Аннотация: УкраЏнцЄ, браття милЄ! ВЄдгукнЄться де ви Њ...
НЄч. Тмша. Я нЄкого не почую.
Я не шукаю ЄменЄ твого.
ОсЄння тиша, зараз полечу я
НазустрЄч вЄчного свого.
Коли опЄвночЄ простукаЊ годинник,
Ѓ души мертвих вЄдчинять цЄ грати-
Я буду слухати, збЄгатимуть години,
А вЄчний вЄтер вже почне спЄвати.
Та що ж це трапилось?
Невже, нарештЄ хмари?
Ревуть цЄ скелЄ, як пекельна брама.
Аж МЄсяця не видно, то ж не буде кари,
Але вже скоро прийде чорна дама.
ЗавЄЊ вЄтер, занесе надЄю,
Ѓ будемо по-черзЄ помирати.
Як шкода! То я вже не вспЄю
Побачити, як души мертвих почали вставати...