Хто це до нас завiтав загадковий?
Як червонiє на лобi ознака!
Хто йому те причепив межи брови?
Явно забулений геть неборака...
Гнаний, мабуть, нiби порох, по свiту.
Всi ним гидують, жахаються його.
Камiнь до пахви прирiс, i убитий
тiнню чи хлопчика, а чи старого,
не вiдстає нi на крок. Як то страшно
поряд з мерцем прокидатися в лiжку!..
Вiє вiд привида чимось парашним,
цупить направо й налiво вiн нишком
що потрапляє пiд вiльную руку -
в рiдних, чужих. Звiрем мiряє клiтку,
хоч неозора та клiтка. На скуку
скаржиться (гордо). Вчепляється в литку
першому стрiчному, щоб вiдплатити
за свої праведнi муки. У хмари
з вiдчаєм кидає раптом копито,
копає грiзно... Ще й чорнiї чари
шле на всi боки, бо хоче поваги;
бреше, ненавидить i дичавiє.
Має рецепт бронебiйної браги,
та вiд садизму лише захмiлiє...
27.07.2023.