокiв вiд роду, де вiн просидiв чверть вiку, виходячи на свiт Божий раз в рiк на свято Пасхи, то можливо тiльки дивуватися моральної стiйкостi та фiзичної витривалостi козака. Недивно, що коли пала Сiч й захищати свободу й честь нашого народу було нiкому, на Україну прийшло крiпосне право з його звiрствами, приниженням й холуйством. Нестача чуття особистої гiдностi, синдром "меншовартостi" й сьогоднi не дає нашому народу захищати свої права. А з людьми, що живуть без стержня особистостi - гiдностi, можна робити що завгодно.
  В роки перебудови, коли Україна отримала незалежнiсть, перед кожним свiдомим громадянином зi всiєю гостротою постали питання: хто ми? куди йдемо? ким будемо? Чи достойнi ми слави наших предкiв? Яку державу нам будувати? Яким курсом йти? Україна по праву вважалась однiєю з найбiльш розвинених європейських держав з могутнiм iнтелектуальним i технiчним потенцiалом. Цi питання обговорювалися i в сiмейному колi, i на Майданi Незалежностi в Києвi, в парламентi й в пресi. Пам"ятаю, про це говорили та сперечалися ми. Покiйнi тепер Iван Матвiйович Деордиця, нащадок славного козацького роду Пiдвисоцьких, князь Володимир Долгорукий-Аргутинський, аккерманцi Гулай, Ступак, Георгiєш вечорами довго говорили про майбутнє. Князь бiдкувався, що Українi не повезло в її генетичної долi. Кращi сини її народу гинули на полях численних битв, в татарському полонi, на турецьких галерах, приймали мученицьку смерть на майданах Варшави та Стамбула, на сибiрськiй каторзi. Багато умних та енергiйних абсорбувала "мiграцiя в департаменти Петербурга, Вiдня й Варшави, в прерiї Канади й Аргентини. Вогненних катком пройшлися по нашiй землi три вiйни, потiм три голодомора. Гинули кращi, виживали не самi кращi. Тому "маємо, що маємо".
  Пiсля довгих сперечань ми прийшли до єдиного висновку, що не треба створювати велосипед, а треба взяти на озброєння безцiнний досвiд предкiв - вiдродити козацтво! Був написаний та зареєстрований статут й так вiдродилая Буджацька Сiч. Спираючись на iсторичний досвiд, ми вiрили, що козацтво положить кiнець анархiї та бандитизму, пиятству, наркоманiї, розврату та крадiжкам. При зустрiчi з кубанським козаком Чайкою ми узнали, що там в станицях замiсть сiльських рад введено отаманське правлiння й моментально зникли з вулиць бешкетники, а з дверiв - замки.
  Так як Буджак є сусiдом Румунiї, яка в цi роки вслух говорила про своє бажання повернути собi "тимчасово окуповану територiю - Бессарабiю", ми запропонували розселити вздовж кордону, де й цей час налiчується десятки покинутих сiл, в свiй час вiднесених до розряде "неперспективних", дати там безхатнiм офiцерам надiли землi й довiрити їм несення служби з охорони кордонiв.
  Iз цiєю пропозицiєю ми поїхали до Києва к гетьману Мулявi. Але колишнiй сержант, волею вершителiв наших доль возведений в генерали, про це мало бiдкався. Вiн роз"їжджав по заграницях, потрясав гетьманською булавою перед довiрливою дiаспорою, й збирав пожертвування "на вiдродження козацтва". А козацтву по Указу президента Кучми уготовили роль прибиральника кладовищ й органiзатора перепоховань.
  
  ДУМАТИ, ВIРИТИ I РОБИТИ
  
  Але ми не залишали своєї iдеї. Були створенi козацькi паланки в Саратi, Арцизi, Тарутине, Iзмаїлi, якi очолили Iванов, Павлов, Бахчиванжi, Желясков. Ми органiзували поїздки на Сiч в Запорожжя, куди двiчi на рiк - на Троїцю й на Покрова - з"їжджалися козаки зi всiх кiнцiв: вiд Уссурiйська до канадського Саскачевана. Цi поїздки для нас були великою подiєю та святом. Радiсть спiлкування з побратимами й однодумцями живiла вiру в реалiзацiю наших iдей. Але закiнчувалися свята й наставали буднi. Козацька верхiвка, як i в стародавнi часи, борсалася до чинiв та званням, що приводило до мiжусобиць. Як гриби пiсля дощу, з"являлися рiзнi козацтва, росли лави генералiв. Вчорашнiй прапорщик сьогоднi щеголяв в генеральському мундирi, звисока поглядаючи на всiх, в тому числi й на своїх козакiв. Чеснi, правдивi й преданi козацькiй iдеї люди або лишалися на задвiрках, або вiддалялись вiд козацтва.
  Радувало лише те, що окремi ентузiасти всю свою увагу придiляли пiдростаючому поколiнню. Отаман Валерiй Тимофєєв, працюючи директором Адамiвської школи, перетворив її в Адамiвську Сiч i почав виховувати дiтей козаками. Те ж вiдбулося i в Миколаївцi-Новоросiйськiй, в минулому столицi Чорноморського козацтва, де школярi були розписанi по куреням, вивчали козацьки звичаї й кодекс честi, виступали на святах з козацькими пiснями й танцями, брали участь в козацьких єдиноборствах.
  - Козацька iдея в народi жива, але носiїв її залишилось небагато, - говорив покiйний Григорiй Настаченко, потомок козака Булата. - Треба працювати з дiтьми та пiдлiтками - на низ вся надiя. Що посiємо, те й пожнемо. А молодь сьогоднi живе баром та дискотекамти, поклоняючись трьом iдолам: "баксам", "кайфу" i "сексу"!
  Прав був Настаченко. Ось й пожинаємо те, що посiяли, правда, не ми. Маємо, що маємо. Але життя продовжується, й все бiльше людей засвiдчується в тому, що Україна повинна йти своїм шляхом, що вона може стати справдi незалежною, сильною й багатою державою при умовi, що ми повернемося обличчям до своїх першоджерел, якщо ми згадаємо, що ми - козацького роду й повиннi оправдати своє життя на цiй землi, що дiсталася нам вiд наших предкiв, якi заплатили за нею дорогу цiну. (89)
  
  
  
  11. Червень - вересень 2007. Рада керiвникiв козацьких формувань. Координацiйна рада. Сесiя й програма. Хор "Мрiя" святкує 50-тирiччя керiвника. Посвята в козаки. Новина дня. Пiдбито пiдсумки. Вiдновити народнi дружини. Перший Всеукраїнський злiт дитячих громадських органiзацiй.
  
  
   Хоча передвиборча агiтацiя тривала не дуже довго, за своїм напруженням, кiлькiстю викидiв взаємного компромату, обвинувачень, мажорних чи навмисно песимiстичних прогнозiв вона затьмарила навiть бруд 2004-2006 рокiв. Важко створювалися виборчi блоки, тасувалися колоди кандидатiв у депутатим, виникали красивi й багатообiцяючi програми, з допомогою яких партiї та блоки змагалися за симпатiї виборцiв.
   Одним постiйних об"єктiв словесних атак став В.Ющенко - значною мiрою тому, що довго залишався послiдовним у своїй непослiдовностi. Його прихильники закидали Президенту провину повернення до влади В.Януковича (для частини населення вiн, як i ранiше, уособлював "бандитську владу" та метастази "кучмiзму"). НСНУ химерно поєднував у собi недостатню електоральну пiдтримку з безпiдставними претензiями на лiдерство. Авторитет i вплив БЮТ перевищував iмiдж НСНУ. Розмови про опозицiйнiсть i водночас наявнiсть значної влади в руках чiльникiв НСНУ у центрi i на мiсцях дивували. У переговорах з Партiєю регiонiв НСНУ виглядав безхребетним, а моралiзаторський пафос Президента не мав впливу на населення, радше дратував. Не сприяло пом"якшенню ситуацiї й вiдновлення цензури на телевiзiйному каналi "1+1"; гасла "нацiонального єднання", якими манiпулювали протилежнi полiтичнi сили, не викликали довiри.
   Зберiгався як легальний, так i неофiцiйний вплив Партiї регiонiв, яка, одержавши деякi важелi влади, активно нарощувала авторитет, хоча й не завжди успiшно.
   Було проголошено про створення блоку "НСНУ-Народна самооборона".
   Були напруженi подiї у будинку Генеральної прокуратури, коли спiвробiтники служби державної охорони i бiйцi спецпiдроздiлу "Беркут" деякий час протистояли один одному, спричинили лавину тривожних чуток i передбачень. Начебто лише дiї мiнiстра внутрiшнiх справ В.Цушка не дали змоги допустити маршу бронетехнiки до Києва i вiдвернути спалах громадянської вiйни. На парканах столицi з"явились написи: "Цушко - герой!" (такi ж я бачив i в Одесi). Мiнiстр транспорту М.Рудьковський звiдкись дiзнався, що "мукачiвська банда" готує на залiзницi України катастрофу з великою кiлькiстю жертв.
   Якщо ранiше полiтичнi партiї вiддавали перевагу використанню полiтичного популiзму, то в ходi виборчої кампанiї набув популярностi майже виключно економiчний популiзм. А в рекламi двi третини змiсту становила критика полiтичних опонентiв, далеко не завжди толерантна i правдива. За кулiсами цiєї неджентльменської боротьби стоять клани першого порядку: донецький, днiпропетровський, київський, другого ешелону - львiвський, одеський, кримський, харкiвський. Попереднi розрахунки показали, що для реалiзацiї соцiальних програм кожний iз трьох основних учасникiв парламентських виборiв (ПР, БЮТ, НСНУ) має знайти у бюджетi держави вiд 55 до 200 млдр. гривень.
   Виборцiв мало цiкавив "чорний пiар", хоча його творцi цього факту так i не зрозумiли. Мало вiрило населення i лавинi соцiальних обiцянок вiд усiх 20 партiй, що брали участь у виборах. Гасло ПР "Покращання життя уже сьогоднi" зiграло з нею злий жарт, бо зростання цiн на комунальнi послуги, iнфляцiя перекреслили його.
   У виборах до Верховної Ради 30 вересня 2007 року брали участь 20 партiй та блокiв. На першому мiсцi за кiлькiстю голосiв була Партiя регiонiв - 34,4% (175 депутатiв), на другому БЮТ - 30,7% (156 депутатiв), на третьому НУ-НС - 4,2% (72 депутати). За ними йшли КПУ - 5,4% (27 депутатiв), Блок Литвина - 4% (20 депутатiв). Кожен з переможцiв витратив на рекламу вiд 3 до 7 мл. доларiв, до того ж двi третини її змiсту становила нещадна критика опонентiв - не завжди об"єктивна. Кожний голос виборця коштував Партiї регiонiв - 31 долар, НУ-НС - 30 доларiв, БЮТ - 20 доларiв.
  
   У видавництвi "СПД СП" надрукував книги:
   1. С.В.Ушанова. Сучасне лицарство Заднiстров"я. Видавництво "СПД СП". Бiлгород-Днiстровський. 2007. (12.06.2007).
   Висвiтлюється iсторiя виникнення сучасного Українського козацтва на територiї пiвдня Одещини (Бiлгород-Днiстровський район та мiсто) - на Заднiстров"ї. Охоплено перiод з 1989 року по 2004 рiк.
   260 стор. Фото. Бiблiографiя.
   Роздiли книги: Вступ. I. Сучасне Українське козацтво. II. Українська козацька духовнiсть: педагогiка, культура, духовний свiт козацтва. III. Лiдери Українського козацтва. Висновок. Лiтература.
  2. В.Я.Тимофєєв. Теорiя та практика козацького вишколу. Видавництво "СПД СП". Бiлгород-Днiстровський. 2007-2008.
  Досвiд козацько-лицарського виховання колективiв навчально-виховних закладiв Пiвденноукраїнського Заднiстров"я.
  Т. 1. 2007. (07.07.2007). 240 стор.
  Роздiли тому: Вiд автора. I. Державнi документи про козацтво. II. Документи козацтва. III. Документи Мiнiстерства освiти i науки України щодо козацтва. IV. Козацька педагогiка й сучасна освiта. Рекомендована лiтература. Замiсть закiнчення.
  3. В.Я.Тимофєєв. Козацький вишкiл. Видавництво "СПД СП". Бiлгород-Днiстровський. 2007-2008.
  Досвiд роботи колективiв навчальних закладiв Пiвденноукраїнського Заднiстров"я з козацького вишколу дiтей та молодi.
   Т. 1. 2007. (07.09.2007). 165 стор.
  Роздiли тому: Вiд автора. I. Державнi документи про козацтво. II. Документи козацтва. III. Документи Мiнiстерства освiти i науки України щодо козацтва. IV. Козацька педагогiка й сучасна освiта. Рекомендована лiтература. Замiсть закiнчення.
  
   В травнi-червнi головою районної державної адмiнiстрацiї були пiдписанi розпорядження про створення ради керiвникiв громадських органiзацiй козацького спрямування при головi Бiлгород-Днiстровської районної державної адмiнiстрацiї та Координацiйної ради з пiдтримки розвитку Українського козацтва при головi Бiлгород-Днiстровської районної державної адмiнiстрацiї.
  
  
  РАДА КЕРIВНИКIВ КОЗАЦЬКИХ ФОРМУВАНЬ
  
  Р озпорядження голови райдержадмiнiстрацiї Љ 832/2007 вiд 30.05.2007 року
  Про раду керiвникiв громадських органiзацiй козацького спрямування при головi Бiлгород-Днiстровської районної державної адмiнiстрацiї
  
   Вiдповiдно до ст. 39 Закону України "Про мiсцевi державнi адмiнiстрацiї", Указу Президента України вiд 4 червня 2005 року Љ916/2005 "Про Раду Українського козацтва" та розпорядження голови Одеської обласної державної адмiнiстрацiї вiд 29 грудня 2005 року Љ771/А-2005 "Про раду козацьких отаманiв при головi Одеської обласної державної адмiнiстрацiї", з метою створення в районi ефективного механiзму взаємодiї органiв державної влади та громадських органiзацiй козацького спрямування щодо розвитку iсторичних, патрiотичних, господарських та культурних традицiй Українського козацтва:
   1. Утворити Раду керiвникiв громадських органiзацiй козацького спрямування при головi Бiлгород-Днiстровської районної державної адмiнiстрацiї, затвердити її склад та Положення про неї (додаються).
   2. Визнати таким, що втратило чиннiсть, розпорядження голови районної державної адмiнiстрацiї вiд 01.06.2000 року Љ204/2000 "Про заходи щодо пiдтримки розвитку та дiяльностi Українського козацтва в Бiлгород-Днiстровському районi".
   3. Контроль за виконанням розпорядження покласти на заступника голови районної державної адмiнiстрацiї Iгумнова П.М.
  
   Голова районної державної адмiнiстрацiї В.М.Зiнченко
  
  
  ПОЛОЖЕННЯ
  про раду керiвникiв громадських органiзацiй козацького спрямування при головi Бiлгород-Днiстровської районної державної адмiнiстрацiї
  
   1. Рада керiвникiв громадських органiзацiй козацького спрямування (далi - Рада) є консультативно-дорадчим органом при головi районної державної адмiнiстрацiї.
   2. У своїй дiяльностi Рада керується Конституцiєю та законами України, актами Президента України, Кабiнету Мiнiстрiв, iншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.
   3. Основними завданнями Ради є:
   - забезпечення реалiзацiї потенцiалу козацької iдеї для консолiдацiї українського суспiльства, залучення громадських органiзацiй козацького спрямування до охорони культурної спадщини, фiзкультурно-спортивної роботи, вiйськово-патрiотичного виховання молодi;
   - аналiз стану розвитку козацького руху в Бiлгород-Днiстровському районi, а також заходiв iз забезпечення взаємодiї органiв виконавчої влади i громадських органiзацiй козацького спрямування у сферi вiдродження iсторико-культурних та господарських традицiй Українського козацтва;
   - участь у розробцi та реалiзацiї районних програм розвитку козацького руху;
   - внесення в установленому порядку пропозицiй щодо формування та реалiзацiї державної полiтики у цiй сферi.
   4. Рада вiдповiдно до покладених на неї завдань:
   - вивчає та аналiзує стан розвитку козацького руху в районi;
   - здiйснює пiдготовку у межах своїх повноважень рекомендацiї щодо вiдродження та розвитку традицiй козацтва в районi;
   - вносить в установленому порядку пропозицiї щодо формування державної полiтики у сферi вiдродження та розвитку iсторичних, патрiотичних, господарських та культурних традицiй Українського козацтва, сприяє роботi громадських, релiгiйних органiзацiй, благодiйних фондiв, окремих громадян щодо вiдродження Українського козацтва;
   - розробляє та бере участь у виконаннi районних проектiв та програм розвитку Українського козацтва;
   - бере участь у розробленнi проектiв нормативно-правових актiв з питань, що належить до її компетенцiї;
   - сприяє укомплектуванню. Окремих пiдроздiлiв Збройних Сил України та iнших вiйськових формувань призовниками, якi є членами громадських органiзацiй козацького спрямування;
   - сприяє охоронi пам"яток iсторiї та культури, природоохороннiй та науково-пошуковiй роботi, органiзацiї та проведенню фестивалiв козацької творчостi, спортивних змагань, вносить в установленому порядку пропозицiї щодо вiдновлення iсторичних назв, пов"язаних з iсторiєю Українського козацтва;
   - проводить через засоби масової iнформацiї iнформацiйну та роз"яснювальну роботу з проблем козацького руху, вiдродження та розвитку iсторичних, патрiотичних, господарських та культурних традицiй Українського козацтва.
   5. Рада пiд час виконання покладених на неї завдань взаємодiє з органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування у питаннях вiдродження та розвитку iсторичних, патрiотичних, господарських та культурних традицiй Українського козацтва, а також з навчальними закладами, науковими установами щодо патрiотичного виховання, органiзацiї фiзкультурно-спортивної та культурно-просвiтницької роботи серед молодi.
   6. Рада має право:
   - одержувати в установленому порядку вiд мiсцевих органiв виконавчої влади iнформацiю, документи i матерiали з питань, що належать до її компетенцiї;
   - утворювати в разi потреби тимчасовi робочi групи.
   7. Рада здiйснює свою дiяльнiсть на громадських засадах.
   8. Рада утворюється у складi голови-координатора та iнших членiв Ради.
   Раду очолює голова-координатор, який забезпечує дiяльнiсть Ради у перiод мiж її засiданнями, а також: органiзовує дiяльнiсть Ради; формує порядок денний засiдань Ради та скликає її засiдання; представляє Раду у вiдносинах з мiсцевими органами виконавчої влади, пiдприємствами, установами, органiзацiями.
   Членами Ради є керiвники громадських органiзацiй козацького спрямування, що дiють на територiї Бiлгород-Днiстровського району чи сiльських рад району.
   До складу Ради можуть входити також iншi особи, якi зробили значний внесок у вiдродження та розвиток Українського козацтва.
   9. Органiзацiйною формою роботи Ради є засiдання, якi проводяться в мiру потреби, але не рiдше одного разу на три мiсяця:
   - головуючим на засiданнях є голова Ради;
   - Рада правомочна вирiшувати питання, якщо на засiданнi присутнi бiльше половини її членiв;
   - рiшення Ради приймаються бiльшiстю голосiв членiв Ради i оформляються протоколом;
   - члени Ради мають рiвнi права, кожний член Ради має один голос;
   - у разi якщо член Ради не згоден з її рiшенням або не може бути присутнiм на засiданнi, вiн може висловити свою думку з питання, що розглядається, письмово.
   10. Рада використовує в роботi бланки зi своїм найменуванням.
  
  
  СКЛАД
  ради керiвникiв козацьких громадських органiзацiй
  при головi районної державної адмiнiстрацiї
  
  Тимофєєв начальник вiддiлу органiзацiйної та кадрової
  Валерiй Якович роботи апарату районної державної адмiнiстрацiї, заступник Польового Гетьмана Українського козацтва з питань роботи з молоддю, генерал-хорунжий УК, голова ради.
  
  Члени ради:
  Васелинга директор Петровської ЗОШ I-II ст., керiвник
  Людмила Дмитрiвна Петрiвсвького осередку "Молодої Сiчi" Українського козацтва;
  
  Вдовиченко директор Вигiнської ЗОШ I-II ст., керiвник
  Олена Михайлiвна Вигiнського осередку "Молодої Сiчi" Українського козацтва;
  
  Вронська директор Адамiвської ЗОШ I-II ст., керiвник
  Валентина Миколаївна Адамiвського осередку "Молодої Сiчi" Українського козацтва;
  
  Кривенко учитель Випаснянської ЗОШ I-III ст. Љ2,
  Анатолiй Кирилович керiвник Випаснянського осередку Українського козацтва;
  
  Тома директор Долинiвської ЗОШ I-II ст., керiвник
  Тетяна Iванiвна Долинiвського осередку "Молодої Сiчi" Українського козацтва;
  
  Чумаченко учитель Випаснянської ЗОШ I-II ст., керiвник
  Валентина Миколаївна Турлацького осередку "Молодої Сiчi" Українського козацтва;
  
  Щербина учитель Старокозацької ЗОШ I-III ст., керiвник
  Юрiй Iванович Старокозацького осередку Українського козацтва.
  
  
  КООРДИНАЦIЙНА РАДА
  
  Розпорядження голови райдержадмiнiстрацiї Љ 892/2007 вiд 04.06.2007 року
  Про Координацiйну раду з пiдтримки розвитку Українського козацтва при головi Бiлгород-Днiстровської районної державної адмiнiстрацiї
  
   Вiдповiдно до ст. 39 Закону України "Про мiсцевi державнi адмiнiстрацiї", Указiв Президента України вiд 4 червня 2005 року Љ916/2005 "Про Раду Українського козацтва", вiд 5 травня 2007 року Љ378/2007 "Про заходи щодо сприяння розвитку Українського козацтва", розпорядження голови Одеської обласної державної адмiнiстрацiї вiд 29 грудня 2005 року Љ771/А-2005 "Про раду козацьких отаманiв при головi Одеської обласної державної адмiнiстрацiї", з метою створення в районi ефективного механiзму взаємодiї органiв державної влади та громадських органiзацiй козацького спрямування щодо розвитку iсторичних, патрiотичних, господарських та культурних традицiй Українського козацтва:
   1. Утворити Координацiйну раду з пiдтримки розвитку Українського козацтва при головi Бiлгород-Днiстровської районної державної адмiнiстрацiї, затвердити її склад та Положення про неї (додаються).
   2. Координацiйнiй радi з пiдтримки розвитку Українського козацтва при головi Бiлгород-Днiстровської районної державної адмiнiстрацiї (Iгумнов П.М.) до 14 жовтня 2007 року розробити та подати на затвердження районною радою Програму розвитку Українського козацтва в Бiлгород-Днiстровському районi на 2008-2010 роки.
   3. Контроль за виконанням розпорядження залишаю за собою.
  
   Голова районної державної адмiнiстрацiї В.М.Зiнченко
  
  
  ПОЛОЖЕННЯ
  про Координацiйну раду з пiдтримки розвитку Українського козацтва при головi Бiлгород-Днiстровської районної державної адмiнiстрацiї
  
   1. Координацiйна рада з пiдтримки розвитку Українського козацтва (далi - Рада) є консультативно-дорадчим органом при головi районної державної адмiнiстрацiї.
   2. У своїй дiяльностi Рада керується Конституцiєю та законами України, актами Президента України, Кабiнету Мiнiстрiв, iншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.
   3. Основними завданнями Ради є:
   - забезпечення реалiзацiї потенцiалу козацької iдеї для консолiдацiї українського суспiльства, залучення громадських органiзацiй козацького спрямування до охорони культурної спадщини, фiзкультурно-спортивної роботи, вiйськово-патрiотичного виховання молодi;
   - аналiз стану розвитку козацького руху в Бiлгород-Днiстровському районi, а також заходiв iз забезпечення взаємодiї органiв виконавчої влади i громадських органiзацiй козацького спрямування у сферi вiдродження iсторико-культурних та господарських традицiй Українського козацтва;
   - участь у розробцi та реалiзацiї районних програм розвитку козацького руху;
   - внесення в установленому порядку пропозицiй щодо формування та реалiзацiї державної полiтики у цiй сферi.
   4. Рада вiдповiдно до покладених на неї завдань:
   - вивчає та аналiзує стан розвитку козацького руху в районi;
   - здiйснює пiдготовку у межах своїх повноважень рекомендацiї щодо вiдродження та розвитку традицiй козацтва в районi;
   - вносить в установленому порядку пропозицiї щодо формування державної полiтики у сферi вiдродження та розвитку iсторичних, патрiотичних, господарських та культурних традицiй Українського козацтва, сприяє роботi громадських, релiгiйних органiзацiй, благодiйних фондiв, окремих громадян щодо вiдродження Українського козацтва;
   - розробляє та бере участь у виконаннi районних проектiв та програм розвитку Українського козацтва;
   - бере участь у розробленнi проектiв нормативно-правових актiв з питань, що належить до її компетенцiї;
   - сприяє укомплектуванню окремих пiдроздiлiв Збройних Сил України та iнших вiйськових формувань призовниками, якi є членами громадських органiзацiй козацького спрямування;
   - сприяє охоронi пам"яток iсторiї та культури, природоохороннiй та науково-пошуковiй роботi, органiзацiї та проведенню фестивалiв козацької творчостi, спортивних змагань, вносить в установленому порядку пропозицiї щодо вiдновлення iсторичних назв, пов"язаних з iсторiєю Українського козацтва;
   - проводить через засоби масової iнформацiї iнформацiйну та роз"яснювальну роботу з проблем козацького руху, вiдродження та розвитку iсторичних, патрiотичних, господарських та культурних традицiй Українського козацтва.
   5. Рада пiд час виконання покладених на неї завдань взаємодiє з органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування у питаннях вiдродження та розвитку iсторичних, патрiотичних, господарських та культурних традицiй Українського козацтва, а також з навчальними закладами, науковими установами щодо патрiотичного виховання, органiзацiї фiзкультурно-спортивної та культурно-просвiтницької роботи серед молодi.
   6. Рада має право:
   - одержувати в установленому порядку вiд мiсцевих органiв виконавчої влади iнформацiю, документи i матерiали з питань, що належать до її компетенцiї;
   - утворювати в разi потреби тимчасовi робочi групи.
   7. Рада здiйснює свою дiяльнiсть на громадських засадах.
   8. Рада утворюється у складi голови, заступника, секретаря та iнших членiв Ради.
   Раду очолює голова - заступник голови районної державної адмiнiстрацiї.
   Заступник голови Ради забезпечує дiяльнiсть Ради у перiод мiж її засiданнями: органiзовує дiяльнiсть Ради; формує порядок денний засiдань Ради та скликає її засiдання; за дорученням голови Ради представляє Раду у вiдносинах з мiсцевими органами виконавчої влади, пiдприємствами, установами, органiзацiями.
   Секретар веде дiловодство Ради.
   Членами Ради є начальники секторiв, вiддiлiв, управлiнь районної державної адмiнiстрацiї, районної ради; представники установ, органiзацiй, пiдприємств; громадських органiзацiй козацького спрямування, що дiють на територiї Бiлгород-Днiстровського району чи сiльських рад району та iншi особи, якi зробили значний внесок у вiдродження та розвиток Українського козацтва.
   9. Органiзацiйною формою роботи Ради є засiдання, якi проводяться в мiру потреби, але не рiдше одного разу на три мiсяця:
   - головуючим на засiданнях є голова Ради; у разi його вiдсутностi керує Радою заступник голови Ради;
   - Рада правомочна вирiшувати питання, якщо на засiданнi присутнi бiльше половини її членiв;
   - рiшення Ради приймаються бiльшiстю голосiв членiв Ради i оформляються протоколом;
   - члени Ради мають рiвнi права, кожний член Ради має один голос;
   - у разi якщо член Ради не згоден з її рiшенням або не може бути присутнiм на засiданнi, вiн може висловити свою думку з питання, що розглядається, письмово.
   10. Рада використовує в роботi бланки зi своїм найменуванням.
  
  
  СКЛАД
  Координацiйної ради з пiдтримки розвитку Українського козацтва при головi Бiлгород-Днiстровської районної державної адмiнiстрацiї
  
  Iгумнов заступник голови районної державної
  Павло Михайлович адмiнiстрацiї, голова ради;
  
  Тимофєєв начальник вiддiлу органiзацiйної i кадрової
  Валерiй Якович роботи апарату районної державної адмiнiстрацiї, заступник голови ради;
  
  Кiшка начальник юридичного вiддiлу апарату
  Василь Васильович райдержадмiнiстрацiї, секретар ради.
  
  Члени ради:
  
  Дьяченко начальник вiддiлу у справах сiм"ї, молодi та
  Раїса Петрiвна спорту райдержадмiнiстрацiї;
  
  Кольцов начальник вiддiлу з питань надзвичайних
  Андрiй Олександрович ситуацiй райдержадмiнiстрацiї;
  
  Корчагiна начальник вiддiлу культури i туризму
  Дора Iванiвна райдержадмiнiстрацiї;
  
  Масло завiдуюча сектором з питань внутрiшньої
  Свiтлана Вiкторiвна полiтики та iнформацiї райдержадмiнiстрацiї;
  
  Макаренко начальник служби у справах неповнолiтнiх
  Свiтлана Володимирiвна райдержадмiнiстрацiї;
  
  Орлова начальник вiддiлу освiти райдержадмiнiстрацiї;
  Валентина Володимирiвна
  
  Ткаченко начальник сектору взаємодiї з правоохоронни-
  Павло Михайлович ми органами, оборонної та мобiлiзацiйної роботи райдержадмiнiстрацiї;
  
  Тимчук директор районного центру соцiальних служб
  Юрiй Леонтiйович для сiм"ї, дiтей та молодi.
  
  
  СЕСIЯ I ПРОГРАМА
  
  ПРОГРАМА РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА НА 2008-2010 РОКИ
  В ЗАДНIСТРОВ'Ї (НА БIЛГОРОД-ДНIСТРОВЩИНI)
  Рiшення Љ 132-V вiд 26 липня 2007 року 11-ї сесiї районної ради V скликання
  (Програма розроблена генерал-хорунжим УК Тимофєєвим В.Я.)
  
  "На теперiшнiй час Українське козацтво - сукупнiсть громадських органiзацiй козацького спрямування (мiжнародних та Всеукраїнських нацiонально-патрiотичних i оборонно-спортивних громадських органiзацiй козацтва України i української дiаспори, спадкоємець i продовжувач iдейних, духовних i моральних засад українських козакiв, їх духовних, культурних, органiзацiйних, вiйськово-патрiотичних i господарських традицiй; правонаступник без винятку всiх iсторичних гiлок українського козацтва, якi стояли на державницьких, самостiйницьких засадах вiдновлення незалежностi та розбудови України, в т. ч. i Вiйська Запорозького - як Низового, так i Гетьманського, Вiльного козацтва України - Статут вiд 13.11.1917 р. та Українського Вiльного Козацтва - Статут 1974 р.).
  Українське козацтво об"єднує козакiв, нащадкiв усiх гiлок, напрямкiв i течiй українського козацтва незалежно вiд мiсця їхнього проживання, громадян України та українцiв - громадян iнших країн, якi сповiдують нацiональну iдею та iдеологiю Українського козацтва, практично працюючи на її реалiзацiю, вiдновлення i розвиток Українського козацтва. Українське козацтво твориться iз своїх членiв - українських козакiв. Українським козаком може бути лише той, хто готовий стати оборонцем, захисником i рятiвником Українського народу, української мови, розвивати українську культуру й вiдповiдати вимогам - український козак - душа правдива, справедлива i незрадлива. Український козак - це лицар України, морально чиста, високодуховна i матерiально незалежна людина, яка вмiє панувати над собою, володiє своїми емоцiями, розумом i волею, патрiот України, який постiйно духовно i фiзично готує себе до оборони Батькiвщини, свого роду та українського народу, його честi та гiдностi, дбає про єднiсть Українського козацтва i українства всього свiту.
  Українське козацтво у своїй дiяльностi керується Конституцiєю України, чинним законодавством України, Статутом Українського козацтва, указами Президента України, визнаними Україною нормами мiжнародного права, прогресивними українськими козацькими звичаями i традицiями, якi не суперечать законам України. Поза Україною Українське козацтво дiє згiдно чинного законодавства країни, на теренах якої провадиться його дiяльнiсть.
  
  1.Загальнi положення.
  
  Ця Програма спрямована на здiйснення перетворень у взаємовiдносинах мiж громадськими органiзацiями козацького спрямування i органами виконавчої влади та мiсцевого самоврядування Заднiстров"я (Бiлгород-Днiстровщини). Програма повинна створити умови для забезпечення пiдроздiлiв Збройних Сил України та iнших вiйськових формувань, що дислокуються в Заднiстров"ї (на Бiлгород-Днiстровщинi) пiдтримкою у разi виникнення такої потреби, а також для вiдродження та розвитку iсторичних, вiйськово-патрiотичних, оборонно-спортивних, господарських i нацiонально-культурних традицiй Українського козацтва.
  
   Населення Дунай-Днiстровського мiжрiччя (зокрема Бiлгород-Днiстровщини) має давнi козацькi традицiї.
   Перша значна хвиля переселенцiв-козакiв опинилася в тут пiсля 1710 року - це були мазепинцi. До сьогодення їх нащадки мешкають у Старiй Царичанцi. До речi, лише у цьому козацькому селi на фронтонах дахiв - дерев"янi чотириграннi прикраси у формi пернача - символи отамано-полковничої влади (у цьому будинку мешкає козак!).
   Пiсля руйнацiї Запорозької Сiчi (1775 рiк) козацька маса розiйшлася по величезних земельних просторах, зокрема й по пiвдню України, забравши з собою тi вiльнi думки, проти яких Катериною II було влаштовано погром. Знищення основної органiзацiї українського козацтва, Надднiпрянської Сiчi, не завадило виникненню нових формувань такого типу.
   Козаки розселилися в першi роки пiсля виходу з Запорiжжя в Очакiвськiй окрузi, на Березанi, по Тилiгулу, бiля Хаджибею i Балти, у пониззi Днiстра вiд Акермана до Бендер, в Буджаку, в дунайських гирлах - у Вилковому, Кiлiї, бiля Тулчи й Галаца.
   Приймаючи до себе козакiв, Туреччина послаблювала позицiї Росiї на пiвднi. Козакам надавалася земля для заснування Сiчi в пониззi Днiстра - в Кучурганах, Акерманському повiтi, озброєння i конi. Але козацтво виявилося об"єктом полiтичної гри мiж Росiєю i Туреччиною (царський уряд Росiї вимагав повернення козакiв), тому було вирiшено переселяти козакiв за Дунай.
  За час русько-турецької вiйни 1787-1791 рр. задунайськi запорожцi створили свою вiйськову органiзацiю i закрiпилися на певний час в гирлi Дунаю та розмiстили свiй Кiш в Дунавцях - в Катирлезi (Очакiвська округа вiдiйшла до Росiї), а також в мiсцях нижче Старої Кiлiї на островi.
  Протяжнiсть пiвденних кордонiв Росiйської iмперiї була вiдома не тiльки козацтву на Українi. Запорозькi козаки, що розходилися по великих пiвденних просторах, зустрiчались тут з представниками некрасiвських i донських козакiв.
  Поступове переселення їх на Буджак почалося ще з 1709 року (пiсля поразки повстання донських козакiв пiд проводом К.Булавина), а далi один з повсталих отаманiв - Г.Некраса привiв своїх козакiв iз сiм"ями з Кубанi. Переселення мало два потоки: один йшов в Анатолiю, другий - в Дунайську дельту. З"явились некрасiвцi i в пониззi Днiстра. Тiкали за Дунай i донськi козаки. Частина їх лишилася в рм гал пiсля росiйсько-турецької вiйни 1768-1774 рр. Сучаснi поселення некрасiвцiв - Вилкове (стара назва - Липованське), Приморське (стара назва Жебрiяни) Кiлiйського району Одеської областi, Кислиця, Муравльовка, Стара та Нова Некрасiвки Iзмаїльського району Одеської областi, Тучков (район мiста Iзмаїл; у ХIХ ст. - один з головних центрiв старообрядництва в Європi).
  В серединi серпня 1787 року розпочалася друга за царювання Катерини II вiйна з Туреччиною. Османська iмперiя прагнула повернути Крим, приєднаний до Росiї у 1783 р. Росiйська iмперiя, з свого боку, мала на метi утвердитися в Пiвнiчному Причорномор"ї i розширити свої володiння в цьому районi i на Пiвденному Кавказi.
   З початком вiйни росiйське командування вiдчуло гостру потребу у збiльшеннi свого вiйськового контингенту, особливо за рахунок бiйцiв, що добре знали театр воєнних дiй i противника та бойовi якостi яких були загальновiдомi. Тому уряд змушений був звернутися до колишнiх запорожцiв, якi лишилися в Українi. Восени на базi утвореного у 1783 р. полку запорозьких козакiв (один з заходiв росiйського уряду, спрямованих на повернення задунайських козакiв до Росiї) почалося формування козацького вiйська. Указом вiд 22 сiчня 1788 р. воно одержало назву Вiйська вiрних козакiв, у противагу "невiрним" задунайським запорожцям. Очолили його колишнi запорозькi старшини. Кошовим було призначено Сидора Бiлого, суддею Антона Головатого, кiннотою командував Захар Чепiга.
   Незабаром за героїзм i мужнiсть, виявленi у боях в Причорномор"ї, в тому ж 1788 р. воно було перейменовано в Чорноморське козацьке вiйсько.
   Ще в ходi вiйни, в 1790 р., Кiш Чорноморського козацького вiйська роздiлив територiю мiж Бугом i Днiстром, яку заселяли козаки, на три полкових паланки (окружнi управлiння) - Поднiстрянську, Березанську, Кiнбургську (тепер Одеська, Миколаївська та Херсонська областi). Вони очолювалися призначеними Кошем старшинами i паланковими полковниками. Кожна паланка включала в себе декiлька козацьких поселень.
   На територiї, яку займала Поднiстрянська паланка, виникли поселення чорноморцiв по Днiстру: Бiляївка, Калаглiя, Кучургани, Глинна, Чобручи, Незавертай, Головкiвка, Аджидер, Яська та багато iнших. За далеко не повними даними, на 1792 р. у Поднiстрянськiй паланцi iснувало 30 селищ, в яких проживало близько 1500 козацьких родин. Крiм того, виникло багато хуторiв i поселень при риболовецьких заводах, по рiчках та лиманах.
   Центром Чорноморського козацького краю i Поднiстрянської паланки стала Слободзея, де проживало 130 козацьких родин. Тут знаходилася вiйськова резиденцiя.
  На початку ХIХ ст. вiдносини мiж Росiєю та Туреччиною настiльки загострились, що привели до вiйни 1806-1812 рр. В листопадi-груднi 1806 р. росiйськi вiйська оволодiли Бессарабiю, за виключенням Iзмаїла. Вихiд в цей район поставив перед росiйським командуванням питання про взаємовiдносини з бiглим сюди українським i росiйським населенням i задунайськими запорожцями. Зокрема, у фортецi Браїлiв, що була оточена росiйськими вiйськами, знаходилося до трьох тисяч дунайцiв. Генерал-лейтенант О.Ф.Ланжерон, який командував корпусом на Дунаї, писав в сiчнi 1807 р., що задунайськi козаки можуть "наносити шкоду бiльш, нiж турки i татари". Тому росiйське командування вжило низку заходiв, щоб залучити задунайських запорожцiв на свiй бiк, обiцяючи їм всi пiльги, якими користуються чорноморцi на Кубанi. Все це мало певний ефект. Збiгле населення було зацiкавлене в легалiзацiї свого положення, а задунайськi запорожцi опинилися в районi дiй росiйської армiї.
  Враховуючи успiхи у формуваннi волонтерського полку з задунайських запорожцiв i збiглого українського населення, було вирiшено створити на Дунаї козацьке вiйсько, давши йому найменування Усть-Дунайського.
   20 лютого 1807 р. Усть-Дунайське Буджацьке козацьке вiйсько було офiцiйно затверджено указом Олександра I.
  Уряд, зацiкавлений у швидкому заселеннi ново приєднаної Бессарабiї, дозволив усть-дунайцям селитися в Придунайських степах на правах колонiстiв. На протязi 1815-1817 рр. в Бессарабiю з-за Дунаю вийшло кiлька груп козакiв, якi разом з усть-дунайцями оселилися в Iзмаїльському повiтi, заснувавши в 1818 р. с.Дракуля (тепер с. Трудове Кiлiйського району Одеської областi). Незабаром тут нараховувалося вже 45 козацьких родин. В 1820 р. друга група усть-дунайських козакiв i задунайських запорожцiв, незважаючи на опiр земської полiцiї, в кiлькостi 38 родин оселилася в Акерманському повiтi, заснувавши с.Акмангiт (тепер с.Бiлолiсся Татарбунарського району Одеської областi). Частину задунайцiв у 1823 р. переселили в Iзмаїльську колонiстську округу, де засновано с.Новопокровське (тепер с.Покровка Iзмаїльського району Одеської областi).
   У зв"язку iз збiльшенням населення в Акмангiтi частина задунайських запорожцiв i усть-дунайських козакiв перейшла на нове мiсце в Акерманському повiтi, де в 1827 р. заснувала с.Старокозаче (тепер в Бiлгород-Днiстровському районi Одеської областi).
   Створення на Дунаї Нової сiчi, як про це пiшли чутки на Українi, викликало серед селянства надiї на вiдродження козацтва. Це призвело до значних втеч населення до Дунайської Сiчi, що прискорило лiквiдацiю вiйська.
  Пiсля лiквiдацiї Усть-Дунайського козацького вiйська переважна бiльшiсть козакiв лишилась в Бесарабiї. Усть-дунайцi та задунайськi запорожцi, якi переселювалися до них, на протязi 20-х рр. неодноразово зверталися до державних установ з домаганням створення в краї козацького вiйська, з центром в с.Акмангiт.
  Росiйсько-турецька вiйна, яка розпочалася в 1828 р., пожвавила клопотання козакiв. Цi прагнення спiвпали з намаганням командування збiльшити вiйськовий контингент Дунайської армiї. В червнi 1828 р. уряд дозволив сформувати в Акерманському повiтi Бессарабiї козацьке вiйсько, яке одержало назву Дунайського (з 1856 р. Новоросiйське; проiснувало до 1869 р.), з усть-дунайцiв, задунайських запорожцiв, що оселилися в Бессарабiї до 1828 р.
   До вiйська були зарахованi села Акерманського повiту Акмангiт (Бiлолiсся), Старокозаче i Волонтирiвка (тепер у районi Штефан Воде Молдови).
   В 1836 р. до вiйська були приєднанi села Михайлiвка, Костянтинiвка, Новотоїцьке, Миколаївка, заснованi вiдставними солдатами, та село Петрiвка, в якому мешкали селяни-переселенцi з Курської губернiї (тепер в Бiлгород-Днiстровському, Кiлiйському, Саратському районах Одеської областi). Через три роки були приєднанi заселенi циганами села Фараонiвка та Каїри (останнє - с. Крива Балка; обидва в Саратському районi Одеської областi).
   За Паризьким миром 1856 р. частина козацької територiї з станицями Миколаївка та Новотроїцька вiдiйшла до Молдавського князiвства. Замiсть цих земель вiйську було дозволено придбати у помiщика К.Зiро селище Байрамча, незабаром перейменоване в Миколаївку-Новоросiйську.
   Центр управлiння вiйська розмiщувався в станицi Волонтирiвка. Однак в зв"язку з тим, що в цiй станицi не було необхiдних помешкань, вiйськове правлiння до 1856 р. знаходилось в Акерманi (нащадки козакiв живуть в мiстi й дотепер). Пiсля придбання вiйськом Миколаївки-Новоросiйської воно переїхало в цю станицю. В серединi 60-х рр. там знаходились майже всi головнi вiйськовi установи: шпиталь, головний вiйськовий храм св. Миколи Чудотворця, поштова станцiя та училище.
   Дунайське вiйсько мало нести прикордонну службу на Дунаї, Прутi та по Чорноморському узбережжю до Днiпра, внутрiшню службу в Бессарабськiй та Херсонськiй губернiях, утримувати гарнiзони в Iзмаїлi та Акерманi. Притягувалися вони для виконання й iнших завдань.
   В 1856 р., 11 липня, в зв"язку з вiдторгненням вiд Росiї за Паризьким миром дунайської частини Бессарабiї, вiйсько було перейменовано в Новоросiйське. З цього часу воно несло кордонну службу на лiнiї Болград-Татарбунари i далi по Чорноморському узбережжю. Козацькi гарнiзони з"явилися в Руськiй Iванiвцi, Удобному, Козацькому, Турлаках, Папушойях (Переможному) Бiлгород-Днiстровського району Одеської областi.
  У груднi 1868 р. в зв"язку з загальною реформою козацьких вiйськ Новоросiйське козацьке вiйсько оголошувалося лiквiдованим. Це було останнє козацьке вiйсько на теренi сучасної України.
  Мужнiсть i хоробрiсть, патрiотизм, любов до волi й батькiвщини, демократизм, взаємодопомогу, високi моральнi цiнностi лишило козацтво в спадщину українському народу. Не випадково в оглядi Одеської вiйськової округи за 1871 р. пiдкреслювалося, що в українцях "й до цього часу добре зберiгається пам"ять про вiльне козацтво", а задунайський запорожець Ананiй Коломiєць, закiнчуючи розповiдати Федору Вовку про Задунайську Сiч, висловив невмирущi, сповненi глибокої вiри в козацтво i його спадкоємцiв, слова: "А за нас... то наше не пропаде... Досi не пропало, то вже й не пропаде!.. Нашого насiння нiхто не скоренить!"
  В кiнцi ХIХ столiття, при проведеннi перепису населення Росiйської iмперiї, близько 70% мешканцiв Акерманського повiту вважали себе козаками, або вихiдцями з козакiв...
  
   В умовах незалежної України 1918 року знову, в новiй якостi, вiдродилося козацтво. Воно вiдiгравало важливу роль в полiтичному i культурному життi, разом з усiм народом будувало Українську суверенну державу, головною вiйськовою силою якої стало селянське ополчення "вiльних козакiв", сiчових стрiльцiв, українських козацьких дивiзiй сiрожупанникiв, синьожупанникiв...
   В тi роки на Одещинi козацькими були загони селянської армiї батьки Махно, Чорноморське повстанське козацьке вiйсько (загони отаманiв C.Заболотного, Дерев"яги, Я.Кощового, Солтиса, Боровського, Кiршула, Карого, Коваленки, Стратiївського, Солоненка, I.Деркача, Бондаренка, Шевченка), Одеського українського вiйськового Коша (отаман - I.Луценко), Гайдамацькi курiнi (отаман - О.Сахно-Устимович), Союзу української молодi (Одеська Сiч)...
  
  Дуже важливим, з огляду на комплекс складних сучасних проблем, залишаються роль i мiсце козацтва у соцiальному, економiчному та полiтичному життi Бiлгород-Днiстровщини. Тут громадський рух за вiдновлення козацтва розпочався на початку 90-х рр. ХХ ст. Зацiкавлення своїм минулим та генетична пам"ять поряд з активiзацiєю полiтичного життя покликали до виникнення протягом 1992-1994 рр. декiлькох - мiської, районної, сiльської, обласної (Бiлгород-Днiстровське Земляцтво - 1992 рiк, Бiлгород-Днiстровська паланка - 1993 рiк, Адамiвський курiнь - 1994 рiк, Буджацька Сiч - 1994 рiк) громадських органiзацiй козацького спрямування.
  Проблеми становлення Українського козацтва на Бiлгород-Днiстровщинi були пов"язанi з розмитiстю дiйсних прiоритетiв козацького вiдродження, руйнацiєю родових козацьких зв"язкiв та втратою традицiйного середовища. Незважаючи на це, протягом 1992-2005 рр. мiсцевi козаки зробили достойний вклад у справу реального втiлення козацької iдеї в суспiльствi. Враховуючи iсторичне значення i заслуги козацтва, було видано ряд розпоряджень голови районної державної адмiнiстрацiї та мiського голови, що безпосередньо стосуються козацького руху, схвалена районна програма вiдродження та розвитку козацтва на 2002-2005 рр.
  Дiяли й сьогоднi на Бiлгород-Днiстровщинi дiють ряд громадських органiзацiй козацького спрямування:
  козацькi органiзацiї - Заднiстрове земляцтво Всесвiтньої спiлки козакiв (останнiй отаман - покiйний козацький полковник М.Слєпухiн), Буджацька Сiч Українського козацтва (отаман - генерал-хорунжий УК М.Скляренко), Бiлгород-Днiстровська паланка Українського козацтва (отаман - полковник УК Л.Городецький), Бiлгород-Днiстровський Кiш Українського козацтва (отаман - полковник УК В.Гавриленко), Окружний полк iм. П.Орлика Українського козацтва (отаман - полковник УК М.Врублевський), Окремий курiнь iм. С.Бiлого Українського козацтва (отаман - полковник УК П.Городниченко), курiнь Вiйська Запорозького (отаман - полковник ЗСУ М.Возний), районове товариство Чорноморського козацького з"єднання Українського козацтва (отаман - полковник УК В.Бiлоус), жiноча громада Українського козацтва (керiвник Л.Горлачова), Днiстровська Сiч Чорноморського козацького вiйська Українського козацтва (отаман - генерал-хорунжий УК В.Тимофєєв);
  козацькi художнi колективи - духовий оркестр (керiвник сотник УК С.Радченко), хор української народної пiснi "Мрiя" (керiвник - осавул УК I.Зорило), ансамбль української народної музики "Веселка" (керiвник - полковник УК М.Нiкiруй), ансамбль української народної музики "Гроно" та гурт "Русичи" (керiвник - осавул УК Б.Нiкiруй), народна хорова капела - пошуково-дослiдницький фольклористичний гурт "Алкалiя" Будинку культури с. Старокозаче (керiвник - В.Вареник);
  навчальнi заклади, що працювали та працюють в напрямку козацького виховання - Бiлгород-Днiстровське училище Пiвденноукраїнського державного педагогiчного унiверситету (викладачi - В.Юрченко, В.Лобанова, О.Виштак, I.Головань), Старокозацька та Молозька школи (вiйськовий керiвник I.Лiсiцин), Випаснянська Љ1 школа (вiйськовий керiвник В.Гавриленко), Вигiнська школа (колишнiй директор В.Бiленко, учитель фiзичної культури А.Берлiзов, директор О.Вдовиченко, учитель фiзичної культури М.Полiщук), Долинiвська школа (директор Т.Тома, завуч М.Долгошеєнко, педагог-органiзатор Т.Молчанова), Турлацька школа (директор Т.Тодорова, вчитель В.Чумаченко), Адамiвська школа (директор В.Вронська, завуч П.Лавриненко, педагог-органiзатор В.Гриценко).
  
  Особливiстю розвитку козацьких органiзацiй району до цього часу була фрагментарнiсть їх вiдносин з державними iнституцiями мiсцевого рiвня. Цьому сприяли неготовнiсть-непiдготовленiсть козацьких лiдерiв до спiвпрацi з керiвниками мiста та району. З iншого боку, заходи, що вживалися органами виконавчої влади для виконання указiв i доручень Президента України щодо козацтва та вiдповiдної Нацiональної програми, головним чином стосувалися вiдзначення ювiлейних дат в iсторiї України та не торкалися глибинних процесiв формування Українського козацтва як оборонно-спортивної та вiйськово-патрiотичної органiзацiї. Протягом останнiх десяти рокiв практично було вiдсутнє i державне фiнансування заходiв козацьких органiзацiй на Бiлгород-Днiстровщинi.
  Втрата єдностi Українського козацтва призвела до зниження закладеного у ньому державотворчого потенцiалу. Це також призвело до невизначеностi та нерозумiння у взаємовiдносинах мiж державними органами влади та козацькими органiзацiями Бiлгород-Днiстровщини. Для запобiгання цьому слiд визначити чiткий механiзм стосункiв мiж За днiстровим козацтвом та мiсцевими органами влади (Бiлгород-Днiстровським, Затоцьким, Сергiєвським виконкомами, Бiлгород-Днiстровськими районною радою та районною державною адмiнiстрацiєю, сiльськими радами та їх виконкомами).
  Зважаючи на реформування та скорочення Збройних Сил України та iнших вiйськових формувань й поповнення лав козацьких органiзацiй скороченими та звiльненими в запас вiйськовослужбовцями, необхiдно створити такi умови, щоб козаки сприяли несенню вiйськової, прикордонної, внутрiшньої, митної чи iншої корисної для держави служби та постiйно готувалися до неї через систему козацької пiдготовки.
  Сучасним iнформацiйно-психологiчним вiйнам нового поколiння можна протиставити лише ефективну протидiю через органiзацiю системи необхiдних захисних заходiв, до яких має належати й дуже важливе питання щодо оборони за допомогою культивування власної мiцної нацiонально-патрiотичної iдеї, основу якої складають славнi традицiї українського козацтва.
  Структури козацьких органiзацiй частково пiдготовленi до надання допомоги державi у розробцi та впровадженнi системи демократичного цивiльного контролю над Збройними Силами України, правоохоронними органами та iншими вiйськовими формуваннями, утворення нацiонального резерву та участi Українського козацтва в оборонно-мобiлiзацiйнiй, оборонно-спортивнiй, вiйськово-територiальнiй, правоохороннiй, нацiонально-культурнiй, господарськiй та iнших функцiях держави.
  До причин гальмування новiтнього козацького вiдродження треба зарахувати: вiдсутнiсть Закону України "Про Українське козацтво". Найважливiшими проблемами Українського козацтва, що потребують невiдкладного розв"язання є штучне розростання козацьких структур; вплив на Українське козацтво рiзноманiтних полiтичних сил та iдеологiй; певна залежнiсть вiд окремих гiлок влади та економiчних елiт; рiзна конфесiйна орiєнтацiя членiв козацьких органiзацiй; особистi амбiцiї та протистояння окремих козацьких керiвникiв; вiдсутнiсть конкретної дiяльностi тощо.
  
  2.Мета та основнi завдання.
  
  Мета Програми є - сприяння Українського козацтва органам державної влади та мiсцевого самоврядування у розбудовi України як суверенної та незалежної, демократичної, правової держави; вiдродження українських козацьких звичаїв i традицiй, нацiональної iдеї; захист полiтичних, економiчних, культурних та iсторичних здобуткiв українського народу, участь у забезпеченнi його духовного i матерiального добробуту, морального i фiзичного здоров"я, вiдродженнi, утвердженнi i розвитку української мови i культури; дальший розвиток i утвердження Українського козацтва як iсторичної спiльноти українського народу та громадської сили, здатної зробити певний внесок у консолiдацiю суспiльства; утворення дiєвого i добровiльного нацiонального резерву для Збройних Сил України.
  Для досягнення мети передбачається виконати такi основнi завдання:
  - допомога органам державної влади та мiсцевого самоврядування у ствердженнi державностi України; захист її суверенiтету, територiальної цiлiсностi та нацiональної безпеки;
  - удосконалення нормативно-правової бази з питань Українського козацтва вiдповiдно до завдань забезпечення обороноздатностi i нацiональної безпеки держави, нацiонально-культурного розвитку, а також для створення умов ефективної господарської дiяльностi;
  - розроблення механiзму ефективного використання та розвитку потенцiалу Українського козацтва в системi державної полiтики України;
  - пiклування Українського козацтва про нацiональне-патрiотичне виховання молодi та її пiдготовку до вiйськової служби i готовностi до захисту України, вiдродження традицiйних козацьких видiв фiзичної культури, спорту та українських бойових мистецтв;
  - формування в українському суспiльствi особливого духовного, психологiчного, фiзичного й iнтелектуального типу козака, який поєднував би у собi високi морально-етичнi якостi, почуття патрiотизму, з фiзичною мiццю, витривалiстю та вишколом;
  - використання народних традицiй в усiх сферах суспiльного життя;
  - залучення Українського козацтва до участi в обороннiй системi України, охоронi громадського порядку i державного кордону;
  - сприяння розбудовi Збройних Сил України, Прикордонних вiйськ України, iнших вiйськових формувань та силових структур, а також системи цивiльної та територiальної оборони;
  - збереження i пропаганда iсторичної й культурної спадщини української нацiї; забезпечення повноцiнного функцiонування української мови;
  - об"єднання зусиль органiв виконавчої влади i громадськостi у використаннi виховних i культурних традицiй Українського козацтва;
  - сприяння пiдвищення духовностi суспiльства;
  - вивчення, популяризацiя iсторiї та розвитку Українського козацтва;
  - створення додаткових робочих мiсць за рахунок розширення мережi козацьких селянських (фермерських) господарств, промислiв, туристичної дiяльностi;
  - вiдродження та розвиток козацької господарської дiяльностi, створення козацьких сiчей, паланок i поселень, як осередкiв вiдродження i розвитку традицiйних козацьких форм самоврядування;
  - розширення мiжнародного спiвробiтництва Українського козацтва з аналогiчними громадськими об"єднаннями iноземних держав.
  
  3.Особливостi державного регулювання дiяльностi Українського козацтва.
  
  Основними принципами взаємовiдносин органiв мiсцевої влади i громадських органiзацiй козацького спрямування Бiлгород-Днiстровщини є спiвробiтництво у сферi розвитку суверенної i незалежної, демократичної, соцiальної, правової держави, поєднання громадських i державних iнтересiв у справi служiння українському народовi.
  Взаємовiдносини мiж мiсцевими органами влади та осередками Українського козацтва Бiлгород-Днiстровщини регулюють Конституцiя України, iншi закони, укази, доручення та розпорядження Президента України, постанови Кабiнету Мiнiстрiв України, акти мiсцевих органiв влади.
  Українське козацтво вносить пропозицiї до мiсцевих органiв влади щодо вдосконалення фiнансових i господарських механiзмiв, їхньої законодавчої та нормативної бази з метою надання можливостi для найширшого сприяння розвитку громадських органiзацiй козацького спрямування, їх матерiально-технiчної бази, змiцнення моральних i правових засад.
  При розробцi оборонних, культурологiчних та науково-технiчних мiських, районних програм розвитку на перiод до 2010 року мiсцевi органи влади Бiлгород-Днiстровщини забезпечують участь у них осередкiв Українського козацтва.
  
  4.Напрями, форми та шляхи трансформацiї взаємовiдносин мiсцевих органiв та осередкiв Українського козацтва.
  
  Для розв"язання iснуючих у взаємовiдносинах мiж мiсцевими органами влади та осередками Українського козацтва проблем передбачаються такi головнi напрями громадської допомоги органiзацiй козацького спрямування мiсцевим органам влади Бiлгород-Днiстровщини:
  - охорона та збереження iсторико-культурних пам"яток;
  - проведення вiйськово-патрiотичного виховання молодi;
  - впровадження серед суспiльства оборонно-спортивної роботи;
  - добровiльна служба щодо допомоги в охоронi державних кордонiв України;
  - добровiльна служба щодо допомоги формування системи вiйськово-територiальної оборони України;
  - добровiльна служба щодо допомоги в охоронi громадського правопорядку;
  - добровiльна служба щодо охорони об"єктiв сiльськогосподарського та виробничого призначення з рiзними формами власностi, державно-адмiнiстративних, учбових, культурно-освiтнiх та iнших закладiв, установ та пiдприємств;
  - добровiльне посилення державних митниць;
  - добровiльна участь у лiквiдацiї наслiдкiв стихiйного лиха, аварiй та iнших надзвичайних ситуацiй;
  - добровiльна участь у наданнi медичної та реабiлiтацiйної допомоги населенню;
  - надання допомоги органам мiсцевого самоврядування пiд час надзвичайних ситуацiй;
  - захист навколишнього природного середовища та природних скарбiв України.
  Згiдно Нацiональної Програми розвитку Українського козацтва на 2006-2010 роки передбачається, що окремi структури Українського козацтва трансформуються у Нацiональний резерв територiальної оборони, який буде дiєво допомагати Збройним Силам України та iншим вiйськовим формуванням захищати державний суверенiтет i територiальну цiлiснiсть. Сучаснi українськi козаки на контрактнiй основi добровiльно служитимуть у спецiальних вiйськових частинах нацiонального резерву, якi дiятимуть за територiальним принципом. Пiсля служби вони повертаються до свого козацького товариства, а в територiальнiй вiйськовiй частинi за ними закрiплюється та залишається спорядження i зброя. Тут вони перiодично проводитимуть вишколи з перепiдготовки й таборування.
  Добровiльна державна служба Українського козацтва вiдбувається на принципах добровiльної згоди козакiв та самофiнансування за рахунок вiдповiдних осередкiв Українського козацтва. Основними правовими критерiями з органiзацiї форм добровiльної державної служби Українського козацтва є:
  - проходження вiйськової служби в вiйськових частинах Збройних Сил України та iнших вiйськових формуваннях України;
  - вiдбування вiйськової служби в запасi у професiйному резервi;
  - вiдбування добровiльної служби у складi козацьких формувань Українського козацтва - мобiлiзацiйних частин нацiонального резерву територiальної оборони;
  - створення в установленому порядку громадських формувань Українського козацтва для сприяння в охоронi державного кордону, наданнi допомоги в лiквiдацiї наслiдкiв стихiйного лиха та iнших надзвичайних ситуацiй, в охоронi громадського порядку та профiлактицi правопорушень, державнiй лiсовiй охоронi, рибiнспекцiї, медичному обслуговуваннi та реабiлiтацiї громадян України.
  Вiдбування добровiльної державної служби Українським козацтвом щодо надання допомоги державним органам влади України здiйснюється на пiдставi окремого Положення про Державну службу Українського козацтва, яке затверджується Гетьманом України.
  Добровiльна державна служба Українського козацтва щодо вiйськово-патрiотичного виховання молодi та участi у здiйсненнi державної молодiжної полiтики України передбачає:
  - активну участь у державних заходах i програмах формування нацiональної свiдомостi молодi, вивчення iсторiї, традицiй, звичаїв та особливостей козацтва як духовної основи українства;
  - утворення спiльно з вiдповiдними державними органами козацько-вiйськових лiцеїв, на який покладається навчання та пiдготовка пiдлiткiв вiком вiд 7 до 14 рокiв до вступу у вищi учбовi вiйськовi заклади ЗСУ та надання вихованцям козацько-вiйськових лiцеїв спецiально-середньої вiйськової освiти;
  - безпосередню участь у вихованнi молодi на iдеях i традицiях козацької педагогiки i духовностi, вiйськово-патрiотичному вихованнi молодi та пiдготовцi її до вiйськової служби;
  - органiзацiю та проведення позашкiльного навчально-виховного процесу для придбання допризовною молоддю спецiальностей, необхiдних у ЗСУ та iнших вiйськових формуваннях;
  - розроблення методичних матерiалiв для проведення нацiонально-патрiотичного виховання в дошкiльних та шкiльних навчально-виховних закладах;
  - органiзацiю та надання методичної та iншої допомоги в роботi козацьких молодiжних клубах та вiйськово-патрiотичної гри "Сокiл" ("Джура"), спрямованих на проведення оборонно-спортивної та виховної роботи серед юнацтва та молодi.
  Осередки Українського козацтва сприяють утворенню та дiяльностi музейних закладiв, духовно-культурних, науково-дослiдних, освiтнiх, патрiотичних центрiв, колективiв мистецтв з вiдродження iсторичної спадщини української нацiї та українського козацтва. На такi заклади покладаються наступнi завдання та обов"язки:
  - допомога в утвореннi та розвитку мистецьких самодiяльних колективiв Українського козацтва та в проведеннi фестивалiв козацької творчостi;
  - надання науково-методичної допомоги музеям i заповiдникам у вдосконаленнi пропаганди iсторiї, культури i традицiй Українського козацтва;
  - органiзацiя i проведення наукових, фольклорно-етнографiчних конференцiй, семiнарiв, виставок, присвячених вивченню та розвитку духовних традицiй Українського козацтва;
  - здiйснення науково-пошукової та громадсько-краєзнавчої роботи для виявлення нових об"єктiв iсторiї Українського козацтва;
  - дослiдження та публiкацiя писемних i матерiальних пам"яток iсторiї та культури Українського козацтва; розроблення пропозицiй щодо їх охорони i збереження в музеях та архiвосховищах;
  - пiдтримка видань друкованих засобiв масової iнформацiї Українського козацтва; висвiтлення надбання iсторiї, культури, традицiй українського козацтва у центральних та мiсцевих засобах масової iнформацiї;
  - облаштування книжкових та документальних виставок з iсторiї та культури Українського козацтва;
  - розроблення методичних матерiалiв для проведення нацiонально-патрiотичного виховання в дошкiльних та шкiльних учбових закладах;
  - органiзацiя та надання методичної та практичної допомоги у проведеннi вiйськово-патрiотичної гри "Джура";
  - впровадження заходiв щодо вiдродження українських традицiйних народних ремесел.
  Добровiльна державна служба Українського козацтва щодо охорони правопорядку передбачає:
  - створення в установленому порядку формувань Українського козацтва для сприяння в охоронi громадського порядку та профiлактицi правопорушень;
  - впровадження програми спiвпрацi мiж Українським козацтвом та силовими вiдомствами Бiлгород-Днiстровщини у напрямку протидiї корупцiї та забезпеченнi чинного законодавства;
  - надання допомоги мiсцевим державним митним органам з проведення планових рейдових перевiрок суб"єктiв пiдприємницько-комерцiйної дiяльностi;
  - надання допомоги мiсцевим державним органам захисту прав споживача з проведення перевiрок торгiвельно-комерцiйних пiдприємств, закладiв громадського харчування;
  - надання допомоги органам мiсцевого самоврядування в проведеннi державних заходiв особливого перiоду.
  Добровiльна державна служба Українського козацтва щодо охорони державного кордону передбачає:
  - надання допомоги вiдповiдним прикордонним заставам;
  - посилення прикордонних застав у разi проведення особливих заходiв мiсцевим нацiональним резервом Українського козацтва, включаючи технiчнi та матерiальнi ресурси;
  - надання прикордонним заставам господарської допомоги.
  Українське козацтво утворює козацькi охороннi пiдприємства на основi самофiнансування, на якi покладаються наступнi завдання та обов"язки:
  - несення служби з охорони вантажiв;
  - охорона сiльськогосподарської продукцiї та майна;
  - охорона об"єктiв виробничого призначення з рiзними формами власностi;
  - охорона установ, закладiв, пiдприємств культурно-освiтнього спрямування;
  - охорона окремих державних, державно-адмiнiстративних установ та закладiв;
  - проведення робiт з розмiнування, знешкодження вибухових речовин та предметiв;
  - добровiльна участь у лiквiдацiї наслiдкiв стихiйного лиха, аварiй та iнших надзвичайних ситуацiй;
  - захист та оборона природних скарбiв України.
  Українське козацтво утворює добровiльнi козацькi невоєнiзованi формування сприяння цивiльнiй i територiальнiй оборонi, на якi покладатимуться:
  - безпосередня участь у цивiльнiй i територiальнiй оборонi України;
  - органiзацiя життєзабезпечення населення пiд час надзвичайних ситуацiй в мирний та у воєнний час;
  - допомога в органiзацiї та проведеннi рятувальних та iнших невiдкладних робiт у районах лиха i осередках ураження;
  - участь у рятуваннi людей, майна та пiдтриманнi громадського порядку пiд час надзвичайних ситуацiй та у воєнний час.
  Українське козацтво утворює добровiльнi козацькi частини нацiонального резерву пiд час мобiлiзацiйних заходiв ЗСУ, на якi покладаються:
  - участь у мобiлiзацiйних заходах у воєнний час;
  - участь в оборонних дiях, згiдно з планами ЗСУ;
  - прикриттi мобiлiзацiйного й оперативного розгортання вiйськ, захист визначених районiв оборони;
  - боротьбi з диверсiйно-розвiдувальними групами противника; охорона комунiкацiй, важливих промислових i вiйськових об"єктiв, охороннiй дiяльностi;
  - розгортання iнформацiйно-пропагандистської роботи серед населення.
  Утворення Українським козацтвом добровiльних козацьких частин для допомоги вiдповiдним державним структурам у сферi природоохоронної дiяльностi, яка передбачає:
  - участь у заходах, направлених на захист навколишнього природного середовища та природних скарбiв України;
  - участь в охоронi мiсць та об"єктiв, пов"язаних з iсторiєю Українського козацтва;
  - сприяння утворення регiональних ландшафтних паркiв, пов"язаних з iсторiєю Українського козацтва;
  - створення та пiдтримка дiяльностi молодiжних iсторико-культурних природоохоронних центрiв Українського козацтва.
  Для самозабезпечення i самофiнансування добровiльної державної служби Українського козацтва мiсцевi органи влади надають певнi привiлеї його господарським структурам (згiдно чинного законодавства). Їм надається прiоритет в питаннях надання кредитiв та iнновацiйних вкладень. Плани економiчно-фiнансового розвитку Українського козацтва пiдлягають розгляду та надання допомоги у їхнiй реалiзацiї вiдповiдними мiсцевими органами державної влади. Основним завданням господарських структур Українського козацтва є органiзацiя та впровадження планiв його економiчного розвитку, реалiзацiя яких дозволяє здiйснювати фiнансове забезпечення з пiдвищення готовностi нацiонального резерву Української держави.
  Господарськi структури Українського козацтва створюють на пiдставi затверджених планiв економiчного розвитку згiдно чинного законодавства України сiльськогосподарськi пiдприємства, козацькi фермерськi господарства та товариства, промислово-торгiвельнi пiдприємства, будiвельнi пiдприємства, комерцiйно-торгiвельнi пiдприємства, охороннi пiдприємства та детективнi агентства, культурно-вiдпочинковi, культурно-просвiтнi, iсторично-музейнi та навчальнi заклади, спортивно-оздоровчi та медично-реабiлiтацiйнi заклади, туристичнi органiзацiї, єдину Українську козацьку торгiвельно-обмiнну бiржу з мережею постiйно дiючих козацьких ринкiв-ярмаркiв, фiнансово-кредитну систему, благодiйнi та iншi фонди Українського козацтва.
  Козаки та структури Українського козацтва мають право на земельнi дiлянки у постiйному землеволодiннi, а також орендувати їх на пiльгових умовах згiдно чинного законодавства України. Українське козацтво, отримавши земельнi надiли для козацьких об"єднань, користується правом на їх колективне користування, в тому числi для забудови житла членам Українського козацтва, передбачене дiючим законодавством України для юридичних осiб. Земельнi дiлянки надаються Українському козацтву iз земельного резерву, який формується в мiсцях проживання членiв козацьких об"єднань Українського козацтва, або в мiсцях, якi плануються пiд окремi заселення козацьких громад i в сукупностi являють собою земельний фонд Українського козацтва. Земельний фонд козацьких об"єднань Українського козацтва формується з урахуванням пропозицiй земельної комiсiї, яка дiє на пiдставi затвердженого Великою Радою Українського козацтва Положення про дiяльнiсть земельної козацької комiсiї. Контроль за дотриманням порядку землеволодiння козацькими об"єднаннями Українського козацтва здiйснює земельна комiсiя при Радi Українського козацтва разом з вiдповiдними державними установами.
  Земельнi вiдносини щодо користування земельними дiлянками, якi знаходяться у розпорядженнi Українського козацтва, регулюються Конституцiєю України, Земельним Кодексом та iншими законодавчими та нормативними актами України. Об"єктом землекористування виступають земельнi дiлянки, якi наданi державою в користування Українському козацтву та обумовленi чинним законодавством. Цi земельнi дiлянки мають фiксованi кордони, площi, розташування, правовий статус та iншi данi, зареєстрованi згiдно чинного законодавства України.
  Козацьке землекористування може зумовлювати i передачу пiд охорону та екологiчний контроль землi, лiснi масиви, водойми, басейни рiк Українського козацтва на пiдставi договорiв з органами державної влади в планi виконання обов"язкiв по несенню охорони та екологiчного захисту цих земельних дiлянок. Земельнi дiлянки для розташування козацьких об"єднань, учбових центрiв та iнших загальновiйськових козацьких потреб можуть передаватися Українському козацтву iз земельного фонду Мiнiстерства Оборони України в постiйне (безстрокове) користування з урахуванням розташування структур Українського козацтва та режиму їх використання.
  5. Оцiнка фiнансових ресурсiв.
  
  Обсяги державного фiнансування Програми передбачаються мiсцевими органами виконавчої влади Бiлгород-Днiстровщини, вiдповiдальними за її виконання, у межах видаткiв, що визначаються їм щороку пiд час складання проектiв мiського, районного бюджетiв на вiдповiдний рiк.
  
  6. Очiкуванi результати.
  
  Виконання Програми дасть змогу забезпечити:
  - сприяння на мiсцевому рiвнi утвердження України як сильної, правової, демократичної держави, в якiй створюються якнайкращi умови для матерiального й культурного добробуту кожного громадянина, формування здорового способу життя, розвитку духовностi та змiцнення моральних засад суспiльства;
  - пiдтримку проведення на мiсцевому рiвнi розвитку Українського козацтва;
  - збереження та нарощування на мiсцевому рiвнi оборонного потенцiалу України;
  - утворення господарських об"єднань та iнших суб"єктiв господарювання Українського козацтва, спроможних ефективно господарювати в умовах ринкової економiки з мiнiмальним використанням фiнансових ресурсiв державного бюджету;
  - приведення структур мiсцевих осередкiв Українського козацтва у вiдповiднiсть iз сучасними принципами забезпечення обороноздатностi та нацiональної безпеки;
  - забезпечення на мiсцевому рiвнi духовного, нацiонального й культурного вiдродження українського народу;
  - створення умов на мiсцевому рiвнi для патрiотичного виховання народу, особливо - молодi, спрямування його на духовне, моральне, фiзичне становлення та самовдосконалення; патрiотичну самовiдданiсть людей у повсякденнiй працi та готовнiсть до самопожертви у критичнi для України моменти;
  - припинення дегуманiзацiйних процесiв, виховання духу лицарства, особистої та нацiональної гiдностi;
  - вiдродження народних традицiй влади, якi, увiбравши в себе найкращi традицiї нацiонального державотворення, сприяли б формуванню громадянського суспiльства i об"єднували його на основi нацiональної iдеї;
  - подолання нацiонального нiгiлiзму та девальвацiї загальнолюдських цiнностей;
  - переорiєнтацiя освiтньо-виховних закладiв на запити, потреби та iнтереси всiх вiкових i соцiальних груп населення;
  - збiльшення кiлькостi громадян, якi займатимуться рiзними видами творчої, культурно-освiтньої, вiйськово-патрiотичної та фiзкультурно-масової роботи;
  - зниження рiвня злочинностi й корупцiї.
  За результатами виконання Програми передбачається досягти бiльшого розвитку осередкiв Українського козацтва Бiлгород-Днiстировщини, порiвняно з показниками Програми вiдродження та розвитку Українського козацтва Бiлгород-Днiстровщини на 2002-2005 роки.
  
  7.Контроль за виконанням Програми.
  
  Контроль за виконанням Програми здiйснюється виконкомами мiста Бiлгород-Днiстровського, смт. Затоки, смт. Сергiївка, сiльських рад, Бiлгород-Днiстровськими районною радою, районною державною адмiнiстрацiєю, радами керiвникiв громадських органiзацiй козацького спрямування при Бiлгород-Днiстровському мiському головi та головi районної державної адмiнiстрацiї.
  Координацiя роботи з виконання Програми покладається на вiддiли культури i туризму, освiти, сiм"ї, молодi та спорту, правоохоронної, оборонної та мобiлiзацiйної роботи. Змiст роботи з розвитку Українського козацтва на 2006-2010 роки повинен конкретизуватися у щорiчних планах заходiв з виконання Програми, якi складаються управлiннями та вiддiлами мiсцевих органiв влади. Це дасть можливiсть поетапно врахувати всi законодавчi та нормативно-правовi акти, якi будуть прийнятi у перiод виконання Програми.
  Вiддiли культури i туризму, освiти, сiм"ї, молодi та спорту, правоохоронної, оборонної та мобiлiзацiйної роботи здiйснюють контроль за виконанням Програми та у межах своїх повноважень координацiю дiй iнших управлiнь та вiддiлiв органiв виконавчої влади - вiдповiдальних за виконання Програми, якi забезпечують подання пропозицiй вiддiлами культури i туризму, освiти, сiм"ї, молодi та спорту, правоохоронної, оборонної та мобiлiзацiйної роботи до кожного плану заходiв, його погоджений план на розгляд голови Бiлгород-Днiстровського мiськвиконкому, голiв Бiлгород-Днiстровських районної ради та районної державної адмiнiстрацiї, узагальнюють iнформацiю про стан виконання Програми, яку надсилають вiдповiдальнi органи виконавчої влади.
  Вiддiли культури i туризму, освiти, сiм"ї, молодi та спорту, правоохоронної, оборонної та мобiлiзацiйної роботи та iншi органи виконавчої влади - вiдповiдальнi за виконання Програми мають право залучати в установленому порядку пiдприємства, установи та органiзацiї незалежно вiд форм власностi до здiйснення визначених Програмою заходiв.
  Бiлгород-Днiстровський мiськвиконком, Бiлгород-Днiстровськi районна рада та районна державна адмiнiстрацiя щороку до 14 вересня подають радам керiвникiв громадських органiзацiй козацького спрямування при Бiлгород-Днiстровському мiському головi та головi районної державної адмiнiстрацiї матерiали для узагальнення та подання до 14 жовтня звiту про хiд виконання Програми та до 1 липня 2010 року звiту про результати її виконання до засобiв масової iнформацiї. (90)
  
  
  ПРАКТИЧНI ЗАХОДИ ЩОДО ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА В ЗАДНIСТРОВ"Ї
  (НА БIЛГОРОД-ДНIСТРОВЩИНI) НА 2008-2010 РОКИ
  (Розроблено генерал-хорунжим УК Тимофєєвим В.Я.)
  
  ОСНОВНI ТЕРМIНИ
   Згiдно загальновизнаному географiчному подiлу територiї Пiвденної України мiж Днiстром та Дунаєм на структурнi одиницi, ми дотримуємось такої класифiкацiї:
   Заднiстров"я - мiсто Бiлгород-Днiстровський та Бiлгород-Днiстровський район;
   Буджак - Арцизський, Болградський, Саратський, Татарбунарський, Тарутинський райони.
   Приднiстров"я - мiсто Iзмаїл та Iзмаїльський, Ренiйський, Кiлiйський райони.
   Рада - рада керiвникiв громадських органiзацiй козацького спрямування при головi районної державної адмiнiстрацiї, мiському головi.
   Козацькi товариства - громадськi органiзацiї козацького спрямування.
  
  I. АНАЛIЗ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА НА БIЛГОРОД-ДНIСТРОВЩИНI НА 2002-2005 РОКИ
   Аналiз виконання Програми розвитку Українського козацтва на Бiлгород-Днiстровщинi на 2002-2005 роки свiдчить: програми розвитку Українського козацтва на Бiлгород-Днiстровщинi були розробленi на основi Регiональної програми вiдродження та розвитку Українського козацтва на Одещинi на 2002-2005 роки (Схвалено на Радi Крайової старшини Чорноморського козацького вiйська 5 липня 2002 року, протокол Љ2). Зокрема, роздiл III, п.26 "Органiзувати семiнари з проблем козацького виховання на базi Адамiвської загальноосвiтньої школи". Цей пункт крайової (обласної) програми було виконано.
   А. По мiсту Бiлгород-Днiстровський: була прийнята Територiальна програма вiдродження та розвитку Українського козацтва в Бессарабiї-Одеська область на 2002-2005 роки (Українське козацтво - Буджацьке сiчове козацьке вiйсько). Програма схвалена на Радi старшини Буджацького сiчового Козацького вiйська 14.10.2002 року, протокол Љ2. З великою натяжкою програму з 41 пункти можна вважати виконаною на 20%. Основна причина невиконання в повному обсязi Програми - некомпетентнiсть, непрофесiйнiсть керiвникiв, їх непiдкрiплена реальними чеснотами амбiцiйнiсть, невмiння й небажання спiвпрацювати iз владою та iншими громадськими органiзацiями (в тому числi й козацького спрямування).
   Б. По Бiлгород-Днiстровському району: Програма дiяльностi Бiлгород-Днiстровського мiжрайонного (паланкового) козацького товариства була затверджена 26.02.2002 року. Складалася вона з 37 пунктiв. Виконана на 75%. Залишилися невиконаними пункти щодо господарської дiяльностi (риборозведення та iн.), спiвпрацi iз прикордонниками, МВС, митницею, не вдалося в повнiй мiрi забезпечити фiнансування видання лiтератури з iсторiї та розвитку сучасного рм галереї м козацтва. Паланка не розколювалася, але на її практичну дiяльнiсть мали вплив чвари керiвникiв новостворених мiських козацьких товариств, що гальмувало плiдну роботу.
  
  II. ВIЙСЬКОВО-ПАТРIОТИЧНА РОБОТА
  1 Розробити заходи козацьких товариств щодо виховання молодi на засадах патрiотизму, демократiї, високої моралi та захисту Батькiвщини. Рада керiвникiв органiзацiй козацького спрямування (далi Рада). 2006
  2 Вирiшити в установленому порядку питання щодо встановлення козацьких одностроїв, нагород, символiки та вiдзнак. Рада. 2007
  3 Разом з мiськвiйськоматом удосконалити програму допризовної пiдготовки молодi до вiйськової служби, з урахуванням кращих традицiй Українського козацтва. Рада, мiськвiйськомат, вiддiли освiти. 2007
  4 Пiдтримувати заходи проводiв призовникiв на строкову (контрактну) вiйськову службу за участю представникiв Українського козацтва. Рада, РДА, мiськвиконком. Постiйно
  5 На базi вiйськового полiгону (Софiївка) створити Центр по пiдготовцi молодi до служби в Збройних Силах України (силових структурах). Рада, мiськвiйськомат, осередки Спiлки офiцерiв. 2007
  6 Впровадити навчальнi програми з iсторiї вiйськового мистецтва Українського козацтва у вiйськових лiцеях, школах, вищих навчальних закладах I-IV рiвнiв акредитацiї. Рада, вiддiл освiти, осередки Спiлки офiцерiв. З 2007
  7 Розробити пропозицiї щодо участi козацьких громадських формувань сприяння в охоронi державного кордону наданнi допомоги в лiквiдацiї наслiдкiв стихiйного лиха та iнших надзвичайних ситуацiй, в охоронi громадського порядку та профiлактицi правопорушень, державнiй лiсовiй охоронi, рибiнспекцiї при реалiзацiї Програми розвитку Українського козацтва в Заднiстров"ї (на Бiлгород-Днiстровщинi). Рада. 2006
  8 Створити козацькi громадськi загони з охорони громадського порядку в Заднiстров"ї (на Бiлгород-Днiстровщинi). Рада, РДА, мiськвиконком. 2007
  III. СТВОРЕННЯ, ВIДРОДЖЕННЯ ТА ОХОРОНА ЗАПОВIДНИХ МIСЦЬ I ОБ"ЄКТIВ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА
  9 Вносити в установленому порядку пропозицiї щодо вiдновлення iсторичних назв населених пунктiв, мiсцевостей (об"єктiв соцiально-культурного та iншого призначення, пов"язаних з iсторiєю Українського козацтва). Рада. Постiйно
  10 Створити реєстр об"єктiв iсторико-архiтектурної спадщини Українського козацтва на Заднiстров"ї (на Бiлгород-Днiстровщинi), здiйснити облiк нерухомих пам"яток iсторiї та культури, що пов"язанi з iсторiєю Українського козацтва Рада, вiддiли культури i туризму. 2007
  11 Упорядкувати могили i козацькi поховання, споруди, що пов"язанi з iсторiєю Українського козацтва. Рада. Постiйно
  12 Розробити програму створення на базi Адамiвської школи козацько-лицарського виховання культурного козацького Центру з спiвочим полем, козацьким вишколом, тощо. Рада. 2007
  13 Розробити програму створення козацьких пiдприємств... Рада. 2006
  14 Постiйно проводити заходи з залученням джур, козачат, молодих козакiв по приведенню паркiв, скверiв, лiсiв в належний вигляд, висадженню лiсiв. Рада. Постiйно
  15 Облаштувати майданчики бiля канцелярiй козацьких товариств. Козацькi товариства. 2007
  16 Побудувати козацьку церкву в Заднiстров"ї (на Бiлгород-Днiстровщинi); взяти шефство на козацькими церквами (Святої Покрови - Староцаричанської...). Рада, козацькi товариства. 2008,
  Постiйно
  17 Разом iз мiсцевими органами влади, розробити щорiчнi заходи, що стосуються традицiйних свят козакiв. Рада, козацькi товариства. 2007
  IV. ОСВIТА I ВИХОВАННЯ
  18 Залучити козацькi товариства до вiйськово-патрiотичного виховання, фiзкультурно-спортивної, туристично-краєзнавчої та культурно-просвiтницької роботи серед учнiвської молодi; розширити мережу шкiл козацько-лицарського виховання; розробити пропозицiї щодо утворення на базi окремих шкiл-iнтернатiв козацьких лiцеїв, у яких на засадах козацького виховання й за участю представникiв козацьких товариств здiйснювалася б реабiлiтацiя безпритульних дiтей i пiдлiткiв. Рада, навчальнi заклади, козацькi товариства. Постiйно,
  2007
  19 Розробити козацькi туристичнi маршрути та пiдготувати екскурсоводiв з числа студентiв та школярiв навчальних закладiв Заднiстров"я (Бiлгород-Днiстровщини). Рада, вiддiли культури i туризму 2007
  20 На базi козацьких товариств створити дитячi козацькi табори "пластунiв". Рада, козацькi товариства. 2007
  21 Запровадити i провести в Заднiстров"ї (на Бiлгород-Днiстровщинi) конкурси "Козацька кухня", "Обрядова кухня Великдень"... Рада, козацькi товариства. З 2007
  22 Запровадити i проводити щорiчно в Заднiстров"ї шахово-шахматний турнир серед козакiв. Рада, козацькi товариства. З 2007
  23 Здiйснювати добiр викладачiв допризовної пiдготовки для виховання учнiв на козацьких вiйськово-патрiотичних традицiях, органiзувати семiнари з проблем козацького виховання школярiв на базi Адамiвської загальноосвiтньої школи. Рада, козацькi товариства, мiськвiйськомат, вiддiли освiти. З 2006
  24 Створити i зареєструвати Заднiстрову "Молоду Сiч" Бiлгород-Днiстровщини; запровадити в навчальних закладах та закладах позашкiльної роботи дитячо-юнацьку вiйськово-патрiотичну гру "Сокiл" як форму вiйськово-патрiотичного виховання, спортивно-масової та оборонно-масової роботи. Рада, козацькi товариства. З 2007
  25 Розробити тематику i проводити в школах Заднiстров"я (на Бiлгород-Днiстровщинi) козацькi конкурси, забави, спортивнi свята; започаткувати в рамках позашкiльного виховання у загальноосвiтнiх навчальних закладах програму "Молода Сiч" iз вивченням вiйськово-патрiотичних традицiй Українського козацтва. Рада, козацькi товариства, вiддiли освiти. З 2006
  26 Створити козацькi вiйськово-патрiотичнi спортивнi клуби за мiсцем проживання. Рада, козацькi товариства, мiсцевi органи влади. З 2007
  V. КУЛЬТУРНО-ПРОСВIТНИЦЬКА РОБОТА
  27 Взяти шефство на козацькими художнiми колективами: хор "Мрiя", духовий оркестр, ансамблi "Веселка", "Гроно", " рм г", "Соколята"... Рада, козацькi товариства. З 2006
  28 Створити козацький фонд для пiдтримки молодих талановитих козачат, дiтей-сирiт. Рада, РДА, мiськвиконком. 2007
  29 Запровадити i щорiчно проводити конкурс козацької пiснi. Рада, козацькi товариства, вiддiли культури i туризму. З 2007
  30 Щорiчно приймати участь у Всеукраїнському конкурсi козацької пiснi "Байда" в м. Тернополi, на батькiвщинi основоположника Запорозької Сiчi Дмитра Байди-Вишневецького. Рада, козацькi товариства, вiддiли культури i туризму. Щорiчно
  31 Створити музей Українського козацтва в Заднiстров"ї (на Бiлгород-Днiстровщинi). Рада, козацькi товариства, вiддiли культури i туризму. 2007
  32 Надавати науково-методичну допомогу музеям, школам, козацьким товариствам в удосконаленнi пропаганди iсторiї, культури i традицiй Українського козацтва. Рада, козацькi товариства, вiддiли культури i туризму, освiти. Постiйно
  VI. НАУКОВО-ДОСЛIДНИЦЬКА, ПРОПАГАНДИСТСЬКА ТА ВИДАВНИЧА РОБОТА
  33 Продовжити випуск щомiсячного козацького вiсника Заднiстров"я (Бiлгород-Днiстровщини) "Рiч про Сiч". Рада, козацькi товариства. З 2007
  34 Продовжити випуск щорiчного козацького лiтопису Заднiстров"я (Бiлгород-Днiстровщини). Рада, козацькi товариства. Щорiчно
  35 Здiйснювати науково-пошукову та громадсько-краєзнавчу роботу для виявлення нових об"єктiв iсторiї Українського козацтва. Рада, козацькi товариства, вiддiли культури i туризму, освiти. Постiйно
  36 Дослiджувати та публiкувати матерiали про писемнi i матерiальнi пам"ятки iсторiї та культури Українського козацтва, розробити пропозицiї щодо їх охорони i збереження в музеях. Рада, козацькi товариства, вiддiли культури i туризму, освiти. Постiйно
  37 Постiйно виступати в газетах, радiо, телебаченнi з роз"яснювальними i пропагандистськими виступами про розвиток Українського козацтва в Заднiстров"ї (на Бiлгород-Днiстровщинi), його роль в суспiльствi. Рада, козацькi товариства. Постiйно
  38 Продовжити випуск серiї книг про Українське козацтво Заднiстров"я (Бiлгород-Днiстровщини). Рада, козацькi товариства. З 2006
  39 Проводити ярмарки козацької лiтератури, науковi конференцiї, симпозiуми, радiопередачi з проблем iсторiї та культури Українського козацтва. Рада, козацькi товариства, вiддiли культури i туризму, освiти. Щорiчно
  VII. ФIЗКУЛЬТУРА, СПОРТ, ТУРИЗМ
  40 Розвивати та популяризувати види спорту, заснованi на козацьких традицiях. Рада, козацькi товариства, вiддiли молодi та спорту. Постiйно
  41 Внести до перелiку спартакiади Заднiстров"я (Бiлгород-Днiстровщини) козацькi види єдиноборств "Спас", "Бойовий гопак", "Хрест", "Собор". Рада, козацькi товариства, вiддiли молодi та спорту. 2007
  42 Органiзувати i проводити козацькi спортивнi змагання з козацьких вправ у володiннi iсторичною зброєю та з освоєнням сучасної технiки i транспортних засобiв. Рада, козацькi товариства, вiддiли молодi та спорту. З 2007
  43 Створити козацький туристично-спортивний та оздоровчий табiр дитячого вiдпочинку. Рада, козацькi товариства. 2007
  44 Передбачити в туристичних маршрутах Заднiстров"я (Бiлгород-Днiстровщини) огляд мiсць i об"єктiв, що вiдображають iсторичнi, патрiотичнi, вiйськовi, культурнi та господарськi традицiї Українського козацтва. Рада, козацькi товариства. З 2007
  45 На базi козацьких товариств створити туристичний маршрут (зокрема кiнний) по мiсцям козацької слави Бiлгород-Днiстровщини. Рада, вiддiли молодi та спорту, культури i туризму 2008
  VIII. ГОСПОДАРСЬКА ДIЯЛЬНIСТЬ
  46 Створити козацький ринок. Рада, козацькi товариства, РДВА, мiськвиконком. 2008
  47 Органiзувати проведення козацьких ярмарок по продажу сiльгосппродуктiв, вирощених козацькими господарствами. Рада, козацькi товариства, РДВА, мiськвиконком. Щорiчно
  48 Створити Центр господарсько-комерцiйних проектiв козацтва Заднiстров"я (Бiлгород-Днiстровщини). Рада, козацькi товариства, РДВА, мiськвиконком. 2008
  49 Створити козацькi ставки з розведення i вирощення товарної риби, ракiв. Рада, козацькi товариства, мiсцевi органи влади. 2008
  50 Створити козацькi фермерськi господарства з розведення ВРХ, свиней, кiз, овець, зернових культур, овочiв, ягiд, фруктiв та iн. Рада, козацькi товариства, мiсцевi органи влади. 2006 й далi
  51 Створити козацьке пiдприємство "А-Сiч". Рада, козацькi товариства, мiсцевi органи влади. 2008
  52 Надавати козацьким товариствам науково-методичну допомогу у справi вiдродження козацького кошарства, фермерських господарств, пiдприємств. Рада, козацькi товариства, мiсцевi органи влади. Постiйно
  IХ. ПРИРОДООХОРОННА ДIЯЛЬНIСТЬ
  53 На базi козацьких товариств створити екологiчнi стани... Рада, козацькi товариства, мiсцевi органи влади. З 2008
  54 Розробити довгострокову програму охорони природних мiсць та об"єктiв, пов"язаних з iсторiєю Українського козацтва та плани заходiв по спiвробiтництву мiсцевих органiв екологiї з козацтвом Заднiстров"я (Бiлгород-Днiстровщини). Рада, козацькi товариства, мiсцевi органи влади, РДА, мiськвиконком. З 2008
  55 Сприяти створенню в населених мiсцях Заднiстров"я (Бiлгород-Днiстровщини) пваркiв, пов"язаних з iсторiєю Українського козацтва. Рада, козацькi товариства, РДА, мiськвиконком. З 2008
  Х. МIЖНАРОДНА ДIЯЛЬНIСТЬ
  56 Проводити практику пiдтримки органiзацiй Українського козацтва в державах проживання української дiаспори. Рада, козацькi товариства. Постiйно
  57 Брати участь з обмiну досвiдом з вiдповiдними товариствами iнших держав. Рада, козацькi товариства. Постiйно
  58 Сприяти розвитку мiжнародного туризму, культурного обмiну, спiвробiтництва з мiжнародними громадськими та екологiчними органiзацiями для пропаганди iсторiї та суспiльного розвитку Українського козацтва. Рада, козацькi товариства. Постiйно
  ХI. IНФОРМАЦIЙНО-АНАЛIТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
  59 Розробити та впровадити Бiлгород-Днiстровську систему iнформацiйно-аналiтичного забезпечення дiяльностi Ради. Рада, козацькi товариства. 2008
  60 Забезпечити збирання та опрацювання економiчної, наукової, екологiчної iнформацiї та її використання для здiйснення статутної дiяльностi козацьких товариств. Рада, козацькi товариства. Постiйно
  61 Створити в мережi Iнтернет Веб-сторiнку Українського козацтва. Рада, козацькi товариства. 2007
  
  ЗАКЛЮЧНI ПОЛОЖЕННЯ
   Як додатки до практичних заходiв щодо виконання програми розвитку Українського козацтва в Заднiстров"ї (на Бiлгород-Днiстровщинi) на 2008-2010 роки розроблено План роботи Ради керiвникiв громадських органiзацiй козацького спрямування, Заходи щодо виконання Програми розвитку УК на Бiлгород-Днiстровщинi РДА та мiськвиконкому, вiддiлiв молодi та спорту, освiти, культури i туризму. (91)
  
  ХОР "МРIЯ" СВЯТКУЄ 50-ТИРIЧЧЯ КЕРIВНИКА
  
  УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА-КЕРIВНИКА
  Про вшанування Зорiло Iвана Сергiйовича.
  
  27 липня 1957 року село Фараонiвка Саратського району Одеської областi було розбуджено несамовитим воланням. На свiт Божий з"явився ще один козак, якого нарекли Iваном. Козак вирiс i тепер вiд нього волають iншi. Щоб його було чути якнайдальше, вiн органiзував хор, з допомогою якого вже майже 18 рокiв намагається пiдкорити простiр вiд Днiстра до Волги. Цей могутнiй коллектив своїми творчими досягненнями до Дня народження видатного дiяча сучасного хорового мистецтва внiс вагомий внесок в справу популяризацiї української пiснi, а Зорiлi - принiс тiльки клопiт на голову.
  З метою популяризацiї досвiду творчої працi Зорiло I.С. ПОСТАНОВЛЯЮ:
  1. Кабiнету Мiнiстрiв за участю Нацiональної Академiї наук розробити та затвердити план заходiв iз вшанування Iвана Зорiло, передбачивши, зокрема: видання зiбрання вибраних праць Iвана Зорiло на папiрцях з його робочого столу; проведення науково-практичних конференцiй, круглих столiв, семiнарiв i урокiв у спецiальному примiщеннi Бiлгород-Днiстровського пологового будинку, присвячених творчому спадку та дiяльностi Iвана Зорiло; карбування та введення в обiг у встановленому порядку ювiлейної монети на вiдзнаку 50-рiччя вiд дня народження номiналом 1-а ЗОРIЛА; випуск в обiг поштової марки i конверта, присвячених 50-рiччю вiд дня народження Iввана Зорiло та здiйснення спецпогашення поштової марки його особистим язиком.
   2. Кабiнету Мiнiстрiв, обласним, мiським державним адмiнiстрацiям вивчити питання про присвоєння окремим навчальним та науковим закладам i установам в селi Фараонiвка iменi Iвана Зорiло, а також вiдповiдне найменування чи перейменування в установленому порядку примiщень, площ, пiдвалiв та сходiв у межах пологового будинку.
   3. Встановити ювiляру телефон - хай розважається.
   4. Затвердити програму святкування Дня народження (далi - Програма), що додається.
   5. Усiм запрошеним в день святкування пити, їсти, спiвати i танцювати скiльки душi завгодно.
   6. Усiм присутнiм жiнкам бути чарiвними i привiтними до чоловiкiв, а особливо до ювiляра.
   7. Усiм присутнiм чоловiкам бути чоловiками.
   8. Заборонити виконання в цей день пiсень, тостiв, привiтань пiд фонограму.
   9. Танцювати i флiртувати - без фанатизму, щоб не отримати травм вiд оточуючих та дружин (чоловiкiв).
   10. Присутнiм козакам шаблюки не доставати i, взагалi, нiкого не доставати.
   11. Витрати на реалiзацiю заходiв iз забезпечення виконання Програми здiйснювати за рахунок коштiв ювiляра в межах асигнувань, передбачених для вiдповiдних мiнiстерств, iнших центральних органiв виконавчої влади, якi визначенi вiдповiдальними за виконання цих заходiв.
   Радi Мiнiстрiв, обласним, мiським державним адмiнiстрацiям вживати заходiв до видiлення в установленому порядку з мiсцевих бюджетiв коштiв на реалiзацiю заходiв iз забезпечення виконання Програми, якщо цього захоче ювiляр.
   12. Кабiнету Мiнiстрiв привести свої рiшення у вiдповiднiсть iз цим Указом.
   Президент-Керiвник П., I., по Б.
   м. Столиця 27 липня 2007 року
   Љ992/2007 (92)
  
  ПIСНI НАШОГО РОДУ
  вiд народного хору "Мрiя"
  
  Цiкаву гiпотезу, яка знайшла своє пiдтвердження у дослiдженнях, висунули науковцi. На їх думку, причиною синдрому хронiчної втомленостi, на який страждає сьогоднi багато людей, є вiрус, але щеплення вiд нього поки що немає. Медики вважають, що цей синдром нiколи не з"явиться у того, хто впевнений в собi, оптимiстичний i не пропускає через себе всi неприємностi свiту. Також гарантовано застрахованi вiд цiєї хвороби тi, хто любить... спiвати.
  Про людей, якi бiльше 18 рокiв тому згуртувалися у великий хоровий колектив, пiд красивою назвою "Мрiя", й поговорим сьогоднi. Безмiнним художнiм керiвником хору з 1989 року був i залишається закоханий в пiсню, в людей, в українське слово професiйний музикант, великий ентузiаст i оптимiст Iван Сергiйович Зорило. Познайомитись з ним менi поталанило в минулому роцi, пiд час останнiх виборiв. Пiсля короткого спiлкування менi здалося, що йому є що розказати кореспонденту газети про життя хору. I ми домовилися про зустрiч.
  I ось я, викроївши час, холодним грудневим вечором йду у мiсцевий пологовий будинок, де в одному з примiщень тепер збираються на репетицiю учасники хору. Одна стiна невеликої кiмнати прикрашена українським вiночком з рiзнобарвними стрiчками, а на другiй, неначе в маминiй хатi з мого далекого дитинства, висить iкона, прикрашена рушником, майстерно вишитим хрестиком червоними та чорними нитками. Один за одним з холодної темряви сходилися хористи, i хвилин за 10-15 їх зiбралося стiльки, що не всi змогли розмiститися на довгих ослiнах-стiльцях, по-домашньому засланих самотканими смугастими дорiжками.
  Стоячи з баяном в руках, Iван Сергiйович традицiйно розпочав репетицiю з розспiвування, а згодом хор заспiвав куплет з народної лiричної пiснi, вiд чого у всiх по-доброму заблищали очi i ще бiльше потеплiшало у затишнiй кiмнатi. "Ой чого так рано мама посивiла"... Не вистачить нiяких слiв, щоб висловити почуття, викликанi спiвом хору! Впевнена, жодна людина, яка колись була дитиною своєї мами, а тепер стала сама люблячою мамою або бабусею, не може байдуже слухати такi пiснi. До речi, серед хористiв третина чоловiкiв, i своїми голосами вони додають хору особливого звучання i вагомої сили. Хiба може без справжньої чоловiчої участi звучати жартiвлива пiсня про вiчно "голодного" зятя або про кума, який кличе куму: "Ой пiдемо, мила, в поле жито жати"? Деякi пари познайомилися в хорi, побралися та щасливо живуть разом уже багато рокiв. Впевнена, їх з"єднала i породнила пiсня. Суворий i наполегливий Iван Сергiйович переривав репетицiю багато разiв, намагаючись досягти потрiбного "потягування" ноти на раз-два-три, а не на раз-два: "Мои дорогие, "дотяните", пожалуйста, вот здесь..." I вони, розумiючи свого керiвника, "дотягували".
  Потiм хоровики, вiдчуваючи, як менi подобається їх спiв, пiднялися з мiсць, i велично заспiвали в чотири голоси особисто для мене пiсню на невмирущi Шевченкiвськi вiршi "Реве та стогне Днiпр широкий". Вона звучала, як гiмн, як реквiєм, як головна пiсня України, викликаючи особливi почуття - "мурашки" по шкiрi. Саме в цю хвилину я зрозумiла, що прийшла сюди назавжди. Так i присутнi спiваки теж колись прийшли в хор i через своє кохання до народної пiснi залишились тут на довгi роки.
  Наприкiнцi зустрiчi учасники хору, перебиваючи один одного, з деякою образою в серцi говорили кореспонденту "Советского Приднестровья", що хор "Мрiя" з 1992 року визнаний народним, але мiська влада i особисто мiський вiддiл культури чомусь не вважає його таким, що заслуговує на увагу i пiдтримку. "26 областей України, куди приїжджав хор, визнають нашу високу майстернiсть, слухають iз задоволенням i навiть стоячи пiдспiвують нам. А наш вiддiл культури, мабуть, вважає наш рiвень виконання хорової пiснi низьким", - так сказав один з учасникiв хору. Хор "Мрiя" абсолютно фiнансово не пiдтримується з мiсцевого бюджету, дуже рiдко запрошується для виступу на святковi заходи тощо. Хор давно iснує за рахунок власного ентузiазму його керiвника, який зумiв зберегти до нинi цей чудовий колектив, незважаючи нi на що. Iван Сергiйович стурбований тим, що потрiбно обновити сценiчнi костюми, i мрiє про велике примiщення для репетицiї.
  Так закiнчився один робочий день учасникiв хору, якi приїздять сюди два рази на тиждень не тiльки з мiста, а й з примiських сiл i Затоки.
  А через тиждень дружнi хоровики зiбралися за новорiчним столом в одному з ресторанчикiв мiста i весело провели старий i зустрiли Новий 2008 рiк. На святковому вечорi скринька незчисленних нагород хору поповнилася. В.Я.Тимофєєв вiд iменi голови районної ради М.С.Адирова вручив почесну грамоту Iвану Сергiйовичу Зорiло - керiвнику українського народного хору "Мрiя", полковнику УК за особливi заслуги в розбудовi козацького руху на Заднiстров"ї та з нагоди 17-ї рiчницi вiдродження українського козацтва. Я була разом з ними в той святковий вечiр i ще раз впевнилася, що вони не можуть жити без живої пiснi i музики i один без одного. Щоб таке свято по-справжньому вдалося, треба, щоб на ньому не було просто глядачiв. Всi були активними учасниками театралiзованих вистав, пiдглянутих Дiдом Морозом в Iнтернетi, весело i експромтом виконували всi свої ролi, за що талановитий Дiд Мороз зi Снiгуронькою нагороджували активних призами... I яка там пiсня без баяна?! Вiн був тут, з нами. Професiйнi музиканти, якi багато рокiв безоплатно акомпанують хору, дарували свою музику всiм присутнiм. Словом, вмiють хористи працювати, вмiють i вiдпочивати. Нацiональний склад колективу вiдображає наш бессарабський край, i спiвають вони пiснi на українськiй, росiйськiй, болгарськiй, молдавськiй та iнших мовах. А якi колядки та щедрiвки знають пiснярi!
  Як сказав на святковому вечерi один iз оркестрантiв, хор - це не ансамбль, де вiн теж має досвiд працi. Хор - це махiна, i її пiдняти спроможний не кожен. Таких хорiв у нашому мiстi та районi одиницi. Щоб дати належну оцiнку хору "Мрiя", треба взяти до уваги, що середнiй вiк хористiв складає приблизно 50 рокiв. Як стверджує одна з моїх подруг, якiй теж давно за 50, "рахуй, вже з ярмарки їдемо". Так, вони їдуть "з ярмарки", але з пiснями, жартами, друзями i десятками рiзних проблем. I ця дорога їх анi трохи не обтяжує! 50-60 рокiв - це рубiж, за яким для одних виднiється смутний фiнiш, а для iнших - початок вiльного шляху i зустрiчi з собою. Особисто я за другий шлях, про нього ми i говоримо.
  Я пропоную не теоретичну модель, а реальне життя, своє власне. Так, в хорi є i молодi люди, i це добре. Адже вони всмоктують таку до болi рiдну i зрозумiлу енергетику народної пiснi, якої навчать своїх дiтей i онукiв, а потiм тi будуть навчати своїх. I це основна мета хористiв - передати у спадок українську народну пiсню та популяризувати обряди нашого роду!
  Хор "Мрiя" у 2007 роцi одинадцять раз виступив з концертною програмою. У 2008 роцi готується з новою програмою виступити на фестивалi козацької пiснi у вереснi в Тернополi, на який вже одержали офiцiйне запрошення вiд українських козакiв. Кажуть, що на Новий рiк що нi загадаєш, все здiйснюється. Тому пiд Новий рiк колектив хору згадав одне дуже велике бажання i буде сподiватися на його здiйснення.
  А поки що Iван Сергiйович запрошує всiх, хто закоханий в пiсню, в життя i Україну, приєднатися до хорової пiснi, яка дає здоров"я, настрiй i молодiсть. Творчий та талановитий колектив хору змiг би на прохання керiвникiв пiдприємств, в першу чергу керiвництва заводу "Гемопласт", на базi якого 18 рокiв тому народився хор "Мрiя", вiдгукнутися на таку пропозицiю: по їх запрошенню хор може виїхати на пiдприємства i подарувати свої пiснi, прикрасивши будь-яi святковi заходи. Меценати та спонсори iз числа пiдприємств, бiзнесових структур та органiзацiй, якi спроможнi допомогти українському народному хору (у 2007 роцi зареєстрованого як Нацiональне-просвiтницьке товариство "Мрiя" i являє собою юридичну органiзацiю та має свiй розрахунковий рахунок), можуть звернутися до художнього керiвника хору i голови правлiння Iвана Сергiйовича Зорiло за телефоном 8(04849)33001, який запрошує до взаємовигiдної спiвпрацi всiх не байдужих до живої пiснi вiд народу, до розвитку нацiональної культури. "Человек - это сосуд желаний и не наполнится этот сосуд никогда, если желания будут только материальные". (93)
  
  
  ПОСВЯТА В КОЗАКИ
  
  14 серпня 2007 року в Бiлгородi-Днiстровському вiдбулася посвята у козаки заступника голови Бiлгород-Днiстровської районної державної адмiнiстрацiї Iгумнова Павла Михайловича. (94)
  
  
  НОВИНА ДНЯ
  
  Указом Президента України, з нагоди 16-ї рiчницi Незалежностi України керiвнику народного ансамблю народної української пiснi "Веселка" полковнику Українського козацтва Нiкiрую Михайлу Iвановичу присвоєне почесне звання "Заслужений працiвник культури України". (95)
  
  
  ПIДБИТО ПIДСУМКИ
  IV iсторичного конкурсу "Козацька держава" i IV екологiчного конкурсу "Збережемо Україну - козацьку державу"
  
  10 липня 2007 року журi 4-х обласних конкурсiв "Козацька держава" i "Збережемо Україну - козацьку державу", якi проводилися пiдт егiдою Чорноморського козацького з"єднання, обласного управлiння освiти i наукової дiяльностi Одеської обласної адмiнiстрацiї i Державного управлiння екологiї та природних ресурсiв в Одеськiй областi, пiдбило пiдсумки конкурсiв i винесло свiй вердикт.
  В цьому роцi понад 1200 учнiв шкiл, лiцеїв Одещини взяли участь у конкурсах. Як i в минулому конкурсi, у цьому роцi на розгляд журi були надiсланi роботи переможцiв шкiл з районiв, мiст областi.
  Бiльшiсть робiт, якi надiйшли на конкурс, виконанi на високому iдейно-патрiотичному рiвнi, багато з них доповненi власними малюнками, фотографiями, таблицями, дiаграмами та iншим iнформацiйним матерiалом.
  Але на те вiн i конкурс, щоб з усiх робiт вибрати кращi. Пiсля тривалих перечитувань i вивчення конкурсних робiт журi визначило переможцiв.
  В iсторичному конкурсi "Козацька держава" мiсця розподiлились таким чином:
  III мiсце - Коваленко Олександр, учень 8 класу Випаснянської ЗОШ I-II ст. Бiлгород-Днiстровського району (керiвник Коваленко Л.С.); робота на тему "Козацтво рiдного краю".
  В екологiчному конкурсi "Збережемо Україну - козацьку державу" переможцями стали:
  I мiсце журi вирiшило не присуджувати.
  II мiсце - Сортовицька Яна, учениця 11 класу Миколаївської ЗОШ I-III ст. Бiлгород-Днiстровського району (керiвник Комiсаренко З.П.); робота на тему "Самое синее в мире - Черное море мое"; Фоменко Дмитро, учень 7 класу Миколаївської ЗОШ I-III ст. Бiлгород-Днiстровського району (керiвник Комiсаренко З.П.); робота на тему "Вода - це життя".
  Всi переможцi будуть нагородженi пам"ятними подарунками, Почесними грамотами, грамотами Чорноморського козацького з"єднання, обласного управлiння освiти i наукової дiяльностi Одеської обласної державної адмiнiстрацiї i Державного управлiння екологiї та природних ресурсiв в Одеськiй областi.
  Нагородження переможцiв буде проведено у вереснi 2007 року.
  Члени журi вiтають переможцiв i всiх учасникiв i дякують всiм за участь у конкурсах. Бажаємо всiм Вам доброго вiдпочинку, здоров"я i всього найкращого, щоб у новому навчальному роцi з новими силами приступити до навчання i участi у наступних конкурсах. А тим, хто закiнчив школу, бажаємо подальших успiхiв у навчаннi, працi i всього найкращого в дорослому життi! Живiть так, щоб Вашим батькам i друзям було приємно за Вас, щоб Вас завжди ставили взiрцем i щоб Ви були достойними продовжувачами справи своїх батькiв, дiдусiв i бабусь, славних наших пращурiв!
  Хай нам всiм щастить!
  З повагою, зi всiм козацьким товариством крайовий вiйськовий отаман Чорноморського козацького з"єднання генерал-осавул УК, член НСЖУ Володимир Пуклiч. (96)
  
  ВIДНОВИТИ НАРОДНI ДРУЖИНИ
  
  Колись наведенням громадського порядку на територiї мiста та в селах району опiкувалися дружинники. З червоними пов"язками на руках вони контролювали порядок, утихомирювали бешкетникiв, якщо треба, приводили їх до мiлiцiї. З плином часу й становленням молодої української держави добровiльнi народнi дружини розпалися, будiвлi опорних пунктiв закинули. Охороняти громадський порядок добровiльним формуванням стало якось недосуг.
  В останнiй час держава придiляє бiльше уваги вiдновленню громадських об"єднань, створена законодавча база для участi громадян в охоронi громадського порядку. Згiдно Закону "Про участь громадян в охоронi громадського порядку та державного кордону" такi об"єднання створюються на добровiльних засадах по мiсцю роботи, навчання або мешкання громадян. Добровiльнi стражi громадського порядку у випадку пiдозри в скоєннi адмiнiстративного порушення або злочину будуть перевiряти у громадян документи, що посвiдчують особу; мати право у визначених випадках входити до примiщення; складати протоколи; разом iз працiвниками органiв внутрiшнiх справ затримувати порушникiв й доставляти їх в мiлiцiю. На такi громадськi об"єднання покладаються великi надiї на пiдтримання громадського порядку на вулицях мiст й сел., й особливо в курортнiй зонi.
  З травня 2005 року в мiстi iснує громадське об"єднання з охорони громадського порядку й державного кордону "Кондор" пiд моїм керiвництвом. Вiдновити роботу в минулому добровiльних народних дружин неважко. Необхiдно тiльки бажання й в першу чергу iз боку керiвникiв пiдприємств та органiзацiй мiста. Ранiше ж на кожному пiдприємствi були дружинники, якi чергували визначену кiлькiсть днiв на мiсяць. Зараз в мiстi бiльше тридцяти великих пiдприємств й органiзацiй й якщо в кожному створити загони дружинникiв, сформується армiя людей, яка покликана слiдкувати за громадським порядком.
  В планах - забезпечення дружинникiв формою чорного кольору з нашивкою на рукавi "Служба охорони "Кондор" й нагрудним знаком. Будуть виданi посвiдчення по узгодженню з правоохоронними органами.
  Однак громадська органiзацiя не має матерiальних i фiнансових можливостей, щоб у повнiй мiрi виконувати свої обов"язки. Для навчання дружинникiв необхiдний iнструктор.
  Багато разiв я звертався за допомогою в мiську раду й знайшов пiдтримку в особi заступника мiського голови Л.С.Капустиної.
  Кошти на заробiтну плату iнструктору в бюджетi поки що не передбачено, але ми маємо надiю, що в недалекому майбутньому громадське формування з охорони громадського порядку "Кондор" запрацює на повну силу, забезпечуючи порядок на вулицях мiста, курортної зони, охороняючи затишок громадян.
  Голова громадської органiзацiї "Кондор", полковник Українського козацтва. (97)
  
  
  ПЕРШИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКIЙ ЗЛIТ ДИТЯЧИХ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНIЗАЦIЙ
  
   В Києвi (на о.Гiдропарк) 14-16 серпня 2007 року вiдбувся Перший Всеукраїнський злiт дитячих громадських органiзацiй. Мета заходу: сприяння вiдродженню в Українi дитячого громадського руху; огляд стану розвитку дитячих громадських органiзацiй; координацiя дiяльностi ДГО; представлення результатiв виконання програм ДГО для керiвництва Мiнiстерства України у справах сiм"ї, молодi та спорту; привернення уваги громадськостi до проблем дитячого середовища та демонстрацiя дiєвих шляхiв їх вирiшення; колективне звернення учасникiв зльоту до учасникiв виборчого процесу. На злiт прибули представники скаутських органiзацiй України: ДАРУ (Дитячий альпiйський рух України), СПОК (Спiлка пiонерських органiзацiй Києва), Пласт, Гайда, СIЧ та iн. Злiт органiзувало та провело Мiнiстерство України у справах сiм"ї, молодi та спорту. Вiдповiдальна органiзацiя за проведення заходу - Всеукраїнська спiлка дитячих громадських органiзацiй "Дiти України". Цiльова спрямованiсть форуму - соцiальна профiлактика. Змiст - оздоровлення. Вiд Одеської областi взяли участь представники Iванiвського району ("сiчовики" Волинської, Калинiвської шкiл) та Одеського iнтернату Љ4. Вiд Бiлгород-Днiстровського району - група "Заднiстрової Молодої Сiчi" пiд керiвництвом В.Тимофєєва та В.Гавриленка. Учасники заходу (делегацiї ДГО) розмiщувалися у наметових таборах у мiсцях, визначених органiзаторами для кожної делегацiї. Харчування учасникiв (приготування гарячої їжi) делегацiї забезпечували самостiйно на газових плитах з продуктiв, якi їм видавали органiзатори. Команди забезпечувалися певною кiлькiстю базових палаток та карiматiв. Спальнi мiшки та вкладишi до них команди мали власнi.
   Витрати на облаштування табору зльоту, харчування учасникiв пiд час зльоту - за рахунок органiзаторiв. Призи учасникам конкурсiв - вiд спонсорiв. Проїзд учасникiв делегацiй вiд мiсця проживання до Києва та назад, харчування в дорозi - за рахунок ДГО та пiдтримки обласних управлiнь у справах сiм"ї та молодi. Органiзатори зльоту забезпечили учасникiв привозною питною водою.
   Учасники зльоту нагороджувалися пам"ятними футболками з символiкою зльоту, значками, свiдоцтвами про участь у першому всеукраїнському зльотi ДГО.
   У форумi взяли участь керiвники Всеукраїнської Спiлки дитячих громадських органiзацiй, Мiнсiм"ямолодьспорту, Мiносвiти, рм галереї му, Київської мiськради, представники засобiв масової iнформацiї. В резолюцiї форуму - звернення до керiвникiв держави iз вимогою звернути увагу на проблеми дитячого громадського руху.
  
   Програма зльоту:
  
   14 вересня:
   09.00. Заїзд команд, облаштування наметових таборiв кожної команди, забезпечення їхньої життєдiяльностi (отримання у коменданта зльоту господарського iнвентарю, продуктiв харчування на команду). Пiдготовка Великого вогнища.
   15.00. Форум "Дитячий громадський рух в Українi: стан, шляхи розвитку, взаємодiя з органами державної влади" (в Будинку вчителя).
   17.00. Конкурс на краще оформлення табору ДГО, презентацiї дiяльностi органiзацiй (фото стенди, атрибутика, роздатковий матерiал тощо).
   Вiдкриття фотогалереї "Ми - дiти України".
   17.00 - 19.00. Майстри-класи для лiдерiв ДГО. Обмiн досвiдом роботи.
   18.00. Скаутське раллi.
   19.00. Представлення виступiв художньої самодiяльностi делегацiй бiля Великого вогнища (попереднiй перегляд, вiдбiр до фiнального конкурсу).
   22.00. Нiчна гра з елементами орiєнтування.
   23.00. Вiдбiй.
  
   15 вересня:
   10.00. Пiдготовка до всеукраїнської лiнiйки дитячих громадських органiзацiй. Огляд гостями фото стендiв та iнших iнформацiйних матерiалiв ДГО.
   11.00. Всеукраїнська лiнiйка - фанфари, вiдкриття зльоту, пiдняття прапору, здача рапортiв керiвникiв дитячих громадських органiзацiй Мiнiстру України у справах сiм"ї, молодi та спорту. Виголошення вiтань учасникам зльоту вiд гостей. Нагородження дiтей, якi досягли найвищих результатiв у напрямках дiяльностi дитячих громадських органiзацiй.
   12.00 - 14.00. Показовi виступи за напрямками статутної дiяльностi ДГО. Спортивнi змагання з волейболу, футболу, тенiсу, бадмiнтону, рм-реслiнгу, спортивного орiєнтування. Конкурс малюнкiв на асфальтi "Всi ми рiзнi, всi ми єдинi". Станцiйна гра "Країна дитячих мрiй, або "iсторiя розвитку дитячих громадських органiзацiй". Круглий стiл "Дитячий громадський рух: за i проти" за участю лiдерiв дитячого громадського руху та представникiв влади, якi опiкуються проблемами дiтей.
   15.00 - 18.00. Екскурсiя по Києву для членiв делегацiй - гостей мiста.
   19.00. Культурна програма. Фiнальна частина конкурсу дитячої художньої самодiяльностi. Нагородження переможцiв. Виступи гостей. Дискотека.
   22.00. Вiдбiй.
  
   16 вересня:
   10.00. Закриття зльоту (лiнiйка, виголошення результатiв зльоту, спуск прапора).
   10.30 - 17.00. Культурно-екскурсiйна програма для учасникiв зльоту (екскурсiя по мiсту, вiдвiдування цирку, музеїв, театру).
   17.00 - 18.00. Демонтаж табору зльоту. Прибирання територiї. Здача коменданту iнвентарю та територiї.
   Роз"їзд учасникiв зльоту (по готовностi). (98)
  
  
  
  12. Жовтень - грудень 2007. 14 жовтня - День Українського козацтва. Козацька нацiя. 17 рiчниця Вiдродженого Українського козацтва. Старокозаче. Романтика дороги. Служили Боговi i Українi. Новини козацтва Заднiстров"я. Семiнар в Адамiвцi. Козак - завжди козак. Семiнари-тренiнги "Козак-лiдер 2007".
  
  
   Теза про утвердження свободи слова пiсля Майдану - це "заяложене пропагандистське клiше". Такого висновку дiйшла Нацiональна спiлка журналiстiв України у своєму меморандумi. Йшлося про зростання тиску на засоби масової iнформацiї i журналiстiв з боку адмiнiстративних органiв, некомпетентнiсть, зарозумiлiсть у стосунках з ними. Цим грiшили державнi адмiнiстрацiї i ради рiзного рiвня, протилежних полiтичних кольорiв. Викинуто "на смiтник" вiдому iстину: журналiстом не може бути людина, яка обслуговує владу чи людей при владi.
   Формування "демократичної коалiцiї" у складi НУ-НС та БЮТ не пройшло безхмарно. Повторилися перипетiї попереднiх узгоджень: дебати щодо ключових посад, набiр суперечностей, якi важко узгодити через рiзнi соцiально-економiчнi моделi в обох блокiв. Фактичний переможець виборiв БЮТ (додав понад 1,5 млн. голосiв) не може погодитися з диктатом Президента, реальний iмiдж котрого не перевищував 8-9%. Вiдхилення НУ-НС кiлькох передвиборчих гасел Ю.Тимошенко (ринок землi, термiни переходу до професiйних Збройних Сил, компенсацiї населенню заощаджень та iн.) девальвує позицiї її блоку серед громадян, створює невпевненiсть, породжує схильнiсть до хитань серед депутатiв вiд мегаблоку.
   Обережну позицiю обрав блок В.Литвина, представники якого пiдкреслювали: вибори були нелегiтимними, а Президент - напiвлегiтимний через порушення Конституцiї. Почуття ворожнечi в українських полiтикiв стало майже "еталоном поведiнки".
   Протягом майже двох мiсяцiв тривало формування "демократичної коалiцiї". Лише пiсля настирливих умовлянь Президента сiм "непiдписантiв" нарештi поставили свої пiдписи (крiм I.Плюща).
   Через вiдсутнiсть достатнього авторитету i низьку психологiчну достатнiсть коалiцiантам довелося вiдмовитись вiд кандидатури В.Кириленка на посаду Голови Верховної Ради. Замiсть нього запропоновано А.Яценюка (набрав 227 голосiв).
   Прем"єр-Мiнiстром України стала Ю.Тимошенко, одержавши 226 голосiв. Було оголошено склад уряду. Вiдмовилися вiд голосування три фракцiї - Партiя регiонiв, Компартiя, Блок Литвина.
   Енергiйно взявся до справ новий уряд, хоча знову не вдалося досягти проголошеної на Майданi мети - вiддiлити бiзнес вiд влади.
   Прийнято бюджет на 2008 рiк, як i ранiше, це - бюджет проїдання. Значнi кадровi змiни сталися у МВС. Вiдкрито справу щодо зловживань коштами проти М.Рутьковського. Призначено головою РНБО члена Партiї регiонiв Р.Богатирьову Суспiльство не зрозумiло призначення керiвником Нацiональної ради з питань благодiйництва "Зiгрiй любов"ю дитину" дочку В.Ющенка Вiталiну.
  
   У видавництвi "Володимир" (СПД Саламаха Л.Ф.) надрукував книгу
  1. В.Я.Тимофєєв. Козацький громадський рух. Видавництво "Володимир"-СПД Саламаха Л.Ф. Бiлгород-Днiстровський. 2007. (07.11.2007).
  160 стор. Бiблiографiя.
  Узагальнено досвiд роботи колективiв навчальних закладiв та громадських органiзацiй козацького спрямування Пiвденноукраїнського Заднiстров"я з виховання дiтей та молодi.
   Роздiли книги: Вiд автора. I. Державнi документи про козацтво. II. Документи козацтва. III. Документи Мiнiстерства освiти i науки України щодо козацтва. IV. Навчально-виховнi заклади козацького спрямування. V. Громадськi органiзацiї козацького спрямування. Замiсть закiнчення.
  У видавництвi "СПД СП" надрукував книги:
  1. С.В.Тимофєєва, В.Я.Тимофєєв. Архiви козаччини Заднiстров"я. Видавництво "СП "Петрекс". Бiлгород-Днiстровський. 2003-2010.
   Документи та матерiали козацтв Заднiстров"я.
  Т. 9. Козацькi органiзацiї Заднiстров"я. 2007. (12.12.2007). 379 стор.
  Т. 10. Адамiвський курiнь. Частина 1. 2007. (12.12.2007). 312 стор.
  
  14 ЖОВТНЯ - ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА
  
  Шановнi козаки!
  Щиро вiтаємо з цим всенародним святом славного козацького роду.
  Героїчна iсторiя України - це iсторiя її козацького лицарства. За кожним вiдомим iменем виразно окреслюється постать полiтичного дiяча, козацького ватажка, народного героя, талановитого полководця. Своїми титанiчними зусиллями вони творили Українську державу, боролися за кращу долю свого народу, стаючи дiячами загальноукраїнського, загальноєвропейського значення. А Українська козацько-гетьманська держава стала своєрiдним символом Золотого вiку України. Тому й жива донинi мудрiсть, сила i вiдвага героїв-козакiв, бо несуть її славнi нащадки козацької звитяги.
  Вiдновлення i розвиток козацьких традицiй є важливим елементом пропагування української нацiональної iдеї у нашому суспiльствi. Багатий iсторичний досвiд козацької доби - важливого етапу нашої iсторiї та формування української державностi - необхiдно повноцiнно використовувати i сьогоднi у життi нашої країни. Адже саме iдеї любовi до Батькiвщини, лицарського духу захисникiв рiдного краю, самовiддача i патрiотизм українського козацтва надихали багато поколiнь на свiдому боротьбу, а iнколи - свiдоме багаторiчне очiкування вiдновлення власної державностi. Отже, козацький дух, який жив в українському народi багато столiть i пiсля Богдана Хмельницького, вирував у нащадках великих козацьких лицарiв i зараз в Українi йде активний процес вiдродження козацтва.
  Тож зичимо всiм козакам та їх родинам козацького здоров"я, сiмейного благополуччя, натхнення та творчих успiхiв на благо народу.
  Хай кожний подальший день буде наповнений творчим змiстом i добрими справами, теплом i радiстю, щастям i добром.
  
  Голова Голова Мiський
  райдержадмiнiстрацiї районної ради голова
  В.М. Зiнченко М.С. Адиров М.М. Даценко (99)
  
  
  КОЗАЦЬКА НАЦIЯ
  
  На початку ХIХ ст. вiдносини мiж Росiєю та Туреччиною настiльки загострились, що привели до вiйни 1806-1812 рр. В листопадi-груднi 1806 р. росiйськi вiйська оволодiли Бессарабiю, за виключенням Iзмаїла. Вихiд в цей район поставив перед росiйським командуванням питання про взаємовiдносини з бiглим сюди українським i росiйським населенням i задунайськими запорожцями. Зокрема, у фортецi Браїлiв, що була оточена росiйськими вiйськами, знаходилося до трьох тисяч дунайцiв. Генерал-лейтенант О.Ф.Ланжерон, який командував корпусом на Дунаї, писав в сiчнi 1807 р., що задунайськi козаки можуть "наносити шкоду бiльш, нiж турки i татари". Тому росiйське командування вжило низку заходiв, щоб залучити задунайських запорожцiв на свiй бiк, обiцяючи їм всi пiльги, якими користуються чорноморцi на Кубанi. Все це мало певний ефект. Збiгле населення було зацiкавлене в легалiзацiї свого положення, а задунайськi запорожцi опинилися в районi дiй росiйської армiї.
  Враховуючи успiхи у формуваннi волонтерського полку з задунайських запорожцiв i збiглого українського населення, було вирiшено створити на Дунаї козацьке вiйсько, давши йому найменування Усть-Дунайського.
   20 лютого 1807 р. Усть-Дунайське Буджацьке козацьке вiйсько було офiцiйно затверджено указом Олександра I.
  Уряд, зацiкавлений у швидкому заселеннi ново приєднаної Бессарабiї, дозволив усть-дунайцям селитися в Придунайських степах на правах колонiстiв. На протязi 1815-1817 рр. в Бессарабiю з-за Дунаю вийшло кiлька груп козакiв, якi разом з усть-дунайцями оселилися в Iзмаїльському повiтi, заснувавши в 1818 р. с.Дракуля (тепер с. Трудове Кiлiйського району Одеської областi). Незабаром тут нараховувалося вже 45 козацьких родин. В 1820 р. друга група усть-дунайських козакiв i задунайських запорожцiв, незважаючи на опiр земської полiцiї, в кiлькостi 38 родин оселилася в Акерманському повiтi, заснувавши с.Акмангiт (тепер с.Бiлолiсся Татарбунарського району Одеської областi). Частину задунайцiв у 1823 р. переселили в Iзмаїльську колонiстську округу, де засновано с.Новопокровське (тепер с.Покровка Iзмаїльського району Одеської областi).
   У зв"язку iз збiльшенням населення в Акмангiтi частина задунайських запорожцiв i усть-дунайських козакiв перейшла на нове мiсце в Акерманському повiтi, де в 1827 р. заснувала с.Старокозаче (тепер в Бiлгород-Днiстровському районi Одеської областi).
   Створення на Дунаї Нової сiчi, як про це пiшли чутки на Українi, викликало серед селянства надiї на вiдродження козацтва. Це призвело до значних втеч населення до Дунайської Сiчi, що прискорило лiквiдацiю вiйська.
  Пiсля лiквiдацiї Усть-Дунайського козацького вiйська переважна бiльшiсть козакiв лишилась в Бесарабiї. Усть-дунайцi та задунайськi запорожцi, якi переселювалися до них, на протязi 20-х рр. неодноразово зверталися до державних установ з домаганням створення в краї козацького вiйська, з центром в с.Акмангiт.
  Росiйсько-турецька вiйна, яка розпочалася в 1828 р., пожвавила клопотання козакiв. Цi прагнення спiвпали з намаганням командування збiльшити вiйськовий контингент Дунайської армiї. В червнi 1828 р. уряд дозволив сформувати в Акерманському повiтi Бессарабiї козацьке вiйсько, яке одержало назву Дунайського (з 1856 р. Новоросiйське; проiснувало до 1869 р.), з усть-дунайцiв, задунайських запорожцiв, що оселилися в Бессарабiї до 1828 р.
   До вiйська були зарахованi села Акерманського повiту Акмангiт (Бiлолiсся), Старокозаче i Волонтирiвка (тепер у районi Штефан Воде Молдови).
   В 1836 р. до вiйська були приєднанi села Михайлiвка, Костянтинiвка, Новотроїцьке, Миколаївка, заснованi вiдставними солдатами, та село Петрiвка, в якому мешкали селяни-переселенцi з Курської губернiї (тепер в Бiлгород-Днiстровському, Кiлiйському, Саратському районах Одеської областi). Через три роки були приєднанi заселенi циганами села Фараонiвка та Каїри (останнє - с. Крива Балка; обидва в Саратському районi Одеської областi).
   За Паризьким миром 1856 р. частина козацької територiї з станицями Миколаївка та Новотроїцька вiдiйшла до Молдавського князiвства. Замiсть цих земель вiйську було дозволено придбати у помiщика К.Зiро селище Байрамча, незабаром перейменоване в Миколаївку-Новоросiйську.
   Центр управлiння вiйська розмiщувався в станицi Волонтирiвка. Однак в зв"язку з тим, що в цiй станицi не було необхiдних помешкань, вiйськове правлiння до 1856 р. знаходилось в Акерманi (нащадки козакiв живуть в мiстi й дотепер). Пiсля придбання вiйськом Миколаївки-Новоросiйської воно переїхало в цю станицю. В серединi 60-х рр. там знаходились майже всi головнi вiйськовi установи: шпиталь, головний вiйськовий храм св. Миколи Чудотворця, поштова станцiя та училище.
   Дунайське вiйсько мало нести прикордонну службу на Дунаї, Прутi та по Чорноморському узбережжю до Днiпра, внутрiшню службу в Бессарабськiй та Херсонськiй губернiях, утримувати гарнiзони в Iзмаїлi та Акерманi. Притягувалися вони для виконання й iнших завдань.
   В 1856 р., 11 липня, в зв"язку з вiдторгненням вiд Росiї за Паризьким миром дунайської частини Бессарабiї, вiйсько було перейменовано в Новоросiйське. З цього часу воно несло кордонну службу на лiнiї Болград-Татарбунари i далi по Чорноморському узбережжю. Козацькi гарнiзони з"явилися в Руськiй Iванiвцi, Удобному, Козацькому, Турлаках, Папушойях (Переможному) Бiлгород-Днiстровського району Одеської областi.
  У груднi 1868 р. в зв"язку з загальною реформою козацьких вiйськ Новоросiйське козацьке вiйсько оголошувалося лiквiдованим. Це було останнє козацьке вiйсько на теренi сучасної України.
  Мужнiсть i хоробрiсть, патрiотизм, любов до волi й батькiвщини, демократизм, взаємодопомогу, високi моральнi цiнностi лишило козацтво в спадщину українському народу. Не випадково в оглядi Одеської вiйськової округи за 1871 р. пiдкреслювалося, що в українцях "й до цього часу добре зберiгається пам"ять про вiльне козацтво", а задунайський запорожець Ананiй Коломiєць, закiнчуючи розповiдати Федору Вовку про Задунайську Сiч, висловив невмирущi, сповненi глибокої вiри в козацтво i його спадкоємцiв, слова: "А за нас... то наше не пропаде... Досi не пропало, то вже й не пропаде!.. Нашого насiння нiхто не скоренить!"
  В кiнцi ХIХ столiття, при проведеннi перепису населення Росiйської iмперiї, близько 70% мешканцiв Акерманського повiту вважали себе козаками, або вихiдцями з козакiв...
   В умовах незалежної України 1918 року знову, в новiй якостi, вiдродилося козацтво. Воно вiдiгравало важливу роль в полiтичному i культурному життi, разом з усiм народом будувало Українську суверенну державу, головною вiйськовою силою якої стало селянське ополчення "вiльних козакiв", сiчових стрiльцiв, українських козацьких дивiзiй сiрожупанникiв, синьожупанникi...
   В тi роки на Одещинi козацькими були загони селянської армiї батьки Махно, Чорноморське повстанське козацьке вiйсько (загони отаманiв C.Заболотного, Дерев"яги, Я.Кощового, Солтиса, Боровського, Кiршула, Карого, Коваленки, Стратiївського, Солоненка, I.Деркача, Бондаренка, Шевченка), Одеського українського вiйськового Коша (отаман - I.Луценко), Гайдамацькi курiнi (отаман - О.Сахно-Устимович), Союзу української молодi (Одеська Сiч). (100)
  
  
  17 РIЧНИЦЯ ВIДРОДЖЕНОГО УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА
  
  ПРОГРАМА
  Святкування ХVII рiчницi вiдродженого Українського козацтва
  в мiстi Бiлгородi-Днiстровському та районi 14.10.2007 року
  
  I. БIЛГОРОД-ДНIСТРОВСЬКИЙ:
  10.00 Районна державна адмiнiстрацiя. Мала зала. Урочисте засiдання Старшинської ради Об"єднаного Заднiстрового козацтва.
   В програмi: 1. Завдання козацького руху (генерал-осавул УК В.Тимофєєв).
   2. Нагородження козакiв Об"єднаного Заднiстрового козацтва грамотами (заступник голови райдержадмiнiстрацiї полковник УК П.Iгумнов).
  
  II. СТАРОКОЗАЧЕ:
  12.00 Урочистостi. Меморiал Слави. Посвята в козаки.
   Проводять: генерал-осавул УК В.Тимофєєв, полковник УК П.Iгумнов, Сiчовий суддя Б.Устименко, полковник УК В.Воробйов, полковник УК В.Гавриленко, полковник УК М.Маринеску, осавул УК В.Самоковський, осавул УК В.Лукашевський, сотник УК Ю.Щербина.
  
  III. БРИТIВКА:
  14.00 Урочистостi. Будинок культури. Полковник УК О.Ступак.
  15.00 Площа бiля Будинку культури.
   1. Виступ козацького хору "Мрiя". Полковник УК I.Зорило.
   2. Козацький кулiш. Полковник УК В.Єремєєв, полковник УК С.Горлачов, осавул УК I.Оленєв, осавул УК Л.Горлачова.
   3. Посвята в козаки. Полковник УК Л.Городецький, Сiчовий суддя Б.Устименко, полковник УК В.Бiлоус, полковник УК М.Вiтряк, курiнний УК Б.Вiтряк.
   4. Козацькi розваги. Генерал-хорунжий УК О.Мица.
  
  Примiтка: Делегацiя Об"єднаного Заднiстрового козацтва на чолi iз генерал-хорунжим М.Скляренко 13-14.10.2007 року перебуває в Києвi на Великiй Радi Українського козацтва.
  
  Радник Гетьмана України, генерал-осавул УК В.Я.Тимофєєв. (101)
  
  
  СТАРОКОЗАЧЕ
  
  Мешканцi Старокозачого, заснованого козаками Задунайської Сiчi й усть-дунайськими козаками - виходцями з сел. Акмангит (Бiлолiсся Татарбунарського району) та Дракулi (Трудове Кiлiйського району), вiдсвяткували 180 рiчницю.
  Це в минулому - районний центр, а сьогоднi - одно з найкрупнiших сiл Бiлгород-Днiстровського району налiчує бiльше 7 тисяч мешканцiв.
  На територiї сiльської ради працюють колективи СПК "Вiльне козацтво", ООО "Старокозацький винзавод", ООО "Старокозацький сир", лiсництва, Будинку культури, загальноосвiтньої та музичної шкiл, дитячого садка, районної лiкарнi, аграрного лiцею, райкомунгоспу.
  В Будинку культури вiдбулися урочистостi, нагородження знаних людей села, святковий концерт силами артистiв районного вiддiлу культури, школярiв, вихованцiв музичної школи, сiльського хору "Алкалiя" (керiвник В.В.Вареник). На урочистостi прибули голова районної ради М.С.Адиров, його заступник Ф.I.Дюльгер, керуючий справами Л.Ф.Стулiй, голова районної ради ветеранiв П.I.Ластовецький.
  В рамках програми святкування 17 рiчницi вiдродженого Українського козацтва, за участю керiвництва Об"єднаного Заднiстрового козацтва, пройшла посвята в козаки. Молодi хлопцi, пройшовши обряд посвячення, пiднiмали над головою козацьку шаблю iз словами: "Служу народовi України!" (102)
  
  Народна хорова капела - пошуково-дослiдницький фольклористичний гурт "Алкалiя" Будинку культури с. Старокозаче
  
   13 сiчня 2006 року народна хорова капела - пошкеово-дослiдницький фольклористичний гурт "Алкалiя" Будинку культури с.Старокозаче вiдзначила 40-рiччя вiддня заснування колективу. Хор було започатковано в серединi 60-х рокiв минулого сторiччя. За 40 рокiв iснування хор зазнав чимало злетiв i падiнь.
   У числi засновникiв i керiвникiв хору були Андрiй Грiнченко (1965-1968), Валерiй Кобзаренко (1969-1972), Вiктор Вареник (1973-1974), Ганна Баракова (1975), Iгор Резниченко (1976-1988), саме пiд час його керiвництва колективу хору було присвоєно почесне звання народний (16.04.1982), Владислав Заїка (1988).
   У сiчнi 1988 року до керiвництва хором повернувся Вiктор Вареник, який разом з концертмейстером-хранителем фонду Iваном Котельником останнi 16 рокiв незмiнно утримує колектив на вiдповiдному званню народний творчому рiвнi.
   Переважна бiльшiсть учасникiв хору - спiвробiтники Старокозацької районної лiкарнi.
   Влiтку 2005 року колектив прийняв участь у I Всеукраїнському фестивалi художнiх колективiв медпрацiвникiв (м.Київ) та був нагороджений грамотою Мiнiстерства охорони здоров"я України.
   Хор є бажаним учасником культурно-мистецьких та громадсько-полiтичних акцiй, якi проводяться в селi Старокозаче, в Бiлгород-Днiстровському районi тощо. У рiзноманiтному репертуарi колективу духовна, класична, народна музика. Хор спiвпрацює iз козацькими органiзацiями; дитяча група хору - учасник Великих Рад Українського козацтва 1997, 1998 рокiв в Київi. (103)
  
  
  РОМАНТИКА ДОРОГИ
  
  Юрiя Iвановичв Щербину я знаю рокiв з двадцять. А працює вiн в Старокозацькiй школi з 1978 року. Кожнi канiкули учитель географiї веде своїх учнiв в похiд. В любу пору року, в любу погоду його вихованцi збирають рюкзаки - й в дорогу! До речi, зiбрати рюкзак теж треба вмiти, це тiльки на перший погляд - нiщо. А це - цiла наука: пройдеш пару километрiв, почуєш на своїх плечах всi промахи, по собi знаю. Тому слухають дiти й внимають кожному слову Юрiя Iвановича, намагаючись бути у всьому на нього схожими.
   Щербина не з тих вчителiв, якi довго розказують, як треба робити. Вiн просто каже: "Роби, як я!" Ступаючи за ним слiд у слiд, школярi вчаться, як правильно вибрати мiсце привалу, як розпалити багаття одним сiрником, як намет розкласти, щоб й вiтром не задувало, й водою не залило у випадку дощу, як розрiзнити, яки ягоди можна їсти, а якi не можна... А скiльки цiкавого з iсторiї рiдного краю узнають його вихованцi, подорожуючи по мiсцям бойової слави!
  Туристсько-краєзнавчому клубу "Тирас" вже 17 рокiв. Його керiвник Ю.I.Щербина вважає, що дiтей не треба навчати, тiльки сидячи в кабiнетi. Його кружковi обходили Бiлгород-Днiстровський, Савранський, Балтський, Кодимський, Ренiйський, Iзмаїльський, Кiлiйський, Саратський, Татарбунарський, Бiляївський, Овiдiопольський райони, увесь пiвденний схiд Молдови, центр та пiвдень Криму. Загальна протяжнiсть маршруту, яку пройшли гурткiвцi - бiльше 10 тис. км. В Старокозачому вже з"явилися сiмейнi династiї туристiв: Осатаненко, Волох, Журавель, Берлiнськi, Старченки...
  Пам"ята, десь в роцi 1991 виїжджали ми на областi туристськi змагання в Саранський район. Одна дiвчинка, Рая Старченко, не поїхала з нами, дома чомусь затрималася. Як же я здивувалася, коли хвилин за двадцять до вiдправки потягу вона з"явилася на перонi вокзалу: "Я з вами!" Дома неможливо було залишитися, коли твої їдуть. Зараз Раїса Леонiдiвна теж учитель, працює в цiй ж школi соцiальним педагогом.
  На знимку 28 жовтня 2005 року - група старшокласникiв готується до вело походу навкруги Днiстровського лиману в днь визволення України вiд нiмецько-фашистських загарбникiв. Тодi вони проїхали 185 километрiв по селам нашого району, що були звiльненi в 1944 роцi.
  Про те, як дiти навчаються долати труднощi, як пiзнають ази витривалостi в екстремальних умовах, як проявляються взаємопiдтримка й взаємовиручка, формування характеру пiдлiтка, розказав своїм колегам-педагогам Юрiй Iванович на серпневiй педагогiчнiй конференцiї. Вiн нагороджений знаком "Вiдмiнник освiти України". З 1984 року за його iнiцiативою проводяться районнi туристичнi змагання, якi не втратили своєї актуальностi й сьогоднi. Дiти копiюють нас, дорослих. Й дуже поталанило тим школярам, якi довелося навчатися у знаного педагога, квалiфiкованого майстра своєї професiї, Учителя за призванням - Юрiя Iвановича Щербини! (104)
  
  
  СЛУЖИЛИ БОГОВI I УКРАЇНI
  
  14 жовтня Україна вiдсвяткувала День Українського козацтва, iсторiя якого є невiд"ємною й органiчною частиною iсторiї України та всесвiтньо-iсторичного процесу.
  Вiд давнiх часiв найбiльш мужнi, вiдважнi й загартованi в боях з ворогами своєї землi представники українського народу органiзувалися в окрему iсторичну спiльноту - козацтво.
  Що говорить вам "козак" - це крилате й горде слово. Чом завжди буває так, що свiтлiшає вiд нього? Козаки - це вiльнi люди, козаки - це вправнi люди, козаки - борцi за волю, за народну кращу долю.
  З кожним днем зростає iнтерес багатьох людей до проблем нашої iсторiї, витокiв нацiональної культури. Знання свого родоводу, iсторичних та культурних надбань предкiв необхiднi не лише для пiднесення нацiональної гiдностi, а й для використання кращих традицiй у сучасному нашому життi. "Iсторiя України захоплює кожного своїми подiями i напiвказковими героями, народ напрочуд оригiнальний, земля прекрасна. I все це досi нiхто не представив перед очi освiченого люду, тодi як Україна давно мала своїх i композиторiв, i малярiв, i поетiв", - писав великий український поет Т.Г.Шевченко.
  До Дня Українського козацтва бiблiотеки ЦБС оформили iнформацiйнi книжковi виставки: "Вiд Гетьмана до Президента" - бiблiотека iм. М.Кропивницького, "Україна - козацька держава" - бiблiотека iм. М.Горького, "Степ та воля - козацька доля" - бiблiотека iм. В.Катаєва, "Українське Чорноморське козацтво" - бiблiотека смт Сергiївка. В бiблiотецi для юнацтва iм. Т.Шевченка вiдбулася прем"єра книги С.В.Тимофєєвої "Сучасне українське козацтво на пiвднi Одещини". Година народознавства "Тої слави козацької повiк не забудемо!" була проведена в бiблiотецi iм. О.Пушкiна.
  В бiблiотецi iменi Л.Українки оформлена книжкова виставка "Славетна Запорозька республiка", епiграфом до якої стали слова з народної пiснi "Буде тобi, козаченьку, аж три дорiженьки вкупi: одна - в Рим, друга - в Крим, а третя - в Запорiжжя".
  Книжки зайняли шiсть стендiв пiд роздiлами: "Козацька держава" (iсторiя козацтва, iсторiя створення Запорiзької та iнших Сiчей, представлена велика кiлькiсть публiцистичних статей та iсторичних розвiдок); "Свiточi козацького духу" (розповiдь про козацьких ватажкiв, гетьманiв, отаманiв); "Козацькому роду нема переводу" - в цьому роздiлi, який зайняв майже половину виставки, представленi художнi твори на цю iсторичну тему. Серед авторiв такi вiдомi як Михайло Старицький, Iван Нечуй-Левицький, Пантелеймон Кулiш, Володимир Малик, Натан Рибак, Iван Ле, так i мало вiдомi широкому читацькому колу Роман Iванчук, Iван Корбач, Данило Мордоване, Олесь Лупий, Дмитро Мiщенко, Анатолiй Мороз, Олексiй Пахучий та iншi.
  Цi виставки будуть дiяти ще мiсяць. Запрошуємо вас, шановнi читачi, завiтати до бiблiотек i ознайомитися з цiкавими матерiалами. (105)
  
  
  НОВИНИ КОЗАЦТВА ЗАДНIСТРОВ"Я
  
  З 10 по 20 жовтня Бiлгород-Днiстровському районi за планом Координацiйної ради з питань розвитку козацтва в районi при головi районної державної адмiнiстрацiї по школах козацько-лицарського виховання (Адамiвськiй, Долинiвськiй, Турлацькiй, Старокозацькiй, Петрiвськiй, Вигiнськiй, Шабськiй Љ2, Бiленкiвськiй та iн.) пройшли урочистостi, присвяченi ХVII роковинi Вiдродженого Українського козацтва. В програмi - зустрiчi iз козаками, спортивнi свята, посвяти у козачата та iн.
  14 жовтня козаки Бiлгород-Днiстровського мiського козацького Кошу (Воробйов В.М., Горлачов С.П. та iн.) провели зустрiч iз учнями загальноосвiтнього навчального закладу Љ6 м. Бiлгорода-Днiстровського. В програмi - розповiдi з iсторiї Заднiстрового козацтва, вiдповiдi на запитання.
   В останню декаду жовтня козаки Буджацької Сiчi (Скляренко М.П., Воробйов В.М., Горлачов С.П., Ступак О.Т. та iн.) разом iз козаками Одеських крайових органiзацiй провели посвяту в козачата в одному iз загальноосвiтнiх закладiв м. Кiлiя. Пiсля посвяти вiдбувся концерт силами козацького хору "Мрiя" (керiвник Зорiло I.С.).
  Наказом Гетьмана Українського козацтва М.М.Пантелюка (Унiверсал Љ77 вiд 14.10.2007 року) присвоєно вiйськовi козацькi звання козакам Заднiстрового козацтва - Тимофєєв В.Я. (генерал-осавул УК), Маринеску М.К. (полковник УК), Устименко Б.I. (полковник УК), Смаковський В.М. (полковник УК), Лукашевський В.В. (полковник УК), Гавриленко В.О. (полковник УК), Зорiло I.С. (полковник УК), Єремєєв В.I. (полковник УК).
  В кiнцi жовтня при головi Бiлгород-Днiстровської районної державної адмiнiстрацiї вiдбулося засiдання Координацiйної ради з питань розвитку козацтва в районi. Активну участь в ньому взяли козаки Тимофєєв В.Я., Iгумнов П.М., Щербина Ю.I., Кривенко А.К., берегинi Васелiнга Л.Д., Тома Т.I., Чумаченко В.М. та iн.
  Таке ж засiдання вiдбулося й при Бiлгород-Днiстровському мiському головi. В засiданнi взяли участь козаки Скляренко М.П., Воробйов В.М., Врублевський М.В., Гавриленко В.О., Ступак О.Т. та iн.
  В порядку денному засiдання - плани покращання роботи з розвитку козацтва в районi та мiстi, фотовиставки та виставки й презентацiї книг з iсторiї та практики козацького громадського руху на Заднiстров"ї, зокрема книги генерал-осавула Українського козацтва Тимофєєва В.Я. До речi, цi книги є практично в усiх великих бiблiотеках України (Київ - Нацiональнiй науковiй iм. В.I.Вернадського, Академiї педагогiчних наук iм. В.О.Сухомлинського, Нацiональнiй iсторичнiй та iн.; Одеса - Державнiй науковiй iм. М.Горького, обласнiй науковiй iм. М.Грушевського, Одеського нацiонального унiверситету iм. I.I.Мечнiкова, Пiвденноукраїнського педагогiчного унiверситету iм. К.Д.Ушинського та iн.).
   Почав практичну роботу поки що не зареєстрований офiцiйно клуб "Патрiот". Керiвник клубу - козак Гавриленко В.О. провiв декiлька козацьких таборувань на березi Днiстровського лиману.
   Вже мiсяць працює в Бiлгород-Днiстровському педагогiчному училищi Пiвденноукраїнського педагогiчного унiверситету гурток молодих сiчовикiв. В програмi - теоретичнi та практичнi заняття iз козацьких бойових двобоїв, психологiчна пiдготовка, iсторичнi розвiдки та iн. Керiвник - козак Гавриленко В.О.
   В листопадi козаки мiста Бiлгорода-Днiстровського (Ступак О.Т., Горлачов С.П., Воробйов В.М., Городецький Л.Г. та iн.) провели посвяту в козачата одного з класних загонiв загальноосвiтнього навчального закладу Љ11. В планах - налагодження постiйної роботи з козацько-лицарського виховання в школах мiста. Козаки та берегинi Бiлгород-Днiстровського району (теоретики та практики цього виду виховання, автори пiдручникiв - Тимофєєв В.Я., Чумаченко В.М., Федорова Л.В., Тома Т.I., Молчанова Т.I. та iн.) готовi подiлитися з колегами-початкiвцями знаннями та методичними посiбниками. В груднi у видавництвi "Володимир" виходить книга Тимофєєва В.Я. "Козацький громадський рух" достатнiм для розповсюдження накладом (тиражем).
   В Бiлгород-Днiстровському районi проходять семiнари-тренiнги "Козак-лiдер 2007" для директорiв шкiл козацько-лицарського виховання, класних керiвникiв, лiдерiв шкiльного козацького самоврядування та дитячо-юнацьких громадських органiзацiй "Сiч", "Молода Сiч". Козаком Тимофєєвим В.Я. для тренiнгу пiдготовлено декiлька посiбникiв - "Школа козацько-лицарського виховання" (для директорiв та заступникiв директорiв шкiл), "Виховання козака-лицаря" (для класних керiвникiв), "Козацький громадський рух" (для лiдерiв дитячо-юнацького козацького громадського руху). Цi посiбники безкоштовно роздаються всiм учасникам тренiнгу. (106)
  
  
  СЕМIНАР В АДАМIВЦI
  
  Нещодавно дитячий садок "Галинка" зустрiчав гостей. Бiльше 20 вихователiв дошкiльних закладiв сiл району були запрошенi на виїзне засiдання методичного об"єднання, яке проводилося районним вiддiлом освiти в Адамiвському дитячому садку. "Козацькому роду нема переводу" - так називалася фiзкультурно-пiзнавальна гра, яку пiдготували колективом "Галинки". Особлива подяка вихователям С.С.Даниленко та Н.I.Березнюк, батькам вихованцiв, яки вечорами шили футболки, чкшки, шаровари для маленьких козачат. Експрес-iнформацiю про нову форму виховання в мiсцевому дитячому садочку, що вiдображає козацький напрямок, надала завiдуюча дитячим закладом Алла Iванiвна Iвасенко. Вихователi в українських костюмах, зала, прикрашена в українсько-козацькому стилю, iгри, конкурси, спортивнi розваги на мотиви української народної казки "Котигорошко" - це яскраве дiйство спостерiгав генерал-хорунжий українського козацтва заступник польового гетьмана В.Я.Тимофєєв, мешканець села Адамiвна. Вiн розказав присутнiм про те, як розвивається козацький рух в нашому краю.
  Моторностi, енергiйностi, яскравому самовираженню маленьких мешканцiв дитячого садка, їх артистичностi можна було позаздрити. В роботi методичного об"єднання взяли участь головний спецiалiст районного вiддiлу освiти з питань дошкiльної освiти Л.В.Федорова та методист Т.Л.Мисюк. (107)
  
  
  КОЗАК - ЗАВЖДИ КОЗАК
  
  "Найкращий шлях самореалiзацiї непересiчної людини-особистостi - мати свою справу та не мати справи iз людиною, яка не має нiякої справи..."
  В.Тимофєєв
  
  Розповiдаючи кореспондентам "АВ" про про своє цiкаве життя й рiзноманiтну дiяльнiсть, Валерiй Тимофєєв в якостi iлюстрацiй пiдготував не один десяток фотографiй, документiв, газетних статей, книг, нагородних листiв... Проглядаючи всi цi матерiали, журналiсти побачили на фотографiях поряд iз заступником начальника служби у справах дiтей райдержадмiнiстрацiї багато знайомих й нових облич. На знимках спiврозмовник то сидiв у строгому костюмi за учительським столом, то акомпанував на баянi вокальному колективу, то гордовито сидiв в козацькому мундирi з шаблею в руках, то, сидячи на даху iз сином, розмiрковував про майбутнє, а то й брав участь у застiллi... У цiєї людини завжди була своя справа й, як правило, не одна...
  
  Й ШВЕЦЬ, Й ЖНЕЦЬ, Й НА БАЯНI IГРЕЦЬ
  - Валерiю Яковичу, вам всього 55 рокiв, але Ви встигли за цей час написати 20 книг з органiзацiйної роботи в школi, декiлька наукових робiт з iсторiї козацтва, попрацювати у ролi управлiнця... Як Вам вдається все це поєднувати й встигати завжди бути на висотi?
  - Ще в дитинствi я умiв робити 3-4 справи одночасно: граючи по нотах, читав книгу (посмiхається). Це, ясна рiч, жарт. Вся справа в органiзацiї. Ще в 16 рокiв я придумав собi такий девiз: СПУРТ - "Сьогоднi постарайся успiти роботи титана".
  - Ви займали багато рiзних посад. Чи була у Вас любима професiя, можливо та, про яку мрiяли з дитинства?
  - Моєю мрiєю було стати музикантом. Але вона не здiйснилася. Я служив командиром вiддiлення перших баянiв оркестру баянiстiв ЛенВО. Зимою треба було якось грiтися, й я, як командир, вирiшив показати солдатам приклад: треба було принести стовбури дерев для того, щоб протопити пiч. Але я послизнувся, впав - й стовбур роздробив менi кисть руки. На цьому "мої пригоди" не закiнчилися: пошкодивши собi кисть. Я не змiг грати, й зiрвав важливий концерт, на якому повиннi були зустрiтися Леонiдж Брежнєв та Президент США. Й... мене звинуватили у шпигунствi!
  Пiсля цього випадку я вже не думав поступати в консерваторiю... Пiшов в Одеське морехiдне училище рибної промисловостi.
  - Як довго Ви ходили по морях-океанах?
  - Пiсля морехiдки походив близько трьох рокiв... Але обставини змусили мiняти професiю. В кiнцi 70-х рокiв закiнчив бiофак ОДУ. Пiзнiше осилив два факультети сiльськогосподарського iнституту, судноводiйський факультет ОДМА. Менi подобалося, що знання, отриманi там, можна було застосувати на практицi.
  
  СIМ"Я КОЗАКА
  Я народився в сiм"ї радянського офiцера, тому ми багато переїжджали. Мама за професiєю була музикантшою, умiла грати практично на всiх iнструментах: балалайка, гiтара, скрiпка, фортепiано...
  Коли помер Сталiн, почалися репресiї супроти його офiцерiв. Тодi батьковi прийшлося полишити кар"єру вiйськового й змiнити професiю: вiн закiнчив iсторичний факультет ОДУ, потiм став кандидатом iсторичних наук.
  В дитинствi моїми звичайними iграшками були патрони. Стрiляти я навчився ранiше, нiж писати. Пам"ятаю, що отримав добрячого стусана вiд батька за те, що мiг би стати мiшенню - пройшовся по линiї вогню.
  Мої батьки походили з сiмей iз рiзними традицiями та поглядами: дiд з боку матерi був партiйним функцiонером та революцiонером, а дiд з боку батька - священиком-старовiром. Iнодi, в тяжкi для сiм"ї часи, батьки вiдправляли мене iз сестрами до дiда з бабою, Тодi ми нiби потрапляли в другий свiт: багато годин стояли в молитвi, ходили в церкву, вивчали службу...У другому класi на рiк я потрапив до них - й багато чого побачив за цей час. Комунiзм та старовiрство залишили у моїй душi глибокий слiд - насамперед, гостре вiдчуття справедливостi, розумiння добра та зла.
  До працi мене привчили з дитинства батьки, та й сам я був не лiнивий. Баян й футляр ми з сестрою подiлили так: поки вона ховалася в футлярi, я розбирався з набором чорно-бiлих кнопок. Було важко з"єднати праву та лiву руки, але за п"ять мiсяцiв я оволодiв баяном й брав участь у конкурсах художньої самодiяльностi. А в 15 рокiв вже самостiйно заробляв грошi - працював акомпанiатором у Палацi культури. Батьки не схвалювали моє захоплення, казали, що музика не дозволить менi нормально заробляти...
  Але, не зважаючи на це, пiсля закiнчення школи я поїхав до Одеси поступати в унiверситет на вiддiлення астрономiї фiзичного факультету (закiнчив школу iз золотою медаллю), а поступив в музичне училище.
  В цей ж час я вiдпустив бороду; батько був проти (тодi працював директором школи), але за мене вступився дiд-священик: "Нишкни, няхай носить". Й з тих часiв борода стала стилем мого життя. В армiї, на жаль, її прийшлося збрити...
  В студентськi роки познайомився iз своєю майбутньою дружиною, вона навчалася в педiнститутi. Вона родом з Бiленького.
  Зараз у мене троє дiтей й двоє онукiв, всiх дуже люблю. Традицiя козацтва у нас в зберiгається: молодший син козак, а найбiльший козак - це дочка. Це вона умовила мене зайнятися темою козацького вiйська. Разом iз нею ми написали 15 книг, у яких зiбранi архiвнi документи Заднiстрового козацтва.
  
  ШКIЛЬНА ПОРА
  - Чим ж Ви стали займатися пiсля моря?
  - Так трапилося, що я потрапив в Адамiвську школу - працював учителем бiологiї, хiмiї, музики. Брав на себе й громадську загрузку. Там же працювала й дружина.
  Графiк у нас був дуже напружений: менi приходилося працювати у двi змiни, крiм того, я пiдробляв в клубi, грал на свадьбах, вiв гуртки на станцiї юнатiв в Шабо, радiотехнiчний гурток (мої учнi поставили експеримент з пiдключенням до радiомережi й... запустили в ефiр пiснi Висоцького; пiсля цього у мене були великi неприємностi...). Крiм того, у нас було велике господарство: кози, вiвцi, кури. Гуси, свинi... Доводилося нелегко.
  - Коли ж Ви встигали писати?
  - Пiсля того, як закiнчував усi справи, уночi.
  - А спати?
  - Часiв 5-6 на добу менi було досить. Хоча iнодi дрiмав на уроках... В такому режимi я пропрацював до 1983 року, потiм менi запропонували стати директором школи.
  Як раз в цей час в школi ввели суспiльно-корисну працю, й Адамiвська школа була однiєю з не багатьох, де ця робота була налагоджена. Ми взяли в оренду частину свинотоварної ферми, й школярам вдалося перевищити колгоспнi показники в два з лишнiм рази!
  В школi було багато цiкавих моментiв...
  Я запропонував школярам робити газету - ця iдея їх дуже зацiкавила.
  Потiм я зрозумiв, що в школi все, що я мiг зробити, я зробив... далi школа повинна була трансформуватись в лiцей, але зробити в Адамiвцi лiцей не було можливостi.
  
  IНТЕЛIГЕНТНИЙ ЧИНОВНИК
  - Валерiй Якович, Ви були головою Адамiвської сiльської ради, працювали в апаратi РДА. Який вплив мала на вас влада? Не змiнилося Ваше ставлення до людей?
  - У влади є два таких не зовсiм приємних моменти. Перше: людинi, надiленою владою, у бiльшостi випадкiв, приходиться працювати не iз законослухнянними громадянами, а з тими, хто порушує закон. I звiдси друге: влада побудована на примусi, на подавленнi у деякому ступеню свободи однiєї людини, для того, щоб забезпечити свободу iнших. Тому у керiвника виробляється iнший погляд на життя, формується жорсткий характер.
  - Структура влади побудована так, що поряднiй людинi в нiй важко не змiнитися й не зрадити своїм принципам. Не приходилося Вам йти на змову iз совiстю?
  - Я не мiг змiнити всiєї системи влади, але в моїх силах - й я вважав це своїм обов"язком - було робити добре й чесно те, що повинем був зробити я.
  Я ставився до всiх людей однаково, не зважаючи на чини й посади. Влада повинна робити для людини. I працюючи в сiльськiй радi, я намагався побудувати модель громадсько-державного управлiння та залучити людей до управлiння.
  - Були у Вашiй роботi конфлiктнi ситуацiї?
  - Не без того... У нас в селi була дуже поважна людина, орденоносець, що мав дуже велику суму на ощадкнижцi. Ця людина зробила на вулицi смiттєзвалище й викидала туди смiття. Я прийшов розбиратися, вiн ввiчливо попросив мене вийти. Я тодi видаю та розвiшую розпорядження про штрафнi санкцiї. Були дуже серйознi розбiрки, але я добився того, що ця людина смiттєзвалище лiквiдувала.
  - Не стискає Вас чиновничий "мундир"?
  - В деякiй мiрi - так, як i люба робота, яка ставить свої рамки. Рiдко випадає, що робота зумiщує приємне й корисне. Але я намагаюсь виконати її добросовiсно.
  
  ВIД КАНЦТОВАРIВ - ДО ШАРОВАРIВ ТА ЛЮЛЬКИ
  - Як Ви стали козаком? Ви вже були дорослою людиною, все ж не 15 рокiв, коли це сталося й на юний задор списати прийняття такого рiшення не можна...
  - Козацька дружина виникла у 1992-93 роках, пiсля розвалу СРСР, коли багато господарств почали розкрадатися, й виникла необхiднiсть захищати своє добро. "Джентльменти удачи" молдавської нацiональностi грабували наш свинотоварний комплекс, кожну нiч вивозячи 5-6 свиней.
  - Тодi Ви захищали свої iнтереси. Але чому Ви залишилися в козацтвi?
  - Менi сподобалася iдея: початковою метою козацтва в кiнцi 80-х рокiв було вiдновлення iдеологiї, моралi й культури народу на основi козацького морального кодексу. Комунiстична iдеологiя ушла, але об"єднати суспiльство було необхiдно. Тодi роздiлення в середовищi козакiв не було.
  - Чому ж, на Ваш погляд, воно виникло?
  - Вважаю, що розкол в козацтвi виник на релiгiйному грунтi: одна частина козакiв почала дотримуватися основ поганства, друга католицтва, третя - православ"я у формi київського чи московського патрiархатiв, четверта - прилучилася до греко-католикiвбули й постсоветськi атеїсти. Скорiше всього, це загальна тенденцiя: доки не буде порядку в державi, не буде його й в козацтвi.
  Але є те, що об"єднує всiх козакiв - це їх кодекс честi. I якщо кожен буде його дотримуватися й просто робити свою справу - ситуацiя стане краще. Такий у нас менталiтет: де два козаки - там три гетьмани. I коли козацькi лiдери починають мiж собою сперечатися, козацтво просто губить авторитет в очах людей - а цього нельзя допустити. По мiрi своїх сил я намагаюся грати роль об"єднувача.
  - Чи має козацтво свої господарства, як мало колись у давнину?
  - На мiй погляд, люди ще не доросли до того, щоб правильно будувати вiдношення в господарчих кооперативах. Вважаю, це справа майбутнього.
  - А Ви, як справжнiй козак, вмiєте їздити на конi та махати шаблею?
  - На конi їздити можу - кожна дитина в селi навчався цьому з малих лiт. Але зараз бiльше їздять на "залiзних" конях. А шабля... правду кажучи, з цим не так добре.
  - Валерiй Якович, Ви патрiот держави. Вважаєте себе ще й патрiотом мiста? I як Ви гадаєте, коли-небудь змiниться в мiстi ситуацiя на краще?
  - Я живу в мiстi небагато часу, але менi стає боляче за те, що вiдбувається. Гадаю, нiчого не змiниться на краще до того, коли не змiниться вiдношення мешканцiв до мiста. Да, всi лаються, плюються, кажуть, у нас погано, але нiхто не зробить хоча б малесеньку справу, щоб в мiстi стало краще. Треба робити справу, а не тiльки лаяти владу.
  
  Й ШАШКОЮ, Й ШАХМАТОЮ
  - Валерiй Якович, Ви обдарована людина. Чи маєте серед Ваших талантiв кулiнарний?
  - Скажу вiдверто: я приготував добрий обiд лише один раз в життi. Це було ще в шкiльнi роки. В одну з недiль батьки взяли з собою моїх сестер й поплили (на лодцi) вiдпочивати на берег лиману. Я залишился "один вдома". Й у мене виникає бажання порадувати сiм"ю обiдом, й приготував перше, друге й компот. Скажу, по секрету, моя "стряпня" менi самому сподобалася. Увечерi мої рiднi повернулися, все з"їли, - i... нiхто мене не похвалив. Вважаю, з тих пiр у мене пропало бажання займатися кулiнарiєю.
  - Є у Вас любимий письменник?
  - (З посмiшкою). Як же у мене може бути любимий письменник, якщо я сам письменник?
   - То Ви перечитуєте на нiч свої книги?
   - Я просто не встиг би цього зробити...
   Це просто жарт, й в свiй час я перечитав багато книг. Склав список лiтератури - наукова, художня - до 1990 року систематично читав.
   - Чим ж Ви керувались при складаннi списку? Як вибирали твори?
   - Дуже просто: брав, скажiмо, пiдручник лiтератури ХХ столiття й виписував хрестоматiйнi твори. Таким чином прочитав свiтову лiтературу - вiд старовинної до сучасної. "Гамлет" Шекспiра, "Дон Кiхот" Сервантеса, "Фауст" Гете, "Мастер i Маргарита" Булгакова, "Джуд Непомiтний" Гардi, "Пер Гюнт" Iбсена й т. д. Цi речi вплинули досить сильно на мене.
  - Список був для Вас законом чи щось менш цiкаве Ви могли пропустити?
  - Не можу сказати, що всi книги менi подобалися - на смак та колiр... Але я поставив мету - й виконав завдання.
  - У Вас добре розвинено логiчне мислення - iнакше Ви б не змогли керувати рiзними структурами. Любите Ви iгри, що потребують уваги та зiбраностi - шахмати, карти, домiно?
  - Я дуже добре грав в шамати у юностi, ще до армiї. Пiдходив до гри серйозно, вивчав правила за пiдручником. Я вигравав навiть у дуже сильних шахматистiв. Потiм, на жаль, просто не залишилося часу на цю гру.
  - Ви знайомi з музикою з дитинства, граєте на багатьох музичних iнструментах, Що Вам подобається з класики?
  - Любимий твiр - "Рондо-капрiчiозо" Сен-Санса. Iз задоволенням граю на баянi твори Баха - цей iнструмент дозволяє виконувати речi, написанi для органа. Грати я люблю бiльше, нiж слухати.
  - А як Ви ставитеся до сучасної музики? Рок не визиває негативу?
  - Наша група часто виступала на святах - а там публiка "рiзнокольорова". Бувало, заказувала й тяжкий рок... I ми грали!
  - Ваш любимий виконавець, група?
  - Авжеж наша, "Бродячi музиканти"! (108)
  
  
  СЕМIНАРИ-ТРЕНIНГИ "КОЗАК-ЛIДЕР 2007"
  
   В жовтнi-груднi 2007 року в Бiлгород-Днiстровському районi проходили семiнари-тренiнги "Козак-лiдер 2007", якi проводили козаки та берегинi Заднiстрового козацтва.
  
  ЗВIТ ПРО ВИКОНАННЯ ПРОЕКТУ
  "РОЗВИТОК УЧНIВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ В СIЛЬСЬКIЙ МIСЦЕВОСТI"
  Загальноосвiтнi навчальнi заклади Бiлгород-Днiстровського району Одещини
  
  "На сьогоднi актуальною для Бiлгород-Днiстровського району Одеської областi є проблема низької iнтегрованостi учнiвської молодi у соцiальну дiяльнiсть через участь у рiзних формах самоорганiзацiї та колективної дiяльностi.
  Значну частину свого часу учнiвська молодь проводить в загальноосвiтнiх шкiльних закладах, в яких останнiм часом втрачено систему виховання, побудованої на стимулюваннi кооперацiї, спiвпрацi мiж членами колективу задля досягнення спiльних цiлей. На сьогоднi школа в основному робить акцент на iндивiдуальне навчання, досягнення результатiв передусiм в навчаннi. При цьому втрачено такий важливий компонент як виховання, передусiм громадянське виховання, громадянська освiта. Все це призвело до того, що дiти почали надавати перевагу неформальним угрупуванням, якi в переважнiй своїй бiльшостi носять асоцiальний характер (злочиннi угрупування, вуличнi групи тощо).
  Тому важливим на сьогоднi є залучення учнiвської молодi в сiльськiй мiсцевостi до рiзноманiтних форм соцiальної активностi, якi б стимулювали їх участь у життi громади, сприяли б реалiзацiї їх суспiльно значущих iнiцiатив тощо.
  Проект (додаток 1) спрямовано на розвиток учнiвського самоврядування в сiльських територiальних громадах Бiлгород-Днiстровського району Одеської областi шляхом тренiнгової пiдготовки лiдерiв органiв самоврядування шкiл, керiвникiв дитячо-юнацьких органiзацiй козацького спрямування.
  Цiльовою групою проекту було визначено пiдлiткiв - активiстiв дитячо-юнацьких органiзацiй, шкiльного самоврядування шкiл ряду сiльських населених пунктiв Бiлгород-Днiстровського району Одеської областi.
  
  1. Iнновацiйнiсть та оригiнальнiсть.
  Проект є унiкальним тим, що поширює методику активiзацiї громадської активностi школярiв, заснованої на традицiйних елементах виховання з урахуванням сучасних особливостей та вимог. Модель учнiвського самоврядування на основi козацького виховання апробована на базi Адамiвської школи та визнана однiєю з кращих в Українi (газета "Освiта", Љ52, 2002, 6-13 листопада). Поширення такої моделi дозволяє вiдродити суто українськi традицiї виховання дiтей та пiдвищити громадську активнiсть на селi, виходячи iз сучасних вимог суспiльства.
  
  2. Було здiйснено таку дiяльнiсть:
  - видано посiбник "Козацький громадський рух" (додаток 22) для активiстiв шкiльного самоврядування. Посiбник включає iнформацiю такого роду (роздiли): Державнi документи про козацтво; Документи козацтва; Документи Мiнiстерства освiти i науки України щодо козацтва; Навчально-виховнi заклади козацького спрямування; Громадськi органiзацiї козацького спрямування. Посiбник було поширено серед учасникiв навчальних семiнарiв, а також серед iнших зацiкавлених педагогiв;
  - проведено семiнарську пiдготовку активiстiв шкiльного самоврядування та дитячо-юнацьких органiзацiй козацького спрямування з сс. Приморське, Бiленьке, Салгани, Бритiвка, Шабо, Молога, Вигiн. Для цього було розроблено програму одноденного семiнару (додатки 5,6), проведено вiдбiр учасникiв навчальних семiнарiв за допомогою конкурсу анкет (додаток 4). Iнформацiя про можливiсть участi у семiнарi було поширено через розмiщення оголошень в населених пунктах, а також через розсилку спецiального випуску газети козакiв Заднiстров"я "Рiч про Сiч" по школам населених пунктiв (додаток 3). Навчальнi семiнари проводилися на базi шкiл зазначених населених пунктiв.
  Але вже пiсля другого семiнару виявилося, що проведення їх лише для лiдерiв шкiльного самоврядування та дитячо-юнацьких органiзацiй козацького спрямування й граничної кiлькостi навчальних закладiв не вирiшує багатьох проблем виховання в масштабах району; поза увагою органiзаторiв семiнарiв залишилися керiвники, заступники керiвникiв, класнi керiвники, вихователi, керiвники гурткiв - основнi вихователi й консультанти лiдерiв шкiльного самоврядування. Керiвництво ряду навчальних закладiв виступило з iнiцiативою розширення мережi семiнарiв й на вищезазначенi категорiї слухачiв.
  Тому в листопадi 2007 року були розробленi програми семiнарiв "Учнiвське самоврядування в сiльськiй мiсцевостi" для керiвникiв, заступникiв керiвникiв, класних керiвникiв, вихователiв навчальних закладiв (додатки 11,12,14,15), посiбники "Виховання козака-лицаря" (для класних керiвникiв, педагогiв-органiзаторiв, вихователiв навчально-виховних закладiв - додаток 23; посiбник включає iнформацiю такого роду: Козацька педагогiка й сучасна освiта; Джерела школи козацько-лицарського виховання; Додатки), "Школа козацько-лицарського виховання" (для керiвникiв - директорiв, заступникiв директорiв навчально-виховних закладiв - додаток 24; посiбник включає iнформацiю такого роду: Етапи розвитку шкiл козацько-лицарського виховання; Основнi концептуально-методичнi документи цих перiодiв; Додатки) й в сiчнi-квiтнi 2008 року семiнари продовжуються для учасникiв з сс. Адамiвка, Петрiвка, Старокозаче, Випасне, Турлаки, Долинiвка, Софiївка, Миколаївка (є домовленiсть iз вiддiлом освiти про проведення семiнарiв для керiвникiв, заступникiв керiвникiв, класних керiвникiв всього району на базi районного методичного кабiнету). Для iнформацiї розiслано по школах спецiальнi випуски газети козакiв Заднiстров"я "Рiч про Сiч" (додатки 9,10,13). Розроблено описи та плани проведення постiйно дiючого тренiнгу для лiдерiв шкiльного самоврядування та дитячо-юнацьких органiзацiй козацького спрямування (додатки 16,17), класних керiвникiв, педагогiв-органiзаторiв, вихователiв навчально-виховних закладiв (додатки 18,19), керiвникiв, заступникiв керiвникiв навчальних закладiв (додатки 20,21).
  
  3. Виконання робочого плану:
  Мiсяцi Запланованi заходи Вiдповiдальнi особи
  Липень 2007 Подання проекту. Керiвник проекту.
  Серпень Отримання вiдповiдi вiд координатора проекту. Ю.Степанець.
  Вересень Пiдписання грантової угоди. А.Бойко, керiвник проекту.
  Жовтень Поширення анкет серед потенцiйних учасникiв навчальних семiнарiв. Керiвник проекту.
  Жовтень Вiдбiр учасникiв навчальних семiнарiв. Менеджер проекту.
  Жовтень - листопад Пiдготовка посiбникiв для активiстiв шкiльного самоврядування, класних керiвникiв, вихователiв, керiвникiв навчальних закладiв. Авторська група.
  Листопад Розробка програм одноденних навчальних семiнарiв. Менеджер проекту.
  Листопад Видання посiбникiв. Керiвник проекту.
  10.11.2007 Проведення семiнару для учасникiв з с.Салгани. Керiвник проекту.
  17.11.2007 Проведення семiнару для учасникiв з с.Бритiвка. Керiвник проекту.
  20.11.2007 Проведення семiнару для вихователiв (Центр позашкiльної освiти i виховання). Керiвник проекту.
  24.11.2007 Проведення семiнару для учасникiв з с.Шабо. Керiвник проекту.
  30.11.2007 Проведення семiнару для учасникiв з с.Молога. Керiвник проекту.
  07.12.2007 Проведення семiнару для учасникiв з с. Шабо. Керiвник проекту
  14.12.2007 Проведення семiнару для учасникiв з с.Бiленьке. Керiвник проекту.
  14.12.2007 Проведення семiнару для учасникiв з с. Приморське. Керiвник проекту.
  21.12.2007 Проведення семiнару для учасникiв з с. Вигiн. Керiвник проекту.
  28.12.2007 Проведення семiнару для учасникiв з с.Бiленьке. Керiвник проекту.
  15.01.2008 Проведення семiнару для учасникiв з с. Приморське. Керiвник проекту.
  Сiчень 2008 Пiдготовка та подання фiнального звiту. Керiвник проекту.
  
  4. Результати:
  - проведено 9 навчальних семiнарiв для лiдерiв шкiльного самоврядування, 1 - для вихователiв (керiвникiв гурткiв Центру позашкiльної освiти i виховання);
  - покращено умiння та навички 180 лiдерiв шкiльного самоврядування та дитячо-юнацьких органiзацiй козацького спрямування;
  - видано та поширено 320 примiрникiв посiбника для активiстiв шкiльного самоврядування; 100 примiрникiв посiбника для класного керiвника, вихователя ЗНЗ; 100 примiрникiв посiбника для керiвника ЗНЗ;
  - пiдвищено роль колективу учасникiв навчально-виховного процесу як саморегулюючої системи;
  - активiзовано суспiльно-корисну дiяльнiсть учнiвської молодi в сiльськiй мiсцевостi Бiлгород-Днiстровського району;
  - iнтенсифiковано процеси соцiальної мобiлiзацiї молодi в сiльськiй мiсцевостi;
  - створено сприятливе середовище для соцiалiзацiї сiльської молодi.
  
  5. Монiторинг i оцiнювання.
  Рiвень виконання мети та завдань дiяльностi органiзацiї оцiнювався за допомогою самооцiнки. Постiйно аналiзуються статтi в засобах масової iнформацiї про дiяльнiсть органiзацiї, проводиться анкетування пiдлiткiв, що задiянi в дiяльностi. Отриманий досвiд узагальнюється в публiкацiях: "Романтика дороги" (Советское Приднестровье - 4 жовтня 2007), "Козацька нацiя" (Советское Приднестровье - 13 жовтня 2007), "Ювiлей в Старокозачому" (Советское Приднестровье - 18 жовтня 2007, Одеськi вiстi - 20 жовтня 2007), "Намальована виставка" (Аккерманские вести - 25-31 жовтня 2007), "Служили Боговi i Українi" (Советское Приднестровье" - 30 жовтня 2007), "Козак - завжди козак" (Аккерманские вести - 1-7 листопада 2007), посiбниках "Козацький громадський рух" (2007), "Виховання козака-лицаря" (2007), "Школа козацько-лицарського виховання" (2007), "Теорiя та практика козацького вишколу" (2007), "Козацький вишкiл" (2007).
  Рiвень досягнення поставлених у проектi завдань оцiнювався за такими показниками:
  - кiлькiсть поданих анкет для участi у навчальних семiнарах - 229;
  - кiлькiсть учасникiв навчальних семiнарiв - 198;
  - кiлькiсть учасникiв навчальних семiнарiв, що зазначали про покращення своєї поiнформованостi на тему семiнару та набуття нових навичок та знань - 177;
  - кiлькiсть примiрникiв посiбника для активiстiв шкiльного самоврядування - 320;
  - кiлькiсть примiрникiв посiбника для класного керiвника, вихователя - 100;
  - кiлькiсть примiрникiв посiбника для керiвника, заступника керiвника навчального закладу - 100;
  - рiвень застосування набутих знань у практичну дiяльнiсть шкiльного самоврядування (вивчається).
  Монiторинг та оцiнка виконання проекту проводилася за допомогою таких методiв: анкетування учасникiв семiнарiв, спостереження та фiксацiя позитивних змiн внаслiдок дiяльностi проекту, проведення iндивiдуальних iнтерв"ю iз зацiкавленими особами та органiзацiями, збiр та аналiз вiдгукiв представникiв цiльової групи, наявнiсть позитивних публiкацiй в засобах масової iнформацiї.
  Крiм того, пiсля проведення кожного навчального семiнару готувався звiт, в якому зафiксовано хiд проведення заходу та результати.
  
   6. Життєздатнiсть та самофiнансування.
  Через включення запропонованої моделi шкiльного самоврядування до районної програми розвитку Українського козацтва пiдготовка лiдерiв учнiвського самоврядування матиме життєздатнiсть пiсля завершення цього проекту.
  Лiдери учнiвського самоврядування будуть здатнi самi при допомозi вихователiв залучати додатковi ресурси для реалiзацiї власних iнiцiатив.
  
   7. Додатки до звiту:
  1. Проект "Розвиток учнiвського самоврядування в сiльськiй мiсцевостi".
  2. Грантова угода.
  3. Спецiальний випуск газети козакiв Заднiстров"я "Рiч про Сiч" - "Козацький громадський рух" (До уваги лiдера шкiльного самоврядування, громадської органiзацiї).
  4. Аплiкацiйна форма учасника семiнарiв у межах проекту.
  5. Опис одноденного семiнару "Учнiвське самоврядування в сiльськiй мiсцевостi" для активiстiв шкiльного самоврядування, лiдерiв громадських дитячо-юнацьких органiзацiй козацького спрямування.
  6. План проведення одноденного семiнару "Учнiвське самоврядування в сiльськiй мiсцевостi" для активiстiв шкiльного самоврядування, лiдерiв громадських дитячо-юнацьких органiзацiй козацького спрямування.
  7. Оцiночна анкета.
  8. Список учасникiв семiнарiв.
  9. Iнформацiйна листiвка: спецiальний випуск газети козакiв Заднiстров"я "Рiч про Сiч" - "Розвиток козацького руху на Заднiстров"ї" (Iнформацiя для роздумiв).
  10. Спецiальний випуск газети козакiв Заднiстров"я "Рiч про Сiч" - "Виховання козака-лицаря" (До уваги класного керiвника, вихователя).
  11. Опис одноденного семiнару "Учнiвське самоврядування в сiльськiй мiсцевостi" для класних керiвникiв, педагогiв-органiзаторiв, вихователiв навчально-виховних закладiв.
  12. План проведення одноденного семiнару "Учнiвське самоврядування в сiльськiй мiсцевостi" для класних керiвникiв, педагогiв-органiзаторiв, вихователiв навчально-виховних закладiв.
   13. Спецiальний випуск газети козакiв Заднiстров"я "Рiч про Сiч" - "Навчально-виховнi заклади козацького спрямування" (До уваги керiвника навчально-виховного закладу).
   14. Опис одноденного семiнару "Учнiвське самоврядування в сiльськiй мiсцевостi" для керiвникiв (директорiв, заступникiв директорiв) навчально-виховних закладiв.
   15. План проведення одноденного семiнару "Учнiвське самоврядування в сiльськiй мiсцевостi" для керiвникiв (директорiв, заступникiв директорiв) навчально-виховних закладiв.
  16. Опис тренiнгу "Учнiвське самоврядування в сiльськiй мiсцевостi" для активiстiв шкiльного самоврядування, лiдерiв громадських дитячо-юнацьких органiзацiй козацького спрямування.
  17. План проведення тренiнгу "Учнiвське самоврядування в сiльськiй мiсцевостi" для активiстiв шкiльного самоврядування, лiдерiв громадських дитячо-юнацьких органiзацiй козацького спрямування.
  18. Опис тренiнгу "Учнiвське самоврядування в сiльськiй мiсцевостi" для класних керiвникiв, педагогiв-органiзаторiв, вихователiв навчально-виховних закладiв.
  19. План проведення тренiнгу "Учнiвське самоврядування в сiльськiй мiсцевостi" для класних керiвникiв, педагогiв-органiзаторiв, вихователiв навчально-виховних закладiв.
  20. Опис тренiнгу "Учнiвське самоврядування в сiльськiй мiсцевостi" для керiвникiв (директорiв, заступникiв директорiв) навчально-виховних закладiв.
  21. План проведення тренiнгу "Учнiвське самоврядування в сiльськiй мiсцевостi" для керiвникiв (директорiв, заступникiв директорiв) навчально-виховних закладiв.
  22. Посiбник "Козацький громадський рух" для активiстiв шкiльного самоврядування, лiдерiв громадських дитячо-юнацьких органiзацiй козацького спрямування.
  23. Посiбник "Виховання козака-лицаря" класних керiвникiв, педагогiв-органiзаторiв, вихователiв навчально-виховних закладiв.
  24. Посiбник "Школа козацько-лицарського виховання" для керiвникiв (директорiв, заступникiв директорiв) навчально-виховних закладiв.
  25. Фото.
  26. Зшивка аплiкацiйної форми учасника семiнару та оцiночної анкети.
  
  Керiвник проекту В.Я.Тимофєєв. (109)
  
  
  ЛIТЕРАТУРА:
  
  74. В.Тимофєєв. Рiч про Сiч. Лютий 2007. Бiлгород-Днiстровський.
  75. В.Гавриленко. Рiч про Сiч. Љ2, лютий 2007. Бiлгород-Днiстровський. Аккерманские вести. 19-25 березня 2007. Бiлгород-Днiстровський.
  76. Рiч про Сiч. Љ2, лютий 2007. Бiлгород-Днiстровський.
  77. В.Тимофєєв, С.Тимофєєва. Советское Приднестровье. Љ21, 22.02.2007. Бiлгород-Днiстровський.
  78. Л.Кудренко. Аккерманские вести. Љ9, 22-28 лютого 2007. Бiлгород-Днiстровський.
  79. Б.Сушинський. Рiч про Сiч. Љ3, березень 2007. Бiлгород-Днiстровський.
  80. В.Тимофєєв. Рiч про Сiч. Љ4, березень. 2007. Бiлгород-Днiстровський.
  81. Б.Устименко. Рiч про Сiч. Љ5, квiтень 2007. Бiлгород-Днiстровський.
  82. В.Тимофєєв. Рiч про Сiч. Љ5, квiтень 2007. Бiлгород-Днiстровський.
  83. В.Тимофєєв. Рiч про Сiч. Љ6, квiтень 2007. Бiлгород-Днiстровський.
  84. Советское Приднестровье. Љ37, 05.04.2007. Бiлгород-Днiстровський.
  85. В.Вронська. Советское Приднестровье. Љ46, 28.04.2007. Бiлгород-Днiстровський.
  86. Рiч про Сiч. Љ 7, квiтень 2007. Бiлгород-Днiстровський.
  87. Рiч про Сiч. Љ13, травень 2007. Бiлгород-Днiстровський
  88. Рiч про Сiч. Љ15, травень 2007. Бiлгород-Днiстровський.
  89. Б.Устименко. Аккерманские вести. Љ20, 17-23 травня 2007. Бiлгород-Днiстровський.
  90. Рiч про Сiч. Љ9, травень 2007. Бiлгород-Днiстровський.
  91. Рiч про Сiч. Љ10, травень 2007. Бiлгород-Днiстровський.
  92. Рiч про Сiч. Љ 19, серпень 2007. Бiлгород-Днiстровський
  93. Л.Ткаченко. Советское Приднестровье. Љ8,17.01.2008. Бiлгород-Днiстровський.
  94. Рiч про Сiч. Љ 20, серпень 2007. Бiлгород-Днiстровський.
  95. Советское Приднестровье. Љ 97, 28.08.2007. Бiлгород-Днiстровський.
  96. В.Пуклiч. Советское Приднестровье. Љ91, 14.08.2007. Бiлгород-Днiстровський.
  97. П.Городниченко. Советское Приднестровье. Љ 2007. Бiлгород-Днiстровський.
  98. Рiч про Сiч. Љ23, вересень 2007. Бiлгород-Днiстровський.
  99. Советское Приднестровье. Љ117, 13.10.2007. Бiлгород-Днiстровський.
  100. В.Тимофєєв, С.Тимофєєва. Советское Приднестровье. Љ117, 13.10.2007. Бiлгород-Днiстровський.
  101. Рiч про Сiч. Љ26, жовтень 2007. Бiлгород-Днiстровський.
  102. Советское Приднестровье. Љ119, 18.10.2007. Бiлгород-Днiстровський. Одеськi вiстi. Љ107, 20.10.2007. Одеса.
  103. Рiч про Буджацьку Сiч. Љ33, серпень 2006. Бiлгород-Днiстровський.
  104. Л.Iваненко. Советское Приднестровье. Љ112, 04.10.2007. Бiлгород-Днiстровський.
  105. Т.Сагайдак, С.Влезько. Советское Приднестровье. Љ124, 30.10.2007. Бiлгород-Днiстровський.
  106. Рiч про Сiч. Љ 27, листопад 2007. Бiлгород-Днiстровський.
  107. М.Бурлай. Советское Приднестровье. Љ122, 28.10.2007. Бiлгород-Днiстровський.
  108. Д.Пожарська, В.Райнов. Аккерманские вести. 1-7 листопада 2007. Бiлгород-Днiстровський.
  109. В.Тимофєєв. Рiч про Сiч. Љ33, грудень 2007. Бiлгород-Днiстровський.
  
Оценка: 6.00*4  Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"