Лебединська Юлiана : другие произведения.

Жабенятко для принцеси

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:

  Жабенятко для принцеси
  
  Жабенятко на iм'я Кряк стрибало по зачарованому озерцю i мрiяло про власне весiлля. А воно - весiлля - обiцяло бути бiльш нiж розкiшним! Ще б пак! Сьогоднi Кряк зазирнув у чарiвну торбинку i побачив...
  - Марфуня! Марфо! - жабенятко наздогнало старшу сестричку. - А вгадай-но, що менi подарувала чарiвна торбинка на день народження?
  - Склянку солодких комах?
  - А от i нi! Дивись!
  Марфуня здивовано витрiщилась на щось схоже водночас й на велику каблучку, й на тризуб Нептуна.
  - I нащо воно?
  - Ти що книг не читаєш? - Кряк пiдстрибнув на мiсцi. - Це - корона! Отже, я маю одружитися з принцесою!
  - Казочки для дiточок! - позiхнула Марфуня.- Корони виготовляють iз золота, а не з листя жовто§ лiлi§.
  - Чарiвно§ лiлi§!
  - Байдуже! Все одно, це - лише iграшка. У мене теж така є. Десь у шухлядцi валяється.
  - Нiчого ти не розумiєш! Ось, поглянь, - жабенятко розгорнуло книжку з гарними малюнками та великими лiтерами, - тут написано, що всi, хто має корону, обов'язково...
  - Казки! - Марфуня пiрнула пiд ряску.
  Кряк зiтхнув.
  Ну й пливи собi! А я... я пiду принцесу шукати. От усi здивуються, коли повернуся! Ще й Марфi принца приведу!
  Жабенятко обережно поклало корону з диво-книжкою у чарiвну торбинку i пострибало назустрiч сонцю.
  Довго стрибав Кряк чи коротко, але ж раптом зустрiлася йому жабка! Дуже схожа на сестричку Марфу, проте якась... iнша.
  - Доброго дня! - Кряк умостився поруч з незнайомкою, що сидiла на широкому листi водяно§ лiлi§. - А ви часом не принцеса?
  - Ква-а-а! - вiдповiла жабка.
  - Егм... Я теж радий знайомству! То принцеса ви, чи нi?
  - К-к-к-в-в-ва-а-а! - проскрипiла жабка.
  - Мабуть, нi, - зiтхнув Кряк й плюхнувся у воду.
  Та не встиг вiн пропливти i кiлькох метрiв, як побачив ЇЇ! Красуню чаплю на довгих лапках. Оце вже точно принцеса! I в книжцi написано...
  Жабенятко швиденько дiстало диво-книжку, розгорнуло. Так, все вiрно: чим довшi лапки, тим красивiше принцеса!
  - Доброго дня! - Кряк радiсно стрибав бiля розкiшного птаха. - Ви - принцеса? Я мрiю познайомитись!
  Чапля здивовано подивилась на зухвале жабеня та вхопила його за лапку. Точнiше - спробувала вхопити, Кряк спритно i дуже вчасно вiдскочив у бiк.
  - Ай! Хiба ж так знайомляться?
  Чапля дзьобнула ще раз. I, на велике щастя, знов промахнулася.
  - Нi-i-i, це точно не принцеса, - буркотiв Кряк, тiкаючи вiд шалено§ чаплi.
  - Фух, здається, вiдiрвався! - вiн стрибнув на невеличкий камiнчик бiля берега та перевiв дух. - Ой! А це що?
  На березi сидiла гарненька пухнаста Киця й дивилась на Кряка зеленими оченятами.
  - Привiт! Ти - принцеса?
  - Я? - Киця горделиво задрала хвiст. - Мабуть... Тобто - звичайно принцеса!
  - Чудово! - Кряк пiдстрибнув у повiтря. - А я тебе всюди шукаю!
  - Правда? Тодi давай гратися! - Киця пiдбiгла до жабенятка й вдарила його лапкою. Кряк полетiв у озеро, здiймаючи бризки води.
  "Ну й iграшки в не§, - здивований Кряк повернувся на камiння. - Треба буде..."
  - Ти що?! Що ти собi дозволяєш? - Киця зустрiла його обуреним шипiнням. - Хiба так граються???
  - А... А що я? - розгубилось жабеня.
  - Я вся мокра! - нявкнула Киця
  - Ну... - Кряк знизав плечима. - Я у водi живу...
  - Тодi не буду з тобою гратися! - вона образливо смикнула хвостом та пiшла геть.
  
  Кряк сумно стрибав по озерцю. Невже Марфа має рацiю? Невже принцес не iснує, i вiн повернеться нi з чим? Аж раптом...
  - Неслухняне дивчисько! Тобто, Ваше Високосте! Негайно вилазьте з води, ви застудитесь!
  - Не застуджусь! - до жабенятка долетiв веселий смiх. - I взагалi, я вже доросла! Батько каже - час принца шукати!
  - Ви сподiваєтесь знайти його пiд ряскою? Швиденько виходьте на берег!
  - Ой, яке гарнесеньке! - дiвчинка пiдхопила Кряка, який вiд несподiванки випустив з лапок чарiвну торбинку.
  - Киньте жабу!!!
  - Ква-а-ак! - вiд такого неподобства жабеня усi слова людськi забуло.
  - Дивись-но, - дiвча не звертало на верещання няньки жодно§ уваги, - тут бiля нього ще й корона плаває.
  "Еге ж, - сумно мiркував Кряк, - плаває. А книжка, мабуть, потонула..."
  - Може, це - король жаб?
  - Та киньте вже цю гидоту! - галасувала тiтка на березi, проте §§ нiхто не слухав. Дiвчина взяла корону, трохи подумала та одягла Кряку на голову. I... зойкнувши, сiла у воду - перед нею замiсть зеленого жабенятка стояв красень-принц у лискучiй коронi та довгому зеленому плащi.
  - Я... Ви... - Кряк дивився то на власне перетворення, то на гарненьку дiвчину з великими очима й золотистим волоссям. - Ви - принцеса?
  - Так! - вона пiдвелася на ноги. - А ти - мiй принц! Я тебе знайшла! Ходiмо скорiше, - дiвчина схопила його за руку, - ти маєш познайомитися з батьком!
  Принц-Кряк, не зводячи очей з наречено§, мчав до палацу.
  - Як одружуся, - розмiрковував вiн, - обов'язково знайду Марфу! У не§ теж є корона!
  
  1. 12. 2008
  
 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"