Вогонь i смерть летiли з неба.
Благали люди:"Нi не треба!"
Але не чули болi зов
Тi,що вбивали iз низов.
Й ховались люди хто куди,
Не всi уникнули бiди.
Летiли бомби дуже злi,
Лише мертвi частки на землi.
Бо смерть забрала в мiстi всiх,
Великих, середнiх i малих.
Батькiв,дiтей-людей нема.
I не закiнчена вiйна!
Ради чого усе це нам?
Кругом у вiдповiдь обман.
Нiколи зброю не тримав,
Дитя осколок там впiймав.
Тримає мати немовля,
Вона вже бiльше не жива.
I вiн,що мiсяцi прожив,
Навiщо хтось його убив?
За грощi,землю, чи за газ.
Вбивають, люди! Вбивають нас!

Пора нам безлад припинити.
Хто нас вбивав, того нам вбити.
Хто вiйною заробляє,
Того нехай наш бог прощає.
А ми у цьому допоможем.
Об'єднаннi ми всi це зможем.
Хто вбивством нас з кресел керує,
Нехай в Чернобелi працює.
Будує смертi саркофаг.
I там загнеться в попихах.
Пора вiдкрити людям очi,
Бо всi вмремо ми тут до ночi.
Самим себе нам захищати,
Бо нiчого вже нам втрачати.
Пишу на мовi цiй для всiх.
Не знаєшь українського? Не грiх!
Це наша рiдная держава!
I захист дому- свята справа!
Нiкому її не вiдамо,
Або переможимо, або вмремо!