Моє лiжко порожнє, холодне,
Навiть ковдра не грiє вночi.
Нiчнi марева - то є безодня,
То падiння на гострi мечi.
На пiдлозi розкиданi речi.
Не турбуюся, що де лежить.
I нiхто не обiйме за плечi,
Не пiдкаже, як я маю жить.
Слiз нема навмисне не плачу.
Руки мої тремтять над столом.
I для себе я десь позначу,
Що учора вiдбувся пролом.