коли нарештi я дiйду до джерела,
звiдкiль життя виходить на поверхню -
не вдивовижу буде термiн смертний,
що Ти менi призначив навмання -
так довго люди добрi не живуть,
бо Ти береш найкращих конче рано
i пламенiє болем свiжа рана
на Українi, що погодилась на шлюб
та вироки несе своїм "коханцям" -
кривавий подiл чорного засланця
на суповий набiр iз нiг та рук.
земля накриє та до попелу зжере,
усiх гостей, котрi прийшли до хати,
одне прошу лиш я - чим юнiсть брати,
бери до себе Ти стару мене".
15.09.2023