Над Львовом мiсяць в чистiм небi...
Яка ж то божая краса!
Довкола, скрiзь будинки й вежi,
Над ними в зорях небесa
Немає хмар з дощем, як мжичка,
Високий Замок в краєвид,
Трамвайнi рейки, наче стрiчка,
Брукiвка де-не-де блищить.
Та все минає надто швидко
I нiц не видно окрiм хмар,
Вогкий туман над мiстом низько,
Все знов в вiдтiнках сiрих барв...