"Любо браття, любо..." - переспiв вiдомої козачої пiснi

"Любо браття, любо, любо браття жить,
З нашим Отаманом не треба тужить,
"Любо браття, любо, любо браття жить,
З нашим Отаманом не треба тужить...

А першая куля, а першая куля 
А першая куля в ногу ранила коня,
А другая куля, а другая куля 
Попала туди, де саме стояв я...

Любо браття, любо, любо браття жить,
З нашим Отаманом не треба тужить,
"Любо браття, любо, любо браття жить,
З нашим Отаманом не треба тужить...

Отаман наш знає кого вибирає,
Сотню всю на коней та забули що є я
Їм дiсталась воля, да козача доля,
А менi дiсталася горючая земля...

Любо браття, любо, любо браття жить,
З нашим Отаманом не треба тужить,
"Любо браття, любо, любо браття жить,
З нашим Отаманом не треба тужить...

Жiнка погорює, вийде за другого,
Вийде за другого та й забуде, що був я,
Жалько тiлько воленьку у широкiм поленьку,
Жалько матiр рiдну да буланого коня...

Любо браття, любо, любо браття жить,
З нашим Отаманом не треба тужить,
"Любо браття, любо, любо браття жить,
З нашим Отаманом не треба тужить..."