Тi свята, що ми колись святкували,
вiд дитинства,
визнанi врештi поганими,
iх пожбурили на смiтник iсторiї.
Тi свята, що цiнуються
за новим прейскурантом,
не хвилюють людей кiлькох поколiнь,
тож сприймаються ними
як тягар i опудало.
Вiддзеркалилася ситуацiя.
А слава вчорашня - ганьба,
а ганьба - нинi слава.
Єретики, що отримали канонiзацiю,
як i всi (майже всi?) попередники їхнi,
розмальованi будуть в пiдручниках:
шмарклi, вуха ослячi.
Школяри так старанно повторюють рухи за партами...
Мертвi, котрих обiймали в сльозах,
називали святими, героями,
в житiях редагованих - вихрести.
Слушний мент пригадати на iншому свiтi
власнi погляди.
Рiднi й друзi? Та он же ж - чужi й вороги!
Власний хвiст доганя" з гарчанням сюжет.
Iдеали, присяги вчорашнi?
Сучасним судом перекованi в злочини.
Раз на тисячу рокiв прийде землетрус,
в галереї змiша" умовнi портрети
нiбито патрiотiв i нiбито зрадникiв.
У розколинах зникне вода,
все затягне пiсок.
09.05.2024.