Вiн запах, що лишається назавше,
Вiн мов коньяк, чим довше, тим п"янкий..
Нераз пiднявся, навiть сильно впавши
Долає шлях до мрi§ нелегкий...
Вiн мов найтонша та стуна в гiтарi,
що раз торкнувшись ти злiтаєш в височiнь,
вiн лiтнiй дощ, цiлує в небi хмари
вiн та дорога, що веде у далечiнь...
Вiн наче казка мамина щоночi
зявляється мов привид перед сном..
мов чиста вiрнiсть, чиста i дiвоча
i краєвиди рiднi за вiкном..
а я ж... хто я мале й пусте дiвчисько
якому подружка та й плаття-макiяж..
i мо§ мрi§ ще лiтають низько,
А ти ж зiбрав зi сво§х вернiсаж...