Никишов Олександр : другие произведения.

Несурйознi твори 2000-2002 р

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Твори написанi в 2000 - 2002 роках.


Нкшов Олександр

НЕСУРЙОЗН

ТВОРИ

Змст

   2000 рк
   2001 рк
   2002 рк
  

2000 рк

Вступна глава. Дике половецьке поле.

   Дике половецьке поле! Ти простирашся вд Руського до того моря, що десь далеко на Сход. Скльки богатирв  звичайних воякв полягло за тебе!
   Тут простираються земл безкрами степами. Де - не - де виднються занесен снгом яри. Блий - блий снг. Який навкруг у очах здаться яскравим. Снг укрив степ блим морем.  це бле - блесеньке море простираться прямиком аж до обрю  пд час хурделиць здаться нби цей блий, укритий снгом степ плавно переходе у небо. Пд час заврюх важко помтити обрй. А нколи це просто неможливо. Втри дують, несучи снг. Снг носиться навкруги. Цих блих пушинок враз ста дуже багато, вони нби чи вдтсняють повтря чи сам стають ним. Хижому звру чи людин, потрапившй у таку заврюху, снговорот, ста важко дихати. Але. Слава Богу. Тако заврюхи нема.  добре нколи не потрапляти в не. нколи втри дують у цих степах з таким свистом, нби зойком, що поневол згадуються крики заблукавши чи загибаючи вд холоду, або голода людей. Втри дують тут неспокйно: степ без дерев, тому  втри дують тут завжди взимку зовсм без перешкод. Нби чудний. Мфологчний велетень дмуха на ц пустельн кра. Тут взимку справжня пустеля: н чагарникв, н дерев не видно пд снгом. Лиш десь далеко, на пагорбах чи на курганах, яких тут дуже багато, виднються степов баби. х взимку обмта снг, восени - обливають дощ. Як тут не така, не пустельна рдксть, восени.
   Бле, блднувате сонце маячить десь високо, на безхмарному неб. Це воно згрва ц земл влтку, перетворюючи х на пустелю. Але зараз чуствуться лише мороз, та пронизливий втер, який нби звр, пронизу холодом  тло  одяг. Це через цей втер дрбн снжинки, нби голки впиваються у брови, вки. Змахнути х можна, але новий, подувший втерець, знов натрусить ц холодн, але бистротаючи у тепл снжинки.
   Це пустош нби загинула, нби загинуло все живе, все що тут колись жило та було. Але н! Кон, тарпани, та завезен сюди оди чал верблюди запросто можуть знайти соб корм! м треба лише поритися у снгу  буде знайдений лишайник, який так полюбляють зголоднл тварини. Лише не було б джути! Це страшна для диких, одичалих тварин ожеледиця, вд яко вони гинуть. Тод рзко скоротилося б кльксть живучих тут тварин. Звичайно, менше дочекалися б наступно весни кльксть грзних хижакв. Значно менше стало б тут рисей, яких на Рус називають пардусами, зникло б багато левв, яких тут взагал мало залишилося. Але недаром закликав свох богв половецький шаман. Недаром молилися степовики, прийнявши досить розповсюджену тут, крм язичеських релгй, християнство, няких бд дос у цй зими не буде. Якщо кон цл - то й кочовики степв можуть спокйно жити, адже кон дають степовикам все, що м необхдно: кумис, шкури, з яких будують легк намети. Що степняк без коня? Отож  дбають половц та декотр нш степов народи о конях.
   А можливо тут, на цьому самому мсц, серед степу колись билися з степняками вояки Володимира Мономаха  горя Святославича Сверського. Можливо тут знайшли свою смерть степняки зайд - ханв, з наказом яких сам по соб не з войовничих, степняки пднмалися на вйну з цими хоробрими князями. Можливо тут колись з скрами дзенькали клинок о клинок, тут незупинна стрла шукала соб здобич, випущена невпинним стрльцям? Все вдображено у цй степ... Колись може тут справд мечи та крив шабл з хрускотом прорубали щити й бронь, вдламуючи вд них дрзки  вгрузались в мяк для металу тла людей. Час змива вс будь - як слди.
  

Тайна розмова в веж

   Короткий зимовий день скнчився. Сонце, що було низько у неб сховалось за обрй. Темнь накривала свом плащем землю. Темрява заволокла небо. Кльксть мерцаючих у неб, серед темряви зорь дедал збльшувалася. Ось була видна в неб далека, велика Вечрня зрка. Зор палали на неб...
   Серед непроглядно темряви долунав стукт кнських копит. Через те, що Мсяця не було на неб, роздивитися наближаючогося верхвця було просто неможливо... Але було добре чутно, що вершникв принаймн два, а коней два-три. Долинув вигук одного з вершникв. Так окликають коней лише степняки. Вершники явно зробили гак  вже були поблизу корчака,  так можна було б роздивитися, якби не поглинаюча усе нчна темрява. Сильно рипнув снг...Один з коней вершникв явно досить сильно угруз у снговому намет. Долинув ще один довгий, на цей раз вигук  протяжна лайка другого вершника.
   ...Були видн вогнища стойбища. Серед вогнищ похажували мцн  кремезн люди у довгому мховому одяз. На головах у них отчотливо виднлися висок, схоже виготовлен з баранячого хутра, шапки. Через те що люди ходили бля вогнищ, а т що ходили за вогнищами, тих взагал не було видно, через темряву, сказати якого кольору ц шапки, та взагал хнй одяг, було дуже важко. Хоча одяг був широким, але люди ц були струмк, це крм хньо кримезност зразу кидалося у оч.
   Залаяли собаки... Один з людей пдвв оч у темряву. Дореч, оч у цх людей вузьк. Десь зовсм недалеко почувся вой вовка. А вовк здобич виглядаш... Стеж, стеж за нами, зврюко голодний! Ц наш собаки тебе пошматують...ц наш удальц заарканять. А не заарканять, то стрлу пустять. Стрлою вб'ють. Будеш знати, срий бестя, як наших баранв красти, та коло наших стойбищ-веж ходити.  що ж воно? Мерцев? А все ж знатимуть...  що ж воно... - вдруге промовив -  зима вже скоро закнчиться, а вовки все ваблять коло наших веж. Голодн... Небезпечн. - так сказав половець  скрився за завсой у однй з стоячих напвколом кбток. Снг, що був на завс з хрустом впав.
   Кнський стукт зовсм вже близько. Вже ось-ось з'являться вершники коло вогнищ. Залаяли знов собаки. Розбуджений собачим лам чоловк, судя по всьому сторож, тому що вн був коло одн з веж; чи мабуть вн був вартовим тихо спершу пошепки промовив:
   - Задрмав, я, трохи!
   Дал голосно:
   - Хто там? Кого несе вноч по наших землях?! Хто нам друг - вдзовись, а хто розбйник, чи вигнанець за розбй - поспшай звдсиля! А нето проткне твою спину наша камена стрла!
   Вартовий замахав коротким списом.
   - Неспиш... Це ми, сво! Пропусти, сво!
   - А це ти... Пастух. Хто з тобою?
   - Молодий хазян.
   Молодий хазян мовчки зстрибу з коня. Стоячи на варт та
  

Монолог

Арсенал, якого не було

(Входе)

  -- Ну от чого скльки наших сократили? Наших органв!... А дло було. .. Було  ще й заплутане...
   Йду я якось по вулиц. Бачу - маленький пстолетик. Ну, думаю хтось загубив... Я зараз його продав би...  горя не знав би... Згадав по неопитност  вдсутност опита про те що я - чесний  щ й млцонер принс пстолетик в дльницю. Там все що треба  як виясниться не треба запишуть  передрукують. Але друкар... А щоб його! Надрукував не слово пстолет, а револьвер. При назв Знайден пстолет.
   Непосредмтвенний начальник ршив що мамо дло з пропавшим пстолетом  револьвером... Вддали копю документв експертов... Не знаю як там взагал таке вийшло... Але у граф довжина ствола у сантметрах, на горе, додалася щ одна цифра! Експерт тут же оприделив Рушниця!. Одним словом в кнц вивод був такий Знайдена рушниця. Ця  попало до начальства. Начальство сказало: Шукайте арсенал.
   А де той револьвер  клята та рушниця, що  з нщо виявив експерт? Почалося дло про шахрайство. У нас! На дльниц! В органах! Внутрннх органах... млц!... От тому багато наших скоротили...  мене...
   Чуть... А бандитв кому тепер ловити?! От вони  розгулялись!... А продав би я, зразу, той пстолетик.. Який  так зник...

Телеглядач реклам

Монолог-роздум

  -- Зараз так багато реклам!  рекламують  рекламують, без розбора що?! Хоч би пд час реклам паузу якусь би зробили...Фльм який-небудь показали би...
   А то мен через кожн сорок хвилин жутк реч чудиться починають. Меже це через злость, а може й справд...
   Якась двчина вечно на роботу ходе.  все пережива щоб у не пд руками сухо було...  тут як роздаться Поган дн!... Я цього терпти не можу! От у т двчин поган дн - на роботу йти треба! Так  я хожу на роботу  нчого! А оце Раз у мсяць настають поган дн, да у мене т поган дн щовечора настають!... Як телевзор починаю дивитися... А може й не телевзор. Може хн реклами.
   Такий щдеотизм колись був. Якийсь хлопець брав просту газету  опускав  в якусь- там кислоту, а ншу, кольорову у дистолеровану воду... А потм так радв, що його кольорова газета збериглася!...
   Але як щ псля реклам анонс, це для мене щось жахливе. Мен вечночудиться якась одна передача! Перший поцлунок у обличчя. Мен аж гидко становиться вд такого. А як чуться мен Останнй герой. Серед живих., Канбали!! Канбали, це я так думаю...
   Переключаю на нший канал... А там... Реклами! Вс! Як я бачив!...  не бачив! Переключаю на перший канал, а там ттрифльма скнчились. Це знов реклами будуть, поки самого фльма не буде...
   А як т хлопчаки дуть... Як обкурились! Щ якогось дда силують випити оте... оту... От... А потм шпамп на весь екран Попереджамо! Шкдливо для здоров'я! А згодом Затверджено!  щ щось.... Там...
  

(Продовження буде

Твр

Не в коня послаблююче

  -- Зрозумв, береш таблетку, вкладаш  в скляну трубочку, всуш у рот коню, душ...  таблетка послаблючого в шлунку коня... Ясно? Ну звсно йому зрозумло, кому ж не зрозумло?
  
   (Через деякий час)
  
  -- Година, а його нема.  туди не сюди. Нема. А от вн! Ледве йде... Ти деж забарився? Що значить коню таблетку давав? Ти що ж дихнути не можеш?  чого ледве йдеш... Давав таблетку послаблюючого коню.  що? ... Кнь дунув перший!. Першим дихнути не мг? Та ви що там, з конем послаблююче навипередки дули?... Кнське послаблююче? Да, як подяло, то вн зрозумв... Що кнське послаблююче! А зразу зрозумти не мг? Н, кажеш, спшив (розводе руками  б' сам себе руками о боки). Як кажеш, тод зрозумв сильне кнське... Оце от...
   То що ти вдйшов згодом це я  без тебе зрозумти мг, невдахо ти!...
  

Виклик в школу

  -- Ви, думате чому я сьогодн в школу пшов? Як дурак! Дорослий вже.. А мене через сина викликали через його навчання.
   Приходжу я в школу. Заходжу в учительську. Хтось тод впзнав ще в мен дванадцятикласника, а, хтось - Троцького з очима Стална. Сталн той ще! Дда мого образив! Розстрляв... Ну подумаш людина-фашист. Так що з того? А той щ Сталн, расист грузинський...
   Одна вчителька пдхопилась, як казала Впзнала в мой поведнц норму... поведнки мого сина. Отого що двер школи клейкой стрчкою залпив  аркушем з написом Канкули. Так потм вся школа пвдня не вчилась. Потм щ пвдня похмелялась. А я завжди добре воспитував свого сина. Схоплю, бува, за горло  кричу:
  -- На двр ходи, косить!
   А вчителька розказу, от, мол ваш син зписав твр з книги, а я кажу:
  -- Так що вн  писать вм?
   А вона каже що з врша списував, прозою,  твр короткий. Я тод щ кажу з поеми йому треба було зписувать.
   Вчителька зачитувать тим часом твр мен почала, а я втаптувать у коридорну пдлогу окурки. А вона перш нж чикати каже:
  -- Я просила написати твр на сатиричну тему, щоб перемогло добро, а вн правду висмяв.
  -- А що вн вам сам Пушкн? Мхайло?
  -- Н.
  -- Тод тут вс Пушкни, а мй там, як Цеалковський, пивоваром?! - неунмаюсь я.
   А вона мен теж Н, н. Бачу - вона вже вд мо наступно сигарети задихаться. Почервонла. Я спочатку думав що вона теж прикурить хоче, все ж у коридор стомо, кури скльки душ завгодно, та забагато тлу, думав, що вона не зна як сказати. Ну я хотв дать й спочатку. По колу дружби пустить. Ну все рвно, в мене така трави весь огород. Спецально вирощую. Тьощащ соб пвгрядки викопала. У-у... На балкон у себе посадила. Так пд  балконом кожну нч так тусовки. Грош потм торбами. Н, бачу, вчителька не хоче закурити, вдступа... А закурила б - не турбували б  яксь там вдмнки, тим бльше мо... ну мого сина...
   А вона твр чита. Ну я такого вд свого не чикав! Ну Пушкн! Ну Михайло, як його там було, по батьку? Побатьковича?! Ну вони постаралися з Пушкним! Правда, вчителька казала, нби врш Шаройка. А я подумав Все рвно, проза мого.
    щ думаю,  коли правда перемогала, навть мй не змг  перемогти, у свому твор

2001 рк

Твр

Як Вася не випив

   Василя пита дружина:
  -- Чом сумний ти? Що за причина?
   А Василь як сам соб, - буркоче:
  -- Чом?! Подумала б сама: свято  у нас жноче, чоловчого ж - нема.
  -- А як би свято було б? Що робив би?
  -- А як що? Горлку пив би!
   Щ потм вчителька прочитала мен основну флософю, ну ще просто до глубини душ поразило мене:
   Так правда завжди перемога бажання випить.
   Я на радостях ледве не розцлував вчительку. А вона  каже:
  -- А ваша жнка
   А я:
  -- От скльки мому сину, стльки вона в Тьощи.
  -- А мати того школяра, що майже рк в школ не було, отого, ви йому щ батько, на заробтках?
   Я тод, пам'ятаю, я ж з хорошеюпамттю, я завжди по пвдня пам'ятаю, от лише згадаю що ж сказано було. Склероз! Рахт мозгамабудь у мене. Згадав:
  -- Н, я взагал не пам'ятаю, як там , що вона там робить. В пашпорт подивлюся, як з млц його украду, як там ту... Ну як ? Ну ото, що в польш. Десятирччями на щастя. Ото б зараз була б, заганяла б нас. Скляночка, все рвно, побачила, хоч хавайся, зразу кричала б щоб пдбрали, а не то на мсц задаве як гадв. Роботяща була. Все що побачи, пляшку, навть склянку, все рвно, кричала щоб я пдбрав. Це тоб скло приймали, я вкна нс. А зараз!... Як уявляю себе з алюмневими кришками, або з парканом. Ну малюнок Суркова- Вглазунова Балок. Тобто Бурлаки на Волз намалювати можна. За нч.
   Бачу, вчителька обперлась об стну. Мабуть через дим. З школи евокуацявсвяз з газовою атакою вже починаться. Бачу вчителька хоче щ якусь вправу мого зачитати, та не може знайти н верх, н низ. Ну я прихотувався, що вона читати пвгодини буде. Н, вона не естанка. Просто мй шифровольщиктак пише. Да, вс слова разом. А я не так пишу, я пишу як в першому клас нас вчилиВе писати так, що букву можна було б влпити. Я так тод пдслухав, за двер, за мом ведьнаблюдав.
   Я подивився на стни,  думаю, ще мабудь на спин кофти вчительки вдпичататься знак анарх. Уявляю! Як буде вона йти по вулиц, чи псля мого диму, повзти,  вс будуть свистть.  випадково подумав в слух.
   Вчителька каже:
  -- А ви що, анархст?
   А я кажу:
  -- Н, я безпортйний.
    думаю, скльки партй розвестися може? Сипаратисти, анархсти, бадудь фундаменталсти,  ц неоф... нефор... Вобщем мани.
   Тим часом з школи, крм нас вс вийшли, хто вискочив... Хто виповз...
   А вчителька каже:
  -- Я тут от вправу одну прочитаю... Ну того... Що в школ був...
   Говорю я:
  -- Ясно!!
   Подумав, скльки часу я тут все стою.  виршив, прийду додому,  як потм впритон знайду його, мого... Обов'язково проведу воспитательку роботу. У прошлий раз, що вже колись був, по просьб вже вчителв, проводив вже... У деректорськй... Врятувала швидка!  мого,  деректорського! Тобто деректора. Я як би у мене дома!... О, то було б. А то деректор заважати тод почав. Кричить:
  -- Я у свому кабнет кровопролиття не потерплю.
   А сам соб додав  не пропущу!!!.
   Потм продовжу кричати:
  -- Через кров технчка буде жалуватися! дть на двр.
   От! Це не той що був при мен! Звали його тод Борис. А ми деректора лагдно називали Деря, згодом - просто - пахан.
   А вчителька каже:
  -- В цй вправ замсть крапок слова поставити треба.
  

Вправа 202. Пдруч.8

   Хлопц, на щастя, добре запзнилися. Мж ншим кажуч, настануть тепл дн. Позд навдивовижу, прибув вчасно. Треба, з ншого боку, володти високою культурою прац...
   Я тд, не витримав,  перебив:
  -- А кращ не володти!
   А вона продовжу це ж речення:
   ... та, як на зло, дотримуватись трудово дисциплни. По дороз на жаль, нам трапилась машина.
  
  
   От з яким радсним серцем я шов додому, на розправу!
  
  -- Тут можна було б вставити сторю з портретом  щ деклькома вправами  задачами. 1,5 м.
  

Нотатки

   Самй смшний перевод назви роману Войнич - Овод, по-укранському, який я чув - Гедзь.
   Самий смшний переклад назви фльму Сергя Ейзенштейна Броненосець Потьомкн - Панцерник Потьомкн.
   Сучасн способи накопичення капталу

Сатиричний монолог.

(Виходе. де).

  --  коридор довгий. Кнця не видно.  не жодного кутка, де когось псля сес зустрти можна... Ну як тут кажуть Поговорити тет-а-тет.
   А як все почалося? ду по вулиц. А там - гаманець валяться  хлопчина рядом. Мене чека... нахилився  нби на гаманець  добре на мене дивиться. Я пдходжу. А вн От я гаманець знайшов, давайте грош подлим! Ну, як би вн гаманець з грошима знайшов, хба б вн длився б?! Я обертаюсь. Крутих нема. А в гаманц грошей багато. У-у. Долари. Я хлопчин в голову,  я з гаманцем ткати. Вздовж вулиц. Я по тй дороз довго потм не ходив... Щоб не запам'ятали... Або краще сказати не згадали.
   Ось чую. Передача така буде. Афера називаться. Туди, як цкавий чи потерплий у глядацький зал зайти - прийти можна. Налетти вобщем. Я думаю Я ж теж з аферистами зв'язався. Я ж теж потерплий. Мен по тй дороз по ходити не можна. Хба що бгати. Ну, значить,  я постраждалий.
   Приходжу. Св. Квиток, правда, купити забув. Ну подумаш! Така дрбниця... Спшив... От  причина! Важлива.
   А там такий ведущий! Февралюв! А н... Январев!! А н... Далеко-далеко... Нобрев!!! Я ж точно пам'ятаю! У мене пам'ять шик! Я зразу про зиму згадав.
   Як казали мен в школ... Н, це вже псля революц. Псля 91-го року. Не пам'ять, а шик -тупик комунзму!.
   А там всм безкоштовно стаканчик шампанського! Хотлося б горлки... Або самогону ну вже для приличия... Сво ж люди... Укранц...
   Ну от я думаю Раз передача Афера, то можуть  не шампанське дати... Замсть шампанського... Фламастерну фарбу... Чи ще якусь бурду... Це як мй сусд, алгарх шампанське гоне. Н! Це вн нин олгарх, а ранше бзнесменом малого бзнесу був. А який там бзнес... Пляшка, вода  фламастер... Це вн потм, коли фломастер здох, бурду робити почав. А зараз! Олгарх! Районного, правда маштабу... Мкрорайонного...
   Я взяв, трошечки випити... Ну для аналзу. Шампанське! А тут, кричать, нам мол роздавали стакани не безкоштовно, а за гривню.... Я  думаю, що явипив... Повернув рюм  кажу Я  випить ще не встиг! Врять, аферисти...
   Потм так стор почали розповдать! У-у! Ну  хитр люди н свт живуть!.. Поряд з лохами!
   А тут не пройшло  пвгодини, а передача кнчаться. Ноябрев всм каже, щоб грош забирали, пд розписку. Я теж, разом з толпою. Ну, думаю, поки нхто не помтив... Нащо ж мен щ та розписка?! Я  так врю, що з руки Ноябрева грош взяв... Мо... Ну тепер мо...
   А ведучий: Скльки вам не кажи, а ви не виправил. Там, здаться пд чимось пдписом було щось таке: Присягаюсь, що отримав гривню  через мсяць поверну тисячу... Чотириста одну гривню. Ну, поки вони дивувались як я потм дзнався, з жарта, я  пшов.

Один з дейно - планових зошитв

Зорян вйни на сверхмалй висот

   Невдовз псля запускв падають ракети. Уряди деклькох держав шукають винуватцв - чи технкв чи терориств. А у цей час авантюра з впавши ми ракетами  обломками ракет.

Прати Малайз.

   Кнець XVI сторччя. Життя працького клану в живописних краях екватора. Пригоди, бо  далек мандрвки у пошуках морсько працько здобичи.
   На свох швидких кораблях, з построй кою в центр корабля, прати озброн списами, мечами, крсами - малайськими ножами та вогнепальною зброю прати безжалсно атакують торговельн суда  узбережжя.

Людство проти мавп.

   Нарешт владиками земл стануть люди. м лише буде треба згнати стада великих мавп-неандертальцв. А мавпи теж хочуть жити. На свох територях. Так що списа чи каменя м не уникнути.  людство, якщо м хтось заважа, за зброю береться. Небезпеки на той час хватало...

Частини:

   . Пришедш стоти.
   . Гибель мавп.

Яга

   Зрадники, з'явившися в боярськй рад виршують позбавити княгиню влади. м, за допомогою пришедшего з пвноч племен вдаться зхопити княгиню  деяк територ могутньо держави прибрати соб. Але народ бореться з завойовниками. Вцлл старшини скликають вече. Великий загн з засдки напада, оточивши невелику групу завойовникв-чужинцв. х розбивають вщент. Сторонники Яги готують й втечу, а вороги - страту.
   Зрештою, вдаться згнати чужеземне плем'я.

Тайна ягового роду

   Княгин Яз вдаться дзнатися про тайну деяких  прародичв. Виявляться справжн мсце  народження - причорномор'я.

Дорога на Пвнч

   Вйсько Яги здйсню деклька помст-нашесть на недавнх щ захватчикв. Головний з вождв пд час одного з нашесть гине. Величезне венецьке вйсько зустрча слабкий опр населення, тому завойову в другому поход значн територ.

Маски в електриках.

   Сценарй в двух частинах.
    частина - Екзамени.
    частина - На дло.

Дйов особи:

   Три електрика.
   Майстер-екзаменатор. Газовик-екзаменатор.
   Стара хазяйка (можливо  зять хазяйки).
   Пожежн, прохож.
   Злодй-торговець.
   Майстра-газовика екзаменатор просе прийняти спити у майбутнх електрикв, а сам виходе з кабнету, по поклику гарно двчини, стоячо  заглядаючо у вкно. А двчина устига поцлувати скло вкна  видно, що в не помадою закрашен  зуби.
   Тим часом забгають три майбутнх електрика, одного з них екзаменатор пита Ну все вивчили. Все вивчене згадали?, а той Я нчого не знаю "  був вигнаний. Але пдйшовши о вкна почина через скло дражнитися  тих двох смшити. Все вдбуваться комчно.
   Тим часом майстер спитав одного  повернувся до батаре, яку лагодити йому треба було. Електрик схопив пдручник  все прочитав. Той, що був за вкном все стукав. Тим часом до вигнання пдйшов злодй  продав йому посвдчення спецалста. А третй заплатив майстров  той поставив йому добру оцнку.
   Електрики виходять на свою першу роботу...  спочатку " в пвницю.
   В однй родин, в кухн квартири теща варила самогон. Зять був у прихожй, лагодив щотчик, для розкрадання електрики...  полагодивши пшов на роботу.
   Трохи згодом пристрй замкнуло... Були викликан електрики. Вони - то  почали лагодити. Один перерзав провод  немг зняти пристрй... Смикнув -  зрвав проводку. Другий взяв плоскогубц  стиснув носа працюючому. Бабах, отримав електроудар. Третй побг дивитися за електронапругою. Дал немало веселих пригод з подругою екзаменатора, яка чплялась до прохожих. Але теж отримала електроудар, через трансформатор, який розкрив - покурочв  не закрив електрик, щ вдкриваючи, збивший замок...
   Один з електрикв пронюхав самогонний пар,  електрики потроху почали грабувати самогон. А один з електрикв почав перекушувати товстий провод, спочатку кусачками, а потм зубами.  в нших квартирах почався перепад електронапруги...
   Кнчаться все тим, що рветься самогонний апарат. Усе заволока дим. Один з електрикв кричить: Пожежа! Електроприлад, що ми лагодимо загорвся! Ткамо!,  вони, натикаючись на стни, вилазять з квартири. Один з них набира номер не пожежних, а млц, пд'жджають машини, чуються пострли. Електрики, п'яно похитуючись ткають, за ними - розгнвана хазяйка...

(один з дейно - планових зошитв)

Прати Малайз.

      -- Псля абордажного бою батько  син мертв.
      -- Хто буде новим каптаном?
      -- Подинок на ножах мж дочкою загиблого каптана двох кораблв  штурманом; вн отриму багато легких ран.
      -- Грабительський рейд команди на узбережжя.
      -- Засдка ненадйних работорговцв; полон.
      -- Дивна втеча; убитий командир солдатв, прибуття другого працького корабля.

Продовження буде.

Репреся

   Час дй - лто-оснь 1941 року. Мсце д - Карпати. Встум фашистських вйськ, яких народ зустрча як визволювачв. Але перший день в сел, розкинувшимося серед карпатських гр омрачен: голва совхозу пале документи, а солдати вибивши ногами  прикладом двер розстрляли його на мсц.
   На одного з хлопцв солдат цку собаку. Але той собац нанс рану.  ранений ледве втк.
   Раненого тривалий час переховували у знайомих. Хлопець згодом вступа до партизан. Йому доручають перше завдання: ткаючи, радянськ солдати заховали кулемет  набо, добути х. Серед блого дня партизан, у великому мшку, з листом, переносить кулемет  боприпаси.
   Потм партизани планують знищення знаходящегося в сел штаба нмцв та винищення всх офцерв. У нчному бою гине багато солдат, а партизан-кулеметчик безслдно зника безвест.

Каратель палачей

   Псля визволення Кивщини Червоною армю у мст почалися операц НКВД.
   Кивлянин бачить д бйцв-катв, вступа в УПА. За короткий срок вн ста командиром невеличкого загону визволителв. Але й цього йомо достатньо, щоб карати НКВД. Розузнавши про некотрих бйцв, його загн хапа деклькох ненависних  проводять допити, переросш в катування. Полоненим виносять вирок  розстрлюють.
   Ти часом молодого командира арештовують. Слдчий без доказв здогадуться про його причаснсть до повстанцв. Знаходять фотографю немки, зсилають в табр, познущавшись.
   Випускають з ув'язнення лише через двадцять рокв.  щ двадцять шпигують за ним, аж доти вн не скрився серед народу вд шпигунв.  щ через п'ять рокв дзна вдомост про нмку, фотографя яко у нього була. Рк народження - 1922-1992, його - 1924.
   Часи дй - 1945, 1965, 1985-87, 1992 роки.

Правда ножа.

   П'са, повстуюча про войовниче життя горцв-опришкв, виступаючих, як народн месники над панами  гнтючою владою.
   I-IV яви  акту - два селянина повертаються додому через лс, х зустрчають месники та ображений, судять х.
   Один з месникв сповда священников про те, як вн випадково застрелив селянку, пд час одного з покарань у осел пана. Священников, згодом, пропонують, дзнавшись, розповсти панов  солдатам про того месника. Священик вдмовляться, його катують до смерт.
   Месники розстрлюють солдат,допомагають дезертиров, блукаючому по лсу.
   Вся життя пана тутешнх сл було свавлля над селянами, поклони, а в нагороду селянам - побо. На рад опршники виршують покарати пана.
   Панов доносе зрадник  пан готуться зхопити вивдача-горянина. Схаменеться пан, як узна, що його поместя горить
   Декораця -  дя - лс;  дя - церква,   наступна д - теж лс.

Дйов особи:

  
  
   Священик
   Два селянина
   Солдат-дезертир
   Ображений селянин
   Офцери -  (питав священика)
   Опрешок (вн також зрадник)
   
  
   Пан
   нш месники
   Слуга пана
  
   Д вдбуваються як в гумористичнй трагед.
   Правда ножа "... що ж зостаться робити, як ншо правди нема " слово кервника опршкв (зрадника, розповвшого панов про вигаданого вихдника) до солдата-вткача.

Порт Циндао.

      -- Дло борця.
      -- остаточно вляпавшись.
      -- Перевезти товар.
      -- Болюча кара.
      -- Пароплавом контрабанда.
      -- Передача товара.
      -- Циндайський готель.
      -- Бандити проти
      -- Розвдка.
   контрабандиств
      -- Глядач  травля змю
      -- В Америку.

Мертве тло.

      -- Базова лкарня.
   8. З'ясувати  викрити.
      -- Змнившийся свт.
   9. перша ворожа спроба завладти тлом.
      -- Чуждо.
   10. Згадуючи майбутн.
      -- Чужа бографя.
   11. Невпзнають невдомого.
      -- О розбившися апарат.
      -- А решта безвольних.
      -- Агенти  дан
      -- Никриваючи п'ятами.
      -- Зрозумла втеча.
      -- Добиватися правди.

Розплата

      -- Злочинц перехавши у нше мсто, зажили добре.
      -- Ранок, розмова.
      -- Ранком пролтаюча зграя птахв.
      -- Вечрн нападники.
      -- Риючий свою могилу за мстом.
      -- Втеча.
      -- Повернення побитого.
      -- Попередження.
      -- Нападники в проход.
      -- Незважаюч.
      -- Млця.
      -- У лкарн.
      -- Розшук наводчика  нападникв позазаконника.
      -- Дорвавшись.
      -- Погоня  стрлянина.
      -- Ткаючи з лкарн.
      -- Мертвий наводчик.
      -- Хитра домова з босом.
      -- Зникнувши. У далек кра.
      -- Боса - хитруна перехитрили.
      -- Марн пошуки. Ненад ким знущатися, нема грошей.

Трагедя одного.

   За короткий час шстнадцятирчний хлопець вдчува на соб вс найгрш невзгоди: бйка з п'яними солдатами, а потм млцейська дльниця  офцер вимагаючий взятку. Побував у бйц, отримав должок вд злочинцв...  потрапив на гачок. Незаконно став хазяном пстолета Макарова, модернзованого. Кохана двчина готова покинути хлопця, раптом з'являться  друг, молодик не чекаючи особливих пояснень  розв'язки, вихоплю пстолет,  кричить що уб'  його    себе. Згодом вбива  закопу злочинця. Потм йому взагал не миле... Як, за короткий час може скнчитись життя людини.
      -- Вуличн прохож.
      -- Бомб з боприпасами.
      -- Молодий  недоврливий покупач.
      -- Дскотека.
      -- Молодий, танцююча, п'яниця.
      -- Наказ часних охоронцв, вивиших битого п'яницю.
      -- Зпсований вечр.
      -- Зникнувший з вечоринки.
      -- Повернення домой.
      -- День.
      -- Оцнки компан, дучо на канкули, закритий лцей.
      -- Наука армйська п'яних солдатв.
      -- Бйку, для солдат - побощ, розганя млця.
      -- Небийте - Гони сотку.
      -- Воля  пошуки сотки.
      -- Найприбильнший бзнес.
      -- Пожертвував дванадцять доларв.
      -- Вдкупившись, увяз в банд.
      -- Пстолет, набо, грош, наркота.
      -- У подруги.
      -- Я уб'ю  його  тебе  себе!
      -- Дома, сон як явь.
      -- З ножем  пстолетом На дско.
      -- Рощот ножем, звернувши з дороги.
      -- Останнй пострл схоронившого мерця.
      -- З обшуком  звсткою.
      -- Вигнана.

Розплата.

   В -й частин буде викрадена менша сума, вилучина за незаконн махнац (так буде бльш правдше).

Мертве тло.

(Продовження).

   В той самий рк (2021) головному геров, знайшедшому нових друзв вдаться добитися одн з правд - насправд на Мсяц няких колонй нема  свтова Органзаця, маюча панвне слово по всих кранах  континентах свту  навть по бльшост пдземних  пдводних мстах, так  не вдалося вдправити свою людну на Мсяць. А проекти лунних баз  вовс провалилися, навть не закнчилися успхом автономно будвнич бази.
   Тепер колишнй космонавт за крок до розкриття неймоврно маштабно за обсягом, для людства, махнац.  урядовцям ста вдомо, про те як хтось пробу викрасти секретн матерали. Вони хочуть впймати невловимого вткача, вбивають чи схоплюють багатьох його друзв  однодумцв. За космонавтом влаштовують справжн полювання. Але спроба марна, вткачу вдаться зникнути безслдно.

Чорн сили.

   Мстична сказка-фантастика.
   Поблизу мста, в парку, чи на кладовищ установлюють чорно металев похмур пам'ятники, дивного виду. Через т пам'ятники ледве не зникнув шстнадцятирчний парубок, а мсцевий наглядач зника. Зник  опинився в старовинному замку, окутаному димом. Там   Чорна сила.наглядач опиняться нби в рамц картини, а хто був на мсц т картини, того вигонять, у наш, не темний свт. Та двчина зустрнеться з тим самим парубком, мж ними буде сутичка.
   Але хто робив скульптури? Як поставили власт. Сатанист0скульптор? З яким однодумцям доведеться розправитися  потрапити у той тамничий  загадковий свт, окутаний димом. Може той свт - щось на зразок Тебету, а замков приносять дари селяни, що йдуть тропами до зледенлих вершин пкв гр.

Глухвка.

   Справи в нейтральнй глуховц нарешта становляться кращими. З фнансово точки зору. Але участковий млцонер так  не з'явився  односельчани знов кажуть про участкового, низькорослого  мцного млцонера. Зате на сльрад виршено, що тим двом десяткам мисливцв можна ходити по селу з зброю.
   Скоро в сел з'являться чутка про вимагателв. Тим часом в село повертаться один з мисливцв-млцонерв. А у цей час вимагател яскраво демонструють себе  свою злсть.
   Сльрада  староста назначають головного героя начальником правоохоронцв. Вн з товаришами виршили устрти засдку злочинцям-вимагателям. Т, як  було домовлено, прижджають на двох машинах. Але х оточують мисливц. Злочинц силкуються прорвати кльце, хто не здаться. Але прорвати кльце м так  не вдаться, да  куди ткати з вддаленого села?

(без назви)

Дя 

Ява 

   Жандармеря. Урядник сидить за столом, щось пише.
   Урядник. Остогидло! (кида перо) Остогидло! Цлий день пишу, пишу, кнця йому нема  не видно! Писанин цй  кнця, н краю не видно. (розмовля спокйнше). А все робота така... Мен б вдпочити, природа яка навколо, шинок... Так н! Клят розбйники-опршки не дадуть! Лазять, нишпорять всюди, того  гляди бду яку зроблять!  пана грабанути можуть  жандарма вбити. Як погониться!  народ такий тут... Розбйникв бачать, але не скажуть, тим бльше сховають, казатимуть Нема нкого, нкого навть не бачили!. А т розбйники панв обкрадають...  народ тут розбничий, раз таких розбйникв перехову. А чуть що... Не дай Боже! - скарги панськ розбирати, та все мен-мен. А пани вже таке понаписують, що тримайся! Все що було,  чого м превидилося.
   Ось недавно. Що в одному сел, поблизу, сталося. Вздумав панок один ватагу опришкв впймати. Прийшов до нього один, ну невидно що не зрадник, опршок, так почав казати, допоможе тутешню опришквську ватагу впймати. Но, вн поврив. Впймав! Сам з засдки з офцером жовнрським стежили. Тим часом та ватага його ж маток грабанула.
   А тому офцеру дозволили ще воякв з собою взяти. Лише клопт зробили! З них  дос тутешн посмюються, жартують, як жовнра якогось побачать. Ту сторю тльки й згадують...  що з такими злочинцями робити?
   З опришками прощ. Спймав - повсив -  все. (бере перо в руки). Тут рядом лса густ, сховатись  де.  гори недалеко. От  з'явилась тут така ватага. А опришки дадуть вже соб раду: лси  - нестрашно нчого. Захотв, свиснув  жнки за ними, хоч на край свту пдуть. Як зовсм недавно вияснилося, одна з служниць, того грабанутого пана, не була вкрадена пд час розбйничого наскоку. Сама з опришками пшла. Розбйники ж тльки радуються Освободили з невол щ одну христанську душу. От так люди кажуть. Я ж не тутешнй, мене ж здалику вдправили сюди служити, в цей клятий край. Я з хитрих. От-того все знаю. Знаю я, опришки довго не живуть, не трима х життя довго на свт. Та все рвно багато. Як би м вкоротити б вку... (проводе пером коло рта) Задум один ... (кладе перо на стл, великим пальцем право руки трима губу, вказвник - всок) Знайти треба людину, що зна ватагу, зрадника. Але не такого, як знайшли вже... Справжнього! Тако, що  рдного брата, якщо той в ватаз, видать мг. Запропонувати йому грош, а вже пани  влада скинуться, так вже часто ватажкв перебивали... Хай зрадник нам схованки опришкв видасть. Ми х тод  сам впймати зможемо. От тльки де ж такого знайти?!
   Чи може зразу об'явити нагороду за голову ватажка, нехай його ж товариш свого ватажка вб'ють.
    це ж цей пдручний ходе? Я ж його за важливою справою послав. А його он скльки нема...
   (Шум за коном).
   Ну нарешт!

2002 рк

Прокинсь та спвай

Маркс в Петроград

   На передньому план канапа. з лва стл, за яким сидить  щось пише Карл Маркс.
   Кмната взагал похмура, з похмурими угрюмими стнами, дуже небагата. Дуже хорошо було б показати на стн настнний годинник, на якому стрлки показують, що скоро буде дванадцять годин.
   За вкном - нч. Здалеку з боку - з спини показан Маркс. Пише.
   Показан з близька, з боку. Поклав перо, розпрямився, каже:
   - Ну яке може бути чудо на Рздво? Ну хба що буржу вдпустять робочих з роботи хвилин на п'ять, та й то вд сили. Чи мо учн, разом з Енгельсом, замсть того щоб за всх юриств на празник пить, листовку робочим напишують. Е-ех!... А так хотлося б, щоб цих буржув на мсце поставили. Або щоб хоч в якомусь краю буржуям показали, хто вони насправд. (Через коротку паузу) Пду я краще спати.
   Показан Карл Маркс во весь зрст, встав з-за стола, пдйшов до канапи, лг  миттю заснув.
   Все затемнються.
   Трохи розвидняться. Темно. Видно яксь вогники в далин, лерне загородження зовсм близько. В низу кадра видно муляж щита гармати. В кадр злва з'являться поглядаючий у рзн сторони  тихо дучий Ленн. Пдйшов до щита гармати, ще раз оглянувся, придивився вперед. Щось важке ногой вдкинув, мабудь, затвор гармати. з пальто витягнув снаряд, нахилився, (руки в кадр не показан), шум зарядження гармати, розпрямився, щось важке ногой зачинив.  ще зверху щось ногой вдкинув  надавив зверху. Мабудь, замок гармати. Нахилився, щось круте (руки не показан), щиток трохи змнив сво положення. Ленн до чогось приглядаться, низько нахивляться, щось круте, уважно дивлячись. Потм знов розпрамляться, придивився, трохи нахилився, взяв якийсь трос (гашетку), з силой ривком потяг. Шум вдомого пострлу. Ленн вдпустив трос, оглядаючись, швидко уходе.

Сцена 2

   Маркс за трибуной. Шум, який завжди в таверн. Маркс:
  -- Шановн унгтам робоч  моряки!
   Показан сидячи за столом бльшовики:
  -- Ти що, в парт?
   Показан Маркс. Маркс гордо:
  -- Так! Я - комунст!
   Показан бльшовики. Бльшовики:
  -- А бльшовик чи меншовик?
   Показан Маркс. Маркс здивовано:
  -- Я внутршн комунстичн парт не признаю!
   Показан бльшовики:
  -- Ну так геть звдси, пропагандист контреволюцйний!
   Показан здивований, нчого не розумючий  няк не чекаючий такого обороту Маркс. Маркс:
  -- Я - друг революц. Я боровся  борюсь за пригноблених працюючих!
   Показан бльшовики. Бльшовики:
  -- Раз ти взагал безпартйний, то (криком) Во-о-он!
   Показан соцалсти. Одягнен не багатше бльшовикв, але одяг у них у значно кращому стан. Вдчуваться нтелгентнсть. Соцалсти:
  -- А чого так зразу? Раз вн за працюючих, то, може вн  за нас.
   Голос Маркса:
  -- Я не соцалст, я - комунст!
   Показан Махно з кобурой  шашкой, сидячий на стул як режисер. Махно:
  -- Да що ви до нього причепились? Яка рзниця, хто вн. Це - революця! А може вн комунст-анархст!
   Показан бльшовики (нби про щось нше): Ми накомислячих не терпим!
   Показан Махно. Махно тихо каже: А ви   накомислячи! Кричить Марксу:
  -- Ти х, мужик не слухай, кажи соб!
   Розгублений  здивований Маркс збираться з силами  почина казати:
  -- Товариш трудящися! (Хтось з слухачв не голосно: А якщо не товариш!) Ми зараз знаходимось на пороз (десь з близька, наче з пдлоги п'яний голос: Бло гарячки...) ншого общества, в структур якого прозводительн сили определят прозводительн вдносини та форми власност (Шум серед слухачв. Зляться комунсти  соцалсти. Показан Махно. Махно сидить все так же, як режисер  кричить, дивлячись над камерой: Так, м дядька!)
   Показан Маркс:
   - ...як в свою чергу обусловлюють класову структуру (Показан комунсти. Один з комунств не голосно, нби пдсказуючи: Ворожнечу!, потм, подивившись на ншого бльшовика тихше сказав: Це Карл Маркс так учив) общества, право, мораль  мистецтво.
   Показан Махно. Махно, задумчиво, сам соб:
  -- ...Особливо пики бить!
   Показан Маркс. Маркс:
  -- х розвиток  змна - поступальн рухи общества. При капталзму обов'язково виникне пролтарат, який устро соцалстичну революцю (при словах ...соцалстичну революцю роздаються крики: Соцалст!, Есер!  через якусь паузу: Це хто на нас крикнув?)  стане комунзмом (показан плюнувший соб пд ноги Махно, потм знов Маркс), обществом у якому буде знищено приватну властнсть ( показан один з бльшовикв, вскаку з-за столу  кричить: Фабрики - рабочим, землю - крестьянам! Показан Махно. Не поворачуючись в лво голову наводе револьвер, примаючи револьвер коло плеча, на голос, який в цей час ...крестьянам!, стриля. Голос обриваться без всяких продовжень  звукв. Махно дивиться в камеру  каже: Продовжуй, бородач, ми за тебе ще вип'м до свинячого хрюку! Показаний Маркс, зляканий, такого няк не чекав, але все ж продовжу виступ) затвердження безкласового общества  свободного розвитку лчност.
   На мить тиша.
   Показан Махно. Махно хлопа в ладоши  кричить:
  -- Браво! Бра-во!
   З боку роздаються скандирування: Убить!. Убить! ( тоненький голосок: За безпартйну агетацю!
   Махно вихоплю револьвер, вскаку з стула:
  -- Не маш права! Це - революця! Воля!
   Крик з лвой сторони, в яку дивився Махно:
  -- Ти хто?
   Махно вдповда швидко, нби передражнюючи:
  -- Я - Махно!
   Хтось з дячив (мабуть, комунстичних):
  -- А що тут робе Махно? Не народну волю? Не анархю? Разом з тим бородатим провокатором, явним монархстом!
   Ще чийсь крик (про Маркса):
   - Та то ж (громче) тайний цар!
   Махно стриля в рзн сторони.
   Показан двер таверни. Шум бйки, паднь, вдарв, ламаючися мебл, лязгот штикв о штики, клинки, пострли.
   В кадр з право сторони з'являться Маркс. Повернув голову в сторону бйки, плю, де до дверей. Виходе.
   Спиной, знов з право сторони, звдки  роздаться бйка, з'являться Махно з шашкой. За ним з'являться в кадр штик. Махно з усю силою б' по штику (рука Махно випада з кадра), знов цлком з'являться в кадр, потм в центр кадру, в увесь зрст. З сторони бйки до нього по пдлоз прослизу граната. Махно вдштовху в сторону бйки гранату  тримаючи перед собою шашку, бжить в сторону вихода.

Сцена 3

Декораця: стл, коло стни червоний помнятий прапор.

   Ленн за столом, розмовля по телефону:
  -- Ало!... (показан тльки Ленн) Срочне повдомлення для нашого врея (коротка пауза) . А-а... Пардон, грузна осфа (коротка пауза). Да, покличте (коротка пауза). Н, через вас я передавать нчого не буду (пауза).  не надйтесь.
   В трубц схоже щось на копрування кавказсько мови, потм вдголос команди Струнко! Ще потм голос Стална:
   - Сталн слуха. Тут деяк товариш сказали мен, що хтось варшив, що я - врей. Я просто ховаюсь пд врейським м'ям, бо якщо скажу сво справжн м'я, ви тут вс пообриг... погано зовсм стане вам всм.
   Ленн (веселясь) :
   - У нас погана новина для вас, Джугашвлл. Ми тут документи передивлялись... Троцький упоминаться частше за вас. (Вша трубку  смться) Оце точно скаже ще не таке. (Пауза) А зателефоную я нашому дорогому спонсору, Вльгельму . (Набира номер) Не вдповда (повсив трубку, ще набира номер) Ало, Штрлиць! Пардон, сав, що у вас там таке  у нашого дорогого спонсора? Революця? Та ще й свтова вйна? Ай-я-я-й! Ти уявляш  у нашого царя теж (поклав трубку, сам соб) Да-а, погано нинч кровопийцям живеться. (Коротка пауза) Лише на народ надяться залишилось.
   Ленн ще про щось задумуться, мабудь, про надю на народ, в кадр з'являться Маркс. Маркс не смливо:
   - Товариш Ленн!
   Ленн пдводе очи:
   - А, товариш ходак!...
   Показан Маркс. Маркс подивившись то в одну сторону, то в ншу, трохи розгублено  здивовано, але гордо:
   - Я не ходак! Я флософ комунзму...
   Показан Ленн за столом. Ленн:
   - А, дореч, як ти тут опинився?
   Маркс здригнув плечима:
   - Показав комунстичний квиток 74-го року, мене  впустили.
   Показан з боку - зправа сидячий за столом Ленн  сидячий трохи дал вд камери, Маркс на стул. Ленн:
   - Це щас не модно (про квиток 74-го року; пауза). Нам  флософи-то не сильно треба. (Приглядаться до Маркса) А ти щось на Маркса схож  на царя, притом зразу.
   Маркс видохнув повтря.
   Показане здивовано-перелякане обличчя Маркса. Показан Ленн  Маркс трохи гордо, але силкуючись сказати по-проще:
   - Я - Маркс!
   Показан за столом з переду Ленн. Ленн здивовано каже:
   - Хто?!
   Показан трохи злва-збоку Маркс  Ленн. Маркс простим  тоньшим голосом:
   - Маркс.
   Ленн недоврливо  з насмшкой:
   - А документи?
   Показан здивований Маркс, дивлячийся широкими очима, облокотився об спинку стула.
   Показан трохи злва-збоку Маркс  Ленн (Ленн так же само за столом).
   Маркс:
   - А документи-то у Вас в руках!
   Показан злва-прямо Ленн. Тупо прогляда з верху в низ документи. В низу документв зупиняться, придивляться, нахиливши голову до документв. Каже:
   - Ну  що??
   Показан вд голови до груд Маркс. Маркс здивовано:
   - Як ну  що? Я - Карл Маркс!
   - А я - Ленн.  якщо не я б, не було б вашо революц не те що в свт, а навть не в одному куточку свта.
   Показана з лвого боку, трохи з переду, голова Маркса. Маркс спочатку ма розгублений  ображений вид, а потм (показан злва, трохи з сторони Маркса, так що стл через весь кадр Маркс  Ленн) Маркс хитнувся вперед:
   - Товариш Ленн, революця в бд!
   Ленн:
   - Да-а?... (показан з переду, також показана  частина столешниц з телефоном) (У Ленна якась мисль) Зараз! (Набира номер) Баришня, з'днайте мене з Железняком. (Пауза) Ало! Товариш Железняк! Тут до нас сам Маркс прийшов (показан з переду загордившийся Маркс, потм знов Ленн (столешниц в кадр нема)). Да, сам Маркс. Да, отой що Каптал  збрник сочиненй написав. Вн ще за нашою деологю пророк (показан трохи здивований Маркс, потм знов з переду Ленн з телефонной трубкой). Скаржиться, що з революцю бда.  повод розстрилять заважаючих.
   Показан з обличчя, трохи з лва Маркс, у якого на обличч здивування  нерозумння. Маркс зразу каже:
   - Ой, не треба...
   Ленн показан з обличя, розмовляючий по телефону:
   - Хто у вас там? На черз особливих? Знов'в? От якраз  повод .
   Ленн кладе трубку. Рука, поклавша телефонну трубку не показана  телефонний апарат теж не показан в кадр.
   Показан з лва, трохи з сторони Маркса, так що стл майже через весь кадр, на лвй гран кадра впртик з гранню, Маркс  Ленн. Ленн:
   - Так собственно в якй бд революця?
   Маркс (пристрасно) прозносе реч:
   - Во всй. Багато партй, але того що хочеш сказать не можна. Навть про працюючих... (Показана голова Маркса) Т працююч не так, як вони в марксизму... тобто в мому вченн. Нас не пдтриму всесвтнми революцями пролетарат розвинених держав. Все не таке, як в мох прогнозах.  вс тут не так.
   Показан трохи з лва (в смисл не в центр кадра) Ленн за столом  з права в кадр лве плече Маркса. Ленн без всяко злост каже:
   - Товариш Маркс (плече вже не показане, показан в центр кадра Ленн за столом), я бачу ви дуже зацкавлен у розповсюдженн марксизму в революцйнй Рос, але я бачу що ви не глибоко розумте склавшуюся складну ситуацю в комунзму  тому вас, як рознощика захдних впливв на наш пролетарат (рзкий шум, сповщающий про облом) треба затримати.
   Показан Маркс, сидячий на стул. Маркс вдхиляться вперед, до камери, з криком:
   - Що-о?! О?!

Сцена 4 (заключна)

   Показан лежачий на диван, у такй самй поз Маркс. Обстановка примщення не показана. Прокинувся. Показана голова Маркса. Лежачий Маркс дивиться в камеру  каже:
   - Фух! Таке приснилось! Добре що це - сон (наплив показане обличчя). Нби яксь бльшовики Петроград захопили  якусь пародю на мою теорю пролетаратського незбежного перевороту  революц зробили (придивляться (в камеру)).
   Розпливчасто показана голова (та грудь) з довгой бородой темними пишними волосами, при краватц, при пджаку.
   Показана голова Маркса. Трохи заспоковся  зрадв Маркс. Каже:
   - А, Енгельс...
   Показан лежачий на диван Маркс  ще хтось, дуже схожий на Ленна, але з бородой  волоссям,  обличчя у того Енгельса нби зкам'янле весь час (нби вказвка на пдробку - маскарад).  триматься, нахилившись до лежачого Маркса, як Ленн. Енгельс зрива накладну бороду  волосся. Ленн! Маркс вдсовуться, вдхиливши голову. (Ще показан оба). Ленн (весело):
   - Сачка за спуг! -  шалабан як дасть!
   Показан Маркс, тримаючийся руками за голову. Показан оба. Маркс (не дивлячись в камеру):
   - Да, правду кажуть: Крепка рука у Ленна, раз бревна таска!
   Показан лежачий, з руками на голов, Маркс  стоячий коло дивана Ленн. Ленн:
   - Я тут вам, товариш Маркс, подарунок з Рздвом принс - потягнувся в нший, правий бк руками (не показан в кадр). Важко пднма якийсь здоровенний мшок  ставе (по шуму ясно, що в мшку - щось незвичайно важке) коло дивана Маркса - От!
   Показан лежачий Маркс. Упершись рукою в диван припднматься, другой рукой тримаючись за лоб, дивлячись нижче камери, на пдлогу, каже з подивом  здивуванням:
   - Що це?
   Показан Ленн. Ленн здивовано:
   - Як це? Повне собран сочненй товариша Ленна. Тьфу! Мох сочиненй.
   Показан Маркс  Ленн. Маркс:
   -  що у вас за сочненя, якщо така у вас марксиська революця!
   Ленн дивиться на Маркса без злоби  подиву:
   - Я бачу ви не повнстю в курс полтично обстановки. З вами, бачу, потрбно провести полтичну (розворачуться  дивиться в камеру). Товариш Урцкй!!
   Показане якесь чудовище з неймоврно широкими плечима  грудною клтиною та великими щоками буро-червоного кольору обличчя, трима перед собой яксь велитенськ обценьки, як в Комедйному квартет тримав фальшивий стоматолог.  як заричить, як собака зло!
   Показан припднявшийся на диван Маркс. Пада в обморок.

(без назви)

Декорацяз малюнками кристалв [Часу] , в центр - Дерева Життя (ще називають - Добра  Зла).

Молода Украна.

   Украна (спва) Ще не вмерла Украна,
   Н слава, не воля,
   Нема спокою  нколи не було. А я, - Украна, як одна була, так одна  залишилась.
   З'являться Польша. Украна пдходе до не.
   Здоров, Польша.
   Польша. Кланяйся.
   Украна. Це що, привт такий?
   Польша. Та кланяйся в пояс!
   Украна. Незрозумла...
   Польша (зло). Кланяйся!!!
   Украна. Що я тоб служка?
   Польша. Служка!!! В пояс!!!
   Украна (на пвкроку вдходе) Що-о-о?!
   Польша. ( соб) Що-о!? Кланяйся тепер до земл! Непокора! Бунт!
   Украна тка вд не (на середину сцени).
   Виходе Рося. В руц, щоб нести непомтнше, скрутивши, кайдани.
   Що, працюш, сестро!
   Рося. Та працюю. (Непомтно кладе скручений цеп на пдлогу).
   Украна стоть боком до Рос. Наближаться Польша, хапа Украну лвою рукою за внутршню частину плеча, правой рукой надавлю на плече Украни. Тягне руку Украни за  ж спину. Украна згибаться.
   Украна. Рося, допоможи!
   Рося (хапа лву руку Украни, якою вона намагалася вдштовхнути руку Польщ)
   Зараз.. допоможу...
   Украна (згинаться через Польшу) Ми ж сестри.
   Рося. Так, сестри. (Круте пальц лво руки Украни).
   Украна. Ай!!! Ми ж навть православн.
   Рося (сухо). Так, православн. Одна кров.
   Польша вже трохи потягнувши Украну в свй бк, Рося, сильнше - в свй.
   Украна. Але ми - сестри!!! (Ще до Рос).
   Рося (сухо). Так, ми сестри, що з того? Год! Будеш кричати, пальц виламаю...  вправлю! З перев'язаними пальцями працювати будеш!
   Польша на т слова почина вдказувати: На мене!, але Украна кистю руки раптом  сильно штовхнула . Польша, щоб утриматись на ногах, вдпустила захоплену руку. Украна ногой ударила по гомлкостоповому суглобу Рос, Рося випустила пальц Украни  трохи згнулась, потягнувшись до вдаренно ноги.
   Польша (вд поштовху вдступивша). Вона б'ться!
   Украни вихоплю з ножен нж.
   Рося вдступа на крок назад, дивлячись на Украну, а Польша переводе погляд з Украни на Росю, нби думаючи що вона замислила.
   Украна переводе подих, поглядаючи то на Польшу  тримаючи нж на згнутй у лкт руц, не цлясь н в кого ножем, але в залежност вд переводу погляду, похиту лезом; стиска клька разв пальц лво руки, лише великим  вказвним (не захопленими Росю) стиска рукоятку ножа, потм  всма ншими, але слабо ( бо ще болять).
   Рося стараться поглянути чи близько пдйшла до кайданв, Украна помча кайдани  що Рося до них наближаться.
   Рося кидаться до кайданв, Украна за нею, Рося хапа кайдани, стараючись ухилитись вд ножа, вдскочивши, роня розкручен кайдани. Польша хапа Украну за одяг на спин, але Украна швидко повертаючись, встига вдарити по руках рукою, але не ножем. Польша вдходе, а потм подал тка. (В подальшй вугол сцени, звдки  стежить за всм подальшм, не вмшуючись, але чикаючи свого часу).
   Поки Украна вдштовхнула Польшу, Рося пдхопила, за наручник розкладен кайдани.
   Украна. Дво, значить, на мене.
   Рося (тримаючи перед собою натягнут кайдани). В кайдани закую!
   Украна. А за кайдани  ножем схватить можеш! (тика ножем в сторону груд Рос, та швидко вдступа). Ти мене в кайдани, а я тебе  кайданами задавлю!
   Рося одню рукою розгойду кайдан. Украна, пдставивши нж близько до себе (щоб не вибила кайданом, але в той же час Украна не намагаться оглянутися на Польшу), трима зброю за колодку, великим  вказвним пальцями за край, рукоятку ножа поклавши на шкру мж великим  вказвним пальцями.
   Вс завмирають.
   Украна. Двчина з стрчками в чорному прямому волосс; в укранськй сорочц; в довгому кожус, чи халат, на манер турецьких чи татарських; вузьких шароварах; низьких чоботах, з низькими широкими каблуками. На пояс нж в ножнах. Оч - пдфарбован (щоб здаватися трохи бльшими) на циганський чи укранський манер. Каже вд чистого серця.
   Рося. Дворянка, у яко з-пд дворянського плаття видн постоли. Обличчя з слдами лживого дворянського гриму, в цей же час там же грима (блого) нема, обличчя ма простий селянський вигляд (бурувата шкра). На голов нето дворянська, нето бльшовиська шляпа.  загримероване волосся блого кольору закручене на голов. Розмовля все щось хитруючи, не ясно що в не на серц, про що дума, що замишля.
   Польша. вропейська (косяча пд вропейську) панночка  одяг яко схожий на аристократичний захдновропейський. Вд того  на обличч притаманн лжив риси. Навть каже, оглядаючись на Захд.
   Як герон завмирають, сценка закнчуться Фанфарой Незалежност.
  

Комед. Тактика успху.

   Останнм часом мистецтво заполонили рзн другосортн комед. Це стосуться в першу чергу кномистецтва. Не просто кно, а кномистецтва.... Якщо ранше з рзно рунди намагалися зробити фльм, то тепер - з того фльму телесерал...
   На щастя народний гумор  театральна сатира розвиваються дуже успшно. Це зумовлено антипридушуючим часом. Тепер не тльки народ може жартувати спокйно...
   Взагал ж найкращим для удачно комед мають бути так норми (вони, звичайно не стосуються театральних монологв, для яких важливий глумливий смх  висмювання людсько натури):
  -- Геро не повинн бути тупими (хоч людську несообразительнсть висмяти можна);
  -- Д мають вдбуватися по змоз реалстично (це особливо стало цнитися зараз, коли реалзму стало мало);
  -- Особливо для сатири, д мають вдбуватися максимально смшно.
   Краще всього, щоб смх був осмисленний, остроумний. В поднанн з реалстичнстю комедя може стати дуже весело.
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  

План до комкса:

Малюнок 1

   Джерр сть вдламаний шматочок сиру. Його освтлюють промнц свтла, проникаючого в пустотлу частину, яку вже зробила миша  де вона зараз знаходиться, через дрки.

Малюнок 2

   По пдлоз важко ступають ноги господин, в тапках  шкарпетках.

Малюнок 3

   Руки чорношкро господин беруть з столу тарлку з сиром.

Вклейка цього ж малюнка:

   Здивована голова Джерр з вдломком сира. Миша хитаться вд того, що тарлку з сиром несуть.
  

Малюнок 4

   В шматку сира щось трохи побрязку. (Але хазяйку це не насторожу).

Малюнок 5

   Руки хазяйки кладуть тарлку на стл, а з одн з численних дрок сира, штучно розширено, виткнулась голова Джерр.

Малюнок 6

   Хазяйка убира одну руку, а другою вже щось шука.

Малюнок 7

   Джерр вилазе з сира.

Малюнок 8

   Хазяйка трима в руц качалку, поворачуться  прогляда мишу, що стала в повний зрст на шматку сира.
   Взор господин явно спрямований на лвий край тарлки (а поворачувалась вона в праву сторону - поворачуться влво).

Малюнок 9

   Хазяйка помча миш (Джерр  тарлка з сиром трохи вище центра малюнка). В цей час хазяйка взмаху вгору руками  кричить: Ми-и-иш!

Малюнок 10

   Качалка с шумом пада на пдлогу, одним з кнцв (правим) пада на ногу господин.

Малюнок 11

   Джерр корче рожиц, а хазяйка, вдступивши, кричить: Том, рятуй! Це знов ця миш!

Малюнок 12

   В дверях з'являться Том.

Малюнок 13

   Джерр засунув передн лапки в диру, з яко щойно вилз.

Малюнок 14

   Миш, з недоденим вдломком сира пд лапкою стриба з сира.

Малюнок 15

   Том, стрибнувши, приземляться лапами на маленький овальний коврик, що лежить в кухн. Вже з'являються складки на коврику, з яких ста ясно, що Томов суджено перековиркнутися.

Малюнок 16

   Джерр тка в сторону низько дири в стн, показаний шум кувирка Тома  крик хазяйки: Ну чого ти так возишся, Том?! Наздоганяй !

Малюнок 17

   Джерр втка, облишивши вдгризений шматок сира. З права на малюнку з'являться проковзуючийся на пдлоз Том.

Малюнок 18

   Миш продовжу ткати, за нею бжить кт.

Малюнок 19

   Том, розтягнувшись на слизькй  натертй до блиску пдлоз гальму, впймавши обома лапами мишу. (Накривши Джерр лапами).

Малюнок 20

   Том трима перед собою захлопнут подушечки лап -  голос хазяйки: Ти впймав , Томас?!

Малюнок 21

   Том, з рогами на голов, злим виразом мордочки (диявольським) душить Джерр.

Вклейка з правого нижнього кутка

   Джерр, весело щось придумавши, нби хитро домовляючись про щось разом з читачем, примружу одне око.

Малюнок 22

   Том з гордстю пода хазяйц миш, тримаючи Джерр за хвст головою вниз.

Малюнок 23

   Пдставлений совок. Том з гордстю трима миш за хвст над совком.

Малюнок 24

   Джерр спочатку просто, а тод, загрозливо розмаху переднми лапками. Крик хазяйки: Вона ожила!

Вклейка

   Пальц хазяйки розжимаються  взмахують вгору, кнчик хвоста миш звльняться.

Малюнок 25

   Джерр тка.

Малюнок 26

   За мишею женеться кт. Нагибаючись, наздоганя, силкуючись впймати когтками мишу. Крик хазяйки: Я тоб допоможу, Том!

Малюнок 27

   Рука хазяйки пдхоплю качалку.

Малюнок 28

   Качалка влуча Томов в потилицю, вн загублю рвновагу.

Малюнок 29

   Миш стриба в низьку диру в стн.

Малюнок 30

   Хазяйка кладе Тома, з гулею на голов, трохи пришедшого в себе, коло його миски з молоком, на його коврик.

Малюнок 31

   Том, з холодною пов'язкою на гул поверта голову в сторону сво миски.

Малюнок 32

   Молоко в блюдочку налите до краю.

Малюнок 33

   Молока в блюдочку ста трохи менше, дуть круги.

Малюнок 34

   Джерр, нахилившись п' молоко, а Том здивовано, ще не бачивши тако наглост уставляться на нього.

Малюнок 35

   Миш, повернувшись, втка, за нею, з розставленими переднми лапами, оскалившись  пднявши задню лапу для великого кроку, Том. Пов'язка, злетвши з трохи зменшено гул, пада.

Малюнок 35

   Задня лапа Тома вступа в блюдечко, молоко розбризкуться.

Малюнок 36

   Молоко розбризкане, а лапа кота, виступивши з миски, в такй поз, нби Том знов пада шкереберть.

Малюнок 37

   Том впав в клькох кроках вд неперевернуто мисочки.

Малюнок 38

   Котик наздоганя мишку по слизькй пдлоз кухн.

Малюнок 39

   Джерр стриба в низьку диру, а Том, розкинувши передн лапи, ковза на заднх лапах когтками, як мало чим йому допомагають, але все ок, слд на пдлоз, як вд конькв, з усх сил намагаючись зупинитися перш, нж вржиться в стну. Але, судячи по малюнку, йому це не вдасться.

Малюнок 40

   Том з розгону врзався в стну.

Малюнок 41

   Сплюснувшийся Том скручуться, як листок папру, на пдлогу. На стн видн ледве помтна вм'ятина.

Малюнок 42

   Томас лежить з накладеним навхрест пластиром на носику, допиваючи молочко з мисочки, на мсц розлитого молока штрихи. Поруч Джерр.

Вклейка з права

   Злобна мордочка кота, який помтив миш.

Малюнок 43

Вклейка з лва

   Пальц кота хапають миску, вже пусту.
   Миш спокйно де. Поважно, з напвзаплющеними очима.

Малюнок 44

Вклейка з лва

   Том цлиться тарлкою.
   Джерр обертаться.

Малюнок 45

   Тарлка, розриваючи повтря, летить.

Вклейка з права

   Миш тка в нору.

Малюнок 46

   Вдар кошачо миски об стну, закриваючи диру в стн.

Заключний малюнок

   Джерр напвлежить в нор, обпершись об одну стнку нори  пдтримуючись переднми лапками, з ведикою гулею на голов.
  
   В 94-му роц я спокйно передивлявся сторнки комксв Том  Джерр, продивлявся сторнки  навть не смявся, а в 2002 роц, повльно переглядаючи погон  падння, смявся. А потм по тому комксу вчився смшному для цього.
  
  
  
  
  

Лад проти трр

(тут вказана назва вд ншого твору)

Сцена 

   Показан Мазепа во весь зрст в кабнет, коло столу, перед вкном, над чимось замислений.
   Шум з лво сторони вдкрившихся дверей. Шум сучасно захдно руйнвно музики, з лва в кадр забга козак, з якоюсь вдеокасетою. Опинившись майже посеред кмнати (кадра), жбурля вдеокасету на пдлогу.
   В кадр во весь зрст показан козак. Одню ногою топче касету, потм двома ногами почина топтати, згнувшись, стрибаючи на касету. Руйнвна музика продовжу лунати. Козак вдстрибу назад з касети (показан во весь зрст, разом з розборсаними уламками  чорною стрчкою), вихоплю з пхв шаблю  нахилившись, руба стрчку, трохи пдстрибуючи псля кожного удара. Руйнвна музика ще трива.
   Показан козак, важко дихаючий, з шаблею в руках, розпрямляющийся  дивлячийся на понвечену касету,  гетьман Мазепа (вже недалеко коло козака, коло столу). Гетьман Мазепа козаку (просто  спокйно):
   " Тю! Ти що, здурв?
   Козак, переводячи дух:
   " Якийсь режисер зняв фльм Молитву... про вас!
   Мазепа з цкавстю каже:
   " Так вн що, молитву в церкв зняв?
   " Фльм так називаться. Вн не про вас в церкв, а не вдомо про що. Про якусь баню  якусь зраду.
   " Ясно. (Показана голова Мазепи, повернута в бк, сам соб:  ще й про мене!).
   Показан Мазепа. Дума. Потм каже:
   " За тво заслуги (показан в кадр  козак, який псля ц фрази загордився) будеш при мен писарем, вобщим ординарцем.
   Козак (показан один) каже:
   " Ой спасиб ж батьку!
   Показан Мазепа, вже розворачующийся до столу, поворачуться трохи  поворачу голову в сторону козака, каже:
   " Дякуй мен, а не свому батьков.
   Показан козак, стоть струнко й каже:
   " Все життя дякувати буду.
   Показан Мазепа коло боку столу, трима руку на якомусь дловому журнал  пита:
   " А як, козак, тво прзвище?
   Показан козак  Мазепа.
   " А-а-а... - пдбга до гетьмана  на вухо йому каже.
   Показан Мазепа (до грудно клтини); з лва в кадр - плече  спина козака. Мазепа, дивлячись на козака:
   " Тьфу! А чого ж у тебе, козаче, прзвище таке?!...
   Показан: козак перед столом  гетьман коло столу. Козак:
   " А це через мого дда. Вн пд час рестру коло пашпортиста матюкався, а паспортист п'яний був... Так  написав.
   Показан Мазепа коло столу, тримаючий руку на журнал. Мазепа дивиться над камерой, кудись вгору, прикиду в ум щось  поворачу голову до козака, каже:
   " Ну  м'я. Будеш пд прзвищем менник.
   Показан козак. Козак:
   " Дякую, гетьмане. А то в мене до цього часу, получаться  прзвища не було.
   Затемнення.

Сцена 

   Мазепа за столом сидить  щось пише. Чи то документ якийсь, чи врш.
   В кадр забга козак. Козак кричить:
   " Гетьмане, бда! скра з Кочубем донос на тебе в Москву склали. Бда буде! Знов цар резолюцю якусь ото наложе!...
   Показан Мазепа за столом. Мазепа дивиться в лвий бк (на козака):
   " Донос, кажеш, склали?
   Показан козак. Козак вдповда:
   " Так!
   Показан Мазепа  козак. Мазепа:
   "  про що ж?
   " Про ваш  татарськ переговори.
   Показан Мазепа. Мазепа каже:
   " Нчого страшного.
   Голос козака за кадром:
   " Як це?
   (Мазепа дивиться в сторону козака)
   " А ми царю про зговр Кочубея (показане обличчя Мазепи, який соб каже (зло) Ну тесть! Ну упир  кровопивця конверний! (хитро з невеликой посмшкой) Ну бережись! (до козака) напишим  пошлем царю. (Мазепа дивиться в камеру). Тамно.
   Мазепа кладе перед собой, з кпи листв, чистий лист  пише, кажучи в слух:
   " Секретно. Шановний мператор  великий цар вся Рус - Рос! Пише тоб малоросйський прислужник Мазепа... Поведнка дячв скри  Кочубея останм часом ста дуже пдозрлою...
   Показана голова козака. Козак дивиться в праву сторону з випучиними очима, рухаючи назад  в бк головой, мол, що вн за чудо робе?

Сцена 

   Показан майже в весь зрст Мазепа, коло нього, трохи дал в бк - показана частина столу, на задньому план - вкно  частина стни.
   В центр кадру Мазепа, на задньому план - вкно. Стола в кадр нема. Мазепа задумливо (грозна музика):
   " Та з ким мен дти? Петро Украну колонзувати збираться, а ми ще клялися йому, Лещинський - керувать Правобережжям. Лише Карл Х бльше всх обця: створить умовно автономну Украну, з Лвобережжям  Правобережжям пд мою владою. А пду я за Карла Х, всеравно вн коло Украни де. Н! Петру  клялись. А дванадцятий автономю обцяв. Петро ж нчого не обцяв, лише надю на мене. Так з ким же ж буть?!
   Показан стл. В кадр з права, через стл, входе Мазепа, трохи згнувшись, угрюмо дивиться на столешницю. Сда за стл.
   Камера удаляться. Показан: стл, Мазепа за столом, частина пдлоги, стна  невелика частина вкна на задньому план.
   З лва в кадр входе козак, зупиняться з сторони правого плеча Мазепи так, щоб був виден Мазепа, який пдвв на нього оч, нби питаючи. Подивився козак по сторонам, протяга Мазеп яксь запечатан конверти, без позначок.  тихо каже:
   " Тут листи вд Лося  Малого.
   Зафксован: до пояса показаний козак  гетьман за столом. Вкно  частина стола, за лвим плечем козака  лвим плечем Мазепи майже не показан.
   Голос за кадром:
   " Благодаря тонким  вмлим конспрац  нтриз доподлино встановить переговори гетьмана Мазепи з Лещинським  Карлом Х неможливо.
   Показан Мазепа  козак, примерно в такому самому положенн, в якому вони були зафксруван. Козак каже вже звичайним голосом, тримаючи в руках ще один конверт (а з тих двох конвертв один лежить на стол, перед гетьманом, другий - в руках Мазепи):
   " Ось лист вд московського царя.
   Мазепа за столом, дивиться в право, в гору  каже:
   " Знов кличе у похд на шведв? - розрива конверт, доста лист. Чита, водячи очима по аркушу. Бере аркуш, пише, кажуч в слух:
   " Багатошановний шведський король  пвнчний Олександр Македонський, Карл! Пише Вам гетьман Украни, покорний слуга Московського царства...
   Показан козак до грудно клтини, при цьому камера трохи при пднматься вгору. Козак здивовано подивився в сторону (в камеру), потм (камера трохи рухаться в праву сторону, навколо козака  обличчя козака показане з боку. Козак дивиться в праву сторону, трохи вниз  каже:
   " Краще було б: ... покорний слуга укранського народу....
   Показан Мазепа за столом (столешниця трохи показана, разом з руками гетьмана на аркуш, з пером у правй руц. Мазепа дивиться камеру  каже сам соб:
   " А що? Теж не погано " потм дивиться в право, вд себе, сторону  спокйно каже: А ти ще тут?.
   Показан Мазепа за столом, дивлячийся на мсце, де був козак, тобто в праву вд себе сторону. Показан в цьому кадр ще й пдлога перед столом  половина вкна.
   Перед лвой (вд камери) стороной стола пдлетвш аркуш паперу падають. Мазепа дивиться в камеру  каже:
   " Да, лихий козак!
   Показан Мазепа (з переду), мокаючий перо в чорнильницю. (В цьому кадр також передня вертикальна частина стола). Наплив. Показан Мазепа за столом, передня вертикальна дошка стола не показана в кадр. Мазепа пише, диктуючи сам соб:
   " ...повдомляю, що Ви правильно зробили, вирвши рушити через Украну. Я, як гетьман Украни, а значить  укранський народ, Вас всецло пдтримамо.
   Затемнення.

Заключна частина

   Показан кабнет гетьмана. Мазепи в кадр нема.
   В кадр з'являться козак.
   Шум кнських копит за вкном. Козак пдходе до вкна, привткрива штору  дивлячись в вкно, каже:
   "  куди це загону козакв хати треба?
   Поворачуться. Дивиться на стл. Погляд зупиняться на записц.
   Показан: козак, коло вкна, значна частина показано ранше пдлоги  стл  стл, з якимось паперами, але в центр стола перевернута записка. Козак сда за стл, переворачу записку.
   Показан козак за столом (пдлога перед столом не показана). Козак чита:
   " Псля довгих мучительних роздумй переходжу на сторону шведв Маз... " козак роня записку. Записка пада на стл.
   Камера рухаться назад, показуючи козака за столом  частину пдлоги. Козак головою  грудью пада на сл, чи знепритомнвший, чи обезсилений, закривши обличчя, лоб рукою.
   Камера ще рухаться назад. Показан весь кабнет.

Сцена до нфокса

   Гетьман  козак показан майже во весь зрст, трохи з правого боку. На задньому план, коло них, декораця якось буро круч-скел. Шум хвилюючогося моря. Обидва дивляться кудись в даль (не в камеру).
   Мазепа (дивиться на море):
   " Ну от який союзник надйний, раз Карл Х  то не змг допомогти?
   Козак дивиться мельком на гетьмана  каже:
   " А нфоркс? -  дивиться на море.
   Мазепа поворачу голову в сторону козака  здивовано каже:
   " нфокс?!
  

До стор про Мазепу.

   Показан Крашки. Здороваються.
   Данлець. Останм часом люди почали цкавитись втчизняними кнокартинами, особливо сторичними...
   Моснко бере лист  каже:
   "  ось лист одного з кноглядачв, фомиля, правда, не вказана...
   Данлець (перебиваючи). Анонмка? А кращого листа не вибрав?
   Моснко продовжу:
   " Але дуже просив... (Подивився в сторону Данльця, потм знов в камеру) Зачитую: Дивився я на днях в кнотеатр фльм Молитва за гетьмана Мазепу. Казали чудовий фльм! Режисер так патротично знмав!  грошей хтозна скльки вклали в той фльм, як у середнй аж американський. На шсть наших середнх тягне.  актори як старались! ... Майже до кнця додивився!!! Але Украни не впзнав... Знаю, що якось не так було, а от як? ... Питав ще, чому фльм Молитва за гетьмана Мазепу для всх [скандальний] фльм, а для режисера - молитва. Покажть народу, який хоча б Мазепа насправд був!...
   Данлець. Це, прямо, крик про допомогу.
   Моснко. Для народа допомогу...
   Данлець. Не хотлося б, звичайно, складне кно критикувати... Дуже вдповдальна справа... Вдповсти можна сильно...
   Моснко. Але хоч крачком ока Мазепу ми покажем.
   Данлець. так! Обидво разом: Увага на екран!.

Псля стор про Мазепу.

   Моснко. Ну, от, дорог телеглядач, приблизно такий Мазепа був...
   Данлець. У крайн саркастичнй форм... Крайн нкуди.
   Моснко. Ну а в наступний раз ми обов'язково розповмо щось маловдоме про Чапава або Штрлиця.
  
  

(без назви)

  

Сцена 

Пд ранок. Вже досить свтло.

Алея парку. Коло чагарникв бурий мшок з чимось важким.

Вовка повльно ходе вперед-назад. Зупиняться.

   Входять Ромка, Саня, Галя  Жанка.
   Ромка. Щось случлось?
   Вовка. Нчого особливого.
   Саня. Чому ти нас викликав?
   Вовка. Все розповм. Зрештою, нашим батькам не привикать, що ми приходили псля дискотеки пд ранок.
   Галя. Он Саня взагал неде не був. Дзвонить, кликать його прийлось.
   Саня. Я спав, як вони до мене подзвонили. Прийшлось збираться, друз ж кличуть. Скоро чотири ранку. Ну, з батьками посварився...
   Жанка. Звсно.
   Саня. З такими без сварок, хба що зразу на дскотеку йти.
   Жанка не тверезо посмються, Саня швидко поварачу голову в  бк.
   Що смшного?
   Галя. Ну так йшов би зразу!
   Саня. Зразу не вийшло.
   Жанка. Чого ж?
   Саня. Вечером у одного знайомого книгу по маг.
   Галя. Покажеш?
   Саня. Аякже! Ось, при мен.
   Галя. Чого ж мовчав? (Сама соб) Дивно, зразу не помтила...
   Жанка. Ну да. Скльки йшли?
   Саня (через паузу) А що ж? В ноч на вулиц кричать штол? По дороз до парку... Хай ми лише вс зберимось... Вс ж поспшали... (згодом) Нероби!
   Ромка. (до Вовки) Ти здаться Женю проводжав ще.
   Вовка. Так.
   Ромка. Провв?
   Вовка мовчить. Десь далеко почувся нби гром, але нхто цього не помча.
    нащо так рано з дскотеки йти? Ще б потанцювала б.
   Вовка. Вона обцяла по-ранше прийти...
   Ромка. Це кому ж?
   Вовка. Батькам.
   Ромка. Обцянка-цяцянка!
   Вовка. Вона могла б  пд ранок прийти, але казала, що обцяла батькам по-ранше прийти, о дванадцятй годин...
   Ромка. Оце так да, пообцяла батькам о дванадцятй з дскотеки йти  дотримала слова...
   Вовка. Так, дотримала слова...
   Ромка з заздрстю дивиться на Вовку, а вн подивившись на Ромку, дивиться кудись в даль.
   Голос Ромки. Шкода-а... Шкода, це з тобой вона говорила... Проводив. Та й я ще витанцьовував чорти -як, н щоб за Женькой стежить. Я б не упустив Женю, провв. Якщо треба, третм проводжав би... По дороз вона б ршала, хто третй з нас обох.
   Три - це вже товпа. По дороз через парк...  одного хлопця досить. З двома все ж нестрашнше.
   Отак би  сказав Вовц. (З пдлоба дивиться на нього).
   Галя. Чого це?
   Саня. У вас лише гулянки в голов.
   Жанка (перебиваючи) Молод зараз такого тльки й треба!...
   Длом займалися б.
   Жанка. Це ж яким?
  
  
  
  
  

Заключна сцена

   Бл декорац. Висока лавка на якй осторонь сидять Вовка  Женя. Женя сидить нога на ногу, Вовка трима лкт на колнах  руки в один кулак. Обо в блому широкому одяз. Двчина - в блй, до земл сукн. Душа вбито (нжно, без злост) дивиться на душу вбивц. Обо замислен.
   Женя. Ну  нащо ти мене вбив?
   Вовка. (замислено, не поворачуючи голови) Тепер не знаю.
   Женя. А нащо красиву голову вд непоганого тла вдрзав?
   Вовка. Нби затемнення на розум найшло. Сам не розумв, що творив. Рука легка була, як водив хто.
   Женя. Не треба нам було магй займатися.
   Вовка. Час не вернеш.
   Женя. А може  краще, що так сталося?
   Вовка ( мельком подивившись на не) Чому?
   Женя. Ну ми об'явили б помолвку, Ромка нас  вбив би. А якщо не вбив би, то з часом почалися будн, сварки... (осклась, подивилась на Вовку, той лише вдвв погляд) старсть...

Коротка пауза

   Вовка. Краще Ромео  Джультта, нж карикатура на Отелло  Диздемону.
   Женя. Ай, справд, карикатура вийшла.
   Вовка. А ведь через мою дурь, мене Роман вбив. Це  йому зараз погано...
   Женя. Вдвч погано, вн обох вбив.
   Вовка. Психонув... тако рч не витримав... (коротка пауза)... Друз, друз...
   Женя. А якби тебе в лоб не вдарив Ромка?
   Вовка. Ну все равно ударив би. Краще бути тут, нж... таким скалченим. Молодому хлопцю в в'язниц... Важким калкою! Вд судьби не втечеш...  не перехитриш.
   Женя. Справедливо стар люди кажуть.
   Вовка.  добре, щоб судьба була такою, вд яко ткати не треба.
   Женя. Судьба не класицист: лише доброю, чи лише поганою бути не може.
   Вовка. Лише поганою не може... А подивимось я на Землю... Погано душ ста...
   Женя (тихо) Чула про твою кару!
   Вовка (поглянувши на не, тихо)  що чула!
   Женя (невпевнено) Та я краще промовчу...
   Вовка. Кажи... Ми всеравно не на Земл. Вдчуваю щось недобре...
   Женя (тихо, але швидко, поки рошительность ) Мерзостью земною якоюсь будеш...
   Хлопець закрив обиличчя руками, наклоняючись. Двчина пдсунулась ближче, прильнула, легко обняла. Хлопець хорюючи Навщо! Навщо!!!

Темно

   Знов з'являються вдблизки свтла. Земля. Шум судейського засдання.  голос, схожий на голос Романа, тльки осмисленнший: За вбивство... молодих... вишку треба було б. Голос, бльш схожий на глос пдсудного: Хоть би приговор вдсрочили на клька мсяцв... раз з судом не вийшло ... Екзамени здати!

Цлком Темно

   Музика, в прискореному темп проходяча, до народного голосння:
   деш вже ти в далеку дорогу,
   На кого ти мене покидаш?!...
   Сину мй, сокале мй!...
   А хто ж тепер господарство буде доглядати?!
   Хто ж мен пораду дасть?...
   Соколе мй, вдрадо моя!...
   Подивись ще хоч раз на мене, стареньку, хоч слово ще промов до мене...
   Нащо ж ти покинув мене?!...
   Сину мй, втхо моя!...
   Чому ж ти мене не взяв з собою?!...
  
  
  
  
  

 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"