моя туга гаркава, що вщент
розтинає столiття на трiски -
всесвiт спить у картатiй колисцi
пiд залiзним, смертельним дощем
та плекає свiй сон молодий, 
що не знає нi смертi, нi долi -
куля влучить, снаряди зневолять -
не чекає покращання вiн.
все було, i повторення знов
лише iнше записаний навик,
цей закон тiльки кома до справи,
що качає колиску невдало,
та не зна де скiнчається вiн.


14.08.23