Останнiми тижнями
Вiн не знiмає її
анi на хвилину, на мить,
тож брудна, закривавлена,
латана, десь i подерта.
Святковий побляк вiзерунок,
i китицi повiдривались.
На спинi, на грудях дiрки
вiд осколкiв i куль.
Через те, що шмагали,
тягли у пiдвал,
катували безбожно.
вiдкрилися рани у Бога
наскрiзнi та давнi,
у мозок терновий вiнець
корiння-страждання пустив.
I висить наш Христос
у розхристанiй темнiй сорочцi,
i плюють Йому в очi скоти,
обзивають "укропiв Царем",
зводять наклепи,
Духа Святого хулять щосекунди.
А москальскi попи
коло Нього iдуть
i кадять iз кадильниць у виглядi бомб.
Дим сiрчаний, їдкий, дим вiд згарищ,
дим фосфорний, дим панiхiдний...
Але завжди в свiй час воскресає Господь.
Вiн покажеться всiм у святому вбраннi -
в українськiй новiй вишиванцi!
5.04.2022.