Чергова бувальщина з життя моєї великої i рiзноликої родини... Перед нiмецько-єврофашистською окупацiєю Київської Русi-України 1940х рр. мiй прадiд Якiв, житель села Капустинцi (Яготинського району Київської областi) закопав свiй партбiлет на березi рiчки. Пiсля повернення радянської влади бiльше його не викопував i в партiї не поновлювався... Так i лишився на все життя простим, вiльним i безпартiйним червоним козаком-комунякою, чим був судячи за все вельми задоволений... Царство небесне i вiчна пам'ять... Боже, бережи справжнiх червоних козакiв-комуняк, простих i щирих людей Сонця Правди, трудових козакiв-християн вiльної України i святої Русi, вiльних людей по волi Божiй, а не царськiй чи панськiй, таких як був мiй дiд Якiв, простий, щирий i добродушний український сiльський учитель, не дай пропасти!...