Я подарую тобi бiлий вiрш
I зiрку з неба, i чари ночi.
Не знаю, що з цього буде гiрш;
Чи бiль, чи жаль - що ти бiльше хочеш.
Я не жалкую, та менi жаль
Своїх думок, та це небо синє,
Своїх зелених очей, що в сталь
Без вороття поринають нинi.
Що менi твої слова та смiх?
Я не просила тебе до серця.
Ти ж не кохаєш: "Ich liebe dich"
Це лиш бажання додати перцю.
Твої знущання для мене нiж
I бiль в скарбницю мого таланту.
Ну, хочеш, серце менi вiдрiж!
Я не зведу свої думи до гарту...