Коли навкруги лише лихо
I на серцi чорна пляма
Так не затишно й тихо
Кохати тебе безтями
Кохати тебе безупину
Кохати надiї немаючи
Так важко. У почуття порину
Взаємини навкруги шукаючи
Але нiхто не подивиться
Нiхто нiчого не спитає
Навiть якщо з мiстка скинусь я
Нiхто бiльш мене не шукає
Окрiм того щастя благанного
Та тiльки все марно вже
Нiхто не повернить коханого
I бiль наскрiзь душу жже.
Руйнують здоровий глузд
Поганi тiї почуття
Кохання-це важкий груз
Так навiщо взагалi життя?
Навiщо квiтне трава барвиста,
Коли поряд є лише сум?
Навiщо небо синє й чисте,
Коли забруднен мiй розум?
Пирнаю у краплi дощу
В калюжi любов викидаю
Так, цього бiльш не хочу
Потяг життя зупиняю.
30.06.09г