Панове! Був я у Києву ! Бачив я там два кулемету та солдатiв кучу. Дятел оцю кучу задовбав, як москалiв!!! Бачив я там, панове, диво дивно-летить баклан та крилом махає, от пiдлетiв вiн i каже: "Слухайте, хлопцi, що я мовить буду! Каховцi iде до вiтру ! Збирайте манатки та валите!"
Побрав вже хлопцi манатки та попишнiли у Полтаву подалi от Києва та Каховцi злиднiв собi хату шукати. От як воно це було. Залучились в Києву всi дiвоньки. Та до зупинки хлопчикiв не проводив. От хлопчики сидять у Полтавi , та думку думають, як їм битi!
Тут и каже гетьман: "Що ж ми не хохли ?" И пошли всi хлопцi за гетьманом назад в Київ к Кiлькiсну за пiдмогою.
А Кельвiн та говорить їм :"Iде, хлопцi, та на ляхiв проклятих! У них i дiвчинок добуде i харчiв! А що касаемо Каховцi , то я вам так кажу - треба їх iзвести ! Це плем"я аспiдовi треба закопати у землю !"
I двинули хлопцi на ляхiв. За Дунай, та за Днiпр широкiй . Iде , та думку гадають, як же ж їм Каховцi сей час по горбам настукають, колi вони всi п"яни в дударя ? Як же с ними битися-то хлопчикам ?
Харкнули хлопцi на Каховцi , та пошли себе шлюх шукати !
От iдуть хлопцi по шляху та пiснi спiвають про Україну самостiйну, про москалiв поганих, що врядять народу українському, та про жукiв колорадських, що всю бу-льбу в тiм роцi поїли. Шли вони довго по степу широку и харчувати захотiв. Тут глядять вони - хутiр в степу. Пiдходять вони к хутору та стукаються в хату, спросить води iспити. А цiй хазяїн жид був, та хлопчикам нiчого нi дав, тiльки колом погрозив. Обiзвали хлопцi жида собакою, та полiзли к ньому на огород буряк драти. Надрали буряку цiльнi кишенi та хату жиду запалили. Наївшись буряку дристувати почали. На цей звук шлюхи то и збiгались як дятли на дуплi . От пiдбiгла головна шлюха к хлопчикам та каже:" Ну що розкричались, парубки, що вам покою нема що лi?" А парубки у буряк залiзли та нужду свою справляють. Не до баб їм сей час, тут тiльки б штани знятi, щоб не замазати поносом . А шлюхи вже пiдлетiв та обнажаться почав, щоб хлопцям кайфу зробить. А що хлопцi можуть? Тiльки матюкатися ,та зрадницею по травi ялозить, калi обтирав. Не до шлюх їм сей час, та i Каховцi не треба болi .
А Каховцi вже тут як тут. Шлюх мацають, парубкiв пиляють та за ноги хватають, нужду справлять не дають. От крикнув гетьман голосом тягучим: "Ставайте, хлопцi, поховайте та кайдани скидайте, дайте бой Каховцi поганим та шлюх у них збирайте !"
Вникали хлопцi до слову гетьманову та повстали з калу свого свiжого. А час вже пiзнiй, Каховцi вже с шлюхами хропака давлять почали. Посеред степу бiвак свiй розложили та шатер поставили. Сплять вони та бiду не чують, тiльки здухи шлюх своїх. А хлопцi вже пiдповзли до них та сiрники зготовили, щоб цей бiвак запалити. От махнув гетьман десницею своєю та сигнал хлопчикам подав. Пiднялись хлопцi з трави та головний шатер Каховцi пiдпалили. Загорiвсь цей шатер пломенем блакитнiм от здухiв, яки в шатрi були. Оцей шатер так рвонув, що на орбiту разом з шлюхами та гетьманом Каховцi вийде. Iни вибiгати з шатровi голими почали та кричать стали, щоб хлопцi грiхи їх простили та зла на них не держали. А хлопцi хватали їх, уздами конячими в"язали по рукам по ногам , та в огонь назад кидали. От так всiх Каховцi та iзвели в Українi рiднiй нашi хлопчики. Iзвели вони їх, та до Києву вернулись до хат своїх та дiвчинок любимих.
А Каховцi згорiли всi, а хто не згорiв в огнi праведнiм, те к ляхам поганим побiгли.