Нiч - таємниця нiжних почуттiв,
Обiймами своїми пригорнула.
Лиш образ твiй i постатi твоєї тiнь,
Перед очима, нiби мрiя, промайнули.
Думки вирують, не спокiйно їм,
Блукають помiж страхом й почуттями.
Не примирити хвилювання нiжних снiв
З тим вiдчуттям, що прiрва є мiж нами.
I лиш сльоза, скотившись по щоцi,
Пiшла в минуле, бо була остання.
Глибокий сон лиш гладив по руцi
I нiжно шепотiв: "Прийде твоє кохання".