Як заманеться назавжди пiти
Я одяг виберу навпрочуд бiлий,
Бо так птахи абикуди летiли
Вiд кожної наступної зими.
Всi до тепла, що мрiється завжди
Не тут, не там, а десь за горизонтом
Де все життя укрите бiлим шовком
Покою, забуття, весни.
Штовхає хто летiти в нiкуди,
Не знаючи нi долi, нi спочинку?
А все ж летять на поклик бiлизни,
Та й слiпо бачать повертання плiвку.

08.04.25