Bradley Rebecca : другие произведения.

Боротьба з монстрами (D.I. Hannah Robbins, #3)

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:
  Боротьба з монстрами (D.I. Hannah Robbins, #3) Rebecca Bradley
  
  Чи
  
  
  
  
  
  Чи відчув, що задихається, коли судовий пристав закрив двері, коли товсте дерево закрилося з м'яким свистом. Зал суду був наповнений принишклим очікуванням.
  
  Всі місця були зайняті. З початку судового процесу в галерею для публіки увірвалися люди. Сім'я підсудного. Безліч репортерів місцевих і національних газет, стільки представників громадськості, скільки можна було розмістити і сім'я загиблого, констебля Кена Блейка, застреленого при виконанні службових обов'язків дев'ять місяців тому за адресою обвинуваченого Саймона Телбота.
  
  Інтерес був високий не тільки тому, що це було вбивство офіцера поліції, але й тому, що воно походить від рук Телбота, глави самої могутньої злочинної сім'ї в Ноттінгемі. Вони перевозили наркотики, зброю та дівчат по місту. Ніхто не рухався з місця, поки вони не дозволяли. Якщо тільки вони не платили Тэлботу за це. Телбот у в'язниці був великою новиною. Люди були зачаровані. Якби Телбот загинув, почалася б масштабна боротьба за владу в районі міста, який контролювали Тэлботы.
  
  Могла сім'я зберегти цей контроль з Саймоном всередині, в той час як конкуруюча команда Бакхерста тиснула на них у його відсутність, було під питанням, тому що ніхто не знав, чи був Натан Телбот, брат Саймона, досить сильний, щоб стримувати конкуренцію і керувати сімейним бізнесом.
  
  По залу прокотився гул збудження, коли все знову чекали початку судового засідання. Три з половиною тижні тривав судовий процес, і ось тепер, після двох з половиною годин дебатів присяжних, вони збиралися повернутися, і очікуваний вердикт був обвинувальним.
  
  Хоча зброя так і не було знайдено, у звинувачення було два свідка злочину. Обидва вони були присутні в кімнаті в момент вбивства констебля Блейка.
  
  Натан Телбот випростався поруч зі своєю матір'ю Карен. Він мовчав. Його щелепа була стиснута. Карен була одягнена в чорне, як на похороні, і багато говорили, що так воно і було. Це був кінець Саймона. Вони не вірили, що у Натана є все необхідне, щоб зберегти сім'ю разом.
  
  Позаду них вдова Кена Блейка, Ліза, сиділа, схиливши голову, її друг тримав її за руку.
  
  Двері за галереєю для публіки відкрилася, і Саймона ввели в ложу для обвинувачених і зняли з нього наручники. Він виглянув у зал суду. На ньому був його найкращий костюм, але він неголений. Йому не потрібно було робити враження, час для вражень пройшло.
  
  Вдова Блейка опустила голову.
  
  'Всім встати на честь її честі, судді Клей'. Зал суду зашаркал, піднімаючись на ноги, і Маргарет Клей увійшла і оглянула свій суд, оскільки знала, що сьогодні будуть спалахи гніву. Вона попросила покликати присяжних і дванадцять чоловіків і жінок з числа присяжних, які вислухали свідчення проти Телбота впродовж усього судового процесу. Вони схилили голови, склавши руки перед собою. Їх очі були спрямовані в підлогу, по якому вони йшли. Востаннє поправивши одяг, вони сіли в позах, які брали на час судового розгляду.
  
  Маргарет Клей звернулась до суду: "Якщо хто-небудь порушить порядок у моєму залі суду сьогодні вдень, він буде видалено без попередження. Я не потерплю заворушень. Я розумію, ви довго чекали сьогоднішнього дня, але ви тут для того, щоб спостерігати за цим процесом в тиші. З цими словами вона кивнула судового пристава.
  
  - У справі "Корона проти Телбота" у справі про вбивство констебля Кеннета Блейка ви вважаєте Саймона Телбота винним або невинним?
  
  Голова, жінка в кінці черги присяжних, подивилася на своїх колег, прикусила нижню губу і піднялася зі стільця. Це була повна жінка з волоссям, які вилися навколо її особи. Сьогодні вдень її обличчя розчервонілося, очі темними і маленькими. Її рот стиснутий в тонку лінію, такий блідий, що треба було пильно дивитися, щоб побачити це. Її руки тремтіли, але були міцно стиснуті перед собою.
  
  'Ми знаходимо—' її голос затремтів, вона спробувала знову. - Ми знаходимо його невинним.
  
  
  
  
  
  
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Ханна
  
  
  
  Я поставила зелений чай на стіл збоку від себе, де сиділа, примостившись на розі столу Аарона. Було дуже жарко, щоб пити, і мене зацікавила бурхлива дискусія в кімнаті про недавнє звільнення ватажка місцевої банди Саймона Телбота.
  
  'Це потрібно було виправити. Він повинен був це виправити", - сказав Росс Ліві, молодий, працьовитий констебль, який був захоплений тим, у що вірив. Якщо ти був поганим хлопцем, значить, ти був поганим хлопцем.
  
  'Присяжні визнали його невинним, Росс. Вони заслухали всі докази, ми - ні", - заперечив Мартін, найдовше пропрацював констеблем в підрозділі. 'Оскільки у нас не було цієї справи, ми чули тільки уривки від копів, які нею займалися. Цікаві факти, не вся інформація.' Він витягнувся у кріслі, закинувши руки за голову. "Ти ж знаєш, як це буває, з нудних епізодів не виходять хороші плітки. Як і всі інші поліцейські, ми могли посилатися тільки на невеликі витоку інформації з того відділу розслідувань.
  
  'Хм, я все ще думаю—' почав Росс.
  
  'Так, я знаю, що хочеш,' розсміявся Мартін, ' але кинь, ти думаєш, що зможеш обдурити журі, як це роблять у фільмах?
  
  'У Телбота величезний охоплення, Мартін", - сказав Паша, який був відносно новачком в підрозділі і прибув одночасно з нашим новим директором Кевіном Бакстером, замінив Ентоні Грея. Мій друг. Якого перевели у відділ карного розшуку. Я нудьгував по його манерам. По тому, як він хвилювався, і з безпеки, яку він забезпечував як бос. Він постійно перевіряв, чи в безпеці ми. Тепер у нас були Кевін Бакстер і Паша Лал. Дві зозулі, які вторглися в чужі гнізда.
  
  Я не хотів відчувати до них такі почуття, особливо до Паші. Ці почуття не мали до неї ніякого відношення. Те, що я відчував, було не її провиною, але це була вакансія, яка займала чутливе місце в серці кожного з нас в команді. Місце, яке було вакантним, було з-за смерті Саллі Пойнтер, з-за її вбивства при виконанні. Молодий констебль, за якого я ніс відповідальність.
  
  Паша була схожа на Росс, теж молода й працьовита. Вона прийшла до нас з дивізійної форми і тепер проходила підготовку у відділі карного розшуку. Вона була енергійною, розумною, вміла ладити з людьми і добровільно бралася за будь-яку роботу. Я не міг звинувачувати її. І все ж мені було ніяково в її присутності. Наш підрозділ здавалося розколотим, і кожен раз, коли я дивилася на Пашу, мені нагадували, що Саллі тут більше немає і що я не змогла її врятувати. Злість на саму себе роз'їдала мене зсередини, і всякий раз, коли Паша опинявся поблизу, в шлунку з'являлося кисле відчуття. Мені потрібно було з цим впоратися. Це була моя проблема, а не її.
  
  Вона була права щодо Телбота, він дійсно мав великий вплив у зовнішньому світі.
  
  "Дякую, Паша. 'Росс був радий, що його підтримали.
  
  "Ну, ти не зможеш керувати імперією такого роду в маєток, як Медоуз, якщо у тебе немає чогось у собі, і частиною цього чогось повинен бути страх. У нього міцна хватка, і ніхто не посміє спробувати здолати його. Вони хочуть лягти з ним у ліжко, але не хочуть вступати з ним у бій.'
  
  Я повернулася до Эрону. Що ти про це думаєш?
  
  'Я думаю, ми знали б більше про Саймона Телботі і цій справі, якщо б взялися за цю роботу, але ми цього не зробили, тому і не робимо'.
  
  Я закотила очі за його спиною. Я розуміла, до чого він хилить, але іноді мені хотілося, щоб він висловив мені свою думку. Аарон ніколи не висловлював своєї думки, якщо у нього не було фактів, але без нього мене б не було. Саме на цю рису я покладався, коли занадто емоційно ставився до роботи. Аарон тримав мене в узді, а я, в свою чергу, додавав йому емоційної рівноваги.
  
  'Хто хоче—' фраза Росса була перервана, коли двері кімнати для розслідувань відчинилися і ввійшов старший детектив-інспектор Кевін Бакстер.
  
  'Добрий день, Ханна. - Він постукав пальцями по боках своїх ніг, проходячи далі в кімнату. Він виглядав розслабленим. 'Що у нас з справою Стентона? - запитав я.
  
  Стентон, молодий чоловік, який під час нічної прогулянки зі своїми приятелями посварився зі своїм кращим другом Марком Расселом з-за дівчини. Вони обмінялися кількома ударами, що, як було відомо, вони робили час від часу, це ніколи не руйнувало їх дружбу, але Стентон завдав своєму другові удар по голові, що призвело до його смерті. Сумний випадок, якщо такий взагалі був. У кімнаті запанувала тиша. Ми всі були засмучені цим випадком. Батьки Марка втратили своєї єдиної дитини, а Кору Стентон зруйнував його життя, втратив друга, і його батьки також сумували про втрату власного сина, про його життя, про те, якою вона могла б бути, якби цього не сталося. Це була величезна втрата для всіх. Батьки Марка не звинувачували Кору. Що, на мій погляд, було неймовірно хоробро з їх боку. Якою б тісною не була їхня дружба, повинно бути, так легко захотіти звинуватити когось.
  
  Завтра йому пред'являть звинувачення. З ним розбирається Паша.
  
  'І це невелике нарада присвячена обговоренню досьє для CPS?
  
  Я все ще не була впевнена, як ставитися до Бакстеру. Він пробув тут лише кілька тижнів. Я вирішила сказати правду. Я не міг брехати перед командою і очікувати, що вони будуть чесними, коли я ставив їм незручні питання. 'Ми говоримо про Саймона Телботі і його виправдувальному вироку. Росс вважає, що він підставив присяжних.'
  
  Бакстер розсміявся. 'Росс, ми не в кіно.
  
  Рум'янець виступив на обличчі Росса. 'Хоча відомо, що таке траплялося, сер.
  
  'Це було цікаве справу. Співчуваю дружині Блейка, Лайзі, у всьому цьому".
  
  'Ми знаємо, як вона тримається? - Запитав я.
  
  'Вона отримує велику підтримку. Він стиснув губи. 'Він був чертовски гарним поліцейським.
  
  'Ти знав його?' запитав Паша.
  
  'Хмм? ТАК. Так, до того, як я перейшов у Менсфілд, я деякий час працював інспектором у Медоуз. Він був чертовски гарним копом.'
  
  Бакстер прийшов до нас з офісу в поліцейській ділянці Менсфілда. Я і не знав, що він був знайомий з Блейком. 'Вибачте, сер,' сказав я.
  
  Він силувано посміхнувся мені і потер чоло. 'Отже, завтра ми не будемо сильно сваритися зі Стентоном?
  
  'Немає. Я не бачу причин просити про взяття під варту. Для магістратів це просте обвинувачення. Це означало, що, хоча Кору все ще буде проходити судовий процес, він зробить це під заставу за своєю домашньою адресою, за підтримки батьків, як це робило більшість правопорушників за багато правопорушення. Це обговорювалося з батьками Марка Рассела, і вони були згодні з цим. Їх біль не включала в себе заподіяння більшої найкращому другові їх сина.
  
  Бакстер кивнув, тепер він здавався розсіяним, повернувся і вийшов з кімнати, не сказавши більше ні слова.
  
  OceanofPDF.com
  
  
  
  
  Ханна
  
  
  
  Еві поволі відійшла від бару, тримаючи в кожній руці по келиху. "Глечик і піаніно на високому тротуарі" була відреставрованої церквою, внесеної до списку II ступеня, і всередині вона була досить гарною з високою стелею і аркової кам'яною кладкою. Це було наше улюблене блюдо, коли ми хотіли зайти куди-небудь випити. На зворотному шляху з бару Еві не поспішала, бо помітила декого, з ким хотіла зупинитися і поговорити, незважаючи на те, що я чекав один з напоїв, який в даний момент нагрівався в її руках.
  
  Чоловік, про якого йшла мова, нахилився ближче, коли вона схилила голову, і її світло-каштанові кучері розсипалися навколо особи. Вона зацікавила його. Зловила його в пастку своєї жіночності, але так воно і було. Зовні Еві була втіленням жіночої хитрості, але реальність була така, що вона була відданим своїй справі поліцейським аналітиком, що побачили неабияку частку лайна, яке було у світі, і не стала б терпіти ніякого лайна від чоловіка. Це була одна з причин, по якій їй подобалося грати на полі. Вона насолоджувалася грою. Всякий раз, коли вона відчувала, що наближається до мети, вона завжди знаходила недоліки. Це було те, чого вона хотіла. Легковажність. Піна.
  
  Я спостерігала, як вона опустила голову, але не зводила з нього погляду. Він дістав телефон з кишені і постукав по екрану. Його погляд переміщався між телефоном і Еві.
  
  'Отже, як його звуть? - Запитав я, коли вона поставила переді мною джин з тоніком.
  
  'Хто? - запитав я.
  
  'Хлопець, який взяв твій номер.
  
  'Ти це бачив? - запитав я.
  
  'Я не міг це пропустити.
  
  'Mmmm'.
  
  'У нього є ім'я? - запитав я.
  
  "Я впевнений, що так воно і є.
  
  Я розсміявся.
  
  'Приємний звук. Вона зробила ковток свого мохіто.
  
  Я подивився на неї поверх свого келиха. Я знав, про що вона говорить. Я б не питав.
  
  'Отже, сьогодні в суді був винесений цікавий вердикт,' сказав я замість цього.
  
  Еві посміхнулася. 'Це було. М'яко кажучи, несподівано. Цікаво, хто висвітлював це "Сегодня'.
  
  "Сьогодні" була "Ноттінгем сьогодні", найбільшої щоденною газетою Ноттінгема.
  
  'Не знаю, я не помітив підпису.
  
  'Ти читав це?' запитала вона. На столі, куди вона поклала його, задзвонив телефон. Він був відкритий лицьовою стороною вгору, і на екрані висвітлювався номер без прикріпленого імені, що означало, що вона не вказала ім'я до цього номера. Я подивилася через бар на чоловіка, з яким вона зупинилася поговорити, і він знову широко посміхнувся.
  
  'Я прочитав це. Про це вже повідомлялося в онлайн-версії.
  
  'Ах, звичайно'. Вона взяла свій телефон. Потім її обличчя співпало з особою чоловіка, який сидів не надто далеко від нас. 'Дозвольте мені прочитати це зараз'.
  
  Я потягував свій напій, поки вона постукивала по екрану, знаходила потрібну сторінку і зачитувала звіт про вирок Тэлботу.
  
  Я спостерігав за чоловіком, з яким Еві фліртувала. Він був гарний у якомусь грубому сенсі. Він виглядав так, наче йому, можливо, зламали ніс, волосся у нього були не довгі, але неохайні, скуйовджене. В його очах був зухвалий вогник, який я могла бачити звідси, і я могла зрозуміти, що привабило в ньому Еві.
  
  'Майлз Гордон.
  
  'Що? Я знову переключив свою увагу на Еві.
  
  - Хлопця, який написав статтю для "Сьогодні", звуть Майлз Гордон. Отже, що ти про це думаєш?
  
  'Чудово. Я не знаю Майлза. Мене більше цікавило зміст, шокуючий вердикт, який був винесений сьогодні, і коментарі Телбота після того, як він вийшов з суду. Я подивився на неї. 'Ви дійсно читали це або просто дивилися на підпис?
  
  "Звичайно, я це читав. Але, як твій друг, з мого боку було б недоглядом не запитати тебе, як у тебе справи, тепер, коли Ітана тут немає, і великі справи, які роблять Сьогоднішній день, що ж, вони дійсно можуть підняти це питання для дівчини. 'Оскільки Ітан більше не був кримінальним репортером "Сьогодні", це був невисловлений коментар.
  
  Я випив приблизно половину джина з тоніком. Вони поскупилися на лід. Мені потрібно було ще. 'Між мною і Етаном все було скінчено до того, як він поїхав у Лондон, як тобі добре відомо. Але як щодо коментарів Телбота про те, що він знав, що його не визнають винним? Офіс був в сум'ятті, ну і Росс теж. У нього теорія змови, що написана на ньому, як на камені.'
  
  Еві, як личить леді, потягувала мохіто, дивлячись на мене поверх зеленого листя. 'У тебе невирішені проблеми з Етаном.
  
  'А його брат...
  
  'Брат Ітана? Я не знала, що у нього є брат.
  
  'Не брат Ітана. Я кажу про статті, Еві. Змирися з цим.
  
  'І я намагаюся поговорити про Итане і його швидке від'їзді. Що ти відчуваєш. Ти знаєш, від чого ти ховаєшся, Ханна.
  
  Я фиркнула на неї. Як ніби вона була з тих, хто вміє говорити. Вона скорчила гримасу. Вона точно знала, чого я не договорювала. Вона вела свою соціальну життя так, як вела, але що їй подобалося робити, так це піклуватися про мене і аналізувати мої вчинки. 'Телбот, вердикт про невинність. Що ви думаєте про те, що він сказав?' Я спробував ще раз.
  
  'Я можу зрозуміти, чому Росс заплутався у своїх заговорщических штанцях, але я не думаю, що впевненість Телбота на звільнення є підставою підозрювати, що він обдурив присяжних. Зарозумілість - це інше слово '.
  
  'Я відключив Росса, коли він подзвонив, але таке дійсно трапляється дуже рідко...
  
  'Він кукурікає. Як ти думаєш, що сказав би Ітан з цього приводу, якби повідомив про це?'
  
  'Я не можу вкласти в його уста ні слова. Я осушив свій келих. Мені потрібно було ще. Еві підняла брову.
  
  'Я не думаю, що він дав би цьому придурку поблажку.
  
  'Не думаю, що у нього був би вибір. Це історія. Я встав. 'Ще одна? Вона подивилася на свій наполовину повна склянка. 'Поки немає. Я підійшов до бару, замовив ще одну і повернувся до неї. Вона знову сиділа за своїм телефоном, підключаючись до нього, на її обличчі грала пустотлива усмішка. Я подивилася через бар і не здивувалася, побачивши неохайного чоловіка, який теж посміхався в свій телефон.
  
  'Отже. 'Вона підняла очі. - Ти що-небудь чув про нього з тих пір, як він перейшов на роботу в "Біг Смоук"?
  
  Я зітхнув. Вона не збиралася так це залишати. 'Він написав мені і повідомив, що з ним все гаразд, що він добре приступив до нової роботи і що з людьми все в порядку. З тих пір він не виходив на зв'язок.
  
  'Ви йому відповіли? - запитав я.
  
  'Я ж сказав тобі, з тих пір він не виходив на зв'язок.
  
  'Ні, ти ідіот. Ще один погляд. "А я знаю, що це не так. Ти відповів на його початкові повідомлення?
  
  'Говорити було особливо нічого. Як ти думаєш, чому Телбот пішов? Ти розмовляв з ким-небудь, хто знає більше за нас?
  
  Вона похитала головою. В цей момент я не зрозуміла, на що вона хитає головою. 'Можливо, справа було слабким, Ханна. Не кожна робота може закінчитися обвинувальним вироком.
  
  'Але вбивство поліцейського зазвичай так і відбувається. Зазвичай вони досить туго заплуталися. І його зарозумілість, як ти висловився, збиває з пантелику.
  
  'Звичайно, я дам тобі це. Але так само, як і твій відмову зізнатися в пропажі Ітана.
  
  
  
  
  
  
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Паша
  
  
  
  Машина працювала на холостому ходу, і Паша включив радіо голосніше, слухаючи, як репортер розповідає про нещодавній судовому процесі і про те, як він розповість "людині з вулиці" про те, що сталося. І він чіплявся до людей на тій самій вулиці, по якій вони йшли. Вона вимкнула звук. Виглянула у вікно, в темряву. Вона могла бачити людей, які виходять з будівлі. Виходять поодинці, засунувши руки в кишені, або йдуть парами, поглинені розмовами. Поки що жодних ознак Даршита.
  
  Радіо продовжувало тараторити, у кожного була своя точка зору на судовий процес, але навряд чи хто-то знав, що сталося насправді. Хто завгодно, крім тих, хто був у центрі подій, а вони навряд чи стали б говорити. Їй, звичайно, було цікаво, але вона знала, що вони не дізнаються правди, що стоїть за всім цим.
  
  Пасажирська двері відчинилися, і прохолодна темрява ковзнула всередину, коли її брат влаштувався на порожньому сидіння. Його довга фігура робила це схожим на подвиг з криптоновым фактором. Паша поняття не мав, звідки у нього таке зростання. Ймовірно, спадок від покійної родички, тому що їхні батьки були ненабагато вище її.
  
  'Як все пройшло?' запитала вона.
  
  'Воно пішло'.
  
  Кожен раз, коли вона задавала це питання, був один і той же відповідь. Вона знала, що не повинна питати, але сподівалася, що одного разу він відчує, що може довіритися їй. Вона з'являлася в обов'язковому порядку, якщо дозволяла робота, і навіть якщо була на роботі, то зникала на ті п'ятнадцять хвилин, які потрібні, щоб забрати його і доставити додому, якщо це взагалі було можливо. Хоча на цій новій роботі їй не подобалося, коли її ловили на вольностях.
  
  Паша перевів важіль перемикання передач в перше положення і рушив з місця. 'Ти сьогодні розмовляв?
  
  "Ти ж знаєш, що я тобі не скажу, так чому ми завжди повинні це робити?' пробурчав він, дивлячись прямо перед собою.
  
  'Я просто не розумію, чому ти не можеш поговорити зі мною, от і все.
  
  'Я можу поговорити з тобою, я дійсно говорю з тобою. Але ти не несеш відповідальності за мене. Він повернувся до неї. Його очі пронизали морок. Вона могла відчувати його, коли він намагався проникнути в її череп своїм розумом. Вона заблокувала його. Зосередилася на дорозі. Забавно, як йому вдалося так бездоганно змінити ситуацію. 'Я повинен брати на себе відповідальність за свої власні дії, Паш, і це постійна робота'.
  
  Було занадто пізно. Він вистрілив від стегна, коли говорив про відповідальність, і стріла завдала шкоди. Вона не могла говорити; здавалося, що рот у неї набитий ватою. Вона кивнула, невидима в темряві машини.
  
  На кілька хвилин запанувала тиша, поки вона вибирала дорогу. В цей час ночі було світло.
  
  'Привіт, як робота? Він вирішив змінити тему.
  
  Він намагався. Паша облизнула губи, щоб прочистити рот, перш ніж знову спробувати заговорити. 'Так, це смачно. Думаю, мені сподобається цей пристрій. Я думаю, це буде те місце, де я міг би оселитися.'
  
  'Ти заслужив це після того лайна, яке тобі дісталося у твоєї останньої ролі. Ти отримав що-небудь у відповідь за те, що образив його?'
  
  Паша на мить відірвала погляд від дороги, подивилася на брата, потім знову на дорогу. Вона була на досить безпечній відстані від машини попереду, щоб зміряти його неживим поглядом, як раніше, коли вони були поменше. - Це не називається "загравати", чорт візьми. Я служу в поліції, а не в школі.'
  
  Вона відчувала, як він совається поруч з нею. Відчувала його розчарування у міру того, як усередині нього накопичувалася енергія, енергія, від якої він не знав, як позбутися. Вона теж відчувала розчарування, тому що кожен раз, коли вони збиралися разом, вони дратували один одного не тим чином. Сказали не те, поставили не той питання, або відповіли не тим тоном. Вона знала, як від цього засіла його шкіра, і змушувала його жадати випити ще більше. Забирати його з зборів анонімних алкоголіків було її способом переконатися, що після цього він відправиться прямо додому, це був її спосіб підтримати його, але це тільки розлютило його. Але вона була його старшою сестрою і повинна була піклуватися про нього.
  
  'Добре, ми поговоримо про це, якщо ти хочеш", - сказала вона йому.
  
  'Це був просто питання.'
  
  Тепер він дувся.
  
  - По-перше, мені слід було відповісти належним чином, а не чіплятися до того, як ти запитав. Пробач. Вона швидше відчула, ніж побачила, як він кивнув головою. 'Були невеликі проблеми, коли я почав процедуру подання скарги на Скотта за расовий термін, який він спожив мені в обличчя, але це було тому, що його приятелі думали, що він намагається пожартувати, і він не був образливим, але загалом усі були на моєму боці. Хоча, чесно кажучи, це така гаряча тема, що ніхто насправді не посмів би ще більше засмучувати мене після того, як я подав скаргу. Ось чому я відчув, що настав час рухатися далі. Я не знав, що було щирим, а що - страхом, і коли ця робота з'явилася у внутрішній мережі, це було ідеальне час. Почати все спочатку.'
  
  Нервозність Даршита вщухла. - Я радий, що ти дав їм відсіч.
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Він
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  Він вбивав і раніше. Це для нього було не нове. Але це, це, чорт візьми, це.... він глибоко зітхнув, намагаючись заспокоїти нерви. Він набрав повітря в легені. Прохолодний ранковий повітря; затримав його, намагаючись заспокоїти свій изматывающийся розум, потім повільно випустив і перекувыркнулся навпіл, обхопивши коліна руками, щоб не впасти. Те, що він збирався зробити, було зовсім іншим. Він навіть не був упевнений, що зможе пройти через це.
  
  Він знову спробував зробити глибокий вдих, але відчув себе ідіотом. Він збирався вбити, а тут веде себе як слабак.
  
  Але це було грандіозно. Він ще трохи походив по розі вулиці. Було темно. Вулиця спала. Він міг бачити світло в спальні далі по вулиці, можливо, хтось збирався на роботу. Йому потрібно було, щоб це закінчилося. Подивився на годинник. Невже йому дійсно потрібно було це робити? Він міг би піти зараз, і ніхто б нічого не дізнався. Він міг би піти зараз, і все було б скінчено.
  
  В цьому була проблема. Якби він пішов, все б закінчилося. У нього не було вибору. Він зайшов так далеко, що йому потрібно було зробити додатковий крок і завершити роботу. Ніхто не знав, що рішення, які він приймав до цього моменту, приведуть до цього, так що зворотного удару не буде. Це ніколи не повернеться до нього. Але, чорт.
  
  Він побачив машину, що прямувала до нього, і час для роздумів закінчилося.
  
  Машина під'їхала до узбіччя без попередження. Під його грудною кліткою скрутився вузол. Він затягнувся. Він не міг дихати. Він сильно вдарив себе кулаком у груди, вичавлюючи повітря. Втягнув у себе повітря.
  
  Час прийшов.
  
  Він підійшов до машини. Водій все ще був усередині.
  
  Швидко постукавши у пасажирське вікно, він нахилився і посміхнувся. Скло зі свистом опустилося. Світло найближчого вуличного ліхтаря залив їх досить м'яким світлом, щоб вони могли бачити один одного.
  
  'Ви бачили, котра година?' запитав водій.
  
  Жовч підступила до горла. Їдка. Він озирнувся. Вулиця, як і раніше, була млявою.
  
  'Так. 'Він помовчав. Його руки були слизькими від поту. Він провів лівою рукою по штанині джинсів. Витер її.
  
  'Ти в порядку? Знову водій.
  
  'Так, просто... Його пальці стиснули рукоятку пістолета, який він тримав у правій руці.
  
  У нього не було вибору. Це повинно було бути зроблено. Це було вирішено давним-давно. Він підняв руку, прицілився і натиснув на спусковий гачок.
  
  Водій цього не помітив, він відвернувся. Повернувся до свого телефону.
  
  У нього перехопило подих. Світ перевернувся, і крижаний холод пройняв його до кісток.
  
  Було занадто пізно міняти своє рішення. Занадто пізно повертати назад.
  
  План був в дії.
  
  
  
  
  
  
  
  OceanofPDF.com
  
  
  
  Ханна
  
  
  
  
  
  Сонце почало пригрівати день. Поступово витісняючи нічну прохолоду. Був початок вересня, і, хоча дні стали коротшими, у нас все ще була приємна температура, коли ми наближалися до осені. Погода змінилася в ту хвилину, коли школи повернулися після літніх канікул. Мій мозок завжди ламав голову, як ми могли стояти зовні на місці злочину і розглядати найжахливіші картини, які творили люди один з одним, коли небо над головою висвітлювало нас пудрово-блакитним небом і розсипом ватяних хмар. Контраст був дивним. Темрява і світло.
  
  Смугасті шкарпетки виділялися на тлі суворих і консервативних чорних туфель, що стирчать з пасажирської двері Range Rover Evoque. Я намагалася не дивитися на низ, який нависав над різнокольоровими шкарпетками, і переводила погляд все вище і вище.
  
  'Час смерті,' пролунав голос з глибини машини, - було приблизно від однієї до чотирьох годин назад'.
  
  Я глянув на годинник. Ми були тут півгодини.
  
  Грубе час смерті означало, що це було дуже рано сьогодні вранці, але хтось все ще міг бути поблизу. Чоловік, який викликав поліцію, можливо, навіть бачив більше, ніж вони думали. Або, принаймні, хтось із сусідів міг бути на ногах. Нам потрібно було б продовжити обхід будинків.
  
  Я подивився вниз по вулиці; синьо-біла поліцейська стрічка тремтіла від одного тротуару до іншого. Я подивився в іншому напрямку і побачив ту ж картину. Поліцейські у формі добре оточили місце події. Зібрався натовп, але стрічка знаходилася досить далеко, щоб вони не могли отримати пристойний огляд.
  
  Носокс і бродяга почали задкувати до виходу з машини, поки переді мною не виявився Джек Киднер, мій друг і зареєстрований патологоанатом з Міністерства внутрішніх справ.
  
  "Рендж ровер", з якого він вибрався, був припаркований перед будинком жертви. Водій не встиг далеко від'їхати або, навпаки, він майже добрався до безпеки свого будинку. Замість цього він розвалився на водійському сидінні, його ремінь безпеки був отстегнут, голова нахилена до вікна водія. На колінах у нього лежав мобільний телефон.
  
  Це була звичайна житлова вулиця, Уілфорд-Гроув Медоуз, забудована терасами і двухквартирными будинками. По обидва боки стояли машини.
  
  'Я турбуюся, Джек.
  
  Його обличчя спотворилося від неспокою. 'Про що, юна Ханна?
  
  'Це буде божевільна годування, справжній цирк'.
  
  'Ти, звичайно, прав.
  
  'Перш ніж ми витягнемо його, я думаю, нам слід накрити машину тентом. В даний момент все в порядку, його не видно, але як тільки ми почнемо його перевозити, що ж ...'
  
  'Хороший план. Особливо враховуючи, що мені доведеться надіти йому на голову мішок. Я не хочу втратити якісь частинки, коли ми будемо його перевозити. А непрофесіоналові це ніколи не сподобається.
  
  Мені це здалося не особливо приємним, але я зрозумів, що він мав на увазі. Я перевела погляд на Дуга Хауелл, менеджера з місця злочину, який, сівши навпочіпки, розмовляв з одним із криміналістів, який був поруч з машиною, збираючи навколо неї сміття. Дуг був криміналістом до свого недавнього підвищення.
  
  Дуг помітив мій погляд і встав. Я попросила намет і пояснила причину. Він був більш ніж щасливий організувати це і попрямував до зовнішнього краю сцени, щоб підготуватися.
  
  'Значить, ти впевнений, що це місце вбивства, Джек? - Запитав я.
  
  'Так-так. Абсолютно. Він зняв рукавички і поклав їх в коричневий паперовий пакет. - Вам потрібно буде задати те ж питання Дугу, але, за мої гроші, він був убитий на місці. - Він дістав з сумки ручку і підписав ярличок для рукавичок.
  
  Дуг попрямував назад до нас.
  
  'Ти оглядав місце злочину до того, як з'явився Джек, Дуг. Ти задоволений, що це місце вбивства? Я запитав знову. Мені потрібно було знати, чи доводилося команді шукати інші місця злочинів.
  
  'Вивчивши бризки крові і те, як він притулився до вікна, я більш ніж щасливий заявити, що це ваше місце вбивства.
  
  Я подякував Дуга, нахилився і подивився через відчинені дверцята машини на тіло на сидіння. Тіло ватажка банди Мидоуза, Саймона Талбот. Людина, яка тільки вчора вийшов з Ноттінгемського королівського суду вільною людиною. Вільний від звинувачення у вбивстві офіцера поліції. Ліва сторона його обличчя було в крові там, де увійшла куля, і кров бризнула назовні. Деякі сказали б, що це карма. Я б назвав це вбивством.
  
  Я повернувся до Джека. 'Значить, комусь не сподобалася заява про невинності.
  
  'Це виглядало б саме так. Швидкий спосіб піти. У нього не було часу подумати або зреагувати. Куля в мозок - це швидко. Я б припустив, що вони не хотіли допитувати його, вони хотіли, щоб він помер.'
  
  'І, як я бачу, він відкрив вікно і для того, хто це був. Розбитого скла немає.
  
  'Дійсно, дуже акуратна робота.
  
  'Так, ми подивимося, чи можуть якісь відбитки, зняті з пасажирської двері, належати кому-небудь, крім Телбота'. Я задавався питанням, хто міг бажати його смерті. Який розлютив цієї людини настільки, що вбив його менш ніж через двадцять чотири години після того, як той вийшов з суду. Так, він працював у бізнесі, де насильство завжди було можливо, але це було щось інше. Це було прямолінійно і цілеспрямовано. Потреба вбивати і щоб результатом була смерть, а не біль або насильство заради насильства. Хтось хотів смерті Саймона Телбота.
  
  Мені не сподобалося те, що прийшло мені в голову. Люди, у яких зараз були найбільші образи, були сім'я констебля Кена Блейка і копи. Друзі Блейка. Люди, які вірили в справедливість і бачили вбивцю або того, кого вони вважали вбивцею, виходять на свободу.
  
  Це не могло бути правильно, але хто ж ще?
  
  Мені потрібно було знайти відповіді на деякі питання.
  
  'На пасажирському сидінні лежить складений листок паперу,' сказав Джек. 'Не знаю, чи хочете ви забрати його зараз або залишити криміналістам?
  
  'Я одягнувся так близько, що можу нахилитися і взяти це прямо зараз, подивитися, чи має це відношення до справи, перш ніж я повернуся і відкрию кімнату для нарад'.
  
  Я подивилася на Дуга. 'Я знаю, що це не так, або не повинно бути зроблено таким чином, але мені треба подивитися, що на тій папері. Ви вже зробили його фотографії? Ви сфотографували на місці?
  
  "Ти знаєш, що я відчуваю з цього приводу,' зітхнув він. 'Але так, я сфотографував це. Якщо ти наполягаєш на тому, щоб забрати це, я хочу, щоб фотографували кожен крок на цьому шляху.
  
  'Добре,' погодився я. І Дуг помахав криміналіста, який фотографував свого колегу, мав проблеми навколо машини.
  
  Я повернувся до Мартіна, який фотографував стоїть натовп. - У тебе є з собою пакет для доказів, Мартін?
  
  Він підійшов і простягнув один мені. 'Страшні виродки дивно дивляться на мене, коли я фотографую їх, коли вони стоять там, намагаючись поглянути на мертвого хлопця'.
  
  'Хто-небудь представляє інтерес?
  
  - По-моєму, тут є пара з банди Медоуза. Вважаю, щоб переконатися, що ми виконуємо свою роботу належним чином. В іншому ніхто не посміє виглядати надто радісним, принаймні тут.
  
  'Добре, дякую. Я взяла у нього сумку.
  
  'У мене сьогодні цілий день розписаний, Ханна, один з них - смерть на розкладачці, яку я не можу зрушити з місця, так що найраніше, коли я зможу доставити твого людини, - це завтра, - сказав Джек.
  
  'Все в порядку, спасибі, Джек.
  
  Я нахилився до машини, намагаючись не торкатися до салону. Там була кров, шматочки кісток і сірого речовини, які розлетілися, коли куля увійшла в череп Телбота. Все, що мені було потрібно, - це взяти газету.
  
  У замкнутому просторі машини сморід крові Телбота проникло в мій мозок. Воно було густим, металевих і з дивно солодкуватим присмаком. Моя шкіра засіла під костюмом Tyvek, і я хотів вибратися з машини – хоча я ледве був всередині – як можна швидше. Мені потрібно було покінчити з цим. Мідний запах кривавої смерті вдарив мене в ніс, пронизав мозок. Я взяв газету, вийшов на холодне свіже повітря і проковтнув його.
  
  Джек пішов, але Мартін все ще був там.
  
  'Є що-небудь цікаве, бос?
  
  Я зробила ще пару глибоких вдихів, потім простягнула йому сумку для експонатів, якої ще не користувалася, і він відкрив її, чекаючи, поки я покладу туди папір. Боковим зором я побачив людину в білому костюмі, фотографує наші дії. Я витер рукавички, по одній руці за раз, про свій костюм Tyvek, щоб очистити їх від крові, і розгорнув складений аркуш. Камера продовжувала клацати.
  
  Всередині було два слова.
  
  Пол Міллер
  
  
  
  'Хто такий Пол Міллер?' запитав Мартін.
  
  'Міллер, я вважаю", - я зробив паузу, я не міг до кінця в це повірити. Я не міг зрозуміти підтексту. "Це ім'я захищається свідка обвинувачення на процесі проти Саймона Телбота".
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Паша
  
  
  
  Застава за повернення Кору Стентона був внесений до 9 ранку. Паша була рада, що вийшла так рано, бо так вона могла розібратися з ним, а потім вийти і допомогти іншій команді. Вона вже зібрала матеріали справи і отримала рішення CPS про пред'явлення обвинувачення. Все, що їй потрібно було зробити, це пред'явити йому звинувачення і докласти обвинувальний лист до справи.
  
  Цим ранком енергія бігла по її венах. Вона була сповнена ентузіазму, і готова йти. Вона подивилася на годинник на стіні. 8.10 ранку. Типово, що сьогодні з усіх днів в офісі рано з'явилася робота, і їх команда взялася за неї, а в неї була заздалегідь призначена зустріч, яку не можна було змінити. Тим не менш, вона подумки підбадьорилася. Вона збиралася пред'явити звинувачення вбивці. Вона закривала справу про вбивство поодинці. Ну, не про вбивство, але так близько до того. Її перша справа теж. Вона повинна пишатися собою.
  
  Вона зібрала документи і зробила короткий шлях до приміщення для утримання під вартою в Брайдуэлле, де домовилася зустрітися з Кору Стентоном. Він прибув на п'ятнадцять хвилин раніше, з заклопотаним виразом обличчя. Його очі потемніли, обличчя зблідло. Паша посміхнувся. 'Все в порядку, Кору, це займе хвилин десять, а потім ти зможеш повернутися додому.
  
  Мовчазний кивок був єдиною ознакою того, що він почув її.
  
  Паша протолкнулась через охоронювані двері в надра будівлі і показала, щоб він слідував за нею. Через вузький коридор в головний тюремний блок, кроки луною віддавалися в голому замкнутому просторі. Паша зауважив, що Кору схуд.
  
  'Ви приїхали один? - запитав я.
  
  'Мій батько чекає мене ззовні.
  
  'Гаразд. Добре. Я радий, що ти сьогодні не одна.'
  
  Штовхнувши останню двері, Паша була здивована, виявивши, що варта зайнята більше, ніж вона очікувала в цей час ранку. 'Ми повинні почекати кілька хвилин, поки звільниться сержант-наглядач'. Вона відійшла, щоб зайняти чергу і встала позаду офіцера у формі, який був з молодим хлопцем, якого, здавалося, не бентежило оточення. Вони розмовляли про вчорашній футбольний матч.
  
  В приміщенні для утримання під вартою завжди стояв дивний запах. Це була суміш несвіжих ніг, розігріту у мікрохвильовці їжі, освіжувачів повітря і дезинфікуючого засобу. Це був запах, який залишався з вами до кінця дня, як тільки ви були тут.
  
  'Отже, які у тебе плани на залишок дня? - запитала вона, поки вони чекали.
  
  'Папа хоче запросити мене пізніше випити пінту пива.
  
  'Добре'. Їй також знадобилося б випити чогось міцнішого, якщо б їй довелося зіткнутися лицем до лиця з подіями у житті Кору.
  
  Тиша опустилася на них разом з фоновою балаканиною про вчорашній грі.
  
  'Я чув, Телбот прокаркал це,' порушив мовчання Кору.
  
  Хлопець попереду перервав свою балаканину про футбол і обернувся. 'Саймон Телбот?
  
  'Так, я чув.
  
  'Я не можу говорити про це, Кору", - Паша ненавидів, коли люди хотіли попліткувати про роботу, на якій вони працювали. Гучні справи завжди викликали інтерес. І цей інтерес зазвичай призводив до пліток, які не відповідали дійсності. Не те щоб вона знала, над чим працює команда. Спочатку їй потрібно було закінчити з цим.
  
  'В той вечір я був в Vanilla Jazz. Я знаю, що багато людей були не дуже задоволені ним', - сказав хлопець попереду, коли його повели до звільненого сержантові охорони. Офіцер, з яким він був, шикнув на нього.
  
  Нічний клуб " Vanilla Jazz. Паші стало цікаво, яке це має відношення до Саймону Тэлботу. Час смерті, на наступний день після його звільнення з в'язниці після суду, було тим, на чому зосередилась більшість людей. Були у нього проблеми з ким-то в клубі одного разу ввечері?
  
  Кору знову замовк. Він закусив губу.
  
  'Ми готові'. Вона проводила його до столу охорони, повідомила його дані, потім пред'явила йому звинувачення. Сержант охорони роздрукував обвинувальний лист і вручив копію Кору, а одну - Паші для ознайомлення.
  
  Це було зроблено.
  
  Тепер Кору постав перед судом за ненавмисне вбивство. Досить простий процес, який включав в себе інформування їх про те, що їм пред'явлені звинувачення в конкретному правопорушення, Законі і розділі, і повторне попередження на випадок, якщо вони зроблять якісь останні коментарі. Але адвокат Кору, який не був присутній, порадив йому нічого не говорити, коли йому пред'являть звинувачення. Час для виступів минув. Це було під час допитів.
  
  Тепер всі вони направлялися в суд.
  
  'І що мені тепер робити? Він виглядав пригніченим.
  
  'Поговоріть ще раз зі своїм адвокатом. З'явитеся в магістратський суд у день, зазначений в обвинувальному висновку. Якщо ви цього не зробите, ви будете арештовані і утримуватися під вартою до наступного судового засідання, і ймовірність звільнення під заставу знизиться.'
  
  "Я буду там,' пообіцяв він.
  
  Паша проводив його до дверей. Він йшов, помітно зсутуливши плечі.
  
  Тепер вона могла вирушити на місце злочину, де, як вона знала, перебували інші члени злочинної групи, і допомогти. Їй не терпілося утиснутися в роботу і бути корисною.
  
  OceanofPDF.com
  
  
  
  
  Ханна
  
  
  
  "Рейндж Ровер" вже був припаркований біля його будинку, так що було неважко перетворити будинок Телбота в ще одне місце злочину. Опечатайте його. Заклейте скотчем. Забезпечте безпеку. Ніхто не міг ні зайти, ні вийти. Його будинком був квадратний присадкуватий будинок на два ліжка, вимощений з фасаду невеликим гратчастим дерев'яним парканом, який тягнувся навколо нього. Великі вікна займали більшу частину фасаду будинку, і, як спустошені душі, вони дивилися на вулицю.
  
  Криміналісти будуть тут наступними після того, як оброблять вулицю. Вони заполонять територію, як армія розлючених білих мурах. Зосереджені на завданні.
  
  Не так давно, коли я забирався в машину Телбота, я переодягнувся в свіжий костюм Tyvek, щоб уникнути забруднення від однієї сцени до іншої. Переконався, що все волосся прибране під капюшон. Я хотів знати, які секрети зберігаються тут. Телбот був на місці вбивства. Не було ніяких побоювань, що це другорядне або, швидше, первісне місце. Ми не збиралися руйнувати місце вбивства. Але те, що буде тут, стане ключем до розгадки його життя до смерті. Що він робив, кого бачив, можливо, про що думав у ті кілька годин перед смертю.
  
  Чекав він, що його життя обірветься, або він все ще був тим зарозумілим ватажком банди, про яку ми читали минулої ночі. Той, кого ми спостерігали на сходах суду напередодні. Той, хто сказав, що знав, що його звільнять, і терпляче чекав, коли це станеться. Знав він, що його життя буде такою короткою, або його несподівано обірвали?
  
  Я відкрила вхідні двері і переступила поріг. Тепер ми з Аароном стояли в коридорі, який вів до того, що виглядало як кухня. Зліва від нас була двері, а праворуч - сходи. Аарон вказав на підлогу. Перед нами на килимі було темна пляма. Велике, розпливлося.
  
  Хвилину ми стояли в тиші і споглядали простір. Поважали те, перед чим стояли. Саме тут пролилася кров Кена Блейка. Саме тут він ліг в той день. Де він був холоднокровно убитий. При ньому не було ніякої зброї, крім каністри asp і CS. Які, порівняно з пістолетом, взагалі не були зброєю.
  
  І ось тепер ми розслідуємо вбивство людини, якого звинуватили у вбивстві констебля Кена Блейка. Люди сказали б, що він це заслужив. Люди сказали б, щоб ми залишили Уэлл в спокої, що хтось надав нам послугу.
  
  Люди.
  
  Копи.
  
  Вони б сказали це мені. Нам. Моїй команді. Нам довелося нелегко, розслідуючи цю справу.
  
  'Ти думаєш, команда зможе це зробити?' - Запитав я.
  
  'Що це? - Запитав Аарон, відводячи погляд від плями на підлозі. Це було чарівно.
  
  'Розслідувати смерть Тальбота?
  
  'Звичайно, вони можуть. Це те, що ми робимо. 'Його погляд повернувся до темної плями.
  
  'Я не маю на увазі, чи можуть вони насправді вести розслідування, чи вони знають, як вести розслідування. Я маю на увазі, чи можуть вони робити це неупереджено, як ви думаєте, чи здатні вони емоційно переслідувати вбивцю Телбота?'
  
  Тепер він дійсно подивився на мене. 'Ти не запитала чоловіка, чи не так? Я б весь день говорив "так". Не розумію, чому зараз щось змінилося. Добре, я дійсно бачу, що Телбот вбив поліцейського, щоб він не сподобався команді, і це те, що ви хочете сказати, але для мене це вбивство, яке ми розслідуємо, і я впорався б з ним, як з будь-яким іншим. Але я не можу говорити за інших людей. Ми не можемо робити це і в кращі часи. Я не можу, і ти знаєш, що краще не питати мене про це. '
  
  Я так і зробив.
  
  'Ось що я скажу", - продовжив він, і я був вдячний, бо мені була потрібна аналітична оцінка прямо зараз. "Вони працювали після вбивства Саллі, тому вони можуть працювати над цією справою. Вони не знали Блейка, вони не були з ним друзями. Так, він коп, і нікому не дозволено вбивати захисників. Він зітхнув. Він ненавидів все телевізійне лайно, як він це називав. Те, що поглинала публіка. "Брати по зброї", "Тонка блакитна грань". Для нього це була робота. 'Але вони особисто не порушені, тому я не бачу жодних причин, за якими вони не могли б опрацювати цю справу так само, як вони працюють з будь-яким іншим. І якби вони це зробили, то у мене знайшлася б, що сказати з цього приводу, як, я впевнений, і у вас.
  
  Я посміхнулася йому. "Дякую, Ерон. Я сподівалася, що він правий. 'Підемо?
  
  'Ми повинні'.
  
  Я подивився наліво, у вітальню. 'Почнемо звідси? Я відкладав перешагивание через мітку смерті.
  
  У відповідь Аарон поправив краватку і пройшов через двері в сусідню кімнату.
  
  Я був здивований, наскільки охайним був будинок Телбота. Може бути, це тому, що він не був тут так довго, поки перебував у попередньому ув'язненні, і, можливо, його мама прийшла і прибралась за ним, поки його не було. Я повинен запитати або попросити ФЛО - офіцера по зв'язках з родиною, якого я призначив, запитати. Щоб зрозуміти, так це чи Саймон був акуратним людиною по натурі.
  
  В кімнаті стояли два м'яких дивана, прислоненных до суміжних стін. Величезний вигнутий телевізор в кутку кімнати тиснув на вас. Тэлботу або подобалося дивитися телевізор, або він хотів отримати найкраще з наявного у нього обладнання. Я знав, що ці вигнуті телевізори коштували чималих грошей, і я також знав, що Телбот не був зареєстрований в HMRC, як за будь-якої оплачуваної роботи.
  
  Не схоже, щоб там був якийсь предмет не на своєму місці. Хоча я не знаю, чи він там. В кімнаті не було ящиків, які ми могли б обшукати. Ми прошуршали до виходу і попрямували на кухню.
  
  Закривавлений килим простягався перед нами, як прірва, яку ми не могли перетнути. Я зітхнула. Аарон подивився на мене. Мені було цікаво, чи відчув він напруження і тривогу, які я відчувала через плями, або він розпізнав і поважав мої почуття, тому чекав. Я схилила голову. Це був легкий вихід. Дозволити Аарона зробити перший крок. Мені повинно бути соромно за себе, але я була вдячна йому, коли він зробив, і я пішла за ним.
  
  В раковині стояла гуртка. На дні у неї були залишки кави. Збоку від мікрохвильовки лежала пошта. Я перегорнула її. Звичайна щоденна пошта, рахунки за комунальні послуги і макулатура. Я відкрила ящик під мікрохвильовою піччю. Ще кілька листків паперу; в основному, листівки, які можна взяти на винос. Рулетка, викрутка. Випадковості в житті людини. Чого я чекав? Без сумніву, в його будинку були приховані купи наркотиків.
  
  Нагорі було приблизно те ж саме. Охайно.
  
  Чистий.
  
  Це не було схоже на будинок людини, який турбувався про своє майбутнє, про свою безпеку. По суті, це був звичайний будинок. Цей будинок відмовився розкривати нам свої секрети. Не так, як вдома дилерів, які використовували свої власні продукти. Це був організований і точний людина. Ви могли бачити, як ця людина могла управляти організацією, яка включала в себе контроль кількох людей, продуктів і клієнтів. Людина, що жив у цьому будинку, був діловитим і допитливим.
  
  У спальні з двоспальним ліжком. В його кімнаті. На столику лежала фотографія лицьовою стороною вгору. Вона була пошарпаним. Я підняв її. Молода жінка з маленькою дитиною, може бути, трьох, чотирьох, п'яти років. Я перевернув його. Чорним чорнилом були написані слова: Щоб ви не забували, як ми виглядаємо.
  
  OceanofPDF.com
  
  
  
  
  Ханна
  
  
  
  Карен Телбот сиділа на дивані у вітальні в оточенні людей. Деяких я дізналася, інших не знала. На ній були чорні брюки і простий сірий джемпер, на ногах поношені тапочки. Її волосся було зачесане назад і стягнуті гумкою в короткий хвіст. На обличчі ні сліду косметики.
  
  Її будинок був бездоганний. Досить було тільки самого кращого, і у неї був хороший смак. Стриманий.
  
  Я зустрічався з ним кілька разів за час моєї служби, будучи матір'ю Саймона і Натана Тэлботов, вона з'являлася, щоб забрати їх, коли вони вносили заставу, а також коли була присутня на судових слуханнях. Вона завжди була добре одягненою і підтягнутою жінкою. Сьогодні вона була тінню жінки, яку я знав. Жінка, навколо якої ціла армія людей спорудила захисну стіну. Стіна підтримки і буфер перед суворою реальністю, з якою їй довелося зіткнутися. Жінки юрмилися на кухні, чоловіки в холі, і обидва, і чоловік, і жінка, були з нею у вітальні. У чоловіках я дізнався членів банди, якою керував Талбот. Їх не надто витончений вид сказав мені все, що мені потрібно було знати. Вони були там, щоб підтримати, але, що більш важливо, вони були там, щоб захистити.
  
  Я задавався питанням, сподівалася вона, що цей день настане у якийсь момент, коли її хлопчики вирішать зайнятися бізнесом, або ж вона сховала голову в пісок і змусила себе повірити, що вони непереможні, здатні лише на насильство і ніколи не готові прийняти його.
  
  Я представився і побачив, як вона затряслася. Кава в гуртку, яку вона тримала, погрожував перелитися через край на килим з товстим ворсом. Жінка, що стояла поруч з нею, взяла його в неї з рук і відійшла, що дало мені місце сісти. Аарон залишився там, де був, стоячи посеред кімнати. Це не було його сильною стороною.
  
  Я висловив свої співчуття.
  
  'Що толку від ваших співчуття, інспектор Роббінс?' запитав чоловік зліва від неї; Натан Телбот, молодший брат Саймона. 'Що толку від співчуття? він запитав знову. 'Адже вони не повернуть його назад, правда? Де ти був, коли він потребував тебе?
  
  'Тихіше, Нейтан, дай їй сказати,' дорікнула Карен. І для крутого хлопця він зробив так, як сказала йому мама. Він замовк. Замовк і слухав, поки я говорила.
  
  'Я хочу запевнити вас, що ми розслідуємо вбивство Саймона так само ретельно, як і будь-яке інше вбивство.
  
  Вона кивнула.
  
  Натан хмикнув. Карен кинула на нього застережливий погляд.
  
  'І маючи це на увазі,' продовжила я, - я хотіла б знати, чи можете ви розповісти мені що-небудь про останніх двох днях або Саймон, можливо, турбувався про конкретну особу?
  
  Вона похитала головою. 'Він був схвильований тим, що покинув зал суду. Ми всі були схвильовані. Це було останнє, чого я очікувала. По її обличчю скотилася сльоза. "Я думав, ми на шляху до нормальності.
  
  Мені було цікаво, як це виглядає для такої сім'ї. Для неї, їх мами.
  
  'За те, щоб провести трохи часу разом", - продовжила вона, як ніби відчула мій внутрішній питання. "За те, щоб робити те, що роблять сім'ї'.
  
  'А щодо суперників, піднімав чи хто-небудь більше шуму, ніж зазвичай, про спроби вийти вперед, взяти верх, з тих пір як Саймон був під судом?' Ставлячи це питання, я подивилася на Натана. Він підвівся, засунув руки в кишені і розправив плечі.
  
  'Вони ніколи не говорили мені ні про що подібне, інспектор Роббінс. Моїм синам подобалося вірити, що я вважаю їх хорошими хлопчиками. Вони не сказали б мені, якби у них були проблеми.
  
  Я не зводила очей з Натана, який тепер ходив перед нами.
  
  'Не дивись на мене так, чорт візьми. Ти не можеш приходити і висувати дикі звинувачення без доказів.
  
  'Натан, сядь. Я знаю, ти злишся з-за цього. Ми всі сердимося. Невже ти цього не розумієш?
  
  У нього вистачило розуму виглядати збентеженим. Його настрій різко змінювалося.
  
  'Вона хоче з'ясувати, хто вбив твого брата. Ти не хочеш знати?
  
  'Я з'ясую, ма. 'В його словах лунали жорсткі нотки. Глибоко всередині нього клекотіла лють.
  
  'Я хочу, щоб поліція з'ясувала це, Натан. Я хочу, щоб все було зроблено належним чином, а не так, як ти хочеш. Заради всього святого, було досить кровопролиття. Я не хочу втратити тебе теж. Її руки на колінах продовжували тремтіти, і сльози потекли рікою. Натан хмикнув, але взяв матір за руку й присів перед нею навпочіпки.
  
  Потім він подивився на мене і сказав: "Ти можеш спробувати, може, тобі вдасться з'ясувати, хто це зробив, але якщо ти не зможеш розібратися в цьому, тоді ми розберемося по-своєму'.
  
  Я не відповіла. Будь відповідь привів би до напруження ситуації. Я повернулася до Аарона, який виглядав так, немов збирався заговорити, і похитала головою. Нам потрібно було утримати Карен і Натана осторонь. Це була складна ситуація, і не було ніякої необхідності ускладнювати її, стикаючись лицем до лиця з Тэлботами.
  
  'Коли ви бачилися востаннє, Саймон? Я запитав Карен.
  
  Вона витерла обличчя. 'Повинно бути, це було вчора рано ввечері. Ми пішли куди-небудь повечеряти, щоб відсвяткувати. Він сказав, що знав, що його випустять, і сказав мені, що виконав свої обіцянки і пообіцяв мені, що тепер все буде добре. Її голос здригнувся, коли вона розповіла про його останньому обіцянку.
  
  'Він сказав, звідки йому відомо, що у нього все вийде?' запитав Ерон. Питання і відповідь, які мене цікавили.
  
  Натан витріщився на нього. Карен дивилася на нього так, немов тільки зараз зрозуміла, що він тут, і якщо б вона дивилася досить довго і пильно, відповідь прийшла б від самого Эрона. Потім вона похитала головою. 'Немає. Ні, він цього не робив. Він просто був дуже щасливий опинитися вдома, зі своєю сім'єю, і був упевнений, що саме так все і відбудеться. Я ніколи не питав про деталі'.
  
  Я думала, вона ніколи цього не робила. Я подивилася на Натана. 'І коли ти в останній раз бачив Саймона?
  
  'Той самий. Це був практично рик, але його очі видавали його, оскільки вони наповнилися сумом про його втрату. Він швидко відвернувся від мене. Повернувся до мене спиною і виглянув у вікно.
  
  Я докладно записав, де вони були і у скільки розійшлися. 'Ви знаєте його плани на залишок вечора? Я запитав у загальних рисах.
  
  'Його подружка,' відповіла Карен.
  
  'Дівчина?' Це було перше, що я почув. Як йому вдалося зберегти це в таємниці? У нас не було інформації про дівчину.
  
  'Так, він ходив побачитися з Хлоєю.
  
  'Хлоя?' запитав Ерон.
  
  'Хлоя Берд'.
  
  Я зробив ще одну позначку. Дівчина на фотографії.
  
  'Ви можете описати Хлою?
  
  Брови Карен зійшлися на переніссі, але вона все одно дала опис. Воно відповідало фотографії, яку ми вилучили з будинку Саймона.
  
  'У них був спільний дитина? - Запитала я.
  
  Очі Карен знову наповнилися слізьми. 'Я б хотіла, щоб це було так. Я б хотіла, щоб частинка Саймона була жива зараз. Але, на жаль, немає.
  
  'Яке це має відношення до розслідування? Втрутився Натан, знову повернувшись до нас обличчям.
  
  'Нам потрібно отримати повну картину Саймона, його життя, щоб з'ясувати, що сталося з ним сьогодні вранці", - відповів йому Аарон.
  
  'Замовкни, будь ласка, Натан. 'Карен уже втрачала терпіння. Він закрив рот. Тонка лінія пролягла по його обличчю, коли він стиснув губи. Було очевидно, що він хотів сказати більше. Вимагати або наказати.
  
  'Дитина? - Підказав я.
  
  'Він від попередніх стосунків Хлої. Вона дуже захищала його і не хотіла, щоб він бачив Саймона там, коли прокидався, ось чому Саймон був зовні свого будинку сьогодні вранці. Він проведе тут ніч, але повернеться додому рано, до того, як хлопчик встане.'
  
  Отже, нам потрібно було подивитися, хто знайомий з такими інтимними процедурами.
  
  Карен нахилилася до неї на коліна. 'Бідна Хлоя. Вона схлипнула. Її слова зривалися. Розбивалися, як скло.
  
  Натан більше не міг мовчати. Що ти тепер будеш робити з моїм братом? ' запитав він.
  
  Я подивився Карен в очі. Завжди було важко пояснити дії поліції і коронера членам сім'ї, які хотіли, щоб їхні близькі були вдома на похоронах. Завтра відбудеться відкриття'.
  
  Карен тихенько схлипнула.
  
  'Я хочу бути там,' зажадав Натан.
  
  Я перевела погляд на нього.
  
  'Він мій брат,' пояснив він. 'Я хочу бути з ним. Я хочу знати, що ти з ним робиш.
  
  Я пояснила, що, на жаль, родичам не дозволяється бути присутніми на розкритті, і спостерігала, як шерсть Натана встала дибки, як у собаки, його плечі піднялися, він випростався і підвівся. Але я продовжила свої пояснення. Проігнорувала демонстрацію влади, яку він спробував зобразити. 'Ви маєте право на присутність кваліфікованого лікаря від вашого імені'.
  
  'Ми так і зробимо. Обов'язково скажи мені, коли, де і скільки. Ти не будеш втручатися в його справи без присутності доктора.
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Ханна
  
  
  
  'У нас вже є адреса і телефон Міллера?
  
  Аарон відірвав погляд від монітора комп'ютера. 'Я чекаю детектива-суперінтенданта у розвідувальному підрозділі, де зберігалися дані захищені Міллера. Сержант, з яким я розмовляв, не зміг "підтвердити або спростувати", що у них є ця інформація, але сказав, що перевірить, і якщо вони це зроблять, то управитель зателефонує мені.'
  
  'Отже, тим самим підтверджуючи, що у них дійсно є потрібні нам деталі, але вони лізуть не в свою справу, тому що можуть?
  
  'В значній мірі. Він знову подивився на свій монітор, де був відкритий екран щоденного брифінгу.
  
  'Мем?'
  
  Паша стояла переді мною, кусаючи губи. 'У чому справа, Паша?
  
  'Ну, я підслухав твоя розмова з Эроном...
  
  'Ти це зробив?
  
  Вона почухала руку. 'Я не підслуховувала, просто я сиділа за своїм столом і почула, як він повідомив тобі новини.
  
  'Тоді продовжуй.
  
  'Справа в тому, що я з'єднався з хлопцем, який працює в розвідувальному підрозділі, і я подумав, чи не хочете ви, щоб я подзвонив йому і запитав, чи може він виписати чек, щоб ми швидше отримали інформацію, тим більше що ми не знаємо, чому Тэлботу дали його ім'я.
  
  Моя права рука боліла. У тому місці, де ніж розсік шкіру, м'язи та сухожилля в ніч вбивства Саллі.
  
  'Паша, ти хоч уявляєш, що значить працювати в команді? Я думав, ви прийшли до нас з підрозділу швидкого реагування, з одного з найбільш відомих місць в поліції за їх командну роботу, за те, що вони прикривають один одного, і все ж ви хочете зрізати кут, зрізати кут, над яким вже працює один з вашої команди.'
  
  Вона зблідла.
  
  Я продовжував, незважаючи ні на що. Спонукуваний зсередини, нездатний зупинитися. Це безпідставне почуття, що вона намагається замінити Саллі собою, роз'їдає мене зсередини. Як я відключив це?
  
  'Як щодо того, щоб дотримуватися поставленої перед вами завдання і робити те, про що вас попросили. Це і є командна робота. Намагатися перевершити іншого члена команди - ні. У всякому разі, не в моїй команді.
  
  Її нижня губа була стиснута між зубами. Я почула, як двері позаду мене відчинилися і зачинилися, коли хтось увійшов в оперативний відділ.
  
  'Але, мем, я не хотів ображати сержанта, я тільки хотів допомогти. Я хотів, щоб ви побачили, що я корисний.
  
  'Я подбаю про те, щоб ти був корисний, якщо ти дійсно корисний, Паша.
  
  З цими словами я повернулася, щоб вийти, прямувати до святості свого кабінету, але в дверях із стисненими губами і пачкою шоколадного печива в руці стояла наш аналітик, моя найкраща подруга, Еві Смолл.
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Паша
  
  
  
  Це було важко, як мовиться, все одно що ходити по яєчній шкаралупі. Паша розумів чому. Це допомогло, але не припинило біль повністю. Вона чула про смерть Саллі, звичайно, чула. Всі підрозділ знало. За останні вісімнадцять місяців у них були жахливі часи: дві смерті при виконанні. Два вбивства при виконанні. нечасто у інших сил, окрім Метрополітену, траплялися подібні періоди, і це вразило до глибини душі.
  
  Перший раз це було з Саллі, коли її зарізали, коли вона рятувала дитину. І Паша знав, що інспектор також була поранена в тому інциденті і носила шрам з собою. Вона могла собі уявити, на що це було схоже.
  
  Потім, коли їх насилу знайшли, Кен був убитий. Але ось вона тут, зараз, працює зі старою командою Саллі. На вакансії, яку залишила Саллі.
  
  Вона не могла очікувати, що вони візьмуть її з розпростертими обіймами. Вона також не до кінця розуміла рівень труднощів, з якими доведеться зіткнутися, щоб просто вписатися.
  
  З деякими з команди було легше, ніж з іншими. Вони були більш поступливими. Вона не знала, як болить у них все ще всередині і роблять вони привітне обличчя, але вона це взяла. Інші, ну, вони були більш важкими зовні. Вона припустила, що, принаймні, вона знала, де знаходиться і з ким їй потрібно намагатися більше.
  
  Детектив-суперінтендант Уокер розмовляв з нею до того, як вона приєдналася до команди. Недвозначно сказав їй, що, якщо хтось принесе їй неприємності, вона повинна повідомити їй про це. Паша б цього не зробила. Вона ніколи б не вписалася, якщо б побігла до великого боса, тому що люди все ще боролися з емоціями.
  
  Емоції, які вона могла зрозуміти. Її молодший брат пропав безвісти, коли йому було сім, а їй - дванадцять. Передбачалося, що вона не спускала з нього очей, коли вони були в парку через дорогу, але вона відволіклася, коли з'явився хлопець, який їй сподобався, і заговорив з нею. Їй здалося, що вона говорила з ним всього хвилину, а коли повернулася, щоб знайти свого брата, його вже не було. Від нього не було й сліду. Її батьки прийшли в лють. Вони зійшли з розуму. Вони були злі на Пашу, хоча, озираючись назад зараз, ставши дорослою, вона знала, що гнів, який вони їй показували, насправді був гнівом, який вони відчували по відношенню до самих себе, тому що дозволили їй відвести його в парк. Вони хотіли півгодини побути в тиші, в домі завжди було так жваво, з ними жили двоє дітей і троє бабусь і дідусів, тому вони дозволили йому піти з нею. Його не було тиждень, і врешті-решт його знайшли в будинку місцевого жителя. Це була все та ж стара історія; всі були здивовані. Ніхто б не подумав, що він здатний викрасти дитину. Він був тихим, привітним хлопцем. Так було до тих пір, поки він не викрав її брата Даршита.
  
  У дитинстві їй не говорили, що сталося з її братом за той час, поки він був відсутній, але, ставши дорослою, вона цілком могла собі уявити. Хоча вона ніколи не порушувала цю тему. Якщо він хотів поговорити про це, вона завжди була поруч з ним, але боялася злякати його, тому залишила будь-які обговорення на його розсуд.
  
  Той тиждень, коли він був відсутній, була нестерпною. Будинок був перевантажений до межі. Ніхто не спав. Не як слід. Уривки сну, коли тіло більше нічого не говорило. Але її мама і тато змушували себе продовжувати. Боялися заснути і забути, що його немає поруч. Боялися бачити приємні сни. Вони не розмовляли з нею, і коли він повернувся, Даршит був іншим. Будинок був перебудований.
  
  Так що, так, вона розуміла емоції. Вона не побігла б до коменданта, і її не вигнали б з відділення. Вона залишиться такою, якою була вдома – що ж, з часом їй вдалося втекти з цієї конкретної клітини, – але вона залишиться тут доти, поки вони не приймуть її. Вона не відігравала жодної ролі у смерті Саллі, тому Паша був упевнений, що вона зможе подолати приховані побоювання, пов'язані з її приїздом.
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Ханна
  
  
  
  Я була дуже напружена, щоб з'їсти печиво, яке Еві принесла з собою. Вона зайняла моє місце за столом і залишила мене ходити перед ним. Її кучері розсипалися навколо особи, що додало їй ангельський вигляд і змусило мене відчути себе ще більшим нікчемою. Вона відправила в рот печиво, питаючи мене, свідком чого вона була.
  
  'Це називається менеджментом, Еві.
  
  Вона не відповіла, але доїла печиво і замість цього подивилася на мене.
  
  'Добре, може бути, я дійсно дуже сильно на неї обрушився,' погодився я.
  
  'Ти так думаєш?
  
  'І чому ти так мене захищаєш?
  
  'І чому ти така стерва?
  
  Я витріщився на неї.
  
  'Ханна?'
  
  'Ми розірвані на частини, Еві. Я нахилилася, дістала з-під столу свою сумочку і порилася в пошуках знеболюючих, які зберігала там. Я витягла дві і запила їх холодним чаєм, стояли на розі мого столу, що змусило мене зморщити ніс від відчуття його размазанного холоду.
  
  Тобі все ще боляче? Тепер її голос звучав м'яко.
  
  'Так. Це не припиняється. Я можу впоратися, поки приймаю щось натомість. Це не відніме у мене життя.
  
  - Але що значить "ти розірваний на шматки'?
  
  О, ви знаєте, ми, підрозділ. Ви більше не могли називати нас підрозділом. Ми розпалися. Саллі була вбита, Грей рушив далі. Поняття про те, що ми команда, не існує, і Паша і Кевін, намагаються заповнити ці діри, просто не підходять.' Тепер я опустився в крісло навпроти Еві. У куточках її очей з'явилися зморшки, коли вона подивилася на мене, ніби намагалася проникнути прямо всередину мене, щоб побачити, що там. Потім подали ще одне печиво, і вона знову почала жувати.
  
  'Я думаю, ти до них несправедливий,' сказала вона з набитим крихтами ротом.
  
  'В якому сенсі?
  
  Вона проковтнула. 'У всіх відносинах, Ханна. Ні Паша не винен у тому, що Саллі була вбита, ні Кевін не винен у тому, що Грея перевели. Вони обидва намагаються зробити все, що в їхніх силах, і вони зможуть домогтися більшого, якщо ви будете підтримувати їх.'
  
  Я спостерігав за нею, поки вона прибирала з особи неслухняний локон.
  
  'І я маю на увазі, що підтримую їх, я не маю на увазі, що ззаду вонзаю їм ножа в спину, мила.
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Чи
  
  
  
  Тиша нервувала його. Він знав, що на ній можна зіграти, але не міг не заповнити її. Він проштовхався до відділення по розслідуванню особливо тяжких злочинів у лікарні Святої Анни, бо хотів побачити інспектора, і вона погодилася зустрітися з ним, так що тепер він не міг скаржитися, коли вона вела з паузами, які він повинен був заповнити. ЭМСУ був підрозділом спеціальних операцій Іст-Мідлендс. Об'єднання з п'яти чоловік, який займався серйозними злочинами за межами графства.
  
  Він розумів, що інспектору потрібно було знати, що було настільки важливим, що констебль у формі з'явився без попередження і зажадав, щоб його бачили на початку розслідування вбивства. Він повинен був пояснити. Про той день. Тоді, коли все це почалося. З того моменту, як він прокинувся в кімнаті.
  
  
  
  У кімнаті було світло. Білий. Брудний. Насправді не брудний. Пошарпаний. У нього боліла голова, і потрібно якийсь час, щоб його очі звикли, коли вони відкрилися, і він розібрався в навколишньому оточенні. Перед його очима все було розпливчасто, і він не міг відмахнутися.
  
  Його поклали на лікарняне ліжко. Чистий запах антисептика, який буває в лікарні, огорнув його. Він знаходився в бічній кімнаті, і з нього зняли одяг.
  
  Його уніформа.
  
  Він відчував, що одягнений в легку, але грубу, колючий лікарняну сорочку. Хоча простирадло і ковдри важко тиснули на нього, під ними відчувалася свобода, яка говорила йому, що плаття було єдиним, що прикривало його скромність. Погляд вниз викликав стріляючий біль через очі до черепа. В голові у нього стукотіло. Як ніби молоток бив по бетону. Кожен рух його очей викликало відчуття, ніби в око встромлюють кирку.
  
  Стогін зірвався з її губ, і він знову заплющив очі.
  
  "Я радий, що ти з нами, Чи що.
  
  Він не помітив відвідувача. З іншого боку ліжка. Він повернувся. Молоток і кірка запрацювали знову. Він зціпив зуби, що тільки посилило біль. Він спробував розслабити обличчя, але замість цього стиснув кулаки. Інспектор Ааши Сахни сиділа з закритим журналом на колінах. Як довго вона тут пробула?
  
  'Мем. 'Він не міг поворухнутися, навіть не намагався. В голові у нього стукнуло, і він знав, що якщо поворухнеться, його, ймовірно, вирве на неї.
  
  'Є багато людей, які хочуть прийти і відвідати тебе, але лікарі сказали, що спочатку тобі потрібен відпочинок. Вони хочуть оглянути тебе. У тебе серйозна травма голови'.
  
  'Мем. - Що ще він міг сказати?
  
  'Ти що-небудь пам'ятаєш?
  
  Він здригнувся. Від болю або від спогадів?
  
  'По крупицях.
  
  'Вам треба, щоб я найняв вам медсестру?
  
  'Може, через хвилину. 'Він трохи почекав, дозволяючи образів події просочитися крізь біль і розколює шум у голові, перш ніж запитав:' Кен?
  
  
  
  'Чи Можете ви уявити, яке це, інспектор Роббінс?' - Запитав Чи Кейв інспектора Ханну Роббінс, яка сиділа за своїм столом і спостерігала за ним. Вона не перебивала. Не рухалася. Просто дай йому виговоритися.
  
  Поруч з ним був її сержант, Аарон, як-його-там, він не міг пригадати, він був такий збуджений після цієї історії. Він потер долонями коліна, постукав п'ятами по підлозі. Він повинен був залишатися на місці так само довго, як і вона.
  
  Він знову витер долоні об штани. 'А потім інспектор Сахни сказав мені, що мій напарник, людина, який навчав мене протягом двох років в якості констебля-стажиста, а потім продовжував бути моїм напарником протягом наступних двох років, тепер мертвий. Я лежав там, в своєму ліжку. Живий. Дихаючий. З, по суті, тільки головним болем, а Кен був мертвий.
  
  Зрешечений кульовими отворами.
  
  'І я б вийшов з дому Телбота живим.
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Ханна
  
  
  
  Було очевидно, що він був стривожений. Передати той момент, коли тобі кажуть, що твій напарник мертвий, старшому офіцеру, якого ти не знаєш, зробить тебе таким. Він і не підозрював, наскільки я розумів біль, яку він відчував, наскільки ми всі в команді розуміли, що він відчував.
  
  Крім Паші і Бакстера, звичайно.
  
  Я дозволив йому виговоритися. Дав йому можливість висловити все, що йому було потрібно, без перешкод. Немає нічого гірше, ніж необхідність сказати своє слово і бути відверненим з-за того, що ваш потік був порушений і слова в паніці вилетіли з вашого розуму.
  
  Було очевидно, що він нервує, тому я встав, і він пішов мій приклад і схопився з стільця. 'Я можу запропонувати тобі випити, Чи що? - Запитав я. Я хотів заспокоїти його, якщо зможу.
  
  'Е-е... о, так. Будь ласка, мем. Води було б чудово. 'Він знову сів. 'Дякую. 'Він ще трохи засовався, і я пішла за водою в надії, що наданий мною простір дасть йому час заспокоїтися і зібратися з думками.
  
  Поставивши склянку на невелике вільне місце на моєму столі перед ним, я побачила, що Аарон і Чи сиділи мовчки всі ті кілька хвилин, поки я була на кухні і назад. Аарон погано переносив горе. Він краще справлявся з розслідувальної стороною роботи, ніж з тією, яка була орієнтована на людей.
  
  'Отже, ви розумієте, мадам, чому я прийшов сюди сьогодні?' Тепер продовжив.
  
  'Мені шкода, що тобі довелося пройти через це, Чи що. Телбот був огидна тварюка, і його слід прибрати, а ключ викинути, але, боюся, я не розумію, чому ви тут. Я нахилився вперед. Мені було цікаво.
  
  Він потер обличчя, відпив зі своєї склянки, потім глибоко зітхнув, перш ніж подивитися спочатку на Аарона, а потім знову на мене.
  
  'Коли Телбот вбив Кена і мене виписали з лікарні, мене не допустили в групу по розслідуванню вбивств, яка вела справу проти Телбота, тому що я був частиною цієї справи. Один зі свідків. Я це зрозумів. 'Він зробив ще один ковток води.
  
  'Коли розслідування було завершено і Талботу було пред'явлено звинувачення, я сидів у залі суду впродовж всього процесу. Весь цей час я був з сім'єю Кена. Це розбило мені серце '. Руки потер штани.
  
  'Чекав моменту, коли ми побачили б, як його відправлять у відставку. Назавжди'.
  
  Я дуже добре це зрозумів і злегка посміхнувся Чи.
  
  'Але потім вони відпустили його. Він ішов, і здавалося, що Кен вмер ні за що. Форма нічого не значила. Талботы сміялися. І ми були безсилі'.
  
  'І що ж ти хочеш, щоб я зробив, Чи що?
  
  'Це те, що я хочу зробити, мем. Я не причетний до цієї справи, до вбивства Телбота, я не свідок, мене не було на місці події, тому я хочу брати участь у цьому розслідуванні, і, можливо, я дізнаюся, чому Телбот пішов. Мені потрібно закінчити. Я вийшла з його будинку зі струсом мозку після нападу, а Кена винесли в мішку для трупів. Я хочу, щоб мене відрядили до розслідування, якщо ви дозволите, пані?
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Ханна
  
  
  
  Паша метушився в кімнаті для нарад. Вона приготувала напої для всіх, розібрала свій блокнот і ручки і привела себе в порядок для нової роботи, яка з'явилася в офісі. Треба віддати їй належне, вона була здатна продовжувати роботу, зосередившись на тому, що було важливо, і не зациклюватися на тому факті, що я накричав на неї. З причини, яка, як їй здалося, не мала на те вагомої причини.
  
  'Тримай, бос. Паша простягнув мені випивку.
  
  "Дякую, Паша. У нас все готово?' Я міг би зрівнятися з нею в професіоналізмі.
  
  'Так, Тереза домовилася з Холмсом, і вони з Діаною готові їхати. Криміналісти вже відправили по електронній пошті цифрові фотографії місця злочину.
  
  Тереза і Діана були нашими цивільними працівниками, які працювали в системі ХОЛМСА, яка реєструвала все, що ми робили з розслідування вбивства. Тереза була оператором Холмса, в чиї обов'язки входило стежити за тим, щоб усі дані потрапляли в систему, а Дайан була индексатором. Вона індексувала, обробляла, досліджувала й аналізувала всю інформацію, що надходить. Система HOLMES, сама по собі, також мала можливість робити перехресні посилання на інформацію та розвіддані, якими вона мала, тому, навіть якщо ми не розуміли, що існує зв'язок між певними звітами, які ми отримували в різний час, будь то люди, транспортні засоби або місця, HOLMES це вловив би. Це був відмінний набір, але я як і раніше вважав людський дотик, здатність дивитися людям в очі, слідкувати за мовою їх тіла і оцінювати, нервують вони, стривожені, щасливі, сумні, приховують щось або брешуть. Людина і машина працювали разом.
  
  Суперінтендант Кетрін Уокер і старший інспектор Кевін Бакстер увійшли в оперативний відділ разом, розмовляючи, як старі друзі. Кетрін навіть розсміялася. При цьому її гладка стрижка колыхалась навколо особи. Я не був упевнений, що коли-небудь бачив її що сміється. Я безумовно не бачив, щоб вона сміялася, коли Грей, мій попередній старший інспектор, був тут. Я зціпив зуби й чекав, поки вони знайдуть місце для паркування.
  
  Бакстер посміхнувся мені, його занадто яскраві зуби блиснули у світлі прожекторів. Я знову кивнув. Це було найкраще, що я міг зробити. Він не міг прийти на роботу і чекати, що ми будемо приятелями. Особливо коли він намагався змінити те, як працював Грей.
  
  'Отже, що у нас є, Ханна? - Запитала Кетрін.
  
  Я встала з того місця, де примостилася на розі столу Аарона, і пройшла в передню частину кімнати. Паша випрямила спину і клацнула ручкою. Вона весь час була підготовлена.
  
  'Саймон Телбот, нещодавно звільнений з-під варти в королівському суді у справі про вбивство констебля Кена Блейка. Присяжним знадобилося всього дві з половиною години, щоб визнати його невинним. Блейк і його колега, констебль Чи Кейв, увійшли в приміщення Телбота після повідомлень про заворушення. Блейк був двічі поранений і помер на місці події.'
  
  Ніхто не вимовив ні слова.
  
  'Всього через день після звільнення Телбот мертвим у своїй машині з кулею в голові. Ми звертаємося до всіх з цього приводу. Незалежно від того, як ми ставимося до того, що сталося при дворі, або із за того, що ми ставимося до того, що сталося при дворі, ми дізнаємося, що сталося з Телботом. Каменя на камені не залишилося. Вся його сім'я, спільники, всі в окрузі, всі камери відеоспостереження. Машина вилучена, і вона у криміналістів. Джек проведе допит завтра, і як тільки він знайде кулю, ми зможемо перевірити і це. Аарон і Тереза обговорять з ХОЛМСОМ початкові дії, щоб ви могли приступити до роботи. '
  
  Я подивився на Кетрін. 'Мем, у мене ще не було можливості поговорити з вами, але в кишені Телбота було ім'я свідка, а це означає, що нам необхідно терміново знайти його. Нам потрібно з'ясувати, чому Телбота звали саме так, і переконатися, що він не зміг завдати йому візит, а також поставити йому кілька його власних питань. Вони не були б фанатами один одного.'
  
  'Але звідки ви знаєте, що це свідок, адже обидва свідка у справі Телбота були анонимизированы. Вона схрестила руки на грудях. Всі ознаки сміху зникли.
  
  'Ну, коли він вперше виступив з заявою, він не згадав, що потребує захисту, що він боїться, і всі говорили про цю справу. Я почув про це свідка від Чака Хорнбі з intel, і по мірі просування справи Пол Міллер занервував, і вони вжили заходів для його захисту, його дані були видалені з усіх документів.'
  
  'Хороша робота, Ханна,' похвалив Бакстер.
  
  'Отже, нам життєво важливо отримати цей файл і захищену частину з його адресою, встановити контакт, переконатися, що з ним все в порядку, а потім попросити його прийти завтра у відділок, щоб відповісти на кілька запитань. Можливо, він був незадоволений результатом судового розгляду.'
  
  'Справедливе зауваження. Візьми це досьє, Ханна, і працюй над обома справами. Якщо у тебе виникнуть які-небудь проблеми, приходь і знайди мене.
  
  Я подивився на команду: "Що б ви не робили, не кажіть про це розслідуванні за дверима цієї кімнати. Ні один з одним, ні з ким-небудь ще. Це залишиться між нами. Це зрозуміло?'
  
  Кілька здивованих осіб озирнулися на мене, але всі вони пробурмотіли, що згодні з правилами ведення справи.
  
  OceanofPDF.com
  
  
  
  
  Ханна
  
  
  
  Я постукав у двері, штовхнув її і увійшов. Старший інспектор Кевін Бакстер розмовляв по телефону. Він підняв палець. Світло заливало офіс з великого вікна позаду нього. Це framed його, створюючи ефект ореолу. Я не був впевнений, що він цього заслуговував. Бакстер пообіцяв звонившему, що буде тримати їх у курсі подій, і поклав трубку на важіль. Навіть директору ЦРУ доводилося звітувати перед людьми. Завжди існувала субординація. Завжди хтось вище був зацікавлений у результатах. І це була гучна справа. На них чинитиметься тиск, щоб вони з'ясували, що сталося.
  
  'У чому справа, Ханна?' запитав він з заклопотаним виглядом.
  
  Я зачинила за собою двері. Він підняв брову.
  
  'Чи можу я задати вам питання, сер?
  
  Він насупився. Я все одно продовжив. 'Я знаю, ти говорив, що знаєш Кена Блейка, але наскільки добре? Ти б сказав, що ви були друзями?
  
  Насупився сильніше. Зморшки на його чолі пролягли між очей. 'Ні, я б не сказав, що ми були друзями. Я знав його так, як більшість копів знають один одного. Мимохідь. Поговорити, якщо б ми побачили один одного. В чому справа, Ханна?'
  
  Він був не дуже щасливий.
  
  'Це із-за цієї справи", - сказав я йому.
  
  'Що? Мені слід турбуватися більше, ніж я вже хвилююсь? І яке відношення до цього має моє знайомство з Блейком?
  
  Я опустилася на стілець перед ним. Я відчувала важкість від думок, які проносилися в моїй голові. Я не хотів думати про гірший, але було б неправильно відразу відмахуватися від них з-за того, що вони були незручними. 'Боюся, що так.
  
  'Чому про це не говорили на брифінгу?
  
  'Це відчутно'.
  
  'Звідси і дуже суворе попередження зберігати все це в домі?
  
  Я кивнув.
  
  'Мені було цікаво дізнатися про це. Я знаю, що я новачок, але, схоже, ти завжди довіряєш своїй команді.
  
  'Я вірю. 'Я ні за що не хотіла, щоб він повірив у протилежне. Я відчувала, як у мені піднімається жар. 'Справа не в тому, що я їм не довіряю. Але навіть плітки іншим поліцейським на цей раз можуть виявитися небезпечними.'
  
  Він підняв брову. 'В якому сенсі? І знову, що я знаю про Блейке?
  
  Ми були тут. Проблема, про яку я не хотів поширюватися, не хотів надавати їй значення. 'Тому що я думаю, що може бути ймовірність того, що або сім'я Блейк замішана, або' Господи, я дійсно хотів висловити це словами? 'причетний поліцейський'.
  
  Послідував різкий вдих. Це було швидко. Якщо б я не чекала відповіді, я могла його пропустити. Тепер його обличчя було спокійним. Він витріщився на мене. Уважно оглянув мене. Я завмер. Чекав його відповіді. У кабінеті надовго запанувала важка тиша, поки він перетравлював інформацію. - Що привело вас до такого висновку? - запитав я. - нарешті запитав він, склавши руки на столі.
  
  'Це не висновок, це гіпотеза.
  
  Він витріщився на мене, чекаючи дальших пояснень.
  
  'На підставі того факту, що Телбот вбив службовця поліції і був звинувачений у скоєнні злочину. Я зробив паузу, кинувши на нього погляд, що говорить: "Ти звертаєш-увага". 'Для його сім'ї і в очах копів це означало, що він був винен'.
  
  Бакстер зітхнув.
  
  'І після пред'явлення обвинувачення,' продовжив я, ' суд визнав його невинним і відпустив вільною людиною. Наскільки я можу судити, без будь-яких реальних пояснень. Отже, його сім'я і родина поліцейського хочуть знати, що пішло не так, чому винний вийшов на свободу. Чому вбивця копів знову на волі і може вільно розгулювати вулицями. До того ж, вони чують, як він кричить, що знав, що його звільнять. Він не йде тихо, опустивши голову. Він робить гучну заяву на сходах суду і ще одне - для преси пізніше в той же день, в якому говориться, що його ніколи не посадять за вбивство. Люди хочуть знати, чому. Люди злі. Люди, які були близькі до Кеннету Блейку.'
  
  Я сказав своє слово. Я виклав немислиме, і Бакстер вислухав мене. Не перериваючи. Навіть незважаючи на те, що він зізнався, що знав Блейка. Тепер мені залишалося чекати його відповіді. Я дійсно міг би відкрити вікно.
  
  'Я розумію, до чого ти хилиш.
  
  Рис.
  
  'Не дивно, що ви хочете, щоб це розслідування було таким закритим. Я згоден з вами.
  
  Знову чорт. Я хотів, щоб мені сказали, що я ідіот. Якщо і був час, коли ці слова віталися б, то це було зараз. Але ні, сьогодні він вирішив підтримати мене. Чорт би його побрал знову.
  
  'І що ти пропонуєш? - Запитав я.
  
  'Крім прямування звичайним процедурам розслідування?
  
  'Так. Що ти хочеш, щоб я розставив по місцях?
  
  'Я б порадив вам повідомити PSD про ваші побоювання. Я вважаю, вони відкриють справу, але не будуть втручатися в нього, поки у вас не буде доказів. Принаймні, більше, ніж ваші побоювання, щоб висловити їм '.
  
  Я відкрила свій синій блокнот і почала робити нотатки про зустріч. Проставила дату і час на сторінці і записала пропозицію PSD. PSD були Відділом професійних стандартів, які відповідали за підтримання порядку в поліції.
  
  'Обмежте доступ ХОЛМСА до необхідного персоналу". Бакстер продовжив, роблячи власні позначки. 'Тримайте Аарона в курсі подій і також обмежте доступ в оперативну кімнату для основного персоналу'.
  
  'Ах, на цій ноті...
  
  'Так. 'Він відірвав погляд від свого блокнота.
  
  'Раніше мене провідав Чи Кейв. Він хоче, щоб його відрядили до розслідування. Він думає, що міг би дати нам багато інформації про Телботі і попередньому розслідуванні, і, чесно кажучи, я думаю, що він міг би. Але у світлі моїх нинішніх побоювань я не впевнений.'
  
  'Як ти вважаєш, наскільки він може допомогти?
  
  'Він був там в день вбивства Блейка. Він знає копів, з якими був знайомий Блейк. Я думаю, він був би надзвичайно корисний. Нам просто потрібно забезпечити йому алібі, перш ніж ми доставимо його в суд, і тільки тоді, якщо він зрозуміє серйозність матеріалів, доступ до яких обмежений, він отримає.'
  
  'І ти думаєш, що це гарна ідея, що він працює з тобою над цією справою, Ханна?' - запитав він з-за свого бездоганно причепуреної столу. Де він зберігав всі свої папери, я поняття не мала.
  
  'Я думаю, він може багато чого запропонувати. Багато проникливості'.
  
  'Але після того, що я чув, команда вже розібралася з Россом?
  
  'Ми вже пройшли через це".
  
  'Однак я питаю, чи готові ви взяти на себе іншого крихкого офіцера, якому потрібний рівень підтримки, необхідний Кейву? Ви знаєте, він не буде прогулянкою в парку. Його напарник був застрелений, і він вижив. Мало того, що він буде справлятися зі своїм горем, як це було з Россом, але дуже ймовірно, що буде почуття провини вижив, яке, навіть якщо б у Росса було таке відчуття, воно і близько не було б таким сильним, як у Кейва, тому що Росс не ходив у той підвал з Саллі. 'Бакстеру вистачило порядності виглядати збентеженим, згадуючи її ім'я в цій розмові, хоча він не був залучений у все це. Він продовжив, незважаючи ні на що. 'Але Кейв був у тому будинку, і на нього там напали, але він вийшов звідти живим. Він помовчав. Щоб віддихатися, щоб відчути удар? 'Це повинно вплинути на тебе.
  
  Я був добре обізнаний про те, як вплинула на вас втрата колеги. Я намагався не звертати уваги на його неприхильність до цього питання. Ми всі справлялися з цим по-різному.
  
  Я глибоко зітхнув. 'Я усвідомлюю це, і моя відповідь - так. Я хочу взяти його, тому що думаю, що він того вартий. З точки зору розслідування, тому що він потрібен нам для нашого розслідування і для розслідування справи Блейка, щоб з'ясувати, що в ньому пішло не так, якщо ми зможемо. '
  
  Він кинув на мене застережливий погляд.
  
  'Якщо це спливе, я маю на увазі, в рамках нашого розслідування. І ще, я думаю, що він стоїть сам по собі, йому варто приділити час, як колегам, якщо це те, що йому потрібно, щоб допомогти йому пройти через це, тоді так, кожен з нас повинен бути готовий підтримати його. 'Не зайшов я занадто далеко?
  
  'Ризикуючи, що він зіпсує наше розслідування і виставить підрозділ в поганому світлі? Ми не можемо ризикувати за тим же сценарієм, що і Росс.
  
  'Він буде під наглядом на всьому шляху. Я буду ставити його з ким-небудь в пару на кожному етапі шляху.
  
  'Заради Бога, Ханна, не став його в пару з Россом. Я зараз тут і не хочу, щоб до мого імені домішувалася бруд.
  
  Він мав на увазі, що у нього попереду була запланована кар'єра. 'Я не буду. І я не буду ставити його в пару з Пашею. Завжди будуть Мартін, Аарон або я'.
  
  'Добре, Ханна, але спочатку тобі потрібно схвалення його інспектора'. Він відкинувся на спинку стільця і окинув мене оцінюючим поглядом. 'Є ще проблема з пресою'.
  
  Рис.
  
  'Ах, так, вони.
  
  'Вони зацікавляться цією справою. Вони ще не закінчили міркувати про те, як йому вдалося втекти від власного звинувачення, а тепер ми розслідуємо його вбивство. У них буде день відкритих дверей'.
  
  'Я попрацюю з Клер над прес-релізом, перш ніж поїду сьогодні'. Клер Беттс була нашим представником по зв'язках зі ЗМІ.
  
  'Зроби це. Я не хочу бачити заголовки, подібні тим, що я бачив кілька місяців тому, коли у тебе була робота Найта.
  
  Робота, на якій скорботний батько Ісаак Найт додавав дигоксин у продукти в магазинах, щоб люди могли його вживати. Це забрав життя кількох людей і викликало заворушення на вулицях, оскільки серед населення зростала паніка. Преса влаштувала вечірку з нападками на поліцію за те, що вона недостатньо швидко його впіймала.
  
  'Тим не менш, у нас більше шансів з цим, як тільки Джек отримає кулю зі своєї голови, ми проведемо балістичну експертизу, зберемо записи з камер відеоспостереження, оглянемо машину, і поліцейські проведуть обхід будинків, і ми також простежимо за цим. Плюс, ' я нахилився до нього, - нам потрібно поговорити з безліччю колег і членів сім'ї, яким потрібно повідомити про своє місцезнаходження, не тільки сьогодні вранці, але ми подивимося, що вони робили минулої ночі. Подивимося, хто зможе розповісти нам, що відбувалося з Телботом, крім судового розгляду. Це не буде схоже на справу Найта, де нам довелося чекати, поки наступна жертва помре, тому що ми поняття не мали, куди він подів свої товари '.
  
  'Той довбаний репортер, який не вгамовувався в поліції, як там його звали, Гейл якийсь там.... Я не міг повірити в те, що читав.
  
  'Ітан Гейл.
  
  'Так, він. Адже його більше немає в "Сьогодні", чи не так?
  
  - Ні, після роботи в "Знайти" його підібрала одна з національних команд у Лондоні, так що він додав ходу і рушив далі.
  
  'Я б сказав, скатертиною дорога.
  
  У мене здавило груди. 'Він дійсно доставив нам чимало клопоту.
  
  Я встав. 'Отже, ми згодні співпрацювати з копами, що проводять розслідування, і сім'єю Блейк?
  
  Так, але, заради Бога, Ханна, тримай при собі, інакше у нас на руках буде заколот.
  
  
  
  
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Ханна
  
  
  
  Чи прочекав на станції весь день. На щастя, це був його вихідний, і він не витратив даремно цілий робочий день. Я повідомив йому, що не можу змусити його чекати в кімнаті для нарад, і йому доведеться зайняти себе, поки я приймаю рішення про його місце в команді. Він виглядав стурбованим, коли сів навпроти мене і Аарона.
  
  Аарон був спокійний, коли я обговорював можливість того, що винний у цьому злочині може бути ідентифікований як офіцер поліції або член сім'ї Блейка. Мене це не здивувало. Він був ідеальною людиною для роботи. Він запропонував поінформувати команду, не привертати до цього увагу. Що їм достатньо довіряють, щоб залучити їх. Він був прав. Незалежно від того, що сказав Бакстер, команді потрібно було знати, і я вірив, що вони будуть зберігати цю інформацію в таємниці.
  
  Прямо зараз очі були широко розкриті, а його права нога підстрибувала вгору-вниз. Він подивився на мене, а я спостерігав за ним, і поклав руку на коліно, щоб зупинити підстрибування.
  
  "Дякую, що почекали,' сказав я.
  
  'Я хочу зробити все, що в моїх силах, щоб допомогти, мем.
  
  'Я знаю, що хочеш". І я розумів цю потребу, це бажання. 'Проблема в тому ..." Як запитати у нього алібі, не видаючи нашу лінію розслідування? Способу не було. Мені довелося бути різким. 'Перш ніж ми зможемо дозволити вам прибути в команду, нам потрібно знати, де ви були рано вранці, і ми повинні підтвердити це'.
  
  Його очі розширилися ще більше. Я не думала, що це можливо. Його голова мотнулась з боку в бік, коли він перевів погляд з мене на Аарона і знову на мене. 'I... er... Я, о, так, звичайно. Він моргнув.
  
  'Ти розумієш, чому ми запитуємо, Чи що? - Запитав я його.
  
  Він зблід.
  
  'Ти був там, коли вбили Кена і коли Телбот пішов з суду вільною людиною. Нам просто потрібно прикрити наші бази.
  
  "Я розумію", - сказав він. Я можу сказати тобі, де я був цим ранком. Де я буваю щоранку, якщо не йду на роботу. Я вдома. Моя бабуся живе зі мною. У неї хвороба Альцгеймера.'
  
  'Мені шкода це чути.
  
  'Дякую. Не так вже погано, що їй потрібно в будинок престарілих, але за нею потрібен догляд. Якщо мене там не буде, мені доведеться найняти доглядальницю. Поспостерігати за нею, переконатися, що вона не спробує приготувати собі їжу і підпалити будинок. Він опустив голову. 'Чи щось подібне.
  
  'І вона може сказати нам, що ви були вдома рано вранці?
  
  Йому знадобилася хвилина, перш ніж він підняв голову. Ми перечекали його. Я подивився на Аарона. Бідна дитина. Це була величезна відповідальність. Аарон знизав плечима. Потім Чи підняв очі, його обличчя прийняло саме пасивне вираження, на яку він був здатний. Його змусили встати на місце. 'Немає. Ні, вона не може. Вона не змогла б згадати. Ну, вона може, але це не гарантовано. Але вона рано встає. Вона погано спить, тому я можу сказати вам, що телевізор був включений, і я можу розповісти вам, що було у передачі за сніданком і про що йшлося. Ви також можете перевірити розташування GPS на моєму телефоні, якщо вам так хочеться. Ти побачиш, що я був удома.'
  
  'Мені шкода, що доводиться так чинити з тобою, Чи що. Але ти розумієш, що чесність розслідування повинна бути перевірена самим ретельним чином?
  
  Він знову кивнув. 'Так. І я все ще хочу, щоб мене відрядили, якщо ви погодитеся взяти мене, коли все перевірити.
  
  'Добре, добре. Ви нам дійсно потрібні. Нам потрібно перевірити і поговорити з вашим інспектором, але після цього я з нетерпінням чекаю, коли ви зможете приєднатися до нас. Ми у всьому цьому розберемося і приймемо рішення для тебе і для Кена.'
  
  
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Ханна
  
  
  
  Я прикріпив аркуш паперу формату А4 до зовнішньої двері кімнати для нарад. На ньому були слова: Нарада триває. Не входити. Мартін скоса глянув на мене, коли помітив, що я його вішаю. Скільки б брифінгів ми не проводили, зазвичай ми цього не робили. Я закрив за собою двері і зібрав команду разом.
  
  Кімната оперативного реагування - гучне місце, і знадобилося близько хвилини, щоб все стихло. Як тільки я привернув увагу всіх присутніх, я пояснив унікальну проблему, з якою ми зіткнулися. Про те, як може піти розслідування, і про те, що вони повинні бути готові до цього, і про те, що ми повинні дивитися в цьому напрямку, незалежно від того, наскільки це їх бентежить.
  
  'Ви це несерйозно, бос. Росс виглядав спантеличеним цією інформацією.
  
  'У вигляді серцевого нападу.
  
  'Хіба PSD не повинна займатися такими речами?' він поскаржився.
  
  'Вони були проінформовані. Але на даний момент немає ніяких доказів того, що в цьому замішаний поліцейський. Це всього лише можливість. Ми повинні розглянути її. Я багатозначно подивилася на нього. 'Щоб належним чином виконувати свою роботу.
  
  Він прикусив нижню губу і перестав скаржитися.
  
  'Послухайте,' продовжив я, - я знаю, що це незручно, що вам це не подобається, але це не розслідування, а лише ниточка. Напрямок розслідування, яке ми повинні розглянути. І на цій ноті, я не думаю, що це треба говорити, але я все одно це зроблю, ні за яких обставин нічого з цього не покидає цей офіс. Якщо я дізнаюся, що стався витік, я прийму дисциплінарні заходи.
  
  В кімнаті було так тихо, як я ніколи раніше не чув.
  
  'Отже, з чого ти хочеш, щоб ми почали?' запитав Мартін.
  
  'Ну, молодий констебль, який був з Кеном Блейком, коли його вбили, зголосився працювати з нами над цією справою. Думає, що він може бути корисний, і я схильний з ним погодитися. Але, беручи до уваги те, що я тільки що сказав, я хочу, щоб спочатку перевірили його алібі на сьогоднішній ранок. Якщо ти зможеш це зробити, Мартін, це було б корисно. У Аарона є подробиці. '
  
  'На нього'.
  
  'Вся інформація, яку ви вводите в наші системи, повинна бути надійно заблоковано, оскільки на даному етапі вона доступна лише нашій команді. Я не хочу, щоб звичайний комп'ютер перевірив інформацію і випадково дізнався, що у нас є оперативне розслідування, частиною якого вони є. Я також не хочу, щоб вони бігли назад до сім'ї Кена або прямували сюди, щоб висловити нам свою думку про те, що сім'я Кена могла зробити такий вчинок.'
  
  Росс щось пробурмотів собі під ніс, але я не розчув. Копам не подобаються Професійні стандарти, тому що вони розслідують справи копів, і тепер, коли я попросив їх зробити те ж саме, я зрозумів, що деяким з них це не сподобається. Я пропустив це повз вуха. На цей раз.
  
  'Гаразд, раз з цим покінчено, у нас є досить термінова справа - спробувати знайти Міллера.
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Паша
  
  
  
  Паша глянув на людей в оперативному відділі. Інспектор Роббінс передала інформацію і пішла. Щоб дати їй осмыслиться чи тому, що їй потрібно було десь бути? Паша не знав. Але простір заполонила тиша. Ніхто не вимовив ні слова. Особи рухалися, коли вони переводили погляд з однієї людини на іншого у спробі оцінити реакцію. Вона була останньою, хто приєднався до цієї групи; вона була не першою, хто прокоментував б їх нове завдання.
  
  Палець дістався до її рота, і вона виявила, що здирає шкіру з нігтя. Шкіру, яку вона намагалася залишити в спокої. Вона віднесла крихітний шматочок, який відірвала, в кімнату і сіла собі на руку, щоб запобігти подальші атаки.
  
  'Отже ...' Росс не витримав першим. Якщо б ви попросили її поставити на те, хто заговорить першим, вона б поставила на Росса. Він їй подобався. Вони все їй подобалися. Але їй подобалося, як Росс говорив те, що думав. Ти знала, на що ти здатна з ним. І хоча це не завжди виявлялося для неї позитивним досвідом, вона воліла знати, і тоді вона могла впоратися з цим.
  
  Мартін відкинувся на спинку стільця, заклавши руки за голову. Поза, яку, як тепер зрозумів Паша, він брав за замовчуванням для відпочинку. 'Дааааа, - протягнув він, піднявши брову.
  
  Росс потер кінчик носа долонею. Потер ще раз. Що ти думаєш? - запитав я.
  
  Мартін розсміявся. Глибоко в животі у нього загурчало, зморшки навколо очей зібралися, від чого обличчя засяяло. 'Ти сам почав цю розмову, Росс, спочатку розкажи нам щось.
  
  'Паша? Росс подивився на неї.
  
  'Росс,' пробурмотів Мартін. Потім підморгнув Паші, який був радий втручання.
  
  'Гаразд. Гаразд. На цей раз він потер обличчя. 'Я не приєднався до "Професійним стандартам", я приєднався до "Серйозних злочинів"; це мене не влаштовує. Я полюю за злочинцями, а не за копами.'
  
  Мартін ще більше відкинувся на спинку стільця. Паша подумав, чи не піддасться йому крісло, почекав, поки воно піддасться, але воно витримало.
  
  'Бос не просив нас активно розслідувати дії поліцейського у зв'язку з конкретним правопорушенням, Росс", - пояснив Мартін. 'Вона сказала, що при виконанні повсякденних обов'язків у цьому розслідуванні, можливо, спливуть імена співробітників поліції з-за того, в чому Талботу було пред'явлено звинувачення і за що він постав перед судом. І з-за цього вона хоче, щоб ми дотримувалися повну конфіденційність, щоб розслідування було безпечним. Різниця є.'
  
  Паша думав, що в його словах є сенс. Вона думала, що інспектор все одно мав сенс, коли вона поінформувала їх про це.
  
  'Але, да ладно вам, копи? Росс все одно цього не зазнав.
  
  'Ти не думаєш, що можуть бути продажні копи, Росс? - Запитав його Паша.
  
  Він відкрив рот, щоб відповісти. Вона практично бачила, як він гарячково міркує, а потім знову закрив його. Потім ще трохи подумав, перш ніж заговорити. 'Я не говорив, що не можна дістати продажних копів. Звичайно, можеш. Я просто не відчуваю себе комфортно, будучи тим, хто розслідує їх.'
  
  Дихання вибило з грудей Паші, і вона швидко втягнула повітря, щоб заповнити його. Найменший ознака того, що щось було не так.
  
  'Росс, тобі не здається, що наш обов'язок - постійно стежити один за одним?' запитала вона.
  
  Він насупився. Прибрав неслухняне пасмо волосся на очі.
  
  'Наприклад, якщо б ви побачили або почули, що колега робить щось, чого він не повинен робити, хіба ви б не відреагували на це?'
  
  Складки стали глибше. Мартін прибрав руки з-за голови і нахилився вперед на своєму сидінні.
  
  'Наприклад, що?" запитав Росс.
  
  З губ Паші зірвався зітхання. 'Ну, а як щодо того, щоб бути дуже енергійним під час арешту?
  
  'Ти дійсно можеш судити когось іншого, якщо сам у гущі подій?" він відповів.
  
  'Бувають випадки, коли це не бійка, але хтось може просто застосувати надто багато сили, і ви можете стати свідками цього, але заради аргументації давайте розглянемо інший приклад'. Вона підняла очі, поки її мозок прокручував можливі сценарії. 'А що, якщо ви відчуєте запах алкоголю від колеги на роботі і зрозумієте, що це з минулої ночі, ви б поговорили з керівником?'
  
  Мартін подивився на Росса. Росс потер обличчя. 'Чому я отримую третю ступінь?' простогнав він.
  
  'Тому що мова йде про те, щоб відповідати вищим стандартам, Росс, і ми всі повинні прийняти це і стежити за цим в себе і один одного'.
  
  'Гаразд, гаразд, я зрозумів твою точку зору. Це частина розслідування, яку необхідно завершити, так що мені потрібно заткнутися і розібратися з цим. Добре підмічено, Паша. Він підняв долоні обличчям до неї і розсміявся.
  
  Мартін відкинувся на спинку стільця.
  
  Россу вдалося зрозуміти, до чого хилить Паша, навіть не відповівши на її питання.
  
  
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Ханна
  
  
  
  Хлоя Берд жила на Аркрайт-Уок в Медоуз. Тиха вулиця з червоної цегли, яку муніципалітет намагався упорядкувати, з деревами, посадженими на тротуарі через рівні проміжки часу. Хлоя була симпатичною дівчиною. Не зовсім те, чого я чекав від дівчини одного з братів Телбот. Вона здавалася самодостатньою у своєму власному домі, який був чистим і доглянутим, вона була одягнена добре і ні в найменшій мірі не зухвало, що, можливо, стереотипно для Телбота, я частково очікував, що у неї буде трохи більше оголеної натури, але вона була в джинсах і простий синій футболці. Її волосся зібране ззаду в кінський хвіст. На обличчі немає макіяжу. До того часу, коли ми з Аароном з'явилися на порозі її будинку, вона вже знала про смерть Телбота, як я припустив, від одного з Тэлботов або когось з їх банди, і вона зі спокійним гостинністю провела нас у вітальню.
  
  'Я думаю, у вас є син, міс Берд, можу я запитати, де він зараз?' Я не хотів, щоб він вступав у складний і емоційна розмова.
  
  'Він все ще в школі, і ти можеш називати мене Хлоєю.
  
  Тепер, придивившись уважніше, я зрозумів, чому на її обличчі не було косметики, воно було злегка опухлим, очі мали рожевий відтінок. Вона деякий час плакала. 'Я шкодую про твою втрати, Хлоя'. І я жалкував. Спостерігати за болем інших було однією з найгірших частин моєї роботи. Можливо, її вибір супутника життя був не самим розумним, але їй все одно було боляче. Ніхто не заслуговував втрачати кохану людину з-за насильства. Якщо вірити тому, що людина, яка загинула в результаті насильства, заслуговував такої смерті чи ні, то люди були тими, кому належало зібрати все по шматочках. Чи варто їй взагалі зв'язуватися з Саймоном Телботом, також було б предметом гарячих суперечок, якщо б я поставив це питання в офісі, але, на щастя для мене, я б цього не зробив, інакше пішов би з моторошною головним болем.
  
  Хлоя присіла на край дивана, міцно затиснувши руки між колінами.
  
  'Сьогодні нам потрібно дещо дізнатися, Хлоя.
  
  'Добре. Її голос був тихий.
  
  'Може здатися, що ти зраджуєш його, але тепер він пішов, і йому не можна завдати шкоди. Що ми можемо зробити, так це встановити і заарештувати того, хто це зробив. Нам потрібно знати, про що казав Саймон, коли був тут минулої ночі. І потім нам потрібно знати, скільки він пішов сьогодні вранці.'
  
  Хлоя підхопилася зі свого місця. Підійшла до вікна.
  
  'Давай я приготую тобі випити,' запропонував Аарон і вийшов з кімнати в бік кухні в задній частині будинку.
  
  'Він був радий покинути суд, як ви можете собі уявити", - сказала вона.
  
  Я почекав, поки вона продовжить. Вона пройшлася по кімнаті. Підійшла до вікна, обхопила себе руками і дивилася на вулицю, як мені здалося, цілу вічність. Я залишив її роздумувати про те, як багато вона готова нам розповісти. Якщо я дам їй час, вона зможе розповісти нам усе, що нам потрібно, без необхідності тиснути на неї. Я не хотів йти туди і руйнувати будь-наш шанс отримати інформацію від цієї молодої жінки.
  
  Аарон повернувся в кімнату з паруючою кухлем в руці. Він подивився на мене. Я похитала головою. Його поява спонукало Хлою обернутися. Повернуло її сюди і зараз. 'Мені дуже шкода, - сказала вона, повертаючись до дивана.
  
  'Все в порядку. Розкажи нам, що ти знаєш.
  
  Вона повернулася в колишнє положення, затиснувши руки між колінами. Аарон поставив кухоль на маленький приставний столик зліва від неї і простягнув мені іншу кухоль. Я дбайливо тримала її в руках. Він став додавати краплю холодної води, щоб її можна було пити, а не тримати в руках напій, який ти не можеш пити, перебуваючи в будинку скорботних родичів. Це давало вам простір, коли вам це було потрібно, якщо ви брали напій, або для того, щоб вони могли зібратися з силами, або трохи поплакати, якщо це було те, що їм було потрібно. Або, в даному випадку, змусити себе поговорити на важкі теми. Може бути, тема, яка здавалася мені зрадою.
  
  'Що б це не було, зараз це може тільки допомогти Саймону, а не нашкодити йому. Він не може постраждати ні від нас, ні від кого-небудь іншого, - знову заговорила я.
  
  Хлоя злегка хитнулася вперед, потім знову назад. 'Минулої ночі він радів. Я ніколи не бачила його на такому взводі.
  
  'Цього слід було очікувати, чи не так?' запитав Аарон, який тепер сидів поруч зі мною.
  
  'Це було по-іншому'. Вона заплющила очі. 'Це була більше, ніж проста радість від його звільнення'. Її очі відкрилися. Вона подивилася на нас. 'Хоча я знаю, що цього більш ніж достатньо, щоб бути в захваті. Вона потерла особа. 'Про Боже. Це жахливо. Я не маю на увазі, що він повинен бути ... Будь-якої повинен бути в захваті від того, що вбивство офіцера поліції зійшло йому з рук. Мені так шкода. Сльози наповнили її очі. Вона знову встала, підійшла до вікна, виглянула назовні, повернулася, сіла і знову витерла обличчя. Тихі сльози потекли по її щоках.
  
  'Все в порядку. Тебе там не було. Ти не натискав на курок. Можу я запитати вас, - я зробив паузу, їй було б важко відповісти, я не знав, чи відповість вона, - Саймон коли-небудь зізнавався вам, що він дійсно вбив констебля Блейка? Мені потрібно було знати правду. Все було взаємопов'язано, в цьому я був упевнений.
  
  Хлоя похитала головою. - У будь-якому випадку, він мені нічого не сказав. Коли я відвідала його у в'язниці, він сказав, що чим менше я буду знати, тим безпечніше для мене. Ще більше сліз полилося. 'Мені так шкода'.
  
  'Не варто,' заспокоїв я. Я був розчарований. Але Телбот був розумний. Він старався, щоб його коло було як можна менше. 'Отже, давайте повернемося до минулої ночі. Що він тобі сказав?
  
  'Справа була не стільки в тому, що він сказав. Справа була в його настрої. Він був в ейфорії. Хоча він сказав, що знав, що це станеться, і просив мене не турбуватися'.
  
  'Він зовсім не виглядав стурбованим? Не говорив, що у нього з ким-то були проблеми?
  
  'Не минулої ночі. Він був, ну, я не могла перешкодити йому пити чи сміятися, і мені довелося кілька раз сказати йому, щоб він говорив тихіше через Джейкоба.
  
  'Ваш син?
  
  'Так. Він був у ліжку.
  
  Я випив свій чай. На мить задумався. Це не підходило. 'А як щодо проблем, коли він був усередині? Він тобі про це коли-небудь розповідав?
  
  Хлоя похитала головою. Витерла висихають сльози з обличчя. 'Немає. Він був розслаблений всякий раз, коли я відвідувала його. Що траплялося нечасто. Я ненавиділа це місце. Те, як з тобою поводяться, коли ти входиш. Як ніби ти злочинець. Я знаю, що це має бути зроблено, і це тому, що вони злочинці, але мені це здалося незручним. І я знала, що у нього є брат і мама, так що я не відчувала себе дуже погано.'
  
  'Добре. У мене є ще одне питання. У скільки він пішов цим вранці?
  
  'Він пішов в 5 ранку, Джейкоб - рання пташка.
  
  Тепер у нас була система відліку для вбивства Саймона Телбота.
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Ханна
  
  
  
  
  
  Було вже пізно, коли я вийшов з офісу. Це був довгий день. Я втомився і був готовий розслабитися будинку і зануритися в глибокий келих червоного вина. Виходячи останнім з кімнати оперативного реагування, я вимкнув світло, зануривши приміщення в темряву. Це був повний контраст з тим, що було годиною раніше. Тепер тут було мирно і тихо. Раніше тут була якась активність і шум.
  
  Моє тіло скаржилося, але я спустилася на перший поверх по сходах, а не на ліфті. Якщо б я здався до того, як добрався до своєї квартири, цілком можливо, що хто-небудь знайшов би мене на парковці міцно спить, прийшовши на нічну зміну, яка, судячи з моїм годинником, повинна була відбутися приблизно через двадцять хвилин.
  
  На вулиці було прохолодно, але відчувалося, що вночі очікується сильний дощ. Як і всередині вокзалу, ввечері, коли весь денний персонал йшов, автостоянка виглядала по-іншому. Ви боролися за місце, коли приїжджали вранці, але вночі це місце було практично у вашому розпорядженні.
  
  Я забрався в свою машину і включив обігрівач, щоб позбутися відчуття вогкості, і вимкнув радіо. Я був не в настрої слухати музику, зараз мені хотілося тиші і простору.
  
  Виїхавши за ворота, я попрямував додому і подумав про минулий день. День, якого я не очікував, коли прокинувся.
  
  Рух було слабким, але я помітив, що одна машина їхала трохи позаду мене. Я скинув швидкість і дав їй можливість перебудуватися і обігнати мене, але вона прилипла як приклеєна і залишалася прямо за мною. Почуття неспокою поповзло вгору по моєму хребту.
  
  На Лоуер-Парламент-стріт, коли я проїжджав повз Motorpoint Arena, автомобіль включив фари на повний світ, не звертаючи уваги на інші машини на дорозі. Я здригнувся, коли яскраве світло вдарило мені в очі. Заревли автомобільні гудки. Видимість дороги погіршилася, коли яскраве світло, що відбилося від дзеркала заднього виду. Я вилаявся, потім опустив дзеркало. Хто був цей ідіот і у що вони грали?
  
  Не встиг я поставити питання, як дальнє світло повернувся до далеких фарам. Але машина залишалася позаду мене. У будь-який момент між нами було не більше декількох футів. Я знову скинув швидкість, щоб дати їм шанс проїхати повз мене, але водій залишився позаду. Це було агресивне водіння. Цей водій хотів привернути мою увагу.
  
  І у нього це вийшло.
  
  Чим ближче я під'їжджав до будинку, тим більше мене турбувало, що цей водій стежить за мною. Я не хотів нікого приводити туди, де я жив.
  
  Що мені робити? У мене не було з собою ніякого набору. Ми не могли забрати наш CS-спрей зі станції. Мій asp був у шухляді мого столу.
  
  На Канал-стріт я загальмував на одній зі стоянок. Гарна це була ідея чи ні, можна було тільки сперечатися, але у мене було кілька варіантів. Так, я міг би закрутити цього водія у веселому танку прямо до поліцейської дільниці, але у мене було передчуття, що вони відірвуться і знову наздоженуть мене, коли я спробую повернутися додому. Ні, я повинен був зустрітися з ними лицем до лиця і з'ясувати, чого вони хочуть.
  
  Коли я натиснув на ручне гальмо, ззаду загальмувала машина.
  
  Вони безумовно хотіли поговорити зі мною. Я міг би придумати більш прості способи домогтися цього. Я дістала свій телефон з сумки, набрала номер диспетчерської, але не натиснула на значок набору номера, хоча він був готовий до роботи, якщо в ньому виникне необхідність. Потім я сховав телефон у кишеню, відстебнув ремінь безпеки і вибрався назовні, щоб зустрітися обличчям до обличчя з іншим водієм.
  
  Якого біса я робив? Навряд чи це було підходяще місце для цього. Не в цей час дня.
  
  На дорозі всі ще були машини. Я був тут не один. Це було не ізольоване місце для зупинки і навіть не ізольоване місце, було залучено мою увагу, але зупиниться яка-небудь з цих машин, щоб допомогти, було іншим питанням.
  
  Закриваючи двері, я вперше побачив марку машини, яка йшла за мною. Я не міг розгледіти її з-за світла фар у дзеркалі заднього виду. Темно-синій Range Rover. Дуже схожий на той, що належав Саймону Тэлботу.
  
  Збіг?
  
  'Детектив-інспектор Роббінс,' сказав він через відкрите водійське вікно.
  
  Натан Телбот притулився до одвірка "Рейнджровера", висунувши лікоть у вікно, його обличчя було в тіні з-за відстані від вуличного ліхтаря. Його голос був тихий, але в ньому відчувалося щось таке, в чому я не була до кінця впевнена...
  
  "Що я можу для тебе зробити, Натан? Я був різкий і по суті. Я не оцінив плаща і кинджала. Спроба налякати мене? Але чому? Якщо це було так.
  
  'Сідай, гаразд? Ми можемо поговорити.
  
  Я схрестила руки на грудях. Примружившись, подивилася на нього. 'Я так не думаю. Якщо ти хочеш поговорити зі мною, вийди сюди і поговори зі мною. Я не схвалюю такий підхід. У вас є мої робочі контактні дані. Ви могли б зв'язатися зі мною, і я приїхав до вас чи знайшов час зустрітися з вами в офісі.'
  
  Він розчахнув свою дверцята, змушуючи мене відійти убік. Я все одно була на дорозі. Я обійшла машину спереду і ступила на тротуар, куди він пішов за мною.
  
  Ти думаєш, я повірю, що ти приділив би мені сьогодні більше часу, якби я попросив? Всі ви витрачаєте весь свій час, намагаючись звинуватити нас в тому чи іншому лайні, так чому я повинен вірити, що ви зараз зробите які-небудь зусилля, щоб зловити вбивцю мого брата?'
  
  Я міг краще бачити його з машини, і він виглядав виснаженим, змарнілим, сірим навіть у слабкому світлі вуличних ліхтарів.
  
  'Згоден, якщо це те, у що ти віриш, - я втупився прямо на нього, - що далеко від того, як ми працюємо. Що змушує вас думати, що стеження за мною і зупинка мене на вулиці таким чином змінять те, як я веду справу?'
  
  Натан провів руками по обличчю. "Я просто хочу поговорити з тобою і попросити тебе поставитися до цього серйозно. Що в цьому такого поганого? Скажи мені?
  
  Я глибоко зітхнула. 'В цьому немає нічого поганого, Натан. Неправильним є те, як ти до цього підійшов.
  
  Він зробив крок до мене. Я стояла на своєму. 'Я хочу, щоб ти пообіцяв мені, що зробиш для мого брата все, що зробив би для будь-якого іншого. Він не заслуговує нічого, крім самого кращого обігу. Він підійшов ще на крок ближче. 'І це в тому числі від тебе.
  
  На цей раз я ступив до нього. Тепер ми стояли майже лицем до лиця. 'Я запевнив вас, що це розслідування проводиться так само, як і будь-яке інше. Це не зміниться. Однак ми, звичайно, були б вдячні вам за допомогу.
  
  Натан зробив крок назад, озирнувся. Потік машин тепер був мінімальним. - Що ви маєте на увазі, від мене?
  
  'В даний час мені начхати на ваш бізнес. Але там може бути інформація, що має відношення до нашої справи, яку вам потрібно буде передати нам'. Я підвищила голос: Які завжди можна передати через вашого співробітника зі зв'язків із сім'єю, Амелія'. Я висловила свою точку зору.
  
  Він зціпив зуби, але злегка нахилив голову, погоджуючись. 'Я хочу знати, яке місце ви займаєте в розслідуванні. Ви тримаєте нас в невіданні. З-за того, хто ми такі?'
  
  Я похитала головою. Це дійсно не повинно було статися ось так. 'Ні, Натан, не з-за того, хто ти є, а з того факту, що нам поки нічого тобі сказати по суті'.
  
  'Я хочу знати, що ти робиш. Зловити його вбивцю. Вбивцю Саймона.
  
  'І для цього також існує Амелія. Вона - сполучна ланка між тобою і розслідуванням. Між нами постійний потік інформації. Якщо ми що-небудь дізнаємося, ми дамо їй знати, і вона розповість вам.
  
  'Не ти? Що, у тебе немає на нас часу?
  
  'Якщо це важлива подія, тоді да, я прийду, але повсякденними справами буде займатися Амелія. Ти повинен дозволити нам робити нашу роботу, Натан'.
  
  Я могла бачити, як його очі наповнилися сльозами, навіть в цьому півмороку. Блиск блиснув, і він відвернувся від мене.
  
  'Я дозволю тобі йти своєю дорогою. Він попрямував до водійських дверцятах.
  
  'Значить, ви будете співпрацювати зі слідством?
  
  Натан забрався на водійське сидіння і з глухим стуком зачинив дверцята. 'Я любив свого брата, інспектора Роббінса. Я зроблю те, чого він від мене хотів'.
  
  
  
  
  
  
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Ханна
  
  
  
  
  
  Мені подобалося бувати в своєму офісі вранці, поки всі інші не прийшли. Не багатьом людям подобалося моє простір. Вони стверджували, що там було неохайно. Більш грубим словом було "Безлад". Я волів думати про це як про картотеку, в якій я міг би орієнтуватися.
  
  В будинку панувала умиротворення, яке дозволяло мені входити в день поступово, а не кидатися в нього з головою. Приготувавши гарячий напій, я перевірив більшу частину електронних листів, які прийшли вчора і вночі, і слухав, як станція почала прокидатися, двері відкривалися і закривалися, а з коридору долинали голоси - люди впізнавали один одного.
  
  Не було нічого термінового, на що мені потрібно було реагувати. Криміналісти виявили три набору відбитків пальців навколо віконної рами пасажирської двері машини Телбота. Два належали чоловікам, які, як відомо, були частиною команди, плюс Натану Тэлботу. Поки у них були підстави для того, щоб там були їхні відбитки пальців. Всі вони добре знали жертву і, ймовірно, проводили час з ним в машині або біля неї. Нам потрібно було більше, щоб продовжити роботу з цими відбитками пальців, але це були принаймні два імені, які можна було додати до ХОЛМСА. Гері о'брайен і Мак Робсон.
  
  О'брайен і Робсон були членами банди низького рівня. Вони були відомі тим, що продавали Талботам кокаїн, і не були перебірливі в тому, кому його продавали. Гері відсидів термін після того, як його зловили за продажем у шкільних воріт тринадцятирічним дітям. Оскільки він тримав рот на замку, то звільнився і повернувся до своєї старої роботи. Єдине, що можна було сказати про Талботах, це те, що вони були лояльні й винагороджували лояльність своєї команди. Саме так вони утримували себе на вершині дерева у своєму світі. Якщо ви були на правильному боці Талботов, вам не потрібно було їх боятися, і навіть шахраї хотіли залишатися в безпеці. Гарантована робота, якщо хочете. Вони правили, керуючись страхом і залякуванням, але вони поважали вас, якщо ви підтримували їх.
  
  Намагався Натан залякати мене минулої ночі або він був щиро засмучений і убитий горем через свого брата і нездатний вчинити правильно? Я не знала. Він виглядав убитим горем. Я б дав йому презумпцію невинності.
  
  Росс сидів за своїм столом і, схоже, працював за комп'ютером, але коли я увійшов в оперативну кімнату, з його боку почувся сильний шум. Здавалося, я натрапив на кінець анекдоту про його витівки попереднім ввечері, в якому було задіяно неабияку кількість алкоголю і молода жінка. Мартіну і Паші наклали шви, а Чи, якого мені вдалося відрядити, принаймні, на короткий період часу, з усіх сил намагався виглядати розслабленим, але він сидів на краєчку стільця.
  
  Ерон сидів за своїм столом з парою затичок у вухах, поглинений роботою. Я поплескав його по плечу і посміхнувся. Він витягнув їх.
  
  "Доброго ранку. Надто шумно для тебе?
  
  'Сьогодні вони в піднесеному настрої. Я думаю, той факт, що у них є хороша робота, за яку треба братися зубами, підбадьорив їх. Я не можу впоратися з рівнем шуму '. Я знав, що він боровся з цим. 'Особливо так рано", - пояснив він.
  
  'Всім доброго ранку.' прогримів Бакстер позаду нас. Аарон здригнувся. Я встала з того місця, де примостилася на його столі.
  
  "Доброго ранку, Кевін.
  
  'Сподіваюся, все добре виспалися, оскільки я впевнений, що у нас сьогодні заплановано напружений день, чи не так, Ханна?
  
  'Ми так і робимо.
  
  У кімнаті запанувала тиша. Вони все ще не знали, як поставитися до нашого новому директору, і тому вели себе в типовій поважній манері.
  
  'Тоді що ми маємо? Він потер руки.
  
  Я пройшла в передню частину кімнати і повідомила їм інформацію про відбитки пальців та електронному листі від Джека, вказавши час вечора.
  
  'Сьогодні ми з Россом присутні на розтині. Вам всім потрібно продовжити свої розслідування. Необхідно завершити обхід будинків. Необхідно встановити місцезнаходження камер відеоспостереження в цьому районі, зібрати їх, доставити сюди і переглянути. Показання свідків. Хоча я знаю, що у нас їх не вистачає для цього. Сподіваюся, старе досьє по справі з'явиться сьогодні, і ми зможемо переглянути його. Я розшукаю Бірна з приводу деталей справи Міллера. Нам потрібно продовжити сьогодні. Нотатки були витіснені. 'Я виділив кімнату мамі Телбота, Карен. Я відправив Амелію Райлі, так як вважаю, що вона один з найменш загрозливих офіцерів, які у нас є, і не повинна заручатися підтримкою Карен, Нейтана або когось ще, хто з'явиться в будинку. '
  
  Задзвонив телефон, і особа почервоніло. 'Вибачте, мадам. 'Він дістав телефон з кишені і подивився на екран, його обличчя набуло більш темний відтінок червоного. 'Мем, це моя бабуся, я... е-е... я живу з нею, у неї хвороба Альцгеймера, до нас в дім прийшла доглядальниця, щоб подбати про неї, і це вона говорить по телефону, не могли б ви ...
  
  Я згадав, як він розповідав мені про стан своєї бабусі, її здоров'я в той день, коли він попросив дозволу приєднатися до команди на час прикомандирування, але нерви дня, повинно бути, стерли цей розмова з його пам'яті. 'Все гаразд, іди і візьми це. Он там'. Я вказав головою, що йому слід вийти, щоб побути наодинці. У хлопця були деякі проблеми. Я сподівався, що вчинив правильно по відношенню до нього. Зрештою, мені не завжди вдавалося чинити правильно по відношенню до своїх співробітників, про що могла свідчити втрата Саллі.
  
  'Отже,' Бакстер ляснув у долоні, демонстративний, енергійна людина, 'будемо сподіватися, що куля з прем'єр-міністра принесе якісь результати'.
  
  Мені вдалося зв'язатися з суперінтендантом Хіларі Бірн, яка надала мені контактні дані Статі Міллера. Він не був радий, що на Телботі було його ім'я, коли він помер, але був вдячний, що це сталося після його смерті, а не при припиненні пошуку, коли він був ще живий, коли ми набагато більше турбувалися б про Міллера. Він хотів знати, як це сталося. Як Тэлботу вдалося дізнатися подробиці про свідка у справі проти нього. Він був в люті, але в той же час послужливою і хотів, щоб ми перевірили це як можна швидше. Я сказав, що повідомлю йому, як тільки що-небудь дізнаюся.
  
  Я повернулася до Аарона. 'Добре, що ще відбувається?
  
  'Паша і Мартін переглядають записи від хати до хати, перевіряють їх, а потім вони вийдуть пізніше, щоб прибрати ті, яких у нас немає'.
  
  'Паша? - запитав я.
  
  Вона схопилася зі стільця, відштовхнувши його через половину кімнати з тією ж швидкістю, з якою вона схопилася. 'Мем? Росс підняв очі й усміхнувся її тривогу. Він міг би зробити це тепер, коли він був у найкращому місці, а не в безладді, і його ось-ось виженуть з підрозділу.
  
  'Як просуваються справи з переїздом з будинку в будинок?
  
  Її обличчя витягнулося. 'Не надто добре. Ніхто не хоче говорити з поліцією. Вони бояться сім'ї Телбот і наслідків, які їм загрожують. Ви знаєте, на що вони здатні; співтовариство знає, на що вони здатні. Пам'ятаєте того хлопця, який напав на свого наркоторговця, який виявився одним з людей нижчої ланки Талботов, Талботы притиснули його до землі, затиснули його мову плоскогубцями і витягли його з рота хлопця. 'Вона скривилася. 'Потім вбила в нього цвях і причепила його до шматка дерева в покинутому гаражі. Він помер би, якби його син не вийшов і не став його шукати. Але він більше з нами не розмовляв, і ми не отримали їх за це. 'Вона здригнулася. 'Я маю на увазі, наскільки це похмуро?
  
  'Це важко для суспільства", - зізнався Лі, який тільки що повернувся в кімнату.
  
  'Я знаю, що ми зіткнулися з цим. Отже, у нас нічого немає?
  
  Паша переступила з ноги на ногу. 'Не зовсім нічого. Сусідка. Вона не хотіла розмовляти з хлопцями у формі, але сказала, що поговорить з детективом. Сказала, що турбується, як би це не дійшло до Талботов, якщо вона заговорить з нами, хоча вона й намагалася допомогти. Я попросив її зайти у дільницю, щоб нас не бачили за її адресою. '
  
  'І вона натякнула, про що хотіла з нами поговорити?
  
  О так, вона була тією людиною, який повідомив про вбивство.
  
  Ми не змогли поговорити з телефонував, тому що він набрав прихований номер та не назвав свого імені під час розмови. 'Ти не подумав почати з цього, Паша?' Моє роздратування на неї знову посилився. Я відчував, як воно вирує всередині. Чому я не міг контролювати це ірраціональне почуття, яке відчував до неї? Мені потрібно було бачити в ній Пашу, а не заміну, тому що ніхто не міг замінити Саллі, і Паша не намагалася цього зробити. Все це було в моєї емоційної голові.
  
  'Перепрошую, мем.
  
  Я зітхнула і згадала свою розмову з Еві. "Що нам відомо?
  
  'Що вона встала в той ранок. Вона не чула нічого незвичайного, але вона не звертає уваги на шум в окрузі, вона думає, що вона "сліпа" до шуму, вона зробила лапки в повітрі. Двічі за два дні вони були використані. Чому все так цинічно ставилися до вибору слів?
  
  Паша продовжив: "Тому що це все одно гучне місце, так що навіть якщо б в той ранок або всю ніч лунав гучний шум, вона не обов'язково почула б його. У неї є собака, тому вона випила кави і вивела його погуляти. Вона проходила повз машини Телбота і занепокоїлася, тому що могла побачити в ній, тому уникала дивитися на неї і на нього на випадок, якщо він подивиться на неї не так, як треба, коли собака почала скиглити і гавкати на машину, вона не могла не подивитися. Саме тоді вона побачила кров на вітровому склі. Вона відвела собаку додому і подзвонила туди.'
  
  'Я хочу бути присутнім на її співбесіді, Паша, у скільки ти домовився, щоб вона прийшла?
  
  О, ем, я ем, цим ранком. Вона сьогодні вдень на роботі".
  
  'Я побачу її з тобою. 'Я пом'якшив свій тон.
  
  'І що ми збираємося робити з Міллером?' запитав Аарон.
  
  Я встала; моя дупа заніміла, коли я сиділа на краю його бездоганно причепуреної столу. 'Ми провідаємо його сьогодні вдень. Переконайся, що він в безпеці, і з'ясуй, де він був під час вбивства Телбота, поки ми будемо там.
  
  Кімната для допитів свідків знаходилася на першому поверсі поліцейської дільниці Сент-Енн, який перебував у розпалі ремонту через бомби із запальною сумішшю, кинутої в розпал отруєння Найта дигоксином кількома місяцями раніше, коли сталися заворушення, гнів яких був спрямований на поліцію.
  
  Тепер я сидів з Пашею в кімнаті для свідків з сусідкою Саймона Телбота, Тремелл Браун. Браун була стрункою жінкою, в якій вирувала надлишок енергії. Вона не могла всидіти на місці. Її коліна підстрибували, а руки постійно рухалися, поки вона говорила.
  
  Збоку від неї, виглядаючи крихітним на пластиковому стільці, сидів маленький хлопчик. Його очі були широко розкриті, що здавалися величезними темними калюжами, заповнили нервове обличчя. Маленький афроамериканець підкреслював пухкі щоки.
  
  Я нахилився до нього, знизив голос і запитав: "Як тебе звати?' Хлопчик подивився на мене. Його очі розширилися. Я не вірив, що це можливо. 'Я Ханна. 'Я повернулася до Паші, який стояв поруч зі мною. 'А це мій друг Паша.
  
  Паша коротко помахав рукою і привітався.
  
  'Він не дуже добре знаходить спільну мову з незнайомцями,' сказав Тремелл.
  
  Я не зводив очей з хлопчика. О, яка жалість; він пройшов весь цей шлях, щоб допомогти нам. Цікаво, що ми можемо зробити, щоб йому стало краще. 'Я сощурила очі і почухала підборіддя, намагаючись зробити вигляд, що розмірковую про це. Хлопчик злегка нахилив голову.
  
  'Ах! 'Я налякав його, і він підстрибнув. Я не зміг втриматися від сміху. У мене не було дітей, але цей малюк був таким чарівним, що я просто хотіла заспокоїти його в поліцейській ділянці. Дати йому зрозуміти, що нас не слід боятися. 'Я знаю, у нас зовні кілька поліцейських машин. Як щодо того, щоб, коли ми закінчимо розмову з твоєю мамою, я показав тобі одну з машин і включив фари?
  
  Його очі спалахнули, і він подивився на маму, чекаючи дозволу. 'Якщо леді дозволить. Вона погладила його по маківці.
  
  Він кивнув.
  
  'Домовилися. Я простягнула руку. 'Я Ханна,' повторила я.
  
  Він простягнув руку. 'Мене звуть Шоби. 'Його голос був ледь голосніше шепоту. Мені довелося нахилитися до нього ще ближче, щоб почути.
  
  Я не зміг втриматися від посмішки. 'Приємно познайомитися, Шоби.
  
  Тремелл схопила його за руку і не відпускала. Їй не подобалося перебувати в поліцейській ділянці.
  
  'Отже, я не любитель травички, але я не потерплю, щоб мій син бачив мертвих білих бандитів біля мого будинку. Досить того, що вони ведуть там свої справи в будь-який час дня і ночі і без цього. Вона махнула рукою в бік, як ніби справа була в кімнаті. 'Вони погана сім'я. Насправді я не хотів вплутуватися в цю справу, ось чому я не назвав свого імені, коли дзвонив.'
  
  Вона подивилась на сина. 'Але іноді ти повинен поступати правильно, чи не так?
  
  Паша подякував її за відвідини і за приділений час.
  
  'Ну, це повинно було відбутися сьогодні вранці; я повинен бути на роботі о 12 годині. Повертаюся, воняя рибою з смаженою картоплею, але це робота. Їжа в животі мого Шоби, ' відповів Тремелл.
  
  'Ми дійсно цінуємо це, - сказав я їй, крадькома зиркнувши на маленьку дитину поруч з нею,' і той ризик, якому, я знаю, ви піддаєте себе, ведучи цю розмову, тому ми не хочемо затримувати вас довше, ніж необхідно. Що ви можете розповісти нам про вчорашній ранок? Я зробив ковток чаю, я хотів, щоб вона відчула, що це була невимушена зустріч, а не дискусія про мертвому гангстерові, у якого в кишені були дані про свідка за її вхідними дверима.
  
  'Чесно кажучи, я мало що можу вам сказати. По правді кажучи, я, здається, все це сказав по телефону. Її коліна затремтіли ще дужче, але вона на мить зупинилася і повторила мої дії, взяла свій келих і зробила ковток, перш ніж продовжити.
  
  'Ми були приголомшені, що з нього зняли звинувачення у вбивстві. Що, чорт візьми, сталося?'
  
  Я знизав плечима. Я не знав.
  
  'Мммм, в будь-якому випадку, коли він повернувся, він був гучним і смиканим, ми чули, як його брат бурмотів крізь стіни про те, що буде розплата. Не зрозумів цього. Він пішов, так що я не розумію, чому їм довелося розплачуватися. Тепер вона тримала чашку в руках. Шоби затиснув свій між ніг, які жорстко стирчали через спинку стільця, оскільки він був таким маленьким. 'Потім вчора я повів Барнабі гуляти, коли побачив його. Мій друг залишився на ніч напередодні, тому був в будинку з Шоби, інакше ми б пізніше прогулялися з ним разом.'
  
  Вона поставила кухоль на стіл і схрестила руки на грудях. 'Я не хотіла дивитися на нього. Мене це лякає. Я повинна думати про свого сина. Я працюю, я не выкрадываю гроші з соціальних мереж, як ви могли б подумати, я встаю, я дбаю про свій будинок, я годую свого хлопчика, вигулюю собаку, готую Шоби до дня, до дитячого саду ...'
  
  Тремелл подивилася на мене, і спалах паніки пробігла по її обличчю. 'Він ходить тільки вдень, коли я йду на роботу, йому три роки, але я хотіла, щоб він був зі мною сьогодні. Я не пускала його. Мене кинуло в дрож від того, що сталося.'
  
  Я повернувся до Шоби, яка все це сприймала. 'Все в порядку, ми скоро перевіримо ті поліцейські машини, не так, Шоби?'
  
  Він засовався на своєму місці, горя бажанням піти, і його обличчя засяяло.
  
  Тремелл продовжував. 'Я ходжу на роботу, заробляю свої гроші і роблю все, що в моїх силах, в районі, який тутешній рада давно забув. Ті плани, які у них були по регенерації? Ха, пропали. Ми - лайно на черевиках тих, хто сидить у їхніх блискучих офісах. Граємо з їх цифрами. Але все одно я старанно працюю заради себе і свого хлопчика, навіть якщо мені доводиться жити по сусідству з такими, як Саймон Телбот. І ось я подумав, що ви заберете його і полегшите моє життя і життя усіх решти в цьому маєтку, але ні, чорт візьми, ви відпустили його, і він утік назад, як собака, підібгавши хвіст і затиснувши м'яч у зубах, який ніяк не хотів випускати. В таких обставинах завжди були проблеми, і нам доводилося жити з наслідками '.
  
  До Тремелл повернулося пожвавлення, і я не міг сказати, що винив її. Все, що вона сказала, було правдою. Я не міг їй суперечити. Я дозволив їй говорити. Паша, як я був радий бачити, пішов мій приклад, замість того, щоб перебивати і намагатися заспокоїти її. Немає нічого гіршого, ніж намагатися ось так заспокоїти когось, хто правий і хто не помиляється в своїх життєвих умовах. Це поблажливо.
  
  Я кивнув, щоб вона продовжувала.
  
  'Я боялася його не за себе. Він був гучним виразником лайна, але я боялася його за мого хлопчика'. Її обличчя пом'якшало, коли вона подивилася на нього. 'Якби зі мною щось сталося, то мій син залишився б без мами, і я не думаю, що він став би турбуватися про те, щоб перетнути цю межу і заподіяти біль дитині, щоб налякати мене і змусити замовкнути'.
  
  В її словах був сенс. Саймон Телбот був огидною особистістю, а це означало, що, швидше за все, був довгий список людей, які бажали бачити його мертвим.
  
  'Отже, я уникав дивитися на нього, оскільки помітив, що у його машині, припаркованій зовні, хтось є, він сам. Чортова претензійна ручка. На такій машині. Я проходив повз, і Барнабі почав тягнути повідець до машини і шалено гавкати на неї. Я не міг відтягнути його від неї, він був божевільним. Отже, я заглянув всередину, щоб вибачитися перед ним, зберегти мир, і ось тоді я побачив це. Ось тоді я зрозумів, що хтось надав нам всім послугу.'
  
  OceanofPDF.com
  
  
  
  
  
  
  Чи
  
  
  
  Не думав, що за все своє життя він так сильно нервував з якого-небудь приводу. Так, він нервував, коли одягав форму і коли йшов у школу підготовки, але надягти форму й піти до неї на роботу в перший раз - це викликало абсолютно новий рівень нервозності, з яким він ніколи раніше не стикався. Мартін розсміявся разом з ним, згадавши, як нервував в перший день. Вони всі пройшли через це. Носіння форми було відповідальністю. Ви відчували її тяжкість в одязі та спорядженні, прикріпленому до вас.
  
  'Це було давно, але все ще тут, нагорі. Мартін постукав себе по голові. Спогад блиснуло в його очах.
  
  
  
  Чітко пам'ятав той день, коли він ніс свій речовий мішок на станцію Редфорд-роуд для своєї першої зміни, в комплекті з бронежилетом, ременем безпеки, asp, жорсткими манжетами, сумкою першої допомоги, кишеньковою книжкою, ручками, утримувачем для каністри CS, флісовій курткою з високим коміром, непромокальними брюками, капелюхом, жонглюванням руками і прискореним серцебиттям. І там його чекав з широкою посмішкою на обличчі його наставник ПК 621 Кен Блейк. Розслаблений у своїй футболці і брюках. В руках у нього не було аптечки. Тепер відкрито сміявся над, коли він з усіх сил намагався утримати все це.
  
  'Насамперед, юнак, я приведу в порядок твій шафка, покажу, де знаходиться чайна, а потім ми відправимося в кімнату для нарад.
  
  Він познайомився з Кеном за пару тижнів до початку навчання, щоб йому було зручніше у свій перший день. Він був радий, що з цим розібралися, тому що відчував себе гірше, ніж в перший день в школі. Навіть дівчина за прилавком посміхнулася йому. І це було так, як посміхаються новому цуценяті.
  
  Зміна була гучною, і Чи задавався питанням, чи буде він коли-небудь таким, частиною команди, здатним жартувати над іншими з приводу того, що вони робили в зміну чи за її межами. Вони вітали його, але після цього він тримався осібно, слухав легкі подшучіванія. Як Хесба була пекарем зміни і планувала зробити їх всіх товстими, просто щоб добре виглядати. Як Скотт вважав, що Ріку ніколи не слід дозволяти водити машину, і як Елі був закоханий у жінку-інспектора в Центральному відділі. Кен сміявся над ними всіма, і ніхто ні в чому не жартував над ним. Він був найстаршим і шановним в зміні, і Чи думав, що йому залишилося всього кілька років, перш ніж він зможе піти на пенсію. Їх сержант, Рамеш Тіварі, дозволив їм викинути це з голови, перш ніж їм довелося долучитися і слухати. Інструктаж пройшов повз вуха Чи. Те, як вони всі запам'ятали все, що їм сказали, було вище його розуміння.
  
  Кен пояснив, що це прийде з практикою.
  
  Це була денна зміна в п'ятницю, і робочий день вже йшов повним ходом, тому їх відразу ж кинули на це. Вони розібралися з магазинним злодієм протягом години після початку зміни, і, заїкаючись, подолав застереження. Кен весь час був поруч з ним. Молодий чоловік, якого заарештували за крадіжку пляшки віскі, навіть не помітив, як нервував.
  
  Вони запланували співбесіду, яке пройшло швидко, тому що в ньому взяли участь, і до 8 години вечора вирішили прогулятися пішки.
  
  До цього часу відчув себе трохи більш комфортно у своїй власній шкурі. Або не зовсім його шкіра, нова шкіра, яку він носив, ця дивна і чужа шкіра, ця річ, в яку він вліз, яка робила його кимось іншим, кимось, на кого інші люди дивилися по-іншому.
  
  Так було до тих пір, поки вони не пішли Илкестон-роуд і повз них не пройшла зграйка дівчат. Вони були досить дорослими, щоб піти куди-небудь випити, але він би не назвав їх набагато старше. Їх спідниці були схожі на поясу, а топи були настільки занижені посередині, що у них навіть не було середній частині, і Чи відчув себе старим, раз навіть подумав про це. Невже уніформа зробить з ним саме це?
  
  Одна з дівчат вирішила зупинитися і підійшла до Лі.
  
  'Офіцер, здається, у мене неприємності.
  
  Широка усмішка розпливлася по особі Кена.
  
  Чи був в жаху. 'Як я можу допомогти? Я маю на увазі, як ми можемо допомогти?'
  
  Вона засміялася. Її рука метнулася до промежини, де повинна була бути одяг, але там була тільки шкіра між грудьми. 'Я відчуваю себе погано. Як ніби я дуже, дуже погана і мене потрібно контролювати. Може бути, надінуть наручники.'
  
  Її приятелі заревіли у неї за спиною.
  
  Кен мовчав. 'Добре, міс. Доброго вечора. Та будьте в безпеці. Чи повернувся так швидко, як тільки міг, і попрямував геть. Дівчатка покотилися зі сміху. Вовчий свист переслідував його по вулиці.
  
  Кен ляснув його ззаду по плечу. 'Звикай до цього, хлопець. Жінкам подобається форма, і ти добре робиш свою. Почекай, поки ми розповімо іншій зміні.
  
  
  'І це був Кен. Розслаблений, спокійний, послужливий і частина команди", - сказав, коли Мартін посміхнувся спогадами, що він розповів. 'Отже, якщо пошук вбивці Телбота допоможе нам з'ясувати, що сталося в будинку і на суді, тоді я буду тут до кінця.
  
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Ханна
  
  
  
  Через п'ятнадцять хвилин, показавши Шоби поліцейські машини з маркуванням і включивши фари і сирени, ми з Россом були на шляху в Королівський медичний центр, або QMC, як його називали місцеві жителі. Я по-справжньому полюбила хлопчика. Він любив машини і був у захваті, коли я сказала йому, що вона може включати фари, і мало не вистрибнув із шкіри, коли включив сирену. Я не міг втриматися від сміху, дивлячись на його маленьке личко, і, побачивши радість на обличчі її сина, Тремелл пом'якшила дискомфорт від того, що вона підтримала нас в нашому розслідуванні.
  
  Найбільша з Трастових лікарень Ноттінгемського університету перебувала на Дербі-роуд, жвавій двосмугової дорозі, що виходить з Ноттінгема. У нього була мінімальна кількість паркування для такої великої лікарні, але він міг похвалитися власною трамвайною зупинкою і власної стоянкою таксі за головними дверима, що робило його доступним для багатьох.
  
  Ми з Россом пройшли через лікарню в бік моргу і кімнати, де повинен був проводитися допит. Коли ми досягли адміністратора, хтось гукнув мене по імені. Це був гавкіт. Короткий уривок дзвінка. Я обернулася і побачила Натана Телбота з іншим чоловіком в темному костюмі і вовняному пальто, перекинутому через руку. Я припустила, що це його лікар.
  
  'Містер Тальбот, я здивований бачити вас тут.
  
  На ньому були джинси і сірий джемпер. Його обличчя почервоніло. 'Я ж сказав тобі, це мій брат, і я буду тут з ним'. Він не згадав події минулої ночі, але витримав мій пильний погляд. Він був непохитний у цьому.
  
  Я подивився на доктора, який знизав плечима. Я-вже-сказав йому, але-що поробиш, знизав плечима. 'Як я повідомив вам вчора, ви не зможете бути присутнім на розкритті. І ви дійсно не хочете там бути. Ви не хочете згадувати свого брата таким чином. Я знаю, у тебе є уявлення про те, що з ним там відбудеться. Ти дійсно хочеш бачити його таким?'
  
  Його обличчя почервоніло ще більше. Він провів руками по волоссю, потім потер потилицю. Його рухи були різкими. 'Він мій брат.
  
  Я знала, що вчорашнє впізнання далося нелегко як Натану, так і його мамі Карен. Вони були дружною родиною, і там, де для впізнання Саймона був потрібний тільки один чоловік, вони обидва наполягали на зустрічі з ним. Незважаючи на те, що ми пояснили, що у нього були пошкоджені голова і частина особи. Що, можливо, було б краще, якщо б тільки один з них піддався випробуванню при впізнанні. Вони не відступили. Обидва хотіли бути там. Заради Саймона і один одного.
  
  Асистент з моргу зробив усе можливе, щоб приховати пошкодження, при цьому залишивши більшу частину його обличчя на увазі; він поставив візок з тієї сторони, звідки було видно найменше ушкоджень. Але Росс сказав, що Натан підняв галас з приводу того факту, що його мати не змогла втримати свого сина. Що впізнання проводилося через скляну панель. І ось тепер він знову тут, і, схоже, нас чекають чергові важкі часи.
  
  "Я маю право бути там. Він підвищив голос.
  
  'Підемо, друже. Давай сядемо і поговоримо про це. - Росс вказав на стільці, придвинутые до стіни.
  
  Натан потер руки вгору-вниз. 'Я хочу бути там. Він підійшов до стільців, але не сів.
  
  Його лікар пішов за ним, поклав руку йому на плече, але був скинутий. 'Натан, тобі потрібно прислухатися до цих офіцерам", - сказав він. Його голос був м'яким. Я очікував зухвалого і гучного тони. Я припускав, що хтось із Talbot's вибере когось начебто себе. Але знову ж таки, я вважаю, це викликало б дуже багато непорозумінь.
  
  'Він мій брат,' повторив Натан.
  
  'Вибачте,' сказав я. 'Але ви не можете туди увійти. Ваш лікар може. Я подивився на нього.
  
  'Бельмонт, Рассел Бельмонт. Він представився і простягнув руку, яку я потиснув. Вона була прохолодною і твердою. Ми потиснули один одному руки. Натан втупився на нас так, ніби ми пили на вечірці, і для нього це було зовсім недоречно.
  
  Бельмонт повернувся до нього. "Я буду там, Натан. Я простежу, щоб все пройшло так, як повинно, і щоб про нього добре подбали. Все відбудеться так, як повинне. Я знаю, що тут дуже шанобливо ставляться. Саймон в хороших руках.'
  
  Нарешті Натан здався; він раптом обм'як і звалився на один із стільців, наче був повітряним кулею, з якого випустили повітря весь. Його голова опустилася, і він знову провів руками по волоссю. Потім він зчепив руки на маківці, втупившись у підлогу. Бельмонт поклав руку йому на плече, і на цей раз він не скинув її. 'Все буде добре, Натан. Я повернуся, коли все буде зроблено. Натан не відповів.
  
  Ми пішли, залишивши Натана на стільці.
  
  'Значить, вам доводилося бувати на багатьох розкриттях? - Запитав я.
  
  'Не протягом багатьох років", - відповів він.
  
  
  
  'Отже, це було дивно'. Росс згорнувся калачиком на пасажирському сидінні машини.
  
  'Що? Натан?
  
  'Так, ти так не думаєш? Кому захочеться бачити, як кохану людину ріжуть так, як це робиш ти у "ПМ"? Я б, чорт візьми, точно не став '.
  
  'Горі вражає людей самими дивними способами.
  
  'Я знаю, але бути присутнім на вечорі. Для мене це вперше'.
  
  'Я теж. Я перевірив, чи немає зустрічного руху і виїхав з паркування.
  
  'Огидно, якщо хочеш знати мою думку.
  
  Я посміхнулася. У Росса завжди була своя думка.
  
  'Отже, ця куля? він продовжив. Що стосується снаряда, який витягли з мозку Саймона Телбота. Я чекав цього.
  
  Я видала випадковий звук "мммм", показуючи, що він може продовжувати.
  
  '"Глок". Ми користуємося такими.
  
  Ми, як в поліції Ноттингемшира. "Так, але ви не думаєте, що відділ видачі зброї міг помітити, якби повернули зброю на зберігання, вистрілили?' От чорт.
  
  В машині було тихо.
  
  'Нам потрібно перевірити, чи справді з одного з них був проведений повторний постріл під приводом того, що він був проведений в безпечному місці. У офіцера будуть проблеми, але не такі великі, як якщо б його зловили за вбивство'.
  
  'Ви дійсно так думаєте, бос?
  
  'Я не знаю. Немає. Але ми повинні прикривати наші бази. Більш ймовірно, що це вуличне зброю. Їх легко підібрати. Подивися на "Дев'ятки". Названі так за їх вибору зброї.
  
  Росс енергійно кивнув. Він не хотів, щоб це був коп або член сім'ї Блейка, і я розумів його почуття. Я теж. Але я б не дозволив своїм почуттям впливати на хід розслідування. Все піде туди, куди приведуть докази.
  
  'Куля відправиться до криміналістів для зняття відбитків пальців, а потім в NABIS, щоб вони перевірили, чи використовувалася вона в якомусь іншому злочині, і створили своє чарівництво'. NABIS була Національною службою балістичної розвідки. По борозенках вони змогли б визначити, чи використовувався пістолет, з якого він був зроблений, раніше при вчиненні злочину-де в країні. І якщо б ми знайшли вогнепальну зброю, вони змогли б зіставити його з кулею, витягнутої з голови Телбота.
  
  'Чи можу я задати тобі питання, Росс? Ми стояли в пробці, Дербі-роуд була сумно відома своєю завантаженістю.
  
  'Так, бос'.
  
  'Як у тебе справи з Пашею?' Росс важко сприйняв смерть Саллі, і мені стало цікаво, що він відчував після заміни члена команди. Хто-небудь ще переживав це так само сильно, як я? Мені слід було б знайти час запитати його про це раніше, але оскільки ми були замкнені разом в машині, це було саме підходящий час, як і будь-яке інше.
  
  'Я, вона, е-е-е, я...
  
  'Все в порядку", - заспокоїла я його. 'Ти можеш бути чесним зі мною. Це не піде проти тебе. Мова йде про тебе, а не про неї'.
  
  Повільний його кивок голови сказав мені, що він зрозумів. Він спробував знову: 'Я ... вона відмінне доповнення до команди ...'
  
  'Росс,' попередив я його.
  
  Він подивився на мене.
  
  Я дивився вперед і повільно просувався в потоці машин. 'Я знаю, якою вона буває, коли працює з командою'.
  
  Ще один кивок. На цей раз більш рішучий. 'Вона мені подобається.
  
  - Я відчуваю якесь "але'?
  
  'Спочатку мені було важко. Я визнаю це. Але ти привязываешься до неї. Ти не можеш не прив'язатися до неї. Вона чуйна, добра і щедра ...'
  
  У машині запанувала тиша.
  
  Важкий.
  
  Заряджений.
  
  'Так' запитав я.
  
  'Насправді трохи схожа на Салі.
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Ханна
  
  
  
  Ми не знали, чи ми тут тому, що Міллер був злочинцем, або йому загрожувала потенційна небезпека з боку Телбота. У машині, де їхав Телбот, не було виявлено ніякої зброї будь-якого виду, вогнепальної або холодної, так що він не очікував неприємностей і не позбувся від використаного зброї. Я відправив і Мартіна в задню частину ділянки на випадок, якщо Міллер був тут, і вирішив втекти з чорного ходу, коли ми постукали в двері, і ми з Аароном зупинилися біля входу. Росс і Паша все ще обходили будинок за будинком і зіставляли всі камери відеоспостереження в цьому районі, готові до важкої задачі перегляду.
  
  Будинок Міллера був старим, з терасою. Він був одним з найменш доглянутих на вулиці.
  
  Аарон постукав у двері. Коли кісточки пальців вдарилися об верхню скляну секцію двері, вона зсунулася під його кулаком, не втримавшись на защіпку.
  
  Я подивився на Аарона. Мені це не сподобалося. Я включив рацію і повідомив Мартіну, що ми входимо в небезпечне приміщення і, якщо ніхто не вибіжить з тилу, нехай приєднуються до нас.
  
  На вулиці вже стемніло. Помаранчевий світло вуличних ліхтарів забезпечував нам деяку видимість, але переступати поріг будинку було похмуро. Світло не горіло. Ми занурилися в темряву.
  
  'Пол Міллер?' Я закричав. 'Це поліція, ваша двері відчинені, ви вдома?' Це було зустрінуте тишею. 'Ми зайдемо, щоб переконатися, що з тобою все в порядку.
  
  Я намацала руками на стіні вимикач, Аарон увійшов слідом за мною, залишивши вхідні двері відкритими, щоб трохи світла з вулиці проникало в будинок. Мої ноги вдарилися об щось на підлозі, коліна і почали підгинатися. 'Рис. Я ухопився за стіну, щоб зберегти рівновагу, і в цей момент моя рука намацала вимикач. Я натягнув його і схопився за маленький квадратний край, який він забезпечував для захоплення. Я побачив купи лайна, які вистилали коридор, про які я спіткнувся і впав.
  
  Картонні коробки, уламки велосипедів, кілька пар кросівок, складених один на одного, набір гир.
  
  'У вас там все в порядку, бос? Це був Мартін. Тепер вони з Чи стояли на порозі.
  
  'Так, я в порядку, просто падаю з-за всього цього безладу. Від Міллера поки немає відповіді. Давайте подивимося, чи зможемо ми знайти який-небудь ключ до його місцезнаходженням.
  
  Я підійшов до дверей, знову оголосив про свою присутність і почув, як Мартін і Чи піднімаються по сходах. Аарон був позаду мене, пробираючись між мотлохом, який Міллер зібрав на підлозі в холі. Пахло сухим і давно простоявшей їжею з присмаком старих поношених кросівок. Я спробував затримати дихання, але мені потрібно було дихати, тому я трохи відкрив рот і вдихнув через нього, знаючи, що цей запах має молекулярне походження, і тепер я вдихав те, що так сильно смерділо. Це була частина роботи, яку я ненавидів. Обов'язки, які включали в себе перебування в безпосередній близькості від неприємних запахів, подібних до цього.
  
  Я увімкнув світло. Зі стелі звисала єдина лампочка. Кімнату ми б назвали вітальні, але вона виглядала так, як ніби Міллер просто існував в цьому будинку. Там були голі дошки підлоги і шпалери відклеїлися від стін. Запах вогкості просочувався назовні і наповнював повітря, від чого здавалося, що дихати важко. Я закотила очі про себе. У центрі кімнати стояли три перевернутих дерев'яні ящики, на яких, як я припустив, можна було сидіти, а посеред них на підлозі валялися засоби для вживання наркотиків. Кілька почорнілих банок з-під кока-коли з дірочками на дні, порожні пакетики з залишками травички в них і готова до скручування сигаретна папір. В кутку стояв старий програвач компакт-дисків зі стопкою старих компакт-дисків, розкиданих по підлозі.
  
  Я чув, як Аарон ходить по кімнаті, яка, як я припустив, була кухнею, а Мартін та за мостинам нагорі.
  
  'Мем, вам потрібно піднятися сюди,' я почула крик Мартіна.
  
  Спальня була обставлена краще, ніж вітальня. Там стояла двоспальне ліжко; якщо це можна було так назвати, підстава дивана з матрацом зверху і брудно-коричневою подушкою та пуховою ковдрою без будь-якого постільної білизни, щоб прикрити їх.
  
  Набір скриньок завалився набік у кутку, а купа одягу на підлозі з втомленим відчаєм намагалася утримати його.
  
  Посеред ліжка, розтягнувшись, лежав Пол Міллер. Тонкі білі ноги стирчали з брудних рваних боксерів. Його понівечене тіло вкривали синці. Схоже, він влаштував бійку. Під його головою і плечима зібралася калюжа крові, а обличчя було ледь видно з-за розмазаний по ньому крові, яка тепер засохла і набула червоно-коричневий колір.
  
  "Що, чорт забирай, з ним сталося?' запитав Лі.
  
  'Не знаю' зізнався я. 'Я не бачу ні вхідних отворів від кулі, ні яких-небудь колотих слідів. Я підійшов ближче до ліжка.
  
  'Я подзвоню туди і викличу сюди Джека і криміналістів.
  
  "Дякую, Аарон. Тепер мої думки мчали вперед зі швидкістю сто миль на годину. Щось не сходилося. Телбот і свідок проти неї обоє мертві? Я нахилився, щоб подивитися на вимазане кров'ю лице, побачив, звідки взялася вся кров, і почав задкувати з кімнати.
  
  'Нам треба вибратися і не висовуватися, або надіти скафандри, або у нас будуть великі неприємності з командою криміналістів'.
  
  Я чула, як Аарон розмовляв по телефону на сходовому майданчику.
  
  'Але, якого біса?' Чи знову запитав.
  
  'Вони відрізали йому мову,' відповів я.
  
  
  
  
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Ханна
  
  
  
  
  
  По кімнаті для розслідувань пройшов електричний розряд. Невідома величина перетворила одне розслідування вбивства в інший, ще більш складне, і тепер нам потрібно було розібратися в цьому. З шаленою енергією стукали по клавіатурах комп'ютерів, і звуки приглушених голосів гули, як підводна течія, коли лунали різні телефонні дзвінки.
  
  Я повідомив Бакстеру останні новини з місця події, і він наполіг на тому, щоб приїхати на місце події і побачити все своїми очима. Він був більш досвідченим директором, ніж Грей, і мені потрібно було звикнути до цієї різниці. Він також постійно з оптимізмом ставився до своєї роботи.
  
  Росс і Паша були проінформовані і повернулися після обшуків по домівках.
  
  'Ми вже закінчили з вихідним файлом? - Запитав я у залу, ні в кого конкретно, у всіх, хто міг відповісти.
  
  'Його зараз доставляють. Воно було відправлено у штаб-квартиру відразу після суду, але вони виявили його і доставляють сюди, ' відповів Росс.
  
  'Відмінно. Нам потрібно знати, що, чорт візьми, відбувається. Чому дві людини по різні сторони того судового процесу тепер мертві, всього через кілька днів після того, як він закінчився виправдувальним вироком. Відповідь повинен лежати десь там.'
  
  Я подивився на Мартіна. 'Куля, витягнута з Телбота цим ранком, відправлена криміналістам на експертизу, чи не так?
  
  'Так, бос. Прямо зараз, ' відповів він.
  
  'Добре, відмінно. Не могли б ви зв'язатися з ними і сказати, що робота термінова, і, будь ласка, поквапити їх? Якщо у вас виникнуть які-небудь проблеми, повідомте їм мої дані, а якщо вони як і раніше відмовляться, дайте мені знати, і я зателефоную. '
  
  Він писав, поки я говорив.
  
  'Потім, як тільки вони проведуть експертизу, я хочу, щоб його перевезли в NABIS в Західному Мидсе, щоб подивитися, чи зможуть вони пов'язати його з яким-небудь конкретним зброєю і, в свою чергу, з якою-небудь конкретною людиною або групою, нас не можуть затримати за бюрократичної системи черг в лабораторії судової експертизи. Крім того, було б здорово, якщо б ви могли показати процес, ' продовжив я.
  
  'Я займуся цим". Мартін був організованим людиною, і з ним було легко працювати.
  
  Джек пообіцяв завтра виступити в якості прем'єр-міністра Міллера. Я буду присутнім на ньому з Аароном. Нам потрібно знати, що відбувалося в тому зверненні, і нам потрібно знати, що було вчора. Ми також повинні знайти другого свідка, що перебуває під захистом. Якщо один із свідків мертвий, нам необхідно перевірити другого, тому що тепер ми не можемо бути впевнені, не сталося витоку його імені. Це означає, що його потрібно знайти якомога швидше, перш ніж він теж виявиться мертвим.
  
  'Діані і Терезі доводиться багато працювати з ХОЛМСОМ, тепер ця робота розширилася і змінила нас'.
  
  Я подивився на команду, всім не терпілося приступити до роботи. 'Чого я не розумію, так це того, що пов'язує ці дві смерті. Вони явно пов'язані, і нам потрібно з'ясувати чому. Крім того' що Міллер був свідком проти Тальбота. Я почухав потилицю, помовчав, перш ніж заговорити знову. 'Звичайно, Тальбот міг вбити Міллера. Перед смертю на ньому дійсно було його ім'я. Але хтось убив Телбота. У нас двоє вбивць, або один чоловік убив їх обох, що все одно означає, що в справі замішана інша сторона. У кімнаті запанувала тиша. 'Отже, як я вже почав говорити ... Крім того, що Міллер є свідком проти Телбота, що у них обох спільного?
  
  'В нічному клубі, мем.
  
  Голос був тихим, і я не міг зрозуміти, звідки він виходив.
  
  'Те саме що?
  
  На цей раз голосніше. 'Нічний клуб. Ванільний джаз. 'Це був.
  
  'Ах так, по-перше, саме з цієї причини Міллер був за адресою Телбота в той вечір. Він вважав, що наркотики Телбота були причиною смерті дівчини у клубі. Я повернувся до Терезі. 'Будь ласка, не могли б ви уявити це як дія, спрямована на те, щоб з'ясувати, що сталося тієї ночі в "Ванільному джазі'?
  
  За спиною Мартіна піднялася рука. Там сидів Чи. Тобі не потрібно піднімати руку, Чи що. Кажи, якщо хочеш щось сказати, - підбадьорив я його. Він був новою людиною в команді, і йому було б неприємно висувати себе вперед.
  
  Його рука ковзнула вниз. 'Просто' він прочистив горло, ' просто я був там у той вечір в Vanilla Jazz. В ту ніч, коли діти померли від передозування наркотиків, і коли з'явився Міллер.'
  
  OceanofPDF.com
  
  Чи
  
  
  
  
  
  "Розкажіть мені про це,' попросив інспектор.
  
  
  
  Він згадав, що для виклику в нічний клуб було зарано. 12.30, ніч ледве почалася, а вони вже під'їхали до трьом машинам швидкої допомоги, чиї фари розрізали чорнильну темряву ночі. Рухомі лампочки з колекції машин швидкої допомоги надавали самому району такий вигляд, ніби він переміщувався.
  
  Чи зачепив великими пальцями обладнання на своєму ремені і попростував через дорогу в клуб попереду Кена, який був за кермом і тому виходив з машини повільніше. Чи не терпілося потрапити всередину, до місця дії. Подивитися, що сталося.
  
  Він кивнув одягненому в зелене фельдшеру, що стояв у дверях, який виглядав приголомшеним і почув, як той сказав: "Того ж віку, що і мої власні діти'. Він задер підборіддя. 'Он там, нагорі, приятель.
  
  Vanilla Jazz, нічний клуб, в який ходила молодь. Він став модним місцем близько вісімнадцяти місяців тому. Тут подають безліч коктейлів у модних келихах, влаштовують щомісячні пінні вечірки і лазерні шоу, навіть є власний величезний келих для шампанського, у який можна залізти, якщо заплатити досить за вечір. Одного разу Чи водив туди дівчину, але це обійшлося йому так дорого, що він більше нікого туди не водив.
  
  Не те щоб він міг дозволити собі світське життя тепер, коли дбав про свою бабусю. Дівчата були розкішшю, яку йому довелося відкласти. У ці дні він отримував задоволення від роботи. Модні нічні клуби були не тим життям, яким він жив. Люди були важливі в його житті. Один чоловік був важливий в його житті, і він зробив би для неї все. Вона заслуговувала цілого світу, і він дав його їй. Те, що вона знала про це. Він забезпечить і полегшить їй життя, наскільки зможе, за все, що вона для нього зробила.
  
  Він думав про це, входячи в головний зал "Ванільного джазу" з його темно-фіолетовими оксамитовими сидіннями, низькими столиками з темного дерева та безліччю металу і скла навколо бару. Світ був включений повністю, музика вимкнена, і по кімнаті розносився тихий гул голосів, коли всі усвідомили, що сталося, і він побачив перед собою хаос. Кен підійшов до нього ззаду і поклав важку руку йому на плече. Вони постояли так кілька секунд, перш ніж рушити з місця, перш ніж приступити до виконання поставленого завдання. Вони нічого не могли зробити для людей, що знаходилися на поверсі. Але вони повинні були щось зробити для людей і для доказів, тому вони рухалися разом з приливами і відливами інших офіцерів, медиків і завсідників вечірок, яких офіцери намагалися зігнати в одне місце, щоб стримати їх. Завсідники вечірок, які зараз знаходяться в стані шоку, з осклілими особами, розмазаним макіяжем, темними колами навколо очей, які колись були майстерно підведені олівцями для вечірньої вечірки, тепер недбало стерті і відірвані від місця їх нанесення. Вечірні сукні виглядали недоречно в цій сцені руйнування. Всі дівчата плакали. Хлопчики вільно обхопили себе руками за плечі. Намагалися бути хоробрими, запропонувати підтримку, як і годиться, але ця сцена перед ними не була схожа ні на що з того, що вони випробовували раніше. Вони прийшли сюди не за цим. Вони прийшли добре провести час. За алкоголем, за наркотиками для вечірок, за дівчатками і хлопчиками і за гарним проведенням часу.
  
  Але це вже був невідповідний час.
  
  'Я хочу до своєї мами'. Чи чув, як одна молода дівчина плакала на плечі у подруги.
  
  Це була ніч, якої вони не очікували.
  
  На липкому від алкоголю підлозі лежали четверо молодих людей. Чи хотів сказати їм, щоб вони вставали, сказати їм, що вони забрудняться, що їх одяг буде зіпсована, якщо вони залишаться там, внизу, що люди проходять через всі види лайна на цих поверхах, але він знав, що вони його не почують. Ці четверо пішли і більше нікого не почують.
  
  Наркотики для вечірки, за якими вони прийшли, виявилися менш святковими, ніж вони очікували. Хоча ніхто не дізнається напевно, поки не буде проведено розтин, але видимих пошкоджень не було.
  
  Три дівчинки і один хлопчик на землі зараз потребували захисту, їм потрібно було прибрати від них натовп, щоб їх можна було сфотографувати, і криміналісти почали судово-медичну експертизу на місці, перш ніж їх отримають і доставлять в морг для розтину. Свідкам необхідно було отримати їх дані і вислухати перші звіти, щоб зрозуміти, потрібно робити які-небудь негайні дії на підставі цього.
  
  Одну з мертвих дівчаток вколисував чоловік, який виглядав трохи старше її. Він був кремезним, з мишачою їжачком і татуюваннями на обох руках. Інші офіцери тримали більшість людей подалі, але цей хлопець впорався.
  
  Він сидів на землі, дівчина була укладена в його обійми, голова уткнулась йому в груди, а його обличчя зарылось в її волосся. Побачив, що він плаче.
  
  Кен вказав йому на підлогу, і вони підійшли.
  
  'Сер, нам потрібно, щоб ви відійшли, і, будь ласка, підійшли поговорити з нами сюди. Кен поклав руку хлопцеві на плече.
  
  Він позадкував, але не відпустив дівчину. Чи поклав руку на руків'я свого asp. Він не міг використовувати тут свій CS-спрей. Місце події було б заражене. Він не хотів сваритися зі скорботним родичем, але коли хлопець відсунувся, він впізнав у ньому Полу 'Хеда' Міллера. Так відомий через свою схильність будується головою людей, які йому не подобалися.
  
  'Гей, все в порядку, ми хочемо допомогти. Ми хочемо з'ясувати, що з нею сталося, друже. Чому б тобі не підійти сюди і не сказати нам, хто вона? Розкажи нам про неї. Та ладно тобі. 'Кен зберігав легковажний тон.
  
  Девіс тепер відкрито ридав. 'Подружка,' він гикнув. Його обличчя почервоніло від горя.
  
  'Гаразд. Мені шкода, Стать, я щиро співчуваю твоїй втрати. Ми зробимо для неї все, що в наших силах, але для цього нам потрібно, щоб ти відійшов від неї подалі, щоб ми могли виконувати нашу роботу, ти можеш це зробити?'
  
  Міллер спіткнувся, намагаючись встати. Він потер гомілку. Сльози капали на і без того вологий підлогу.
  
  'Вона моя дівчина,' він спробував знову.
  
  'Ми це розуміємо. Приходьте поговорити з нами.
  
  Він виглядав швидше за втраченим, ніж сердитим, і Чи послабив хватку, в якій тримав свій asp, і розслабився. Вони проводили Міллера до кількох столиків і сіли. Міллер пішов у себе і знову заридав. Імідж жорсткого людини був повністю зруйнований цим вечором.
  
  Судячи з того, що вони змогли розібрати між голосними риданнями, його дівчині, Шивон Фарлі, було двадцять два роки, і вона приймала кокаїн, куплений в нічному клубі. У цей момент Міллер пригрозив смертю і розчленуванням щодо дилера і, більш конкретно, відповідальних за це людей, хоча він не представив жодних вагомих доказів і не назвав дилера нічного клубу, він вказав пальцем на сім'ю Телбот. Він трохи заспокоївся, і пару раз Чи ловив себе на тому, що кладе руку на руків'я свого asp, особливо коли криміналісти починали фотографувати Шивон. Їм довелося досить швидко відвести Міллера в іншу кімнату клубу. Поки вони рухалися, до них на великій швидкості наблизився чоловік, якого не дізнався. Він витягнув свій asp з оболонки і вже збирався витягнути його і розширити, коли Кен сказав йому, що все в порядку, це один Міллера.
  
  Чоловік обхопив його руками.
  
  'Чорт візьми, чувак. Що за чорт?
  
  Міллер пирхнув через плече новоприбулого.
  
  'Чорт візьми, це повний провал. Ми виберемося звідси, ми все владнаємо, я тобі обіцяю", - сказав чоловік.
  
  
  
  Це була довга ніч. Плачуча і знавісніла молодь, яка не звикла бачити смерть так близько, особливо в такій розкішній і екзотичній обстановці, розбивала їм серця. Батьки прибутку на машинах і зажадали, щоб їх пропустили в клуб, що було попереджено, і були сцени хаосу як всередині, так і за межами клубу, поки з'ясовували подробиці, і всіх перевіряли на предмет того, хто вони такі, і відпускали. Криміналісти працювали не покладаючи рук, перш ніж четверо молодих людей були вилучені та перевезені в морг QMC. Чи був вражений, але погодився повернутися до роботи раніше на наступний день.
  
  'Хто був той хлопець, який розпливчасто погрожував Міллеру? - запитав він Кена, коли вони знімали форму в роздягальні.
  
  'Він? О, це був Брент Девіс, ще один з команди Бакхерста. Не з такими людьми хочеться зустрічатися, коли ти один.
  
  
  
  "Розкажіть мені свої думки і враження про команду Бакхерста,' попросив інспектор Роббінс.
  
  Чи виглядав стурбованим. Він згадав молодих людей і чоловіків старшого віку з банди, з якою був знайомий. 'Вони відрізняються від Талботов'.
  
  'В якому сенсі?
  
  'Там, де Талботы жорстокі і використовують багато фізичного насильства, щоб управляти своєю операцією і отримувати те, що вони хочуть, Бакхерсты, навпаки, більш спокійні. Вони вдумливі. Вони не йдуть прямо на насильство. Здається, вони обмірковують стратегію, перш ніж реалізувати її. Люди бояться їх з-за їх невідомості. '
  
  'Схоже, ти майже вражений.
  
  Легкий рум'янець виступив на обличчі Чи. Він відчув, як його щоки запалали, і спробував придушити його. Він встромив ті маленькі нігті, які у нього були в долоні. 'Не так, як ти собі уявляєш. Я терпіти не можу бандитську культуру, ти це знаєш, ти знаєш, що вона зробила з Кеном. Але це відміну від Тэлботов, що освіжає. Наприклад, замість того щоб бити кого-то, щоб отримати те, що вони хочуть, вони просто привітали б свою дитину з днем народження, якщо б це було в цей час року, або запитали, як йдуть справи на новій роботі дружини. Дайте їм зрозуміти, що вони були в курсі, де знаходилися їхні близькі, без необхідності в яких-небудь конкретних загрози. Тонкість. Але якщо ви потім зустріли їх у темному провулку після того, як не змогли виконати те, про що вони просили, тоді вам потрібно їх дуже боятись.'
  
  Ханна повернулася до Дейву Моргану, офіцера розвідки. "Не могли б ви мені роздобути дещо про команді Бакхерста, будь ласка. Якщо вони були там в ніч смертей в Vanilla Jazz і полювали за Тэлботами, то мене цікавить, хто вони такі і що замишляють.'
  
  Дейв погодився.
  
  'Ви справді думаєте, що вони можуть бути замішані, мем? Я згадав про них лише тому, що це була його дівчина. Я не думав, що це буде мати відношення до справи '. Чи турбувався з приводу інформації, яку він передав слідчій групі. До чого це призведе, як це буде використано як це відіб'ється на ньому.
  
  Він був у жаху від наслідків.
  
  Але це були Бакхерсты. Говорити про них було нормально.
  
  Він був майже впевнений, що так воно і було.
  
  'Не хвилюйся, Чи, саме тому ти тут. Щоб розповісти нам усе, що ти знаєш. У тебе все добре виходить. І з цими словами вона вийшла з оперативного відділу.
  
  Чи закрив очі. Зрештою, все буде добре. Він повинен був у це вірити.
  
  Ось чому він був тут.
  
  OceanofPDF.com
  
  
  
  
  Ханна
  
  
  
  Вигнута під'їзна доріжка, ведуча до поліцейського управління, петляла між густо посадженими деревами, які рятували від денної спеки під навісом з переплетених гілок і листя.
  
  Діставшись до кінця під'їзної алеї, я привітався через відкрите вікно зі Стівом, що чергували в будці. Він натиснув кнопку, і шлагбаум піднявся переді мною.
  
  'Хороший деньок, - сказав я, поки ми чекали.
  
  'Думаю, один з небагатьох, що залишилися, - сказав він, заглядаючи до мене в машину. Стів і його колеги-офіцери служби безпеки стояли тут в будь-яку погоду, хоч у нього була своя маленька будка вартового, коли він хотів захиститися від негоди.
  
  "Спасибі, Стів. Я підняв руку і поїхав на парковку "Шервуд Лодж".
  
  Саме тут були розквартировані офіцери збройного реагування.
  
  Я прийшов один на це розслідування. Воно було делікатним. Я не хотів нікого лякати без необхідності. Я також не хотів викликати тривогу.
  
  Суперінтендант Шарлотта Лонг була найбільш високопоставленим збройним офіцером поліції. Вона була бездоганно одягнена. Її темне волосся були зібрані ззаду на потилиці. На її обличчі не було ані сліду косметики, але вона виглядала красивою з-за цього. Вона також виглядала так, як ніби не збиралася терпіти від мене ніякого лайна, і схрестила руки перед собою.
  
  'Це надзвичайно незвично, інспектор Роббінс,' її голос звучав уривчасто. Розумна. Вона була не звідси. Переведена.
  
  Все в її класі кричало, і все ж обстановка, в якій вона перебувала, ну, там було темно, замкнуто, майже брудно, вона виглядала недоречно в квадратній кімнаті, в якій я зараз стояв перед нею лицем до лиця. Нагороди та відзнаки, що висіли в рамці на стіні поруч з нами, говорили мені, що вона заслужила своє місце тут.
  
  'Перепрошую, мем, - сказав я, - обставини, які привели мене сюди, самі по собі незвичайні, і те, про що я тут, щоб попросити вас, я прошу з великою повагою, але також і з проханням дотримуватися обережності'.
  
  Вона примружилася, дивлячись на мене. Я поняття не мав, що це означає, бо я з нею не працював. Чи Означало це, що я повинен продовжувати, чи вона так думала?
  
  Я чекав.
  
  'Коли офіцер говорить мені, що розмовляє зі мною з повагою, зазвичай це означає зворотне'. Вона зробила паузу.
  
  Я зрозумів, до чого вона хилить. Я повільно кивнув. Я не став би їй суперечити.
  
  'Але це було б більш типово для офіцерів-чоловіків або більш молодих, більш солідних офіцерів, які думають, що знають все. Ви не виглядаєте так, ніби вписується ні в один з цих таборів, тому я прийму коментар так, як, сподіваюся, ви його мали на увазі, інспектор Роббінс.'
  
  Я видихнула, сама не усвідомлюючи, що все це час затримувала дихання.
  
  'Не присісти нам? Вона вказала на пару стільців, присунутих до стіни під великою картою графства, приколеною до іншої стіни. Ми висунули їх і сіли.
  
  "Дякую, - сказав я, влаштовуючись зручніше, наскільки міг, в темній кімнаті, знаючи, про що збираюся запитати її.
  
  "Що я можу зробити для вас сьогодні, що вимагає від вас поваги, а від мене - стриманості?'
  
  'Ах'.
  
  'Ах, справді. Вона посміхнулася. Її обличчя засвітилося.
  
  Пролунав стукіт у двері, вона прочинилися, і з-за неї висунулася голова, іншу частину тіла за дверима не було видно. Це був молодий хлопець, і я зрозумів, що він, мабуть, озброєний офіцер. Цій молодій людині, голову якого я міг бачити, було доручено захищати нас, офіцерів і громадськість, від людей, які вирішать направити на нас вогнепальну зброю. 'Мем, ви просили повідомити, коли ...' Він подивився на мене і замовк, не знаючи, хто я такий.
  
  'Все в порядку,' заспокоїла вона його. 'Ви можете говорити в присутності інспектора Роббінс.
  
  Молодий офіцер схилила до мене голову, потім продовжив. 'Ви просили повідомити, коли Кука помітили в Бистоне. У нас є інформація, що півгодини тому він поїхав туди з Маршаллом.
  
  "Дякую, Річ, я скоро вийду.
  
  І голова зникла. Як черепаха, втягивающаяся назад. І двері з клацанням закрилася.
  
  'Ти зайнятий,' сказав я.
  
  'Я завжди зайнята. Її погляд був твердий. 'Що не ідеально, якщо врахувати, для чого ми покликані. Хоча нам пощастило, що більшість робіт не стають серйозними, хоча нам як і раніше доводиться ставитися до них так, як ніби так воно і є.'
  
  'Ви багато чули про посилення напруженості після смерті Телбота? - Запитав я.
  
  'Тому ви тут? Ви розслідуєте вбивство Телбота?
  
  'Ми - так. Я - так.
  
  Вона кивнула із замисленим виразом на обличчі. Підібгавши губи. Я дав їй хвилину.
  
  'Ми звертаємо увагу на Луки. Це нестабільний маєток і в кращі часи, хоча з часом воно стало краще, Талботы ніколи не були тими, хто довго зберігав світ, і тепер, коли один з них упав, ми не зовсім впевнені, як це вплине на іншого.'
  
  'Натан'.
  
  'Натан, - погодилася вона.
  
  'Ти чекаєш неприємностей?
  
  'Не очікував, як такої. Готуюся зберегти мир.
  
  'Зміна, яка чергувала, коли був убитий Кен Блейк...
  
  Суперінтендант Лонг відкинулася на спинку стільця, встала і знову застебнула піджак. Разгладила його.
  
  Мені не подобалося відчувати себе нижче, ніж вона, і я став сам. Не впевнений, чому сталася така раптова зміна.
  
  'Це та команда, яка грає сьогодні? Я закінчив питання. Цікаво, що змусило її вскочити.
  
  'Ти коли-небудь втрачала офіцера, Ханна?
  
  Я повернувся до неї спиною. Подивився на карту на стіні. Графство було всіяне червоними, бурштиновими і зеленими шпильками на карті. Дихання насилу продиралося крізь мої легені. Розширення відчувалося нерівним і неприродним. Я видихнув, намагаючись заспокоїтися. Повернувся до неї.
  
  Шарлотта Лонг спохмурніла. О, Саллі Пойнтер, вона була твоєю. Мені так шкода. Вона відкинулася на спинку стільця так само швидко, як піднялася з нього. І знову я пішов її прикладу. Вдячний за можливість сісти, моє тіло повставало проти мене. Моя рука пульсувала. Тримаючи руки на колінах, я докладав свідомі зусилля, щоб не привертати уваги до ушкодженій руці. Не те щоб там були видимі пошкодження, але якщо ви чули про вбивство Саллі, то, швидше за все, чули і про її старшому офіцерові, який також був поранений ножем при виконанні службових обов'язків, та я не хотів відводити розмову в цьому напрямку. Я хотів, щоб усе залишилося там, де було.
  
  'Команда, в той день? Я проігнорував її питання. На свій страх і ризик я знав.
  
  Вона схилила голову. Вона зрозуміла, що я роблю. 'Ні, це не та зміна, яка йде в дану хвилину. Насправді, ви недовго сумували за ним. Вони були в попередню зміну. Чому ти запитуєш?
  
  'Можливо, було б цікаво перекинутися парою слів, поки я був тут. Я провів рукою по волоссю. 'Хоча, як ви розумієте, під цікавим я маю на увазі розслідування.
  
  'Знаю, але я не розумію, яке відношення це має до вбивства Телбота.
  
  'Мова йде про розуміння цілого. Про те, щоб отримати загальну картину. Хочу знати про той день на випадок, якщо це має якесь відношення до цього розслідування'.
  
  'У вас, звичайно, є це досьє?
  
  'Про це просили, але є речі, які не відображаються у заявах...
  
  'Я можу запевнити вас,' втрутилася вона. 'В свідченнях, які написали мої офіцери, нічого не було упущено.
  
  'Я маю на увазі не факти про роботу, а інші речі, які вони, можливо, не врахували. Звуки, запахи, щось недобре, що не увійшло б всередину. Це докази, які вони бачать і чують, які входять в заяву, а не те, чого, наприклад, не вистачає.'
  
  'І тому ти прийшов до мене?
  
  Вона була професіоналом, але захищала своїх офіцерів, свій відділ. Те, що я повинен був сказати далі, не минуло б добре. На цей раз я був першим, хто встав. Я помітив, що суперінтендант Шарлотта Лонг не відчувала такої ж потреби ставити себе на один рівень зі мною. Вона була впевнена у своєму статусі.
  
  'Взагалі-то, пані, мені потрібно знати про ваших групах з вогнепальної зброї в цілому. Повідомляла чи яка-небудь з ваших груп про випадкові постріли зі зброї минулого тижня? Або про зниклих, втрачених або вкрадених боєприпасах.
  
  Вона розсміялася. Залишилася сидіти в кріслі, але розсміялася.
  
  'Будь ласка, скажи мені, що ти знущаєшся з мене?
  
  Я потерла особа, відчуваючи себе незатишно під її пильним поглядом. В її впевненості, тому що я знала, що це було саме так.
  
  'Це розслідування, яке я повинен висвітлити, і як тільки воно буде зроблено, воно буде зроблено'.
  
  'Вважайте, що справу зроблено, детектив-інспектор Роббінс.
  
  
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Чи
  
  
  
  
  
  Офіцер у формі увійшов у кімнату для розслідувань, катя візок на коліщатках, на візку лежало кілька коробок і стопки паперів, перев'язаних рожевою стрічкою. Прибуло досьє по справі Телбота. Мартін попросив розписатися в отриманні, оскільки у нього була розмова з криміналістичною лабораторією. Він привітався з офіцером, який приніс папку, розписався в отриманні документів і під'їхав візок до столу Мартіна.
  
  Поки він чекав, коли Мартін закінчить свій дзвінок, він вирішив, що зараз саме час поговорити з доглядальницею його бабусі. Шейла Емерсон була теплою, доброзичливою і доброю жінкою, яка зробила б все, щоб допомогти і його бабусі, і він був вдячний їй. Вона приходила щодня, слідкувала за змінами Чи, так що його бабусі ніколи не доводилося готувати собі їжу, йти кудись або турбуватися, якщо її занадто довго залишали одну.
  
  'Привіт, як справи?' Так вона брала трубку кожен раз, коли він дзвонив.
  
  'Привіт, Шейла. Я в порядку. Тут багато народу. Як Нен?
  
  'Ах, Чи Що. Сьогодні не самий вдалий день. Вона була засмучена більшу частину дня. Вона хоче знати, коли її чоловік повернеться з роботи, і кричала на мене набагато більше, ніж зазвичай.'
  
  Чи потер голову. Він не знав, чому перевірив, тому що відчув себе таким безпорадним, коли Шейла сказала йому таким чином, коли він був на роботі і безпорадний, що його бабуся була не в кращій формі. Він ненавидів те, що його не було поруч з нею, коли вона була засмучена, тому що він завжди міг заспокоїти її, навіть якщо вона думала, що він його батько чи дідусь, вона брала його і заспокоювалася. І він так і не дізнався, чи знала вона про його відсутність, коли його не було вдома. Знала і менше думала про нього з-за цього. Ненавиділа його за те, що він відправив Шейлу туди. Залишила її з кимось, хто не був сім'єю. І думка про це завдавало йому болю, як і всі страви, які вона готувала для нього, домашні завдання, з якими вона допомагала йому, подружок, яких вона огортала любов'ю, тому що він був без розуму, і вона теж буде без розуму. Він не хотів, щоб вона думала про нього гірше із-за того, що його не було поруч. Можливість того, що вона може вважати його менше людиною з-за того, що він не дбав про неї так, як вона піклувалася про нього, глибоко ранила його. Він хотів піклуватися про неї і щоб вона пишалася ним.
  
  'Ти все ще тут, Чи, улюблений.
  
  Його горло стиснулося, він проковтнув, і воно перехопило, обпалюючи, поки він намагався заговорити.
  
  'Так, я все ще тут.
  
  'Послухай, я знаю, ти хочеш піклуватися про неї вдома як можна довше, і ти проробила приголомшливу роботу, але я думаю, нам треба поговорити. 'Вона зробила паузу і пом'якшила голос. - А ти хіба ні?
  
  'Так, Шейла, я знаю. Це важко. Побачимося, коли я повернуся додому. Хоча, можливо, буде пізно. З тобою все буде в порядку? І ми це зробимо, ми обов'язково про це поговоримо.'
  
  'Звичайно. Роби, що маєш, а я подбаю про неї. Не хвилюйся.
  
  "Дякую, Шейла. Побачимося пізніше.
  
  Він повісив трубку, знову проковтнув і витягнув шию вліво і вправо.
  
  'Це справа Телбота?' запитав Мартін, вішаючи трубку свого телефону.
  
  'Так, я розписався за це'. Чи випростався, узяв себе в руки. Йому потрібно було повернутися до роботи.
  
  'Відмінно, давайте відкриємо його і виберемо затвердження і т. д., Які буде легко прочитати, щоб побачити, що у нас є".
  
  Чи підняв кришку одній з коробок. Тут був день, коли все це сталося. Але не всі. Він виглянув у вікно. Потім повернувся до Мартіна і згадав свого друга.
  
  
  
  Кен любив розіграші. Коли був новим стажистом, але після початкової підготовки, після того періоду часу, коли Кен навчав його, він став мішенню для однієї з жартів Кена. Йому довелося зачекати, поки Чи закінчить свій період репетиторства, інакше це могло бути витлумачено як цькування. Але Чи знав про динаміку команди і схильності, яку вони виявляли, жартуючи один над одним. Нові поліцейські на зміні завжди були легкою мішенню, оскільки вони ніколи раніше не бачили, як розігруються ці жарти.
  
  Прийшов на свою зміну, день був холодний і сирий, в повітрі висіла коса мряка. В його особовій справі, на титульному аркуші була записка, підписана начальником ділянки, в якій говорилося, що він приймає заходи у зв'язку з недавньою хвилею ушкоджень' завданих офіцерським автомобілів, припаркованим на автостоянці, і він чекав, що один офіцер буде постійно охороняти шлагбаум, щоб перевіряти посвідчення всіх, хто в'їжджає на територію, що охороняється. Очевидно, зміна вирішила, що стане першим, оскільки він був самим новим хлопцем зміни, і вони будуть відпрацьовувати по годині в порядку старшинства.
  
  За останні пару тижнів машин у дворі дійсно було завдано шкоди, так що нічого не запідозрив у записці. Він надів пальто й капелюха і стояв біля шлагбаума, поки денний персонал в'їжджав у відділок, щоб приступити до роботи. Він навіть попросив старшого інспектора перевірити його посвідчення. Тільки через десять хвилин, коли він підняв очі до вікна, він зрозумів, що його обдурили, оскільки вся його зміна билася в істериці біля вікна, направивши камери телефонів в його бік.
  
  Повертаючись на станцію, він загарчав на зміну, як ніби був роздратований, але це було не так. Він чекав розіграшу і пропустив його. У пошуках винуватця патрулювання автостоянки йому не потрібно було далеко заглядати, оскільки у Кена була посмішка від вуха до вуха, і він ледве міг говорити. Це не було фірмовим знаком супермена.
  
  'Я поверну тебе назад, старовина", - сказав він йому.
  
  
  
  'Тільки у мене не вистачило на це часу", - сказав Мартіну, поки вони продовжували перекладати коробки з паперами на візок.
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Ханна
  
  
  
  
  'Суперінтендант Лонг відмахнувся від вас?" запитав Ерон.
  
  'Не зовсім. Вона була незадоволена, але визнала, що повинна відповісти на мої запитання, якщо вони мають відношення до розслідування. Вона не могла відмовитися відповідати, тому що була ображена тим, що ми взагалі могли вважати поліцейського відповідальним за це.'
  
  'Це не те, що ми думаємо.
  
  'І це те, що я їй сказав. Мова йде про усунення. Що її заспокоїло'.
  
  'Її реакція? Ерон зацікавився. Як би ми не сподівалися, що це був не поліцейський, неприємне відчуття в животі з-за того, що ви робили ці дії, змушувало вас жадати відповідей в надії, що це залагодить гидоту, яка повзла у вас всередині.
  
  'Що не було повідомлень про випадкові постріли і зниклих боєприпаси ні в той період часу, який ми розглядали, ні в будь-який інший період часу. Вона дуже чітко дала це зрозуміти '.
  
  'Значить, це виключає, що поліцейський з вогнепальною зброєю був присутній на місці злочину Блейка?
  
  'Це виключає використання поліцейським силового обладнання'. Мені не сподобалося те, що я збирався сказати далі. 'Я не можу гарантувати, що це виключає пошук поліцейським іншого способу добути необхідне обладнання. І той, хто знав би, де це знайти в його або її сфері діяльності.'
  
  'Господи, Ханна.
  
  'Я знаю. Я просто хочу передбачити всі можливі варіанти. Це не означає, що я думаю, що все вийде саме так, але ми не можемо закривати очі на таку можливість.
  
  Він встав зі стільця перед моїм столом. 'Піду додам це ХОЛМСУ.
  
  'Не забувайте про обмеження, що накладаються на цей звіт.
  
  Він кинув на мене погляд. Я подумав, що краще змінити тему. 'Я прочитаю вихідний файл і подивлюся, що з цього вийде.
  
  Не сказавши більше ні слова, Аарон вийшов за двері і попрямував назад до свого столу.
  
  Я пересунув ще одну стопку паперів на підлогу, щоб звільнити місце на моєму столі для деяких паперів з розслідування справи Телбота. Я хотів прочитати це у своєму кабінеті, де у мене була можливість зосередитися, перш ніж більш детально обговорити це з іншими членами команди.
  
  Все виглядало так, як ніби слідча група виконала ретельну роботу. Було безліч свідчень з різних джерел. Камери відеоспостереження з районів, що оточують будинок Телбота, оскільки на його вулиці їх не було, зафіксували в'їзд транспортних засобів у цей район і виїзд з нього у відповідний час, а судмедексперти написали заяви про бризках крові.
  
  Старшим слідчим був старший інспектор Роберт Саммерс. Я не знав його особисто, але чув позитивні відгуки про його розслідування і про те, як він звертався зі своїми співробітниками.
  
  Тэлботы були бандою, яка правила маєтком Мідоуз, і проблема полягала в тому, що інша банда з іншого району міста хотіла розширитися, а Тэлботы стояли у них на шляху. Було відомо, що банда Бакхерста тиснула на Тэлботов, користуючись вакуумом, що утворився після укладення Саймона у в'язницю, а тепер і вбивства, при будь-якій можливості. Говорили, що це розлютило Талботов, які були близькою сімейної бандою. Медоуз належав їм, і вони не віддали б його нікому. Було кілька заяв на цей рахунок.
  
  Журнал командування і контролю зареєстрував дзвінок від сусіда, і інспектор диспетчерської припустив, що це могли бути проблеми з боку Бакхерстов. Дві машини були відправлені з міркувань безпеки, але коли і Кен прибули першими, було вирішено відправити третю машину їм на підмогу.
  
  Але було вже занадто пізно.
  
  Коли під'їхали дві машини з подвійним екіпажем, Блейк був мертвий, в нього стріляли двічі: один раз у живіт під бронежилетом і один раз в голову. У стіні було третє кульовий отвір, яке не зачепило його. Чи був непритомний у вітальні з переломом вилиці і очниці.
  
  Інша частина будинку була порожня. Всі розбіглися.
  
  Згодом виступили два свідка. Пол Міллер і ще один, чиє ім'я було викреслене із свідчень. Вони обидва сказали, що були частиною команди Бакхерста і ходили до Талботам, щоб насрати їм, тому що дівчина Міллера була однією з дівчат, загиблих в результаті інциденту в нічному клубі Vanilla Jazz.
  
  За два місяці до вбивства Блейка в клубі сталося кілька смертей від передозування. Говорили, що наркотики були надані Тэлботами, але до того часу, коли стало відомо про інцидент з Телботом, розслідування далеко не просунулася.
  
  Міллер і ще один сказали, що хотіли трахнути Телбота, але у нього був при собі пістолет, і не встигли вони отямитися, як в будинок увійшли двоє копів, і Телбот застрелив одного з них. Вони втекли в жаху від того, що опиняться наступними, або будуть замішані у вбивстві поліцейського.
  
  Телбот був виявлений і заарештований. Він заперечував, що стріляв у констебля Блейка, заявивши, що один з двох інших чоловіків в його будинку натиснув на курок.
  
  Тут було багато інформації, і все ж я не відчував, що вона хоч скільки-небудь наблизила мене до розуміння того, що відбулося за останні пару днів. Тэлботы перевозили по округу багато наркотиків, зброя була легкодоступною, вони були жорстокої породою і не відчували ніякої поваги до людського життя, але як вийшло, що Телбот і член команди Бакхерста були вбиті з різницею в день один від одного? Були ми в епіцентрі війни за територію? Я задавався питанням, чи стане ще гірше.
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Ханна
  
  
  
  
  
  Я запила чаєм дві таблетки знеболюючого і потерла руку. Біль глибоко всередині, наполеглива, пронизує мій мозок. Мені потрібно було, щоб це припинилося, щоб я могла зосередитися.
  
  Мій офіс став схожий на комору. Моїм звітів слід було приділяти якусь пріоритетну увагу, інакше через паперової тяганини я б позбувся цього місця.
  
  Аарон переглядав роботу, виконану вдень, а я мав розшукати суперінтенданта Хіларі Бірн, голову розвідувального управління, де розміщувався підрозділ, яке вело запису анонімних свідків, щоб отримати відомості про другому свідка, оскільки всі ідентифікуючі ознаки були затемнені з вихідного файлу, щоб захистити його особу.
  
  Сказати, що Бірн був вражений насильницькою смертю Міллера, було б недостатньо. Він був в люті.
  
  'Зараз ми турбуємося про другому свідка і хотіли б перевірити його, переконатися, що він безпеки'.
  
  'Так, так, звичайно. Я повідомлю вам подробиці по електронній пошті, і ви зможете приступити до справи.
  
  "Дякую, сер, я ціную це.
  
  'Ви дасте мені знати?
  
  'Звичайно'.
  
  Я зробив ще один ковток чаю.
  
  'Як, чорт візьми, це відбулося?' він прогримів на іншому кінці дроту.
  
  'Я сподівався, що ви зможете мені це сказати.
  
  'Як ти знаєш, Ханна, це секретна інформація. Ніхто за межами цього підрозділу не повинен одержати її в свої руки.
  
  'Але вони не були анонимизированы у свідченнях відразу ж, не так? Можливо, що хтось міг знати, ким були обидва свідка до того, як це сталося?" Я знав, що був знайомий з одним з них.
  
  Він зробив паузу. 'Можливо, але це означає, що ви говорите про те, що хтось із служби злив подробиці.
  
  'Так. Це відповідь, який слід обміркувати.
  
  'Ти розумієш, що кажеш? Він був недовірливий. 'Що офіцер поліції повідомив Саймону Талботу подробиці про свідка? Боже мій. Це виходить за рамки мого розуміння. Що офіцер таким чином піддає чиєсь життя ризику. Нам потрібно розібратися з цим, перш ніж чиє-небудь життя буде поставлена під загрозу.'
  
  
  
  
  
  Ми не знали, що знайдемо за адресою другого свідка, тому я прийняв рішення, що Мартін і Росс повинні піти подивитися, чи вдома, чи він, і відвезти його в поліцейську ділянку, щоб ми могли з ним поговорити. Подивимося, чи зможемо ми зрозуміти, що відбувається. Якщо трапилося найгірше, значить, воно вже сталося, і ми могли б дістатися туди досить швидко. Мартін і Росс були більш ніж здатні стримати сцену. Але я сподівався, що нам не так вже сильно не щастить, хоча і не був упевнений, звідки взялася ця надія. Досі справа викликало питання на кожному кроці.
  
  Через півгодини задзвонив мій телефон. Другого свідка, Девіса, не було за його адресою. Не було ніяких ознак злому. Оглянувши вікна і поштову скриньку, вони могли сказати, що нічого не було не на своїх місцях, і його сусіди також не запропонували нічого, що могло б викликати занепокоєння.
  
  'Один сказав, що бачив його вчора, а інакше все одно, коли він його бачив, і він не звертає уваги. Йому було нецікаво", - сказав Мартін.
  
  Я повинен був прийняти рішення, чи я хочу, щоб вони вторглися силою у відповідності із розділом 17 ПАРЄ, який передбачає проникнення на територію без дозволу для захисту життя і здоров'я. Справа в тому, що Девіс міг бути там, може бути, нагорі, з відрізаним мовою і спливати кров'ю до смерті. Ми б не дізналися про це, тому що він не зміг би говорити. Або ж він міг просто відсутніми або втекти з власної волі, бо почув про те, що сталося з Міллером. І те, що він пішов з ситуації, було його вибором і не вимагало, щоб поліція зламувала його двері і вторгалася в його будинок. 'Але' сказав я Мартіну, - якщо ми не ввійдемо, а він буде лежати нагорі, стікаючи кров'ю, і ми могли б врятувати його, тоді це неправильний вибір. Я б вважав за краще зробити неправильний вибір, увійти, завдати якої-небудь невиправданий шкоди його вхідних дверях і помилитися, ніж навпаки.'
  
  'Значить, ми повинні увійти?' уточнив він.
  
  'Ти увійдеш всередину.
  
  Я чув тріск, коли двері зривали з петель, і крики "Поліція", коли Мартін і Росс ходили по нижньому поверху будинку.
  
  'Все так, як виглядала з вікна, внизу все тихо", - сказав Мартін. Важкі кроки двох пар черевиків, піднімаються сходами. Моє серце пішло в п'яти, коли я чекав моменту, коли Мартін скаже мені, що у нас на руках ще одне тіло. Почувши, як Росс кричить, що в кімнатах, в які він увійшов, нікого немає. Потім Мартін знову вийшов на зв'язок. 'Його тут немає, бос. Жодних слідів.
  
  'Сліди боротьби? Або сліди сумок, упакованих в поспіху?
  
  'Ні, і на те, і на інше. В ящиках його спальні лежать готівку і наркотики. Якщо б він втік, сумніваюся, що він залишив би щось з цього.
  
  Вірно. 'Убезпечиш додому і даси йому записку, що йому потрібно негайно зв'язатися з нами, якщо він повернеться, будь ласка, Мартін'.
  
  І з цим у мене залишився ще одне питання без відповіді. Де був Брент Девіс? Пішов він за власним бажанням, чи існував більш зловісний альтернативний сценарій?
  
  Мені потрібно було копнути глибше в попередню справу, щоб знайти всі нитки цього безладу у спробі розібратися в ньому. Я не думав, що без цього я зможу дізнатися, хто, що і чому зробив.
  
  Знайти Девіса було пріоритетом. Тепер, коли Міллер мертвий, а його ім'я у Телбота в кишені, мені не подобався той факт, що ми не знали, де Девіс. Незалежно від того, у що він був залучений, ми повинні були знати, що він живий і здоровий. Нашим обов'язком було переконатися, що він таким і залишиться.
  
  На вершині пагорба на Уиндмилл-лейн, навпаки Берроуз-Корту, старого двадцатиодноэтажного будівлі, обдуваемого прохолодним вітерцем, я зустрівся з Райаном Бакхерстом.
  
  Він був худорлявим чоловіком. У нього був вигляд скелета, на якому не було жодної зайвої унції плоті або жиру. Його обличчя являло собою суцільні кути і тверду рішучість. Особа, якій мало хто говорив "ні". Крихітний кинджал, який витатуював на його лівій вилиці під оком, позначав групу, якою він керував. Він був крутим хлопцем, і я чув, що сказав, і знав, що не варто його недооцінювати. Він був не просто мускулатурою і кулаком. У нього був мозок, який він міг використовувати.
  
  Я зв'язався з ним після того, як знайшов номер його мобільного телефону в нашій розвідувальної системі.
  
  Я була здивована, що він погодився зустрітися зі мною, але я була не з тих, хто відмовляється від можливості, раз вже вона представилася. Його умовою було, що я прийду одна. Аарон був не надто задоволений. Але я не міг сказати, яку інформацію він зміг надати. Можливо, він просто був ще одним свідком, з якими треба звертатися як з будь-яким іншим свідком, або він послухав би мене, сказав би мені зробити одне і піти, показавши два пальці копам.
  
  'Отже, чого ви хочете, інспектор Роббінс? - запитав він. Його світлі очі були схожі на замерзлі ставки.
  
  "Ви знаєте, що Пол Міллер мертвий?" Я не хотіла бути такою прямолінійною, але тактовний підхід не зовсім доречний в даних обставинах. Хто б знав, що Бакхерст відчував з цього приводу. Можливо, я збирався це з'ясувати, оскільки мій грубий підхід привів мене до того, що я опинився в лайні.
  
  'Від мене нічого не вислизає. Звичайно, я знаю. Що я хочу знати, так це що ти це робиш? Його очі зустрілися з моїми. 'Ти щось робиш?
  
  'Тепер це розслідування подвійного вбивства, і Міллер бере участь у ньому. Я продовжую свою роботу, незалежно від того, хто жертва'.
  
  Бакхерст загарчав. Бурчання в його горлі супроводжувалося вигином губи. Губа, на якій було мало плоті, просто підвелася, крижані ставки над нею перетворилися в камінь. 'Телбот - це не втрата'. Я виявив, що така реакція не була чимось незвичайним. 'Я дбаю про Міллера і про те, що ви збираєтеся з ним робити. Ти ж знаєш, що це відплата з боку Талботов.'
  
  Це було не питання.
  
  'А Тальбот?
  
  Він переступив з ноги на ногу. Розправив плечі. Я прийняла колишню стійку. Зберігала розслаблену позу. Руки поклала на пояс. Не засунула в кишені, на випадок, якщо мені знадобиться діяти швидко. Але я хотіла виглядати розслабленою. Ніби я не хвилювалася.
  
  'Тому ти тут? З-за цього виродка?
  
  'Я тут заради них обох. Я хочу знати, хто вбив Міллера, так само сильно, як і хто вбив Телбота.
  
  'Мені насрати на Телбота. Він заслужив це. Що мене хвилює, так це той, хто зробив це з Міллером. Ти не можеш так вчинити ні з одним з нас, і це зійде тобі з рук.'
  
  "Я тут не для цього.
  
  'Що "ти' мав на увазі?
  
  "Я тут не для того, щоб з'ясовувати, хто вбив Міллера, щоб ви могли помститися. Я хочу знати те, що відомо вам, і хочу, щоб ви надали це нам.
  
  Він розсміявся. Різкий, сухий, ламкий звук. 'Ти справді думав, що це спрацює саме так?
  
  "І ви думаєте, я з'ясую, хто це, і назву вам ім'я, не виробляючи арешту? Я б сам розсміявся йому в обличчя, просто щоб зрівнятися з ним, але я не міг змусити себе розсміятися, а обставини не вимагали гумору.
  
  Ще одне гарчання.
  
  Ти думаєш, у тебе є ресурси, щоб розібратися в цьому?' Я запитав його.
  
  'Мої зустрічі зазвичай будуються на взаємних поступках, інспектор Роббінс, але я не бачу поступок з вашого боку. Скажіть, чому я повинен вас чимось постачати?
  
  'Тому що Міллер мертвий. Він був убитий найжахливішим чином, і нам потрібно з'ясувати, хто це зробив. Девіс пропав. Він в пріоритеті. Хіба ти не хочеш знати, де він? У нас є час, персонал і ресурси. Зараз я мало не розсміявся. Через скорочення в уряді нам завжди не вистачало персоналу, хоча, чесно кажучи, вбивства завжди були в пріоритеті. 'Я б подумав, раз ти хочеш спіймати того, хто це зробив, то не будеш чіплятися до того, як це було зроблено.
  
  Його холодний погляд пронизав мене наскрізь. "Ти мені нічого не пропонуєш. Я не працюю в такій ситуації.
  
  Я вже збиралася заперечити, коли він заговорив знову.
  
  'Але я скажу одну річ. У день вбивства поліцейського в будинку Телбота було більше людей, ніж ви думаєте.
  
  І з цими словами він повернувся і пішов геть.
  
  
  
  
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Ханна
  
  
  
  'І ви так і не зупинили його?' запитав Ерон. Тепер ми повернулися в оперативний відділ. Там була робота, і я був розчарований тим, як просувалася розслідування.
  
  'Можливо, він сказав мені прийти поодинці, але це не завадило йому прийти на зустріч з кількома головорізами на буксирі. Я бачив принаймні трьох. Вони трималися віддалік, він хотів створити враження, що він один, але я бачив, що вони були з ним. Якщо б він хотів піти, він би пішов. У мене не було підстав затримувати його. Його інформація легко могла бути почута чуток, з третіх рук. Але все одно корисна.'
  
  'Вам треба було взяти мене з собою, мем, я б дав відсіч цим шибеникам,' сказав Росс.
  
  Я подивилася на нього. 'Ти думаєш, Росс, я не зупинила його тільки тому, що я жінка?
  
  Він опустив голову. Мені стало трохи не по собі, але не дуже сильно. Хлопцям було легко повірити, що їм легше працювати, коли справа стосується неприємностей або ризику. Вони відкрили свої роти, якими б благими намірами вони не керувалися, по-справжньому не замислюючись.
  
  'Ні, бос. Справа була не в цьому...
  
  'Як я вже сказав, Росс, всього їх було щонайменше четверо. Якби вони не хотіли говорити, у нас не було підстав змушувати їх, і навіть якщо б я взяв додаткову пару рук, чи то твої чи Паші, ми все одно були б у меншості.'
  
  Мартін запустив у Росса паперовою кулькою, який він згорнув поперек. Той потрапив йому прямо по голові. Мартін гаркнув, намагаючись придушити сміх, і Росс у відповідь підняв брови.
  
  'Отже,' продовжив я. - Нам треба з'ясувати, хто ще був у будинку в той вечір, коли туди увійшли Кен і Лі. Нам потрібно знати, хто нам бреше. Проблема в наших двох свідках. Один мертвий, ми не можемо знайти іншого. Наш пріоритет номер один - знайти Девіса. Ми читаємо досьє, читаємо всі свідчення, повертаємося і повторно опитуємо їх, подивимося, чи зможуть вони згадати ще які-небудь деталі. Хоча проблема в тому, що судовий процес розігрався в засобах масової інформації, і вони спотворені, тому деталі, які вони можуть надати, які відрізняються від того, що вони сказали у своєму первісному заяві, будуть оскаржені, якщо нам потрібно, щоб це дійшло до суду. Нам також необхідно продовжити розслідування вбивств Телбота і Міллера від дому до дому.'
  
  Я провела руками по волоссю. Мені потрібно було спробувати розділити обидві роботи. Я подивилася на Дайан, укладач списку Холмса. 'ХОЛМС продовжить відстежувати завдання на індивідуальній основі, а також зв'язувати їх між собою, чи не так?'
  
  "Абсолютно вірно, мем. Це ідеально підходить для такої справи, як це. Я буду тримати вас у курсі всього, що може бути пов'язано з обома.
  
  Я подякував. Потім подивився на Лі. Він опустив голову. Втупився в підлогу. Він знав, що я збирався сказати.
  
  'Лі, мені потрібно, щоб ти повторив це ще раз. Що ти пам'ятаєш, коли добираєшся до будинку. Чогось не вистачає, і ти можеш бути ключем.
  
  
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Чи
  
  
  
  
  
  
  
  Він не хотів постійно повертатися до того дня. Це був день, час, який він намагався забути, запхати в самі глибокі, темні закутки своєї свідомості. Місце, звідки, як він сподівався, ніколи більше не вдасться дістати записи. І тепер його попросили не лише згадати той день, але і розповісти про нього.
  
  Це була єдина причина, по якій він був тут. Він попросив, щоб його відрядили до групи з розслідування особливо тяжких злочинів, і сказав їм, що, можливо, зможе допомогти. Чому він повинен був дивуватися, коли вони закликали його зробити те, для чого він був тут?
  
  Він дивився на коричневі туфлі на шнурівці у себе на ногах. Чисті і начищені, щоб справити хороше враження. Але нікого не цікавило, що було на його ногах або в одязі, яку він носив, їх цікавило, що було у нього в голові. Темрява, жах. Те, що він хотів приховати.
  
  - Чи? - її голос був ніжний. Він пішов у себе. Поринув у свій власний світ. Було це такий чудовою ідеєю - запросити вкладення тут? Міг він дійсно це зробити? Не те щоб у нього був вибір.
  
  Він глибоко вдихнув, затримав дихання, підняв голову і видихнув.
  
  'Ти в порядку? - Запитав інспектор Роббінс.
  
  "Так, мем'.
  
  Всі особи в кімнаті були звернені до нього.
  
  Він подивився ще раз. Крім Мартіна. Мартін відвернувся. Дав йому простір. Він гортав якісь папери на своєму столі. Мартін йому подобався. Він був прихильний і дружелюбний з тих пір, як прибув в підрозділ.
  
  Був понеділок, сказав він їм, в понеділок мало що відбувалося, хоча вони знали з досвіду, навіть за обмеженого досвіду, що не можна розраховувати на день тижня або годину дня, щоб визначити, на яку роботу тебе викличуть, але в понеділок була денна зміна, і, як відомо, це були одні з найбільш стабільних змін тижня. Вони припаркувалися, з'їли сендвіч з беконом, випили кави і записали в свої кишенькові книжки інформацію про роботу, яку тільки що відвідали, не зводячи очей з вулиць навколо.
  
  Кен більше говорив, що їв або писав. У його дочки з'явився новий хлопець, і напередодні ввечері вони посперечалися через її вибору вбрання. Кен був засмучений відсутністю матеріалу, який, на її думку, міг зійти за одяг, і між ними виникло протистояння. Втрутилася його дружина, і обидва Блейка заспокоїлися.
  
  Чи визнав це істерикою, оскільки стогони Кена з приводу пристрасті його дочки до одягу звучали забавно, в результаті чого розповів про те, що він буде відчувати, коли стане батьком, і як Кен був упевнений, Чи що замкнув би будь-яку дівчину, яка у нього була, в її спальні після того, як він виконав цю роботу і побачив світ через рожеві окуляри.
  
  Потім радіо ожило, коли їм зателефонували з диспетчерської і запитали, чи вільні вони для виконання термінової роботи, яка була викликана.
  
  Кен визнав, що це так. Він був таким. Він не став чекати, чи відповість хто-небудь ще чи закінчить те, що він робив. Якщо терміновий дзвінок, то це те, що він повинен був зробити. Їжа вирушила у відро для сміття, і вони були в дорозі.
  
  Диспетчерська повідомила їм про місцезнаходження і повідомила, що сусід повідомив про заворушення. Вони перевірили список виборців, і в ньому було зазначено ім'я Саймона Телбота за цією адресою, але Кен і вже знали про це.
  
  Чи затягнув липучку на своєму бронежилеті.
  
  У той день за кермом був Кен. Він завжди був за кермом. Він не довіряв юнакові, як він любив називати, водити, якщо той був у машині. Кен пропрацював на цій посаді двадцять шість років, і до виходу на пенсію залишалося всього чотири роки. Він так і не здав іспити на підвищення. Він ніколи цього не хотів. Йому подобалося працювати на вулицях в уніформі. "Ніде більше ти не отримаєш такого кайфу", - говорив він. Ви ніколи не познайомилися б з таким розмаїттям людей і не змогли б отримати доступ до їх життя і допомогти їм так, як можете ви, коли ви в формі, тому що у формі завжди є першим пунктом призначення, незалежно від того, яка у вас робота, перш ніж з'явиться який-небудь інший відділ, форма виходить першою. Він навіть досі любив бійку. Тільки одного разу отримав серйозну травму зі зламаним носом, ребром і рукою, із-за чого йому довелося взяти тижневу відпустку, перш ніж він повернувся до легким офісним обов'язків.
  
  'Що ще вам було відомо на даний момент?' запитав інспектор.
  
  Інформація була мізерною. Сусідка не хотіла говорити дуже багато, але повідомила звонившему, що це занепокоєння було такого рівня, якого вона ніколи раніше не чула, і вона турбувалася, що вона виплеснеться назовні, стане гірше і приверне більше людей, а у неї в будинку був її дитина. Там були люди, яких вона не знала, і там була бурхлива діяльність, машини прибули ще до заворушень. З-за стіни долинали крики, погрози насильства й розправи.
  
  Чи чув про сім'ю Тэлботов. Кожен поліцейський, який охороняв місто, чув про сім'ю Телбот, але він ще ніколи не мав з ними справи, тому, на свій сором, був схвильований, а також трохи нервував з-за ситуації, в яку вони потрапили.
  
  Диспетчерська повідомила їм, що разом з ними за вказаною адресою їде ще одна машина.
  
  Чи знав, що Телбот був жорстоким чоловіком. Він повторював собі, що повинен вивести їх з кухні, не пускати їх на кухню. Тримайся подалі від кухні.
  
  Ножі були на кухні.
  
  Коли вони прибули на виклик, то виявили кілька машин, хаотично припаркованих перед адресою Телбота.
  
  Скільки з них виглядали недоречно, запитав його інспектор. Він похитав головою, немов намагаючись позбутися від застряглих спогадів.
  
  Утруднено.
  
  Там було щонайменше три машини. Він відповів. Вони стояли не паралельно тротуару, а під кутом до дороги. Як ніби їх кинули в гніві. Це було те, що, за його словами, в першу чергу струсонуло Кена.
  
  Ханна хотіла знати марки і моделі. Кольори автомобілів.
  
  Він похитав головою. На цей раз не для того, щоб викинути спогад. Сказати їй, що він не може згадати так багато деталей.
  
  Він був упевнений, що помітив тінь розчарування на її обличчі, але невдовзі вона зникла. Її звичайне безпристрасне, нічого не видає вираз було на місці.
  
  Що сталося потім, запитала вона його, підштовхнула вийти з машин, відійти від тротуару і увійти в будинок. Місце, якого він уникав.
  
  Ще один глибокий вдих.
  
  Отже, з-за машин Кен припаркувався за кілька будинків від них, і вони оновили диспетчерську, вказавши за адресою: 6-й штат.
  
  "Будь обережний там, юначе, - сказав Кен, коли вони попрямували до відчинених дверей.
  
  'Так, гаразд, старий. Ти теж, не забудь, я йду на вечірку на честь виходу на пенсію.
  
  
  Кен зупинився і повернувся до Лі. 'Я серйозно, Чи що. Ви знаєте, що Тэлботы - божевільна компанія, і якщо вони сперечаються між собою, значить, сьогодні не найкращий день, і вони, не замислюючись, выместят це на стороннє, який увійде у ці двері. Навіть сторонній, який носить цю форму. Він поклав свою руку на руку Чи. "Особливо сторонній у цій формі. Тримай себе в руках. У тебе є CS і asp?'
  
  Щось промайнуло на обличчі інспектора при цьому коментарі.
  
  Він не міг до кінця зрозуміти, що це було, що це означало. Все пройшло дуже швидко.
  
  'Так, вони у мене, Кен. Страх пробіг по хребту, як армія павуків. Він ніколи раніше не чув, щоб Кен так говорив.
  
  'І не бійся скористатися тривожною кнопкою, якщо тобі знадобиться.
  
  'Гаразд, гаразд, ми можемо увійти туди? Він покрокував геть. Він більше не міг слухати цей морок.
  
  Вулиця була порожня. Це було незвично для середини дня. Було нормально бачити дітей, тиняються без діла, навіть якщо вони повинні бути в школі, або маленьких дітей у важких підгузниках, що доходять до колін. Жінки пліткували, спершись на коляски, а молоді люди тинялися без діла, він не знав, чим займаючись. На дорозі не було навіть машини, що рухається.
  
  
  
  
  
  - Як ти думаєш, Кен знав, хто там був, може бути, по автомобілям, припаркованим зовні? - запитала вона.
  
  Він сказав їй, що не знає.
  
  Вхідні двері були вже прочинені. Вони могли чути крики всередині. Загрози заподіяти шкоду і вбивства. У цих умовах у них була влада увійти.
  
  - Ви могли б визначити по голосам, скільки там було людей, - запитала вона. Їй надали інформацію, відмінну від тієї, що була в досьє, і вона хотіла знати правду. Що він міг їй сказати?
  
  Його шлунок скрутився сам по собі. Тугий вузол, який він не знав, чи вдасться коли-небудь розв'язати. Це тривало протягом деякого часу, і цей момент, коли всі погляди звернулися до нього, вирішив його долю.
  
  "Їх виразно було більше двох", - відповів він. Але після цього розрізняти голоси стало важко. Вони кричали одночасно, намагаючись перекричати один одного.
  
  Вимагаючи, щоб його почули.
  
  Кен увійшов першим.
  
  "Він був впевнений", - запитала вона.
  
  Він провів руками по штанинам штанів. Вони були вологими. Йому стало жарко.
  
  ТАК. Він був упевнений.
  
  Наступний етап, за її словами, їй потрібно було пройти крок за кроком. Це було важливо.
  
  Як ніби він цього не знав.
  
  Але він сам напросився бути тут. Він також знав це.
  
  Вхідні двері відкрилася в коридор з драбиною праворуч. Увійшов Кен, на ходу простягаючи asp, Чи пішов за ним, дістав спрей CS, струснув його і відкрив кришку.
  
  'Поліція, ми входимо в приміщення!' крикнув Кен.
  
  Відповіді не було, крики тривали.
  
  'Поліція,' знову крикнув він.
  
  Нерви Чи брали гору, і він не знав, чи була тому виною виступ Кена або звуки, що доносилися зсередини будинку, і його знання про насильство, на яке, як він знав, були здатні ці люди, але у нього на потилиці напружився скальп.
  
  Перед ними була двері кухні, а зліва - ще одні двері, яка, схоже, вела у вітальню. Шум долинав з кухні. Тепер він був оглушливим. Там лунало кілька голосів. Кен сказав, що там був Телбот, він впізнав його по голосу, оскільки сам мав з ним справу.
  
  'Я спочатку перевірю тут, перш ніж ми ввійдемо туди, щоб переконатися, що нас не застигнуть зненацька ззаду", - прошепотів Лі.
  
  Кен погодився.
  
  Тепер він потер потилицю. Жар був нестерпним. Його підтошнювало. Йому потрібно було сісти, але він не думав, що зможе винести нерухоме сидіння, тому залишився стояти там, де був, і продовжив.
  
  Кен знову крикнув, що вони в будинку.
  
  "Ви отримали відповідь", - запитав інспектор.
  
  Вони цього не зробили. Чи це тому, що щось було організовано, або тому, що вони не чули його крику, він не знав, але здогадувався, що вони не чули, бо крики на кухні тривали.
  
  Вона хотіла знати, що сталося далі.
  
  Потім він повернув наліво, в приміщення, схоже на вітальню, судячи з маленької щелке, через яку він міг бачити. Килим і підлокітник дивана. Він штовхнув двері.
  
  "Постарайся пригадати, Чи", - сказала вона.
  
  Я прокинувся в лікарні, сказав він їй.
  
  "Ти нікого не бачив, не чув шуму, найменших звуків, найменшого руху, спалахи кольору", - наполягала вона.
  
  Його друг і наставник мертвий, було таке, що він зрозумів, що відповів.
  
  Ви не чули постріли?
  
  Всі погляди були спрямовані на нього. Навіть Мартін.
  
  Я був у лікарні, і мій друг був мертвий. Я розповів вам те, що знаю, - повторив він.
  
  Чи був він правий, наполягаючи на тому, щоб його притягли до цього розслідування?
  
  - Все в порядку, приятель, - тихим голосом заспокоїв його Мартін.
  
  Він зробив глибокий вдих, сподіваючись, що повітря потрапить прямо в його шлунок і розкриє його.
  
  Лінія волосся у нього була вологою. Він потер потилицю, але його долоні були такими ж хворими, і вони зісковзнули один з одного.
  
  Чи подивився на Мартіна, який кивнув. Він був там, прикривав спину.
  
  На відміну від, у якого не було Кена.
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Ханна
  
  
  
  Було вже пізно, коли я постукала і увійшла в знайомий будинок на Уэйвни-Клоуз, Арнольд, але не занадто пізно, щоб прийти. Він був би радий бачити мене в будь-який час.
  
  'Це всього лише я,' крикнула я в тишу будинку. Я чула, як у вітальні тихо працює телевізор. Я пішов на звук і виявив свого батька з закритими очима і твердо опущеним підборіддям на груди. Тихе хропіння розривав повітря навколо нього.
  
  Я нахилилася і торкнулася його плеча. 'Папа? Я не хотіла його лякати. Його очі відкрилися з тінню замішання, але прояснилися, коли він побачив моє обличчя.
  
  'Ханна. 'Він підхопився зі стільця і обійняв мене. Він завжди був таким експансивним. Так радий мене бачити. Я постійно відчував почуття провини через те, як мало мені вдавалося цього досягти. Вимоги роботи забирали у мене час і енергію.
  
  Я пройшов на кухню, поставив чайник і дістав з буфета пару чистих кухлів. 'Вибач, що потурбував тебе.
  
  'Немає. Ні, не варто. Я не сподівався тебе побачити. Я почув в новинах про недавніх вбивствах. Знав, що ти будеш зайнятий. Хіба твоя команда не отримала цю роботу? Він висунув обідній стілець і сів, поки я розливала молоко і чай в пакетиках по гуртках.
  
  'Ми так і зробили. Але я подумав, що заскочу на півгодинки по дорозі додому. Дізнатися, як ти.
  
  'Я в порядку. Це приємний сюрприз.
  
  З тих пір, як кілька років тому мама померла від раку, тато був самотній і радів кожному мою появу. Я подумала, що йому, можливо, варто завести яке-небудь домашню тварину. Собака, це було домашнє тварина чоловічого типу, чи не так? Але він опирався цій ідеї. Сказав, що вона йому не потрібна. Що з ним все в порядку. Що йому доведеться у всьому розібратися, якщо він захоче поїхати куди-небудь у відпустку, хоча він жодного разу не був у відпустці з тих пір, як померла мама. Я налила кип'яченої води і размешала.
  
  'Ти що-небудь чув про Зої? - Запитав я його.
  
  Це було причиною, по якій я була тут. Ще один укол провини пронизав мене. Я простягнула йому чай і повернулася, щоб спертися про кухонну стільницю.
  
  Тато поставив кухоль на стіл і подивився на мене. Звідки ти знаєш?
  
  'Працювати.
  
  'Це хороший вчинок, Ханна'.
  
  Я не хотів цієї розмови. Я намагався уникати цього останні три роки, але зараз мені потрібно було в якійсь мірі зіткнутися з цим лицем до лиця.
  
  'Правда? Ти так думаєш? Чим це добре, тату? Чому я повинен був бути таким ворожим до нього? Рис. Я нічого не могла вдіяти, коли справа стосувалася моєї сестри Зої. Кожен раз, коли він намагався виховувати її, намагався змусити мене відвідати її у в'язниці, я його відшивала. "Вона - наша єдина родина", - говорив він мені. Я не була впевнена, що він знав всю історію про те, що сталося між нами до того, як вона увійшла. Як вона могла позбавити мене роботи.
  
  'Ми можемо почати розбудовувати наші життя. Його голос був низьким. Ніжним. Він благав мене впустити мою сестру в наше життя, наш підрозділ і не змушувати його бачити нас порізно.
  
  Я надпила трохи чаю. Дала собі трохи часу. Він був все ще занадто гарячим, і я надпила з краю. Зовсім не пила.
  
  'Ханна,' продовжив він.
  
  'Папа,' перебив я, ' вона сиділа у в'язниці за зберігання наркотиків з метою збуту. Вона постачала наркотики. Вона була наркоторговцем.
  
  Він встав. Я не могла всидіти на місці, так як моє хвилювання зростало. 'Я знаю, але вона скоро виходить. У неї призначена дата звільнення. Вона відбула свій строк. Її покарання. Хіба цього не повинно бути достатньо? Для судової системи цього достатньо.'
  
  'Ти знаєш, чим я займаюся на роботі, чи не так?' Я нічого не могла з собою вдіяти. Звичайно, він знав. Та не в цьому був сенс. Було б погано, якби це була єдина проблема.
  
  'Так, я знаю. Але вона член сім'ї, і ти не можеш це ігнорувати.
  
  Я, чорт візьми, цілком міг. Чого я не міг зробити, так це ще більше розбити серце мого батька, розповівши йому, що Зої накоїла до того, як її відправили у в'язницю. Чому до неї була така ворожість. Я знову спробував свій чай. "Я радий, що вона повертається додому, заради тебе. Я знаю, ти сумував за нею тут, ' визнав я.
  
  Але для мене, якщо б я ніколи більше її не побачив, це було б надто рано.
  
  
  
  
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Чи
  
  
  
  Шум вразив, як тільки він відкрив вхідні двері. Крики і завивання. Пронизливі. Панічні. І більш м'які відтінки. Заспокійливі, як тепла проточна вода.
  
  Він потер обличчя руками, не в силах зрушити ноги з місця. Секунда, щоб зібратися з духом, - от що йому було потрібно. Як вийшло, що вдома було набагато складніше, ніж на роботі?
  
  Коли він відняв руки від обличчя, то побачив розбиту чашку на підлозі біля своїх ніг. Калюжа темної рідини вбралася в килим серед розбитих і гострих осколків.
  
  'Випустіть мене!' вереск з вітальні був наполегливим і, як він також чув, переляканим. Тон Шейли раніше був ніжним.
  
  В якийсь момент був на порозі кімнати. 'Що це? Що сталося?
  
  Його бабуся була закутана в зимове пальто, шарф на шиї і рукавиці на руках. Її обличчя було блідим, на ньому читалася суміш гніву, відрази й страху.
  
  'Я хочу додому. До Джеральду. Він буде цікавитися, де я, а ця жінка мене не випустить. Вона навіть запустила в мене кухлем.
  
  Особа Шейли не змінилося. Чи знав, що краще не думати, що це правда. Вона попрямувала до дверей. У мене не було часу поставити свою кружку. Він був вибитий у мене з руки, коли я намагався умовити її залишитися, поки ти не повернешся додому.'
  
  Чи подивився на свою бабусю. 'Ти мене не впізнаєш? Він провів вологими руками по штанинам штанів.
  
  Його бабуся схилила голову набік, злегка примружилася. 'Джордж?
  
  Джордж був його батьком. Обидва його батька загинули в машині на трасі М1 одного разу взимку, коли її заносило, а рух недостатньо сповільнилося. Скупчення семи машин, в яких були його мама і тато, призвело до того, що його бабуся стала доглядати за ним з дворічного віку. Тепер була його черга відплатити їй тим же.
  
  'Вже пізно, може, покладемо тебе в ліжко, а з іншими справами розберемося завтра?' Він знав, що якщо йому вдасться заспокоїти її зараз, то до ранку у них буде новий день з новими проблемами.
  
  Його бабуся потягнула за свій шарф, щільніше закуталася в нього, виглядала невпевненою, подивилася повз у бік дверей.
  
  'Давай сьогодні гарненько выспимся,' повторив він. Коли він вимовляв ці слова, в роті у нього пересохло. Він облизав губи, намагаючись повернути їм хоч трохи вологи. Вони були грубими, нерівними, потрісканими.
  
  'Майте на увазі, сьогодні ввечері. Джеральду потрібно буде побачитися зі мною завтра.
  
  Шейла зробила крок вперед. 'Я...
  
  'Нееет,' голосила його бабуся. 'Забери від мене цю жінку. Я не знаю, кого ти привів в будинок, Джордж, але вона мене лякає. Тримай її подалі.
  
  Шейла зробила пару кроків назад.
  
  'Все в порядку, я догляну за нею", - сказав Лі.
  
  'З тобою все буде в порядку?' запитала Шейла.
  
  'Давай знімемо це з тебе. 'Лі почав розмотувати шарф. 'Так, зі мною все буде в порядку. Ти йди. 'Він не зводив очей зі своєї бабусі. Боже, він так сильно любив її, але це розбило їй серце.
  
  Шейла коливалася. Чи взяв шарф і рукавиці.
  
  'Я поставлю чайник і приготую нам по чашці чаю, перш ніж піду,' нарешті сказала вона.
  
  Чи подякував їй і, знявши з неї пальто, повів свою бабусю вгору по сходах, щоб укласти її в ліжко.
  
  
  
  Розбита гуртка зникла, коли він спустився по сходах, а темна пляма від того, що, як він припустив, було кави, тепер було вологим плямою, яке почистили. Чи увійшов у вітальню, де сиділа Шейла зі свіжою чашкою кави в руках і заклопотаним виразом обличчя. Вона схилила голову до кавового столика.
  
  'Твій'.
  
  Він підняв трубку. 'Дякую.
  
  'Вона спить? - запитав я.
  
  'Як тільки вона торкнулася подушки.
  
  'Нам потрібно поговорити, Чи що.
  
  'Послухай, мені шкода, що у мене був важкий день. Він підійшов до телевізора. Провів пальцем по вузькій верхній частині екрана і перевірив кінчик пальця. З нього потрібно було стерти пил. Він не міг встигнути за всім цим. Йому потрібно було працювати краще. Може бути, прибиральницею, як Шейла. Але...
  
  'Важкі дні стають все більш і більш регулярними, Чи що. Я не думаю, що ліки діють так, як раніше. Я думаю...
  
  'А як щодо прибиральниці?
  
  "Що?"
  
  'Прибиральниця. Тут. Якщо б я найняв ще й прибиральницю?
  
  'Чи... Вона подивилася на нього, почекала, поки він відповість їй поглядом. 'Це не ... з-за будинку, - вона пом'якшила голос. - Це через Пеггі. Мова йде про те, що краще для неї.'
  
  Чи опустився на стілець. 'Я роблю все, що в моїх силах. Я шалено люблю її.
  
  'Я знаю, що любиш, кохана. Але я думаю, нам потрібно подумати, що, можливо, їй потрібно більше, ніж ми можемо запропонувати зараз. Ти ж знаєш, що для мене незаконно утримувати її в будинку, навіть якщо випускати її небезпечно для неї? Це не ідеально. Добре, що це сталося зовсім недавно. Що я знав, що ти ось-ось увійдеш у двері.'
  
  'Але вона ж моя бабуся.
  
  'І вона завжди буде твоєю бабусею. Цього в тебе не відняти. Але ти повинен бути відповідальним, робити для неї все можливе. І сваритися зі мною - не найкраще для неї. Я думаю, нам потрібно звернутися до її консультанту і подивитися, що вона запропонує.'
  
  "Дай мені кілька днів, щоб подумати над цим? Тепер його келих стояв на кавовому столику, а він обхопив голову руками. Сльози увлажнили його очі, але так і не були.
  
  'Вона твоя родина, Чи що. Я не збираюся змушувати тебе що-небудь робити. Мені неприємно бачити її такою засмученою. Давай поговоримо знову через декілька днів. Дізнаємося, як вона себе почуває.
  
  
  
  
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Ханна
  
  
  
  Аарон ходив по коридору нагорі сходів, коли я прийшла на роботу. Він був у навушниках. Обличчя застигло, щелепи стиснені. Виглядало це не дуже добре.
  
  'Аарон? - запитав я.
  
  Він мене не бачив і не чув. Я встав в полі його зору. 'Аарон?
  
  Він перестав ходити. Ще трохи зціпив зуби. Я почекав, поки він закінчить. Він знову почав ходити.
  
  'У чому справа? - Запитала я. Мені було неприємно бачити його таким.
  
  Він зняв навушники. Я могла чути, як з них лунає шепіт музики. Він витягнув свій телефон з кишені, вимкнув його і прибрав телефон разом з навушниками. Але його вештання тривало.
  
  'Бакстер.
  
  'О.' З якоїсь причини Бакстеру не дуже сподобався Аарон, і він продовжував битися з ним. Там, де Грей був спокійний і дозволяв нам працювати, Бакстер більше цікавив нас, він хотів постійних оновлень і завжди був упевнений, що скаже своє слово, якщо не згоден з ходом розслідування. 'Що сталося? - запитав я.
  
  'Він хотів дізнатися, як я ставлюся до навушників на роботі. - Він ще трохи походив по кімнаті. 'Як ніби це впливає на мою роботу.
  
  Я знав, що навушники допомагають Аарона зосередитися, якщо він відчуває стрес або занадто багато шумових завад. Ми трохи поговорили про його синдромі Аспергера з того дня, як він розповів мені, але це було тому, що я сам змусив його до цього. На тій підставі, що мені, як його керівникові, треба було знати, що я можу зробити, щоб йому було зручно на роботі. У мене ніколи не виникало проблем, коли він вставляв їх, якщо був за своїм комп'ютером. Це не було схоже на те, що він включив їх в середині брифінгу.
  
  'Я знаю, що це не так. Я дивилася, як він ходить взад-вперед, як звір у клітці. 'Хочеш, я з ним перекинусь парою слів? Дай йому знати?
  
  Ерон повернувся до мене. 'Немає. Ні, не хочу. Я так довго обходився без опори і не почну зараз. Відділ кадрів в курсі, але я не буду інформувати кожного чортова начальника, який у мене коли-небудь був на цій роботі. Це буде по всій поліції. '
  
  Він вже говорив до мене. Я зрозумів, до чого він хилить. 'Якщо ви впевнені?
  
  Він пирхнув. Відійшов до стіни, постояв мить, я почула глибокий вдих, він постояв ще хвилину, а потім знову повернувся до мене. "Я впевнений. Він затягнув краватку, мнучи його, поправляючи і без того рівний краватку. 'Я в порядку.
  
  'Добре'. Я поклала руку йому на плече, відчула, як він напружений, замість плеча це був вузол занепокоєння і стресу. Я швидко зняла його, розуміючи, що непрошений дотик може викликати у нього дискомфорт, потім пройшла повз нього в кімнату для оперативних втручань і дала йому хвилину зібратися з думками. Аарон завжди був найспокійнішим з нас двох. Було дивно бачити його таким вибитим з колії.
  
  Крім нас з Аароном, всередині нікого не було. Я не розумів, чому Бакстер вирішив зробити єхидний коментар на адресу Аарона, якщо він прийшов рано і займався своєю роботою. Було неправильно мовчати, але і не було б правильним діяти за спиною Аарона і розмовляти з нашим новим директором. Мені довелося прикусити язика і сподіватися, що ситуація вирішиться.
  
  До того часу, як прийшли інші члени команди, я випив дві чашки чаю і був готовий провести ранковий брифінг. Я подивився на Аарона. Він кивнув. Він був гарний. Знову став більш спокійним.
  
  'Гаразд, все, давайте заспокоїмося'. У кімнаті повисла тиша, і всі погляди звернулися на мене. "У нас так багато роботи, яку потрібно закінчити. Я попрошу додатковий персонал для проведення деяких необхідних розслідувань. У нас на руках два вбивства, і оскільки вони пов'язані судовою справою, з якого пішов Талбот, ми можемо залишити собі обоє. 'Поки я говорив, ручки дряпали по блокнотам. 'Це офіційно робить це розслідування серйозним. Але з-за зв'язки, як ви знаєте, нам також необхідно поглянути на попередню справу. Вбивство констебля Кена Блейка.
  
  Я подивився на Лі. Він дивився в підлогу. Він був у надійних руках. Тут ми всі знали, яке це. Ми подбаємо про те, щоб він пройшов через це. Я подивилася на Пашу. Крім Паші. Її не було тут, коли вбили Саллі. Вона взагалі не знала, яке це.
  
  'Отже, сьогодні я хочу знайти старшого інспектора Роберта Саммерса і поговорити з ним. Дізнатися його думку про старому розслідуванні. Подивимося, яку допомогу він може нам надати. Ми можемо скористатися будь-якою допомогою, на яку здатні в даний момент. Я також хочу пізнати, знайти і поговорити зі старшим інспектором з розслідування смертей від наркотиків Vanilla Jazz. 'Я знову подивився на і запитав його:" Хто це був?'
  
  Вираз здивування промайнуло на його обличчі, коли він підняв голову. 'Це був старший інспектор Саммерс, мем.
  
  Такого збігу я не очікував. 'Тоді це виявляється дуже корисним. Мені потрібно мати справу тільки з одним оперативним співробітником в обох цих випадках. Ти знаєш, де він зараз базується, Чи що?
  
  Чи подивився на мене. 'Він на пенсії, мем.
  
  
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Чи
  
  
  
  Чи згадав ту оперативну кімнату. Якою керував старший інспектор Саммерс. Старший інспектор привернув увагу всієї кімнати. Чи відтягнув комір своєї форменої сорочки. Було тепло, і в кімнаті не було повітря. Це заважало зосередитися, але він був радий, що йому доручили цю роботу.
  
  Він перестав смикати комір і знову налаштувався на старшого інспектора. Саммерс був старої закалки. Він виріс на цій роботі, вступив на неї дев'ятнадцятирічним хлопцем, незабаром після того, як був представлений ПЕЙСУ, але навчався у тих, хто виховувався до ПАТЛИ. Закон про поліцію й докази по кримінальних справах, правила, які регулювали все, що вони робили, починаючи з того, як вони проводили арешти, обшукували людей і брали у них інтерв'ю. Все, чого хотів Саммерс, - це ловити поганих хлопців, і він пристрасно ненавидів правила. Він ходив по тонкій грані, але ніхто ніколи не говорив, що він переступив її. Він старанно працював і добився результатів. Він також очікував результатів від своїх співробітників.
  
  Він стояв у передній частині кімнати, лисина блищала на сонці, сорочка під пахвами промокла, але його, схоже, не турбувала неприємна погода.
  
  Минулої ночі в "Ванільному джазі" загинули четверо дітей. Четверо. І це неприйнятно ні за якими мірками.
  Присутні в кімнаті офіцери, кілька детективів, кілька офіцерів у формі, чия присутність була запрошена, всі кивнули на знак згоди.
  
  'Ви всі тут, тому що головний констебль погодився з тим, що нам потрібна невелика оперативна група для вирішення цієї проблеми, і ви були обрані в якості цієї оперативної групи.
  
  Присутні офіцери у формі схвильовано загули по кімнаті. Чи повернувся і посміхнувся своєму напарникові поруч з ним, Робу з іншої зміни, який посміхнувся у відповідь.
  
  'Гаразд, я зрозумів, ви в захваті, але не могли б ми зосередитися на тому, навіщо ми тут, будь ласка, а пізніше ви зможете поплескати себе по плечу'.
  
  В кімнаті знову запанувала тиша, і Саммерс втупився на них.
  
  'Сьогодні у патологоанатома почнеться ПМС, але, схоже, це передозування наркотиків. У нас вже є інформація, що Vanilla Jazz - це володіння Талботов, і саме їх наркотики проходять через них. Нам потрібно підтвердити цю інформацію. Нам потрібні докази. Нам потрібно встановити, хто займається торгівлею усередині клубу, хто займався торгівлею минулої ночі, і нам потрібно знати, хто поставляє товари дилерам. Отже, я шукаю верхній рівень. Мені потрібні Талботы. Поговоріть з усіма, хто був там минулої ночі, і отримаєте свідчення. Ми зв'яжемося з відділом обробки джерел і попросимо їх допомогти нам. Нам також потрібно переглянути записи камер відеоспостереження, подивитися, чи ми зможемо ідентифікувати будь-яких інших свідків або правопорушників, і ми докопаємося до суті справи. '
  
  Саммерс зробив паузу, коли по залу прокотився гомін згоди.
  
  'Ці четверо хлопців були молоді, у віці від сімнадцяти до двадцяти чотирьох років. Занадто молодий, щоб померти на підлозі нічного клубу. Хтось повинен заплатити. І ми знайдемо їх і зрадимо суду.'
  
  
  
  'Але ми так і не зробили цього", - сказав в оперативний відділ. 'Ми так і не зробили. Ті діти дійсно загинули на тому поверсі ні за що.
  
  
  
  
  
  Інспектор спостерігала за ним. Він усе ще намагався вписатися і хотів здаватися як можна більш корисним, щоб вона не вигнала його. Його не можна було вигнати. Це було важливо. Ніколи раніше не працюючи над розслідуванням вбивств, він відчував себе не в своїй тарілці, але він повинен був спробувати, він повинен був залишатися на місці. Він потер обличчя й пошкодував, що у нього немає можливості просто залишатися вдома зі своєю бабусею кожен день. Це було б набагато більш просте життя.
  
  
  
  Було взято багато свідчень, навіть у тих, хто не думав, що вони були свідками чого-небудь. Якщо ви були там в той вечір в Vanilla Jazz, ви були потрібні для дачі показань.
  
  Спілкування з їхнім скорботним оточенням сім'ями, родичами і друзями вимагало часу. Люди, які навіть не знали про дітей, хотіли взяти в цьому участь. Все це стало здаватися йому цирком з великими наметами. Преса була всюди навколо цього.
  
  Нічний клуб зазнав розгрому, тому що там були куплені і вивезені наркотики. Його закрили, а власника очорнили. Місцевий житель, якому потрібна була захист поліції. Місцеві жителі почали закидати його будинок ракетами, цеглою, яйцями, лайном і сечею в пакетах і пляшках - усім, що їм вдавалося знайти. У нього була маленька дитина, і його дівчині з дочкою довелося переїхати до її матері, поки він тримав оборону будинку, намагаючись захистити сімейну власність.
  
  Люди взяли на себе сміливість обуритися. Навіть якщо вони не були особисто порушені трагедією. Сім'ї загиблих просили про спокій, вони зверталися в соціальні мережі зі своїми проханнями і давали коментарі в пресі, але це не заспокоїло наростаючу істерію. Всі хотіли дізнатися частинку того, що сталося. Це було жахливо, Чи згадував.
  
  Брифінги були тривалими і напруженими, оскільки персонал переглядав всю інформацію, що надходила в оперативний відділ. Більша її частина була неактуальною через публічності справи. Тим не менш, все це потрібно було згадати і обдумати.
  
  Чи пояснив, що був зачарований тим, що став учасником подібного розслідування, але в той же час злегка наляканий тим, як воно отримало самостійне життя.......... t
  
  А Саммерс, запитав інспектор Роббінс, як він до цього підійшов?
  
  Саммерс був самовідданою людиною. Він приходив на роботу раніше за всіх кожен божий день і не йшов, поки за дверима не з'являвся останній співробітник. Він був педантичний у тому, щоб бути в курсі всього. Як ніби ця робота була його особистою місією. І оскільки справу було таким масштабним, жоден офіцер не міг вмістити все справа в своїх головах, а міг зосередитися тільки на завдання, що стояла перед ними на день, у той час як старший інспектор Саммерс знав це все вздовж і впоперек.
  
  Він знав імена кожної жертви, члена сім'ї та одного. Кожної людини, присутнього в нічному клубі, кожного співробітника в той вечір, незалежно від того, чи були вони включені в той момент, або пішли раніше. Він знав кожен слух, розвіддані, деталі судової експертизи, реєстрував докази, розставляв крапки над "i" і закреслював 'т". Він був машиною.
  
  Якщо б ви не знали краще, ви могли б подумати, що у нього є особиста зв'язок, що один з його дітей був однією з жертв вживання наркотиків. Але у нього була глибока ненависть до того, що сталося тієї ночі, і він полював за Талботами, і коли інформація не підтвердилася, коли люди стали занадто налякані, щоб звертатися в суд, він прийшов в лють.
  
  З початком літа оперативна кімната перетворилася в зону бойових дій. Всі, хто опинявся на його шляху, були знищені. Їм повідомили, що вони не виконали свою роботу. Вони потерпіли невдачу. Вони ніде не просунулися по службі. Це була бійня, і був щасливий, коли його відправили назад у відділення.
  
  Набагато пізніше він дізнався, що Саммерс пішов на пенсію.
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Паша
  
  
  
  
  
  Пашу викликали в кабінет інспектора Роббінс. Це завжди змушувало її нервувати. Викликало відчуття порожнечі внизу живота. У неї було таке відчуття, наче її викликали в кабінет директора школи, хоча вона і не могла придумати нічого, що могла б зробити не так.
  
  Вона разгладила штани спереду. Потім для більшої переконливості зняла кілька невидимих ворсинок, перш ніж постукати в двері, яка вже була відкрита, і посміхнулася. 'Ви хотіли мене бачити? Якого біса у неї так пискнув голос? Скільки їй було років, п'ять?
  
  Чорт візьми. Вона була дорослою. Так, вона хотіла бути поруч з цією жінкою, але вона могла зробити це, не перетворюючись в тремтячу руїну. Вона сама була професіоналом і добре впоралася зі своєю роботою.
  
  Інспектор Роббінс посміхнулася у відповідь. 'Так, заходь, Паша. Не міг би ти штовхнути двері, будь ласка?
  
  Рис. Вона дійсно була в біді. Їй це не здалося. Бос ніколи не закривала двері, якщо у когось не було неприємностей.
  
  Паша повернулася спиною до інспектора, намагаючись привести своє обличчя в якусь подобу порядку, і закрила двері. Потім, в останній раз глибоко зітхнувши, вона повернулась назад.
  
  'Сідай. І не дивись так схвильовано. Ханна розсміялася.
  
  Що, чорт забирай, відбувається?
  
  'Я розмовляв з розвідувальним підрозділом, і вони дали мені напрямок розслідування, якому ми, можливо, хотіли б наслідувати, і я хотів би, щоб ви взялися за це, якщо не заперечуєте? Поряд з іншими вашими розслідуваннями. Насправді до цього слід ставитися як до об'єкта. Не до задачі на повний робочий день. Але дещо ви можете зробити, коли і коли захочете, але ... ' вона зробила паузу для більшої виразності, - це дійсно потрібно зробити.
  
  Серйозно, вона збиралася дати їй власне завдання? 'Звичайно, що завгодно. Паша практично радів.
  
  Тепер Ханна виглядала більш серйозною. 'Це не дуже цікаво або стимулююче, але це важливо.
  
  Повз двері в коридор пройшла пара людей. Паша чула сміх, завершення розмови про випивку в кінці дня. "Ти платиш", - ось що вона почула. І вибух сміху над цим безглуздим пропозицією.
  
  Їй було все одно, що це за робота, вона була рада, що бос вибрав її для неї, що вона нарешті досягла успіху. Що вона зробила достатню враження, щоб її вибрали для цього завдання.
  
  'Справа в тому, Паша, що ця робота потребує від тебе граничної обачливості. Ти можеш мені це пообіцяти?
  
  Паша погодився. Вона пообіцяла їй все, що завгодно.
  
  'Це матеріали розвідки у зв'язку з вбивством Кена Блейка...
  
  Паша була збита з пантелику. Вона очікувала, що буде мати справу зі свідком, схожим за описом.
  
  'Я хочу, щоб ви перевірили систему і з'ясували, хто звертався до них у перші кілька тижнів після того, як він був убитий, оскільки саме такий період часу у нас був до того, як свідки почали нервувати з приводу своїх свідчень'.
  
  Бос хотів, щоб вона сиділа за письмовим столом? Потенційно це був довгостроковий проект. У будь-якому випадку це зайняло б деякий час. Вона нічого не сказала, інспектор продовжив.
  
  'Я хочу з'ясувати, звідки стався витік інформації, від того, хто видав свідків. Тому що, якщо ми їх знайдемо, це надасть підтримку розслідування. Дві птиці одним пострілом, добре?
  
  Паша кивнула. Хоча вона і сказала, що це не буде її єдиною роботою. Вона могла продовжувати в тому ж дусі, але подивися на це як і коли, чи не так?
  
  'Ти нормально до цього ставишся?
  
  Вона знову кивнула. Якщо раніше вона думала, що її хороша робота приносить плоди, то тепер їй здавалося, що її карають. Хоча очевидно, що хтось повинен був це зробити, і це було частиною розслідування.
  
  'Нам потрібні параметри", - продовжила Вона. 'Я вважаю, нам потрібні параметри, за якими ви будете шукати? Пошукові запити, які використовували люди?'
  
  Ще один кивок.
  
  'Добре. Хто б не передав імена, чи зберіг їх до цього часу, а потім передав їх іншим, він не шукав Міллера або Девіса по імені, тому що вони не знали. Вони проведуть пошук по інших предметів, які могли б надати деталі розслідування.'
  
  Паша розкрила свій блокнот.
  
  'Якщо ви подивіться, хто шукав Кена Блейка, він або вона очевидна. І потім Саймон Телбот, тому що його ім'я повинно було бути там, як тільки він був пов'язаний. Почни з цих двох і подивися, хто шукав їх протягом двох тижнів після вбивства Блейка.'
  
  Паша зробила помітки, потім клацнула ручкою і закрив блокнот.
  
  "Дякую тобі, Паша.
  
  Вона встала.
  
  'Це дійсно важливо.
  
  "Дякую тобі,' нарешті сказала вона.
  
  'Ти доповідає про це тільки мені або Аарона. Я поінформую її про твою задачі. Якщо хто-небудь запитає, яке тобі доручили завдання, скажи, що ти... ' Вона почухала потилицю.
  
  'Я не впевнена, важко сказати, що ви проводите розслідування, тому що у нас є Дейв, який шукає і перевіряє інформацію'. Вона провела руками по волоссю. 'Припустимо, ви збираєте інформацію про всіх свідків з початкового досьє.
  
  'Добре. Спасибі. 'І з цими словами Паша вийшов з кабінету.
  
  З-за нудності завдання, якщо у лавах був корумпований офіцер, від нього потрібно було позбутися якомога швидше, перш ніж можна було заподіяти ще який-небудь шкоду. Представникам громадськості або поліції. І Паша був радий, що саме він це зробив.
  
  
  
  
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Ханна
  
  
  
  Я подзвонила заздалегідь, щоб вони чекали мене, щоб Натан був там. І він був там. Він хотів знати новини так само сильно, як і Карен. Тим більше, якщо судити по його сердитому червоному обличчю і гучного голосу. Чому люди думали, що чим голосніше вони будуть говорити, тим серйозніше їх сприймуть?
  
  Я привітався з Амелієй, співробітником зв'язків з сім'єю, яка до цього часу провела з родиною кілька днів. Вона схилила голову, але в іншому зберігала мовчання. Одне це дія - привітатися з нею - розлютило Натана. Амелія, мабуть, знала, чим все закінчиться, і відступила на задній план.
  
  "А я-то думав, ти прийшов побачитися з нами, а не ловити тут свого стукача.
  
  Було так багато всього, що ти міг списати на горі.
  
  У цей момент Карен спустилася сходами у вітальню. 'Що, я чула, що ти сказав, Натан? Серйозно? Вона сердито зиркнула на нього, підійшла до мене і взяла за руку. "Дякую, що зайшов, я ціную це. 'Вона поклала іншу руку поверх моєї, стиснувши її тепер обома своїми. Вони були прохолодними і сухими. Вона подивилася на Натана. 'Негайно вибачся,' гаркнула вона на нього.
  
  Він блимнув очима.
  
  Карен продовжувала тримати мене за руку і потягнула за собою до дивана. 'Прости. Він змінився після смерті Саймона. Я б сказала, що не знаю, що на нього найшло, ' вона подивилася мені в очі, - але я знаю. Вона була спокійна. Пригнічена. В іншому місці, ніж тоді, коли я бачила її востаннє.
  
  'Це чудово", - сказав я їй. 'Цього слід було очікувати'.
  
  "Ти ж знаєш, я тут. 'Натан височів над нами, поки ми сиділи.
  
  'Натан,' її голос був ніжним. Він пирхнув. 'Вибачся перед інспектором Роббінс. Вона прийшла поговорити з нами. Повідомити новини? Вона запитально подивилася на мене. Я сказав їй, що вона була права.
  
  Натан повернувся до нас спиною. Виглянув у вікно. Моя машина була припаркована біля будинку за Рейндж Ровером Натана. Його смаки відповідали смакам його брата. Більше дивитися не було на що. 'Я приношу свої вибачення. Його голос був тихим. Він вимовляв слова так, наче кожне слово давалося йому насилу. Я так і уявляла. Його плечі були напружені. Підняті до вух. Його особа з усіх сил намагалося зберегти незворушний вираз, яке не приносило перемоги.
  
  'Детектив-інспектор Роббінс, що ви можете нам сказати? - Запитала Карен. Її обличчя було відкритим і повним надії.
  
  'Ми'
  
  Вона підхопилася зі свого місця. О боже, я не запропонувала тобі випити. Ти, мабуть, вважаєш мене такою грубою. Я попросила Натана вибачитися, а сама штовхаю тебе, замість того щоб вчинити пристойно. Вона попрямувала до кухонних дверей.
  
  'Все в порядку, Карен. Правда, ' я пообіцяв їй.
  
  Амелія зробила крок вперед. 'Я поставлю чайник, добре, Карен?
  
  О, ти б хотіла, кохана?
  
  Натан пирхнув. Досить голосно, щоб всі почули, але ми все проігнорували його. Не дивилися в його бік.
  
  'Не турбуйтеся. Дозвольте інспектору поговорити з вами, і я приведу їх у порядок. Вона подивилася на мене. 'Вам кави, пані?
  
  'Це було б здорово. Спасибі, Амелія.
  
  Карен опустилася назад на сидіння, з якого вийшла. 'Мені дуже шкода. Мій розум, це...
  
  'Не турбуйся про це. Я не хочу давати тобі зайвих клопотів. Я хотіла дізнатися, як у вас справи, проінформувати вас про хід розслідування, ' я подивилася на Натана, - і я хотіла задати Натану пару питань.
  
  Карен кивнула.
  
  "Що, чорт візьми, ти маєш на увазі, коли хочеш задати мені питання? Ти не можеш задавати мені ні хрону, якщо я не запрошу свого адвоката, ти не можеш. А тепер забирайся звідси нахуй.
  
  Карен знову встала. На цей раз її обличчя було кам'яним. 'Якщо ти не будеш вести себе пристойно, ти підеш, а не інспектор Роббінс. Ти ведеш себе як дитина. Тобі нема чого приховувати. Інспектор Роббінс виконує свою роботу. Ти поговориш з нею або мені відправити тебе в твою кімнату, як вередливу дитину, якого ти зображаєш?'
  
  Він знову відвернувся. 'Заради всього святого...
  
  'Натан Телбот.
  
  Він потер обличчя руками й повернувся, щоб подивитися на неї. 'Хіба ти не бачиш, що вони роблять? Хіба ти цього не бачиш?
  
  Вона не здригнулася. Під цим поглядом будь-який з його солдатів здригнувся б, але у неї було більш суворе вираз обличчя. Вона була йому під стать. 'Так, я можу. Вони намагаються знайти вбивцю свого брата.'
  
  'Для—' Він подивився на неї і замовк. 'Добре. Я зроблю по-твоєму. Але тільки тому, що це ти.
  
  Увійшла Амелія з двома кухлями в руках. 'Кави. Вона простягнула мені одну, а іншу Карен.
  
  'Тому що так буде правильно, - сказала Карен, приймаючи кухоль, яку простягла їй Амелія. "Дякую тобі, Амелія.
  
  Як тільки чашки були у неї в руках, Амелія відійшла у дальній кут кімнати, надавши мені робити те, навіщо я сюди прийшла. Я зателефонувала їй і повідомила новини перед своїм приїздом. Вона знала, що відбувається.
  
  Карен знову сіла. 'Може, почнемо спочатку?
  
  Я не рушила з місця. Замість цього вирішивши дозволити сімейної динаміці розвиватися так, як їм було потрібно. 'Коли ти будеш готова. Я не хочу квапити тебе.
  
  'Все в порядку. З Натаном зараз все в порядку. Вона багатозначно подивилася на нього. 'А ти ні?
  
  Він зціпив зуби, але його мовчання було сприйнято як згоду.
  
  'Як просувається розслідування? - запитав я.
  
  'Повільно'. Я почула, як Натан випустив повітря крізь зуби. 'Але це стійке, ми рухаємося в правильному напрямку'.
  
  Карен кивнула.
  
  'Це нелегко для сімей,' я повідомив їй, - тому що вони хочуть отримати відповіді негайно, а ми не завжди можемо їх надати. Розслідування вбивства - це методичний процес, і ми повинні працювати в тому темпі, який диктують певні розслідування.'
  
  'Наприклад? - запитав я.
  
  'Ну, наприклад, відбитки пальців, так що нам потрібно дочекатися результатів з лабораторії судової експертизи.
  
  'І що у вас є на даний момент?
  
  'Як і очікувалося, у нас проблема зі свідками, вони бояться говорити про це. Навіть незважаючи на те, що був убитий ваш син, розслідування досі точиться навколо вашої родини, вашого сина, і це ускладнює нашу роботу.'
  
  "Мене не хвилюють труднощі вашої роботи,' проревів Натан. Його обличчя почервоніло ще більше. 'Мене хвилюють результати. Які результати у вас є?
  
  Я повернувся до нього. 'Ну, раз ви питаєте, питання, які у мене є до вас, стосуються відбитків пальців, знайдених на машині Саймона. Можу я запитати, чи заходили ви коли-небудь в його машину? Я знав відповідь, але я повинен був поставити це питання.
  
  'Я в це не вірю. 'І з цими словами він вийшов за двері і з хати.
  
  Я подивився на Карен. 'Вибач. Про це потрібно було запитати, щоб усунути його, ти розумієш, хоча я і знав відповідь.
  
  Вона похитала головою. 'Йому так важко це дається. Вони були близькі. Все робили разом. Звичайно, його відбитки пальців будуть на машині Саймона, точно так само, як, я думаю, ви знайдете відбитки пальців Саймона на машині Натана і мої на обох їх машинах.'
  
  Тепер її очі блищали. Вона досить довго тримала себе в руках, і тепер пішов Натан, стіна, яку вона звела навколо себе, звалилася. 'Мій бідний хлопчик не знає, що з собою робити. Я втратив одного і нічого не можу зробити, щоб допомогти іншому. Я боюся за нього. Боюся, що він не оговтається від цього. Що він зробить щось настільки саморуйнівну, що шляху назад не буде. Я так намагаюся утримати його в центрі уваги. Зосереджений. Прив'язаний до того, що залишилося від його родини, але з кожним днем це стає все важче. Вона подивилася мені в очі. 'Скажіть мені, інспектор Роббінс, що мені робити?
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Ханна
  
  
  
  Нашою наступною зупинкою був морг QMC.
  
  Джек Киднер був у доброму гуморі, як завжди, коли ми з Аароном увійшли в стерильну робочу середу. Він як раз розповідав техніку з моргу Підлозі Марчанту про своєму вчорашньому вечорі, який, наскільки я зміг зрозуміти, включав хороше вино і багато розмов про смерть, коли кілька патологоанатомів і колег-лікарів пішли вечеряти. Я впевнений, що інші відвідувачі були придушені вечірнім розвагою, яке так потішило Джека.
  
  'А старий Томас, він говорив так голосно, бо втратив слух, що я був впевнений, що сьогодні ми побачимо леді за сусіднім столиком, за одним із столиків, тому що я думав, у неї буде інфаркт міокарда. Він злобно захихотів. Дорогий друже, ми говорили йому, щоб він робив тихіше, але він не розумів, що він такий гучний'.
  
  'Джек, ти не можеш знайти, про що ще поговорити, коли ви зберетеся разом?' Я запитав його.
  
  'Ну, юна Ханна, ти завжди уникати розмов про роботу, коли йдеш з офісу? Він підморгнув мені, прекрасно знаючи, що, коли поліцейські збираються разом, це означає, що розмови про роботу будуть відбуватися незалежно від місця. Нічого не поробиш.
  
  'У тебе є я.
  
  'Я так і думав. Гаразд, давайте подивимося на містера Міллера. Він натягнув рукавички і повернувся до столу, за яким сидів Пол Міллер.
  
  'Бачиш ці синці тут і тут? Джек вказав на темні синці овальної форми на передній частині плечей Міллера.
  
  'Я бачу їх'.
  
  'Ну, це виглядає так, як ніби хтось притиснув його до землі або кулаками, або наступив на нього колінами, в будь-якому випадку, ззаду на голову або по тулубу, а потім відрізав йому мову, тому що ти можеш вижити, якщо тобі відрізали мову'.
  
  'Ти можеш?
  
  'Так-так. Зовсім виразно. Ви не зможете нормально харчуватися і, звичайно ж, не зможете знову спілкуватися таким же чином, але це не обов'язково вб'є вас, і той, хто це зробив, повинен був знати, що, оскільки інших травм, що впливають на життя, ні, - він замовк і махнув рукою в бік рентгенівських знімків, які ми вже оцінили, - оскільки ми бачили. Отже, вони хотіли вирвати йому язик і хотіли вбити його, тому знали, що їм потрібно зробити щось більше, ніж просто вирізати його.'
  
  'Значить, вони схилили перед ним навколішки?
  
  'Або притиснули його до землі кулаками. Також на гомілках є невеликі синці, які вказують на те, що злочинець був не один.
  
  'А з якою метою ви його тримаєте?
  
  'Щоб змусити його задихнутися або захлинутися у власній крові.
  
  'Боже милостивий. - У мене всередині все перевернулося.
  
  'Так, не дуже приємний.
  
  'Це м'яко сказано, Джек. Думаю, я волів би кулю в голову.
  
  'Я думаю, ти теж був би правий в цьому.
  
  'Отже, що ж сталося?
  
  'Він потонув.
  
  
  
  
  
  OceanofPDF.com
  
  
  
  
  Ханна
  
  
  
  Старший інспектор Саммерс на пенсії жив у великому красивому особняку на Мелтон-роуд в Західному Бриджфорде. Місце, не схоже на пам'ятки і звуки нічного клубу, про який ми хотіли його розпитати. В кашпо по обидві сторони від дверей все ще цвіли квіти, а на стінах висіли кошика. Звисали доріжки зеленого листя, скручених і яскравих, скрашивающих досить похмурий день.
  
  Він привітав мене і Аарона в своєму домі, як ніби ми були старими друзями. Він виявився нижчим, ніж я очікував, приблизно 5 футів 9 дюймів, з округлістю, з-за якої здавався ще нижче ростом. На його обличчі був якийсь рум'янець, як ніби він багато часу проводив на свіжому повітрі.
  
  Коли він проводив нас в свою вітальню, і я визирнула з дверей патіо в сад, я побачила, що він дійсно був завзятим садівником. Там було красиво. Як і перед будинком, тут були квіти і зелень, все містилося в ідеальному стані. В кутку протікав струмочок, а газон був весь із чистими гострими краями.
  
  'Я можу запропонувати вам обом випити? - запитав він, коли ми сіли.
  
  Люди рідко тримали зелений чай, тому я попросив замість нього каву. Аарон відмовився.
  
  "Ти впевнений? Стакан води?
  
  'Я не п'ю у чужих будинках", - відповів він.
  
  Я зіщулилася. Люди в основному брали відмова від подяки за чисту монету, але якщо б Аарона підштовхнули, він назвав би причину. Йому не подобалося пити в будинках людей, яких він не знав. Я знав, що деякі можуть легко образитися на це, і спостерігав за реакцією Саммерса. Я не хотів залишати цього хлопця в офсайді, ми були тут заради його допомоги. Але Аарон був Аароном, і я не став би вибачатися за нього.
  
  Саммерс виглядав захопленим зненацька, але тут же отямився. 'Добре. Зараз принесуть дві кави. - Він вийшов з кімнати.
  
  Я озирнулась. Це було схоже на сімейний будинок, а не на будинок самотнього чоловіка. Там були м'які штрихи, подушки, картини на стінах і вирішальний момент - фотографії його з жінкою і двома іншими дорослими молодший, обома чоловіками, яких я прийняв за його синів.
  
  Поки ми чекали, до кімнати долинули звуки закипаючого чайника і стукіт чашок і ложок. Аарон був задумливий. Також оглядав кімнату. Я знав, що у нього буде своє уявлення про цю людину.
  
  Повернувся Саммерс з кухлем у кожній руці і простягнув її мені. Я подякував йому. 'Як справи на пенсії? - Запитав я. З непідробним інтересом до життя після роботи.
  
  'А, знаєш, все в порядку.
  
  Я цього не зробив. 'Ти чимось зайнятий? Я кивнув головою в бік дверей, туди, де я бачив квіти.
  
  Він похитав головою. 'Ти повинен. Робота змушує тебе тікати в такому темпі, що коли це все припиниться... - він замовк.
  
  'Ти сумуєш за цим?
  
  Саммерс знизав плечима. "Я сумую за людей. Не стільки по тому лайну, з яким ми мали справу. Ти розумієш, що я маю на увазі".
  
  Я так і зробив. 'Люди чудові'. Я не зміг би робити те, що робив, без людей поруч зі мною. Аарон, якщо чесно, більше всіх.
  
  За причину, з якої ми тут опинилися. "Дякую, що погодилися прийняти нас так швидко,' сказав я.
  
  'Без проблем. Ви згадали по телефону, що це пов'язано з роботою в Vanilla Jazz. Неприємне. Я більш ніж щасливий допомогти всім, чим зможу. Він відкинувся на спинку стільця. Влаштувався зручніше. Розслабився.
  
  'Так і є. Ви, напевно, чули в новинах, що Саймон Телбот був убитий ...
  
  'Ніяких втрат. Він злегка потиснув плечима, піднявши одне плече. Оскільки це було все, чого коштував Талбот.
  
  Я утримався від коментарів щодо цього конкретного заяви. 'Ну, ми вивчаємо попередні справи, в яких він був причетний, щоб подивитися, чи зможемо ми знайти якісь зв'язки'.
  
  'У тебе буде повно справ, якщо ти спробуєш знайти когось, у кого немає причин вбивати такий шматок лайна, Ханна. Він був огидна тварюка. Список підозрюваних, без сумніву, буде величезним, я вважаю.'
  
  Я кивнув, погоджуючись з тим, що Тэлботу дійсно вдалося засмутити багатьох людей за той час, що він був лідером банди Телбота. 'Але є причина, по якій ми розглядаємо роботу в нічному клубі зокрема. Це спливло само собою.'
  
  Саммерс розумів, що є деякі речі, які ми не можемо розголошувати тепер, коли він більше не працює, але він був радий прийняти це за чисту монету. 'Добре, і що ж вам від мене потрібно?' - запитав він.
  
  Я нахилився вперед на своєму стільці і пояснив, що хочу знати все про розслідування справи про нічному клубі, наскільки сильно він вірить у причетність Талботов і чому. Я хотів знати все, навіть якщо це не потрапило в документи – з якої б то не було причини.
  
  Старий старший інспектор був більш ніж радий поговорити про роботу. Він пожвавився, коли почав згадувати своє минуле справу. Я припускала, що він виглядав здоровим і досить щасливим, коли я вперше зустріла його, але те, як він заговорив і розкрився про поліцейській справі, показало мені, що він дійсно нудьгував по роботі. Ніщо не могло зрівнятися з розслідуванням і арештом поганих хлопців, навіть якщо часом тобі не завжди вдавалося зловити свого хлопця. І саме тоді гнів промайнув на його обличчі, коли він розповів про той факт, що вони не змогли знайти достатньо доказів проти Талботов, хоча люди були досить щасливі, щоб шепотітися про те, що це були їхні наркотики. Коли справа дійшла до цього, вони були залякані і відмовилися співпрацювати. Ніхто не надав офіційного заяви. Ніхто не зробив записи. Вони були налякані, і ніякі запевнення не могли змінити їхню думку. Фактичне взаємодія наркотиків не було зафіксовано камерами відеоспостереження. Той, хто це робив, знав, де встановлені камери, і зробив це поза увагою, або ж вся операція була настільки помітною, що її неможливо було помітити в масі звиваються тіл на танцполі і навколо бару.
  
  Саммерс подивився на фотографію своїх синів на стіні. На мить запанувала тиша. Я залишив це в спокої. 'Знаєш, діти були не набагато молодший за мого молодшого сина. Я пропрацював справу до кінця, але вони почали забирати у мене персонал. Скоротили нас. Сказали, що у нас було достатньо часу і бюджету, поки, зрештою, його не закрили. Очевидно, справу було класифіковано як відкрите, щоб, якщо виявляться якісь нові докази, по ним можна було вжити заходів, але справу було закрито, нам сказали, що ми повинні працювати над новими справами. Ми були потрібні новим людям'. Тепер він знову виглядав втомленим. Це рішення йому не сподобалося.
  
  'Але ви були впевнені, що це Тэлботы підкинули наркотики в клуб? Ерон знову уточнив.
  
  'Біса впевнений. Якби букмекер приймав ставки на поліцейське розслідування, я б поставив на це гроші.
  
  'Наскільки достовірною була інформація? - Запитав я. 'Діти у клубі, що приймають ці речі, не знали б, звідки вони взялися, їх інтересом було б купити їх, щоб вони могли їх забрати, їх би не хвилювало походження'.
  
  Саммерс взяв свій кави, який вже охолов, і зробив ковток, перш ніж відповісти. 'Один з дилерів в клубі заговорив. Відмовився робити заяву. Він зробив один-єдиний нескромне коментар, а потім виїхав з міста. Знову опинився в Манчестері, але відмовився повернутися і допомогти. Оскільки це так і не потрапило в офіційні документи, ми не могли залучити його у якості свідка ворожої сторони.'
  
  Отже, тих дітей дійсно вбили наркотики Талбот. Не дивно, що Саммерс так старанно працював, щоб притягнути їх до відповідальності. І був так розчарований цим. Було важко, коли ти знав, що сталося, але не міг довести. Я випив каву.
  
  'А потім ви натрапили на іншу річ, в якому він фігурував у якості підозрюваного, - сказав я. "Розкажіть мені про нього.
  
  Саммерс встав, тримаючи в одній руці кухоль з кавою. Іншою рукою зсунув окуляри на верхівку і потер перенісся. - Хто хоче ще випити? - запитав я. Він пішов геть, не чекаючи відповіді.
  
  
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Ханна
  
  
  
  Я встала і пішла за Саммерсом на кухню. Аарон пішов за мною. Це була велика кімната. Світ лився величезне вікно. Саммерс став біля раковини і наповнив чайник. Його очі дивилися кудись в сад.
  
  'Роберт? Все в порядку? - Запитала я.
  
  Він закрив кран, вилив трохи зайвої води з чайника і включив його в розетку.
  
  "Так, так, вибач. Мені просто потрібно було ще випити. Давай розберемося з цим, а потім продовжимо. Старі спогади, розумієш? Давненько не бачилися. Я сумую по роботі.
  
  Я зрозумів це. Я запитав його, що він пам'ятає про розслідування вбивства констебля Кена Блейка. На задньому плані булькав чайник. Саммерса оточував світ, його обличчя затенялось, коли він дивився вниз.
  
  'Це було жахливе час, як ви знаєте. Втратити одного з наших, та ще при таких жахливих обставинах. Це зачіпає кожного офіцера й працівника штабу, незалежно від того, чи знали його особисто чи ні. Сила була в шоці. Вона сумувала через. Вона була в кривавій люті і потребувала правосудді, і їй потрібно було, щоб воно було швидким. Пролунав вибух голосів. Ти був там. Ти це знаєш. Електронні та фізичні книги пам'яті були заповнені іменами і коментарями протягом кількох годин. Але ви будете одним з тих голосів.
  
  'Я отримав роботу по його упіймання вбивці. Це був великий тиск, але я був готовий до цієї роботи. Всі хотіли цю роботу, кожен хотів бути на цій роботі. Ми вийшли в меншості, вийшли швидко і виходили помітно. Я не знаю, наскільки ваша команда була в курсі всього цього, але ми були завалені електронними листами, пропозиціями підтримки, проханнями приєднатися до підрозділу, бути відрядженими.' Він подивився на мене. Потім на Аарона, який слухав. Осмислюючи почуте. 'Однією з найбільш складних речей, які мені доводилося робити в ході розслідування, було не вплутувати в це того молодого хлопця. У нього було розбите серце, і він так сильно хотів брати участь.'
  
  'Хто? Чи Кейв?
  
  'Так, це він. Він відчайдушно хотів бути частиною цього. Він писав мені по електронній пошті кожен день. Дзвонив в офіс і навіть приїхав особисто. Але оскільки він був залучений, ми не могли цього допустити. Говорити йому було важко. Молодий чоловік намагався тримати себе в руках, але було видно, як він розвалюється на частини всередині. Але ти б зробив це, не так, якщо б це був твій партнер, твій друг? Якби ти був там, коли це сталося. Якби ти пішов від цього, а вони так і не зробили. Він знову зробив паузу. Загубився в минулому. 'Не можу уявити, через що пройшов бідна дитина. Я порадив йому відвідати occ health замість того, щоб продовжувати ходити в приймальню, це було шкідливо для здоров'я, але я сумніваюся, що він це робив. Він був вольовим байстрюком. Рішучий. Не хотів зациклюватися на власній болю, але рухатися вперед і зосередити її де-небудь. Як і ми.'
  
  Чайник засвистів у густому, зарядженому повітрі навколо нас. Пробиваючись крізь емоції. Саммерс зайнявся приготуванням ще двох напоїв.
  
  'Ви так і не знайшли пістолет, з якого вбили Блейка? - Запитав Ерон.
  
  Саммерс простягнув мені іншу кухоль. Знову наповнену кави. Цю я пити не стала. Йому потрібно було чимось зайнятися, тому я дозволила йому зайнятися цим самому.
  
  'Немає. У той час хід думок зводився до того, що в хаті був хтось, хто прибрав до рук зброю і позбувся від нього. Ймовірно, в Тренто. Але воно могло бути де завгодно. Тільки не в тих місцях, які ми шукали. Вони могли десь закопати його або заховати в чиєму-небудь іншому будинку. Хоча хто хотів би, щоб його знайшли з цим конкретним вогнепальною зброєю, вище мого розуміння, так що я припускаю, що його позбулися там, де ми його не знайшли.
  
  'Але тобі пощастило'. Заяву. Я знав факти. Всі знали факти.
  
  Саммерс озирнувся на сад. 'Не знаю, чи можна назвати це везінням. Хіба це не трапляється з тобою, і ти нічого не контролюєш? Ці двоє хлопців вирішили вчинити правильно. У нас була перерва у розслідуванні.'
  
  'Пол Міллер і Брент Девіс.
  
  'Так, це вони. Звідки ти це знаєш? Через деякий час ми залучили їх в якості захищених свідків. Подумали, що так буде краще, розумієш?
  
  'В поточному справі дещо прояснилося.
  
  Саммерс зітхнув. Він не зробив жодного руху, щоб повернутися у вітальню.
  
  'Вони вийшли вперед. Сказали, що були в хаті, коли все сталося, але втекли, коли він застрелив поліцейського. Вони були налякані. Ось чому вони втекли, і ось чому їм треба було так багато часу, щоб зізнатися. Вони були з команди Бакхерста. Вони не боялися нас, а наслідків. Розплати. Сказали, що вони були там, щоб побитися з Телботом, він витягнув пістолет, увійшли копи, і Телбот вистрілив. Вони не думали, що їх докази будуть досить вагомими, тому що вони були частиною Бакхерстов, але потім показання прем'єр-міністра підтвердили те, що вони сказали.'
  
  'Куля збіглася з гільзою, з якої роком раніше стріляли в банду Бакхерста", - сказав Аарон.
  
  'Так. Хоча ніхто не хотів говорити, вони були не згодні зі стріляниною в поліцейських. Сказали, що це принесе неприємності на них усіх. Ось чому вони виступили. Однак спочатку отримав добро зверху.'
  
  Я ставлю свою каву на стіл. Незайманий.
  
  'Звучить дуже цивілізовано.
  
  'Хіба ні? Але нам це було потрібно. Саме ці два гангстера допомогли нам висунути звинувачення у вбивстві Саймона Телбота у зв'язку зі смертю Кена Блейка. Він повернувся, притулився спиною до раковини і подивився на мене. "Іноді потрібно сісти за стіл переговорів з дияволом, щоб зробити світ безпечнішим'.
  
  
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Ханна
  
  
  
  
  
  'А диявол, з яким ми сиділи, був таким? - Запитав я.
  
  'Команда Бакхерста, звичайно. Ми повинні були покластися на них, щоб отримати позитивне рішення про нарахування від CPS '.
  
  Саммерс здавався трохи схвильованим. Тепер він почав ходити по кухні. Це була не розслаблена поза, як кілька хвилин тому, коли він дивився у вікно.
  
  'І тебе це не влаштовувало?
  
  'Я хотів, щоб вбивцю Блейка спіймали. Якщо для цього мені доведеться використовувати команду Бакхерста, то так тому і бути'.
  
  Його манери говорили про інше.
  
  'Ви знали Кена? - Запитав я. Щось повинно було пояснити зміну в поведінці Саммерса.
  
  'Не більше, ніж ти. Але він був одним із нас. Він був сім'єю, і його вбивцю потрібно було посадити. Це була моя робота.
  
  Я подивилася на Аарона, якому нічого було запропонувати. Він не вловив ледь помітного наростаючого занепокоєння Саммерса.
  
  'Був у домі, хто-небудь ще, кого ви знаєте, крім Тальбота та двох свідків?
  
  'За словами свідків - немає. Послухайте, я сказав вам усе, що міг. Я не можу сказати нічого іншого, чого немає у файлах, які, як я вважаю, у вас вже є або ви запросите. Я не впевнений, чого ви очікуєте домогтися, поговоривши зі мною. Вам потрібні два свідка або, насправді, знайти нових свідків цього нового вбивства.'
  
  Я спохмурнів. Нас відпускали. Це було дивно. Чи зобразив людину, який вирішив зловити свою здобич, і, по першому враженню, він здався мені таким же. І ось тепер він закривався від нас. Що ж так сильно забралось йому під шкіру?
  
  'Що ж, спасибі, що приділили мені час, Роберт. Я ціную це. 'Я пильно подивилася на нього, зустрілася з ним поглядом. 'Все в порядку?
  
  Він глибоко зітхнув. 'Якщо б ми зловили його на торгівлі наркотиками, Блейк був би ще живий. І мені доводиться з цим жити. 'Він дивився на свої руки. Потім знову до мене.
  
  О, Роберт. Ти не можеш так говорити. У всіх нас є робота, яку ми не можемо виконати, і хто знає, що відбувається потім. Іноді це частина нас самих, які ганяються за своїми хвостами. Ми робимо все, що в наших силах.
  
  'Це було особисте, коли мова йшла про наркотики. Я підвів свою сім'ю, а також сім'ю Блейк'.
  
  Я насупила брови, дивлячись на нього.
  
  'Мій молодший, Шон. Це був справжній безлад.
  
  'Шкода це чути, - сказав Аарон, який стояв поруч зі мною.
  
  'Це важко, коли вони виходять у світ самі по собі", - додав я. 'Ви не можете захистити їх від їхніх власних дій'.
  
  'Але я повинен був захистити його від Телбота. Він почав працювати на Телбота, і мені довелося відправити його в реабілітаційний центр, щоб забрати його від неї. Це був дійсно важкий період для нас '.
  
  Рис. Не дивно, що він був на взводі. Не дивно, що він не сприйняв вбивство Телбота як втрату. Я не міг сказати, що винив його. Я б, напевно, відчував себе приблизно так само, якби був на його місці. 'Зараз з ним все в порядку? - Запитав я, сподіваючись, що, чорт візьми, не перестарався.
  
  Саммерс повільно кивнув. Його погляд був спрямований кудись в іншу частину кімнати. 'Так, це було довге перебування в реабілітаційному центрі, і я зняв для нього невелике приміщення далеко від наркобізнесу, коли він вийшов.
  
  'Радий це чути. Ще раз спасибі, що приділили мені час, Роберт.
  
  Аарон подякував його, коли ми йшли коридором до дверей. Я не могла не подивитися на сімейні фотографії на стіні. Роберт і його дружина, багато подорожували. Двом їх хлопчикам, тепер вже дорослим, на вигляд було років двадцять з невеликим.
  
  'Мені шкода, що я розминувся з місіс Саммерс. Може бути, в інший раз, - сказав я, коли ми підійшли до дверей.
  
  'Пару років тому ми втратили мою дружину. Рак.
  
  'Про'. Рис. 'Мені шкода, Роберт'. Я не чув цього з пліток поліції, які зазвичай досить добре тримали в курсі всіх таких трагічних втрат. Цій людині справді було нелегко.
  
  'Не варто. Ми провели разом кілька чудових років. Я вдячний, що вона була в моєму житті. Здавалося, він трохи віддалився. 'Саме тоді Шон підсів на наркотики. Вони були його порятунком від болю.'
  
  Я не знав його, але поклав руку йому на плече. 'Якщо я можу щось зробити.
  
  Він поплескав мене по руці вільною рукою, а потім відкрив перед нами двері. Аарон ступив на холодне повітря. Я обернулася. 'Ще раз спасибі. Потім вийшла.
  
  'Ханна?'
  
  Я знову повернувся до Саммерсу.
  
  'Знаєш, йому краще померти.
  
  
  
  
  
  
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Ханна
  
  
  
  
  
  У мене в кишені завібрував телефон. Аарон віз нас назад в оперативний відділ. Я витягла його. Прихований номер. Ймовірно, робочий. Я відповіла. Це був Паша. Я вислухав те, що вона хотіла сказати. Потер голову в пошуках якого-небудь заняття, так як моя шкіра похолодела, і я почав замерзати по мірі того, як вона казала. Наче хтось випустив кулю мені в шию, і вона ковзнула по моїй оголеній шкірі, і це була моя природна реакція на це.
  
  'Ми будемо там приблизно через десять хвилин. Збери всіх, якщо зможеш, і ми проведемо брифінг, перш ніж підемо звідси. Дякую, Паша. Вона була хорошим копом. Я повинен був пам'ятати про це.
  
  Я закінчив розмову. Аарон подивився на мене, підняв брову, потім знову зосередився на дорозі.
  
  'Вчора у річці знайшли тіло. Позавчора в дві години ночі зателефонував хлопець з ліцензією на нічну риболовлю. Документів на тілі немає. Взяли за п'яницю, який, хитаючись, пробрався всередину. Тепер його впізнали як нашого хлопця Брента Девіса.
  
  'Чорт'.
  
  'Так. Це обидва свідки, які виявилися мертвими.
  
  'Був проведений допит прем'єр-міністра?
  
  'Так, тому що вони не розуміли, що це має якесь відношення до нашої справи. Що, якщо припустити, що це був п'яний, але прем'єр-міністр виявив, що у нього була травма голови від удару тупим предметом і був відсутній мова. Однак це не було причиною смерті. В його легенях була вода. Він був ще живий, коли його перекинули в воду. Він потонув.'
  
  О, противно'.
  
  'Так. Отже, це три трупи і поняття не маю, хто кого вбив. Кев не в найкращому настрої.
  
  'Це Паша так сказав?
  
  'Не безпосередньо, але у мене є достатньо інформації, щоб зібрати їх воєдино.
  
  'Від чого? - запитав я.
  
  'Він увійшов у кімнату для нарад, сказав усім, що дні відпочинку скасовані і щорічну відпустку не буде вирішена до тих пір, поки це питання не буде вирішено, потім вийшов, грюкнувши за собою дверима'.
  
  "Я впевнений, що все пройшло добре.
  
  'Я поговорю з ним, коли ми повернемося. Ми проведемо брифінг і подивимося, що робити далі.
  
  Старший інспектор Кевін Бакстер був у своєму кабінеті і, опустивши голову, щось писав на папері. Я постукав, увійшов і зачинив за собою двері. У повітрі витав запах сигарет. Його оточувала прохолода. Очевидно, він нещодавно був на вулиці, щоб викурити цигарку. Спроба заспокоїти розхитані нерви.
  
  'Ханна, підійди, сядь.
  
  Грей ніколи не змушував мене відчувати себе собакою, коли я входив в його кабінет.
  
  Я сів.
  
  'Ви чули останні новини?
  
  'Паша подзвонив мені, як тільки ти дізнався. Брент Девіс. Його вдарили по голові і кинули в річку Трент, щоб втопити, але не раніше, ніж йому відрізали язик, як і Підлозі Міллеру.
  
  'Саме. Страшенно шкода, що ми не взялися за цю роботу з самого початку. Він постукав ручкою по краю столу.
  
  'Я не думаю, що це вплинуло б на результат прем'єр-міністра'.
  
  Він витріщився на мене. Щелепи щільно стиснуті.
  
  'Я маю на увазі, я сумніваюся, що ми втратили доказ, підібравши її сьогодні, якщо, звичайно, ви не думаєте інакше? У нас же не справжнє місце злочину на річці'.
  
  'Думаю, що ні.
  
  'Я так розумію, вони перевіряють воду, щоб переконатися, що це вода Трента?
  
  'Так, так. Вони взяли зразки з його легень на наявність діатомових водоростей, і хтось взяв зразок з Трента, де його знайшли. У вас в офісі є копія звіту прем'єр-міністра. Він постукав ще раз, потім подивився на мене. 'Тепер вам належить розібратися з трьома вбивствами. Я залишаю вас з усіма, оскільки вважаю, що всі вони пов'язані. Але що я зроблю, це надам вам додатковий персонал.'
  
  Я вже збиралася подякувати його, коли він махнув на мене рукою. 'Просто не допусти, щоб тут було більше трупів, Ханна.
  
  'Я зроблю все, що в моїх силах.
  
  Ти знаєш, як це впливає на цифри. І ми можемо обійтися без війни банд. Це один з Талботов і двоє з команди Бакхерста. Хто знає, що буде далі. Я накажу поліцейським виставити додаткові патрулі у районах присутності обох банд. Зробіть їх видимими. Спробуйте зупинити ескалацію ситуації. '
  
  'Хороший план. Ти знаєш, що я розмовляв з Райаном Бакхерстом, чи не так?
  
  'Немає. Чому мене не тримали в курсі? Він встав зі стільця і зробив пару кроків. Я залишився на місці.
  
  'Вибач, я розповіла Эрону. Вся справа просувається такими темпами. Він сказав, що в будинку Талботов під час вбивства Блейка було більше тих, про кого ми знаємо.
  
  Бакстер пирхнув. Я насупив брови, не розуміючи, на що був спрямований його переляк.
  
  'Камінь'.
  
  'Аарон? Я був збитий з пантелику.
  
  'Вам потрібен ще один сержант в команду?
  
  "Одне не завадило б, але через масштаб роботи і тому, що ви говорили про додатковому персоналі, а не з якоїсь іншої причини'. Я не розумів, до чого це призвело. Потім згадав розмову Аарона про його проблеми з Бакстером. Який тепер ходив трохи більше.
  
  'Ти думаєш, Стоун впорається з цією роботою?
  
  'Мене б не було без нього. Я не зміг би виконувати свою роботу, якщо б не Аарон. Він моя права рука'.
  
  Бакстер знову пирхнув.
  
  'Сер, чи є якась проблема, про яку я повинен знати?
  
  Він повернувся до свого крісла і важко опустився на нього. Крісло откинулось тому під раптовим вагою, і він сперся руками об стіл, щоб не впасти. 'Він не схожий ні на одного офіцера, якого я зустрічав раніше. Він ... дивний.
  
  Я встав. 'Його трудова етика і компетентність вище всяких стандартів. Дякуємо за додатковий персонал, ми їх цінуємо. Це все, сер?
  
  Бакстер підняв очі до стелі, трохи почекав. 'Я довіряю вам у цьому, інспектор Роббінс.
  
  Якщо б я була схильна до спалахів насильства, це був би ідеальний сценарій для однієї з них. Бакстер по-справжньому завів мене своєю короткозорістю. Він і його біса ідеальна білозуба посмішка. Я ніколи не зрозумію, як він взагалі справлявся з роботою констебля, коли йому доводилося взаємодіяти з людьми і виявляти співчуття. Мені подобалося триматися від нього подалі, наскільки це було можливо. Але якщо б це означало захищати Аарона, то я б стояла з ним лицем до лиця стільки, скільки мені потрібно.
  
  OceanofPDF.com
  
  Ханна
  
  
  
  У кімнаті для брифінгів стояв буйний шум. Дзвонили телефони, люди говорили на повну гучність, всі хотіли, щоб їх почули один через одного. Це остання подія привернула їхню увагу.
  
  'Добре, добре, заспокойся. Я знаю, ми зайняті, але я впевнений, що нам не обов'язково вибухати, чи не так?
  
  У кімнаті запанувала тиша, якщо не рахувати декількох чоловік, все ще говорили по телефону.
  
  'Так-то краще. Спасибі. 'Я пройшла в передню частину кімнати. 'Вам буде приємно дізнатися, що старший інспектор Бакстер збільшив штат, так що скоро у нас з'являться додаткові робочі руки, які допоможуть нам. А поки що все залежить від нас. Я оглянув кімнату. "Розкажіть мені, що ми знаємо про це тілі.
  
  Вчора Брента Девіса зняли з траси "Трент" в Іст-Бриджфорде. Фей Прайд виступала у вечірній час, оскільки у неї було вільне місце. Він пробув у воді не так вже довго, так що впізнати його було можливо'. Мартін прочитав з книги записів, що лежав перед ним.
  
  'Ми знаємо останнього людини, який бачив його живим?
  
  'Поки немає.
  
  'Добре, зробіть це пріоритетом. Мені потрібен графік. Опитайте сусідів. Родину, друзів і соратників. Я хочу знати, що він робив, з ким і коли. І хто знав його плани, місцезнаходження, звички.'
  
  Мартін зробив помітку на своєму листку.
  
  "Я також хочу знати всі його зв'язку з справою Телбота. Я хочу знати, яке з відредагованих заяв належить йому, щоб я міг прочитати його з урахуванням цих знань і зв'язатися з Хіларі Бірн з розвідувального підрозділу. Як, чорт візьми, два захищених свідка можуть закінчитися? Він не зрадіє. Тоді я піду поговорю з Фей Прайд, якщо у неї буде час.' Хоча звіт лежав у мене на столі, я волів почути з перших вуст.
  
  Я оглянув кімнату: стільки справ, а персоналу не вистачає. Сподіваюся, Бакстер швидко призведе додатковий персонал. Я повернувся до столу Аарона і спостерігав, як він вводить замітки в свій комп'ютер. Мене б не було без нього, і я ненавидів тертя між ним і Бакстером, або, скоріше, те, як Бакстер незлюбив його. Я б не дозволив йому вигнати Аарона. Він був відмінним поліцейським, і особистим уподобанням не було місця на цьому робочому місці.
  
  Я попрямував до дверей, щоб попрямувати в свій кабінет, потім зупинився й подивився на Лі. 'Чи, все це пов'язано зі справою Телбота. Не могли б ви розповісти нам про час безпосередньо після стрілянини? Ніколи не знаєш, що буде актуально, а що ні.'
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Чи
  
  
  
  Чи оглянув кімнату. Усі погляди знову були спрямовані на нього. Він відчував себе музейним експонатом. У той час йому здавалося гарною ідеєю прийти сюди і попросити відрядити його до розслідування, він навіть сказав їм, що його привела сюди зв'язок з попереднім справою і що вони могли б цим скористатися, але він не зовсім був готовий до того, що це означало. Або, як він підозрював, він не зовсім очікував, що вони дійсно будуть використовувати його таким чином. Він думав, що вони погодяться, але не виявили, що він може зробити щось корисне.
  
  Це було важко.
  
  Він відчував себе кроликом, які потрапили в світло фар. Бігти або залишитися, ризикуючи потрапити під колеса?
  
  'Лі? Ти в порядку? - знову звернувся до нього інспектор. Він занадто довго порпався у власній голові. Йому потрібно було взяти себе в руки.
  
  'Так, вибачте. Це складно, ви знаєте. І я не впевнений, що зможу допомогти вам після заходу.
  
  Вона присунулася до нього ближче, видерся на стіл і ніжно посміхнулася. 'Я теж не впевнена, Чи що. Але поки ви не розповісте про це, ми ніколи не дізнаємося, чи є у вас там корисний фрагмент чи ні.'
  
  Він мовчки кивнув. Якби тільки він міг залишатися німим. Залишайся в кімнаті з цими людьми. Продовжуй розслідування, але не розкривайся таким чином. Такий був план, коли він просив прикріпити його. Не дуже добре продуманий план.
  
  'Добре?' знову підказала вона.
  
  'Добре. Він перевів подих. 'З чого ти хочеш, щоб я почав?
  
  'Як щодо того місця, де ви закінчили в останній раз. Ви дізналися про Кене. Розкажіть нам про час після цього. Що сталося? Що було сказано? Вона відкинулася назад. Він знав, що це спроба тиснути на нього.
  
  
  
  Вони протримали його в лікарні кілька ночей з-за удару по голові і того, як довго він був непритомний. Вони були стурбовані і проявляли обережність. Це турбувало його, але у нього було багато відвідувачів, що, в свою чергу, засмучувало медсестер, які доглядали за ним. Вони хотіли, щоб він відпочив, але його колеги не залишалися осторонь. Вони сказали йому, що в ту хвилину, коли прибуло підкріплення до будинку Тэлботов і вони побачили, що сталося, на вулицях стало як у зоні бойових дій. Всі поліцейські в місті були на волі, і співробітників з наступної зміни викликали раніше. Район був затоплений поліцейськими, як у формі, так і в костюмах.
  
  Криміналісти і копи були всюди. Працювали і рухалися разом, переслідуючи одну мету. Виявити і локалізувати злочинця, який убив одного з них і вбив іншого. Сказали, що його супроводжували в лікарню. Справжній блакитний транспорт. Вони не дозволили б йому дістатися туди без них. У повітрі витав гнів, а також відчай тих, хто був друзями Кена і Лі. Боси намагалися перетворити у відчай рішучість вистежити нападника, але це було пекло.
  
  Чи відчув деяку втіху, коли зрозумів, що його захистили і що вони прикривали спину.
  
  
  
  Він зупинився і озирнувся. Багато осіб, що спостерігали за ним, тепер відвернулися. Більшість втупилося в підлогу. Було важко почути розповідь з перших рук про подібний інцидент, про подію, коли був убитий колега-офіцер. Незалежно від того, чи були вони на чергуванні і вийшли чи ні. Чи подивився на інспектора. Її обличчя пом'якшало. Вона нахилила голову, щоб він продовжував.
  
  
  
  Інспектор Сахни був тією людиною, який був його офіційним сполучною ланкою з поліцією і тримав його в курсі розслідування, а також з'ясовував, чи не потребує він у будь-якої підтримки. Звичайно, головний констебль завдав йому візит тієї ночі. Він пообіцяв вистежити злочинця і змусити його заплатити за скоєне. Він був суворий, але в той же час спокійний і поважав те, де перебував. Поважаючи стан і його втрату. Але він хотів отримати якомога більше інформації, щоб вони могли виконати раніше дану обіцянку. І в цьому була проблема. З ним повинні були звертатися в лайкових рукавичках, але їм також потрібна була його допомога, оскільки він пережив напад. Той, хто вийшов живим, коли його колега і наставник загинув. Медсестринський персонал намагався тримати людей на відстані, але це була складна ситуація для всіх зацікавлених сторін. Чи був більш ніж обізнаний про це.
  
  Він також був стурбований ситуацією будинку, але Шейла пообіцяла подбати про його бабусю, поки його не випишуть з лікарні. Вона сказала йому, що це не сильно відрізняється від того, коли він був на нічлігах, вона залишиться стільки, скільки буде потрібно.
  
  Він надав старшому слідчому стільки інформації, скільки міг. Він хотів допомогти. Але це була вулиця з одностороннім рухом. Незважаючи на всі запевнення, що вони будуть тримати його в курсі подій, справа почала закриватися. З ним зверталися все більше і більше як із звичайним свідком. Його витіснили з розслідування та обвинувачення. Тримали на відстані витягнутої руки. Він отримав фрагменти від колег, яких відрядили, але їх попередили не робити цього подібним чином, тому вони були обережні.
  
  
  
  'І які дії ви зробили?' спитав інспектор Роббінс.
  
  'Діяти, мем?
  
  'Коли ви не змогли з'ясувати, де знаходилося це справа.
  
  'Я пішов прямо до інспектора Саммерсу і благав його прийняти мене в команду'. Він опустив погляд. Саме це він і зробив, щоб потрапити в цей підрозділ.
  
  'З якою метою?
  
  Він підняв голову і подивився їй в очі. 'Мою подругу тільки що вбили. Я хотів брати участь у цій справі. Як і всі інші на цій роботі. Але у мене було більше причин, ніж у кого-небудь іншого, хотіти цю роль. Я був там.'
  
  'Я розумію. І що сказав старший інспектор Саммерс?
  
  'Я не міг, тому що був свідком.
  
  'Поки ви там були, ви чули або бачили що-небудь, чого, можливо, немає в досьє? Люди розмовляють під час роботи. Може бути, хтось говорив з вами?
  
  Що він міг їм сказати? Нехай це буде особистим. 'Так, вони розмовляли зі мною. Вони запитали, як я...
  
  'І що ти сказав? Як у тебе справи? Втрутився інспектор. Зупинив його потік. Зупинив хід його думок.
  
  'Я був, ем, я сказав їм, що я був, ем, в порядку, і хотів повернутися до роботи. Я хотів бути з ними. Зловити ублюдка, який зробив це з Кеном'. Ця втрата була реальною. Це було боляче. Сильніше, ніж він міг собі уявити. Він ніколи не відчував нічого подібного. Він хотів піти, залишити цю команду. Поїхати додому до бабусі і залишитися там. З нього було досить.
  
  'Я перервав вас, вибачте. Продовжуйте.
  
  Чи почухав голову. 'Вони сказали, що привели його в порядок, і мені нема про що турбуватися. Йому це з рук не зійде.
  
  'Як довго тебе не було на роботі?
  
  'Чотири дні. Вдома я був на взводі, тому мені довелося повернутися до роботи. Мене виписали на тиждень, але мій лікар був дуже радий повернути мене до роботи з обмеженими можливостями до кінця тижня, так що я перебував у відділку, займаючись тільки паперовою роботою.'
  
  'Що-небудь ще ти можеш пригадати?
  
  Чи похитав головою. Він закінчив.
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Паша
  
  
  
  Паша підійшла до Лі. Її серце стислося в грудях, стиснулося в грудку. Було жахливо сидіти і слухати, як він розповідає про свій досвід. Це було жахливо кожен раз, коли він розповідав про свій час з Кеном Блейком. Але було щось у цьому часі, у цій розмові, що глибоко засіло в її душі і вимагав, щоб вона пішла і поговорила з ним про це.
  
  Вона ледве знала його. Вона майже не розмовляла з ним з тих пір, як його відрядили до підрозділу. Зрештою, вона все ще відчувала себе по-своєму і дуже сильно вважала себе новенької, тому розмовляти з ким-то і пропонувати підтримку і дружбу в якості звичайного співробітника підрозділу не здавалося їй роллю, яку вона мала або могла б виконувати. Вона очікувала побачити, як це зробить хтось із її колег, але цього не сталося. Так, вона визнала, Мартін був чудовий з ним. На кожному етапі шляху Мартін був поруч, тримав його за руку і показував йому всі тонкощі. Але вона не була впевнена, що Мартін розумів, наскільки це було важко для нього. Тут, серед усіх, з дня на день, поки вони розслідують смерть єдиної людини, який забрав життя колеги і друга Чи.
  
  Але хіба ці люди не повинні бути більш чутливі до цього? Як вона могла бачити це, а вони ні?
  
  Вона подивилася на Росса, який сміявся над чимось, сказаним Мартіном, перш ніж повернувся до свого столу і включив монітор. Росс був чудовий. Вони всі були прекрасні. Вони через стільки пройшли, вони справлялися зі своєю роботою, зі своїм життям, як могли, і вона не могла їх засуджувати.
  
  Вона подивилася на Лі, що збирався вийти з кімнати оперативного реагування. Вона не була впевнена, куди, але хотіла зловити його до того, як він зникне. Хотіла переконатися, що з ним все в порядку. Вона прискорила крок. Вона поговорить з ним. Кожен заслуговує на те, щоб хтось його вислухав.
  
  'Лі? Він вже був за дверима. Вона схопила її, перш ніж та зачинилися за нею. 'У тебе є хвилинка? Чорт, це було правильно? 'Чи ти зайнятий?' вона повернулася, щоб повернутися в оперативний відділ, все ще тримаючи двері відчиненими, коли стояла посередині майданчика.
  
  'Я вийшов покурити, от і все. Я тобі потрібен?
  
  Вона озирнулася на оперативний відділ, а потім знову на Лі. 'Я піду з тобою. 'Вона сподівалася, що там більше нікого не буде. Здавалося, що в наші дні куріння стало менш поширеною звичкою, ніж раніше, але ви не могли гарантувати, що місце для куріння буде порожнім.
  
  'Мені це знадобиться після цього", - сказав він, витягаючи маленьку пачку по десять штук з кишені напоготові.
  
  Паша поплентався за ним.
  
  Зона для курців була порожня.
  
  Чи витягнув губи сигарету, підніс запальничку до губ, поки вона не затягнулася. "Насправді я не курю.
  
  Вона подивилася на нього.
  
  'Ні, не знаю. Але... Він помахав рукою в повітрі.
  
  'Так,' сказала вона, розуміючи, чого він не договорює.
  
  'Я теж не можу курити вдома, так що немає сенсу перетворювати це в справжню звичку'.
  
  Паша спантеличено подивилася на нього. 'Партнер? Потім до неї дійшло. "О, ні, вибачай, це твоя бабуся.
  
  'Так. Їй не подобається, коли я курю в хаті, а я не люблю залишати її без нагляду на деякий час'.
  
  'Повинно бути, це важко.
  
  Дим тягнувся від Лі, що стояв перед нею. Вона дивувалася, чому він ніколи не піднімається вгору, а завжди в'ється боком у особи некурців. Вона не хотіла, щоб це поширювалося, оскільки саме вона стояла в зоні для курців. Це виглядало б неввічливо.
  
  'Мене б не було без неї. Він розсміявся. 'Хіба не це говорять про дітей?
  
  Паша теж засміялася. Вона дізналася цю фразу від колег з дітьми. 'Так і є. Ти любиш її'.
  
  'Так, але ти права. Він вдихнув, затримав дихання, подивився на темне небо, яке насправді не було темним, нависле над добре освітленим житловим комплексом. Вони набули темно-синій відтінок. Він випустив дим довгим повільним вдихом. 'Це важка робота. Не лише на емоційному рівні, але і на фінансовому.
  
  'Прости, Чи Що. У тебе і так багато турбот. Я хотів дізнатися, як ти себе почуваєш після тієї розмови?
  
  До них неквапливо підійшов поліцейський у формі. Його рація потрескивала там, де була прикріплена до плеча.
  
  'Ти вчишся жити з тим, що в тебе є, справлятися з простягнутою тобі рукою в міру своїх можливостей. Він знову розсміявся. 'Я кажу як...' він помовчав. 'Я б сказав, вітальні листівки, але вони трохи більш оптимістичні, але не менш пошловаті. Ти розумієш' що я маю на увазі.
  
  Поліцейський приєднався до них. На вигляд йому було років двадцять п'ять, але у нього була густа шевелюра з сивиною. Він кивнув на знак вітання, Паша посміхнувся у відповідь, відкрив свою пачку сигарет і прикурив ту, яку витягнув з неї.
  
  'Якщо тобі коли-небудь знадобиться вухо, плече...
  
  'Це великодушно. Але ти не захочеш слухати моє лайно. 'Він кинув недопалок на підлогу і розчавив його каблуком.
  
  'Я серйозно. Я краще розумію... 'вона посміхнулася йому,' ... лайно, - і розсміявся, - ... що ти думаєш.
  
  Чи підняв язичок і викинув його у передбачених відро для сміття.
  
  "Дякую, Паша. Можливо, я підтримаю тебе в цьому питанні.
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Ханна
  
  
  
  Чи вимовив емоційну промову. Я бачив, що він подіяв на всіх в оперативному відділі. Я попросив Росса поставити чайник і приготувати напої. Їм потрібно було зібратися з думками на п'ять хвилин, а потім мені треба було, щоб їхні голови повернулися до роботи.
  
  Хтось був у моєму кабінеті і відкрив вікно. Швидше за все, прибиральниця, яка припустила, що неохайність, в якій я працював, означала, що офіс був брудним і, отже, мав потребу в регулярному провітрюванні. Здавалося, ніби налетів ураган, хоча насправді було ледь помітно подув вітерцю. Я зачинила вікно і засунула клямку.
  
  Увійшов Росс з паруючою кухлем в руці. Я був вдячний. Незважаючи на те, що я попросив його приготувати пиво для команди, я потребував ньому так само сильно, як і всі інші. "Дякую, Росс.
  
  'Не турбуйтеся. Ми на межі, чи не так? Ви думаєте, нам дадуть додатковий персонал?
  
  'Якщо Бакстер каже, що у нього все вийде, я думаю, так і буде. Він, здається, постійно контролює ситуацію. Що б він не задумав, це робиться '.
  
  'Відмінні новини. Нам потрібен весь персонал напоготові'. І з цими словами він пішов.
  
  Що залишило мене роздумувати над тим, що я тільки що озвучив йому. Бакстер міг робити все, що йому заманеться. Був його розум достатньо зосереджений на Аарона, щоб витягнути його з підрозділу? Я чертовски сподівався, що ні. Я зроблю все, що в моїх силах, щоб зупинити цей рух. Але що? Як я зупинив рух, в якому не був впевнений? Це була проблема, над якою мені треба було подумати.
  
  'Мем? Паша просунула голову в двері. Для нечестивих дійсно не було відпочинку. Я ще навіть не приступав до жодного із завдань, які повинен був виконувати.
  
  'У чому справа, Паша? - запитав я.
  
  'Я знайшов звіт розвідки, в якому говориться, що Райан Бакхерст погрожував тим, хто вбив Міллера і Девіса, і сказав, що відплата буде'.
  
  Це все, що нам було потрібно. 'І в цьому звіті йдеться, як він здійснить це відплата або над ким?
  
  Паша втащила себе в офіс, замість того щоб притулитися до дверей. 'Ні, це досить розпливчасто. У пабі підслухали, як він говорив, що їм це з рук не зійде. Та ні, жодних роз'яснень про те, як і хто.'
  
  'Добре. Надішліть мені звіт по електронній пошті, і я подивлюся на нього. Дякую, Паша.
  
  Чорт візьми. Торік нам вдалося вгамувати кілька жорстоких бандитських розборок, і я не хотів, щоб події досягли того масштабу, в якому вони були раніше, коли збройним поліцейським доводилося патрулювати вулиці міських житлових масивів. Ми пройшли через це. Ніхто не хотів повертатися.
  
  Райан Бакхерст говорив зі мною одного разу, буде він готовий поговорити зі мною знову, і якщо так, чи зможу я чинити на нього якийсь вплив? Це було б сумнівно, але спробувати варто. Він був готовий поділитися деякою важливою інформацією про попередньому розслідуванні, у мене з ним були якісь стосунки. Я повинен був встановити контакт.
  
  Зробивши позначку у лежачому переді мною блокноті, я взяв звіт прем'єр-міністра про Брент Девісі і почав читати. Він недовго пробув у воді. Передбачуваний час смерті передбачало, що він помер приблизно в той же час, що і Телбот, хоча це було неточно через занурення у воду.
  
  Цілком можливо, що він міг бути убитий Телботом до його власного вбивства, але це також залишало йому можливість бути вбитим після смерті Телбота. Я зробив кілька позначок у своєму блокноті. Мені потрібно було б поставити кілька запитань патологоанатому Фей Прайд, щоб прояснити для себе.
  
  Мій наступний дзвінок був суперінтендантові Хіларі Бірн. Він відповів після другого гудка. Його голос звучав уривчасто. Це не віщувало нічого доброго. День видався не з кращих. Я сам це відчув. Після того, як я представився, його голос нітрохи не пом'якшав.
  
  'Ви чули про Брент Девісі? - Запитав я.
  
  'У мене є.
  
  'І що ти про це думаєш?" Я взяв свій чай, підніс його до обличчя, тепло, що виходить від нього, було не таким вже неприємним. Я спробував його, поки Бірн обдумував свою відповідь. Напій був досить прохолодним, щоб його можна було пити, і я був готовий до нього.
  
  'Я думаю, у нас витік інформації, і нам треба знайти їх, і знайти негайно. Я попереджав вас, інспектор Роббінс, про це, коли ми говорили в останній раз. Тепер, коли Девіс убитий, у мене немає іншого вибору, крім як задіяти професійні стандарти. Я впевнений, що вони зв'яжуться з вами.'
  
  Я гримнула чашкою з більшою силою, ніж планувала, і чай перелився через край на якісь папки. Я прибрала їх і поклала на іншу стопку паперів на протилежній стороні мого столу.
  
  'Ви розумієте, сер, що витік могла статися звідки завгодно, навіть з вашого власного офісу?
  
  'Я вірю. І звідки це взялося, ми повинні викоренити це. Я цього не потерплю. Щоб життя забиралися таким чином, коли ми несемо відповідальність за їх захист.
  
  'Один з членів моєї команди переглядає розвідувальну систему, щоб з'ясувати, хто звертався до звітів розвідки за інформацією відразу після вбивства Блейка. Скоро у нас повинен бути список імен.
  
  Це добре. Але, 'він зробив паузу і глибоко зітхнув,' це не скасовує необхідності дотримання професійних стандартів. Інформація, яку ви отримаєте в результаті цього розслідування, повинна бути передана їм. З цим ми повинні зробити все по інструкції. Якщо хтось постраждає, а ми будемо сидіти склавши руки, комусь буде дуже легко заплакати, щоб приховати це.'
  
  'Добре'. Я погодився з ним. Мені не подобалося те, з чим ми мали справу, але я погодився з ним. Що нам потрібно було все зробити правильно. Я подякував йому за допомогу і попрощався.
  
  З кожною хвилиною розслідування ставало все більш і більш складним. Існувала загроза війни банд, яку ми повинні були спробувати контролювати, в той час як за нашими спинами стояв відділ професійних стандартів. Навіть якщо це був правильний вибір.
  
  Я набрав номер розширення Паші і попросив її приєднатися до мене в моєму кабінеті. Вона увійшла зі стурбованим виразом обличчя, яке у неї завжди з'являлося, коли вона залишалася зі мною наодинці.
  
  'Мені потрібно знати, як далеко ти просунувся.
  
  Її губи прочинилися, але вона нічого не сказала.
  
  'Події змінюються поза мого контролю, і мені потрібно знати, як далеко ви просунулися в перевірці розвідувальної системи на предмет того, хто шукав Саймона Телбота або Кена Блейка.
  
  'Мем, мені поки вдалося укластися всього на три дні.
  
  'Як це може бути? Чому все так повільно?
  
  Паша сіла на стілець перед моїм столом. 'Ну, оскільки я також працюю над іншими розслідуваннями ...' Вона подивилася мені в очі, провокуючи мене сказати їй, що вона неправа, чого я не міг. 'Це кількість виконаних пошуків. Це уповільнює роботу системи, і мені доводиться записувати кожен пошук окремо для вас, дату і час, а також запитану рядок пошуку'.
  
  Мені не сподобалося, як це прозвучало. 'Сума?
  
  'За перші три дні було проведено триста сорок один обшук.
  
  Я встав, мій стілець відлетів назад і врізався в стіну позаду мене. 'Скільки їх було? Мій голос підвищився.
  
  'Триста сорок один, мем.
  
  'Господи. Як, чорт візьми, може бути так багато пошуків'.
  
  Тепер Паша виглядала стривоженою. Її руки були зчеплені на колінах. Стискали один одного.
  
  'Копи були в люті. Копи відомі своїм цікавістю", - пояснила вона. 'Якщо вони не замішані в цьому, вони хочуть знати, що відбувається, особливо якщо вони відчувають, що їм не дали всієї інформації, а ви знаєте роботу, вона не розкривала деталі розслідування в широких масштабах. Наскільки я пам'ятаю, вони помітили, що в системі було багато пошукових запитів, і у внутрішній мережі з'явилося попередження про те, що якщо люди продовжать використовувати силове обладнання для розвідувальних запитів, не пов'язаних з роботою, якою вони займалися, то їм доведеться відповідати перед відділом професійних стандартів, так що я вважаю, що в якийсь момент цей потік імен закінчиться, і я закінчу.'
  
  Ерон просунув голову в двері. 'Як пройшов розмова з Бірном?
  
  Я розсміявся холодним сміхом, гірше якого сьогодні бути не може. 'Заходь, я розповім тобі. Повернувши стілець на колишнє місце, я знову сів за стіл. Увійшов Аарон, і Паша виглядав ще більш стурбованим.
  
  "Дякую, Паша. Напишіть мені імена і деталі, які у вас вже є'.
  
  Вона встала, щоб піти.
  
  - І не дивуйся, якщо в якийсь момент "Професійні стандарти" захочуть поговорити з тобою.
  
  Її брови трохи не зіскочили з чола.
  
  "Так, схоже, ситуація потребує їх участі. Але, якщо ви поки що можете тримати це при собі, поки я не поговорю з іншими членами команди, я був би вдячний.
  
  Вона погодилася і швидко повернулася, щоб вийти з офісу назад до свого столу, але натрапила на одвірок. Вона потерла чоло і пішла далі, навіть не озирнувшись на мене або Аарона.
  
  'Отже, PSD? - запитав я.
  
  'Так, Бірн.
  
  Эрону не потрібні були подальші пояснення. 'Коли?
  
  'Я не впевнений. Думаю, він зв'яжеться з ними сьогодні, і ми почуємо про них пізніше сьогодні або завтра, коли вони розберуться зі справами в самоті свого власного лігва.
  
  'І що це залишає нам і розслідування?
  
  'Що ж, якщо вони думають, що можуть прийти і усунути нас від справи, нехай подумають ще раз. Їх розслідування стосується корупції; ми намагаємося зловити вбивцю. Вони можуть спостерігати за грою, але не забирають наш м'яч.'
  
  
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Паша
  
  
  
  
  
  Стомлююче заняття, і ось вона прийшла.
  
  Офісна балаканина розчинилася на задньому плані, коли Паша знову сіла перед своїм монітором. Вона могла чути фонову балаканину, сміх і рух робітників в офісі, але все це було приглушено. Тепер вона була поглинена поставленим завданням. Бос хотів результатів, і вона повинна була проявити себе. Навіть якщо не було ніяких позитивних кінцевих результатів, які можна було б їй дати, вона повинна була це зробити і повідомити їй про це тим або іншим способом. Покажіть, що вона може виконати те, що їй доручили, і вона не витратила даремно дорогоцінний час на розслідування.
  
  У Паші був доступ до ХОЛМСА, а також до інших поліцейським систем. Вона зіставила імена зі списку з двома роботами ХОЛМСА, роботою Кена Блейка і роботою Саймона Телбота, а також перевірила, чи брали участь офіцери зі списку в якому-небудь розслідуванні і були в них підстави для проведення обшуку. Якщо ні, вона розіслала листи з проханням вказати причину пошуку.
  
  Вона також склала список для PSD. Це був довгий список, тому що офіцери були цікаві й хотіли знати, на якому етапі перебуває розслідування. Вони ненавиділи залишатися не в курсі. Вона це розуміла. Але, незважаючи ні на що. Вона зробила те, що було необхідно.
  
  Потім вона побачила знайоме ім'я. Вона більше не думала про це.
  
  Але що вона зробила, щоб перерахувати їх?
  
  Вона знала, що повинна додати їх. Якби вона це зробила, потрапили б вони в біду або їх виправдання було б визнано за доцільне, тому що вона вірила, що так воно і є?
  
  Вона відклала його в бік і продовжила з іншим.
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Ханна
  
  
  
  
  
  'Схоже, я не можу триматися подалі від цього місця", - сказала я Фей Прайд, коли ми стояли в черзі за кавою в їдальні Королівського медичного центру.
  
  'Важка робота. Це було не питання. Вона знала, що всі тіла були пов'язані. Ти купився на все це?
  
  Я налила собі зеленого чаю і попрямувала до каси. 'У нас є. Оскільки всі вони пов'язані, це полегшує завдання ... очевидно. Хоча я не впевнена, що це хоч трохи полегшує мій робочий день.
  
  Вона розсміялася. Легкий дзвін для великої, майже шестифутовой жінки, якою вона була. 'В даний момент ви безумовно відволікаєте нас від роботи. Вона взяла подвійний мафін з шоколадною крихтою і свою каву, розплатилася, і ми пересіли за столик у кутку, подалі від людей, які могли нас підслухати.
  
  'Ви читали звіт?' спитала вона, сідаючи в крісло.
  
  "Так, але я думаю, що мені потрібно, щоб дещо з цього пояснили мені більше непрофесійно, щоб бути чесним. Я хочу зрозуміти, що сталося".
  
  Вона звільнила мафін від паперової оболонки і відкусила від нього, крихти падали перед нею з пагорба, як валуни.
  
  Я хотів би харчуватися так само вільно, але я ніколи не зміг би підтримувати свою вагу, якби не стежив за споживанням їжі. Моя звичка до алкоголю досить погано позначалася на споживанні калорій.
  
  'Ваш молодий чоловік потонув. Він опинився у воді незабаром після того, як йому відрізали язик.
  
  'І як ти можеш це визначити?
  
  'Він проковтнув не тільки воду, але і кров. Хоча я все ще чекаю результатів аналізу на діатомові водорості, але, оскільки його витягли з Трента, я б припустив, що це річкова вода. Не цитируй мене з цього приводу, він міг втопитися у ванні, а потім його скинули в річку Трент. Вона відкусила ще шматочок маффінів. У мене потекли слинки.
  
  Завтра я отримаю результати з цього питання.
  
  Підійшла літня пара і села через два столики від нас. Чоловік був явно глухуватий, оскільки його дружина вигукувала йому кожну фразу. 'Я купила тобі смачний пиріг "Бейквелл", Томас. Твоє улюблене. У мене є яблучний пиріг. Хіба це не смачно?'
  
  Томас кивнув їй. В якому світі було приємно їсти торт у лікарні? Мені стало цікаво, яка їхня історія. Були вони відвідувачами, або у когось з них була призначена зустріч тут, і це було частуванням до зустрічі або після неї. Жінка поклала серветку на коліно Томаса і сіла поруч з ним, щоб бути ближче. Вона виглядала приблизно того ж віку, але була набагато більш рухливою. Їм було близько сімдесяти або навіть вісімдесяти. Як чудово, що вони були один в одного.
  
  Я знову звернула свою увагу на Фей. 'Скільки часу потрібно людині, щоб потонути?
  
  Вона провела рукою по грудях, струшуючи крихти від торта, прилиплі до одягу. Вона доїла мафін. 'Зовсім недовго. Люди часто думають, що люди, яких вони бачать махають руками у воді, тонуть, хоча насправді це не так. Вони у тяжкому становищі. Справжнє утоплення відбувається тихо і непомітно. Це безмовне дію, заключний акт якого триває від двадцяти до шістдесяти секунд, коли руки намагаються підняти тіло, щоб рот відкрився і хапонув повітря. Якщо їм це вдається, вони не кричать про допомогу, тому що вегетативна система взяла верх, і вони хапають якомога більше повітря. Їх організм вже набрав воду в легені, дихальні шляхи звузилися і закрилися, їм потрібно набрати повітря. Це дуже тихо, низько у воді, схоже, що вони пливуть, відштовхуються, перш ніж остаточно потонути. Тоді все скінчено.'
  
  Вау, це звучало моторошно. Я боявся смерті від утоплення. Або від спалення. Хоча, не боявся б більшості людей, якщо б вони задумалися про це. Насправді, хто хотів померти яким-небудь іншим способом, крім як у сні?
  
  Моє мовчання спонукало Фей до більшого. 'Він був у дуже важкому стані з-за своєї мови, тому, якщо б його відразу занурили у воду, він запанікував з-за своєї мови, кровотечі, це була б досить швидка смерть'.
  
  'Швидко, але жахливо.
  
  Вона сьорбнула кави. 'Не можу сказати, що хочу дізнатися, як це, коли тобі відрізають мова, поки я ще жива. Шокуючий фактор цього, так, це буде жахливо для будь-якого.'
  
  Я здригнувся.
  
  'А що щодо часу смерті? Наскільки ви впевнені?
  
  'Ну, ви бачите відділення шкіри від пальців ближче до кінця першого тижня, а відшарування шкіри, ймовірно, відбудеться на другому тижні. Беручи до уваги, що його шкіра тільки почала відшаровуватися, а в таку м'яку погоду я очікую, що його тіло спливе з занурення приблизно через дванадцять-двадцять чотири години, я б припустив, що протягом цього періоду часу, а також температури його тіла.'
  
  Що дозволяє віднести його приблизно до часу вбивства Саймона Телбота. Міг він бути тим, хто вбив його, або нам потрібно було шукати іншого вбивцю? Був у нас один, два вбивці Телбота плюс Телбот як душогуб, або у нас на руках троє вбивць? Думати про це було нестерпно. Я обхопив голову руками.
  
  'Невже все так погано? - запитав я.
  
  'Давай, Томас, допивай свій шоколад, поки він не охолов. Жінка пожурила старого.
  
  Я подивилася на них. Була б я у парі у цьому віці? Я повернулася до Фей. 'Я не впевнена. Так багато інформації і так багато всього сталося. Нам потрібно спробувати зібрати всі воєдино, щоб розібратися в що відбувається.'
  
  Вона допила каву. 'Якщо я можу ще що-небудь для тебе зробити, крикни. Здається, я нечасто з тобою працюю. Зрештою, більшість твоїх завдань дістається Джеку. Вона розсміялася. Знову цей дзвінкий звук. 'І йому це подобається. Йому подобається працювати з вашою командою.
  
  'Нам теж подобається з ним працювати. Він чудовий'. Я посміхнувся їй. 'Але мені було дуже приємно працювати з вами. Я обов'язково повернуся, якщо мені що-небудь знадобиться.
  
  Мені просто потрібно було з'ясувати, що у мене є, перш ніж я зрозумію, що мені потрібно.
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Ханна
  
  
  
  
  
  Я йшов до своєї машини, небо над головою потемніло і покрилося синцями. Мене пройняв озноб. День хилився до заходу. Було зловісне відчуття. Це нагадало мені, що мені потрібно поговорити з Райаном Бакхерстом. Мені потрібно було зустрітися з ним знову. Обговорити наявну у нас інформацію. Це потрібно було зупинити, поки ситуація не вийшла з-під контролю.
  
  Я подивилася на свій телефон, коли він закінчив спробу підключитися. Відповіді не було. Я набрала знову. І знову відповіді не було. Здавалося, він не хотів зі мною розмовляти. Потім мій телефон завібрував у мене в руці. Я відповіла, не дивлячись на екран, думаючи, що Бакхерст пропустив мій дзвінок і передзвонив, але це був Аарон.
  
  'PSD зателефонувала в офіс. Вони говорили з Бакстером.
  
  'Рис. Що він сказав?' Я ще не ввів його в курс справи. Я пішов з офісу на цю зустріч, але не сказав йому і планував повідомити, коли повернуся. Мені так багато треба було зробити і запам'ятати сьогодні.
  
  'Він був незадоволений, що почув це від них, хоча очікував, що буде в курсі подій'.
  
  Я зітхнув.
  
  'Він хоче побачитися з тобою, коли ти повернешся. Насправді, він хоче, щоб ти повернулася прямо зараз.
  
  'Неважливо, що на мені надіто'. На мені нічого не було надіто, тому що Бакхерст не відповідав на мій дзвінок, але він не повинен був цього знати.
  
  'Саме це він і сказав.
  
  'Я вже в дорозі'.
  
  Це було б кумедно.
  
  Ми з Аароном увійшли в офіс Бакстера і виявили його таким, що сидить за своїм столом, а підтягнутого чоловіка - на стільці навпроти. Він виглядав швидше щеголеватым, ніж працездатним. Його цапина борідка була акуратно підстрижена, волосся коротко підстрижене. Його темна шкіра блищала, неначе її зволожували і про неї дбали. Його рукостискання було міцним і теплим.
  
  'Девен Кларк, радий з вами познайомитися. - Він тримався за неї обома руками, і його вугільно-чорні очі блищали. Він був красивий. Я знала, хто він такий, чим займається, але все одно посміхнулася йому у відповідь на тепло його рук і очей і випала.
  
  Кларк підійшов до Аарона, і з тією ж теплотою потиснув йому руку, потім запропонував нам два стільці в офісі, в той час як Бакстер мовчки спостерігав за подіями.
  
  'Як, я впевнений, ви знаєте,' почав Бакстер, як тільки ми всі розсілися, - Девен - один з старших інспекторів з PSD, і він тут, щоб розібратися з тривожним питанням вбивства наших свідків.
  
  'Я не хочу плутатися під ногами. Він подивився мені в очі. 'Я знаю, що наша репутація випереджає нас, але я тут не для полювання на відьом, я тут, щоб допомогти, де можу, і в моєму власному розслідуванні, сподіваюся, з'ясувати, чи є у нас на рахунку поганий поліцейський'.
  
  'Якщо чесно, я здивований, що ти прийшов в офіс. Я подивився на Бакстера. Це була його територія.
  
  Кларк відповіла перш, ніж Бакстер встиг вимовити хоч слово. 'Ви праві в тому, що для нас нормально працювати непомітно і проводити наші розслідування далеко від об'єкта і більш приховано, але люди вмирають з лякаючою швидкістю, і ми не можемо бути помічені, або, краще сказати, ми не можемо сидіти склавши руки і нічого не робити або навіть проводити наше розслідування звичайним способом. Нам довелося пристосовуватися до цим специфічним і незвичайним обставинами. І відправка кого-то, мене, ' він знову посміхнувся, - у підрозділ, що знаходиться в центрі розслідування, було визнано правильним кроком у цій справі. Очевидно, що над цим працюють інші офіцери, на задньому плані, але я не можу сказати, по якому напрямку вони ведуть розслідування або який результат, якщо тільки хто-то ще не зазнає ризику, і нам потрібно діяти, щоб зупинити це звідси. '
  
  Аарон не сказав ні слова. Тепер я подивилася на нього. Він закотив очі. Нікому не подобалося, коли PSD обертається в їх орбітах.
  
  'Отже, Ханна,' втрутився Бакстер, ' ти повинна забезпечити сержантові Кларку максимально комфортні умови і надавати йому всю інформацію по справі. Поточну та по мірі надходження. Йому потрібен доступ до ХОЛМСА.
  
  'Все в порядку, спасибі, сер. У мене вже є доступ до ХОЛМСА.
  
  Бакстер постарався, щоб вираз його обличчя не видавало того, що він відчуває. 'Звичайно, розумієш. 'Він сперся долонями об стіл і піднявся у вертикальне положення. 'Отже, Ханна влаштує тебе, познайомить з командою, і якщо тобі знадобиться від мене що-небудь ще, ти знаєш, де я.
  
  Я чула, як він заскреготав зубами, коли закінчив.
  
  'Тоді нам краще показати вам оперативну кімнату, представити вас і посадити за стіл, - сказав Аарон, коли ми виходили з офісу.
  
  'Я ціную це. 'Слова Кларк були вимовлені м'яко. "Ви знаєте, що я тут не для того, щоб наступати комусь на п'яти, не так, інспектор Роббінс? Він подивився на мене. Його темні очі намагалися проникнути в мене. Що він шукав?
  
  'Але ти тут, щоб спостерігати за тим, що ми робимо, вірно?
  
  Легкий подих. 'Всього лише в спробі з'ясувати, чи не з вашого підрозділу складається той продажний поліцейський, який у нас є. Хіба ви не хотіли б позбавитися від них, ніж дозволити їм зганьбити вашу команду?
  
  В його словах був сенс. Я б так і зробив. Але я терпіти не міг, коли за мною доглядали. Поодинці я працював краще. Було досить погано, коли ти знав, що PSD розслідує тебе здалеку, але це, він тут, в офісі, це було щось інше. Це вибивало з колії.
  
  Ми увійшли в оперативну кімнату. Я заспокоїв команду і представив Девена. Повисло ніякове мовчання.
  
  'Добре, я знаю, що PSD - не самий улюблений відділ для всіх, але у нас тут проблема, і Девен приєднався до нас у спробі вирішити її. Будь ласка, припиніть кам'яне мовчання'.
  
  Почувся вітальний гомін.
  
  'Я не поганий хлопець", - ще раз пообіцяв він.
  
  Задзвонив один з телефонів, і Мартін підняв трубку.
  
  'Я буду триматися від вас подалі, наскільки зможу, але мені б хотілося, щоб ми могли працювати разом", - продовжив Девен, намагаючись привернути до себе команду. Копи були вперті. Особливо у відділі Девена.
  
  Я спостерігав, як Мартін підвівся, все ще притискаючи трубку до вуха. Він намагався однією рукою натягнути пальто зі спинки стільця, продовжуючи розмовляти. Це виглядало не дуже добре. Невже ця робота ніколи не сповільниться?
  
  'Якщо я знайду докази, які хоч якось допоможуть розслідування в цілому, я, звичайно, передам їх вам,' все ще говорив Девен.
  
  Мартін поклав трубку. Мені не потрібно було питати, він подивився на мене. 'В Медоуз стріляли з автомобіля, що проїжджав повз.
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Ханна
  
  
  
  Йшов сильний дощ. Небо було грифельно-сірим і владним. Двірники в моїй машині старанно чистили вітрове скло, але вели битву, свідомо програну.
  
  Припаркувавшись, я натягнув пальто, застебнув його і підняв комір. Для захисту місця події від негоди було встановлено тент, щоб зберегти якомога більше доказів, але оскільки це був проїжджаючий повз автомобіль, частина місця події являла собою рухомий об'єкт. На вулиці могли бути незахищені ділянки, де могли бути закладені докази, які потенційно могли бути змиті дощем в каналізацію. Криміналісти працювали так швидко і методично, як тільки могли.
  
  'Клята погода, - сказав Аарон, коли ми відкрили дверцята машини, щоб попрямувати до намету.
  
  'Я знаю. Ти можеш повірити, що ми знову тут, не за адресою Телбота?
  
  Аарон тільки похитав головою, і під дзвін захлопнувшихся дверей машини і дощову воду, що стікає по нашим особам, ми перейшли в багажник машини і натягнули необхідні костюми Tyvek.
  
  Позаду нас зупинилася інша машина, і з неї вийшов Девен Кларк. Він вирішив піти за нами і подивитися, що сталося.
  
  'Це дійсно трохи схоже на дежавю", - сказав Аарон, застібаючи блискавку. 'Ти додзвонився до Бакхерста раніше?' він запитав.
  
  Я похитав головою. 'Немає. Він не брав трубку. 'Ти думаєш, це він?
  
  "Я нічого не думаю. Але це збіг, що він погрожував, і в той же день, коли ми дізналися про ці загрози, на вулицях Медоуза сталася аварія'.
  
  'Я думав, ти не вмієш будувати здогади.
  
  Він глибоко зітхнув. 'Подивимося, що у нас є, і, може бути, двічі два буде чотири?
  
  'Невдалий день для цього. 'Девен підійшов повністю застебнутий, коли я застібала блискавку на костюмі Tyvek. Навіть огидний паперовий костюм не зміг відвернути увагу від... чого? Що ж це було таке, що змушувало мене хотіти дивитися на нього?
  
  'Нам краще подивитися, що у нас є. 'Я покрокувала до намету, але не раніше, ніж помітила, як сіпнувся куточок рота Девена.
  
  Ми повідомили наші дані офіцерові з журналом огляду місця події і розсунули стулки намети, щоб увійти. Доступ повинен бути наданий тільки важливого персоналу, але Девен був непохитний у тому, що це розслідування має вирішальне значення, що у нас реальна проблема і він повинен бути залучений.
  
  Фей схилилася над тілом молодої чорношкірої жінки. На жінці було зелено-блакитне плаття і чорні туфлі на плоскій підошві. З нашого місця біля її ніг я міг бачити, що вона скрючилась при падінні, неначе бігла по тротуару. Дивним чином в моїй голові спливла пісня Адель. Ганяючись по тротуарах. Я стріпнувся.
  
  Хоча це не мало сенсу. Жінка? Я подивився на Аарона, і він насупився. Якщо це було відплата, то я очікував, що один з хлопців Телбота прямо зараз буде лежати на землі. Член банди. Молодий чоловік, який прийняв життєве рішення допустити насильство в своє життя. Це було несподівано. Можливо, метою був член банди, якому вдалося втекти неушкодженим – або навіть пораненим, – а ця жінка була супутнім збитком. Яка жахлива фраза. Супутній збиток. Це був чоловік.
  
  Я тихенько кашлянув, щоб попередити про Фей нашій присутності.
  
  'Все в порядку, я знаю, що ти там, - сказала Фей, згорбившись. 'Буду з тобою через хвилину.
  
  Навколо тіла була розбризкана кров. Бризки від попадання куль і вытекшая кров, а також калюжа від того місця, де вона впала і лежала. Це був безлад.
  
  'Тоді гаразд. Фей встала і обернулася до нас. Жінка справді виглядала так, наче бігла по тротуару. Вона була повернута на бік. Обидві руки витягнуті в ліву сторону. Вона повернула голову, щоб подивитися в ту сторону, куди вона втекла. Я нахилив шию, щоб поглянути їй у обличчя, щось знайоме в її профілі змусило мене похолодеть, ніби мене занурили у крижану воду. Потім я перевів погляд на обличчя жінки.
  
  "О Боже мій".
  
  'У чому справа, Ханна? Ти її знаєш? ' запитала Фей зі стурбованим виразом на обличчі. Вона простягла мені руку.
  
  Я відчув, як кров відринула від мого тіла. Як ніби світ злегка нахилився навколо своєї осі, і я з усіх сил намагався знайти опору. Фей взяла мене за руку і, не відпускаючи, підтримала мене.
  
  'Ханна? Тепер на її обличчі відбилося занепокоєння. Вона подивилася на Аарона, який знизав плечима.
  
  'Ви знаєте цю жінку? - запитав я.
  
  Я прочистив горло. 'Так, так, пам'ятаю. Це Тремелл Браун. Вона була свідком... е-е... вбивства Телбота.
  
  OceanofPDF.com
  
  
  
  
  Ханна
  
  
  
  
  
  В цьому не було ніякого сенсу.
  
  Я спробував прокрутити в голові сценарій. Спочатку я думав, що постраждав один з банди Телбота, але, побачивши жінку, переконався, що я помилявся. Тоді я подумав, що пішохід був збитий в результаті удару Бакхерста, спрямованого проти одного з банди Талбот. Але щоб потрапити в Тремелла Брауна, це було занадто великим збігом. Це не було відплатою. У всякому випадку, не від Бакхерста.
  
  Якщо тільки Бакхерст не убив Телбота. Щоб захопити владу. Але хто б не вбив Телбота, схоже, що сьогодні метою був Тремелл.
  
  Але тоді звідки їм знати, що Тремелл зробила заяву в поліцію? Вона могла довіритися не тій людині. В таких областях, як ця, я не думаю, що ви коли-небудь знали, кому можна довіряти, хто зі страху побіг би до члена банди, щоб захистити себе. Не тому, що вони були злонамеренны в якомусь сенсі, а з-за ізольованого світу, в якому вони жили. Невелика екосистема, в якій правлять вуличні банди.
  
  Або у нас все ще може бути продажний поліцейський в наших руках. Я подивилася на Девена, який спостерігав за мною. Обережний, замкнутий погляд на його обличчі. Але корумпований поліцейський, якого я вважав, дав інформацію Тэлботу, забезпечив його іменами свідків на його процесі. Це було повною протилежністю тому.
  
  Я був збитий з пантелику. Я не розумів, що тут сталося.
  
  Тобі треба піти й сісти? - Запитала Фей.
  
  Я знову подивилася на Тремелл, на її понівечене тіло, розпатланий вигляд на мокрій землі. Працьовита жінка, яка хотіла поступати правильно, потім я подивилася на Фей. 'Ні, я в порядку. Це був шок, от і все. Я не розумію, чому це сталося. Це не відповідає тому, що ми думали про цю роботу'. Тепер Девен звернув увагу на Тремелла. Було видно, як цокає його мозок, поки він обмірковував цю сцену.
  
  Я озирнувся. Згадав розмову з Тремелл. Те, що вона сказала нам, коли ввійшла. Що я пропустив? Вона розповіла про те, як гуляла зі своєю собакою і як, проходячи повз, собака попередила її про те, що Талбот мертвий в машині. Як їй не подобалося жити поруч з ним.
  
  Їй не подобалося жити поруч з ним з-за її прекрасного хлопчика, Шоби, який був з нею в поліцейській ділянці якраз перед тим, як вона мала йти на роботу, і він повинен був піти в денний дитячий сад, але взяв вихідний через ранкового шоку Тремелл. Хоча з дитячої вже давно було б покінчено.
  
  Рис. Де, чорт візьми, він був? Де був Шоби?
  
  'У неї є дитина. Де він, її маленький хлопчик? Хвиля страху захлеснула мене. Я відчував, як б'ється моє серце в грудях, як паніка стискає мою грудну клітку навколо нього. 'Нам потрібно знайти його'. Про рис. Будь ласка, не дай йому опинитися втягнутим у це. 'Нам потрібно знайти його. Прямо зараз. Я озирнулась, коли те, що я сказала, відбилося на обличчях людей поруч зі мною. 'Йому близько трьох років. І він повинен був бути зі своєю мамою'.
  
  Я вибігла з намета, залишивши Фей, Аарона і Девена слідувати за мною по п'ятах, і знайшла найближчого поліцейського у формі. Тепер пошук сина Тремелла став нашим першочерговим завданням. Тремелл була в надійних руках у Фей, але ми не знали, чи була вона одна чи з нею була Шоби. Заняття в школі давно закінчилися. Особливо заняття в дитячому садку для трирічної дитини. Вся команда повинна була бути на палубі.
  
  Я зрозумів, що не знаю, де жив його батько, жив Шоби з ними обома разом, як двоє батьків, або Тремелл виховував його один. Хоча я приділила час Шоби, заспокоїла його, дорослої людини, його маму, я очікувала, що вона знайде свою опору. У мене не було достатньо часу, щоб познайомитися з людиною, який викроїв час свого робочого дня, щоб допомогти нам. Жінка, яка, незважаючи на все, що вона знала, і те, що, здавалося, було доведено, надала нам інформацію, яка піддала б її небезпеки, але вона все одно це зробила. Тому що вона була порядною жінкою, яка хотіла поступати правильно.
  
  Чорт візьми.
  
  Я подивилася на поліцейського, який виглядав абсолютно взбешенным з-за того, що стояв під дощем. Мені було все одно. Це було частиною роботи. Ми все це робили. 'Я вимагаю негайного обшуку в цьому районі і її домашньої адреси. Прямо зараз. Взломайте вхід в будинок, якщо там безпечно. Хоча назвіть себе. Якщо Шоби там, і це його ім'я, будь ласка, використовуйте його, ми не хочемо його налякати.'
  
  Я витягнув телефон з кишені і набрав номер офісу. Дощ все ще лив. Я намагався захистити свій телефон, але це було важко. Я побіг до своєї машини, коли пролунав дзвінок. Діана взяла трубку, коли я підійшов до машини і сів у неї. Я швидко пояснив, що відбувається, і попросив перевірити список виборців. Мені не довелося довго чекати, щоб дізнатися, що Тремелл була єдиною дорослою жінкою, зареєстрованої на її адресу.
  
  Поки я говорила, збоку від мене нависла темрява, і я підняла очі. Девен заглядав в машину. Вода омивала його. Але він, здавалося, цього не помічав. Він був зосереджений на мені. Його погляд був напруженим. Я зціпила зуби, поки Діана говорила, і махнула Девену на пасажирське сидіння. Він забрався всередину, ніби витягнув себе з озера. Вода - основний склад.
  
  Я доручив Діані навести довідки, щоб з'ясувати, хто був батьком Шоби. Його потрібно було поінформувати. Якщо б ми змогли знайти хлопчика живим, його батькові треба було б подбати про свого сина.
  
  'Нам потрібно поговорити,' сказав Девен збоку від мене. Я помітила, що він зняв тайвековый костюм.
  
  'Мені потрібно зробити ще один дзвінок. Дай мені хвилину. Я підняв палець, показуючи час.
  
  Мій наступний дзвінок був черговому інспектору в диспетчерській, щоб запитати його, чи може він прислати ще співробітників для допомоги в пошуках. Я почула приглушений крик, коли чиясь рука потягнулася до телефону, і коли він повернувся до мене, то сказав, що вони вже в дорозі. Я подякувала. Вдячна, що в такі моменти все роблять все можливе. Я молила Бога, щоб Шоби не був частиною цього і зараз не лежав десь у саду, стікаючи кров'ю. Проблема з ретельним обшуком, який ми, або, скоріше, я, почали, полягала в тому, що це могло скомпрометувати ділянки місця злочину, які, як ми ще не розуміли, були місцем злочину. Але порятунок життя кожен день важливіше місця злочину. Якщо б ми могли знайти зниклої дитини живим, я б ризикував втратити докази на зовнішніх кордонах. Тремелл був прикритий. Безпосередня сцена, сама Тремелл, вона була в безпеці. Тепер нам залишалося сподіватися, що ми не натрапимо на другу сцену у вигляді її сина.
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Ханна
  
  
  
  
  
  "Що це?' Запитав я. Я не міг бачити ні сцену переді мною, ні працюючих людей. Дощ покрив вітрове скло ковдрою, яка оповила нас всередині автомобіля. Він давав відчуття легкого тепла, незалежно від холодної температури, яка була на вулиці, коли ви стояли в ньому.
  
  Девен протяжно зітхнув і повернувся на своє сидіння так, щоб бути до мене обличчям. Це було дивно, я тільки що зустріла його, але мені здавалося, що я знаю його довше, ніж той дуже короткий період, який був реальністю. Я могла зрозуміти напруга, навіть не озвучуючи його словами. 'Мова йде про цій справі, інспектор Роббінс.
  
  'Кличте мене Ханною. 'Це був інстинкт.
  
  Він нахилив голову. 'Ханна. Він прикусив нижню губу, обдумуючи наступну фразу. - Це третій свідок, вбитий в ході розслідування справи Саймона Телбота. У нас справжня проблема. Його очі зустрілися з моїми. Ти згодна?
  
  Я навряд чи міг не погодитися, як би мені цього не хотілося. Я не хотів думати про можливість того, що в нашій команді є продажний поліцейський, будь то моя команда особисто або більш широка команда поліції в цілому. Це було несамовито. Що ми всі з дня на день приходили виконувати цю роботу, щоб хтось зробив це і змусив все це відчувати себе нікчемним. Тому що, коли громадськість дізнається про це, вся поліцейська служба, а не тільки Ноттінгемшир, буде заплямована тією ж фарбою.
  
  Копи жуликоваты.
  
  Я потягнув себе за чуба. Вона відросла і дратувала мене. На півдорозі її або не було, або її взагалі не було. 'Це недобре. Найважливіше зараз - це те, що ми знайшли Шоби.'
  
  'Я згоден. Нам дійсно потрібно знайти хлопчика. Але нам з тобою потрібно бути впевненими, що ця сцена з матір'ю залишиться в таємниці.
  
  Я подивився на нього.
  
  'Це не може бути поставлене під загрозу, Ханна.
  
  Я відвернулася від нього і відкрила дверцята. Ти можеш взяти ситуацію під контроль. Я висунув одну ногу з машини і озирнулася на нього. 'Але я буду шукати цього маленького хлопчика. Я встав і зачинив за собою двері.
  
  'Ханна. 'Девен вийшов і обійшов машину спереду. 'Його знайдуть, якщо він тут, його обов'язково знайдуть. Але найкраще в цьому розслідуванні - це те, що воно проводиться належним чином, а це означає, що ви, як старший науковий співробітник, повинні очолити його. Вам потрібно координувати це. Звідси. Люди повинні мати можливість звертатися до тебе, знаходити тебе, отримувати від тебе команди. Його обличчя пом'якшало. 'Прости, якщо це звучить важко. Він наблизився на крок ближче.
  
  Дощ поливав нас обох, поки ми стояли в нашому протистоянні. Я відчував, як він стікає по внутрішній стороні мого коміра. Просочив мій одяг. Терся об мою шкіру.
  
  'Але такі реалії цієї справи. Ми знайдемо його", - продовжив він.
  
  Я втупилася на нього. Мої нутрощі роздулися і я мало не задихнулася. Я була в такій люті. 'Ти зустрічав цього маленького хлопчика? Розмовляв з ним? Грав з ним? Поки ти цього не зробиш, не кажи мені, наскільки це важко і що мені потрібно зробити.'
  
  Я підійшов, щоб обійти його.
  
  Він поклав руку мені на плече. "Ти знаєш, що тобі потрібно контролювати це місце злочину. Для нього, як і для всіх інших. Що, якщо комусь вдасться заплямувати це приховати, хто її вбив, як це допоможе дитині, коли ми знайдемо його живим, якщо ми не зможемо тоді притягнути до відповідальності вбивцю його матері?"
  
  Мені хотілося накинутися на нього, дати йому ляпаса. Мої емоції вирували. Я протиснулася повз нього. 'Я збираюся знайти Шоби. Ти можеш залишитися тут і охороняти місце злочину. Для цього не потрібні двоє з нас.'
  
  
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Ханна
  
  
  
  Аарон вийшов з намету з місцем злочину і попрямував до мене, коли я рушив у його бік. 'Пошукова група організована? - запитав він.
  
  'Ага. Подивися на погоду, Ерон. Що, якщо в нього потрапили і він лежить в цьому? Наші годинники виразно цокає.
  
  'Ми робимо все, що в наших силах.
  
  Я не був упевнений. Я ламав голову, поки йшов по вулиці назад до намету, до Тремеллу, до того місця, де був би Шоби, якщо б він був зі своєю матір'ю. 'Вертоліт. Ми можемо підняти вертоліт у повітря.
  
  Аарон не відставав від мене. 'Хороший дзвінок'. Він не став чекати, поки його попросять, він зв'язався по телефону з диспетчерською і зробив запит, перш ніж я встиг сказати що-небудь ще.
  
  Ми стояли зовні намети. Він закінчив розмову і подивився на мене. Стукіт дощу по наметі нагадував барабанний дріб. Наполегливий. Суцільний фоновий шум. 'Ти в порядку?
  
  Я глибоко зітхнув. 'Я не знаю, Аарон. Це був шок, розумієш? Я очікував побачити когось із членів банди, а я зустрів Тремелла. Але Шоби, її маленький хлопчик, нам дійсно потрібно знайти його. Він такий милий дитина. Він не заслуговує того, щоб бути втягнутим в це. До того ж, вона була свідком, Аарон. Що, чорт забирай, відбувається?
  
  Девен приєднався до нас. Я подивилася на нього. Він витримав мій погляд. Твердо. Терпляче.
  
  Ерон нічого не помітив. 'Я не знаю,' продовжив він розмову, ' але нам потрібно з'ясувати, і з'ясувати зараз. Тепер вже занадто пізно'.
  
  Я подивився на годинник. Хоча Аарон говорив про справу в цілому, мою увагу було зосереджено на невеликій його частині, яка належала Шоби.
  
  Але він був прав. Було досить погано, коли члени банди вбивали один одного. І те, що громадськість вважала, що ми дозволяємо їм таким чином контролювати себе, хоча насправді ми цього не робили. Це було вбивство в нашому районі, і ми терпіли це не більше, ніж терпіли вбивство будь-якого іншого людини. Але тепер, коли невинний представник громадськості виявився втягнутим в бандитську драму, здійметься галас. Від громадськості, від преси, з офісу комісара поліції, від шефа, зі всіх сторін. І це було найважливіше слово у всьому цьому. Невинні. Члени банди були сповнені рішучості застосовувати насильство один до одного і вступили у світ з власної волі, але хтось начебто Тремелла, як Шоби, вони були цивільними особами, які нічого не робили, крім як жили своїм життям. Вона вийшла з будинку, працювала за свої гроші і намагалася виховати свого сина так, щоб на нього не впливали ті, хто жив довкола них.
  
  'Ви дзвонили в готель "Вісім-вісім"? ' запитав Девен.
  
  Я свербів. Я не міг стояти на місці й чекати. Я хотів бути активним, зробити що-небудь, щоб допомогти цьому маленькому хлопчику, який був таким радісним, коли ми грали в поліцейські машини. Який сказав, що хоче стати поліцейським, коли виросте. Який хотів вміти водити поліцейські машини. Самостійно включати фари.
  
  'Так, вони повинні бути через п'ять хвилин", - відповів Аарон.
  
  І тепер все, що я міг бачити, - це те, що він лежав у калюжі власної крові, яка була б непомітна на розмоклому землі. Стікаючий кров'ю і очікує в холоді, вогкості і темряві, очікує, що його мама, хто прийде і допоможе йому. Коли поруч нікого немає. Його прохання про допомогу і співчуття залишилися без відповіді.
  
  Я знову глянув на годинник. Я не був упевнений, рухалися чи стрілки взагалі. Тепер я не міг згадати, що вони показували, коли я дивився на них в останній раз.
  
  'Я допомагаю в пошуках,' сказала я, ні до кого не звертаючись. Мені було все одно, хто мене слухає. Мені потрібно було знайти його.
  
  'Ханна. 'Це був Девен. Я була в кількох кроках від нього, прямуючи до садам позаду наметовим зони. Те, що я знала, ймовірно, вже було перевірено, але я повинна була з чогось почати.
  
  'Ханна!'
  
  Я зупинилася і обернулася. Девен і Аарон промокли наскрізь. Цей хлопчик, мені потрібно було знайти його. 'У чому справа? - Огризнулася я у відповідь. Я б не залишилася.
  
  "Що нам вже відомо?' запитав Девен.
  
  Я подивився на Аарона. Знову подивився на годинник. Чорт візьми. Я пішов назад до них. 'Аарон?
  
  'Команда завершила обхід будинків, щоб з'ясувати, чи ми зможемо пізнати будь-яких свідків. Хоча більшість з них, схоже, перебувають на вулиці, незважаючи на цю жахливу погоду. З жителями поговорили '. Він почухав потилицю, та мокрий жмут волосся застряг там, де він зрушив його рукою. 'Нам вдалося отримати часткову реєстрацію і ми відправили її операторам відеоспостереження та підрозділу ANPR. Як ви можете бачити, дорожня поліція вимірює сліди шин на дорозі, де автомобіль занесло, коли він стріляв у Тремелла. Це допоможе, коли ми його знайдемо. '
  
  ANPR була програмою автоматичного розпізнавання номерних знаків, яка реєструвала проїжджаючі мимо автомобілі. Я кивнула Девену. На моєму обличчі знову з'явився похмурий вираз. Він був сповнений рішучості утримати мене на одному місці. Я був сповнений рішучості поїхати.
  
  'Ви в курсі, які неприємності були у Паші в її попередньому підрозділі? Скарга, яку вона подала? Причина, по якій вона переїхала?
  
  Ерон подивився на мене. Я похитав головою. Я був повністю в курсі.
  
  Я пішла. Я більше не хотіла стояти і слухати його. Він намагався розділити нас, і я цього не потерплю.
  
  Палісадники були маленькими поштовими марками, але потрібно було переконатися, що Шоби не сховалася за невисокою стіною, яка оточувала кожен сад. Я увійшла в перший. Він був іржавий, на цеглинах стояла машина, її задня частина стирчала на тротуарі. В кутку на боці стояв старий телевізор. Над ним росла трава. Я протиснувся крізь неї, пройшовся взад-вперед уздовж стіни на випадок, якщо маленький хлопчик притулився до неї і був прихований з виду. Потім побіг по провулку між двома будинками до задньої частини ділянки. Якщо б нам довелося робити це для всіх будинків на вулиці, це зайняло б час. Для цього потрібно як можна більше персоналу.
  
  Коли я дісталася до задньої частини будинку, спалахнуло світло. Вона була протилежна фасаду. Повністю заасфальтована, з безліччю що пробиваються бур'янів, але досить рівна, щоб було видно, що Шоби тут немає.
  
  Я вийшов назад на вулицю.
  
  Що мені здалося дивним, так це те, що, хоча люди чули занос і постріли, ніхто не помітив дитину. Вони не бачили, чи з Тремелл її син, тому що всі подивилися в бік вереск шин і пострілів. Хоча вони швидко впали на підлогу і захистилися ще до того, як зрозуміли, що хтось був поранений пострілами.
  
  Аарон стояв біля виходу. Рівень мого занепокоєння зашкалював. Якби я тільки приділила більше уваги, коли Тремелл прийшов на станцію. Якщо б я звернув увагу на її побоювання, я міг би зрозуміти, що це відбудеться. Тоді ми могли б захистити її і Шоби. Це залежало від мене.
  
  Я вийшла з саду і перейшла до наступного. Аарон проводив мене до хвіртки. Залишивши мене проходити ритуал, який мені треба було завершити.
  
  Я не знав, що й думати. На перший погляд здалося, що в жінку потрапили випадково, а не по наміченої мети. Зрештою, ми були недалеко від адреси Саймона Телбота, але тепер я знав, що була вбита Тремелл Браун, існувала явна ймовірність, що вона з самого початку була метою, тому що вона була свідком вбивства Телбота, і це робило мене відповідальним.
  
  'Де він, де Шоби?' Я запитав Эрона, який оглядав небо в пошуках наближається вертольота, не звертаючи уваги на проливний дощ.
  
  - Я здивований, що "Вісім на вісім" вийшли в таку погоду.
  
  Я подивився на нього. По його обличчю струменів дощ. Волосся знову прилипли до голови. Костюм Тайвек облягав його фігуру. 'Ти мене чув? - Запитав я.
  
  'Я роблю вигляд, що ми відповідаємо за це розслідування.
  
  Це було не схоже на Аарона. Щоб він ось так зламував систему, що ж, я ніколи з цим не стикався. 'Аарон?'
  
  Бакстер сказав, що я повинен відповідати не тільки перед ним, але і перед Кларк. Що я не можу робити так, як мені подобається, як я робив це час.'
  
  "Що за чорт'.
  
  'Так, поки ти ходив за деякими речами в свій офіс після того, як Мартін повідомив нам про цю роботу, Бакстер спіймав мене. Отже, я думаю, може, знову настав час рухатися далі'.
  
  'Чорт візьми, немає, Ерон. Я цього не допущу.
  
  'Що? Мені переїхати?
  
  'Ні, Бакстер, щоб Потім ми почули вертоліт над нами, ляскання лопатей під дощем. І вони викликали мене по радіо. Пора шукати Шоби, і я сподівався, що ми ще не занадто пізно.
  
  
  
  OceanofPDF.com
  
  
  
  
  Ханна
  
  
  
  
  
  
  
  Вже стемніло. Вертоліт використовував все, що було в його розпорядженні. У нього був потужний прожектор, який називався Nightsun. Він був неймовірно яскравим. Команда, що знаходилася на борту вертольота, також мала можливість вести пошук по тепловим ознаками, але це було складно в такій густонаселеній місцевості, як ця, але вони намагалися це зробити. Зрештою, у нас була стрілянина і зниклий дитина.
  
  Тепер Діана знайшла батька Шоби. Його ніколи не було на місці злочину. У нього і Тремелл були короткі відносини, але вони розлучилися до того, як вона дізналася, що вагітна. Вона не хотіла знати його, коли завагітніє, тому що якщо б вони не працювали без дитини, то не стали б працювати з кричущим, гадящим дитиною в тому складі, про який вона говорила. Вона впоралася з цим одна, і він залишив її напризволяще. Здавалося, він був цілком щасливий, що його зняли з гачка. Але тепер, коли його син пропав, він був не в своєму розумі. Він хотів знати, де знаходиться. Я попросив Дайан тримати соціальну службу в курсі, оскільки їм доведеться приймати остаточне рішення, поправив я себе, коли ми знайдемо Шоби.
  
  Всюди були копи. Факели розгойдувалися дугами. Менеджер з місця злочину Дуг Хауелл втрачав самовладання.
  
  'Інспектор Роббінс, ви розумієте, що ви робите з моїм місцем злочину? Ви знищуєте. Що скаже CPS, коли ви спробуєте подати на кого в суд із-за цього? Що ти відчуватимеш, якщо втратиш це? Його обличчя почало червоніти, хоча було холодно через дощ, який все ще лив.
  
  'Дуг, ми захистили все, що могли. Але якщо ми не знайдемо цього хлопчика і він помре, скажи мені, що ти будеш відчувати? Тому що я готовий посперечатися на будь-яку суму грошей, що я буду відчувати себе набагато краще, ніж ти, якщо ми знайдемо його. 'Я зробив паузу. Вода продовжувала стікати по моїй шиї і просочувати одяг. 'Неважливо, як ми його знайдемо.
  
  Дуг опустив голову. Краплі впали з його волосся на землю. Він знову підняв погляд. 'Прости. Я все ще новачок в цій ролі, і це важливо для мене. Просто зроби все можливе, щоб захистити те, що ти можеш.'
  
  Я поклала руку йому на плече. Це всіх нас засмутило. 'Все в порядку. Я беру відповідальність на себе. Це моє рішення. І я б захищала його перед кожним, хто проти цього виступила.
  
  "Готель "Оскар", вісім Вісім, інспектору Роббінс'. Я нагострила вуха, коли в ефірі прозвучало моє ім'я.
  
  "Продовжуй'.
  
  'В палісаднику приблизно в трьох вулицях звідси є дуже помітний теплової слід. На Масхэм-стріт. Можливо, ви захочете послати кого-небудь перевірити це'.
  
  Очі Дуга загорілися. Це була надія, і вона була далеко від безпосереднього місця злочину.
  
  Моє серце підскочило до горла. Це міг бути він.
  
  Це могла бути кішка.
  
  Господи.
  
  Я взялася за нижню губу і прикусила її.
  
  Час, здавалося, зупинився. Радіо в ефірі мовчало. Вертоліт кружляв над головою. "Вжик-вжик-вжик" - триває саундтрек. Потік світла, випромінюваного "Нічним сонцем", був направлений в ту область, куди воно направило офіцерів.
  
  Я почав рухатися.
  
  'Ханна, відпусти форму. 'Це був Девен.
  
  Чорна хвиля рухалася переді мною, коли офіцери у формі почали рухатися в зазначеному вертольотом напрямку.
  
  Потім я побіг.
  
  'Ханна!'
  
  Вода з-під землі зметнулася вгору, коли злива продовжувалася. Я рушив далі, намагаючись розгледіти щось крізь пелену дощу. Повітря в моїх легенях був холодним і вологим. Важкі кроки Аарона позаду, ті, хто наздоганяє мене. Я зарилася глибше і змусила своє тіло рухатися швидше. Я протиснулася повз поліцейських у формі, які бігли підтюпцем. Я повинна була дістатися до цього маленького хлопчика. Я сподівався, що ми встигли вчасно. Ми повинні були встигнути. Здавалося, що ми провозилися занадто довго.
  
  Люди були на вулиці, дивлячись на поліцейський вертоліт, що завис над головою. Жінки з яскравими парасольками, чоловіки, що кидають виклик погоду, деякі в футболках. Вони чули, що сталося, і хотіли подивитися.
  
  Я завернув за останній ріг, на Масхэм. Моя груди важко здіймалися.
  
  "Куди? - Крикнув я в рацію.
  
  'Перед вами три саду. Наліво.
  
  Це був не сад як такої, а швидше бетонна паркувальна зона, і до сміттєвого баку притулився маленький хлопчик. Він обхопив руками коліна, втягнувши голову так, що його майже не було видно. Його трясло.
  
  'Шоби!'
  
  Аарон зупинився позаду мене, коли я нахилилася до хлопця, якого ми шукали.
  
  'Шоби. 'Я обняв його за тремтячі плечі. - Тобі боляче? - запитав я.
  
  Він підняв голову. Його очі були темними і повними страху. І хоча він був мокрий, я могла розгледіти доріжки від сліз на її обличчі.
  
  Він був живий. Я не міг у це повірити. Він був живий.
  
  'Це я, Ханна. З поліцейських машин?
  
  Легкий кивок.
  
  Батарея поліцейських тепер стояла біля старих дерев'яних воріт, які звисали з петель.
  
  Я обмацала Шоби на предмет травми, потім обережно взяла його до себе на коліна. Він дозволив мені зробити це, не видавши ні звуку. Його очі не відривалися від моїх. Мовчазна згода.
  
  Сині вогні прорізали темряву, яка нас оточувала. Двигун був заглушений.
  
  - Ми можемо повертатися на базу? - запитав Оскар в готелі "Вісім на вісім".
  
  Я подякував їм за допомогу, і прожектор, освітлював нас, згасло, і ми опинилися в тьмяному світлі вуличного освітлення збоку від нас. Вертоліт полетів. Хлоп-хлоп-хлоп затих.
  
  Парамедики пробралися крізь натовп людей, які тепер оточували нас, і забрали його в мене. Там, де він був, залишилося відчуття холодної порожнечі. Холодніше, ніж коли-небудь вдавалося створити погоду. Вони тримали його на руках, в мокрому стані він виглядав крихітним. Вони сказали, що відвезуть його в лікарню, щоб його перевірили, хоча у нього, здавалося, не було ніяких видимих травм. Він кликав свою маму, коли увійшов в добре освітлене приміщення машини швидкої допомоги. Моє серце розбилося.
  
  Я попрямувала до дверей. До нього. 'Вони добре подбають про тебе, Шоби. 'На його плечі було накинуто ковдру.
  
  Сльози знову покотилися по його обличчю. Кажуть, у дітей бувають великі, жирні сльози, але це було не так. Вони текли по його маленькому личку. Крихітна річка, яка підходила під його малюсіньке личко. Я просто хотіла, щоб вся його біль пішла.
  
  'Ми повинні йти", - прокричав чоловік-парамедик. Я запитально підняв палець вгору на одну хвилину. Він подивився на хлопчика, який сидів на лавці в машині швидкої допомоги, загорнутий у ковдру, його обличчя було блідим в смугастому світлі фургона. З нього виглядали очі, схожі на темні місяця. Фингерс щільніше притиснув до себе ковдру. 'Одну хвилину, потім нам потрібно йти.
  
  Потім я запитав: "Що сталося, Шоби?' Я не чекав відповіді. Я не думав, що він мене почув. Я просто хотіла подивитися на маленького хлопчика ще одну хвилину, перш ніж вони заберуть його. Я так рада, що знайшла його живим, але в той же час зломленим перед майбутнім, до якого йому тепер доводилося пристосовуватися без своєї мами.
  
  'Мама сказала мені бігти. Біжи, Шоби, - сказала вона, - біжи.
  
  Потім він зник. Блакитні вогні розірвали навколишній простір. Люди дивилися. Підстрибує вода. Вуличні ліхтарі, що просвічують крізь морок. Це все зруйнував, а потім знову зібрало воєдино. І тепер нам належало зібрати воєдино те, що саме тут сталося.
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Ханна
  
  
  
  
  Я пішов додому і переодягнувся. Всіх, хто жив досить близько, я відправив зробити те ж саме. Ніч обіцяла бути довгою, так що вони цілком могли відчувати себе комфортно, ми промокли наскрізь, і хоча у сторонньої людини була зміна сорочки або блузки, ні в кого не було повного костюма, щоб переодягнутися в офісі. Тільки коли я роздягнувся, я зрозумів, наскільки я мокрий. Якби ви подивилися на мене, ви б припустили, що я вирішив стрибнути в басейн прямо в одязі. Я засунула знятий одяг прямо в пральну машину – я була не з тих, хто віддає костюми в хімчистку. І грубо висушила волосся феном, перш ніж стягнути їх гумкою для волосся. Мова йшла про швидкій зміні функціональності, а не про те, щоб виглядати найкращим чином. Мені потрібно було повернутися в офіс.
  
  Бакстер чекав мене, коли я дістався до оперативного відділу.
  
  "Що, чорт забирай, відбувається?' запитав Бакстер.
  
  'Я не знаю'.
  
  Він люто подивився на мене.
  
  'Я працюю над цим, - пояснила я, прямуючи з ним на буксирі до свого офісу. 'Спочатку це виглядало як супутній збиток від пропущеної мети, але потім, коли я побачила, хто був жертвою ...
  
  'Хто, чорт візьми, це був?' запитав він. Схопивши мене за руку, зупинив на півдорозі, коли ми підійшли до моїх дверей.
  
  'Це була жінка по імені Тремелл Браун. Вона була свідком. Вона знайшла Саймона Талбот в той ранок, коли він помер.
  
  'Чорт' пробурмотів він собі під ніс.
  
  'Вона сказала, що не побачила нічого цінного. Вона знайшла його тіло. Але це змушує замислитися, чи думає вбивця, що вона його бачила. Наскільки близько до часу смерті вона була, коли знайшла його.
  
  Ми переїхали в мій кабінет.
  
  'Це виглядає не дуже добре. Бакстер зачинив за нами двері мого кабінету, потім скривив верхню губу, оглядаючи стопки паперів, які займали місце, де люди могли б стояти або рухатися. Він примружився, дивлячись на мене. Я проігнорувала його і сіла за свій стіл.
  
  'Та що це ми чуємо про причетність дитини?
  
  'Він в безпеці. Останнє, що їй вдалося зробити, це змусити його бігти. Ми знайшли його в саду і в декількох вулицях звідси.
  
  'Це те, на чому ми зосередимося в бесіді з пресою. Той факт, що дитина в безпеці. Він зітхнув. 'Тепер твої плани?
  
  
  
  Я повернувся обличчям до команди. Бакстер стримав своє слово. Тепер в оперативну кімнату набився додатковий персонал. Парочку я дізнався по роботі в поліції, але інші були невідомі. Я не був упевнений, що у мене буде час вивчити імена. Їм доведеться задовольнятися моєю вдячністю за їх час та відданість справі. Тому що саме цього я б зажадав від них за цю роботу - повної самовіддачі. Ситуація вийшла з-під контролю, і нам треба було повернути її назад.
  
  'Я хочу, щоб бригади працювали з камерами відеоспостереження, я хочу, щоб вони були вилучені та переглянуті. Нам потрібно ідентифікувати і відстежити автомобіль, ще одна бригада опитує свідків. Я знаю, що вони там перелякані, бояться зізнатися, але зіграй на тому факті, що маленький хлопчик виявився втягнутим в це сьогодні. Хочуть вони, щоб їх власні діти опинилися в такій небезпечній ситуації? Повз пролітають машини, що випускають кулі, не звертаючи уваги на те, куди вони потрапляють. Штовхайте з усіх сил, але, будь ласка, з співчуттям.
  
  'Я хочу, щоб інша команда ретельно вивчила справу Блейка, і я хочу, щоб це було зроблено належним чином і швидко. Ми дещо втрачаємо. Все це повертається до того справі. 'Я знав, що це так. Я відчував це. Все почалося в той день, коли Саймон Телбот пішов з суду вільною людиною після того, як йому висунули звинувачення у вбивстві констебля Кена Блейка. Нам довелося повертатися.
  
  'Криміналісти все ще знаходяться на місці події разом з групою з розслідування нещасного випадку, і я сподіваюся, що з часом ми зможемо отримати від них що-небудь корисне. Тим часом нам потрібно попрацювати на ногах і приділити час '. Я подивився на команду. Сьогодні буде пізно. Вони і так відпрацювали багато годин. 'Давайте розберемося з замовленням піци і нагодуємо вас всіх. Тоді у мене потім не будуть боліти вуха від голодної команди.'
  
  Почулися схвальні вигуки, і з ящиків дістали пару меню піци. Тереза дістала ручку і змахнув нею, як чарівною паличкою Гаррі Поттера. Все виглядало так, як ніби вона керувала організацією голодних орд. Я підійшов до неї.
  
  'Отже, ви підтримуєте тут порядок?
  
  Вона пирхнула. 'Я не впевнена, що це можливо, коли справа стосується їжі, але так, я складу список того, що вони хочуть, і подзвоню їм. Хтось повинен тримати їх у вузді, інакше нам всім дістанеться один вид піци від людини, яка його замовляє '. Вона засміялася. Я не часто таке бачила, і це було приємне видовище.
  
  'Дякую, Тереза.
  
  'Чисто егоїстичні міркування, ви розумієте?
  
  Я поплескав її по плечу. "Абсолютно вірно. І на цій ноті, чи можу я замовити гавайське, будь ласка?
  
  Вона скривилася.
  
  "Що?"
  
  'Саме з цієї причини я це і роблю. Щоб запобігти доставку всієї піци з фруктами. Хто кладе фрукти на піцу?'
  
  
  
  
  
  Камера відеоспостереження зафіксувала автомобіль в парі вулиць звідси, судячи по часу і часткової ідентифікації, наданої парою свідків, які хотіли з нами поговорити. Сіра Honda Accord, стара і оголошена викраденій постфактум. У мене не було причин сумніватися в його крадіжці. Нам треба буде поговорити з власником і підтвердити це, а також підтвердити будь алібі.
  
  Наявність повноцінної VRM означало б, що ми могли б відстежити це з допомогою ANPR і оголосити тривогу на PNC, а також повідомити всім підрозділам військової форми, щоб вони стежили за цим, але не наближалися до нього. Щоб проінформувати контроль і змусити АРВ-терапію припинити прийом.
  
  Один крок вперед.
  
  Принесли піцу, коробки з продуктами. Я розплатився, і мене зустріли схвальними вигуками. Це був вірний спосіб підтримати всіх, незалежно від того, наскільки старанно вони працювали або наскільки втомилися. Їжу можна було забрати з собою. Особливо якщо вона була плоскою упаковці. Пара співробітників все ще була відсутня, щоб навести довідки, але піцу можна було їсти холодною або розігрівати в мікрохвильовій печі. Вони б нічого не втратили.
  
  Я знову подзвонив Бакхерсту, на цей раз трубку взяв він. Я впустив шматок піци і витер рот тильною стороною долоні. 'Райан, це інспектор Роббінс.
  
  'Так, я впізнаю ваш номер", - відповів він.
  
  Звичайно, він подзвонив. 'Ти можеш зустрітися? Мені потрібно з тобою про дещо поговорити.
  
  На лінії запанувала тиша. Я дозволив цьому розігратися. Він погодився б на це, або ні. Не було сенсу тиснути на нього або напружуватися з-за цього.
  
  Зрештою він повернувся до мене: "Я чув про жінку і дитину'.
  
  Я промовчав. Це був не питання і не відповідь на моє питання.
  
  'Ладно, через п'ятнадцять хвилин знову в Берроуз-Корті, на тих же умовах, що і минулого разу.
  
  Ааронові б це не сподобалося, але він довів, що йому можна довіряти до такої міри, коли ми зустрічалися в минулий раз, що я б зробив йому такий же рівень довіри і на цей раз. Мені потрібно було спробувати запобігти війні банд, і якщо мені доведеться зустрітися з ним на його умовах, то так тому і бути.
  
  
  
  Просочена дощем земля була м'якою і мулистим під нашими ногами.
  
  Він стояв там. Руки схрещені на грудях. Особа безпристрасне.
  
  'Це Аарон'.
  
  - Я сказав "наодинці'. Бакхерст був дзеркальним відображенням Аарона. З суворим обличчям і зовсім не задоволений ситуацією.
  
  Було темно. Тут, перед Берроуз-Корт, не було освітлення. Ми всі користувалися світлом смолоскипів, щоб орієнтуватися. Це надавало зустрічі більш зловісний вигляд, і темрява була ще однією причиною, по якій Аарон наполіг, щоб я прийшов не один, тому що я не зміг би побачити, як головорізи Бакхерста рушать до мене, якщо вони вирішать, що напад на поліцейського - хороша ідея.
  
  "Так, але у тебе є два за ціною одного". Йому було не до сміху. 'І у мене немає часу сперечатися про це". У нього було четверо чоловіків на задньому плані. Великі хлопці з круглими животами, виступаючими далеко за будь-ремінь, який вони могли носити. Плечі під їх головами були схожі на валуни. Які самі по собі були схожі на тверді скелі. Троє з них були лисими, засмаглими і покрита шрамами.
  
  'Ситуація вийшла з-під контролю, і нам потрібно її вирішити", - продовжив я.
  
  'Ми не маємо ніякого відношення до жінки і дитини. Він схрестив руки на грудях. За його плечем маячила багатоповерхівка кремового кольору.
  
  'Але ти ж знаєш про це.
  
  Він загавкав. Звук, який, як я припустив, повинен був означати сміх. 'Всі про це знають. А в моєму становищі я повинен знати про подібні речі.
  
  Я не питав його, чому це було так. Я тут не для того, щоб вдаватися в причини того, що він робив чи не робив. Я був тут, щоб розрядити ситуацію. Іншим залишалося дочекатися офіційного розслідування.
  
  "Що ти знаєш про це?' Я запитав його. Якщо він знав про це, можливо, він знав досить, щоб допомогти.
  
  Ще один гавкіт. 'Що з тобою таке, що ти думаєш, я тут, щоб тобі допомагати?
  
  Я не знав. Але я знав, що він тримав вухо гостро. Я повинен був спробувати. 'Минулого разу ти сказав, що в будинку був хтось ще.
  
  'Так, і що ти з ним зробив?
  
  'Мені потрібно більше.
  
  На цей раз я пирхнув. І він повернувся, щоб піти.
  
  'Почекай'.
  
  Він зробив паузу.
  
  'Послухайте, можливо, ви не хочете нам допомагати, але мені потрібно, щоб ви дали нам трохи часу, щоб вирішити це питання про відплату. Ситуація тільки погіршуватиметься'.
  
  'Ти маєш на увазі Міллера і Девіса? Двох моїх хлопців, які тепер мертві? Наголос було зроблено на слові "мертві". Приблизно так само виглядали його очі зараз. Чому я вирішила, що зможу поговорити з таким хлопцем? Може бути, тому, що він погодився зустрітися зі мною, і що рухало цим.
  
  'Ти хочеш війни за територію не більше, ніж я. Може, ти хочеш прибрати Талботов з дороги, але ти не хочеш війни ...' Дуууже, навіщо він це робив? Він щось отримував від цього, він повинен був отримати. Ось він тут, ватажок вселяє страх банди, зустрічається з офіцером поліції, повинна була бути причина. Я чогось не розумів. 'Дасте нам ще трохи часу? Перш ніж діяти.
  
  Він подивився на мене. 'Ви не дуже добре проявили себе в своїй роботі, інспектор Роббінс.
  
  Я подивилася на Аарона. Його обличчя було таким же сталевим, як і у Бакхерста, але я знала Аарона, і це було не те ж саме. Мені захотілося розсміятися. Яким би безглуздим не був момент. З якоїсь причини Бакхерст не хотів заподіяти нам шкоду, він хотів, щоб ми розібралися з проблемою.
  
  'Ми працюємо цілодобово. Скажіть, де шукати.
  
  Він похитав головою. Його голос став різким, кажучи мені, що у нас немає часу. 'Як я і говорив минулого разу, будинок. Тобі потрібно зосередитися на тому, що відбулося в минулий раз. У твоєму останньому розслідуванні. Відповіді знаходяться там.'
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Ханна
  
  
  
  Це були півгодини з того вечора, яким я не хотів займатися, але це було важливо.
  
  'Ти думаєш, воно того варте? - Запитав Аарон, маневруючи в легкому вечірньому потоці машин. Руки твердо тримаються в положенні "десять два".
  
  'Я знаю. Я думаю, він сфокусував нас. На тому, де нам потрібно шукати. Я повернулася до Эрону. 'Ти не знаєш?
  
  'Я йому не довіряю.
  
  'Я і не чекаю, що ти будеш йому довіряти.
  
  'Що, якщо він або хтось із його людей був відповідальний за те, що сталося раніше? Ви вважаєте правильним, що ми поговоримо з ним таким чином, перш ніж ми отримаємо додаткову інформацію у результаті нашого розслідування?'
  
  'Я думаю, нам треба було поговорити з ним до того, як сталася аварія, і це було ..." як би це сформулювати, не перетворюючи втрату батьків, жорстоке вбивство суспільно значимої жінки на вулиці у незручність, коли це було зовсім не так, 'все ще необхідно поговорити з ним після розвитку подій. Більш того, я б припустив.'
  
  Він не був роздратований. Він взяв на себе роль адвоката диявола. Це було місце, де ми могли все обговорити, і тут, в цій машині, ми могли з впевненістю сказати те, що нам потрібно. 'Отже, з чим ти пішла із зустрічі?' запитав він. Не відриваючи очей від дороги.
  
  "Я не впевнений, що він зустрівся б з нами, якби, по-перше, був відповідальний за смерть Тремелла. Він не поспішав брати трубку, але врешті-решт взяв і зустрівся зі мною. Я знову подивилася на Аарона. 'Він зустрів нас.
  
  'І це говорило про його невинність.
  
  'Я б не заходив так далеко. Я не вірю, що він застрелив Тремелла або віддав наказ стріляти. Я глибоко зітхнув. 'Але я цілком можу помилятися. Це було давно відомо.'
  
  З сусіднього місця не було ніяких заперечень.
  
  'Але це ставить перед нами дуже складне питання", - продовжив я.
  
  'Це дійсно так'.
  
  'Хто, чорт візьми, застрелив Тремелла?
  
  Тепер Аарон відірвав погляд від дороги. 'Це повинен бути хтось, хто хоче приховати вбивство Телбота. Він знову перевів погляд вперед.
  
  Я потер обличчя. Чорт візьми. 'Що означає, що Райан Бакхерст не вбивав Телбота?
  
  'Саме це ти і хочеш сказати,' погодився зі мною Аарон.
  
  'Отже, ми повертаємося до початкового припущення, що це могла бути сім'я Блейка або поліцейський? Що означає, що у нас є продажні копи, передають розвіддані, і копи-вбивці. Ти знущаєшся з мене?' Я втрачав сюжет.
  
  'Нам потрібно працювати з цими справами так, як ми працюємо з будь-якими іншими справами, Ханна. Зосередься на тому, куди ведуть нас докази.
  
  "Двірники", ковзаючі по вітровому склу, заскрипіли, мотаючись з боку в бік. Я схилила голову в їхній бік. 'Нам потрібно їх змінити. Я подивилася на Аарона. 'Він також говорив нам дещо ще. Куди-то направляючи нас.
  
  'І ти хочеш послухати?
  
  'Я думаю, нам слід це зробити.
  
  'Так, тому що ми проводимо всі наші розслідування, грунтуючись на думці ватажків місцевих банд. Аарон вказав повернути праворуч з Хайфілд Драйв на Фоксхилл Роуд Сентрал.
  
  'Ми стежимо за інформацією. Він надав нам інформацію, яка заслуговує нашої уваги. І майте на увазі, ми все одно її переглядали '.
  
  Аарон підігнав машину до узбіччя.
  
  'Це одна з найбільш невдалих робіт, Ханна'.
  
  
  
  Закарі Вільямс був імпозантним чоловіком. Він займав більшу частину маленькій вітальні, в якій ми всі стояли. І він височів наді мною і Аароном. Незважаючи на весь його ріст і широту, страх за сина, здавалося, помітно зменшив його в розмірах. Його руки були зчеплені перед собою, обхопивши один одного. Його очі, широко розкриті, благальні, щоб хто-небудь пояснив йому останні пару годин, сказав йому, що все це було помилкою, і що Тремелл живий і здоровий, і їх син, син, до якого він не мав ніякого відношення, не був самотній у світі, і тільки на нього можна було покластися.
  
  'Я так співчуваю вашій втраті. Я сіла на найближчий до мене стілець. "Розкажіть мені про ваші стосунки з Тремеллом. Я вказала, що Закарі теж повинен сісти. Йому потрібно було заспокоїтися, якщо він міг. Як дитина, він опустився на диван, який м'яко прийняв його обсяг.
  
  "Вона, вона, вона сказала мені триматися подалі від Шоби і що їй не потрібна моя допомога, а мені слід триматися подалі. Що я і зробив'.
  
  Що ти відчував з цього приводу? З-за того, що не зміг побачити свого сина?' Я подивилася на Аарона, бажаючи, щоб він теж сів. Його положення давило. Він насупив брови, дивлячись на мене. Я перевела погляд на інший стілець в кімнаті, і він підійшов до нього і сів.
  
  'Це було те, чого вона хотіла. Мені нічого було їм запропонувати, тому я зробив так, як вона хотіла'.
  
  'Ти не розсердився? - запитав я.
  
  Закарі встав. 'Настільки злий, що застрелив її у себе на очах? Він підвищив голос. 'Немає. Ні, я не був настільки зол, щоб зробити це.
  
  Я залишився там, де був. 'Я не це мав на увазі'. Що я мав на увазі? Шукав я інший вихід з положення, крім того, який стояв перед нами? 'Будь ласка, сідайте. Я махнула рукою в бік дивана, який він звільнив. 'Ми з'ясуємо подробиці того, де ви були, але тільки для того, щоб виключити вас.
  
  Закарі насупився, але промовчав. Все ще стояв. Заповнюючи кімнату. Своєю тілесністю і гнівом. Обидва були домінуючими, що пригнічують.
  
  'Будь ласка,' попросив я. 'Сідай, допоможи нам вибратися.
  
  Він витріщився на мене.
  
  "Що я хочу знати, так це чи були у вас з ними якісь стосунки? З Тремелл? Вона з вами взагалі розмовляла? Про що-небудь, що її турбувало?
  
  Закарі відкинувся на спинку дивана, який прогнувся навколо нього, і привітав його повернення як давно втраченого одного. Він похитав головою. 'Ми не підтримували зв'язок. Вона сказала триматися подалі, ось я і тримався подалі. Він опустив голову на руки. 'А як же Шоби? Що з ним тепер буде?
  
  'Ви готові прийняти його? - запитав я.
  
  'О Боже, так. Він пом'якшав. 'Бідний хлопчик. Мені нічого йому запропонувати, і він мене не знає, але він не знав би прийомної сім'ї, але я хочу забрати його, дати йому будинок. Піклуватися про нього. Він з нашої крові, а кров значить все. Це всього лише двокімнатна квартира, але він може зайняти спальню, поки я не підберу нам інше житло.'
  
  Я встав. 'Я поговорю з соціальною службою, я думаю, вони вже зв'язувалися, але рішення приймуть вони. З деякою нашою допомогою, я думаю, це має бути вирішено найближчим часом '.
  
  Тепер ми повинні були з'ясувати, хто вбив матір Шоби, і з'ясувати це швидко, поки інші діти не втратили батьків.
  
  OceanofPDF.com
  
  Ханна
  
  
  
  'Ми з'ясували, поки мене не було?' Я запитав в офісі. Всі виглядали втомленими – робота затягувалася через вбивства одного за іншим, – але вони були відданою командою і всі наполегливо рухалися вперед.
  
  'Ми знайшли машину ...' Мій настрій покращився. 'Згоріла на старому аеродромі королівських ВПС у Ньютона", - сказав Мартін. Вона знову впала каменем. 'Криміналісти підняли його, але сказали, що навряд чи їм вдасться знайти щось цінне, оскільки той, хто його підпалив, виконав досить хорошу роботу.
  
  'Камери відеоспостереження в цьому районі?
  
  'Ні'.
  
  'Чорт візьми. У нас коли-небудь буде перерва в цьому ділі?
  
  'Тремелл Браун відвезли з місця події і знаходиться в морзі,' сказав Росс.
  
  'Є якісь новини з соціальної служби?
  
  'Так, вони сказали, що Шоби може піти і побути зі своїм батьком, поки вони розберуться з більш серйозними проблемами. Його незабаром випишуть з лікарні.
  
  'Це хороші новини. Хоча для них обох це буде велика зміна. Особливо для Шоби. Я навіть уявити не можу, в якому він повинен бути в змозі. Було вже пізно. Мені потрібно було повернутися до розслідування і зосередитися на пошуку вбивці його матері. 'Ми встановили контакт з усіма потенційними свідками?
  
  'Потрібно опитати кілька вулиць, і вони були проведені, але багатьох не було вдома або вони відмовлялися відкривати двері. Нам треба повертатися", - на цей раз Паша відповів на питання.
  
  'Гаразд, до цієї задачі треба повернутися завтра. Ніхто інший нам не допоможе, якщо ми постучимся в цей час. Нас не подякують. Іди трохи поспи і повертайся сюди в 7 ранку", - почувся шепіт полегшення по кімнаті, коли були підібрані пальто і сумки.
  
  Я повернулася у свій офіс. Я була виснажена і не була впевнена, що розібралася в цій справі. Я витягла резинку з волосся, провела по ній руками і розпустила всі. Волосся були сухими і сплутаними. Пальці зачепилися за вузли. Я зачесала їх руками, як могла, а потім струснула.
  
  Я був збитий з пантелику. Що, чорт візьми, відбувається з цією справою?
  
  Я взяв гумку для білої дошки і стер все, що написав на ній, всі партнерські зустрічі, які я мав відвідати в майбутньому. Включаючи замітки, які я зробив про них, і контактні дані керівників відділів, про яких мені потрібно було знати.
  
  Як тільки дошка була очищена, я почав писати. Саймон Телбот - це ім'я, яке я написав великими жирними літерами у центрі дошки, кілька раз обвівши його. Все почалося з нього. Все почалося з нього, коли він застрелив поліцейський Кеннета Блейка. Потім все розгорілося, але залишилося з ним, з його судовим процесом, а потім з його подальшим виправдувальним вироком, який, здавалося, призвів до його вбивства.
  
  Саймон Телбот, каталізатор того, що було великим і заплутаним розслідуванням.
  
  Звідти я вивів слід на Підлоги Міллера і ще один - на Брента Девіса, зв'язавши їх обох один з одним через банду Бакхерста. Але вони були пов'язані з Телботом через його судовий процес, через те, що були присутні при вбивстві Блейка.
  
  Потім я вивів його на Тремелла Брауна. Пов'язаний з Телботом як зі свідком, першим підозрюваним у його вбивстві.
  
  Все це оберталося навколо Тальбота.
  
  Але люди, крім Талбот, були мертві. Це не мало сенсу.
  
  Якщо б ми звинувачували когось з родини Блейка або поліцейського у вбивстві Телбота, тоді вони дійсно вбили б Тремелла? Я сумнівався в цьому. Так, цілком можливо, що Телбот вбив і Міллера, і Девіда до того, як був убитий сам. І щоб дізнатися подробиці, чорт...
  
  Я спробував обдумати це. Він би вже знав, хто вони такі, тому що вони були в будинку, коли застрелили Блейка, ось як вони змогли надати докази. Але що, якщо він знав лише в обличчя, вони з'явилися в його будинку, тому що всі знали його, знали ватажків банд, але чи знали ці глави всіх солдатів протистоять банд? Можливо, саме тому вони пішли анонімним шляхом. І тоді це все ще означало, що в наших рядах був продажний поліцейський.
  
  Тремелл Браун була єдиною, хто висловив найменше здорового глузду. Вона сказала, якби побачила щось, що могло нашкодити вбивці Телбота. Але хто б це не був, він явно хотів прикритися. Однак її вбили без всякої причини. Вона не представляла для них небезпеки. Вона знайшла його тіло. Вона не бачила вбивцю поблизу.
  
  Бакхерст сказав, що нам потрібно повернутися до первісного справі. Справа Блейка. Він сказав, що в будинку був хтось ще. Ми не могли запитати Міллера або Девіса, хто був у хаті, тому що вони були мертві. Телбот був мертвий. Блейк був мертвий.
  
  Рис.
  
  Може бути, саме в цьому й була справа.
  
  Не про їх доказах проти Телбота на його процесі, а про те, що вони бачили в той вечір.
  
  Чи Означало це, що був у небезпеці? Мені потрібно було поговорити з Бакстером. Четверо з п'яти, можливо, шести або більше осіб, які знаходилися в будинку в той вечір, були тепер мертві.
  
  Зрештою, Бакхерст був прав. Нам дійсно потрібно було зосередитися на розслідуванні цього інциденту.
  
  І нам потрібно було переконатися, Чи що Кейв в безпеці, перш ніж він стане наступним у нашому списку загиблих жертв.
  
  Я побіг в офіс Бакстера. Радий бачити, що він все ще на місці. Хоча це був перший раз, коли я побачив його наодинці з тих пір, як Аарон повідомив мені, що Бакстер, по суті, сказав йому, що не вірить у його здібності.
  
  'Ти ще не пішла, Ханна?" - запитав чоловік, який теж був на роботі. Не можна було заперечувати той факт, що цей чоловік був своєю роботою.
  
  "Так, сер. І мені треба терміново поговорити з вами, якщо у вас знайдеться кілька вільних хвилин.
  
  'Проходь, проходь".
  
  Його обличчя нагадувало засохлу замазку, а під очима було більше зморшок, ніж зазвичай. Він втомився. І все ж він був тут. Працював. Я увійшов в офіс і закрив двері.
  
  Він підняв брову. 'Ще одна розмова за закритими дверима. У неї вирвався тихий зітхання.
  
  'Боюся, що так.
  
  Він відклав ручку. 'Невже з цією роботою не можна зав'язати?
  
  'Це, сер".
  
  'Кейв? Молодий хлопець у формі, якого ми відрядили до підрозділу?
  
  'Це він'. Я пояснив свої думки за останні півгодини, поки стояв перед білою дошкою з маркером для сухого протирання. До чого це привело мене і мої побоювання з приводу безпеки Чи.
  
  Ти думаєш, він в небезпеці?
  
  'Всі, кого ми знаємо, хто був у тому будинку, тепер мертві.
  
  На цей раз його подих був гучним і виразним.
  
  'Добре, давайте проведемо оцінку загроз для життя'.
  
  'Відмінно. Я відкрила свій блокнот. Я сподівалася, що він скаже це саме.
  
  'Але...' почав він. 'Перш ніж ми це зробимо, я хочу обговорити з тобою ще дещо. - Він закрив кришку ноутбука, що стояв перед ним.
  
  Це звучало не дуже добре.
  
  'Це Аарон'.
  
  Серйозно. Що, чорт візьми, було не так з цією людиною? 'Сер, я не розумію...
  
  'Я раніше розмовляв з сержантом Кларком з ОВС, і, схоже, що і ви, і Аарон проігнорували його рішення щодо сьогоднішнього огляду місця злочину'.
  
  Я напружився на своєму стільці.
  
  "Моє місце злочину'. Я витріщився на нього. "Я дійсно вірю, що це все ще було моїм місцем злочину, і я вірю, що Девен Кларк рангом нижче мене і має такий самий ранг, як Аарон, який підкоряється мені, і який бере участь у цьому розслідуванні в офіційній якості, вірно?'
  
  Бакстер зробив глибокий вдих, перш ніж випустити його. Можливо, мить, щоб обдумати свою відповідь. Я поняття не мав, до чого це призведе. Але я точно знав, що це моє розслідування, а Аарон був частиною моєї команди, і я не міг працювати без нього. Він завжди закривав мою спину. Тепер я пошкодував, що не залишився в своєму офісі і сам не провів оцінку ризиків, пов'язаних з погрозами життю.
  
  'Це твоє розслідування, Ханна'. Він поставив лікті на стіл перед собою. 'Але ми повинні працювати з PSD. І Кларк була права'.
  
  'Про що? Я схрестила руки на грудях. Поклала блокнот на коліна. Я відчувала, як зростає гнів, і мені потрібно було стримати його.
  
  'Не будьте тупицею. На місці злочину все організовано належним чином. Якщо у нас є коп, який допомагає злочинцю, нам потрібно було переконатися, що місце події неможливо скомпрометувати.
  
  Я схопилася зі стільця, блокнот впав на підлогу. 'Серйозно? На місці події було багато надійних співробітників, які забирали його для майбутнього судового переслідування. Там була Фей Прайд, як і Дуг Хауелл. І ніхто з них не копи.'
  
  'Ну, там повинен був бути поліцейський, і якщо ви наполягали на тому, щоб залишити місце злочину...
  
  'Пропав дитина, можливо, мертвий. Як ти думаєш, що це могло зробити з твоєї дорогоцінної репутацією? Я втрутився. У мене почало пульсувати в скроні, а рука заныла. Що за день. Просто, що за день.
  
  Бакстер примружився. Його щелепа напружилася. Мускул напружився.
  
  Я підняв руки в знак поразки і відкинувся на спинку стільця.
  
  'Девен був там,' сказала я більш спокійно.
  
  'Але, як ви вже сказали, це розслідування належить вашій команді. І оскільки ви очолюєте його, я не збираюся розгойдувати човен. Але я маю намір діяти.
  
  Що б він сказав далі, мені потрібно було зберігати спокій. Існувала система рангів. Хоча це було неприємно. Я потерла місце на скроні, яке почало пульсувати.
  
  Він нахилився вперед. 'Прости, Ханна, але Аарон, схоже, не сприймає свою роль всерйоз. І сьогоднішній день став ще одним доказом цього. Поки у мене не буде часу обговорити це з ним, він повинен залишатися в офісі. Він може попрацювати з ХОЛМСОМ. - Він подивився на мене. - Чи з тим, що ви вважаєте потрібним.
  
  'Ти це серйозно?' Я не був упевнений, що у мене є відповідні слова для даної ситуації. Аарон був кращим сержантом, який у мене був. Його робота була скрупульозної, він завжди був спокійний, незалежно від ситуації. І якщо він не відчував себе спокійно, я ніколи цього не бачив, він йшов в себе. Він підключив навушники. Одна з проблем, які, як я знав, були у Бакстера з ним. І все ж я не міг підірвати довіру Аарона.
  
  'Це тимчасово. Ти знаєш це. Я не можу діяти в ізоляції, це його кар'єра, але я можу діяти в інтересах цього конкретного розслідування, і я думаю, що йому потрібна лава запасних'.
  
  Я знову підвівся зі стільця. 'Ви зробили помилку. Нам довелося б повідомити діагноз Аарона зараз. Але це повинно бути зроблено за згодою Аарона. Не зараз. І Бакстер був би змушений, що? Продовжити курс, якщо б я мав до цього якесь відношення. Я був в люті. Але мої руки були зв'язані. Я повернувся, щоб піти.
  
  'Ханна?'
  
  Я подивився на нього.
  
  'Нам потрібно провести оцінку Кейва. Життя в небезпеці'.
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Чи
  
  
  
  Стук у двері примусив його нервувати. Особливо коли вони лунали так пізно увечері. Він озирнувся навколо, наче в кімнаті міг бути відповідь. Дорожні години його бабусі тікали на камінній полиці. Але відповіді в них не було. Йому нічого не залишалося, як відкрити двері.
  
  'Чи. Вона стояла під дощем з серйозним обличчям. Рис.
  
  'Мем, в чому справа? - запитав я.
  
  'Я можу увійти? Вибачте, що турбую вас вдома, але це важливо.
  
  Рис. Рис. Рис. Що сталося?
  
  Він відсунувся вбік. "Так, звичайно, заходьте.
  
  Вона увійшла в будинок, провела руками по мокрим волоссям і старанно, майже сердито, витерла ноги.
  
  'Твоя бабуся?
  
  'Вона в ліжку. Вона не прокинеться, поки спить. Ми не будемо її турбувати.
  
  Чи стояв у холі, очікуючи почути, навіщо вона приїхала до нього. Вона мовчки дивилася на нього. У нього скрутило живіт. Його нудило. Ця робота вб'є його. Стрес. Він не міг повірити, що попросив відрядити його до цього. Він сам напросився на цей стрес.
  
  'Ми можемо піти й сісти?
  
  О, так, так, сюди. Він провів її у вітальню. Раптово усвідомивши, якою убогою вона була. Що її не прикрашали роками. Це був будинок його бабусі. Він переїхав туди, коли загинули її батьки, тимчасово виїхав в свою власну квартиру, потім повернувся, коли вона захворіла. Меблі була старою, а м'які меблі истрепалась. Колірна палітра була тьмяною, завитки темних тонів на килимі, блідий і невиразний малюнок на шпалерах. І голосно цокаючий каретні годинник на камінній полиці.
  
  Вона пішла за ним і зайняла місце в кутку.
  
  'Це будинок моєї бабусі", - сказав він в якості пояснення.
  
  'Це мило", - сказала вона. 'Хороший розмір, Чи'.
  
  У нього не було відповіді на це. З ввічливості. Він просто хотів знати, чому вона тут. У цей час.
  
  'У чому справа, мем? Він усе ще стояв.
  
  'Сідай, Чи Що. 'Її голос був ніжним. Ніжність ніколи не була гарною. Що, чорт візьми, сталося. Він був чертовски збитий з пантелику. 'Лі? Не міг би ти, будь ласка, присісти зі мною?
  
  Він плюхнувся на диван. Чекав.
  
  'Цим ввечері я був з детективом-суперінтендантом Уокером, і ми провели оцінку ступеня загрози життю. Її очі були темними і зосередилися на ньому.
  
  Він все ще був збитий з пантелику.
  
  'Загроза вашому життю, - пояснила вона, нахилившись уперед і поклавши руки на коліна.
  
  В голові у нього запаморочилось, він не міг зрозуміти, що вона намагалася сказати. 'Я, моє життя? Я не розумію, ти, ти, мабуть, зробив помилку'.
  
  Вона посунулася вперед і тепер сиділа на краєчку стільця. Вона не могла підійти до нього ближче. 'Це не помилка, Чи що. Це не пряма загроза. Я працював, підхопив тему і побачив приховану загрозу, так що ми пішли далі.'
  
  Тема. Прогнозована. Загроза. У цих словах не було ніякого сенсу. Чим більше вона говорила, тим менше сенсу в них було.
  
  'Отже, ніхто не загрожував мені? Тоді я не розумію. 'Його руки взъерошили волосся.
  
  'Лі, ти помітив, всі, хто був з тобою в будинку... Чорт. Вона зупинилася.
  
  'Що, в чому справа? - запитав я.
  
  Тепер вона встала, її обличчя сяяло, очі були насторожені, руки активними, як ніби вони були пов'язані з тими самими думками, які проносилися в її голові. Чи хотів знати, що, чорт візьми, відбувається.
  
  'Звичайно. Чому не зробив цього?... як зробив?... Рис.
  
  'Мем? Тепер він був засмучений.
  
  Вона подивилася на нього. 'Вибач, у мене зараз стільки всього відбувається в голові. Як я вже казала... - вона розгорнулася на носках і подивилася у вікно, на темну вулицю. 'Я не розумію, що відбувається.
  
  'І ти, і я, обидва. Він починав дратуватися і втрачав терпіння з-за того факту, що вона мала до нього ставлення, вона прийшла до нього додому і розповіла йому половину історії, і тепер у неї не було ніякого сенсу.
  
  Вона повернулася до нього. 'Прости, Чи Що. Я говорила тобі, що ти єдиний живий з дому в той день, і ми це зрозуміли. Це стосувалося нас, і немає прямої загрози не було, але ми сприйняли припущену загрозу з цих обставин. Отже, це ми інформуємо вас про те, що може виникнути небезпека для вашого життя, що ви повинні бути обережні. Повідомляти про все, що викликає занепокоєння. Взагалі про все.'
  
  Він спантеличено скривив обличчя. "Вибачте, ви думаєте,... Я це... я?
  
  'Ми знаємо. Я знав, і я обговорив це з Бакстером, і він погодився зі мною. Отже, я принесла вам сигналізацію, щоб ви тримали її в будинку, коли вас немає вдома і там тільки ваша бабуся і її доглядальниця. Як ви знаєте, вона надходить прямо в диспетчерську. Я також принесла особисту сигналізацію для вас. Але ми хотіли, щоб ви знали, що ми ставимося до цього серйозно і серйозно ставимося до безпеки вашої родини, звідси і домашня сигналізація. '
  
  Він встав. 'Хочеш чогось випити?
  
  'Ти чув, що я сказав, чи не так?
  
  Він попрямував на кухню. Інспектор пішов за ним.
  
  'Лі? - запитав я.
  
  'Я чув. Хочеш кави?
  
  'Я не можу залишитися, мені потрібно повернутися в офіс рано вранці. Розберися з цим.
  
  'Звичайно. Він повернувся і пішов назад у вітальню. Потім зупинився. 'Мені здалося, що ви передумали, поки говорили. Що це було?
  
  'Ми припустили, що це був один з двох свідків, Міллер або Девіс, які напали на вас, але вони не були притягнуті до відповідальності за цей злочин в обмін на їх свідчення проти Телбота у вбивстві Блейка'.
  
  'Добре'.
  
  'Але це було припущення, зроблене слідчою групою. Що, якби це було не так? Що, якщо в будинку був хтось іще? Що, якщо обидва свідки були на кухні з Телботом, коли туди увійшов Кен, і хто ще був у вітальні, коли ви увійшли в ту кімнату. Це означало б, що ви були не єдиною людиною, що залишилися в живих з того вечора. Що, можливо, хтось всередині будинку вбиває інших людей, які там були.'
  
  Рис.
  
  OceanofPDF.com
  
  
  
  
  Ханна
  
  
  
  Я не міг заснути. У моїй голові роїлися думки про цю справу. Про реальну можливість того, що хтось ще був у будинку Талбот у день вбивства Блейка. Я хотів знати, чому це не спливло в судовій справі. Або в ході розслідування.
  
  Можливо, так воно і було, але з якоїсь причини воно не потрапило в матеріали справи або було виключено. Немає необхідності в судовому переслідуванні Телбота. І, чесно кажучи, я стежив за процесом, але не релігійно і не особливо уважно. Не в поліцейському плані, ніхто, крім людей, які проходять по справі, не міг стежити за цим таким чином, ніхто не був в змозі знати всі тонкощі цієї справи.
  
  Інша поліція Ноттса могла тільки стежити за ходом справи в тому вигляді, в якому воно було повідомлено, разом з рештою громадськістю. Так, ми були в курсі подій через внутрішню інтранет-мережа, але вони ніколи не повідомляли нам більше, ніж повідомлялося в новинах, тому що начальство завжди боявся, що хто-небудь розпустить мову після нічної прогулянки або навіть протверезіє, намагаючись виглядати розумним перед друзями або родиною, маючи можливість сказати: "Послухайте, я в курсі цієї великої роботи, про яку пишуть у всіх новинах". Таким чином, нас тримали в невіданні так само, як і публіку.
  
  Мені потрібно було повернутися до роботи і самому як слід ознайомитися з документами. Не перекладати це на когось іншого. Я не міг повірити, що дрібна крихта інформації буде виявлена, і тепер я був в ударі. Мій мозок був на взводі. Я хотів розібратися з цим.
  
  Недолік сну посилився ще й з-за пізнього розмови з Бакстером. З-за того, що мені довелося розповісти Эрону, коли я зателефонувала йому на виході з дільниці, перш ніж відправитися до Лі. Він сприйняв це так, як я і очікував. Оскільки я бачив його два попередні рази, я знав, що є проблема. Він був роздратований. І він цього не розумів. Це було за межами його розуміння. За цим не було ніякої логіки. Як і я, він знав, що місце злочину безпечно і пріоритетом було знайти дитину. Крім того, він завжди закривав мою спину, і він чув частина розмови між мною і Девеном. Він знав, що я хочу знайти Шоби, і хотів показати мені, що він був поруч зі мною.
  
  Я хотів розібратися з цим швидше, але, як сказав Аарон, спочатку нам потрібно було розібратися в суті цієї справи, особливо якщо хтось із наших знову опинився в небезпеці.
  
  Було 5.30 ранку, коли я увійшов у свій офіс. Це було найпізніше, що я міг залишити. Я намагалася залишатися вдома до розумного години і знала, що розплачуся за це пізніше, коли адреналін залишить моє тіло, але зараз він бушував в мені щосили, оскільки бажання з'ясувати, хто стоїть за всім цим, викачував гормон назовні.
  
  У мене було півтори години до прибуття решти команди.
  
  Налив собі випити, я прихопив пару коробок з документами Блейка, які тепер зберігалися в оперативному відділі, і відніс їх в свій кабінет. Я відкрив першу коробку, відкрив свій блокнот і приступив до роботи. Я перечитував кожне слово і добирався до суті. Так, я прочитав дещо з цього. У мене склалося приблизне уявлення, але на цей раз я прочитаю його уважно і все обміркую. Мені не вистачало одного шматочка.
  
  Були заяви від кожного поліцейського, який був присутній на місці події після виклику допомоги з машини, яка приїхала підтримати і Кена. Заяв було багато. Жоден з них не згадав, що бачив кого-небудь в адресі. Більшість заяв мало що додали, оскільки місце події було закрито, доступ був наданий тільки для основного персоналу після того, як був знайдений живим, а Кен був оголошений мертвим.
  
  У звітах криміналістів говорилося про бризках крові, відбитки пальців – яких у будинку було багато, "Телбот" був популярним будинком, і було виконано багато роботи по ідентифікації, розшуку та забезпечення алібі, або ні, знайдених гільз та куль. Незважаючи на те, що пістолет так і не був знайдений відбиток пальця Телбота був виявлений на одній з куль, вилучених з Блейка. Телбот стверджував, що, можливо, саме з його пістолета стріляли в Блейка, але не він натиснув на спусковий гачок. Оскільки у нас не було зброї, саме заяви, надані Міллером і Девісом, допомогли CPS прийняти рішення про звинувачення.
  
  Звіт про розтин був довгим і докладним. Кулі завдали Кену Блейку серйозні пошкодження. У нього стріляли з близької відстані.
  
  Список речових доказів і список свідків були довгими. Як і слід було очікувати.
  
  'Принести тобі випити, бос? Паша був у дверях. Я подивився на годинник: 6.45 ранку.
  
  'Чай був би чудовий. Дякую, Паша. І тобі доброго ранку. Ти добре виспався?
  
  Вона потерла очі. 'Я впевнена, що висплюся, коли закінчу цю справу.
  
  Я посміхнувся їй. 'Я розумію, що ти відчуваєш'. Те, що вчора ми виявили цього маленького хлопчика живим, але усвідомлення того, що він буде рости без матері, додало всім додатковий імпульс. Не те щоб вони цього потребували.
  
  'В котрій годині ви повернулися?
  
  - В половині шостого. Я сказав їй.
  
  'Хочеш замість цього кави? - запитав я.
  
  Я розсміявся. 'Взагалі-то, це може бути непоганою ідеєю. Я так і зроблю, дякую.
  
  Паша зникла, і я зрозуміла, що вона змусила мене розсміятися, що, як би я не боролася з її присутністю, її природна добра особистість просвічувала крізь нього. Мені потрібно було спробувати розслабитися поруч з нею і перестати бачити в ній заміну. Саллі на заміну. Вона не була заміною, вона була самостійною людиною.
  
  Повертаємося до роботи. Треба було ще багато чого перечитати: всі невикористані матеріали, кишенькові блокноти, робочі зошити з основних подій, журнали подій, протоколи правил, а також всі інші матеріали, створені в процесі розслідування вбивства. Я б провів брифінг, а потім повернувся до цього.
  
  Зі свіжоприготованим (розчинною) кави в руці я звернувся до тепер вже великий слідчій групі.
  
  Ерон сидів за своїм столом. Дивлячись на нього, ви б ні за що не здогадалися, що у нього виникла проблема. Його професіоналізм блищало наскрізь. Що доводило, наскільки помилявся Бакстер, приймаючи те рішення, яке він прийняв. Я зловив його погляд, і він швидко похитав головою. Він цього не розумів. Він не хотів, щоб люди знали.
  
  Мені потрібно було розібратися з цим. Як можна швидше.
  
  'Я знаю, ви всі втомилися. Очі були втомленими, але особи висловлювали рішучість. 'Сподіваюся, ви трохи відпочили. Сьогодні я хочу, щоб ви виклалися на сто відсотків. Ти зможеш відпочити, коли ця справа буде закрита'. Вони бурчали на мене, але це було добродушно.
  
  Я подивився на Лі. 'У нас проблема. 'Тиша опустилася, як сильний снігопад, який падає і ізолює світ навколо тебе. 'У нас є підстави вважати, що, наш, Кейв, знаходиться тут, в небезпеці. Його життя в небезпеці. Проти нього проводиться оцінка загрози життя'. Розмова поновилася. Ковдра приподнялось. Миттєво. Швидка відлига.
  
  'Що за інформація, бос? Мартін, розумний голос серед шуму.
  
  Я розповів їм усе, що розповів Чи минулої ночі. Все це час він сидів там, напружений, схрестивши руки на грудях. Особа, уставившееся в підлогу в пошуках відповідей на питання, які я, ймовірно, придумала для нього минулої ночі. Він не знайде відповідей там. Він повинен був зустрітися з цим лицем до лиця. Але ми були б на його боці. Ми б нікому не дозволили заподіяти шкоду йому або його сім'ї.
  
  "Це неймовірно", - сказав Росс, дивлячись на Лі. 'Приятель, ти в порядку?'
  
  Чи підняв очі. 'Трохи шокований, розумієш? Але, так. Я мало що можу з цим вдіяти. Дивно, що я сказав, що відчуваю себе винуватим, вийшовши з будинку живим. Він трохи помовчав. Його голос понизився. 'Тепер це.
  
  'Постарайся не хвилюватися, Чи що. Ти не один.
  
  Він потер потилицю. 'Я турбуюся про свою бабусю.
  
  'Сьогодні вранці ви показали доглядальниці, як користуватися тривожною кнопкою?
  
  'Так. Я налякав її до напівсмерті. Але вона гарна. Вона хороша жінка. Вона буде добре ставитися до моєї бабусі, вона буде. Вона не залишить її.
  
  Переконавшись, що та Чи інша команда в його безпеці, я перейшов до своїх думок, інформації про те, що в той день у будинку міг бути ще хтось. І знову кімната вибухнула.
  
  "Не могли б ви, хлопці, заспокоїти його цим ранком'. Я явно втомився.
  
  Вони зупинилися і стали чекати мене.
  
  'Тепер ми повинні продовжити серйозне розслідування'. Я подивився на Чи вдруге за цей ранок. 'Не бачив, хто був у кімнаті, і не бачив, хто його вдарив. Він не приходив у себе, поки не опинився в лікарні. Більше ніхто не згадував, що там був ще хтось. Схоже, що було встановлено, що один із свідків був нападником Лі, але його відпустили для дачі показань. Але я сам переглядаю досьє, щоб з'ясувати, чи було це припущенням, чи так було сказано, або первісна команда упустила ключову доказ. 'Я бачив, що вони хотіли знову заговорити, але на цей раз подивилися один на одного і промовчали. 'Важко повірити, що це так, але ця робота не складається. Вся робота з самого початку не складалася.'
  
  Чи виглядав схвильованим.
  
  'Не хвилюйся, Чи що. Ми все владнаємо. Ти в порядку? Тобі потрібно бути вдома?
  
  'Я хочу бути тут. Як я сказав на самому початку, я хочу знати, що відбувається, що сталося, і, схоже, ви, ця команда, можете отримати відповіді на ці питання, мем.
  
  Я кивнув.
  
  'У нас дуже багато роботи з чотирма мертвими і по кожному з них ведеться розслідування. Виконуйте дії, які вам доручені. Будьте уважні. Виконуйте детальну роботу. Записуйте кожен свій крок. Переконайтеся, що він зареєстрований на HOLMES. Я завершу перегляд цього файлу. Хто б не переглядав його, не дозволяйте мені вас зупиняти. Ймовірно, ми шукаємо різні речі. Або, скоріше, я шукаю щось конкретне. Ви проводите загальний огляд і підбираєте все, що було пропущено, або будь-які невідповідності, які ви знайдете.'
  
  З цими словами я повернувся в свій офіс. Нам потрібно було знати, як могло статися, що в той день у будинку Телбота знаходився інший чоловік і його ніде не зафіксували.
  
  
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Ханна
  
  
  
  
  
  Це була виснажлива робота, але її потрібно було виконувати. Росс приніс мені ще випити. Я подивився на годинник на стіні. 10.30 ранку, я виглянув у вікно. Темрява, в яку я прийшов, давно зникла. Дощ попереднього дня зник, залишивши після себе слабку сірість ранку, але крізь неї просочувалося тепло. Читати мені було особливо нічого. Копії кишенькових записних книжок чергових офіцерів і справжня трудова книжка Саммерса, тому що він пішов на пенсію по цій справі і більше в ній не потребував.
  
  Інформація була похмурою, як і слід було очікувати, тому що це були друзі Кена, і те, що вони побачили та відчули, було недосвідченим. Там було більше інформації, деталей і емоцій, ніж в звичайному блокноті. Можна було відчути біль, через яку вони проходили. Вона хвилями сочилася зі сторінок.
  
  Потім я дістався до книги констебля 739 Райса. У ній він зареєстрував автомобілі, припарковані за межами адреси Телбота. Там було три машини. Він завершив перевірку транспортних засобів PNC. Двоє були зареєстровані на Міллера і Девіса, а ще один - на мене.... Я втупився на ім'я. Інша людина в адресі.
  
  Натан Телбот.
  
  Чому це не спливло? Чому не було заяви від Натана? Або арешту за напад на Чи? Якщо напад вчинили не Міллер і не Девіс, тоді чому Натану не пред'явили звинувачення?
  
  Райс заявив, що він поінформував Саммерса про цих транспортних засобах.
  
  В цьому не було ніякого сенсу.
  
  Я знову перечитав запису. Все було як і раніше.
  
  Я відклала їх окремо від інших документів Блейка, а потім взяла трудову книжку Саммерса. Тут він усе записував. Відповіді повинні бути тут.
  
  Там було багато нотаток. Він був скрупульозний у веденні записів. Кожне прийняте ним рішення реєструвалося тут. Кожне проведене їм обговорення було перераховано і записано із зазначенням дати та часу. Я прочитав все це. Слово в слово. Потім я знайшов це, реєстрацію транспортного засобу. Збоку від нього була записка наступного змісту: "Натан Телбот заявив, що машина була припаркована біля будинку його брата минулого вечора, і він залишив її там, тому що випив. Подальших розпитувань не потрібно.
  
  Якого біса?
  
  Офіційної заяви від Натана не було. В системі ХОЛМСА не було ніяких записів ні про нього, ні про машині. Саммерс приховав це від протоколу і не впутывал його в це, і я хотів знати чому. Після випадку з наркотиками в Vanilla Jazz і його заявленої рішучості отримати братів, а тепер він дозволив одному з них вислизнути від системи. Це здавалося неправильним.
  
  'Гаразд, все слухайте'. У мене не було сил зараз бути ввічливим з цього приводу. Цю справу було всюди, і я хотів взяти його в руки.
  
  'Ми збираємося провести арешт.
  
  Росс виглядав спантеличеним. 'Ми?
  
  'Колишній старший інспектор Роберт Саммерс, неправомірне поведінка на державній службі.
  
  Мартін тихо присвиснув.
  
  Я розповів їм про те, що знайшов. Що у нього була інформація, докази, що за адресою Телбота в день його вбивства і в день нападу на Чи був присутній ще один чоловік, але що Саммерс не вжив жодних дій у відповідності з цим, але він також активно приховував інформацію, щоб ніхто інший не міг діяти відповідно до неї. І він знав, хто був інший чоловік.
  
  З цією інформацією ми розберемося після того, як заарештуємо і допитаємо Саммерса. 'Нам потрібно знати, чому він це зробив", - сказав я команді. 'Перш ніж ми ввійдемо і зробимо ще один арешт, я хочу знати, у що ми вплутуємося. І Роберт Саммерс може нам це сказати.
  
  Все навколо хитали головами. 'Серйозно? Ти думаєш, він здурів? ' запитав Росс.
  
  'Я думаю, йому потрібно відповісти на безліч питань. Ви з Мартіном підете зі мною, щоб ми могли провести обшук в приміщенні після арешту.
  
  Паша наполовину підвелася зі стільця. 'А я, бос?
  
  Чи встав. 'Вибачте, мадам, мені потрібно зателефонувати Шейлі, перевірити, як вона і моя бабуся ... - він зробив паузу, подивився на мене. 'Якщо ви не проти.
  
  'Звичайно. Продовжуйте. Я все одно хочу, щоб ви якийсь час залишалися в ділянці, поки ми не розберемося з цим. Тепер у мене було менше двох копів.
  
  Він вийшов з чергової частини з телефоном в руці.
  
  Я знову повернувся до Паші. Вона старанно працювала під час цієї справи. Але це був серйозний арешт, і то неприємне відчуття в моєму животі не хотів, щоб вона була там. 'Я хочу, щоб ти залишився тут і продовжив виконання завдання, яке я тобі дав. Зараз це першочергове завдання. Ти потрібен мені для цього, Паша. Це завдання, яку треба довести до кінця.
  
  Її обличчя напружився, і вона відкинулася на спинку стільця.
  
  'А що щодо сержанта?' запитав Росс.
  
  'Мені треба чимось зайнятися тут, - відповів йому Аарон перш, ніж я встигла вимовити хоч слово.
  
  Росс і Мартін схопили свої куртки, натягли їх і взяли кілька пар ключів від машини. Нам потрібно було провести арешт.
  
  OceanofPDF.com
  
  
  
  
  Ханна
  
  
  
  Не так давно ми були тут в останній раз, щоб поговорити з Робертом Саммерсом про це і попросили його про допомогу. Тепер ми були тут, щоб заарештувати його.
  
  Росс пригальмував за "Рендж Ровером', припаркованим біля будинку Саммерса. Я подивилася на нього. Машина здалася знайомою.
  
  'Ви дізнаєтеся цю машину? - Запитав я його.
  
  Він подивився. Подумав про це. 'Хіба це не Натана Телбота?
  
  У нього були ті ж смаки, що і у його брата.
  
  Мартін під'їхав до нас ззаду.
  
  Ми зібралися на тротуарі, і я сказав Мартіну, що ми очікуємо знайти Натана Телбота за вказаною адресою.
  
  'Що він тут робить?' запитав Росс.
  
  'Думаю, зараз ми це з'ясуємо. Якщо ти обійдеш будинок з тильного боку, ми з Мартіном постукаємо спереду.
  
  Я постукав у двері, і вона злегка подалася під моїм кулаком. Вона не була закрита. Це виглядало не дуже добре. Не зважаючи, хто, як ми думали, був з ним всередині. Я взялася за ручку, щоб постукати, і сильно затарабанила у двері. Відповіді не було. Я подивилася на Мартіна, на моєму обличчі відбилося занепокоєння.
  
  Я штовхнула двері й крикнула Саммерсу, щоб він знав, що ми тут. Я чула приглушені звуки зсередини будинку, але не могла розібрати, що це було. Ніхто не підійшов до дверей. Мартін підійшов до виходить на вулицю вікна.
  
  'Штори запнуті.
  
  'Все, ми заходимо". Я зв'язався по рації з Россом, щоб той стежив за задніми дверима, поки ми будемо входити через парадний вхід.
  
  'Роберт, це інспектор Ханна Роббінс і констебль Мартін Такер, ми входимо", - крикнув я, коли ми увійшли в будинок, гадаючи, що ж ми збираємося знайти всередині.
  
  Я почула бурчання, якесь човгання праворуч, де перебувала вітальня. Це був недобрий знак. Я очікувала подібного сценарію, коли ми відвідували в минулий раз, але це було не так. Невідома енергія витає в повітрі.
  
  Я штовхнув двері і побачив Роберта Саммерса, з ременем на шиї, прив'язаним до світильника, що стояв на стільці. Його обличчя було мертвотно-блідим. Натан Телбот сидів на стільці збоку від нього, коли той закінчував прив'язувати пояс до фітинга, приставивши ніж до горла Саммерса. Світло проникав через вікно і поблискував на лезі, коли воно рухалося в його руці. Це був не кухонний ніж, Натан Телбот прийшов підготовленим.
  
  Судячи з усього, у Саммерса не було вибору: він міг або перерізати собі горло, або зробити, як йому сказали, і подивитися, чи витримає світильник.
  
  'Натан, відійди від нього прямо зараз. 'Ми з Мартіном розділилися і оточили Телбота.
  
  Саммерс застиг. Його підборіддя високо підняте, руки вчепилися в ремінь, який тепер утримував його на місці.
  
  Тальбот підняв руки, в одній з яких був ніж, і повільно спустився зі стільця, на якому стояв.
  
  Потім без попередження його нога зметнулася і вибила стілець з-під Саммерса. Все його тіло сіпнулося від поштовху, викликаного тим, що платформа пішла у нього з-під ніг. Вирвався низький гортанний звук, і його ноги почали сіпатися. Його руки вхопились за шию.
  
  'Мартін! Я закричав. Він був уже там, його руки обхопили ноги Саммерса, коли він піднімав його. Особи обох чоловіків почервоніли.
  
  Я натиснув кнопку на рації. 'Допомогу!' У мене не було часу на інші слова. Вони зможуть відстежити, де ми знаходимося, з GPS на рації. Я почула, як Росс з гуркотом увірвався в будинок. Він хотів допомогти Мартіну, мені потрібно було зупинити Телбота. Він вийшов з вітальні і, наскільки я могла зрозуміти по важких кроків, побіг нагору. Це було, м'яко кажучи, трохи незвично. Я очікував, що він попрямує прямо до вхідних дверей.
  
  Але, чорт візьми, тепер мені доведеться битися з іншим злочинцем з ножем. Моя рука запульсувала, коли я подумав про це. Я почув, як чоловіки за моєю спиною крекчуть, намагаючись поцупити Саммерса з ліхтаря. Пролунали команди. Хапай той стілець. Тримай міцніше. Штовхай вгору. Тримайся. Не ворушись!
  
  'Натан? - Крикнула я зі сходів. 'Спускайся, давай в усьому розберемося. Саммерс в безпеці, це не зайшло занадто далеко.
  
  Почувся звук скидаються предметів на підлогу наді мною. Важкі кроки, коли вони пересувалися.
  
  
  
  'Натан? - Покликала я знову, піднімаючись до нього по сходах. Мені потрібно було безпечно затримати його. Коли я дісталася до верху сходів, переді мною виник Натан зі стосом паперів у руках. Ножа у нього більше не було. Принаймні, це було щось. Я не зводила з нього очей і видихнула.
  
  'Натан, мені потрібно, щоб ти пішов зі мною.
  
  Він розсміявся. 'Ти, мабуть, жартуєш. У тебе на мене нічого немає. Той хлопець намагався повіситися, я хотів його зняти, коли ти увійшов. Ти налякав мене, і я спіткнувся, коли спускався. Я знав, що ти спробуєш зробити, спробуєш повісити на мене якусь дивну хрень, тому побіг. І подивися. ' прогарчав він. 'Ось ми і прийшли. Ти, мразь. Ти весь погнутий.
  
  Це було протистояння на сходах. З усіх місць, де можна було когось затримати, сходи була одним з найгірших. Вона була такою нестійкою. 'Тоді давай поїдемо в ділянку і розберемося з цим. Мені потрібно було, щоб він прийшов з власної волі.
  
  'Провалюй. Я нікуди з тобою не піду. Ти мене підставити. Ти зробив усе, чорт візьми, для мого брата, і ти підставити мене, щоб полегшити собі життя. Тоді він не поїхав зі мною. Не по своїй волі.
  
  Я зробила ще один крок вперед. 'Прости, Натан. Тобі доведеться увійти. 'Його обличчя говорив зовсім про інше. Де, чорт візьми, були інші, у них, мабуть, літо вже закінчилося. Що, якщо ніж усе ще був у Натана, але він був захований?
  
  Він зробив крок до мене.
  
  Я все ще був на сходах, і він височів наді мною. Він був у кращому становищі. Я перегородив йому шлях до відступу, але він був сильний. Я повинен був стояти на своєму.
  
  'Не роби цього", - сказала я йому, коли він зробив ще один крок вперед.
  
  'Я йду. Його голос був тихим. Рішучим. Твердим. Він ступив на першу сходинку. 'Пропустіть мене.
  
  Я витяг з кишені наручники. 'Вибач, я не можу цього зробити. 'Як би я зупинив його на сходах? Мені потрібно було взяти себе в руки, і зробити це швидко. Це був єдиний вихід. Якщо б я дала Натану занадто багато часу, то результат був би не в мою користь. Не з його силою і положенням вище мене.
  
  З блискавичною швидкістю він витягнув вперед руки, це виглядало так, як ніби у нього був той самий розумовий процес. Але я чекав цього і притулився до стіни, дозволивши їй забезпечити мені рівновагу.
  
  Я похитнулася, і одна нога перемістилася на наступну сходинку, а я залишилася на місці. За інерцією свого поштовху Натан присунувся ближче до мене. Я схопив його за ліву руку і з силою заклацнув жорстку манжету на плече, міцно вхопившись за середню перегородку. Вона ковзнула на місце з приємним клацанням. Тепер мені потрібно було утримати його і взяти за інший зап'ясті.
  
  'Відвали на хрін,' прогримів він, стрясаючи повітря навколо нас, коли увійшов у мене. Одним стегном він притиснув мене до стіни, використовуючи всю вагу свого тіла. Я відчувала силу його гніву, його тіло, коли він бушував. Його гаряче і солодке дихання обдавало моє обличчя. Моя права рука все ще стискала наручники. Пульс гуркотів у вухах. Тепер мій потилицю був притиснутий до стіни.
  
  'Ханна! Голос звідкись знизу.
  
  Натан був так близько, що я не могла розібрати, хто кричав. Я була пригнічена Натаном, всім його присутністю і люттю, твердої і непроникною.
  
  Я підняла коліно, відсунулася назад, у бік від стіни, наскільки могла, потім щосили штовхнула їм Натана. Я поняття не мала, де стикнулася, але швидке подув повітря торкнулося мене, коли коліно соприкоснулось з тілом.
  
  І тут його кулак врізався мені в обличчя, як сталевий брусок прямо в щоку, відкинувши мою голову вбік, біль пронизала мій череп і хлинула в очі. Земля піді мною почала нахилятися, і ми обидва почали завалюватися набік, це було схоже на сповільнену зйомку, я відчував, як це відбувається, але нічого не міг зробити, щоб зупинити це.
  
  Краю мого зору потемніли, глухий рев наповнив мою голову і перекрив усі інші звуки, які, можливо, були навколо мене, коли частини тіла переплелися і задеренчали, спускаючись по сходах. Лікоть врізався мені в підборіддя, відкидаючи голову назад. Шию пронизала біль. Обпекло, як ніби туди встромили металевий шип.
  
  Я втрачав зір, коли насувалася сіра імла, біль затуманивала кожну мою думку. Краєм ока я міг бачити стіну біля підніжжя сходів, коли падав на неї головою вперед. Мої руки переплелися з Талботом. Я не в силах зупинити падіння.
  
  В останній відчайдушній спробі зберегти контроль я вдарив ногою і потрапив в м'яку мішень, потім, коли стіна вперлася мені в голову, я закрив очі. У мене не було захисту. Одне зап'ясті тепер було вивернуто десь всередині Телбота.
  
  Поки я чекав нової болю або чорної порожнечі, мене смикнули в бік. Сила, з якою мене смикнули, змусила мої повіки відкритися, розганяючи темряву. І я виявив, що лежу на підлозі, повернувшись на бік.
  
  Аарон схилився наді мною.
  
  'Подумав, що тобі, можливо, знадобиться допомога. 'Його очі пустотливо блиснули.
  
  'Я б обійняв тебе, якби мені не було так боляче", - сказав я з підлоги, коли Аарон підняв Телбота на ноги і надійно застебнув другий наручники на його правому зап'ясті за спиною.
  
  'Ти можеш нормально рухатися? - запитав він.
  
  Я потрясла головою, щоб зрозуміти це, але зупинилася, коли її пронизала біль. 'Думаю, так. Як Саммерс?
  
  'Швидка допомога вже в дорозі. Він все ще живий завдяки Россу і Мартіну'.
  
  На підлозі навколо нас були розкидані аркуші паперу. Я нахилився, і ще велика біль обпекла моє стегно. Я вхопився однією рукою, а інший підібрав папери.
  
  'Ти, блядь, божевільний,' пробурмотів Натан, вжимаясь особою в стіну поряд з дверима, до якої його притиснув Аарон.
  
  Папери були чимось на зразок щоденника. Він був допитливим архіваріусом, і вони були про Натане. І сина Саммерса, Шоне.
  
  'Мартін, Росс, не могли б ви двоє взяти цього ідіота під варту, будь ласка? Спроба вбивства Саммерса, а також шантаж. Ми з Аароном почекаємо 'швидку".
  
  'Ти в порядку? - Запитав Мартін, коли я піднявся з підлоги поруч з Саммерсом.
  
  'Так, я в порядку. Радий, що ви обидва були тут". Я не був упевнений, що зі мною все в порядку. Я відчував себе так, немов провів кілька раундів з танком.
  
  'Радий бути тут, бос. Росс потер руки. Він був задоволений результатом.
  
  Після того, як вони пішли, я опустився на коліна поруч з Саммерсом. Аарон стояв біля вікна з розсунутими шторами, з паперами в руці, виглядаючи машину швидкої допомоги.
  
  'Це було...' прохрипів Саммерс.
  
  Я не розчув, що він говорив, його голос був хрипким, як бите скло. Я нахилилася до нього. Поклала долоню на його руку. 'Ти будеш заарештований, як тільки тобі нададуть медичну допомогу, Роберт, постарайся зараз нічого не говорити'. Він знав процедуру.
  
  'Це був... Натан, - його голос був трохи голосніше шепоту.
  
  'Ким був Натан?' Ми знали, що Натан намагався вбити Саммерса, так що це було не те, що він говорив.
  
  'Все'. Він закрив очі. Відгородився від болю. Я взяла його за руку. Незалежно від того, що, як ми думали, сталося, ця людина зробила багато хорошого і тепер ледь не розпрощався з життям.
  
  'Після того, як Шон пройшов реабілітацію, він прийшов до мене...
  
  'Роберт, ти не хочеш говорити з нами прямо зараз. Не про це.
  
  Він відмахнувся від моїх протестів вільною рукою. Він знав закон. Він розумів, що робить і що говорить. 'Він прийшов і сказав, що я у нього в боргу, тому що я повів одного з його команди, вивівши Шона на чисту воду. І якщо я не хотів, щоб поліція знала, що Шон займався торгівлею, то я був у нього в боргу і повинен був заплатити '.
  
  Він відкрив очі. Їх заповнила пелена жалю. 'Мені шкода, Ханна.
  
  Він закашлявся, і його рука потяглася до ушкодженої горла.
  
  'Борг було стягнуто під час розслідування справи Блейка. Натан хотів, щоб його не вплутували в це.
  
  Рис.
  
  Ось чому я рано пішов на пенсію.
  
  Я подивився на сумного, зломленого чоловіка на підлозі. До чого його довели. Я знав, що він втратив дружину, і відповідальність за догляд за сином призвела до деяких неправильних рішень.
  
  'Він убив Саймона. Він закашлявся. Звук розбитих каменів на береговій лінії. 'І два свідки. Плюс проезжавшая повз молода жінка, він подумав, що вона його бачила.'
  
  Я похитав головою. Біль знову пронизала мене. Я підняв руку і натиснув на больову точку. 'Я не розумію, Роберт.
  
  Пролунав стукіт у двері. - Викликати "швидку"? ' пролунав радісний голос з коридору.
  
  'Тут' відповів Ерон.
  
  Увійшли дві жінки-парамедика. В однієї було темне волосся, зібране ззаду у хвіст, а в іншої - найяскравіші каштанове волосся, які я коли-небудь бачила, коротко підстрижені. В її носі поблискував пірсинг.
  
  'Саймон організував фальсифікацію судового розгляду. Натан думав, що він... ' знову кашель. Грубо. Його обличчя стало попелястим.
  
  Жінки опустилися по обидві сторони від нього, я сильніше притулилася до його голові.
  
  'Він думав, що очолить організацію Телбота, але Саймона звільнили. Це знищило його. Він хотів влади. Але у нього ніколи не було... — Він нахилив голову вперед, коли кашель знову напав на нього.
  
  Один з парамедиків надів йому на голову кисневу маску і закрив рот і ніс. 'Добре, милий, вистачить з тебе розмов.
  
  Насос для вимірювання кров'яного тиску обвився навколо його руки і голосно загудів у тихій кімнаті, накачиваясь.
  
  Саммерс лежав горілиць на підлозі, слабкий і сірий. Його очі були темними і порожніми.
  
  Я поплескала його по руці, даючи зрозуміти, що я все ще з ним. Подивилася на Аарона, який знизав плечима. Все це зробив Натан?
  
  'У мене ніколи не було таких яєць, як у Саймона. Не зовсім, ' прохрипів Саммерс під маскою.
  
  'Гей, без розмов,' вилаяв його темноволосий фельдшер.
  
  Звідки ви це знаєте?' - Запитала я. Розуміючи, що у мене будуть неприємності через парамедиків, що лежать на підлозі поруч зі мною. Я була права. На мою біду, на мене подивилися похмуро.
  
  'Він відчув необхідність розповісти мені, перш ніж посадити на стілець. Хотів зловтішатися з приводу того, який він розумний, бо не зміг нікому розповісти '. Він набрав у легені побільше повітря.
  
  'Тепер достатньо", - подивилася на мене рудоволоса парамедик, надвигая кисневу маску на обличчя Саммерс. 'Я принесу каталку'. Вона встала і пішла.
  
  'Я був останньою ниточкою, від якої йому треба було позбутися. Я радий, що ти вижив. Що б зі мною зараз не сталося. Спасибі. І з цими словами він закрив очі й затих.
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Чи
  
  
  
  Підійшовши до дверей, Чи взяв себе в руки. Він не хотів виглядати переляканим, коли увійде. Він не хотів хвилювати Шейлу. Вона була добра до нього і до його бабусі. Взявшись за дверну ручку, він глибоко вдихнув, затримав дихання, а потім відкрив двері.
  
  В домі було тихо.
  
  Для нього було незвично не чути криків або того, що його бабуся і Шейла сперечаються, навіть розмовляють. Чи навіть не чув телевізора. Його нерви були достатньо розхитані, щоб увійти в свій будинок і виявити, що це не в його характері. Де вони були?
  
  'Шейла? Nan?'
  
  Тиша.
  
  Чи зачинив за собою двері. Повітря було напоєне запахом їжі, що готується. Він наморщив ніс, намагаючись визначити, що саме він відчуває. Тушковане м'ясо чи щось подібне.
  
  'Шейла? Він пішов по коридору.
  
  'Тут' прошепотіла вона.
  
  Чи штовхнув двері у вітальню і побачив їх обох сидять на дивані: його бабусю, откинувшую голову назад і сплячу з відкритим ротом, Шейлу з книгою на колінах.
  
  'У неї був важкий день, і вона виснажила себе.
  
  Чи опустився в крісло навпроти них і обхопив голову руками.
  
  'Ти вдома раніше, ніж я очікувала, Чи що. Ти в порядку? Вона закрила книгу і відклала її в бік. Романтична книга, якщо судити по обкладинці, але не міг прочитати назву з того місця, де стояв. Вона часто читала романи. Шейла любила занурюватися в них після важкого дня з його бабусею.
  
  'Я хвилювався. Він провів рукою по волоссю. 'Я думав, що проведу з нею трохи часу.
  
  Шейла посміхнулася. 'Їй це сподобається. 'Вона нахилилася вперед, присіла на край дивана і поклала руку йому на плече. 'Я знаю, що це важке рішення, але воно правильне. Особливо з тією роботою, на якій ти працюєш. Ти не можеш наглядати за нею, а вона все частіше тисне на мене. Їй не подобається перебувати тут зі мною.'
  
  'Все в порядку, Шейла. Я знаю. Це скоро вирішиться.
  
  'Я приготувала тобі гаряче. Дістань його з духовки, коли будеш готовий. 'Вона встала.
  
  Чи залишився там, де був. Вона провела рукою по його плечу, проходячи повз нього, щоб піти.
  
  "Ти добра людина, Чи Кейв. Не забувай про це.
  
  Чи подивився на свою бабусю, потім знову обхопив голову руками.
  
  Вхідні двері тихо клацнула, коли Шейла закрила її за собою.
  
  Його бабуся поворухнулася. Її голова перемістилася з відкинутою назад на праву щоку, подалі від нього.
  
  'Нен?' прошепотів він. Хотів розбудити її, але не налякати.
  
  Вона не поворухнулася.
  
  Чи пройшла на кухню, відкрила шафу, де зберігалися ліки, поза межами її досяжності. Велику частину часу вона нетвердо стояв на ногах, тому зростання був для неї нелегким завданням. Він дістав кілька пляшечок. Потім наповнив склянку водою. Висипав вміст ампули з парацетамолом собі в руку і повернувся в кімнату.
  
  'Nan?' Він присів перед нею навпочіпки. В його очах стояли сльози.
  
  'Лі? О, Лі. Ти вдома. Вона простягла руку й торкнулася його щоки.
  
  Вона впізнала його. Не називала його Джорджем. Минуло багато часу з тих пір, як вона називала його. По його щоці скотилася сльоза.
  
  'У чому справа? Що не так? Вона прошаркала вперед, простягаючи до нього руки.
  
  Чи змахнув сльозу тильною стороною долоні. 'Нічого страшного, Нен. Важкий день на роботі. Він слабо посміхнувся їй. 'Я приніс тобі таблетки. Він простягнув їй склянку води, який вона взяла.
  
  'Я приймаю таблетки?
  
  'Ти розумієш. Це допомагає впоратися з тим збентеженням, яке іноді ти відчуваєш, Нен. 'Його серце розривалося. Як він сюди потрапив? Він простягнув їй чотири таблетки, які вона прийняла без скарг. 'І ці теж, щоб зміцнити твої кістки. Він простягнув їй ще чотири. Вона подивилася на нього. Він подумав, що вона запитає його. Її губи прочинилися, ніби збираючись щось сказати. Потім, як дитина, вона взяла їх і проковтнула разом з водою.
  
  Сльози тепер беззвучно і вільно котилися по його обличчю. Його бабуся поплескала за місцем збоку від себе. 'Іди сюди, кохана. Він сів біля неї і взяв руку, яку вона обняла його за плече. 'Повинно бути, це був жахливий день. Дозволь твоїй бабусі обійняти тебе, а? ' він притиснувся до неї.
  
  Вони сиділи мовчки протягом десяти хвилин. Потім Чи простягнув їй ще п'ять таблеток. 'Це знеболювальне, яке тобі потрібно'.
  
  'Але мені не боляче, кохана.
  
  'Це тому, що ти приймаєш їх регулярно. Якщо ти їх не приймаєш, то відчуваєш нестерпний біль. Ти не можеш пригадати?
  
  Її погляд полинув у кут кімнати, ніби там були відповіді. Потім вона взяла їх.
  
  Чи поцілував її в щоку. 'Я принесу тобі вечерю. Шейла приготувала гаряче.
  
  'Це дуже мило з її боку.
  
  Таблетки були легко подрібнені і висипані в гарячу каструлю. Він поставив її на стіл і допоміг їй сісти.
  
  'Що це? - запитав я.
  
  'Це хот-пот, Нен. Його приготувала Шейла.
  
  'Хто така Шейла? - запитав я.
  
  'Все в порядку, Нен, прийми свої таблетки. Все буде добре.' Він простягнув їй ще трохи.
  
  'Навіщо мені це потрібно? Вона була різка.
  
  'Твої кістки. Вони допомагають твоїм кісткам, бо ти стаєш трохи старше. От і все.
  
  Вона пирхнула, але прийняла таблетки і проковтнула їх, запивши склянкою свіжої води, який він поставив перед нею разом з їжею.
  
  Вони їли майже мовчки.
  
  Чи спостерігав за нею. Згадав її такою, якою вона була, коли він був молодшим. Як вона п'ять хвилин грала з ним у футбольний м'яч в саду, а потім розсміялася, що вона дуже стара і втомилася для цього, а він був таким молодим красивим чоловіком і зросте у чоловіка, яким вона буде пишатися, знаючи і люблячи його. Його серце розбилося. Саме це, втрата, яку вона відчула б, якби дізналася, що він не та людина, яким можна пишатися, штовхало вперед.
  
  Вона відсунула порожню тарілку.
  
  'Nan. Прийми таблетки, і я віднесу тебе в ліжко. Він простягнув їй ще чотири таблетки.
  
  Вона дивилася на нього. Довгий час, не рухаючись. Не кажучи ні слова. Його рука тремтіла, коли він простягав її. Вона подивилася йому в очі. Він витримав її погляд. В кінці кінців вона нахилила голову і взяла їх. 'Все в порядку, Чи що. Я люблю тебе.
  
  OceanofPDF.com
  
  Чи
  
  
  
  Він зміг укласти її в ліжко так само легко, як якщо б вона була сонним дитиною. Він дав їй якісь таблетки, сказавши, що це для пам'яті. Вона подивилася на нього, насупившись. 'Джордж, ти такий добрий до мене. Що б я коли-небудь робила без тебе?
  
  Якщо б тільки Джордж був все ще тут, цього б не сталося. Його бабуся не була б в такому положенні. Вона не зіткнулася б з перспективою залишитися одна в цілому світі, і йому не довелося б так піклуватися про неї. Щоб врятувати її від самотності і страху до кінця її днів. Без дружелюбного особи. Якби Джордж був тут, у неї були б любов, щастя і надія.
  
  Але Джорджа тут не було, так що вирішувати це повинен був він. Зробити те, що було краще для неї. Захистити її від того, що повинно було статися. Щоб захистити її від незнайомців, які не знали, не знали її життя, її минулого, її кохання, її ненависті, її розпорядку дня. Яким було начхати на них, і вони хотіли тільки отримати чек на оплату.
  
  Отже, саме він, Чи, повинен був допомогти їй зараз. Захищати її. Любити її. Зберігати її спокійною і коханої. Врятувати її від усього, що може статися з нею в майбутньому.
  
  Вона взяла у нього таблетки. Проковтнула їх. Неохоче прийняла останні дві. Але Чи підніс склянку до її губ, м'яко порадив їй випити, щоб полегшити горло, а потім знову спробував таблетки. Вони були проковтнуті, а потім він подоткнул їй ковдру, коли вона лягла.
  
  'Я люблю тебе, Джордж. Ти гарний хлопець. Ти знаєш це, чи не так? Її голос був тихим, йому довелося нахилитися вперед, щоб розчути її. Її очі були закриті. Чи нахилився і поцілував її в щоку. Вдихнув її запах. Змішалися запах мила і легкий затхлий запах старих. Запах його бабусі. Він теж закрив очі і навис над нею, затримуючи дихання.
  
  'Я теж люблю тебе,' прошепотів він.
  
  Відповіді не було. Тільки сонне бурчання. Знову поцілував її. Обняв її голову. Забрався на ліжко поруч з нею, все ще тримаючись за голову, і заплакав. Сльози омивали його обличчя. Затуманювали очі. Його ніс торкався її щоки, дозволяючи їй вторгнутися в нього. Він так сильно любив її. Він ненавидів те, що не зміг зробити для неї більшого. Він ненавидів те, що вона втратила частину свого життя. Життя, якої у неї все ще повинно було бути час насолоджуватися. Він не заздрив турботі про неї. Він заздрив тому, що хвороба відняла у неї. І він ненавидів те, що це змусило його зробити, щоб забезпечити їй цілодобовий догляд, якого вона заслуговувала. Тепер це означало, що у нього заберуть її життя і спогади. Все вийшло з-під контролю. Все, що він хотів зробити, це захистити її і дати їй найкраще, чого вона заслуговувала. Він думав, що знайшов спосіб, і не вірив, що хто-то дійсно постраждає. Поки він не зустрів Кена. Який був добрий до нього. Потім він втратив Кена. В той день. Все пішло жахливо неправильно. Так, так неправильно. І тепер його змусили до цього. Він ніколи б не дозволив їй побачити себе таким.
  
  Принаймні, вона бачила Джорджа в останній раз.
  
  Його серце було розбите.
  
  Він знову поцілував її, підвівся з ліжка, загорнув її в ковдру і тихо зачинив двері. Потім пройшов у ванну і включив воду у ванні. Переконався, що вода гаряча.
  
  Спустившись униз, він замкнув вхідні двері. Хвилин п'ять сидів за столом і писав пояснення. Не те щоб хто-небудь зрозумів. Потім він дістав великий кухонний ніж з підставки для ножів і пішов назад наверх. Поклав його на бортик ванни.
  
  'Мені так шкода, Нен,' прошепотів він. І зачинив за собою двері ванної.
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Паша
  
  
  
  Паша думала, що досягла певного прогресу. Вона думала, що почала вписуватися в команду. Або, що більш важливо, почала вписуватися в роботу інспектора, але тут вона була відсунута на другий план в офісі. Бос могла б придумати яке-небудь виправдання, сказати, що вона потрібна їй для пошуку інформації, але Паша знав, що це була димова завіса. Вона відкинула її. Тримала поза команди. Змусила її працювати в поодинці.
  
  Але Паша була сильнішою цього. Вона не відступила. Вона б не пішла. Це було те, де вона хотіла бути, і це було те, де вона залишиться. І якщо начальник почув про її скарги в її останньому підрозділі у зв'язку з використовуваним расовими мовою і чекав, що вона подасть скаргу тут, тому що вона думала, що саме так вона все робить, то вона помилилася. Це було не в її стилі. Тоді у неї не було вибору. Потрібно було діяти. Тут вона могла частково зрозуміти труднощі і небажання. Вона досягла прогресу в команді і знала, що врешті-решт все налагодиться саме собою. Все, що їй потрібно було робити, це триматися.
  
  Робота була повільною і важкою, але бос хотів, щоб вона була виконана, і проінструктував її, що це дуже важливо, а також що вона довіряє їй. Ніхто в офісі, крім Аарона, що не знав про роботу. Це заспокоїло свербіж жаху, який відчував Паша, залишившись один.
  
  Здавалося, всі були заклопотані своїм заняттям, але для Паші стирчати в офісі, коли всі були на вулиці, було нудно. Вона ненавиділа проходять дні, які були нічим іншим, як кабінетною роботою. Вона воліла виходити і розмовляти з людьми. Хоча люди часто могли засмучувати, це завжди було краще, ніж сидіти за столом. Вона прийшла на роботу не для того, щоб сидіти за столом. Зовсім навпаки. Вони ніколи не попереджають вас, коли ви подаєте заяву в поліцію, про те, що це така висока паперова кар'єра.
  
  Що її зацікавило в цьому завданні, так це кількість поліцейських, які допитували систему просто з цікавості, бо відчували, що мають право на інформацію.
  
  Паша ніколи не відчувала необхідності дивитися. Вона досить наслухалась розмов в поліції. З особистого досвіду вона знала, що чужа біль не вимагає, щоб інші люди сунули свого носа не в свою справу.
  
  Бідний йому довелося мати справу з цим, і в той же час йому доводилося стикатися з проблемою своєї бабусі. Вона тільки зараз почала розуміти рівень страждань, який він, мабуть, відчував. Як важко йому було з цим впоратися.
  
  Вона знову подивилася на єдине ім'я на аркуші паперу, який відклала в сторону.
  
  Потім вона взяла таку назву в списку і звірила його з ХОЛМСОМ і системою реєстрації злочинів. У поліцейського не було причин проводити пошук, тому її ім'я було внесено в список для розгляду.
  
  Паша знову подивився на єдине ім'я, яке вона відклала в сторону.
  
  'Це пов'язано як з фінансами, так і з емоціями", - сказав він.
  
  Вона записала його ім'я і ввела його.
  
  Потім вона подзвонила в інспекторську.
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Ханна
  
  
  
  Бригада швидкої допомоги відвезла Саммерса в лікарню. Я зажадав присутності поліцейського у формі з інструкціями зв'язатися зі мною до його звільнення, щоб ми могли провести арешт. Технічно поліцейські не могли вимагати, щоб їх помістили в одну палату з ним у лікарні, тому що в даний час він не був заарештований, але вони могли досить пильно стежити за ним, і він був не в тому стані, щоб втекти. Я теж цього не очікував.
  
  Він пообіцяв надати всю інформацію, яку дав нам у палаті представників, в офіційному форматі, як тільки його випишуть з лікарні. Ми могли б залишити Телбота у себе ще на деякий час і тим часом розслідувати заяви Саммерса, перш ніж робити які-небудь арешти по чотирьом іншим вбивств.
  
  Тепер ми знали, на що дивимося, у нас була додаткова лінія розслідування, ми могли вивчити пересування Натана, його алібі і більше зосередитися на ньому. Ми припустили, що його відбитки пальців були на машині Саймона, тому що він був його братом, але тепер все виглядало так, як ніби вони були там з-за того, що він нахилився до вікна тим ранком. Хоча одних відбитків пальців було недостатньо, будь адвокат зміг би відмазатися від них, що у Натана дійсно були причини залишити свої відбитки на машині.
  
  Нам потрібно було знайти щось ще.
  
  Аарон потирав руку.
  
  'Ти поранився, відштовхуючи мене від стіни?
  
  "Так, думаю, що так. Можливо, я просто розтягнув м'яз на руці.
  
  Тобі потрібно перевірити це? І чи потрібно мені сісти на дієту?'
  
  'Ні, все в порядку, просто потягнув. Ще кілька днів, і все буде так, як ніби нічого і не було.
  
  'По-моєму, я не подякувала тебе за те, що ти з'явився в будинку, Ерон. Не знаю, що було б, якби ти цього не зробив.
  
  Він подивився на мене. 'Це частина роботи, Ханна.
  
  Звичайно, так і було. 'Але цього не повинно було бути, не сьогодні. Передбачалося, що ти будеш прикутий до ділянки. Сидиш за своїм столом. Перекладаєш паперу.' Він спостерігав за мною, поки я говорив. "Що змусило вас покинути офіс і прийти сюди? Чому ви тут?
  
  'Якщо б він був продажним поліцейським, ніхто не знав, що б він зробив, щоб запобігти арешт. Поліцейський за ґратами? Ми всі знаємо, як розвивається ця історія. Я повинен був підтримати тебе '.
  
  Все було дуже просто. Аарон прикривав мою спину. Не важливо, хто ще був там.
  
  'Дякую. Я ніколи не мав на увазі і двох слів більше.
  
  Він схилив голову на знак згоди, потім поправив краватку.
  
  В кишені завібрував телефон. Я був виснажений. Я витягнув його з кишені. Прихований номер.
  
  'DI Robbins.'
  
  Це був Паша. Вона щось незв'язно бурмотіла. Її мова була дуже швидкою, щоб я встигав за нею.
  
  'Повільніше, Паша, та спробуй ще раз. На цей раз подумай про те, що ти хочеш донести.
  
  Я почула глибокий подих. Вона пояснила назву. Як це її не здивувало. Як вона якийсь час ігнорувала це. Приступила до іншої роботи. Потім вона згадала розмову. У нього були фінансові труднощі. Вона ввела його ім'я, і це зв'язало. Він був пов'язаний з усім цим. Вона не хотіла кидати тінь на нього, але він пішов. Його не було в офісі. Він був у паніці. Вона припустила, що це було особисте, але тепер не була так впевнена.
  
  Я подякував їй і повісив трубку, потім повернувся до Аарона.
  
  'Я думаю, у нас проблема.
  
  'Невже?
  
  'Добре, ще одна проблема. Можливо, ми зможемо вирішити цю проблему, але це нікого не зробить щасливим.
  
  'З яких це пір ти турбуєшся про те, щоб зробити когось щасливим?
  
  'Я не лізу зі шкіри геть, щоб підштовхнути людей в неправильну сторону.
  
  Він ще трохи потер руку.
  
  'Ти в порядку? Потрібно, щоб це оглянули? Я запитав його знову.
  
  'Ні, все в порядку. Він скривився. Виглядав він погано. Ми розберемося з цим, а потім я подбаю, щоб він пішов перевіритися. 'І я знаю, що ти цього не робиш. Але ти також не турбуєшся про інших людей, якщо лінія розслідування веде тебе в скрутному напрямку і на твоєму шляху встає стіна певного типу.
  
  'Принаймні, я помітив стіну,' парирував я.
  
  Він з посмішкою погодився.
  
  Ми разом знаходили опору після його викриття.
  
  'Отже, в чому наша нова проблема?
  
  Я розповів йому.
  
  'Чорт візьми. Ти справді думаєш, що це можливо. Що він - витік інформації? Через все це?
  
  'Є тільки один спосіб це з'ясувати.
  
  
  
  Коли люди говорять, що будинок виглядав тихим, я тепер зрозумів, що означала ця фраза. Було похмуро, світло згасало. Ніде в хаті не горіло світло. Штори на верхньому правому вікні запнуті, але, крім цього, всі штори і жалюзі були відкриті, але не було ніяких ознак життя. Місце виглядало бездушним.
  
  Трава по краях маленької стежки, що веде до дверей, була довгою, у нього явно було занадто багато турбот, щоб утримувати фасад будинку. Тут не було ні квітів, ні горщиків, жодних ознак відходу.
  
  Я постукав у двері, почекав. Відповіді не було. Я постукав знову. Машина була припаркована на дорозі. Я повернувся до Аарона, він похитав головою.
  
  О, привіт, ' пролунав веселий голос збоку від мене, за ним пішла жінка в ситцевому платті і тапочках. 'Я Френсіс з сусіднього будинку. У неї було м'яке зморшкувате обличчя.
  
  'Привіт'. В голосі жінки читалося очікування. 'Ви нещодавно бачили Кейва або його бабусю?' Я зрозуміла, що не знаю його імені бабусі.
  
  Ось чому я відразу ж заскочив подивитися, чи з ними все в порядку. Незвично, що в такий пізній час ніхто не відкриває двері, тому що хто-то завжди вдома, з бідолаха Пеггі. Вона прекрасна леді, але вона забывчива і дуже сердиться з-за цього. Так сумно, коли ти стаєш таким. Мені пощастило, що я все ще ціла.'
  
  Мені довелося зупинити її на цьому, інакше, я думав, вона продовжувала б базікати до кінця вечора. 'Отже, ти турбуєшся, тому що ніхто не відповідає?
  
  Вона приклала руку до грудей. 'Так-так. Це на них не схоже. З ними все гаразд, любий?
  
  Це було все, що мені було потрібно, щоб отримати доступ. "Я впевнений, що так і є, але ми перевіримо для вас'. Я показав їй своє посвідчення. 'Ми з поліції, колеги Чи. Постарайся не хвилюватися. Якщо захочеш почекати всередині, ми дамо тобі знати...'Як, вона сказала, звали його бабусю? Ах! '... З Пеггі все в порядку, як тільки ми дізнаємося'.
  
  "О'кей, принадність. І з цими словами вона зашаркала назад за ріг будинку.
  
  Всередині панувала моторошна тиша. Тут було життя, тому що я відчувала запах залишків вечері. В раковині стояли тарілки. Выскобленные тарілки і столові прилади. Я чекала, що хтось буде тут, тому що знала про його бабусю. Якщо, звичайно, йому не потрібно було везти її в лікарню з якоїсь причини - але його машина стояла зовні. Або ж він пустився з нею в бігу і скористався таксі або іншому, щоб відвезти їх куди-небудь, замість того щоб скористатися машиною, про яку ми знали.
  
  Я подивилася на Аарона. Він виглядав таким спантеличеним, як і я.
  
  'Лі? - Крикнув я. 'Це інспектор Роббінс. Ханна. Ти тут? Я хочу перекинутися з тобою парою слів, переконатися, що з тобою все в порядку.
  
  Мене зустріла тиша.
  
  'Нам потрібно поговорити, Чи що. Про твоїй бабусі подбають. 'Я подивилася на Аарона. 'Може бути, він відвіз її до доглядальниці. Хтось забрав їх і відвіз?
  
  Він знизав плечима. 'Може бути. Перевір нагорі. Подивися, зібрав він речі?
  
  Я погодився.
  
  Ми піднялися по сходах. Густе повітря тиші супроводжував нас, огортаючи. Я клацнула вимикачем біля підніжжя сходів і була вражена потоком світла залили майданчик і ступеня.
  
  'Лі? Ти тут, нагорі? - Крикнув Аарон, піднімаючись по сходах попереду мене.
  
  Тиша знову відгукнулася глибоким гарчанням.
  
  Піднявшись по сходах, Аарон відкрив двері першій спальні. Вона була порожня. Він відкрив наступну.
  
  'Сюди, Ханна. 'Його голос був тихим з поваги до будинку. Ніжний шепіт.
  
  Я зазирнув у кімнату. На ліжку лежала літня жінка. Було темно, штори були запнуті – у вітальні, яку ми бачили з дороги, – і вона була по шию вкрита пуховою ковдрою, але я припустив, що це була бабуся Чи. Я підійшов до неї. Я хотів запитати її про, але не хотів лякати. Я не хотів, щоб вона прокинулася і злякалася незнайомої жінки, що схилилася над ліжком. Я присів навпочіпки. Світло зі сходового майданчика проникав всередину, але не зовсім досягав ліжка, на якій ми лежали.
  
  'Місіс Кейв? - М'яко запитав я.
  
  Відповіді не було.
  
  Я придивився до неї уважніше.
  
  'Ханна! Голос Аарона різко прорізався крізь морок. Я рефлекторно встала і обернулася на звук його голосу.
  
  - В ванну! - крикнув я.
  
  Коли я штовхнув двері, Аарон просунув руки під пахви Чи. Його оголене тіло було блідим, сірим. Він плавав у темному басейні з червоною водою. Коли Аарон тягнув його, вода розлилася по кімнаті, стікаючи з тіла Чи, покриваючи Аарона, підлогу, стіни. Це був безлад.
  
  Я схопила його за ноги, і ми повалили його на підлогу. Я схопила найближчим рушник, обв'язала його навколо зап'ястя, поки Аарон обв'язував одна навколо іншої. Ми обидва промокли. Я викликав по радіо строкову швидку допомогу, потім помацав пульс.
  
  Там нічого такого не було.
  
  'Аарон...
  
  Ванна була маленькою, ми стояли на колінах в кривавому водянистому місиві з тіла Чи. Чи пішов. Я не міг повірити, що він міг це зробити. Я не був лікарем, хоча почав робити штучне дихання і продовжував до тих пір, поки крик знизу не повідомив мені, що приїхала бригада швидкої допомоги.
  
  Важкі кроки залунали на сходах. Жінка протиснулась всередину через двері після того, як я крикнула їм, де ми знаходимося. Посмішка сповзла з її обличчя, коли вона побачила безлад перед собою.
  
  'Результати ЕКГ, Грем. - Вона поговорила з ким-то позаду себе, потім опустилася на підлогу з великою сумкою і почала прикріплювати прокладки до тіла Чи. Через хвилину було підтверджено, що ми втратили, оскільки парамедик оголосив, що життя згасла.
  
  Я подивилася на Аарона. Шкіра на моєму черепі стиснулася, як ніби зграя птахів сильно вчепилася в неї своїми крихітними кігтиками. Мої думки перенеслися в іншу частину будинку.
  
  'Аарон? - запитав я.
  
  Він подивився на мене. Він був у жахливому стані. І знову потирав руки. Моя власна рука пульсувала. Знеболюючі зараз дійсно допомогли б, але я залишила їх у своєму кабінеті.
  
  'Нен Чи? - Перепитав я.
  
  'Вона все це проспала?
  
  Саме мої думки. Я взяла себе в руки. Мені не сподобалося, куди пішли мої думки. Очі Аарона розширилися.
  
  'Чорт візьми, Ханна, немає.
  
  Я позадкувала з ванної. Повільно, крок за кроком.
  
  'Він не став би... Його голос був трохи голосніше шепоту.
  
  Опинившись на сходовому майданчику, я повернувся і кинувся у спальню, в якій лежала бабуся, коли я бачив її востаннє. Увійшовши, я вигукнув її ім'я, при цьому увімкнув світло, мені було все одно, злякається вона шуму та світла.
  
  Не було ніякого руху.
  
  Мій шлунок скрутило. Він здавався порожнім і скрученим.
  
  Я відкинув ковдру. Я не міг бачити, як вона дихає.
  
  'Викличте сюди парамедиків,' крикнув я.
  
  Ніхто не постраждав. Він не користувався ножем. Що він зробив?
  
  У спальні пролунали кроки. Аарон за спинами парамедиків.
  
  Жінка приклала пальці до горла нен Чи.
  
  'У неї є пульс. Він слабкий. Нам потрібно негайно доставити її в лікарню. Її голос був коротким. Різким. Рішучим.
  
  Саме тоді я помітив коробочку на столику біля ліжка. Парацетамол. Я підняв її і показав парамедику.
  
  'Ми забираємо її'. Її напарник вибіг з кімнати. Я подумав, що треба принести носилки. "Вам потрібно знайти докази того, що вона прийняла, і повідомити нам, як тільки зможете'.
  
  Протягом декількох хвилин місіс Кейв поклали на ноші, завантажили в машину швидкої допомоги і передали сигнал синього світла в QMC. Моє серце пішло в п'яти.
  
  Стара жінка. Я не міг повірити, що він міг так вчинити зі старою жінкою.
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Ханна
  
  
  
  'Місіс Кейв чекає боротьба, але, схоже, вона позитивна. Проблема в тому, що він давав їй в основному парацетамол, який викликає довготривалі проблеми, оскільки впливає на печінку, і час покаже, оправиться від цього '. У приймальному покої було тихо. Детектив-суперінтендант Кетрін Уокер і інспектор Кевін Бакстер стояли в дальньому кінці кімнати і слухали.
  
  "Здається, ми добралися туди як раз вчасно, і хоча він дав їй достатньо, щоб вбити, це було також кількість, від якого ви можете оговтатися. Це схоже на гру в російську рулетку, і, на щастя, кімната була порожня. Кетрін усміхнулася. Зараз їй було чого посміхатися. Однак, дізнавшись, що літня жінка вижила, вона відчула себе краще.
  
  Головний констебль хотів бачити її сьогодні, і преса була всюди навколо цього. Корумпований коп був пов'язаний з найбільшою бандою в місті, це була не історія, в якій би був лише один пакет чіпсів, а потім цикл завершився б, ця історія тривала б нескінченно. І це те, що, як ми тепер знали, що сталося. З цього все і почалося. Я знайшов записку на обідньому столі в хаті, і в ній все пояснювалося.
  
  'Розмовляючи з Шейлою Емерсон, а також після обшуку в будинку та за адресою Натана Телбота, початкові висновки щодо того, Чи полягають у тому, що він був разом з Натаном до того, як надійшов у поліцію, і звернувся з прохання Натана з єдиним наміром надати йому інформацію, коли вона йому знадобиться, якщо і коли він з нею зіткнеться. Причина, по якій вчинив так, полягала в тому, що йому потрібні були гроші, щоб піклуватися про свою бабусю, за яку він ніс відповідальність. Хвороба Альцгеймера означала, що вона потребувала в цілодобовому догляді, а в молодості не могла дозволити собі забезпечити це, ні фізично забезпечити це, ні ходити на роботу, щоб платити за дах над головою. Натан придумав це рішення. Чи утримував свою зарплату у поліції, щоб оплачувати свій спосіб життя, а Натан оплачував догляд за своєю бабусею.'
  
  По кімнаті прокотився гомін, викликаний хвилею відрази. Чи думав, що це буде просте завдання - надати невелику кількість інформації. До приходу в поліцію він поняття не мав, наскільки важливим або небезпечним буде те, на що він підписується. Тільки в ту ніч, коли Саймон Телбот випадково вистрілив з пістолета, який тримав у руці, у Кена Блейка, і був змушений мовчати про те, що він знав і хто там був. І щоб йому було легше це зробити, вони напали на нього. Щоб забезпечити йому алібі.
  
  Потім він повинен був приступити до розслідування вбивства Блейка, чого не зміг зробити. Хоча його горе було абсолютно щирим, і в своїй записці він просив пробачення, хоча я бачив, що ця юрба була б не в настрої дарувати йому його.
  
  'Я знаю, це шок для всіх, хто робить цю роботу з любові до неї'. Пролунало кілька смішків, хоча сьогодні вони здавалися натягнутими. Ми висміювали цю роботу, але коли з'ясувалося, що хтось один з нас, продав нас таким чином, це глибоко ранило, і ніхто не побачив в цьому смішні сторони. Він вступив в наші ряди, в наш підрозділ, щоб з'ясувати, що у нас є по справі про вбивство Саймона, знову ж таки за наказом Натана. Із загрозою бути притягнутим до відповідальності за все, що він зробив для них у минулому, і з загрозою позбутися турботи про його бабусю. Він відчував себе загнаним у кут, ніби йому було нікуди звернутися.
  
  'Що ви повинні пам'ятати, так це те, що це одиничний випадок. Нам ще багато належить зробити в плані розслідувань разом з PSD.'Я кивнув Девену Кларку, який нахилив голову в мій бік. Незалежно від того, наскільки складною є ситуація в ту ніч, коли був застрелений Тремелл, Девен не змінився у своєму ставленні до мене. Він був чарівний і ввічливий. Завжди посміхався мені. Хто б міг подумати, що у мене будуть хороші відносини з поліцейським з PSD? Але у мене були. Ту ніч, коли ми зіткнулися, залишилася позаду.
  
  Я продовжив: "Але ми не підозрюємо, що в цьому замішаний хтось ще. Карен Телбот допомагає всім, чим може. Вона, як і слід було очікувати, абсолютно спустошена таким поворотом подій і хоче покласти всьому цьому край як можна швидше, щоб мати можливість жити далі, включаючи переїзд з цього району. Вона не хоче бути пов'язаною з життям, яка була у її синів, тому хоче бути подалі від їх контактів і однодумців. Вона допоможе всім, чим зможе, і надасть нам доступ до того, що нам потрібно. Таким чином, ми сподіваємося з'ясувати, чи є ще в поліції сплячі офіцери, але ми на це не розраховуємо. Утримувати на обліку, піклуючись за нього про бабусю, було досить накладно.'
  
  'Вона не знала про Натане?' - запитав Росс. Його підозрілість ніколи не слабшала. Ймовірно, йому було трохи прикро за себе, що він не був більш підозрілим з-за того, що працював з ним так близько.
  
  'Вона каже, що немає, і, судячи з її горя і гніву, це схоже на правду. Яка мати не могла знати, що одна дитина хотів убити іншого, і не втрутитися? І Амелія теж не звернула на це уваги, крім того, що Натан був досить схвильований. Вона вирішила, що це в його натурі.'
  
  Кетрін зробила крок вперед і пройшла між столами в передню частину класу.
  
  Я хочу подякувати всім вам за вашу напружену роботу в останні кілька тижнів. Я знаю, як це, мабуть, вразило вас, коли ви працювали з констеблем Кейвом і з'ясували це, а потім не змогли звернутися до нього за допомогою. Але пам'ятаєте, він ніколи не був одним з вас. Він не приєднався, а потім не був розбещений. Він ніколи не був офіцером поліції. Не там, де це має значення.' Вона поплескала долонею по лівій стороні грудей. 'В його серці.
  
  Ух ти, це була найбільш сентиментальна з усіх, що я коли-небудь бачив або чув від неї. Я оглянув офіс. Хоча вона була товариською, як ніби я ніколи її не бачив.
  
  'Ви приходите на роботу і піддаєте себе всьому, що диктує робота. Ви біжите назустріч небезпеці, ви бачите мерзенне і тривожне, а на наступний день повертаєтеся, готовий повторити все це знову, і все, чого ви просите натомість, - це поваги ваших колег і вашої зарплати в кінці місяця. Ти навіть не просиш про повагу публіки. Ти все одно це робиш. Я, зі свого боку, поважаю кожного з вас і вдячний за кожен день, коли ви приходите на роботу і ставите одну ногу перед іншою'.
  
  Господи. Її що, вдарили по голові?
  
  'Не дозволяйте цього зламати вас. Ви хороша команда, і я пишаюся тим, що працюю з вами. Керувати вами. Рухайтеся вперед, ви молодці '. І з цими словами вона подивилася на мене і ледь помітно кивнула.
  
  'Гаразд, хлопці, нам ще належить багато роботи. Ми повинні зв'язати все це воєдино. Ми не хочемо, щоб справа Натана розвалилася в суді. Нам потрібно надійне досьє. Ми хочемо переконатися, що документи не представлені, і нам потрібно припинити побачення з його партнерами, щоб запобігти будь-подібне планування, яке мало місце у відношенні Саймона. Це повинно бути герметичне справу. Всі судові експертизи повинні бути представлені. Свідчення потребують перевірки, і з ними потрібно звертатися з особливою обережністю.'
  
  Я відійшов від стійки в знак того, що брифінг закінчено.
  
  'Паша, можна тебе на пару слів в моєму кабінеті, будь ласка?
  
  Її очі розширилися.
  
  'Все в порядку, у тебе немає неприємностей. Пішли.
  
  Вона встала, виглядаючи стурбованої, хоча я намагався її заспокоїти. Як тільки ми обидва опинилися в моєму кабінеті, я закрив двері, сів за свій стіл і вказав Паші зайняти місце попереду. Вона так і зробила, присівши на краєчок стільця, наче була готова до втечі за першої ж можливості.
  
  'Паша, я хочу подякувати тобі за допомогу в цьому розслідуванні.
  
  'Я"... "Мені шкода'?
  
  'Втомлива робота, яку я залишив тобі, коли ми вирушили заарештовувати Натана Телбота, я знаю, наскільки це було нудно, і сам арешт зацікавив би тебе більше, і ти, мабуть, відчував, що я караю тебе за щось–і, можливо, так воно і було, пробач. Але з-за виконаної вами роботи, з-за вашої розмови з ми б ніколи не встановили зв'язок. Ви змусили нас запитати його. Так що спасибі вам. '
  
  Паша крутила кільце на одному з своїх пальців. 'Я зробила щось не так?
  
  Як я пояснив їй це?
  
  
  
  OceanofPDF.com
  
  
  Ханна
  
  
  
  Після того, як я пояснив Паші, що це не вона, що у мене були проблеми після смерті Саллі, але що вона стала чудовим доповненням до команди, і я був радий, що вона тут, я вирушив на пошуки Еві і пояснив, що сталося.
  
  'Саме час тобі обзавестися цим", - сказала вона з більш ніж достатнім "я ж тобі говорила" в голосі. В її кабінеті панував бездоганний порядок, і я поняття не мав, як вона дізналася, де знаходяться файли, якщо їх було нелегко дістати. На її столі не було нічого, крім настільного комп'ютера і лотка з будь-якими файлами. Інше було порожнім. Решта її роботи були прикріплені до стін і корковим дощок і розкладені по картотечным шаф, що стояли вздовж кімнати.
  
  Я сів на вільний стілець. 'Вип'ємо чого-небудь міцнішого сьогодні ввечері? Думаю, мені це необхідно.
  
  'Якщо це так, то і я теж.
  
  'Ти що-небудь ще чув від того хлопця з бару?
  
  'Який хлопець?
  
  'В барі, в ту ніч, коли ми кудись ходили після того, як Телбот пішов з суду.
  
  'Це було давно, Ханна. Ми пішли кудись, цілувалися, і на цьому все закінчилося.
  
  Я розсміявся над нею.
  
  'Що? Вона відкинула пасмо, що закривав її окуляри.
  
  'Я не можу встигнути за тобою.
  
  'Що ж, я введу вас в курс справи сьогодні ввечері. Тут все готово?
  
  'Все, крім паперової роботи і деякою рутинної роботи. 'Я знизав плечима. 'Це означає, що потрібно ще дуже багато зробити, але в тому, що стосується того, хто що зробив і чому, тоді так. Тепер ми повинні довести все це CPS.'
  
  Пролунав самотній стук у двері, і увійшов Аарон. Він виглядав неважливо. У нього був рум'янець на обличчі.
  
  'Ти в порядку?
  
  'Так, я шукав тебе. Бакстер хоче поговорити, він хоче організувати зустріч з CPS.
  
  'Так, я зараз підійду. Я знову подивилася на нього. Він усе ще тримав його за руку, але тепер нахилився до мене. Я не була впевнена, що він це усвідомив.
  
  'Аарон? Я встав.
  
  'Думаю, я міг би... перевірити руку.' Його голос був напруженим. '... не можу вести машину. Якщо хто-небудь...
  
  'Так. Прямо зараз. Я попрямувала до дверей. Він виглядав неважливо. Він лякав мене.
  
  Я почула, як Еві заворушилася у мене за спиною. Коли я дісталася до Аарона, він врізався в одвірок. Я схопила його за праву руку, але його вага потягнув його вниз. Він хрокнув. Низький гортанний звук, який виходив з глибини його істоти.
  
  'Чорт' пролунало у мене за спиною і клацання піднятого телефону.
  
  Я не міг утримати його. Я намагався сповільнити його падіння на підлогу, не дати йому заподіяти собі ще більшу біль. Тепер його права рука стискала центр грудей.
  
  Він був переможений. На підлозі, і виглядав він зовсім неважливо.
  
  Бригаді швидкої допомоги не знадобилося багато часу, щоб прибути на місце. Вдруге за два дні я побачив, як когось укладають на носилки і терміново відвезли в лікарню.
  
  Вони сказали, що підозрювали серцевий напад. Він був блідий і липкий на дотик. Вони використовували апарат ЕКГ, такий же, як у випадку з Лі. Я був більш ніж даремний. Я не знав його історії хвороби. Я навіть не міг розповісти багато про підготовку до цього інциденту, бо Аарон тримав велику частину цього при собі. Вони задавали мені багато питань. Питань, на які я не міг відповісти. І раптом я зрозумів, що, мабуть, відчувають наші свідки. Або члени сім'ї. Коли змушені стояти в стороні, поки професіонали продовжують виконувати поставлене завдання, незалежно від того, можете ви надати допомогу чи ні. І як тільки вони побачили результати ЕКГ, вони подзвонили в кардіологічне відділення, щоб сказати, щоб їх чекали. У Аарона був серцевий напад, і я не знала, чи втрачу я свого друга.
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  Якщо вам сподобалися битви з монстрами, але ви ще не отримали БЕЗКОШТОВНУ копію "Трьох тижнів мертвих", яка є приквелом до серіалу, то ви можете претендувати на неї ОСЬ.
  
  
  
  OceanofPDF.com
  
  Подяки
  
  
  
  
  
  "Битва з монстрами" була написана не у вакуумі. Я повинен подякувати кількох людей за те, що вона склалася таким чином.
  
  
  
  Як завжди, з самого початку серіалу я повинен подякувати Деніз Киркби за її постійну підтримку та поради щодо Аарона і його синдрому Аспергера. Це те, що я хочу зобразити реалістично, а не використовувати його в якості "сюжетного прийому'.
  
  
  
  За інформацію про відокремлення мов від людського тіла я повинен подякувати патологоанатома, доктора Марка Стівенса. Хто знає, що він думав, відповідаючи на мої електронні листи! Одному і фельдшеру Трейсі Уордл за допомогу в лікуванні серцевого нападу у Аарона і дії фельдшера при відвідуванні місця події. Нілу Уайту за обговорення юридичних тонкощів. І Энджеле Кларк і Джейн Айзек за підтримку в читанні ранніх чернеток цієї книги і за те, що допомогли мені надати їй якусь форму.
  
  
  
  І ці останні місяці не були б такими, як раніше, без дружби моїх друзів-криміналістів. Я також повинен подякувати блогерів і моїх перших читачів, тому що, коли книжка виходить у світ, саме вони допомагають надати їй необхідний імпульс.
  
  
  
  І, нарешті, що важливо, без підтримки моєї сім'ї я б не зміг сісти і написати ці книги. Тому я шлю їм привіт.
  
  
  
  OceanofPDF.com
  Інформація про автора
  
  
  
  Ребекка Бредлі - поліцейський детектив на пенсії, яка живе в Ноттінгемширі зі своєю сім'єю і двома Кокапу, Альфі і Лолою, які складають їй компанію, поки вона пише. Їй потрібно пити велику кількість чаю, щоб нормально функціонувати протягом дня, і якби вона могла, то вижила б на дієті з чаю і тістечок.
  
  
  
  Якщо вам сподобалися битви з монстрами, і ви були б раді залишити відгук в Інтернеті, ми будемо вам дуже вдячні, оскільки інші читачі часто знаходять нові книжки з вуст у вуста.
  
  
  
  Детектив-детектив "Три тижні мертві"Ханна Роббінс повернеться пізніше в цьому році, але поки, якщо вам цікаво знову зустрітися з командою і дізнатися, як вони потрапили у Відділ з розслідування особливо тяжких злочинів, тоді ви можете прочитати пріквел, коротку новелу, в якій молодий констебль Саллі Пойнтер доводиться достукатися до зневіреного чоловіка, перш ніж він здійснить злочин, який буде мати далекосяжні наслідки. Ви можете переглянути ТУТ.
  
  
  
  Підписавшись на розсилку Клубу читачів, ви отримаєте не тільки БЕЗКОШТОВНУ новелу, але і попередні перегляди, ексклюзивні уривки і регулярні розіграші призів. А також бути в курсі нових релізів.
  
  
  
  Поставте лайк на сторінці Facebook, щоб отримувати звичайний контент.
  
  Ви також можете знайти Ребекку в її блозі: rebeccabradleycrime.com
  
  І в Твіттері: http://Twitter.com/RebeccaJBradley
  
  
  
  Будь ласка, знайдіть її, так як вона з задоволенням поболтает.
  
  OceanofPDF.com
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  Книги з серії;
  
  
  
  Три тижні мерців (новела-приквел)
  
  Мілководдя
  
  Створений для того, щоб бути Зламаним
  
  Б'ються Монстри
  
  Переплетена Павутина
  
  
  
  Окрема книга
  
  
  
  Мертвий Сліпий
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
 Ваша оценка:
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"