Що вiдбувається? Змiни. "Можливо все на краще", - запитав, а чи промовив.
Все складно у тобi. Не розумiю долi. Що далi буде? Я просто йду в очiкуваннi щастя. Воно було, але не зрозумiло що трапилося знову. Ми перевтiлилися, повернулись. Але не так. Здається все минуло. Не можу вимовити. Це лиш випадковiсть. Можливо все на краще . Я готова.
I врештi решт - твоє було бажання, коли самотня плакала ночами. Тепер знайшлася вiдповiдь питанню. Навiщо було повертатись. Це все логiчно, але серце говорить iнше. Як завжди не узгодження. I взагалi заплуталось у сутi. Не те хотiлось вiдчувать. Ранiше прагнуло, кохало. Вiдчуженiсть присутня стала. Але ранiш вона кохала.
Навчити цiнувати те, що маєш в свiтi лиш одне.
Як це зробити? Потрiбна втрата. Але була. Не зрозумiв. Мабуть подумав що це вiчнiсть. А це не так. Терпiння має межi теж.
Що це за вiдчуття? Про що мовчить? Вона лиш має здогади, бажання. Як повернути шалене те кохання?