Нескiнченi ряди столiв,
залi кiнця й не видно.
I гримить мова пращурiв наших,
запорожцiв могутнiх, чубатих.
Гомеричний смiх вибухає,
пристукує чара об чару
так, що приски летять,
як колись вiд шаблiв!..
Шаровари, жупани, свитки -
завiрюха усiх кольорiв,
наче степ у Криму,
нiби море зухвале i пишне.
Де тепер той султан,
що тепер панський двiр,
чи москаль-iмператор у стайнях палацу,
де крулi з жереб'ячим обличчям?
В"ються вуса вуграми,
не тухнуть люльки...
В тарiлках - сало, м"ясо, яке забажаєш,
довжелезнi ковбаси,
соми, коропи,
огiрки, кавуни,
в сулiях оковита,
горiлка в пляшках,
бочки з пивом, вином,
стiни аж до пiдлоги обвитi
кучерявим вологим зеленим плющем,
сонях, нiбито князь
серед мальв i троянд,
пiд склепiнням,
розписаним вщент дивинами...
Скакуни чистокровнi - сiдай, забирай!
Збрую - теж!
Ятагани, пiстолi, рушницi.
Схочеш, бий ворогiв кулаком,
якщо вигулькнуть з пекла примари їх ницi!..
Ще поволi з"являються
вiдданi i чарiвнi,
неймовiрнi та гожi, якi чарували роками,
чорнобривi тi гурiї,
i без думок,
зайвих слiв
нахиляються над козаками...
28.09.2023.