Рось Анна : другие произведения.

Вова - добрi справи

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:


 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Казка з малюнками для дiтлахiв 6-10 рокiв


0x01 graphic

Вова - добрi справи

  

(для дiтей 6-10 рокiв)

  
   У нашому будинку живе Вова, вiн вчиться в четвертому класi. А ось така iсторiя трапилася з Вовою, слухай.
  
   Розпочався навчальний рiк, але Вовi вчитися нiяк не хотiлося. Звик Вова влiтку хулiганити, а тут за партою сидiти треба, уроки вчити.
   Бабусi сидiли на лавочцi бiля пiд'їзду i спостерiгали за всiма витiвками Вови.
   Якось вранцi Вова вийшов з пiд'їзду, а тут руда кiшка сидiла на ганку зi своїм маленьким кошеням та їла кашу, якою її почастувала господиня. Хотiв Вова кiшку ногою штовхнути, тiльки замахнувся ногою, а тут бабусi з лавочки:
   - А ну, не чiпай кiшку, бач, шибеник який!
   - Я її не чiпав, вона сама лiзе пiд ноги! - огризнувся Вова.
  
   Пiшов Вова далi, дивиться, чотирирiчна Олечка малює на асфальтi.
   - Що це? - запитав Вова.
   - Це будиночок, - гордо вiдповiла Олечка.
   - Ха, ха, ха, - засмiявся Вова, - це дурниця!
   - Це не дурниця, - образилася Оля, - це будиночок!
   Пiшов Вова, а за ним слово "дурниця" ув'язалося. А не знав Вова, що за ним тягнеться вже цiлий клубок з поганих вчинкiв i слiв, немов тiнь його. Зачепилася i "дурниця" за ногу Вови, навiть спiткнувся Вова, мало не впав.
   0x01 graphic
   Дивиться Вова, тут малюки в ворота м'яч забивають, промахнувся малюк Сергiйко, м'яч покотився повз ворота.
   - Мазило! - сказав Вова, - вчiться, малявки!
   Забрав Вова м'яч, та як вдарить по воротах, що впав малюк Данилка, вдарився, плаче.
   Пiшов Вова далi, не знає, що вже i слово "мазило" за ним тягнеться.
  
   Йде Вова в школу, то дiвчинку за косу смикне, то хлопчиковi пiднiжку пiдставить. Хлопцi ображаються, а Вовi смiшно, тiльки хихикає. "А не пiду я в школу, - подумав Вова, - нехай Марi Ванна сама нiсенiтницi вчить". Ось уже i слово "нiсенiтниця" за ним ув'язалося позаду.
   0x01 graphic
   I звернув Вова на будiвництво. Це завод будували, будували, та так i не добудували. Йшов Вова по вузькiй дощечцi, а "дурниця" його так переважила, як гиря, i впав Вова в яму. Бачить, мотузка стирчить, хотiв було за неї вхопитися Вова, а "мазило" мотузкою грає, в руки Вовi не дає. Тiльки Вова почне по землi дертися, а його "нiсенiтниця" назад, в яму тягне.
   Забруднився Вова в ямi, нiяк вилiзти не може, прикро йому. Стало темнiти, страшно Вовi, а тут хтось говорить:
   - У-у-у! - як пугач нiби.
   - Допоможiть! - кричить Вова, та нiхто його не чує, хорошi дiти вдома пiсля школи сидять, уроки вчать, мультфiльми дивляться.

*

   Прийшов тато з роботи:
   - Де ж Вова? - дивується, - пiду його шукати, - мамi каже.
   Взяв тато лiхтарик, вийшов на вулицю, а тут Марiя Iванiвна, вчителька Вови.
   - Де Вова? - питає, - його сьогоднi в школi не було.
   - Немає його вдома, - вiдповiв тато, - пропав Вова.
   - Я з вами його шукати пiду, пошукаємо його на будiвництвi, - запропонувала Марiя Iванiвна.

*

   Пiшли вони вдвох на будiвництво.
   - Вово! Вово! - звуть.
   0x01 graphic
   Зневiрений i знесилений Вова зовсiм не надiявся на допомогу. Сидiв вiн в страху, як мишеня в кут забився. Почув вiн голос тата.
   - Я тут! - кричить. - В ямi, витягни мене!
   Пiдiйшли Марiя Iванiвна i тато до ями, тато мотузку опустив. Марiя Iванiвна лiхтариком свiтить.
   - Тримайся мiцнiше, - тато каже, - я буду тягнути.
   Тягне тато за мотузку, не вистачає сил у Вови вилiзти з ями. Тут Марiя Iванiвна на допомогу прийшла, руку простягнула, витягнула Вову.
   - Ех, Вово, Вово, - тiльки з докором сказав тато.
   Марiя Iванiвна взяла чисту носову хустку i витерла обличчя Вовi.
   - Вово, пора дорослiшати, - сказала Марiя Iванiвна, - ми так злякалися за тебе. А якби ми тебе не знайшли?
   Вова представив, що було б, якби вiн просидiв в ямi всю нiч. Ой, як добре, що його знайшли!
   - Спасибi вам, - тихо сказав Вова.
  
   - Що я чую, Вова сказав "спасибi", - сказала Марiя Iванiвна, - я давно не чула вiд тебе добрих слiв.
   - Я обiцяю, що слова будуть тiльки добрi, - Вова бiльше не хотiв дружити зi своїми старими злiсними словами-тiнями.

*

   Наступного ранку бабусi на лавочцi вiд подиву онiмiли. Дивляться, Вова вийшов з пiд'їзду, кiшцi з кошеням молока налив.
  
   - Здрастуйте, бабусi, - каже.
   - Здрастуй, Вово, - вiдповiдають бабусi.
   - Давайте, я цей цвях на лавочцi мiцнiше заб'ю, - запропонував Вова, - а то зачепитеся за нього, сумку порвете.
   - Забий, Вово, ай, да молодець! - хвалять бабусi, а Вовi приємно!
   - Олю, на тобi кольорову крейду, малюй, я вже вирiс i менi вона не потрiбна! - каже Вова.
   Оля крейду взяла. Красивi, рiзнобарвнi, тепер бiля її намальованого будиночка можна намалювати зелене дерево, жовте сонечко, рожевi квiточки!
   - Дякую, Вово, - дякує Олечка.

*

   - Малюки, забивайте менi м'ячi, - запропонував Вова, - я на воротах.
   0x01 graphic
   Малюки голи забивають Вовi, радiють, а Вова спецiально пiддається, голи пропускає.
   - Досить, досить! - сказав Вова. - Менi в школу пора, за знаннями! А сьогоднi на географiї Марiя Iванiвна буде про мандрiвникiв розповiдати.
   - А нам розкажеш? - запитують малюки.
   - Увечерi пiсля школи розповiм, - пообiцяв Вова.

*

   А бабусi на лавцi Вову не впiзнають. Зовсiм iнший хлопчик став, ввiчливий, слухняний.
   А поганi слова назавжди покинули Вову, вiн уже не хотiв з ними дружити, i поганi вчинки робити бiльше не хотiв. Вова зрозумiв, що це дуже приємно, коли робиш добрi справи, а люди тобi дякують. Вова то сумку бабусi пiднесе, то смiття винесе, то бур'яни вирве, то малюкам iсторiї розповiдає, то велосипед вiдремонтує.
   Люди так i стали його називати "Вова - добрi справи".
   А географiя стала улюбленим уроком Вови. I мрiя у нього з'явилася - стати мандрiвником.
   0x01 graphic

 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"