Вночi (вiдповiдь Святославовi Вакарчуку)
Ти навiщо §§ питаєш
Про жорстокий осiннiй дощ
То є сльози §§, ти знаєш
То є сльози тво§ також
Ти вночi направляєш промiнь
Лiхтаря на пастельний холст
В тих мазках §§ стан впiзнаєш
I заснути не зможеш знов
Раз в життi лиш таке буває
Раз в життi вас звела любов
Далi жити,чи нi - не знаєш
Вип"єш щось, щоб зiгрiти кров
Поясняти комусь не варто...
Надто боляче... це твоє...
Твоя пiсня сама сказала
Те, що знає вона. Що є... Любов...
10.02.2009, Одеса Валентина Семчук