Дядько Федось, Печерська Обитель Матерi Божої в Києвi i її святi. За родинними спогадами дядько Федось на початку 1960х рр. вчився в училищi художньо-прикладного мистецтва, яке розташовувалось поблизу Обителi. В цей час вiн поза усяким сумнiвом неодноразово бував на землях Лаври, можливо вiдвiдував богослужiння. Примiтно, що невдовзi Лавра буде закрита на десятилiття. Це потребує додаткових дослiджень, але можливо дядько Федось навiть був свiдком процесу закриття Обителi, щоб згодом (вже пiсля явлення йому Вiчної Фрипульї i Благодатного Безмежжя) стати свiдком її вiдкриття. Як би там не було, серед родинних спогадiв про дядька Федося зберiгся його спогад про те, як пiд час прогулянки по землi Обителi йому був явлений Образ Пресвятої Богородицi на корi звичайного дерева. Цю iсторiю вiн потiм неодноразово згадував, зокрема про неї знали його рiднi, рiдна сестра Галина i брат Iван. Неiсповiдимi шляхи Господнi. Ми можемо лише здогадуватися про замисел Божий вiдносно дядька Федося, але багато людей одноголосно згоджуються на одному - дядько Федось Тетянич це була людина яскраво вiдмiчена Богом, тому згадуючи дядька Федося i його життєвий шлях, ми так чи iнакше згадуємо Бога i його святих, людей Благодатного Безмежжя. Боже бережи козакiв! Всi святi, молiть Бога за нас грiшних! Слава вiльнiй Українi i святiй Русi! Фрипулья!