Аннотация: Аякже, смерть усе-таки це празник, який буває тiльки раз в життi.Лiна Костенко "Маруся Чурай"
***
Менi ворожка долю не розкаже
I не втамує зiллям цю журбу,
Лиш на удачу ладанку зав"яже,
Лише покаже зiрку путiвну.
I я пiду дорогою в двi долi,
I я пiду втираючи сльозу,
Моя любов пов"язана з тобою,
Я лиш з тобою вiчнiсть вiднайду.
Так невблаганно падають хвилини,
Немов для нас iснує часу плин,
Щоб вiдпустить тебе- потрiбнi сили,
Та не вернуть тебе - ти сонця син.
I я вшаную квiтами розлуку,
I я втамую вiдчаем журбу,
Крiзь вiчнiсть я вiзьму тебе за руку-
"Коханий мiй, до тебе в смерть прийду".
Я двух життiв прожити не зумiю,
Без тебе важко дихать й вiдчувать,
Без тебе жити просто я не вмiю,
Без тебе свiт великий не впiзнать.
Менi ворожка долю не розкаже,
I шлях твiй не осяють вже зiрки -
Коханий мiй, без тебе жити важче,
Нiж розчинитись повнiстю в тобi.