Крок за кроком я проходжу свiй шлях , 
Десь спотикаюсь , десь наступаю на цвях ,
Iнколи бiжу , вiд свого страху , 
Боюся досягнути краху , 
В поставленiй мною метi , 
Але , що то є по сутi , 
Недосяжна мрiя , 
О пресвятая Дiва Марiя ,
За що , менi така кара , 
Небо затягнула хмара ,
Зараз буде злива ,
Доля моя нещаслива ,
Тiльки-тiльки , ще крок i ось ,
Щастя в руках , але щось ,
Не так , i весь свiт летить шкереберть ,
Нiби бешкетують Круть та Верть ,
Як завжди пiд час щасливо§ дороги ,
Мене охоплюють , незрозумiлi тривоги ,
I ось знову , Т-подiбне перехрестя, 
Дорога в лiво, дорога в право ,
Але куди йти , то вiже не моя справа , 
Достаю сердечно-душевний компас , 
Шлях вперед , нiби корабельний галс, 
Вiтер в спину, наповненi вiтрила , 
Бiжу, збиваю ноги , дивна сила , 
Тягне мене , незрозумiло куди ,
Куди подiлися слiди ,
Що це, за хащi ,
Невже люди такi ледащi ,
Не можуть проложити примiтивну стежку ,
Гiлкою зачепився за сережку  ,
Страшний бiль , пронизав моє тiло , 
Все онiмiло ,
Нi кроку , завмер на мiсцi ,
Дивлюсь на листi ,
Крапельки роси ,
Пiд очима двi сльози ,
I ось , нiч , мiсяць в повнi ,
Дивлюсь на сво§ долонi ,
Колгтi , шерсть , що з ними ,
Як бути з мо§ми рiдними ,
Я вовк-одинак , 
Повен мiсяць , то мiй знак , 
Я хочу перебороти цей стан ,
Але , не маю план ,
Мо§ дi§ , не зрозумiлi для оточуючих ,
В клiтку заточених ,
Нiколи не бачачи свiтла , 
Кормлячи себе плотью подiбного тiла ,
Я тiкаю все життя , вiд одного ,
I бiжу , в пошуках чогось нового ,
Я хочу , пiзнати спокiй , сiмейне щастя ,
Дружина , син i доця Настя ,
Вибачте за цю несенiтницю в мо§х снах ,
Я взлiтаю , роблячи крил взмах ...