***
В смутку гiрку хвилину
До кого серденько лине?
Без кого воно, самотнє
В жорстокому свiтi згине.
Як ковток води джерельної
Серед пилу пустельного
Любов серце оживляє
Пiсля болю пекельного.
Розквiтне серденько квiткою яскравою
I свiт здивує пiснею жвавою.
На крилах полетить воно до того,
Хто зцiлив його пiсля рани рваної.
Полетить до того, хто його зiгрiє
I вiд жорстокостi укриє.
До того, кого любить,
Вiд очей чиїх млiє.