нема" просвiту мiж небом
та снiгом, що летить згори,
подвору ходить сiчня небiж
снiгами сипле у кринки,
та укрива" ластовиння,
що залиша" листопад
на розi осенi та зими,
що нерозлученi стоять.
та лл"ться тепло серед ночi
у жменю мiсяця важку,
щоб вранцi змити тi урочi
слiди кохання у садку.

19.01.2024