... зараз усе стече з тих холмiв водою i глиною,
коричневими пухирями,
пiд блискавками й могильними хмарами -
i вершники, i хрести, й тi, хто на них,

окрiм Нього... так видається...
Перекрутиться, наче гудзик, блискучий шолом,
вiдiрвуться лати вiд торсу,
захлинуться в багнюцi солдати.

Спис, яким протикнули Йому
ребра, так i буде сочитися кров"ю, без упину.
Сховається кавалькада в селищi,
втечуть глядачi, що трималися осторонь.

Бiлим-бiлим буде Його омите тiло,
мармурове наче, та тепле, на фонi того катаклiзму.
I нiщо не буде здатне те Тiло зрушити,
доки Його не знiмуть з того хреста,

де не гнитимуть навiть дiрки вiд цв"яхiв, 
а з людей лише мати i встоїть з апостолом,
коли все, куди оком не кинь,
i змиватиме, и змиватиме...

14.10.2024.