Nameless : другие произведения.

1. Есенцiя

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Загадкова i фантастична новела з фiлософським змiстом.


Есенцiя

  
   Сьогоднi я бачив смерть.
   Вона §хала в маршрутцi поруч зi мною. Я довго дивився на не§, вдивлявся в риси обличчя, а тодi спитав:
   - Я перепрошую, Ви - Смерть?
   - Так. Я - Смерть. А що? - гордим й водночас нiжним голосом спитала вона.
   - Нiчого. Просто здивований бачити Вас серед людей.
   Смерть вiдкинула за плече довге чорне волосся.
   - Я ховаюсь вiд тих, за ким прийшла.
   - Навiщо ж ховатись, якщо вони - Ваша цiль?
   - А можна на "ти"? - з iскоркою в очах спитала вона.
   - Можна. То чому ти ховаєшся?
   - Бо совiсть не дозволяє забрати таку величезну кiлькiсть людей. Я розумiю, що нiхто з них не має бiльше тут бути, але... я так не можу. Набридло все. Казала мама пiти працювати медсестрою - так нi, мусила собi на голову проблем понабирати... А до першого вiдпускного ще десять рокiв. Десять довбаних рокiв! Ти уявляєш? Десять рокiв ховатись вiд усього цього натовпу, котрий все бiльшає! Я не витримаю... Пiду i сама себе впишу в розклад...
   Павза. Вхiднi дверi прочинились. Подуло холодним березневим вiтром. Я вагався мiж тим, щоб вставити навушники i пошуком фраз для розмови. Але Смерть сама продовжила:
   - Хочеш, скажу тобi, коли ти помреш?
   - Кажи, - подумалось про те, що майбутнє краще не знати - спокiйнiше житиметься, але цiкавiсть взяла своє.
   - Через багато рокiв ти малюватимеш дах будинку на сво§й дачi. В тебе трапиться iнсульт, ти впадеш та розiб'єшся. Сховай мене!!! - раптово скрикнула Смерть i схилилась до мо§х колiн.
   Я поглянув навколо, шукаючи те, що могло б стати причиною тако§ панiчно§ реакцi§, i помiтив молодого чоловiка, котрий щойно заплатив за про§зд i пробивався крiзь натовп. Маршрутка продовжила §зду. Тодi я спитав Смерть:
   - Чи можу я вiдвернути таке майбутнє?
   Чорноволоса повернула голову i прошепотiла:
   - Можеш, якщо нiчого втрачати. Лише маєш пiти зi мною.
   - Куди?
   - Мандрувати.
   Якась бабця з переднього сидiння пiднялася, а на §§ мiсце прудко сiв чоловiк, витягнув плеєр, сперся до вiкна i заплющив очi (останнє я помiтив по вiдображенню у склi, котре вiдгороджувало водiя вiд решти салону).
   - Вiн не побачить тебе, - промовив я.
   - Що вiн робить?
   - Дрiмає.
   Смерть пiднялась, поправила строкату сорочку, подивилась прицiльно на молодого чоловiка та рiзко й коротко вдихнула в себе повiтря. Нiщо не помiнялось. Лиш в повiтрi запахло смертю.
   - Мабуть таки не можна менi втекти вiд цього - що ж, доведеться вiдiмкнути совiсть. Сподiваюсь, таким переходом в iнший свiт вдасться принаймнi уникнути велико§ кiлькостi свiдкiв.
   - Що? - перепитав я.
   - Забудь. Iдеш зi мною?
   - Iду, - над таким довго не роздумують.
   - Тодi йдемо зараз. Ще заглянемо в одне цiкаве мiсце - там i поясню тобi, що й до чого.
   Ми пiднялись з сидiнь, протиснулись до переду маршрутки, я чемно нагадав водiю за потребу спинитися на зупинцi i ми вийшли назовнi.
   А в маршрутцi серед iнших людей були двоє, котрi з заплющеними очима схилились до вiкна. Нiщо не помiнялося. Лиш звiльнилось одне сидiння, а в повiтрi ще дужче запахло смертю.
  

 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"