Пам'ятi дiдiв, з якими доводилося спiлкуватися. В т.ч. дiда Якова з Капустинець, дiда Антона i дiда Iвана зi Шрамкiвки та багатьох iнших.
Старий дiд-степовик до неволi не звик, коли став помирать, став людей собирать, щоб їм правду сказать, як знайти їм спасiння i волю:
- ми козаки є всi, хто живе на Землi, ми козаки є всi, в кого в сердцi пiснi, ми козаки є всi, такий Божий наказ, щоб не було зараз, що бажають у нас вiдiбрати дарованi Богом нам щастя, правду, свободу i долю...