... Спершу ми тому всьому радiли й хвалилися. А тепер уже ставимося до того спокiйнiше. Мiняється психологiя сприйняття таких фактiв. Тодi мимоволi здавалося, що досягли якоїсь мети. Нинi ж сприймаємо такi подiї як свiдчення нашого руху вперед. Не як мету, а як процес i як свiдчення точно окреслених орiєнтацiй...
Перед початком 2000/2001 навчального року в ряду районних, обласних, всеукраїнських газетах я надрукував серiю статей, в яких накреслив шляхи впровадження сучасного нацiонального виховання в школi (у формi козацько-лицарського).
СIЛЬСЬКА ШКОЛА НА ЗЛАМI ЕПОХ
Спроба пошуку шляхiв подолання кризи
"Краще запалити свiчку, нiж хаяти темряву.
Бiльше втрат, нiж здобуткiв
"Сiльська школа - це не лише географiчне поняття. Вона є центром культурного життя села, гарантом його стабiльного розвитку. Хороша школа - свiдчення добробуту i соцiального благополуччя суспiльства, мудростi мiсцевої влади, мiцностi сiльської родини" (Прем"єр-мiнiстр України), але...
"Щодо освiтнiх процесiв у сiльськiй мiсцевостi, то тут бiльше втрат, нiж здобуткiв, бiльше запитань, нiж вiдповiдей" (заступник мiнiстра освiти та науки України).
Якi ж причини цих втрат?
Знецiнення сiльськогосподарської працi зумовило неспроможнiсть села утримувати соцiальну iнфраструктуру, а в сiм"ях належно вiдновлювати робочу силу, виконувати свої виховнi функцiї. Зниження матерiального рiвня життя, нестабiльнiсть суспiльства вiдбилася на ставленнi мiсцевої влади до об"єктiв освiти, охорони здоров"я, культури. Не працюють на територiї Адамiвської сiльської ради дитячi садочки, ледь жеврiють осередки культури - сiльськi клуби. Зарплатня у працiвникiв там становить 24 гривнi на мiсяць. Фельдшерсько-акушерськi пункти перейшли на самофiнансування.
Проблеми школи
З цих негараздiв випливають й проблеми нашої сiльської школи: їх перелiк жахає!
Вiдвiдування дiтьми школи за межами пiшохiдної доступностi (а це - половина наших школярiв) iстотно знижує її культуротворчу, виховну функцiю, зводить нанiвець участь дитини у позакласнiй i позашкiльнiй роботi, утруднює роботу з батьками. У дiтей, якi навчаються не за мiсцем проживання, частiшають пропуски занять через посилення ризику захворювань i недосконалу роботу транспорту.
Перелiчую далi: неповна кадрова забезпеченiсть школи викладачами деяких предметiв; велика зайнятiсть вчителiв, батькiв, дiтей домашнiм господарством; брак позашкiльних установ, центрiв культури; недостатня турбота про фiзичне здоров"я i емоцiйне благополуччя дiтей з боку усiх сiльських установ; фiзичне, моральне й розумове перевантаження учнiв (16 навчальних предметiв та п"ятиденна форма навчання привели до появи 7-х урокiв); низька готовнiсть дiтей до навчання ("мауглiзацiя" дошколярикiв); нестабiльнiсть поєднання початкових класiв-комплектiв; робота вчителя з нечисленним рiзновiковим колективом учнiв у початкових класах (є класи-комплекти у складi дiтей трьох-чотирьох класiв!)...
Вплив телебачення
До цього додам, що виховання пiдлiткiв i юнацтва фактично вiдiбрано у школи телебаченням та iншими засобами мас-медiа. Свiтогляд, iнтереси, моральнi цiнностi у бiльшостi молодi формуються пiд їх впливом. Роль сiм"ї у вихованнi послiдовно падає. Молодь iгнорує думки дорослих (батькiв, учителiв), ставиться з недовiрою до будь-яких iдеалiв - i старих, i нових, їй притаманнi егоїзм та iндивiдуалiзм, перевага матерiальних iнтересiв над духовними. Юнаки i дiвчата, що прагнуть до знань, духовностi, до пiзнання нацiональної i загальнолюдської культури, становлять значну меншiсть в океанi сiростi, примiтивiзму, кримiналу.
Яким чином сiльський школi реагувати на цi негаразди i чи зможе вона стати осередком духовностi на селi, берегинею духу села?
Повинна, бо село живе i розвивається доти, доки в ньому живе багатим духовним життям школа. Безумовно, розв"язання соцiально-економiчних та фiнансових проблем нашої сiльської школи не залежить тiльки вiд освiтян. Значною мiрою вони будуть розв"язанi колись з настанням економiчного розквiту України. Хоча i ранiше i тепер педагогiчнi колективи працювали i працюють пiд девiзом "Не просити, а заробляти грошi" (це - робота школярiв та педагогiв в сiльгосподарствах, на своєму полi).
Проблеми методичного характеру теж, безумовно, вирiшаться з допомогою досвiдчених методистiв, а ось проблеми виховного характеру ми повиннi вирiшувати негайно.
Питання собi i не тiльки
Аналiзуючи змiст програм та пiдручникiв, задаю собi питання - кого формує безнацiональна система освiти України, у якiй немає нацiональної спрямованостi розумового, морального, духовного, фiзичного i трудового виховання? Всього 21 вiдсоток всiх школярiв на Українi навчається українською мовою (так, як у 1958 роцi) i тому Лесь Танюк, голова Комiтету Верховної Ради з питань культури i духовностi, виступив у пресi з термiновою заявою "Воскресiмо українську мову".
Президент України Л.Кучма пiдкреслив, що в сучасному суперечливому свiтi "виживуть, збережуть себе тi, хто зумiє вiдстояти у глобальному змаганнi свою культуру, мову, фольклору - усе те, з чого складається сутнiсть та особливостi нацiонального характеру". Це добре розумiють болгари, гагаузи, євреї (є болгарська Болградська гiмназiя, болгарський клас у СШ Љ5 м. Бiлгорода-Днiстровського, недiльна єврейська школа, нацiональнi товариства).
Але чи каже вчитель учням, що вони українцi, бо виховання українця можливо лише виховуючи українця!
Саме з цих мотивiв для педагогiчних колективiв нацiональне виховання є обов"язковою складовою системи формування всебiчно розвиненої особистостi.
Самi собi завдали шкоди
Рiзко вiдмовившись вiд комунiстичної iдеологiї i деполiтизував школи, ми самi собi завдали шкоди: лiквiдували систему рiзноманiтних полiтичних i патрiотичних клубiв та клубiв за iнтересами. Це привело до аполiтичностi значної частини учнiвської молодi, до проявiв песимiзму, скептицизму, байдужостi i втрати патрiотизму. Знищили систему аполiтичного iнформування учнiв. Це сприяло формуванню полiтичного безкультур"я випускникiв. Лiквiдували пiонерськi i комсомольськi органiзацiї, але не створили нiяких iнших дитячих i юнацьких громадських органiзацiй для учнiв. А вiдомо, що формування майбутнiх громадських дiячiв починається з їхньої участi в дитячих i юнацьких громадських органiзацiй.
Скаутськi i пластунськi органiзацiї в наших школах не прижилися. Справа в тому, що сучаснi вчителi i керiвники шкiл скаутами, пластунами i козачатами нiколи не були й не мають належної уяви про змiст, форми i методи їхньої дiяльностi...
Головна увага - нацiональному вихованню
Тому, аналiзуючи стан виховної роботи з учнями та молоддю на територiї громади, ми вирiшили зосередити увагу на формуваннi всебiчно розвиненої особистостi українця (нацiональне виховання у формi козацько-лицарського) та на розумнiй iдеологiзацiї та полiтизацiї виховного процесу.
Глибока моральна криза в нашiй країнi є наслiдком прогалин у навчально-виховному процесi. Зокрема у недооцiнки ролi української нацiональної школи, яка виступає одним iз важливих елементiв збереження i розвитку етнiчної спiльностi, її духовного ядра i постачає суспiльству свiдомих громадян, творчих особистостей, носiїв духовностi.
Пiдсумки
Пiдсумовуючи, хочу сказати, що труднощi та проблеми сiльської школи випливають iз сучасних труднощiв села: економiчних, демографiчних, соцiальних. Термiнове розв"язання всiх проблем сiльської школи у наш час неможливо (особливо соцiально-економiчних, фiнансових, частково методичних), але проблеми виховного характеру ми повиннi вирiшувати негайно.
Село живе i розвивається доти, доки в ньому живе багатим духовним життям школа, тому сiльська школа повинна i може стати осередком духовностi, берегинею духу села. Для цього вона повинна стати нацiональним вiдкритим навчальним закладом з громадсько-державним управлiнням.
Один iз шляхiв вирiшення проблем сучасного виховання учнiв сiльської школи - нацiональне виховання у формi козацько-лицарського та розумнi iдеологiзацiя i полiтизацiя виховного процесу. Бо формування патрiота, громадського дiяча починається з їхньої участi в дитячих i юнацьких громадських органiзацiях.
Неможливо виховати особистiсть тiльки в школi. Школа виховує разом iз сiм"єю, родиною, виробничим колективом, громадськiстю.
У вихованнi нацiонально свiдомих козакiв та берегинь є три ступеня: родинно-дошкiльне виховання козачати та лелi, родинно-дошкiльне виховання джури та дани, громадсько-родинне виховання козака та берегинi.
Кожен з цих етапiв козацько-лицарського виховання має свої особливостi: проводиться родинно-дошкiльне - через роботу з батьками дошкiльнят та введенням спецiальних курсiв до програми дитячого садка. Родинно-шкiльне - у формi роботи школи козацько-лицарського виховання. Це класна робота за рахунок шкiльного компоненту з основних дисциплiн козацько-лицарського виховання. Позакласна робота за рахунок годин, гурткiв, у формi Козацької республiки (одна з форм самоврядування учнiвського колективу) та класних козацьких загонiв. Позашкiльна робота у формi дiяльностi дитячо-юнацької органiзацiї "Молода Сiч" Українського козацтва.
Основна мета сучасної школи козацько-лицарського виховання - формування в родинi, школi i громадському життi творчої особистостi козака-лицаря, захисника рiдної землi з українською нацiональною свiдомiстю i самосвiдомiстю, свiтоглядом i характером, високою мораллю i духовнiстю.
У перiод розбудови незалежної України у громадському, шкiльному i родинному життi нам потрiбен насамперед культ лицарства.
Українська козацька духовнiсть - це iсторично сформована система духовних багатств лицарської верстви рiдного народу, яка виробила в своєму буттi, способу життя найвищi цiнностi його нацiональної душi, фiлософiї, характеру, свiтогляду, моралi, правосвiдомостi, естетики. Це лицарська духовнiсть, компоненти якої розвиваються у напрямi довершеностi, найглибшого вiдображення потреб, iнтересiв української нацiї, держави.
Практичний досвiд стверджує, що сiльська школа (зокрема козацько-лицарського виховання) може i повинна (!) бути центром духовного життя, берегинею духу села, але для цього їй потрiбно бути нацiональнiй, мати нацiонально налаштованi кадри.
По закiнченню додам, що, як казав Є.Сверстюк: "Коли у нас на громадську сцену виходить особа, яка щось любить, в щось велике вiрить, яка зберiгає гiднiсть лиця, то принаймнi радiти i дивуватись треба, а не похмуро чекати, коли її почнуть нокаутувати ситi захисники голодних". (38)
7-й ЕТАП. ЧЕРВЕНЬ 2000-ГРУДЕНЬ 2001. БЕРЕГИНЯ ДУХУ СЕЛА.
"Хороша сiльська школа - свiдчення соцiального благополуччя. На жаль, благополуччя селу сьогоднi бракує - знецiнення сiльськогосподарської працi не дає можливостi утримувати соцiальну iнфраструктуру. На територiї нашої Адамiвської громади не працюють дитячi садочки, ледь жеврiють осередки культури - сiльськi клуби. Зарплатня працiвникiв там становить 24 гривнi на мiсяць. Фельдшерсько-акушерськi пункти перейшли на самофiнансування. А простий перелiк проблем школи (соцiально-економiчних, фiнансових, методичних, а особливо проблем виховання) - жахає.
Як сiльськiй школi реагувати на цi негаразди, i яка її роль у сучасному життi села?
Визнано, що село живе й розвивається доти, доки в ньому живе багатим духовним життям школа. А для цього школа повинна стати осередком зустрiчi дитинства iз справдi людським. I тому зволiкати з розв"язанням її проблем - це вбивати берегиню сiльського духу, його духовний центр.
Особливої уваги потребують проблеми виховання. Бо i дотепер практично не зроблено спроби змiнити моральну ситуацiю в країнi. Школа залишилася єдиною неушкодженою ланкою в оточеннi дитини, гарантом виховання її порядною людиною, патрiотом України. Особливо це стосується нашої сiльської школи, яка зосталася одиничним супротивом бездуховностi, руйнацiї селянсько-козацької нацiональної моралi.
У степах пониззя Днiстра (тут розташована Адамiвська сiльська громада) козаки оселилися в 1709-1710 роках (мазепинська емiграцiйна хвиля та колонiзацiйна хвиля, викликана зруйнуванням Чортомлицької Сiчi) та в 1775 роцi (хвиля пiсля руйнацiї Нової Сiчi). Аккерманська козацька паланка входила до складу Дунайського козацького вiйська, яке було 1869 року переселено на Кубань. Частина козакiв залишилась. На початку 90-х рокiв група ентузiастiв з козацьких родiв вiдтворила Бiлгород-Днiстровську (Аккерманську) козацьку паланку, яка сьогоднi складається з семи куренiв. Один з них - наш, Адамiвський.
Живучi в районi, який має давнi козацькi традицiї, ми не могли цi традицiї не залучити до виховного процесу. Вiдомо, що в глобальному змаганнi виживуть, збережуть себе тi народи, якi зумiють вiдстояти свою культуру, мову, фольклор. Саме тому для нашого педагогiчного колективу нацiональне виховання у формi козацько-лицарського є обов"язковою складовою системи формування всебiчно розвиненої особистостi. Адже формування патрiота, громадського дiяча починається з участi в дитячих i юнацьких громадських органiзацiях.
Ще в серединi 90-х рокiв ми звернули увагу на виховний потенцiал Кодексу людського буття Українського козацтва (Кодекси лицарської честi, лицарської звитяги та Заповiдi милосердя). Вiн має забезпечити формування та виховання того духовного стану молодих громадян України, який в народi зберiгся як розумiння козацького духу, того особливого соцiального становища українського козака в суспiльствi, що слугував опорою народу й українськiй державi протягом вiкiв. Тому ми i вирiшили за основу виховання молодi у громадi обрати козацьку педагогiку.
У вихованнi нацiонально свiдомих козакiв та берегинь наш педагогiчний колектив бачить три ступенi: 1.Родинно-дошкiльне виховання козачати та лелi. 2.Родинно-шкiльне виховання джури та дани. 3.Громадсько-родинне виховання козака та берегинi.
Кожен з етапiв козацько-лицарського виховання має свої особливостi й проводитися:
- родинно-дошкiльне - через роботу з батьками дошкiльнят та введення спецiальних курсiв до програми дитячого садочка;
- родинно-шкiльне - у формi роботи Адамiвської школи козацько-лицарського виховання: а) класна робота за рахунок варiативної частини з основних дисциплiн козацько-лицарського виховання; б) позакласна робота за рахунок гурткiв, у формi Козацької республiки (одна з форм самоврядування учнiвського колективу) та класних козацьких загонiв; в) позашкiльна робота у формi дiяльностi дитячо-юнацької органiзацiї "Молода Сiч" Українського козацтва;
- громадсько-родинне - у формi дiяльностi мiсцевого осередку Українського козацтва (Адамiвського куреня) та жiночої громади Українського козацтва.
Основна мета Адамiвської школи козацько-лицарського виховання - формування в родинi, школi й громадському життi творчої особистостi козака-лицаря, захисника рiдної землi з яскраво вираженою українською нацiональною свiдомiстю й самосвiдомiстю, свiтоглядом i духовнiстю. У перiод розбудови незалежної України в громадському, шкiльному i родинному життi нам потрiбен насамперед культ лицарства. Лицарський дух не дасть нудити в духовнiй ницостi й iсторичному безпам"ятствi. Тому введення потенцiалу козацько-лицарської духовностi у виховний процес значно полегшить формування вiльної, зi стiйкими морально-вольовими якостями, силою духу особистостi.
Наш практичний досвiд стверджує, що сiльська школа (зокрема, Адамiвська школа козацько-лицарського виховання) на сучасному етапi може i повинна бути центром духовного життя, берегинею сiльського духу. Але для цього їй потрiбно бути нацiональною, мати нацiонально налаштованi кадри, лицарiв духовностi в самiй школi, а в пiдґрунтi - сформовану громадську думку та козацькi звичаї й традицiї." (39)
29. ЧЕРВЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2000. ЯК ЦЕ РОБИТЬСЯ В АДАМIВЦI.
Йшло формування партiйних органiзмiв, дiяльнiсть яких згодом збурила українське суспiльство. Виникла "Громада" (Днiпропетровськ, 1993), яку очолив О.Турчинов. Вона поставила за мету вiдродити традицiї дореволюцiйної, шевченкiвської "Громади", синтезувати iдеали європейської соцiал-демократiї, українську нацiональну iдею i загальнолюдськi християнськi цiнностi, характернi для лiбералiв. Згодом лiдером її став П.Лазаренко. Зусиллями О.Турчинова та Ю.Тимошенко партiя швидко збiльшувала свої лави. Сформувалася партiя "Батькiвщина" (лiдер Ю.Тимошенко); у Верховнiй Радi створено "Блок Юлiї Тимошенко".
Виникла партiя "Регiони України" (лiдер - спочатку В.Семиноженко, згодом В.Янукович).
Створено виборчий блок "Наша Україна" на чолi з В.Ющенком.
Потужно продовжували працювати Соцпартiя (О.Мороз), Компартiя (П.Симоненко).
В Љ4 обласного науково-методичного педагогiчного журналу "Наша школа" з"явилася стаття Чешенко О.I. "Виховна робота: досвiд, пошуки", де розказувалося про досвiд роботи педагогiчного колективу Адамiвської школи козацько-лицарського виховання.
Почесний гiсть Адамiвської школи на святi останнього дзвоника - Павло Михайлович Iгумнов привiз проект розпорядження голови райдержадмiнiстрацiї про створення Координацiйної ради з питань розвитку Українського козацтва в районi й запропонував менi увiйти до її складу в якостi секретаря Ради (мої функцiї - органiзацiя роботи Ради - планування роботи, налагодження спiвпрацi iз вiддiлами, структурами, органiзацiями, контроль за виконанням планiв, рiшень й т.д.). Я дав згоду.
"Як i в усiх школах району, в Адамiвцi пройшло свято останнього дзвоника. Але спочатку про саму школу. Це не зовсiм звичайний навчальний заклад, а школа козацько-лицарського виховання, єдина в усiй областi, а й, можливо, i на Українi. Головний козак та лицар - сам директор школи Валерiй Якович Тимофєєв, людина незвичайних здiбностей. Коли в Одесi проводився ярмарок педагогiчних iдей, героєм його став В.Тимофєєв. За розробку методики козацько-лицарського виховання вiн отримав авторське свiдоцтво та диплом першого ступеня. Досвiд Тимофєєва буде узагальнено й видано окремою книгою. Як знати, можливо, це стане поворотним моментом в нацiональнiй педагогiцi.
Юнi козаки-лицарi об"єднаннi в загони козачат, джур, молодикiв. Так називаються ступенi молодого козацтва. Прийом проводиться урочисто. Хвилюючий ритуал, але це окрема тема.
- Спочатку козацькими традицiями й звичаями захопилися хлопчаки, - розказує Валерiй Якович, - а потiм й дiвчатка заявили, - чим ми плохiше?! Вони теж об"єднаннi в окремi загони. В залежностi вiд вiку, вони називаються лелi, дани, берегинi...
Школа вишикувалась на урочисту лiнiйку. Вiд святкових нарядiв й багатьох квiтiв рябить в очах. Пiд звуки козацького маршу (акомпанує на баянi директор школи) вноситься державний прапор. Залишивши баян, Валерiй Якович пiдходить до столу президiї й звертається до учнiв iз словом. Пiдводяться пiдсумки навчального року. Вважаю, ними були задоволенi й школярi, й учителi, й батьки. 14 вiдмiнникiв, 30 учнiв закiнчили рiк на "вiдмiнно" та "добре". Для невеликої сiльської школи добрий результат.
- В школi немає другорiчникiв. Усi переводяться в наступнi класи. Всi дев"ятикласники допущенi до екзаменiв, - пiдводить пiдсумки директор.
Вiдмiнникам вручено похвальнi листи. Їм дозволено першими звернутись iз словами до випускникiв. Вони ж пов"язали червонi стрiчки дев"ятикласникам "Випускник 2000".
Учнi четвертого класу (вони теж випускники, тiльки початкової школи) пiдготували для своїх старших товаришiв невеликий концерт. Багато привiтань, добрих слiв прозвучало в цей день на адресу випускникiв.
Останнiй дзвоник - свято не тiльки для школярiв. У школярiв багато гостей. Галина Iванiвна Шелестян закiнчила цю школу 42 роки тому. Їй було цiкаво подивитись, якi ж вони, сьогоднiшнi випускники. Одна з перших випускниць Адамiвської школи побажала школярам всього самого доброго. Прозвучало слово класного керiвника дев"ятого класу Раїси Миколаївни Буравицької.
- Ви будете жити вже в третьому тисячолiттi. Живiть щасливими, здоровими й нiколи не забувайте , що вашi коренi тут - в Адамiвцi, Авидiвцi, Благодатному...
Голова Адамiвської сiльської ради А.Коноваленко подякував педагогiчному колективу, який, не зважаючи на труднощi, змiг добитися значних успiхiв, а дiтей за те, що вони добре вчилися й працювали на колгоспних ланах.
Вiд iменi районної державної адмiнiстрацiї виступив заступник голови райдержадмiнiстрацiї П.Iгумнов. Вiн тепло поздоровив педагогiчний колектив й школярiв iз закiнченням ще одного навчального року, сказав, що всi проблеми, з якими сьогоднi стикається народна освiта, влада району близько приймає до серця й робить все можливе, щоб цих проблем було менше.
Свято останнього дзвоника в Адамiвцi мало походило на офiцiйний захiд. Воно проходило якось по-домашньому. Перед строєм випускникiв простелена гiрлянда з кленового листа. Випускники дружно перешагують через неї. Це символiчний крок до нового життя. А тим часом мiсце їх занимають випускники майбутнього року. На святi присутнi мами випускникiв. Вони вручають своїм дiтям обереги - вишитi рушники "на щастя, на долю"...
Багато пiсень було проспiване в цей день, веселих та сумних. Й всюди iз своїм баяном встигав Валерiй Якович. Випускники вручили йому таємний конверт, який можна буде скрити лише у 2015 роцi.
Ось звучить останнiй дзвоник. Його подає вiдмiнник, першокласник Дiма Даниленко. Останнiй дзвоник нашого тисячолiття. Слiдуючий прозвучить вже в ХХI сторiччi.
Пiсля свята вiдбулася зустрiч педагогiчного колективу iз Павлом Михайловичем Iгумновим. На нiй було обговорено проблеми, якi турбують сьогоднi вчителiв й директора школи". (40)
ПОВIДОМЛЕННЯ В ШКIЛЬНIЙ ГАЗЕТI
"У школi козацько-лицарського виховання повинно бути козацьке учнiвське самоврядування, але з гарантуванням прав берегинi. Тому в школi є Узгоджувальна Рада Джур та Дан, яка складається з Ради отаманi загонiв та Ради Дан (Берегинь) загонiв.
До Узгоджувальної Ради Джур та Дан на правах спiвголiв Ради входить Головний отаман Ради Джур та Дан та Головна Берегиня Ради Джур та Дан.
Узгоджувальна Рада Джур та Дан разом iз Писарем Ради Джур та Дан складає Координацiйну Раду цiкавих справ.
Отаманiв та Берегинь обирають на класних зборах джур та дан термiном на один навчальний рiк". (41)
УКРАЇНСЬКОМУ КОЗАЦТВУ БУТИ!
Свято юних козачат
"В Бiлгород-Днiстровському районi святкувався Мiжнародний День захисту дiтей. Якщо в минулi роки проводилися загальнорайоннi заходи, то у цьому роцi свята дитинства вiдбулися практично у всiх сiльських радах.
Традицiйно з веселощами та солодощами пройшло це свято у Випасному, Старокозачому, Удобному, Козацькому. А у Адамiвцi цей день одночасно святкувався i як свято юних козакiв. З цiєї нагоди в село з"їхалися гостi - дорослi козаки та козачата з Одеси, Бiлгород-Днiстровського, Комiнтернiвського та Саратського районiв - всього бiльше 70 чоловiк.
У програмi свята - прийом козачат до наступного ступеня - молодих козакiв, козацько-спортивна гра "Джура".
На лiнiйцi вишикувались загони джур та дан iм. Б.Хмельницького, П.Полуботка, П.Сагайдачного, Б.Вишневецького, I.Мазепи.
У президiї - заступник голови Бiлгород-Днiстровської районної державної адмiнiстрацiї П.М.Iгумнов, директор Адамiвської школи В.Я.Тимофєєв, Адамiвський сiльський голова А.М.Коноваленко, Бiлгород-Днiстровський паланковий отаман Л.Г.Городецький, крайовий писар Українського Чорноморського козацтва В.А.Федоренко, отамани О.П.Царенков, М.К.Маринеску, I.В.Коваль, поважнi козаки.
Урочисто проспiвали Гiмн України (пiд акомпанемент директора школи, який грав на баянi) та за давньою козацькою традицiєю зачитали "Отче наш".
Козачата промовляли обiтницю молодого козака, пiдходили до вiкони Божої Матерi - святої заступницi козакiв, до прапора.
Директор школи (полковник Українського козацтва), положивши козачатi на лiве плече шаблю, урочисто промовляє:
- Тепер ти рiвний серед рiвних, козак серед козакiв! Слава козаку!
Пiсля солодощiв свято продовжувалося на стадiонi, де пройшла козацька спортивна гра "Джура", а дорослi козаки зiбралися у конференц-залi обговорити питання розвитку козацтва.
Заступник голови Бiлгород-Днiстровської районної державної адмiнiстрацiї П.М.Iгумнов оголосив тексти розпоряджень голiв облдержадмiнiстрацiї С.Р.Гриневецького та райдержадмiнiстрацiї I.В.Дегтярьова про створення при адмiнiстрацiях Координацiйних рад вiдповiдних рiвней з розвитку Українського козацтва, основними завданнями яких є максимальне використання можливостей козацьких органiзацiй як у господарськiй дiяльностi, так i в питаннi патрiотичного виховання молодi.
Крайовий писар Українського Чорноморського козацтва В.А.Федоренко ознайомив козакiв з економiчними аспектами дiяльностi Українського козацтва. Сьогоднi козаки беруть активну участь у фермерському руху. У перспективi вони мають намiр взяти на себе вирощування сої та виробництво продукцiї з неї. Мета розробленого проекту - вiдпрацювати виробничий ланцюжок вiд поля до споживача у виглядi готової продукцiї з сої...
По закiнченню ради було прийнято у лицарi Українського козацтва козакiв Софiївського стану С.Лiшика, I. та А.Сирбу, якi пройшли випробувальний термiн...
Роз"їжджаючись, гостi дякували педагогiчному колективу Адамiвської школи козацько-лицарського виховання за гостиннiсть та за велику роботу з пiдготовцi та проведенню козацько-лицарського свята." (42)
КОЗАЦЬКОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ
"Районна державна адмiнiстрацiя видала розпорядження про створення Координацiйної ради з питань розвитку Українського козацтва в районi. Ранiше про необхiднiсть вiдродження козацтва на Українi говорилося в двох Указах Президента України. Є на цю тему й розпорядження обласної адмiнiстрацiї. Є початок вiдродження кращих традицiй українського козацтва.
В однiй з наших публiкацiй ми вже повiдомили про те, як органiзовано козацько-лицарське виховання в Адамiвськiй школi. А нещодавно менi довелося стати свiдком посвячення в козаки учнiв все ж тiєї Адамiвської школи. Ритуал цей став вже тут традицiйним.
Емоцiйний ритуал. Школярам вiн, звiсно, запам"ятається на все життя. На урочисту лiнiйку вишикувалася вся школа, хоча вже почалися канiкули. Але таку подiю, як посвяту в козаки, пропускати негоже. Сьогоднi у школярiв багато гостей. З Одеси приїхав крайовий писар Валентин Федоренко, з Бiлгорода-Днiстровського - отаман районного козацтва Леонiд Городецький. Є тут представники козацької старшини, заступник голови районної державної адмiнiстрацiї Павло Iгумнов. З Миколаївцi-Новоросiйської, що в Саратському районi, приїхали школярi-друзi Адамiвських козачат.
Звучить Гiмн України. Його виконують всi учасники урочистої лiнiйки. Пiд звуки козацького маршу вносяться державний та козацький прапори. Командири всiх чотирьох загонiв (5-8 класи) рапортують пану полковнику Л.Городецькому. У кожного загону не тiльки своє найменування, а й пiсня. Пiсня ж, звiсно, козацька. Вона виконується юними козаками зразу ж пiсля рапорту.
- Менi завжди приємно бувати у вашiй школi, - звернувся до школярiв отаман, - бачити вашi добрi, щасливi обличчя. Ви - наша змiна та опора.
Далi отаман зачитує слова молитви "Отче наш". Козаки та козачки хором повторюють її за ним. Ритуал посвяти в козаки, або, iншими словами, в громадську юнацьку органiзацiю "Молода Сiч". Дiйство хвилює. Майбутнi козаки присягають на Євангелiї. Потiм переломлюється хлiб. Його шматочки посвяченi обмокують в сiль й їдять. "Тепер ти рiвний серед рiвних! Козак серед козакiв!" - провозглашає отаман. "Слава Українi!" - звучить у вiдповiдь.
Дорослi козаки, вишикувавшись двома шеренгами, скрiщують над головами козацькi шаблi. По цьому живому коридору пiд дзвiн клинкiв й проходять посвяченi козаки. До обряду також входить цiлування вiкони й козацького прапора.
Джурам та данам (хлопчакам та дiвчаткам) вручаються посвiдчення iз кольоровими фотографiями їх володарiв. Тепер всi вони члени органiзацiї "Молода Сiч". Посвiдчення вручаються також пiд дзвiн клинкiв.
"Слава козакам! Слава Українi!" - вигукує отаман. Юнi козаки трикратно вiдповiдають йому тими ж словами. Полку козацтва прибуло. А тим часом в одному з класiв накривається солодкий фуршетний стiл iз морозивом, пирiжками. Потiм свято було продовжено на сiльському стадiонi.
Як вже казалося вище, розвитку козацького руху придiляється неабияка увага самих вищих ешелонiв влади - на рiвнi Президента й уряду держави. В найближчий час в багатьох селах району будуть створенi козацькi куренi. На цей перiод в мiстi та районi налiчується близько тисячi козакiв. Ряди їх постiйно поповнюються. Ось i на святi в Адамiвцi мiсцевий курiнь поповнився трьома дорослими козаками. Їх прийом пройшов у тiй же урочистiй обстановцi, як й посвячення в юнi козаки.
- Ми не рвемося до влади, - сказав отаман Леонiд Городецький, - наша мета допомагати людям, виховувати юне поколiння на кращих традицiях козацтва та лицарства.
Хочеться вiрити, що досвiд Адамiвської школи - школи козацько-лицарського виховання зацiкавить керiвникiв та вихователiв шкiл всього району. Нехай ж вiдродяться й нiколи не вмирають славнi традицiї козакiв, наших героїчних предкiв". (43)
БIЛГОРОД-ДНIСТРОВСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМIНIСТРАЦIЯ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
Про заходи щодо пiдтримки розвитку та дiяльностi Українського козацтва в Бiлгород-Днiстровському районi
Вiдповiдно до Указiв Президента України вiд 04.01.95 р. Љ14/95 "Про вiдродження iсторико-культурних та господарських традицiй Українського козацтва", вiд 06.10.99 р. Љ1283/99 "Про Координацiйну раду з питань розвитку Українського козацтва" та розпорядження голови Одеської обласної державної адмiнiстрацiї вiд 10 травня 2000 року Љ313/А-2000 "Про заходи щодо пiдтримки розвитку та дiяльностi Українського козацтва в Одеськiй областi":
1. Утворити при головi райдержадмiнiстрацiї Координацiйну раду з питань розвитку Українського козацтва на територiї Бiлгород-Днiстровського району та затвердити її склад (додаток 1).
2. Затвердити Положення про Координацiйну раду з питань розвитку Українського козацтва на територiї Бiлгород-Днiстровського району (додаток 2).
3. Рекомендувати сiльським головам, керiвникам пiдприємств та установ, незалежно вiд форм власностi, надавати пiдтримку в дiяльностi мiсцевих козацьких органiзацiй, здiйснення їх статутних завдань.
4. Вiддiлам районної державної адмiнiстрацiї: освiти (Баришева К.В.), у справах сiм"ї та молодi (Кузаконь Т.П.), питань фiзичної культури та спорту (Дьяченко Р.П.), з питань оборонної i мобiлiзацiйної роботи (Ткаченко П.М.), культури (Кiсе В.Д.), службi у справах неповнолiтнiх райдержадмiнiстрацiї (Щербань О.I.) в межах повноважень:
- максимально використовувати можливостi козацьких органiзацiй щодо вiйськово-патрiотичного виховання;
- практикувати проведення спортивних змагань, спартакiад за участю допризовної молодi;
- сприяти створенню козацьких самодiяльних колективiв, органiзацiй та проведенню фестивалю козацької творчостi, вiдродженню та популяризацiї iсторичних, патрiотичних i культурних традицiй Українського козацтва.
5. Управлiнню з питань надзвичайних ситуацiй та цивiльного захисту населення райдержадмiнiстрацiї (Вахмянiн С.В.), районному вiддiлу Мiнiстерства внутрiшнiх справ України (Медвецький В.С.) при необхiдностi залучати регiональнi козацькi формування до участi у заходах щодо пiдтримки громадського порядку, попередження правопорушень, спiльних дiй у надзвичайних ситуацiях.
6. Сiльвиконкомам, управлiнню агропромислового комплексу райдержадмiнiстрацiї (Аблов В.Ф.), районному вiддiлу земельних ресурсiв (Писарогло I.В.) сприяти козакам в органiзацiї селянських (фермерських) господарств вiдповiдно до дiючого законодавства України.
7. Мiсцевим засобам масової iнформацiї (Лапчук О.М., Добринiна Т.О., Цвiгуненко О.М.) широко висвiтлювати дiяльнiсть козацтва в регiонi.
8. Контроль за виконанням розпорядження покласти на заступника голови районної державної адмiнiстрацiї П.М.Iгумнова.
Голова районної державної адмiнiстрацiї I.В.Дегтярьов.
м. Бiлгород-Днiстровський, 01 червня 2000 року Љ204/2000.
ДОДАТОК 1
до розпорядження голови районної державної адмiнiстрацiї Љ204/2000 вiд 01.06.2000 року
СКЛАД
Координацiйної ради при головi райдержадмiнiстрацiї з питань розвитку Українського козацтва в Бiлгород-Днiстровському районi
Iгумнов Павло Михайлович - заступник голови районної державної адмiнiстрацiї, голова Координацiйної Ради.
Логiнов Геннадiй Вiкторович - завiдуючий вiддiлом органiзацiйної i кадрової роботи та з питань нагород, заступник голови Координацiйної ради.
Городецький Леонiд Григорович - паланковий отаман Бiлгород-Днiстровської паланки Українського козацтва, полковник Українського козацтва, заступник голови Координацiйної ради.
Тимофєєв Валерiй Якович - директор Адамiвської загальноосвiтньої школи I-II ступеня, паланковий лицар Бiлгород-Днiстровської паланки Українського козацтва, полковник Українського козацтва, секретар Координацiйної ради.
Члени ради:
Аблов Валерiй Федорович - заступник голови райдержадмiнiстрацiї, начальник управлiння агропромислового комплексу райдержадмiнiстрацiї, консультант з питань агропромислової дiяльностi козацьких осередкiв.
Вахмянiн Сергiй Васильович - завiдуючий вiддiлом з питань надзвичайних ситуацiй та цивiльного захисту населення райдержадмiнiстрацiї, консультант з питань участi козацьких формувань у заходах щодо пiдтримки громадського порядку, попередження правопорушень, дiй у надзвичайних ситуацiях.
Волобоєв Вiктор Тимофiйович - заступник вiйськового комiсару (за згодою), консультант з питань вiйськово-патрiотичної роботи в козацьких осередках.
Дьяченко Раїса Петрiвна - завiдуюча вiддiлом фiзичної культури та спорту райдержадмiнiстрацiї, консультант з питань спортивно-оздоровчої роботи в козацьких осередкiв.
Кiсе Василь Дмитрович - завiдуючий вiддiлом культури райдержадмiнiстрацiї, консультант з питань культурно-освiтньої роботи в козацьких осередках.
Кузаконь Тетяна Петрiвна - завiдуюча вiддiлом у справах сiм"ї та молодi райдержадмiнiстрацiї, консультант з питань козацько-лицарського виховання дошколярiв, школярiв та молодi.
Крилов Олександр Михайлович - командир бригади ППО (за згодою), консультант з питань вiйськово-патрiотичної роботи в козацьких осередках.
Лесюкевич Василь Миколайович - командир прикордонної застави (за згодою), консультант з питань вiйськово-патрiотичної роботи в козацьких осередках.
Писарогло Iван Васильович - начальник вiддiлу земельних ресурсiв, консультант з питань агропромислової дiяльностi козацьких осередкiв.
Ткаченко Павло Михайлович - головний спецiалiст вiддiлу оборонної та мобiлiзацiйної роботи райдержадмiнiстрацiї, консультант з питань вiйськово-патрiотичної роботи в козацьких осередках.
Шемелюк Микола Євгенович - головний спецiалiст оргвiддiлу по взаємодiї з полiтпартiями, громадськими органiзацiями райдержадмiнiстрацiї, консультант з питань взаємодiї органiв державної влади та козацьких осередкiв.
Заступник голови районної державної адмiнiстрацiї П.М.Iгумнов.
ДОДАТОК 2
до розпорядження голови районної державної адмiнiстрацiї Љ204/2000 вiд 01.06.2000 року
ПОЛОЖЕННЯ
про Координацiйну раду з питань розвитку Українського козацтва
в Бiлгород-Днiстровському районi
1. Координацiйна рада з питань розвитку Українського козацтва в Бiлгород-Днiстровському районi (далi - Координацiйна рада) є консультативно-дорадчим органом райдержадмiнiстрацiї; утворена з метою сприяння подальшого розвитку i органiзацiї в районi Українського козацтва.
2. У своїй дiяльностi Координацiйна рада керується Конституцiєю України, законами України, указами Президента України, актами Кабiнету Мiнiстрiв України та iнших органiв центральної виконавчої влади, розпорядженнями облдержадмiнiстрацiї, райдержадмiнiстрацiї та цим Положенням.
3. Основними завданнями Координацiйної ради є:
- сприяння розвитку в районi козацького руху;
- аналiз стану розвитку Українського козацтва в районi та координацiя взаємодiї органiв виконавчої влади i козацьких органiзацiй у сферi вiдродження iсторико-культурних та господарських традицiй Українського козацтва в районi.
4. Координацiйна рада вiдповiдно до покладених на неї завдань:
- вивчає та аналiзує стан розвитку козацтва в районi;
- вносить у встановленому порядку пропозицiї щодо формування державної полiтики у сферi вiдродження, розвитку iсторичних, патрiотичних, господарських та культурних традицiй Українського козацтва;
- взаємодiє з органами виконавчої влади щодо дiяльностi козацьких органiзацiй, вносить пропозицiї стосовно патрiотичного виховання, органiзацiї фiзкультурно-спортивної та культурно-просвiтницької роботи серед молодi;
- сприяє укомплектуванню окремих пiдроздiлiв Збройних Сил України та iнших вiйськових формувань призовниками, що є членами козацьких органiзацiй;
- сприяє охоронi пам"яток iсторiї та культури, природоохороннiй i науково-пошуковiй роботi, органiзацiї та проведенню фестивалiв козацької творчостi, спортивних змагань, вносить у встановленому порядку пропозицiї щодо вiдновлення iсторичних назв, пов"язаних з iсторiєю Українського козацтва;
- здiйснює через засоби масової iнформацiї роз"яснювальну роботу з проблем Українського козацтва, вiдродження та розвитку його iсторичних, патрiотичних, господарських i культурних традицiй.
5. Координацiйна рада має право:
- одержувати в установленому порядку вiд органiв виконавчої влади i мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ та органiзацiй району iнформацiю, документи, матерiали i статистичнi данi з питань, що належать до її компетенцiї;
- утворювати в разi потреби тимчасової робочi та експертнi групи, залучати у встановленому порядку для участi в їх роботi спецiалiстiв органiв виконавчої влади (за погодженням їх керiвникiв) та мiсцевого самоврядування, науковцiв, представникiв громадських органiзацiй;
- заслуховувати на засiданнях iнформацiї керiвникiв органiв виконавчої влади, пiдприємства, пiдпорядкованих райдержадмiнiстрацiї, установ i органiзацiй з питань, визначених Координацiйною радою.
6. Координацiйна рада здiйснює свою дiяльнiсть на громадських засадах. Органiзацiйною формою роботи Координацiйної ради є засiдання, якi проводяться в мiру потреби, але не рiдше одного разу у квартал. Координацiйна рада правомочна вирiшувати питання, якщо на її засiданнi присутнi бiльш як половина її членiв.
Рiшення Координацiйної ради приймаються бiльшiстю голосiв присутнiх на засiданнi ради членiв i оформлюються протоколами. У разi. Якщо член Координацiйної ради не згоден з її рiшенням або не може бути присутнiм на засiданнi, вiн має право висловити свою думку з питань, що розглядаються, письмово.
7. Координацiйна рада систематично iнформує громадськiсть про свою дiяльнiсть i прийнятi рiшення через засоби масової iнформацiї.
Заступник голови районної державної адмiнiстрацiї П.М.Iгумнов.
На Дев"ятнадцятiй нашiй Козацькiй Радi погодили план роботи Координацiйної ради та вирiшили подати його на затвердження до районної державної адмiнiстрацiї.
ПЛАН РОБОТИ
Координацiйної ради з питань розвитку Українського козацтва
в Бiлгород-Днiстровському районi
Перiод Термiни Мета перiоду
I Формувальний 2000-2002,
2,5 роки Надання органiзацiйно-методичної допомоги у формуваннi цiлiсної системи роботи козацтва в районi.
II Розвивальний 2003-2005,
3 роки Надання органiзацiйно-методичної допомоги у розвитку цiлiсної системи роботи козацтва в районi.
III Стабiлiзуючий 2006-2010,
5 рокiв Надання органiзацiйно-методичної допомоги у нарощуваннi зусиль державотворчого характеру в дiяльностi козацтва в районi.
ПЛАН
роботи Координацiйної ради на формувальний перiод (2000-2002 роки)
Етапи Термiни етапiв,
термiни контролю Засiдання Ради Мета етапу
А Пiдготовчий VI-IХ.2000 (4 мiс) 1. VII.2000
2. ХII.2000 Органiзацiя та налагодження плiдної роботи Координацiйної ради.
Б Концептуально-
проектно-
дiагностичний Х-ХII.2000 (3 мiс) 3. ХII.2000 Експертна оцiнка та корекцiя необхiдних методичних матерiалiв для роботи Координацiйної ради та козацтва в районi.
В Органiзацiйно-прогнозуючий I-VI.2001 (6 мiс) 4. III.2001
5. VI.2001 Надання органiзацiйно-методичної допомоги з органiзацiї цiлiсної системи роботи козацтва в районi.