Стосовно покарання, за вiдсутнiсть "Колективного договору" на пiдприємствах рiзних форм власностi. Дiйсно,"Щоб зняти недомовки про обов"язковiсть укладення колективного договору, у ч. 7 ст. 65 нового Господарського Кодексу України законодавцi закрiпили норму про те, що "на всiх пiдприємствах, що використовують найману працю... повинен укладатися колективний договiр". Але знову-таки жодного слова про наслiдки для самого пiдприємства та його адмiнiстрацiї, якщо в ходi перевiрки виявляють, що колдоговору немає".
Але це положення вступае в протирiччя мiжнародним нормам так зокрема, Конвенцiєю Мiжнародної органiзацiї працi N 98 "Про застосування принципiв права на органiзацiю i ведення колективних переговорiв" (стаття 4), яка ратифiкована Україною, та Рекомендацiєю МОП N 91 (р. II, п. 2) де передбачено укладання колективного договору на добровiльних засадах...".
Мiжнароднi договори мають вищу силу нiж закони України, i закони України мають бути приведенi у вiдповiднiсть до мiжнародних договорiв.
Поки це не зроблено формально керiвника можна притягнути до вiдповiдальностi згiдно статтi 41 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення . Де чiтко прописано покарання за "...iншi порушення вимог законодавства про працю - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осiб пiдприємств, установ i органiзацiй незалежно вiд форми власностi та громадян - суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi вiд тридцяти до ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.
Так як формально вiдсутнiсть "Колективного Договору" можна квалiфiкувати, як "порушення вимог законодавства про працю", де чiтко прописана обовязковiсть "Колективного Договору" див. ч. 7 ст. 65 нового Господарського Кодексу України.
Тобто керiвника не можна притягнути до вiдповiдальностi за вiдсутнiсть колективного договору. Дивится розяснювальнi листи: МIНIСТЕРСТВО ПРАЦI ТА СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ ЛИСТ вiд 28.09.2005 р. N 09-444 та МIНIСТЕРСТВО ЮСТИЦIЇ УКРАЇНИ Л И С Т 05.04.2006 N 21-5-197
Але покарання за "Административнi правопорушення" нiхто в Українi не вiдмiняв. И при бажаннi формально контролюючi органи на керiвника можуть накласти адмiнiстративне стягнення за "порушення вимог законодавства про працю" спираючись на статю 41 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення . Формально, тим паче що пiдзаконнi нормативно-правовi акти якими можуть вважатися хоч i з пересторогою "розяснювальнi листи", мають меншу юридичну силу нiж закони. У випадку виявлення суперечностей мiж нормами пiдзаконних нормативно-правових актiв i законiв, вони завжди вирiшуються на користь останнiх. В даному випадку пiдзаконнi акти або "листи" займають другорядне мiсце пiсля законiв, а саме "Кодексу України про адмiнастративнi правопорушення", також складаеться враження, що автори "листiв" взагалi iгнорують iснування цього кодексу i статтi 41 де передбачена вiдповiдальнiсть за порушення законiв про працю. Звичайно це адмiнiстративне стягнення може бути оскаржене в судi у встановленому чинним законодавством порядку. Спираючись на те, що власник, або представник и пiдприємства, порушили норму, що не вiдповiдає мiжнародним угодам ратифiкованих Україною, якi мають вищу юридичну силу нiж Українськi закони. Але це вже зовсiм iнша iсторiя.