Вона стомилась... стомилась вiд життя. I немає сил йти далi, навiть не те що сил немає навiть бажання, а навiщо? Немає мети.
Тихий вiтер спiває на вухо таємну мелодiю, снiг все ще кружляє навколо. Є тiльки снiг, вiтер, вулиця i вона... нiчого зайвого, тiльки спокiй i втома... втома бути одною i вдавати радiсть, втома носити маски...
Крок, iще один, i iще... непомiтно тане снiг пiд ногами, кружляє-кружляє тихо i спокiйно... навколо вирiй машин, крики людей, гомiн, дискусiї, гудiння заводiв, але є тiльки вона, снiг i пiсня вiтру...
В очах немає нiчого, пустота й холод. Снiг.
Як це чудово - просто йти, не про що не думати, спостерiгати за часом, танцювати iз снiжинками, слухати пiсню вiтру...i головне забути, забути хоча б на мить про буденнi проблеми, про бiль, злiсть, пiдлiсть, сiрiсть життя, i про втому, цю вiчну втому... як я стомилась втомлюватися... вже немає сил. Гасне вогник поступово, а що його розпалить i взагалi, чи треба, якщо вже не думаєш про життя, а все частiше про смерть, нi, не про самогубство, а про щасливий нещасний випадок. Цiкаво, а якби мене не було це щось би змiнило?.. стомилась розумiти, терпiти своє безсилля...
Снiг. Бiлою ковдрою вкриває життя. Пеленою затягує очi, думки... снiг... чистота першого снiгу, спокiй...
А вона все йде, i жоден не здогадується про її думки, бажання, нiхто... навiть поглянувши в очi не здогадається, бо там тiльки холод, спокiй, рiвновага... але на гранi, на самому краї леза тримається її терпiння... один крок вбiк, один неправильний рух, не точний подих, найменший порив вiтру, навiть погляд не в той бiк i все... провалля, безодня, тиша, нескiнченнiсть i морок, безкольоровий морок охопивши кришталеве тiло, полонить її з середини, її думки на завжди зникнуть, мрiї як вогник в душi, згаснуть без надiї коли не-будь знов перетворитись на ватру, вiльне полум"я, тепло i силу...
Вiтер. Снiг. Вона. Тиша. I нi що не зможе їм заважати, перебити їх дiалог, порушити гармонiю...
Снiг... вiтер... але вже немає її, тiєї, що була з ними на рiвних, може оступилась, а може вогник спалахнув?.. хто зна... вiтер... снiг... тiнi...