Завчаснi спогади 
у злагодi стогону 
переповiм. 
Слушно. 
Будуть уважнiшi тi, 
хто по справжньому 
вiрять у душу. 

Отже в перетинi 
Днiв i багать нiчних 
Був собi парубок. 
Ззовнi запеклий 
борець за зорi 
й iншi примари. 

Всерединi тихий 
пухнастий лев 
у свiтлому променi. 
Жив без лиха 
I жодного звiра 
Не знав пазурiв 
Доки не звик. 

Кожного дня 
Найсильнiшою спекою 
Било його 
Мрiй незбуття. 
Хтось навмання 
З невеликим прибутком 
Дав забуття. 

Щось зупинилося 
В плинi турбот 
I залишилося 
Щастя. 
Серце забилося 
Спокiйно. Повiльно. 
Навiть не страшно 
Впасти. 

Щастя було неминуче 
Високе 
Як сонце. 
У гармонiйному сполученнi 
святого 
додаткова порцiя. 

На першiй сходинцi 
Кожного разу 
Чекало на нього. 
На першiй сходинцi 
У вiчний свiт 
до зустрiчi з .... 

Його вело крок за кроком 
I вiн не дивився 
на те, що позаду. 
Своїм задоволеним оком 
Шукав вiн чарiвнi 
квiти райського саду. 

I ось вiн дiстався 
Чарiвних грат 
За якими горiли тi квiти. 
Щасливо зiтхнув 
Зробив крок 
i впав. 
до спотвореного ним свiту.