Життєвий шлях вiдомого українського трудового козака, робочого християнина, святого грiшника i грiшного святого вiльної України i святої Русi Феодосiя Тетянича (1942-2007), дядька Федося, дiда Федося ще чекає на своїх дослiдникiв i життєописувачiв. Недавно вiдкрилося кiлька цiкавих i нових фактiв:
Феодосiй Тетянич в 1960-1961 рр. навчався один рiк в училищi декоративно-прикладного мистецтва в Києвi. Училище знаходилось на територiї Києво-Печерської Лаври, в цей час Феодосiй Тетянич неодноразово вiдвiдував храми i печери, в т.ч. вiдвiдував богослужiння.
За його розповiдями в цей час поблизу Успенського собору йому на корi дерева явився образ Божої Матерi. Про те, що вiн це розповiдав свiдчили також його рiднi брат Iван i сестра Ганна.
Так чи iнакше, але вiн прийшов до поняття Благодатного Безмежжя будучи вихований у лонi православно-християнської культури Київської Русi-України, спiльноти людей Єдиної, Православної, Християнської, Вселенської, Апостольської Церкви з дiда-прадiда, людей вiльної України i святої Русi, грiшних але вiльних по волi Божiй, а не царськiй чи панськiй.
З 1961 по 1976 рр. важливим напрямком у розвитку i творчостi Феодосiя Тетянича займала українська козацько-християнська тематика. Фрипулья, Благодатне Безмежжя йому вiдкрилось у 1976-1977 рр.
Коли йому було за 30 почав вiдрощувати бороду. За його розповiдями це на початку створювало цiкавi ситуацiї, коли люди сприймаючи його за священника пiдходили до нього i просили благословiння.
З кiнця 1960х до кiнця 1980х неодноразово бував у Москвi i Смоленську i ймовiрно в iнших мiсцях РРФСР. В Москвi багато вiдвiдував рiзних церков i музеїв. Бачив суспiльство РФ i його проблеми зсередини. Мiркував над тим якi шляхи змiни iснуючої ситуацiї в майбутньому. Спостерiгав, розмiрковував i висловлювався про майбутнi процеси комунального (громадського, суспiльного) народовладдя у центральнiй Євразiї, про те що основним шляхом майбутнiх перетворень комунiстичної партiї (КПРС), Радянського Союзу (СРСР), суспiльств України i РФ, так само як iнших країн iсторичної Росiї буде шлях перетворення зсередини, перетворення суспiльствами самих себе...
Коли працював у своїй майстернi неодноразово по кiлька мiсяцiв жив на одних хлiбi i водi. З iншого боку коли їздив виконувати закази мiг приймати участь у мистецьких зустрiчах, в цей час зазвичай вiв себе бiльш вiльно, мiг вживати спиртнi напої, часом розважатись, знайомитись, зустрiчатись i розходитись з жiнками (тривалий час не мiг знайти супутницю життя собi до душi), але за спогадами рiдних, друзiв i знайомих в усьому, в т.ч. в розвагах завше знав мiру. В невмєняємому станi його нiколи не бачили.
В 1970х ще до вiдкриття Безмежжя цiкавився фiлософiєю, езотерикою, iндуїзмом i йогою. Вiд православ'я нiколи не вiдмовлявся i не вiдкидав, швидше шукав вiдповiдi на питання, що саме може зробити людство єдиним цiлим?
Серед iншого його рiднi i близькi згадують один з його вiршiв, який за спогадами звучав приблизно так i який можна вказати як один з багатьох доказiв, якi вказують на наявний у нього особистий досвiд спiлкування з Богом, хай i не такий великий як у деяких святих людей, але i не такий вже малий, щоб ним знехтувати:
"я лiсами катався з бiсами,
а потiм помолився трiшки
i тепер ходжу пiшки..."
Коли в рiдному селi вирiшувалось питання з побудовою храму активно допомагав. Але разом з тим одного разу вступив у конфлiкт зi священником сказавши щось типу того - чому в моєму селi має бути церква iншої держави?
Перед смертю запросив священника, посповiдався i причастився по всiм канонам.
Боже бережи козакiв, вiльних людей по волi Твоїй! Безмежжя, Безмежжя, твори чудеса! Слава Богу-Спасителю i Його Вiчному Царству, вiльнiй Українi i святiй Русi i всiм щирим, трудовим людям-козакам! Дядьку Федосю помагай нам грiшним!
![[]](/img/r/rode_s/zhyttia_feodosija_tetianycha/uroki-feodosja-tetjanicha-15.jpg)