Iсторiя красного козацтва Благодатного Безмежжя, вiльної України i святої Русi. На пам'ять про простого, українського, трудового, робоче-християнського, красного козака Кузьму Бублика (1901-1925), його матiр Єлизавету Андрiївну Кужiльну (1877-1940), котра дiзнавшись про його загибель виплакала багато-багато слiз i вiд горя посивiла, про його брата Якова (1905-1999), котрий пам'ятаючи про загиблого брата все життя старався жити по правдi i допомагати людям, в пам'ять про його численних родичiв, побратимiв, друзiв, соратникiв, знайомих, землякiв i сучасникiв, красних козакiв вiльної України i святої Русi 19-20 ст., про всiх красних козакiв, простих i грiшних, але вiльних людей-козакiв минулих столiть, котрi своїм життям так чи iнакше послужили Богу-Спасителю i справi спасiння людства вiд рабства брехнi, грiха i смертi, рабства отаманiв вiку цього. Царство небесне i вiчна пам'ять всiм людям тої непростої епохи, епохи, котра так чи iнакше пройшла пiд Вiчним Красним Прапором, Вiчним Знаменом Бога-Спасителя, Сонця Красного, Сонця Правди.
Iсторiя красного козацтва губиться в глибинi вiкiв. Божi шляхи, шляхи Божої Орди i її людей хто оповiсть? Незрозумiло з чого ми цю iсторiю повиннi починати? З часу появи Божої Орди? З часу чудесного Рiздва Бога-Спаса Нашого, Сонця Життя, Добра i Правди, Сонця Красного? З того часу як людинi вперше було вiдкрито, що вона - вiльне створiння по волi Божiй, а не царськiй чи панськiй? Чи з того часу як людина вперше пiдняла Красний Прапор, Вiчний Прапор Правди? З того часу як людина встала пiд краснi знамена? Чи з того часу, як людина, позначаючи себе вiльною людиною по волi Божiй, а не царськiй чи панськiй вперше самоназвалася козаком? Шляхи Божої Орди хто оповiсть? Одне ми маємо пам'ятати завжди - iстинний красний козак це людина, котра пов'язана з Богом-Спасителем i Його Вiчною Ордою, з Його Добрим Словом про Спасiння для всiх, а не лише для обраних, про Спасiння для грiшних, а не лише для праведних. Ось хто такий справжнiй красний козак. Вiн зовсiм не повинен називати себе красним козаком, ходити пiд красними прапорами чи виголошувати вiдповiднi гасла. Однак краснi козаки iснують i присутнi в нашому життi. По плодам пiзнаєте їх. Кожен з нас народжений стати красним козаком, вiльною людиною по волi Божiй, а не царськiй чи панськiй, людиною Бога-Спасителя, Сонця Красного, Сонця Правди. I кожен з нас трiшки красний козак i щоденно потроху ним стає, якщо в мiру сил i здiбностей здiйснює подвиги, здiйснює словом, дiлом i помислом, допомагає людям, повертаючи їх на Шлях Життя, Добра i Правди, Шлях Бога-Спасителя i Його Майбутнього Царства Не-Вiд-Свiту-Цього. Боже бережи своїх красних козакiв, грiшних, але вiльних людей по волi Твоїй, не дай пропасти!
![[]](/img/r/rode_s/istorija_krasnogo_kozactva/uroki-kuzxmi-bublika-13.jpg)