Короташ Олег : другие произведения.

Anna Domini

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками

Синдром набутої осенi. Час,
як безсилий хiрург, опускає руки
i йде до вiкна. За вiкном щораз
розхристанi зграйки маленьких крукiв
влiтають до школи. Тремоло рухiв
училка розсаджує перший клас.  
 
Замiтає дорiжки, рипить ворiтьми
двiрник такий древнiй, як парковi клени;
в роках, як в опалi. Торохче кiстьми
повiльне вигнання: свiй острiв Єлени,
де море трiпоче, немов гобелени
витканi Богом за ворiтьми.  
 
Мiй голос звикає i слух - на одну
тональнiсть iз вiдчаєм. Чуєш? Не знаю.
Погляд притомлено дражнить струну
високовольтної лiнiї, а потiм злiтає
понад собором, де звуку немає
i час не приймає таку глибину.  
 
I вони зiштовхнулись - отам, в висотi,
два погляди - вкинутi, наче комети.
Мiй - випав з орбiти. Супроти осi
на кiлька хвилин повернувши планету,
серце зависло, наче ранет,
що ти залишала моїй руцi.  
 
Повернися до класу чи йди в коридор
де погляд сховаєш. Довiльну октаву
для них обери i доки ще хор
дитячим прононсом не вмiє картавить, -
хай вторять з тобою те лагiдне "love",
що час перекрутить на "nevermore".  
 
Ця осiння морока, - спастись вiд застуд,
зiгрiтися пледом, напитися чаю,
i тихо впадати в маразм, як у блуд,
бо руки, що звикли до "обiймаю", -
стають непокiрними тобто блукають
шкiрою вiкон, вростаючи тут  
 
у шкiру дерев, у знервований сон,
щоб, раптом прокинувшись, поруч шукати
сплячу тебе... не знаходити. Й до н-
естями дивитись у нiч, як солдати
всiх армiй вдивлялись у зарубки-дати
закiнчення воєн i рiдний кордон.  
 
I очi - вмерзають у ранок: пiтьма.
Бувало страшнiше - Хароновi ванти
скрипiли якось надi мною... Та тьма
тодi вiдступила, вiдклавши для данте
кола на потiм, аби сарабанду
нинi зiграти, мабуть, не дарма.  
 
Цю осiнь, мов наслано. З вибуху скронь,
прописанi подихом, рухотремтiнням,
як тiнi, що знову прийшли на вогонь,
а потiм, нажаханi порозумiнням,
ховались у стiни, ставали камiнням,
лiпниною тiл, межирiччям долонь,  
 
хвилини вiдцокали оплiч... I ти,
вже вийшовши з класу, не обертайся.
Для часу достатньо пiску i води,
все iнше - ворота у межичасся.
Вiршi залишаться, наче причастя
двох тисяч i дев"ять лiт самоти.  
 
2008


Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"