"... i побачив я звiря..."
Откровення.
Годо - то земна надiя.
Очiкуючи на Годо,
очiкують виходу на авансцену
пророка її й ватажка
десятки земних племен.
Її Мойсея i Авраама...
Вдивляються очi склянi в далину.
Бо хто подарує усе,
на що чи таємно, чи явно
розраховували повсякдень:
молочнi потоки з кисельними берегами,
вагони батонiв,
щоб вмочувати в цi рiки,
блискучий п"ятак нерозмiнний,
свободу на витiвки в рамках закону?
Тiльки Годо.
Жменька скромних бажань -
i безлiч сторiч розчарування.
Не треба захмарних палацiв.
Хай прийде Годо.
Не треба рибок i прiсних хлiбцiв
як доказу сили та щиростi влади.
Хай прийде Годо,
захаращену, темну, брудну авансцену
на розсуд свiй прибере!
Єдиний, хто зможе.
А ми вже чекаємо пристрасно, довго,
i серце наше готове,
i квiти в наших руках.
Геть Автора!
Тiльки Годо.
Ненавидимо абсурд.
08.10.2023.