Як гучно вивiльги фанфарним свистом
         В сон тихий досвiток ввiрвавсь!
         За ним святковий нiжно й урочисто
         Концерт пташиний розпочавсь.

         Рапсодiя любовi солов'їна
         Лилась каскадами у свiт.
         То перепiлки "в путь наллють" перлинно
         Й зозулi впевнено "сто лiт",

         То раптом гул, ракетами у шибки:
         Хрущi в квiтучому садку.
         Палає двiр. Ба, мiсячно. I видко
         Важкий лет й роги на жуку.

         То невiдомої пташини "встань-йди"
         Лоскочить слух. I я вже йду.
         Та трясогузки "тась-тась-тась", "зась, зайди"
         Скосили вмить мою ходу...

         Сула накрилась бiлою фатою,
         Величний лiс за нею - вись.
         То наречений став передi мною
         В зелених шатах. Подивись

         Hавколо. Тихо. Казкою ранково
         Встає наш любий дивокрай,
         Лиш тiнi саду статно нерухомi.
         Та обрiй хмарi враз: "Загравсь!"

         Й край неба став жовтаво-малиновим.
         Моргнув до сонця: "Ось ставай"!
         Моя земля, зворушливо чудову
         Снагу життя даруєш, рай.

         23-31 травня 1999р.
         c.Чернече-м.Київ