Спасибi тобi за важке те дитинство,
Що камнем в душi осiдає..
Спасибi за крик й нелегке материнство,
Що дехто iз нас ще шукає..
Я вдячна тобi за синцi i удари,
Якi ти щодня нам даруєш...
Тi ночi скандалу в стiйкiм перегарi
I те, як на нас репетуєш..
Я вдячна тобi за погрози i мати
Вiд тебе, що чули в промовi..
Спасибi за сльози i в буднi i в свята,
Спасибi за пянi розмови..
Ми вдячнi тобi за скандали без змiсту,
За спогад, що досi лишився..
Питанням дiтей, що не змiг вiдповiсти:
Татусю, навiщо ти спився?..
Спасибi тобi за нелегкi завдання
По школi, що iншi рiшали..
Спасибi за вiдповiдь на запитання
I знову за новi скандали..
Спасибi за щире матусине щастя,
Спасибi за брата усмiшку...
Спасибi за те, що заплакала Настя
I мама хворiє у лiжку...
Ми вдячнi тобi за дзвiнки серед ночi,
За нерви i нiч недоспану..
Спасибi за бiль i невиспанi очi,
За с*ка, що замiсть Тетяно!..
Єдине, за що я тобi поклонюся,
За брата i спогади щирi..
Ти знай, що у снах я за тебе молюся
I мрiю, щоб жили ми в мирi..
Я вдячна тобi за те, що народилась
Й життя, що почалося з тебе...
Я знаю, батьками я не помилилась
Потиху скажу я про себе...
Я вдячна за посмiшку, навiть єдину,
За твою пропиту зарплату,
За вiчнi банальнiсть й розбиту родину
Й слова, що не сказанi ТАТУ...