Останнiй дзвiнок пролунав вже у школi,
Настала для учнiв весела пора...
Скажiть лиш єдине, скажiть, ну вiдколи
Минула так швидко ця часу гора??...
I вже випускний й ти прощаєшся з класом
В доросле життя ти крокуєш вже сам..
Шкiльнi вже роки промайнули пiд носом
Й нелегко прощатись й пускать його нам..
Ми вже самостiйнi й дорослiшi стали
Неначе й небуло дитинства рокiв...
Та вiрите все, чесно все б ми вiддали
За ту безтурботнiсть, що є в дiтлахiв...
Самi такi були, тому й розумiєм,
Чому ця пора безтурботна була...
Без вас, однокласники я незумiю
Пригадувать школу, що тiнь мов пройшла..
Iз вами були мо§ першi§ кроки,
Iз вами пригоди i сварки були...
Iз вами отримала цiннi уроки,
Але це не тi, що у класi пройшли...
Без вас я не бачу себе у майбутнiм,
Для вас будуть усмiшки, радiсть та бiль...
Ви будете спогадом тим незабутнiм..
Бажаю тримати в життi свою цiль..
У кожного з нас вже написана доля,
У когось наука чи бiзнес, сiмя..
Для когось пригоди чи власная воля
У кожного мрiя i цiль є своя..
I хочеться все ж повернутись в тi роки
Де є перший клас, i знайомство лишень..
Де вчитель навчав нас робить першi кроки
I де пiд баяна спiвали пiсень..
I вже ти сто§ш i це бал твiй останнiй
Подумати тiльки.. Що все вже пройшло...
Останнiй дзвiнок, що звучить в привiтаннi
Все ж десь в головi мо§й мiсце знайшов...
I знову вертаюся я у минуле
I знов, не повiриш у перший свiй клас...
Я лиш молю Бога, щоб ми незабули
Слова керiвнички, що були для нас:
Що кожного доля розкине повсюди,
А ви ж не ламайтесь й тримайтесь гуртом..
Будь чесним з собою, i з вас будуть люди
I не розбiгайтесь, тримайтесь разом....
I знову дзвiнок повертає в сучасне
Сльоза до оскоми набита в лицi
Лишається спогад й майбутнє неясне,
Невже це минуле ось люди оцi?????
Вже завтра у кожного новi турботи,
Новi сподiвання, знайомства, невдачi..
У когось навчання, екзамен, робота..
А я ж вам коханi бажаю удачi!!!!!!!!!